…в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу



Сторінка7/14
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14

Розвиток теми:


На класній дошці виразно записано назву теми даного уроку.

Вчитель роздає учням аркуші А4 з записаним на ньому словом ПРАВДА і звертається до них: — Дорогі діти, сьогодні ми разом з вами будемо роздумувати над тим, що допоможе зрозуміти, що таке Правда, чому Нею необхідно жити, захищати ЇЇ, відстоювати, а найголовніше – пізнавати цю Правду.

Роздавши аркуші зі словом «ПРАВДА», вчитель наголошує на завданнях, які треба виконати:


  • Продовжити речення про визначення Правди: «Правда це – …»*;

  • До записаного на аркуші слова «Правда» підберіть спільнокореневі слова**, які, на ваш погляд, виражають, попри все, і саму людину та її вчинки;

  • Чи кожен з вас у своєму повсякденному житті, діє – розмовляє – живе – у Правді?***

Вчитель: Кожен з нас, цієї хвилини, для себе самого, склав невеличкий іспит свого серця. А припустіть тепер, як важко буде, коли такий іспит необхідно буде складати Комусь, а ще глибше, коли – Богові?

Щоб ви краще зрозуміли тему уроку, послухайте таке оповідання: «Колись давно в далекому місті народилася прозора дитина. Вона була прозорою немов повітря, немов джерельна вода. У неї було тіло, кістки, проте це все було прозорим настільки, що можна було побачити, як б’ється серце, які думки рояться в голові. Одного разу ця дитина, на ім’я Яків, сказала неправду, як одразу ж в її голівці зявилася вогняна куля і всі люди могли бачити те, що відбулося. Яків виправився: сказав правду і куля зникла. Відтоді, Яків більше ніколи не говорив неправди, а люди дуже полюбили його за правдомовність називаючи кришталевим Яковом. Усі, хто спілкувався з ним, ставали правдолюбними, бо окрім того, що можна було бачити його думки, він теж міг читати думки інших людей.



У країні, де жив Яків, володарював жорстокий цар–диктатор, який не рахувався з думками інших людей, а запровадив свої закони несправедливості, обману, ошуканства. Важко стало жити людям, кожен боявся покарання та немилості царя і намагався на все закривати очі. Важко було Якову, хоч він нічого і не говорив, але всі його думки читали люди і це їх підбадьорювало, додавало їм сили. Крадькома, люди повторювали думки Якова, а це давало їм надію на кращу зміну. Думки його читали також і наближені особи до царя, тому й повідомили цареві про те, що Яків немов би – бунтує населення.

Тиран наказав заарештувати кришталевого Якова та помістити до найтемнішої та найсуворішої в’язниці. Натомість проявилася незвична ситуація: стіни, стеля, підлога, навіть огорожа тієї в’язниці стали прозорими. Люди, які проходили біля в’язниці, мали можливість це бачити та читати думки хлопця.

У ночі в’язниця випромінювала велике сяйво, яке розливалось на все місто й поза його межі. Це світло потрапляло й до палацу тирана так, що, змушений закривати щільно вікна, не міг зупинити потік й теж читав думки Якова.

Тобто, бачимо і розуміємо, що Правда є сильнішою за будь-які в’язниці та за будь-яких тиранів*»1.

А тепер прочитаймо, що говорив Ісус Христос стосовно ПРАВДИ**:


  • «Я дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене» ( Ів. 14, 6);

  • «Того ж дня Ісус вийшов із дому, та й сів біля моря. І безліч народу зібралась до Нього, так що Він увійшов був до човна та й сів, а ввесь натовп стояв понад берегом. І багато навчав Він їх притчами, кажучи: Ось вийшов сіяч, щоб посіяти. І як сіяв він зерна, упали одні край дороги, і пташки налетіли, та їх повидзьобували. Другі ж упали на грунт кам'янистий, де не мали багато землі, і негайно посходили, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло, то зів'яли, і коріння не мавши, посохли. А інші попадали в терен, і вигнався терен, і їх поглушив. Інші ж упали на добрую землю і зродили: одне в сто раз, друге в шістдесят, а те в тридцятеро. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!» (Мт. 13, 1-9);

  • «Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти. І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували. Друге ж упало на грунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло. А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало. Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз. І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!» (Мк. 4, 3-9).

Обговорення біблійних уривків за допомогою прикладів та запитань –

  • Показуючи учням колосок пшениці, роздати зернятка:

Пригадаймо з уроків ботаніки, яке коріння у пшениці?

Коли саме висівають пшеницю?

Від чого залежить урожай?

Символ зерна Ісус Христос використав для того, щоб показати як люди по-різному сприймають слово Боже, Він роз’яснив зміст цієї притчі:

«Послухайте ж притчу про сіяча. До кожного, хто слухає слово про Царство, але не розуміє, приходить лукавий, і краде посіяне в серці його; це те, що посіяне понад дорогою. А посіяне на кам'янистому грунті, це той, хто слухає слово, і з радістю зараз приймає його; але кореня в ньому нема, тому він непостійний; коли ж утиск або переслідування настають за слово, то він зараз спокушується. А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду. А посіяне в добрій землі, це той, хто слухає слово й його розуміє, і плід він приносить, і дає один у сто раз, другий у шістдесят, а той у тридцятеро» (Мт. 13, 18-23)*.

Закріплення уроку за допомогою коротенького прикладу1:

Студент третього курсу, приїхав на канікули до дідуся в село. Дідусь запитує його:



  • Ну, чого ти там у великому місті навчився?

  • Та багато чого навчився, – відповів студент.

  • А, скажи ж мені, запитує знову дідусь, що таке правда?

  • Гм, - замислився студент…

  • Правдою, - подумавши відповів він, - є це все, що я бачу.

  • Тоді виходить, що як ти був далеко і мене не бачив, то це вже неправда, що я є? Але ж я був тут у селі, думав про тебе, чекав тебе.

Замислився студент.

А дід йому на те відповідає: «Правда, онучку, – є Бог, хоч ми Його не бачимо, а Він був, є і буде».



Підсумок уроку: Вчитель допомагає учням самостійно зробити підсумок, що правда – це Бог, котрий Сам сказав, що Він «дорога, правда і життя». Проте важливим є не лише знати про Правду, а жити в Ній, сповідувати, захищати та відстоювати. Багато прикладів захисту, відстоювання та сповідування Правди ми знаходили, знаходимо і будемо знаходити в історії людства завжди, бо ж Бог – був, є і буде.

Домашне завдання: Відобразити у малюнку притчу «про сіяча»; Відповісти на запитання: до якого ґрунту належу я?

Тема 3. Гордість і смирення

Мета та завдання:

  • Розкрити зміст понять «гордість» і «смирення»; формувати в характері учнів бажання подолати гордість та до плекати смирення перед Богом та перед ближніми.

Ключові вірші:

  1. «Боже змилуйся наді мною грішним!» (Лк. 18, 12);

  2. «Візьміть на себе ярмо Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, і знайдете спокій душам своїм» (Мт. 11, 29).

Біблійний уривок притча «про фарисея і митаря» (Лк. 18, 10–14):

«Два чоловіки до храму ввійшли помолитись, один фарисей, а другий був митник. Фарисей, ставши, так молився про себе: Дякую, Боже, Тобі, що я не такий, як інші люди: здирщики, неправедні, перелюбні, або як цей митник.


Я пощу два рази на тиждень, даю десятину з усього, що тільки надбаю!
А митник здалека стояв, та й очей навіть звести до неба не смів, але бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене грішного!...
Говорю вам, що цей повернувся до дому свого більш виправданий, аніж той. Бо кожен, хто підноситься, буде понижений, хто ж понижається, той піднесеться
».

Міжпредметні зв’язки: українська мова.

Словник термінів та понять:

«смирення» – слідування за Христом, життя у Христі; покора, покірливість, послух тощо;

«гордість» – заперечення Бога; «гордий подібний до яблука, що всередині зогнило, а зверху світить красою» (Іван Ліствичник)

«зарозумілість» – захоплення людиною своїми інтелектуальним здібностями; визнання лише власного авторитету думок та категоричне заперечення думок інших;

«митар» – людина, яка збирала податок; митник;

«фарисей» – член найкількіснішої та наймогутнішої, як на той час, партії між євреями;


Розвиток теми:

На класній дошці чітко написано тему уроку. Вчитель зосереджує увагу учнів на двох словах: «гордість» і «смирення». Відтак подає завдання для глибшого розуміння цих слів:



  • Написати синоніми до слова «гордість» …*;

  • Написати синоніми до слова «смирення»**;

  • Обговорення загальних визначень.

Вчитель: Пригадаймо, діти, з 5-го класу***

  • В яких ситуаціях ми говорили про гордість?

  • Як зашкодила гордість першим людям?

  • Яким чином Йосиф, син Якова, проявив смирення?

  • У чому проявилося смирення Авраама?

Можемо з впевненістю сказати, що гордість призводять до руйнування гармонійних стосунків між людьми, та у стосунку між людиною і її Творцем.

Ось декілька розповідей святих отців про небезпеку гордості:

«Один монах, на ім’я Ірон, п’ятдесять років провів у пустині та переважав усіх пустинників цієї пустині своїм рівно ангельським життям. Але гордість згубила і такого подвижника. Він був переконаний в тому, що сусідні монахи, які жили неподалік від його домівки, дотримуються не такого уставу, як, на його думку, слід було їм дотримуватися, тому почав до них відноситися з презирством. От і зловився за це його переконання злий ворог, який з’явився цьому угоднику у вигляді світлого ангела та запропонував йому кинутися до долу колодязя, мовляв, через таке богоугодне високо духовне життя нічого з ним не трапиться. Монах так і вчинив, проте … витягнули з цього колодязя його ледь живим, а через три дні він помер. Ось так гордість спроможна зруйнувати те, що протягом багатьох років людина в собі формує»1.

Вчитель, або ж один з учнів зачитує вголос біблійний уривок Лк. 18, 10-14., після чого спільно обговорюють притчу за допомогою запитань:


  • Якою є молитва фарисея?

  • Якою є молитва митара?

  • Молитва кого з них є зразком покаянної молитви?

  • Хто я в цій притчі: фарисей чи митар?

  • Чого мене навчає ця притча?

  • На які висновки наштовхує нас молитва митаря?

Закріплення теми – завдання для учнів:

Вголос прочитати ті уривки зі святого Письма, в яких Ісус Христос скеровує свої слова саме до фарисеїв:



  1. Мт. 23, 13-14. 23-27 – «Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте! Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдовині хати поїдаєте, і напоказ молитесь довго, через те осуд тяжчий ви приймете!», «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати. Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте! Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди! Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні! Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости!»

  2. Лк. 11, 39, 42-44 – «Тепер ви, фарисеї, он чистите зовнішність кухля та миски, а ваше нутро повне здирства та кривди!», «Горе вам, фарисеям, бо ви десятину даєте з м'яти та рути й усякого зілля, але обминаєте суд та Божу любов; це треба робити, і того не лишати! Горе вам, фарисеям, що любите перші лавки в синагогах та привіти на ринках! Горе вам, бо ви як гроби непомітні, люди ж ходять по них і не знають того...»;

  3. Лк. 12, 1 –«Того часу, як зібралися десятитисячні натовпи народу, аж топтали вони один одного, Він почав промовляти перш до учнів Своїх: Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство!»;

Підсумок уроку: Вчитель допомагає учням самостійно зробити підсумок, що не потрібно вишукувати серед суспільства фарисеїв та викорінювати їх, а, переш за все, варто в собі викорінити фарисейство, та прагнути смиренності у всьому.

Домашне завдання: Вивчити на пам’ять молитву митаря.
Тема 4. Терпіння і справедливість

Мета та завдання:

  • Допомогти дітям відкрити вартість терпіння і жертви; формувати в дітей моральні чесноти: терпеливість, доброту та справедливість.

Ключовий вірш:

  1. «Шукайте ж найперше Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться» (Мт. 6, 33).

Біблійний текст – притча «про багача і Лазаря»:

«Був один чоловік багатий, що одягався у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішно. Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях струпами вкритий; він бажав насититись тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його. Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали. В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі і побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні, і він закричав уголос: Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить мій язик, бо я мучуся у полум’ї цім. Авраам же промовив: Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся. А крім того всього між нами і вами вирита велика пропасть, отож ті, що хотіли б прейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не перходять. Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого; я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб вони також не прийшли в це місце муки. Авраам мовив: Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають. Той відповів: Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються. А той відозвавсь до нього: Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять» (Лк.16, 19-31).



Допоміжні матеріали: ілюстрації до теми, ікона Ісуса Христа, свічка.

Міжпредметні зв’язки: українська мова та література.

Словник термінів та понять:

    «справедливість» – те, що вчинено згідно з правдою, совістю: існує єдина справедливість, базована виключно на любові;

    «терпіння» – стан, в якому людина переживає горе, втрату, хворобу тощо;

    «терпеливість» – чеснота, яка допомагає людині бути терпеливою; «треба з радістю все терпіти аж до смерті заради Господнього імені і Його заповідей» (Василій Великий).

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка