…в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу



Сторінка1/14
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.92 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14




Передмова

“…в притчах Ісус говорив до людей, і без притчі нічого Він їм не казав, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи: Відкрию у притчах уста Свої, розповім таємниці від почину світу! Тоді відпустив Він народ і додому прийшов. І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу» (Мт. 13, 34–35).

Ісус Христос навчав народ уживаючи загальновідому для того часу методу притч – оповідання, яке ґрунтується на життєвих ситуаціях та конкретних подіях. Ісус – Учитель, Педагог, знав як промовити до серця кожного слухача, незважаючи на його високий інтелектуальний, соціяльний статус. Кожен, хто слухав Його притчі, бачив в них своє життя, отримував конкретне і практичне вчення про Царство Боже, про потребу навернення – зміни свого життя, про правильне ставлення до Бога та до ближнього. Ісусові притчі відрізняються від будь-якого простого оповідання. Це Слово Боже, яке завжди є „живе і діяльне”. Ісус, промовляючи до народу за допомогою притч, об’являє найглибші істини про Бога Отця, про Його присутність і божественну дію у Всесвіті, про Його Царство, яке є посеред народу, росте і дає плоди не дивлячись на чималі перешкоди (Мк. 4, 1–8), про покликання і гідність людини як образу і подоби Божої, про її покликання до повноти життя у Ньому (Ів. 10, 10) та про те, як потрібно жити, щоб бути учасником Царства Божого, до якого кожна людина є створена і покликана.

Христові притчі мають неперевершену педагогічну цінність і завжди є і будуть актуальними для навчання та виховання особи на всіх етапах її життя. Як за часів Ісуса Христа, так і сьогодні — читаючи, слухаючи, вивчаючи та роздумуючи над цими притчами у кожній з них читач, учень знайде і пізнає глибоку правду про Бога, про Царство Боже, про своє покликання і запрошення до участи в тому Царстві та пізнає шляхи, які до Нього ведуть та принципи моральні згідно яких потрібно жити. Читаючи притчі потрібно ставити собі запитання, що мене вражає в цій чи інші притчі? Що мені говорить сьогодні Ісус цією притчею? Не можна трактувати притчі Христові лиш як допоміжний матеріал але потрібно трактувати їх, як Слово Боже пам’ятаючи що «Усе Писання Богом натхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності, щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова» (2Тим. 3, 16–17).

Програма для учнів шостого класу з предмету „Християнська етика” — побудована на Христових притчах, оскільки автори її переконані в тому, що в них кожен знайде тверду основу для пізнання і вивчення християнських цінностей, а, особливо, пізнає Ісуса Христа і Його науку, як справжнє джерело християнської моралі.

Пропонуємо Вам, дорогі педагоги, – учителі християнської етики методичні розробки згідно з програмою апробованою Міністерством Освіти і Науки України для учнів шостого класу. Уроки є подані за загальною прийнятою структурою та відповідно до програми, яка має чотири розділи, в кожному з яких розглядаються певні християнські цінності та засади християнського життя:

1. Новий Завіт – джерело моралі;


  1. Слово Боже виховує нас;

3. Етика людських взаємин у світлі Христового вчення;

  1. Основи морального життя.

Підсумковий урок залишено для творчого опрацювання учителя християнської етики. Біблійні тексти подані за перекладом Огієнка згідно із загально прийнятим рішенням комісії.

Метою цього видання є допомогти учителям християнської етики у проведенні уроків та надати певні орієнтири. Цей методичний матеріал немає завершеного етапу та не обмежує творчості педагогів. Дуже важливим є те, щоб кожен з учителів християнської етики, перед тим як іти до класу, особисто пережив цю притчу яку буде подавати учням через молитовне читання Слова Божого, застанови над ним. Не можемо говорити про Ісуса Христа не спілкувавшись з Ним, Учителем і неперевершеним Педагогом. Ісусові учні ставили запитання своєму Учителеві: «І підійшли Його учні до Нього й сказали: Поясни нам притчу…» (9Мт 13.36-37) Зробивши цей перший крок можемо перейти до подальшої пильної та дуже фахової старанної підготовки методичного матеріалу який має бути поданий з творчістю, з педагогічною майстерністю, з радістю, ентузіазмом та святістю. Я впевнена, що ідучи за такою послідовністю, зможемо спричинитися до справжнього християнського навчання та виховання свідомих християнських громадян України, пізнаючи християнські цінності якими жили і передали наші предки у різних видах: культури, мистецтва, літературі та музиці свої глибокі християнські переконання та життя побудоване на Христовій науці .

Бажаю висловити щиру подяку і признання нашим учителям християнської етики, які з посвятою та відданістю працювали над підготовкою цього методичного матеріалу, що у найближчому часі має бути доопрацьований, щоб міг стати посібником: п. Галині Добош, п. Людмилі Ступець та п. Марії Черняк. Слово вдячності належить нашим біблістам та богословам: всч. о. Тарасу Барщевському за підготовку конспекту лекцій з Христових притч в яких можемо пізнавати їх глибший зміст, а також за консультації які надавав як фахівець у галузі біблійних наук, та п. В’ячеславу Бліхару за богословську редакцію та упорядкування матеріалу до видання. Всім хто спричинився до видання цього медичного матеріалу велике Спасибі!

с. Луїза Цюпа, СНДМ

директор Катехитично-педагогічного Інституту УКУ

Розділ 1:

«Новий Завіт – джерело християнської моралі»

Тема 1: Євангеліє – Добра Новина

Мета та завдання:


  • Розкрити зміст поняття «євангеліє», навчити учнів працювати з текстами Святого Письма, формувати шанобливе відношення до Святого Євангелія та заохочувати до читання євангельських текстів.

Ключовий вірш:

  1. «Але перше Євангелія мусить бути народам усім проповідувана» (Мр. 13, 10).

Біблійний уривок:

«А Ісус у силі Духа вернувся до Галілеї, і чутка про Нього рознеслась по всій тій країні. І Він їх навчав по їхніх синагогах, і всі Його славили. І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати. І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування. І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього. І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули! І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його» (Лк. 4, 14-22)

Міжпредметні зв’язки: література, географія, історія стародавнього світу.

Словник термінів та понять:

    «євангеліє» – у перекладі з грецької мови означає «Добра Новина», яка у християнському вченні набула значення Благовісті про спасіння усіх людей через Ісуса Христа – воплочене Слово Боже;

    «апостол» – у перекладі з грецької мови означає «посол, посланник», а у вузькому значенні цей термін застосовується для визначення дванадцяти учнів Ісуса Христа: «Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його; 2 А ймення апостолів дванадцятьох отакі: перший Симон, що Петром прозивається, і Андрій, брат його; Яків, син Зеведеїв, та Іван, брат його; Симон Кананіт, та Юда Іскаріотський, що й видав Його» (Мт. 10, 2–4);

    «пророк» – той, хто у спілкуванні з Богом передбачував майбутнє; той, хто промовляв до народу від Імені Бога заради спасіння – «слухай Ізраїлю — Бог говорить»; вибраний чоловік, через кого Бог звертався до свого народу.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка