…в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу



Сторінка3/14
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.92 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Розвиток теми:


На класній дошці виразно записано назву теми даного уроку. Першу частину теми закриваємо аркушем паперу, а обговорюємо лише другу її частину:

  • Кого ми називаємо вчителем?

  • Твій улюблений вчитель?

  • Чого я навчив(-ла-)ся від моїх учителів?

  • Як ви думаєте, чи всі, хто має диплом вчителя може бути вчителем?*

Отже, вчителем ми називаємо ту людину, яка правильно навчає інших.**

Завдання для учнів:

  • поділити клас на групи, в яких учні, на основі євангельського тексту, охарактеризовують звернення різних людей до Ісуса Христа, як Учителя;

  • самостійно знайти і прочитати у Святому Письмі про те, як називають Ісуса Христа Його учні:

    1. Мт. 8, 19 – «І приступив один книжник та й до Нього сказав: Учителю, я піду за Тобою, хоч би куди Ти пішов!»;

    2. Мт. 12, 38 – «Тоді дехто із книжників та фарисеїв озвались до Нього й сказали: Учителю, хочемо побачити ознаку від Тебе»;

    3. Мт. 22, 36 – «Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?»;

    4. Мр. 4, 38 – «А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?»;

    5. Мр. 10, 17 – «І коли вирушав Він у путь, то швидко наблизивсь один, упав перед Ним на коліна, і спитався Його: Учителю Добрий, що робити мені, щоб вічне життя вспадкувати?»;

    6. Мр. 12, 14 – «Ті ж прийшли та й говорять Йому: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і не зважаєш зовсім ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся, а наставляєш на Божу дорогу правдиво»;

    7. Мр. 12, 32 – «І сказав Йому книжник: Добре, Учителю!»;

    8. Лк. 3, 12 – «…приходили й митники, щоб христитись від Нього, і питали Його: Учителю, що ми маємо робити?»;

    9. Ів. 1, 49 – «Відповів Йому Нафанаїл: Учителю, Ти Син Божий, Ти Цар Ізраїлів!».

Вчитель:

Мабуть, у вас виникає запитання: Хто ж записував все те, що говорив Ісус?

Ви вже знаєте, що того, хто навчає, називають вчителем, а того, хто слухає слів його, називають учнями.

Ісус теж мав своїх сімдесят двох учнів, і дванадцятьох найближчих друзів, їх ще називають апостолами. Один з них, на ім’я Юда, зрадив Христа, видавши Його воякам за тридцять срібняків. Апостоли завжди ходили з Ісусом, спостерігаючи за чудами, які Він творив, слухаючи Його слова, проте до кінця не розуміли ким є Ісус Христос. Саме тому Спаситель часто запитував їх, за кого вони Його мають «І Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро Йому в відповідь каже: Ти Христос!» (Мар.8:29) (Мр. 8, 27–30). Людську природу Ісуса вони бачили, бо був як і всі вони (окрім гріха) – людиною, але «докази своєї божественної природи» Христос відкрив не лише тим, що звіщав людям найвищі моральні правди, прожив святе життя, а й тим, що творив своєю владою такі речі, які ніхто інший, окрім Бога, творити не міг. Учні й апостоли усвідомили ці докази лише після Воскресіння Христового, а ще більше після П’ятидесятниці*.

Прочитаймо такий біблійний уривок:

«Як Ісус те почув, Він відплив звідти човном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, народ із міст пішов пішки за Ним. І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилосердивсь над ними, і їхніх слабих уздоровив. А коли настав вечір, підійшли Його учні до Нього й сказали: Тут місце пустинне, і година вже пізня; відпусти народ, хай по селах розійдуться, і куплять поживи собі. А Ісус їм сказав: Непотрібно відходити їм, нагодуйте їх ви! Вони ж кажуть Йому: Не маємо чим, ту, тільки п'ять хлібів й дві рибі. А Він відказав: Принесіть Мені їх сюди. І, звелівши натовпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, споглянув на небо, поблагословив й поламав ті хліби, і дав учням, а учні народові. І всі їли й наситились, а з кусків позосталих назбирали дванадцятеро повних кошів... Їдців же було мужа тисяч із п'ять, крім жінок і дітей. І зараз звелів Ісус учням до човна сідати, і переплисти на той бік раніше Його, аж поки народ Він відпустить. Відпустивши ж народ, Він на гору пішов помолитися насамоті; і як вечір настав, був там Сам. А човен вже був на середині моря, і кидали хвилі його, бо вітер зірвавсь супротивний. А о четвертій сторожі нічній Ісус підійшов до них, ідучи по морю. Як побачили ж учні, що йде Він по морю, то настрашилися та й казали: Мара! І від страху вони закричали... А Ісус до них зараз озвався й сказав: Заспокойтесь, це Я, не лякайтесь! Петро ж відповів і сказав: Коли, Господи, Ти це, то звели, щоб прийшов я до Тебе по воді. А Він відказав йому: Іди. І, вилізши з човна, Петро став іти по воді, і пішов до Ісуса. Але, бачачи велику бурю, злякався, і зачав потопати, і скричав: Рятуй мене, Господи!... І зараз Ісус простяг руку й схопив його, і каже до нього: Маловірний, чого усумнився? Як до човна ж вони ввійшли, буря вщухнула. А приявні в човні вклонились Йому та сказали: Ти справді Син Божий!...» ( Мт. 14, 13-33).



Після прочитання біблійного уривку ділимо клас на три групи, кожній з яких роздаємо індивідуальні завдання. За основу беремо біблійний уривок Мт. 14, 13-36. Перша група читає уривок з 13 по 21 вірш, друга з 22 по 33 і третя з 34 по 36, а відтак представник кожної групи переказує прочитаний текст усім присутнім.

Закріплення уроку завдання для учнів: відповідь на запитання – чого нас навчає Ісус Христос?.

    1. Мт. 5, 1-12 – «І, побачивши натовп, Він вийшов на гору. А як сів, підійшли Його учні до Нього. І, відкривши уста Свої, Він навчати їх став, промовляючи: Блаженні вбогі духом, бо їхнєє Царство Небесне. Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені. Блаженні лагідні, бо землю вспадкують вони. Блаженні голодні та спрагнені правди, бо вони нагодовані будуть. Блаженні милостиві, бо помилувані вони будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими стануть. Блаженні вигнані за правду, бо їхнє Царство Небесне. Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами»;

    2. Мт. 5, 21-22 – «А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого, підпадає вже судові. А хто скаже на брата свого: рака, підпадає верховному судові, а хто скаже дурний, підпадає геєнні огненній»;

    3. Мт. 5, 34-37 – «А Я вам кажу не клястися зовсім: ані небом, бо воно престол Божий; ні землею, бо підніжок для ніг Його це; ані Єрусалимом, бо він місто Царя Великого; не клянись головою своєю, бо навіть однієї волосинки ти не можеш учинити білою чи чорною. Ваше ж слово хай буде: так-так, ні-ні. А що більше над це, то те від лукавого»;

    4. Мт. 5, 44-45 – «А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує, щоб вам бути синами Отця вашого, що на небі, що наказує сходити сонцю Своєму над злими й над добрими, і дощ посилає на праведних і на неправедних»;

    5. Мт. 6, 2-4 – «Отож, коли чиниш ти милостиню, не сурми перед себе, як то роблять оті лицеміри по синагогах та вулицях, щоб хвалили їх люди. Поправді кажу вам: вони мають уже нагороду свою! А як ти чиниш милостиню, хай не знатиме ліва рука твоя, що робить правиця твоя, щоб таємна була твоя милостиня, а Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно»;

    6. Мт. 6, 7-13 – «А як молитеся, не проказуйте зайвого, як ті погани, бо думають, ніби вони будуть вислухані за своє велемовство. Отож, не вподобляйтеся їм, бо знає Отець ваш, чого потребуєте, ще раніше за ваше прохання! Ви ж моліться отак: Отче наш, …»;

    7. Мт. 6, 19 – «Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть. Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!»;

    8. Мт. 7, 1-5 – «Не судіть, щоб і вас не судили; бо яким судом судити будете, таким же осудять і вас, і якою мірою будете міряти, такою відміряють вам. І чого в оці брата свого ти заскалку бачиш, колоди ж у власному оці не чуєш? Або як ти скажеш до брата свого: Давай вийму я заскалку з ока твого, коли он колода у власному оці? Лицеміре, вийми перше колоду із власного ока, а потім побачиш, як вийняти заскалку з ока брата твого»;

    9. Мт. 7, 7-11 – «Просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; бо кожен, хто просить одержує, хто шукає знаходить, а хто стукає відчинять йому. Чи ж то серед вас є людина, що подасть своєму синові каменя, коли хліба проситиме він? Або коли риби проситиме, то подасть йому гадину? Тож як ви, бувши злі, потрапите добрі дари своїм дітям давати, скільки ж більше Отець ваш Небесний подасть добра тим, хто проситиме в Нього!»;

    10. Мт. 7, 15-20 – «Стережіться фальшивих пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всередині хижі вовки. По їхніх плодах ви пізнаєте їх. Бо хіба ж виноград на тернині збирають, або фіґи із будяків? Так ото родить добрі плоди кожне дерево добре, а дерево зле плоди родить лихі. Не може родить добре дерево плоду лихого, ані дерево зле плодів добрих родити. Усяке ж дерево, що доброго плоду не родить, зрубується та в огонь укидається. Ото ж бо, по їхніх плодах ви пізнаєте їх!».

Підсумок уроку:

Вчитель допомагає учням самостійно підсумувати урок, відповідаючи на такі запитання:



  • Чого навчав Ісус Христос людей, які приходили його послухати?

  • Через які діла і слова Ісуса Христа ми переконуємося, що Він – Син Божий?

  • Чого мене навчає Ісус Христос?

Домашне завдання: Намалювати малюнки до біблійного уривку, над яким учні працювали у класі – (Мт. 14, 13-36).

Тема 3. Ісус навчає притчами.

Мета та завдання:

  • Розкрити зміст поняття «притча»; пояснити завдання Ісусових притч; заохотити учнів до читання та роздумів над притчами Христовими.

Ключовий вірш:

  1. «Це все в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав» (Мт. 13,34).

Біблійний уривок:

«І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря. І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав: Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти. І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували. Друге ж упало на ґрунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло. А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало. Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз. І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! І, як остався Він на самоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу. І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах, щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм! І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі!» (Мр. 4, 1-13).



Міжпредметні зв’язки: українська література, географія.

Словник термінів та понять:

    «притча» – «правдива історія, … яка закликає дивитися на запропонований образ не як на якусь світлину, але як у дзеркало»1;

    «дванадцять» – йдеться про дванадцятьох апостолів: «Симона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломія, Матвія й Хому, Якова Алфієвого й Симона, званого Зилотом, Юду Якового, й Юду Іскаріотського, що й зрадником став» (Лук. 6, 13-16)2;

    «таємниця» – щось, що є тимчасово прихованим; щось, що не усім відоме; щось, що необхідно розкрити: «Ця таємниця велика, а я говорю про Христа та про Церкву!» (Еф. 5, 32); «Безсумнівно, велика це таємниця благочестя: Хто в тілі з'явився, Той оправданий Духом, Анголам показався, проповіданий був між народами, увірувано в Нього в світі, Він у славі вознісся!» (1Тим. 2, 16).

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка