…в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу



Сторінка5/14
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Розвиток теми:


На класній дошці виразно записано назву теми даного уроку.

Вчитель, скеровуючи увагу учнів до відповіді на запитання: для чого я живу?*, спонукує їх задуматись про мету свого життя. та допомагає дітям зрозуміти, що найвищою метою життя людини на землі є творити добрі діла, заради вічного життя з Богом у Небесному Царстві. З уроків п’ятого класу ми з вами вже знаємо, що людина створена Богом з великої любові. І саме тому Господь поселив її в найкращому місці, – Раю. У ньому людина відчувала себе щасливою, бачила Бога і спілкувалася з Ним.

Чи є так і тепер?

Чому людина не може бачити Бога, жити з Богом?**

Що допомогає людині у спілкуванні з Богом, жити з Ним?

Мотивація навчальної діяльностірозмова вчителя з учнями***:


  • Чи бувало з вами таке, що ви когось довший час очікували: маму і тата з роботи, сестру, брата?

  • Що ви в цей період часу відчували?

Очевидно, коли ми когось чекаємо, заглядаємо у вікно, то виглядаємо, то прислухаємось до кроків за дверима з готовністю їх відкрити. Радіємо, коли приходить той, на кого ми чекали. Але якщо хтось із близьких затримується, тоді світимо світло й з нетерпінням чекаємо до глибокої ночі. Світло, у більшості випадків, є знаком радості. Той, хто повертається пізно ввечері додому й бачить світло у вікні, радіє, що його чекають.

Ісус Христос використав це порівняння зі світлом для того, щоб виявити нам правду про Його другий прихід. Саме про це ми дізнаємося з притчі «про десятьох дів»****:

«Тоді Царство Небесне буде подібне до десяти дів, що побрали каганці свої, та й пішли зустрічати молодого. П'ять же з них нерозумні були, а п'ять мудрі. Нерозумні ж, узявши каганці, не взяли із собою оливи. А мудрі набрали оливи в посудинки разом із своїми каганцями. А коли забаривсь молодий, то всі задрімали й поснули. А опівночі крик залунав: Ось молодий, виходьте назустріч! Схопились тоді всі ті діви, і каганці свої наготували. Нерозумні ж сказали до мудрих: Дайте нам із своєї оливи, бо наші каганці ось гаснуть. Мудрі ж відповіли та сказали: Щоб, бува, нам і вам не забракло, краще вдайтеся до продавців, і купіть собі. І як вони купувати пішли, то прибув молодий; і готові ввійшли на весілля з ним, і замкнені двері були. А потім прийшла й решта дів і казала: Пане, пане, відчини нам! Він же в відповідь їм проказав: Поправді кажу вам, не знаю я вас! Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!» (Мт. 25. 1-13).

Історична довідка: – (Її може подати вчитель, або підготовлений учень) – У місцевості, де жив Ісус Христос, коли було весілля, то світилки нареченої зі світлом в руках очікували приходу нареченого. Дуже важливо було не пропустити приходу молодого. Згідно з традицією, наречений приходив вночі, тому зустрічали його із запаленими світильниками й проводили в дім нареченої. Коли наречений входив у дім, двері зачиняли, для того, щоб ніхто сторонній не зміг увійти.

Обговорення притчі за допомогою запитань*:

Кого саме зустрічали діви?

Як приготувалися вони до цієї зустрічі?

Чому п’ять дів називають мудрими, а п’ять – нерозумними?

Чи правильно вчинили мудрі діви, можливо вони були скупими?

Правильно, скупість це погана риса характеру, проте є й інша причина!?

Хто увійшов з нареченим у бенкетну залу?

Чого мене навчає Ісус Христос цією притчею?



Підсумок: Вчитель допомагає учням самостійно зробити підсумок, що кожен християнин, хто прагне жити в єдності з Богом, зобов’язаний жити згідно з Його заповідями завжди, адже Він закликав: «Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!» (Мт. 25, 13); «Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі» (Мт. 7, 21).

Домашнє завдання: дати письмову відповідь на запитання – де моє місце у цій притчі?
Тема 5. Правильна основа життя

Мета та завдання:

  • Пояснити учням євангельську основу побудови життя людини у світі; відкрити Ісуса як Основу життя; формувати відповідальне ставлення до вибору цінностей в особистому житті.

Ключові вірші:

    1. «Усякий бо дім хтось будує, а Той, хто все збудував, то Бог» (Євр. 3, 4);

    2. «Ніхто бо не може покласти іншої основи, окрім покладеної, а вона Ісус Христос» (1Кр. 3, 11).

Біблійний уривок:

«Скажу вам, до кого подібний усякий, хто до Мене приходить та слів Моїх слухає, і виконує їх: Той подібний тому чоловікові, що, будуючи дім, він глибоко викопав, і основу на камінь поклав. Коли ж злива настала, вода кинулася на той дім, та однак не змогла захитати його, бо збудований добре він був! А хто слухає та не виконує, той подібний тому чоловікові, що свій дім збудував на землі без основи. І наперла на нього ріка, і зараз упав він, і велика була того дому руїна!» (Лк. 6, 47-49)



Між предметні зв’язки: образотворче мистецтво, географія, музика.

Допоміжні засоби: посудина з водою, пакетик з піском, кілька камінців, кольоровий папір (червоний, сірий, коричневий, зелений), може бути пластмасовий іграшковий будинок.

Словник термінів та понять:

    «основа» – те, на чому що-небудь ґрунтується, тримається, базується: база, ядро, осердя; фундамент, опертя, підвалина, опора;

    «цінності» – важливі життєві орієнтири – духовні та матеріальні;

    «вибір» – відбувається, коли необхідно з двох чи декількох речей вибрати одну; вибір завжди потягає за собою свободу, невимушеність, тому має місце такий вислів – «свобода вибору».


Розвиток теми


На класній дошці виразно записано назву теми даного уроку.

Вчитель допомагає учням зібратися з думками за допомогою таких запитань:

Чи бачили ви, як будують будинок?*

Спробуймо й ми з вами побудувати будинок —

З чого починають будувати дім?**

Що саме кладуть у фундамент?***



Практична діяльність:

  • з сірого паперу склеюємо прямокутник, з червоного – вирізаємо цеглинки, складаємо їх. Таким чином – будуємо стіни, а з іншого паперу склеюємо дах;

  • наш будинок вже готовий;

  • у плоску широку посудину, посередині, кладемо плоский камінь, а на нього ставимо наш дім. З пляшки з розпилювачем вливаємо туди воду;

  • повторюємо експеримент ще раз, проте в посудину насипаємо жменю піску****

Зрозуміло, правда, що від правильного вибору місця фундаменту залежить яким саме буде наш будинок. Згадаймо притчу про будинок збудований на різних фундаментах, її зміст (Лк. 6, 47-49), або ж (Мт. 7, 24-28)*****.

Ісус Христос, як ви вже знаєте, навчаючи притчами, вибирає відповідні порівняння, які є зрозумілими для його слухачів. І ви, можливо, чули, а можливо й бачили – повені.

Якими можуть бути наслідки повені?

Що символізує дім на скелі?

Ісус Христос, до апостола Симона, звертався так: «І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую Я Церкву Свою, і сили адові не переможуть її» (Мт. 16, 18). Окрім того, у Святому Письмі читаємо: «Господь моя скеля і моє пристановище».

Дім, врешті решт, – це символ нашого життя. Будувати своє життя на камені означає не лише слухати слово Господнє, але жити згідно з тим, як навчає Господь. Щоб будувати життя своє на заповідях Божих, необхідно перш за все увірувати в те, що Господь є Володарем видимого і невидимого світу, Володарем життя кожної людини. В основу нашого життя має бути закладеною віра у Бога, відповідальність перед Ним, як перед найвищим Авторитетом.



Підсумок уроку: Вчитель допомагає учням самостійно зробити підсумок, що євангельський принцип побудови щасливого життя людини полягає в тому, щоб в основі життя була закладена віра в Бога, відповідальність перед Богом за особисті вчинки. Щодо цього у Святому Письмі є дуже влучні слова псалмопівця: «Боже Ти Бог мій, я шукаю від рання Тебе, душа моя прагне до Тебе» ( Пс. 63(62), 2).

Домашнє завдання: проілюструвати притчу «про дім на скелі».
Розділ 2:

«Слово Боже виховує нас»
Тема 1. Вибір цінностей

Мета та завдання:

  • Розкрити учням суть понять “духовні цінності” і “матеріальні цінності”; пояснити різницю між духовними та матеріальними цінностями; формувати почуття особистої відповідальності за правильний вибір цінностей.

Ключовий вірш:

  1. «Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!» (Мт. 6, 21).

Біблійний текст –

«Царство Небесне подібне до скарбу, захованого в полі, що його чоловік, знайшовши, ховає і, радіючи з того, іде й продає все, що має, а купує те поле. Подібне ще Царство Небесне до купця, що шукає добрих перел» (Мт. 13, 44-45).



Міжпредметні зв’язки: українська мова, географія.

Допоміжні засоби: плакати з надписом ключового вірша; перламутровий коралик, малюнок, або натуральні мушлі, скринька.

Словник термінів та понять:

    «Царство Небесне» – те ж саме, що й «Царство Боже» – підкорення всієї людини і всього, що її оточує, – Богу Отцю, через Бога Сина, у Дусі Святому;

    «скарб» – можна записати декілька значень: 1) коштовності заховані в певному місці; 2) духовні та культурні цінності людини; 3) хтось, або щось надзвичайно важливі, з винятковими задатками; 4) пожитки, майно, надзвичайно важлива річ…;

    «серце» – не лише як життєво-важливий орган людини, а перш за все місце, де має перебувати Бог у людині, тобто, «серце включає в сбе усю повноту духовного життя, яке включає в себе усю людину, зі всіма її здібностями та видами діяльності»1.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка