…в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу



Сторінка14/14
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.92 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14

Розвиток теми:


На класній дошці виразно записано назву теми урок.

Практичні заходи: ділимо клас на малі групи по 5 учнів у кожній та роздаємо завдання, після чого учні висловлюють свої думки:

  • для першої групи: охарактеризувати образ царя;

  • для другої групи – образ боржника, що винен 10 000 талантів;

  • для третьої групи – образ боржника, що винен 100 динаріїв.

Читання короткої історії – «Захланність»*: «Давня народна російська казка оповідає про подружню пару селян, які після кожної вечері говорили: якщо б ми мали ще трішки більше землі, то були б дуже щасливими. Подружжя з часом нажило багато землі, але й далі кожну вечерю закінчували тими ж словами – мати ще більше землі. Нарешті вони купили великий маєток, і стали багатими землевласниками.

Якось до них на вечерю зайшов їхній сусід татарин, в якого було більше землі. І знову господарі закінчили вечерю тим самим бажанням. Татарин спитав їх: “Коли ж вам буде нарешті досить землі?”

Селянин, а тепер вже багатий землевласник сказав, що йому б вистачило стільки землі, скільки можна обійти протягом одного дня. На це татарин відповів, що той може собі взяти стільки його поля, скільки обійде за один день. Але при умові, що зробить замкнене коло. За світ сонця селянин вирушив в дорогу, біг підтюпцем увесь день, заточуючи щораз більше коло, щоби здобути більше землі. Коли сонце вже почало заходити, він здалеку побачив свою дружину і татарина. Замість бігти до них по прямій, селянин вирішив захопити ще шматок землі, на якій був розміщений будинок татарина. Коли сонце кидало останнє своє проміння, він доплентався до дружини, переможно усміхнувся і впав замертво. Серце не витримало такого цілоденного навантаження. Тіло селянина поховали наступного дня. На могилі татарин сказав: “Ну, скільки тепер тобі треба землі?” А потім сам і відповів: “Усе дуже просто! Ніхто не потребує землі більше, ніж три на чотири стопи…”».

Закріплення теми завдання для учнів:

Навести приклад, де засуджується захланність у літературних творах Л. Глібова «Щука», «Лисиця-Жалібниця».



Підсумок уроку: Вчитель допомагає учням самостійно зробити підсумок, що людині за життя потрібно зовсім небагато, її індивідуальні потреби часто є лише захланністю.

Домашнє завдання: проілюструвати притчу «про немилосердного боржника».

Тема 6: Справедливість та винагорода

Мета і завдання:

  • допомогти учням зрозуміти зміст понять «справедливість» та «винагорода»; формувати в характері учнів справедливе ставлення до інших.

Ключовий вірш:

«Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий» (Лк. 16, 10).



Біблійний уривок притча «про несправедливого управителя»:

«Оповів же Він й учням Своїм: Один чоловік був багатий, і мав управителя, що оскаржений був перед ним, ніби він переводить маєток його. І він покликав його, і до нього сказав: Що це чую про тебе? Дай звіт про своє управительство, бо більше не зможеш рядити. І управитель почав міркувати собі: Що я маю робити, коли пан управительство відійме від мене? Копати не можу, просити соромлюсь. Знаю, що я зроблю, щоб мене прийняли до домів своїх, коли буду я скинений із управительства. І закликав він нарізно кожного з боржників свого пана, та й питається першого: Скільки винен ти панові моєму? А той відказав: Сто кадок оливи. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою, швидко сідай та й пиши: п'ятдесят. А потім питається другого: А ти скільки винен? І той відказав: Сто кірців пшениці. І сказав він йому: Візьми ось розписку свою й напиши: вісімдесят. І пан похвалив управителя цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла. І Я вам кажу: Набувайте друзів собі від багатства неправедного, щоб, коли проминеться воно, прийняли вас до вічних осель. Хто вірний в найменшому, і в великому вірний; і хто несправедливий в найменшому, і в великому несправедливий. Отож, коли в несправедливім багатстві ви не були вірні, хто вам правдиве довірить?І коли ви в чужому не були вірні, хто ваше вам дасть?» (Лк. 16, 1-12).



Між предметні зв’язки: історія стародавнього світу, українська література.

Словник термінів та понять:

    «управитель» – особа, яка керує якимсь проектом праці;

    «чесність» – правдивість у словах, вчинках, думках;

    «нечесність» – неправдивість, закритість перед ближнім.

Розвиток теми:


На класній дошці виразно записана тема уроку.

Історична довідка: за часів Ісуса Христа майже вся родюча земля належала власникам, які жили в містах, або ж в інших краях, а на їх землях працювали наймані робітники. Народ поважав власників, які переважно були чужинцями за те, що вони не дуже пригноблювали найманих робітників.

Читання біблійного уривку та обмірковування його смислу – Лк. 16, 1-12: Вчитель, або ж хтось з учнів зачитує вголос біблійний уривок, обговорює притчі і роздумується над притчею за допомогою навідних запитань.

Закріплення теми завдання для учнів: Ділимо клас на три групи, кожна з них отримує завдання:

підібрати синоніми до слова «справедливість»;

до слова «винагорода»;

до слова «розрахунок».



Підсумок уроку: Вчитель допомагає учням зробити самостійно підсумок уроку, на основі слів Паїсія Свято горця про справедливість1: «От, скажімо, сидять двоє за одним столом, їдять, перед ними одна тарілка з десятьма абрикосами. Якщо один з’їсть, по обжерливості, сім і залишить іншому три, тоді він має неправду і вона не оправдає його: це є несправедливість. Якщо він скаже: “Є, нас двоє, а абрикосів десять, то дістанеться по п’ять”, і з’їсть п’ять і залишить другому п’ять, тоді цей чоловік виявляє людську справедливість і має людську правду. Заради цієї людської справедливості багато разів бігаємо по судах, щоб її знайти. Якщо він побачить, що іншому брату подобаються абрикоси, прикинеться, що вони йому не подобаються, з’їсть тільки один заради помислу і скаже йому: “Брате, їж інші абрикоси, тому що мені вони не дуже подобаються”, тоді він має Божу правду».

Домашнє завдання: написати коротенький твір на тему: «моя правда — правда Божа».

Тема 7. Остаточна перемога Добра над злом

Мета і завдання:

  • Вчити дітей аналізувати вчинки та розрізняти прояви добра і зла у світі; скерувати до усвідомлення остаточної перемоги Добра; формувати в характері дитини свідомість активної участі у творенні добра.

Ключові вірші:

  1. «Ненавидьте зло й покохайте добро» (Амос 5, 15);

  2. «Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!» (Ісая 5, 20).

Біблійний уривок притча «про невід»:

«Подібне ще Царство Небесне до невода, у море закиненого, що зібрав він усячину. Коли він наповниться, тягнуть на берег його, і сівши, вибирають до посуду добре, непотріб же геть викидають. Так буде й наприкінці віку: Анголи повиходять, і вилучать злих з-поміж праведних, і їх повкидають до печі огненної, - буде там плач і скрегіт зубів! „Чи ви зрозуміли це все?” – „Так!” – відказали Йому. І Він їм сказав: „Тому кожен книжник, що навчений про Царство Небесне подібний до того господаря, що з скарбниці своєї виносить нове та старе» (Мт.13, 47-52).



Словник термінів та понять:

    «невід» – сітка призначена для ловлі риби;

    «книжник» – людина, яка прискіпливо вивчала та охороняла Писання; книжники були найвпливовішими людьми серед єврейського народу.


Розвиток теми:


На класній дошці виразно записана тема уроку. Вчитель, або ж хтось з учнів зачитує вголос біблійний уривок, відтак – спільно обговорюють, висловлюючи свої думки.

Вчитель пояснює учням значення слова «невід», для чого його використовують, і яке відношення він має до притчі? — розповідає про труд рибаків.

Підсумовуючи думки учнів стосовно вище запропонованих думок (тез) і поступово переходить до оголошення теми сьогоднішнього уроку.

Закріплення теми завдання для учнів: Діти записують до робочих зошитів два слова: «добро» і «зло» у двох колонках. Вчитель зачитує вголос окремі словосполучення, які стосуються тих чи інших вчинків людини, а учні записують їх до відповідної з колонок.

прагнення до уподібнення Христу;

скоєння злочинів;

повага до ближнього;

прояв гордості;

наполегливість у навчанні;

неправдивість у словах і так далі.

Підсумок уроку: Вчитель допомагає зробити учням самостійний підсумок, що за будь яких обставин, в яких зло немов би диктує умови, – Добро все ж таки восторжествує і цілковито преможе…

Домашнє завдання: написати вдома у двох колонках особисті діла: добрі та злі.
Тема 8. Світло для світу.

Мета і завдання:


  • Розкрити зміст поняття «світло»; скерувати до усвідомлення важливості світла у житті людини; допомогти пізнати, що єдиним правдивим Світлом, яке просвічує життєвий шлях людини, є Ісус Христос.

Ключові вірші:

    1. «Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити в темряві» (Ів. 8, 12);

    2. «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мт. 5, 16).

Біблійний уривок притча «про свічку та свічник»:

«І не запалюють світильника, щоб поставити його під посудину, але на свічник, - і світить воно всім у домі. Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі» (Мт. 5, 15-16)*.



Словник термінів та понять:

    «світло-темрява» – «Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі. А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає. Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила» (1Ів. 2, 9-11);

    «світильник» – підставка для свічок.


Розвиток теми:


На класній дошці виразно записано тему уроку.

Щоб темряву розвіяти, треба запалити свічку.



Практичні заходи:

  • до слова «світло» доберіть спільнокореневі слова;

  • поясніть слово «освіта».

Звертаємо увагу учнів на ключові вірші сьогоднішнього уроку – Ів. 8, 12; Мт. 5, 16, а відтак – вчитель запитує учнів:

  • чи Ісус є Світлом?

  • чи маємо ми поради, як розвіяти «темряву»?.

Читання біблійного уривку та обговорювання притчі за допомогою навідних запитань:.

Що робить свічка у темряві?

Які вчинки маємо ми робити, щоб сяяти, як світло перед людьми?

Закріплення теми завдання для учнів, за допомогою методу «добери необхідне слово»:

На класній дошці записано: «Що робитиму сьогодні?», а в робочих зошитах учні записують підібрані відповідники –



  • руйнувати – **;

  • ненавидіти –

  • пліткувати –

  • забирати –

  • відкладати –

  • гніватись –

  • впадати у розпач –

Підсумок уроку: Вчитель допомагає учням зробити підсумок, що для того, щоб бути світлом для світу необхідно вже сьогодні робити добрі вчинки, бо християнин є відповідальним за духовне та фізичне здоров’я майбутнього покоління. В одному з послань влучно стосовно цього сказано: «Коли ж кажемо, що маємо спільність із Ним, а ходимо в темряві, то неправду говоримо й правди не чинимо! Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха» (1Ів. 1, 6-7).

Домашнє завдання: проілюструвати світло в темряві.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Біблія. Перекл. І.Огієнка.

  2. Барщевський о. Тарас. Євангельські притчі. Львів: ЛБА, 2002.

  3. Бруно Ферраро. Сорок казок у пустелі. – Львів, 2000.

  4. Катрій о.Юліан, ЧСВВ. Перлини східних отців. – Львів, 1998.

  5. Наш сучасник — афонський старець: Паїсій. – «Премудрість Божа Софія», 2002.

  6. Поль Дж. Вортон. Історії та притчі. – Львів, 1998.

*******


  1. Достопамятные сказания о подвижничестве святых и блаженных отцов. – М.:, 1999.

  2. Марк Игумен (Лозинский). Отечник проповедника. 1221 пример из Пролога и патериков. Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1996.

  3. Шпидлик Фома. Духовная традиция восточного христианства. – М.: 2000.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Євдокимов П. Незбагненна Божа Любов. – К.: 2004.

  2. Кавасила Микола. Життя у Христі. Львів, 2005.

  3. Калліст, єпископ (Уер). Внутрішнє царство. – К.: 2003.

  4. Мессорі Вітторіо. Гіпотези про Ісуса. Львів, 1998.

  5. Обер Жан-Марі. Моральне богослов’я. Львів, 1997.

  6. Про що люди запитують священика. Львів, 2001.

  7. Рупнік Марко-Іван. Духовне життя. Рим, 1995.

  8. Старець Паїсій Святогорець. Слова. Т.1. Стрий, 2006.




* учні вітаються між собою подаючи один одному руки.

** вчитель може принести на урок – вирізки останніх новин з газет, розповісти про якусь подію, ознайомити учнів з новинами школи, програмою і т. д., а відтак – обговорити те, якими є ці новини для учнів.

* обговорення відповідей учнів.

** пауза – можливо, діти висловлюватимуть свої думки.

1 Підсумок кожного уроку учні записують в зошит.

* Ісус мене любить, Він за мене був розп’ятим і, – воскрес!

* учні можуть висловлюватись письмо-анонімно або ж усно.

** відкриваємо першу частину теми.

* зіслання Святого Духа на апостолів.

1 о. Тарас Барщевський. Євангельські притчі. Львів: ЛБА, 2002. – 134с. (с.5)

2 порявняти з Мт. 10, 1-7 та Мк. 3, 14.

* учні висловлюють свої думки.

3 Достопамятные сказания о подвижничестве святых и блаженных отцов. Москва, 1999. – 574с. (с229)

1 о. Тарас Барщевський. Євангельські притчі. Львів: ЛБА, 2002. – 134с. (с.5-7)

* учні висловлюють свої думки; вчитель роздає листочки ½ аркуша паперу (А4); учні, великими чіткими літерами, пишуть свої думки, відтак – кладуть їх на стіл, а вчитель прикріплює їх до класної дошки, або до великого аркуша сірого паперу. Листочки учні можуть особисто підписати, а можуть залишити анонімними.

** учні висловлюють свої думки (очікувана думка: людина через непослух, гордість втратила можливість відкрито спілкуватися з Богом)

*** учні висловлюють свої думки.

**** зачитаймо притчу вголос (притчу може перший раз прочитати вчитель, а відтак, у ролях, можуть ще раз, для глибшого розуміння, прочитати й учні).

* учні висловлюють свої думки.

* справді: вибирають належне місце, роблять заміри й підбирають матеріали.

** звичайно – з фундаменту.

*** учні висловлюють свої думки.

**** учні висловлюють свої думки.

***** вчитель, або учні зачитують ці біблійні уривки.

1 Фома Шпидлик. Духовная традиция восточного христианства. М.: 2000. – 193с. (С. 128.)

* учні висловлюють свої думки.

** це оповідання з власним авторством; може бути на вибір вчителя.

1 творчість автора.

* прочитати ще раз біблійний уривок: Мт. 13, 44-45.

** учні висловлюють свої думки.

*** означає світ, в якому є найрізноманітніші цінності, і серед них – справжні скарби.

**** кожного з нас, що шукаємо цінності у своєму житті.

*****записуємо великими літерами на великому аркуші паперу та розміщаємо по середині класної дошки; можемо вписати ще й цінності притаманні для усієї школи тощо.

* відтак – спільне обговорення та підведення підсумку.

** праведність, правдивість, правдолюбність, правдомовність…

*** надати час для роздумів: 3-4 хв.

* обговорення тематики оповідання.

1 творчість автора.

** вчитель, або ж хтось з учнів зачитує вголос ці біблійні уривки.

* обговорення з учнями Ісусових слів, в яких Він пояснює притчу.

1 творчість автора.

* вивищення, пиха, злість, гнів, зарозумілість, самолюбство, злопам’ятність тощо.

** послух, покора, слухняність, поступки, любов до ближніх тощо.

*** учні висловлюють свої думки.

1 Игумен Марк (Лозинский). Отечник проповедника. 1221 пример из Пролога и патериков. Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1996. – п. 188.

1 прояв любові, жаль, жертва тощо.

2 милосердя, зглядність, співчуття, прояв любові тощо.

3 мудрість, второпність, прояв любові, прощення тощо.

4 кривда, злість, негативність у поведінці, гнів, осуд тощо.

1 гармонія стосунків, вияв любові, щирості, відкритості, розуміння тощо.

2 учні висловлюють свої думки.

1 завдання можуть бути як індивідуального характеру, так і групового.

2 чесність, самостійність, сміливість, розуміння тощо.

3 гріх, лицемірство, осуд, гнів, злість тощо.

4 запис на листочках червоним олівцем: уникати зла, творити добро, любити ближнього тощо.

5 вчитель, або хтось з учнів зачитує цей вірш вголос.

* учні висловлюють свої думки.

* обговорення з учнями того, що намальовано.

* ці всі місцевості вчитель показує на карті.

** Мт. 6, 33.

* діти, пишучи свої добрі вчинки, прикріплюють листочки до гілок виноградної лози.

** учні висловлюють свої думки.

* учні висловлюють свої думки.

** вчитель, великими літерами обводить кольоровим олівцем дві літери «Не».

*** учні самостійно записують відповідь у зошиті, або ж на листочках.

1 Ісус Христос.

1 див. також і на Лк. 15, 3-7.

* чому змилосердився.

* люблячого та прощаючого.

** бо любить свого сина.

* великий сад.

** час та клопітка праця.

* трішки, бо ефект потужний.

* притча «про двох синів»;

** притча «про гірчичне зерно»;

*** притча «про заблукану вівцю»;

**** притча «про милосердного самарянина»;

1 Игумен Марк (Лозинский). Отечник проповедника. 1221 пример из Пролога и патериков. Свято-Троицкая Сергиева Лавра, 1996. – п. 47.

1 див. ще і Лк. 13, 20-21.

* учні висловлюють свої думки.

** доцільним буде, пояснити дію розчини.

2 Поль Дж. Вортон. Історії та притчі. – Львів, 1998.

3 Бруно Ферреро. Сорок казок у пустелі. – Львів, 2000.

* мати папір, фарби, пензлі тощо.

** папір, полотно, нитки тощо.

*** в музеях, в храмах, в квартирах тощо.

**** ні, адже необхідна основа, на яку накладається малюнок.

* див. ще на Лк. 12, 35-48.

1 Поль Дж. Вортон. Історії та притчі. – Львів, 1998. – с. 28.

* Відповіді учні прикріплюють до квітки аргументуючи їх.

* свою відповідь учні будують, читаючи текст притчі.

1 о. Юліан Катрій, ЧСВВ. Перлини східних отців. – Львів, 1998. – с. 151.

* Поль Дж. Вортон. Історії та притчі. – Львів, 1998. – с. 53.

1 Наш сучасник – афонський старець: Паїсій. – «Премудрість Божі Софія», 2002. – с. 8.

* див. ще Мр. 4, 21-23.

** руйнувати – будувати.


1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка