Розвиток теми:
На класній дощці виразно записана тема уроку, зосереджуємо увагу учнів на двох словах: «терпіння» і «справедливість»; За допомогою навідних запитань, вчитель допомагає учням самостійно думати та висловлювати свої думки:
-
Що таке терпіння?
-
Терпіння можна купити?
-
Чи його отримують в подарунок?
Отже, терпіння це випробовування людини через певні невигоди: хворобу, матеріальний нестаток, утиски тощо. Людину, яка без нарікань приймає ці випробування називають терпеливою, оскільки володіє дуже важливою для життя чеснотою – терпеливістю. Ось, прочитаймо декілька уривків, на яких наголошують у своїх посланнях апостоли:
-
Яків 5, 11 – «Бо щасливими називаємо тих, що терпіли. Ви чули про терпіння Йова і знаєте Господній кінець, що Господь дуже милосердний та щедрий»;
-
1Пет. 4, 13 – «…але радійте, бо ви є учасниками Христового терпіння, щоб і в з'явленні Його слави ви зраділи й звеселилися»;
-
Рим. 5, 3 – «І не лише нею, а й хвалимося в терпіннях, знаючи, що терпіння виховує терпеливість, …»;
-
Рим. 8, 18 – «Бо я вважаю, що терпіння нинішнього часу нічого не варті супроти майбутньої слави, що має з'явитися в нас»;
-
2Кор. 4, 17 – «Бо наше тимчасове легке терпіння готує нам у незбагненній щедрості вічну славу, …»;
-
Євр. 2, 9 – «А бачимо Ісуса, який через терпіння смерти був увінчаний славою і честю, який не набагато був меншим від ангелів, щоб за Божою ласкою зазнати за всіх смерти»;
-
Об. 2, 3 – «…і маєш терпіння, і переніс за ім'я моє, але не знемігся».
Після прикладів наведених зі Святого Письма, вчитель, або ж хтось з учнів зачитує вголос біблійний уривок уроку: Лк. 16, 19-31. Обговорення притчі за допомогою навідних запитань:
-
Про що розповідається в цій притчі?
-
Що найбільше кожного з вас вразило в цій притчі?
Порівняльну характеристика Багача та Лазаря у двох колонках:
Життя двох людей на землі
Багач: Лазар:
– одягався у кармазин та вісон; – лежав струпами вкритий;
– бенкетував щодня… – їв те, що падало зі столу багача…
Зміна після смерті
Багач: Лазар:
– терпить муки… – радіє поруч з Авраамом…
Необхідно усім і завжди пам’ятати те, що відповів Авраам багачеві: «Авраам же промовив: Згадай, сину, що ти вже прийняв за життя свого добре своє, а Лазар так само лихе; тепер він тут тішиться, а ти мучишся» (Лк. 16, 25).
Праця в группах:
-
Напишіть синоніми –
до слова «терпіння»1;
до слова «терпеливість»2;
до слова «справедливість»3.
-
Дайте відповідь на такі запитання:
якими є наслідки провокування до терпіння ближнього?4
якими є наслідки справедливості?1
На минулих уроках ми з вами говорили, що окремі моральні чесноти ведуть до подолання гордості. Які це чесноти? Вчитель скеровує увагу учнів на ключовий вірш – Мт. 6, 33 та пропонує дати спільну відповідь на навідні запитання2:
-
Для чого ми маємо бути справедливими і терпеливими одні до одних, до батьків, учителів, старших?
-
Хто може бути справжнім зразком прояву справедливості і терпеливості?
Закріплення теми – завдання для учнів:
З розсипаних слів складіть речення і прочитайте блаженство, яке перегукується з вивченою темою: Царство – блаженні – духом – вбогі – бо їхнє – Небесне.
Підсумок уроку: Вчитель допомагає учням самостійно зробити висновок за допомогою навідного запитання: до чого закликає нас Ісус Христос притчею про багача і Лазаря? Зрештою, маємо цінні поради апостолів: «… Розсипав та вбогим роздав, Його справедливість триває навіки!» (2Кор. 9, 9); «Коли знаєте, що Він праведний, то знайте, що всякий, хто чинить справедливість, народився від Нього» (1Ів. 2, 29).
Тема 5. Відповідальність за вчинки
Мета та завдання:
-
Допомогти зрозуміти, що відповідальність є виявом самостійності; формувати в учнях відповідальність за свої вчинки перед Богом та перед ближніми.
Ключові вірші:
-
«Усе мені можна, та не все на пожиток. Усе мені можна, але мною ніщо володіти не повинно» (1Кор. 6, 12).
-
«Так і ви, коли зробите все вам наказане, то кажіть: Ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були!» (Лк. 17, 10).
Біблійний уривок – притча «про кукіль»:
«Ще одну притчу подав Він їм, промовляючи: „Царство Небесне подібне до чоловіна, що був посіяв добре зерно на своїм полі. Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов. Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився. Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль? Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо? Ні! – каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не вирвали разом з ним пшениці. Лишіть нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль, та зв’яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню. [...] Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього учні його та й кажуть: „Виясни нам притчу про кукіль, що на полі.” А він у відповідь сказав їм: „Той, хто сіє добре зерно – це Син Чоловічий; поле – це світ; добре зерно – це сини Царства; а кукіль – це сини лукавого; ворог, що його посіяв - це диявол; жнива - це кінець світу; женці - це ангели» (Мт.13, 24-30; 36-39).
Допоміжні матеріали: плакати з надписом ключового вірша кольоровою крейдою; завдання для учнів, на листочках.
Міжпредметні зв’язки: українська мова та література.
Словник термінів та понять:
«добро» – благо, усе, що є чесним та корисним для формування особи;
«зло» – недобре, негативне, вороже, лихе;
«ворог» – той, хто вороже ставиться до людини, бажає їй зла;
«кукіль» – бур’ян, який найчастіше виростає серед пшениці: стебла кукілю і стебла пшениці практично відрізнити дуже важко, аж поки не наповняться зернята пшениці і кукілю.
|