В діяльності податкової міліції



Скачати 343.34 Kb.
Дата конвертації03.12.2016
Розмір343.34 Kb.


Національний університет внутрішніх справ


Хольченков Олександр Миколайович




УДК 351.713:336.22


КОНТРОЛЬНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

В ДІЯЛЬНОСТІ ПОДАТКОВОЇ МІЛІЦІЇ
Спеціальність 12.00.07 – теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата юридичних наук


Харків – 2005




Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному університеті внутрішніх справ

МВС України

Науковий керівник


доктор юридичних наук, професор Рябченко Олена Петрівна, Національний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ

Офіційні опоненти


доктор юридичних наук, професор Голосніченко Іван Пантелійович, Національний транспортний університет (м.Київ), завідувач кафедри конституційного і адміністративного права

кандидат юридичних наук, доцент Нечитайленко Анатолій Олександрович, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, юридичний факультет, завідувач кафедри державно-правових дисциплін

Провідна установа


Національна академія внутрішніх справ України, кафедра адміністративної діяльності, Міністерство внутрішніх справ України (м.Київ)

Захист відбудеться “ 27 ” травня 2005 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.700.01 Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету внутрішніх справ за адресою: 61080, м.Харків, просп. 50-річчя СРСР, 27.
Автореферат розісланий “ 25 ” квітня 2005 року.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, к.ю.н., доцент Т.В. Каткова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дисертаційного дослідження. Економічна реформа в Україні, розбудова соціально орієнтованої змішаної економіки не послабила, а, навпаки, загострила процеси боротьби з економічними правопорушеннями. Нестабільність і недосконалість податкової системи є головною причиною як зростання економічної злочинності в цілому, так і правопорушень у сфері оподаткування зокрема.

Світовий досвід і практика господарювання показують, що для забезпечення своєчасного й повного надходження платежів, і, особливо в сучасний період існування незалежної держави з перехідною економікою, нагальною постає потреба у створенні налагодженого механізму фінансово-податкового контролю. Функціонування спеціально створених органів державної податкової служби України, зокрема, податкової міліції, заслуговує на особливу увагу у зв’язку із здійсненням нею контролю за дотриманням суб’єктами підприємницької діяльності податкового законодавства, що прямо вказано ст.19 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, та наявністю повноважень щодо застосування примусу до порушників.

Загальні правові засади контролю, визначені Конституцією України, знаходять своє подальше закріплення у спеціальних законах та інших нормативно-правових актах. Але окремі процедури контрольної діяльності, як і контрольне провадження в цілому, ще недостатньо врегульовані нормами права, що негативно впливає на ефективність діяльності органів державної податкової служби, особливо податкової міліції.

Свій внесок у розробку теоретичних основ контролю зробили В.М. Горшеньов, Н.Г.Саліщева, М.С. Студенікіна, В.І. Туровцев, І.Б. Шахов та інші. Їх наукові розробки актуальні й нині. Розробці проблеми державного контролю в Україні приділяють увагу вчені, предмет дослідження яких складають методологічні основи адміністративно-правового регулювання, становлення і розвиток правовідносин у сфері державного управління, державного контролю: В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, В.С. Васильєв, Н.Р. Нижник, А.О. Селіванов, М.М. Тищенко, В.В. Цвєтков та інші. Методологію фінансових, податкових правовідносин розробляли і продовжують розробляти Л.К. Воронова, Н.В. Воротіна, С.Т. Кадькаленко, М.П. Кучерявенко, Л.А. Савченко, П.С. Пацурківський, Н.Ю. Пришва та інші. Значний вклад у дослідження проблем адміністративно-юрисдикційної діяльності правоохоронних органів внесли вчені О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, В.Т. Білоус, І.Л. Бородін, І.П. Голосніченко, Є.В. Додін, М.М. Дорогих, Р.А.Калюжний, Л.В. Коваль, А.Т. Комзюк, А.П. Клюшніченко, О.В. Негодченко, О.І. Остапенко, В.К. Шкарупа, О.Н. Ярмиш. Питання організації та діяльності органів державної податкової служби розглядалися в роботах В.І. Полюховича, А.В. Роздайбіди, Т.В. Сараскіної та інших науковців.

Незважаючи на безумовну значимість робіт вчених, у них функціонування органів податкової служби розглядалось в основному через призму загальних проблем адміністративного та фінансового права, основна увага приділялась саме податкам і податковій системі, організації діяльності державної податкової служби. Наукові дослідження стосовно змісту контролю, місця контрольного провадження в діяльності податкової міліції фактично на цей час відсутні.

Таким чином, недостатність у розробках на теоретичному рівні, наявність правових проблем, а також, у зв’язку з цим, необхідність проведення комплексного адміністративно-правового дослідження проблеми контрольного провадження в діяльності податкової міліції обумовили вибір теми дисертації.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота здійснена на виконання приписів Указу Президента України “Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” від 18.02.02 р. (п.1); відповідно до Розділу ІV Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на 2002 – 2005 роки, затвердженої наказом МВС України від 30 червня 2002 р. №635; Розділів 1, 2 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004 – 2009 р.р., затверджених наказом МВС України №755 від 05.07.2004р.; планів наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України (п.3.1. Перспективних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на період 2000 – 2005 р.р.).

Мета й завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні змісту контрольного провадження в діяльності податкової міліції, його принципів, стадій, підстав та порядку здійснення на основі аналізу теоретичних проблем, чинного законодавства України, історичного досвіду діяльності податкових органів, а також у розробці рекомендацій та пропозицій щодо удосконалення адміністративно-правового регулювання відносин у сфері контрольної діяльності податкової міліції.

Зазначена мета дослідження зумовила постановку та розв’язання наступних завдань:

- дослідити історію становлення податкових органів та визначити особливості правового статусу податкової міліції;

- визначити податки і збори, діяльність щодо дотримання правил сплати яких є об’єктом контрольного провадження, котре здійснює податкова міліція;

- охарактеризувати особливості контролю, здійснюваного податковою міліцією;

- визначити місце контролю податкової міліції в системі форм її діяльності;

- виділити особливості контрольного провадження, здійснюваного податковою міліцією, його принципи;

- уточнити місце контрольного провадження, що здійснює податкова міліція, у адміністративному процесі;

- виділити стадії контрольного провадження та дослідити їх особливості;

- проаналізувати способи здійснення контрольної діяльності та здійснити класифікацію заходів адміністративного примусу, які застосовує податкова міліція;

- визначити систему гарантій забезпечення контрольного провадження податкової міліції та дослідити зміст її елементів.

Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що складаються у сфері контрольної діяльності податкової міліції.

Предмет дослідження становлять теоретичні і практичні проблеми контрольного провадження в діяльності податкової міліції, шляхи його удосконалення.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Загальнонауковий діалектичний метод пізнання виступає основним у цій системі. На його основі проблеми, що вирішуються в дисертації, розглядаються в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Невід'ємним доповненням цього методу є системний аналіз як окремих стадій контрольного провадження (п.п. 2.1, 2.2), так і елементів гарантій контрольної діяльності податкової міліції (п.2.4).

У роботі були також використані спеціальні методи: логіко-семантичний – для аналізу та поглиблення понятійного апарату (п.п.1.1., 1.2, 2.3, 2.4); історико-правовий – для дослідження історії становлення податкової міліції (п.п.1.4); порівняльно-правовий та системно-структурний – для визначення місця контрольного провадження, що здійснює податкова міліція, у адміністративному процесі, формулювання спільних та відмітних ознак податкової міліції та міліції, заходів примусу, які застосовує податкова міліція (п.1.3, 1.4, 2.3); статистичний – аналізу особливостей контрольної діяльності податкової міліції (п.п.1.2., 2.4); класифікації та групування – для виділення стадій контрольного провадження та елементів системи гарантій контрольної діяльності податкової міліції (п.п.2.1, 2.2, 2.4).

Нормативну базу роботи склали Конституція України, чинне адміністративне та фінансове законодавство, нормативно-правові акти інших галузей права, окремі норми, що регулюють питання правового статусу податкової міліції, системи оподаткування, юридичної відповідальності за порушення законодавства у сфері оподаткування, практика їх застосування; проект Податкового кодексу України. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали щодо результатів діяльності податкової міліції в Україні, судова практика.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням, присвяченим теоретичним та практичним проблемам контрольного провадження в діяльності податкової міліції. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто. Основні з них такі.

Уперше

- визначено зміст контрольного провадження в діяльності податкової міліції та сформульовано його особливості, наявність яких дає підставу для висновку про те, що таке провадження є різновидом адміністративно-процесуальних проваджень;

- виділено стадії контрольного провадження, що здійснює податкова міліція: 1) інформаційна; 2) аналітична; 3) оскарження (факультативна); 4) виконання рішення.

Дістало подальшого розвитку

- визначення місця контрольного провадження, яке здійснює податкова міліція, у адміністративному процесі – як різновид проваджень з реалізації контрольно-наглядових повноважень;

- положення про принципи контрольного провадження, що здійснюється податковою міліцією. До них віднесено: законність, рівність суб’єктів та учасників провадження перед законом, охорона інтересів особистості і держави, офіційності, об’єктивної істини, гласності, здійснення державною мовою та забезпечення права використання рідної мови, правомірності дій учасників правовідносин щодо контрольного провадження;

- формулювання ознак правових форм контрольної діяльності податкової міліції;

- класифікація заходів адміністративного примусу, які застосовує податкова міліція у процесі здійснення контрольного провадження: адміністративно-запобіжні заходи та заходи адміністративного припинення;

- визначення системи гарантій контрольної діяльності податкової міліції, яка складається з загальних гарантій, гарантій контролюючих суб’єктів, гарантій підконтрольних суб’єктів;

- положення про елементи кожної складової системи гарантій та їх зміст.

Уточнено перелік податків і зборів (обов’язкових платежів), дотримання правил сплати яких контролює податкова міліція.

Уперше сформульовано конкретні пропозиції щодо уточнення чинних нормативно-правових актів, які регулюють суспільні відносини у сфері контрольної діяльності податкової міліції.



Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:

- у законотворчій діяльності щодо удосконалення чинного законодавства, норми якого регулюють правовідносини у сфері контрольної діяльності податкової міліції, розробці нових нормативно-правових актів;

- у правозастосовчій практиці податкових органів при удосконаленні їх контрольної діяльності;

- у наукових дослідженнях - при подальшій розробці проблеми вдосконалення контрольного провадження, здійснюваного податковою міліцією;

- у навчальному процесі – при викладанні дисциплін “Адміністративне право” та „Фінансове право” в юридичних вузах, а також на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників, при підготовці лекцій і навчальних посібників з даної проблеми.

Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась за розділами і в цілому на засіданнях кафедр управління в органах внутрішніх справ, адміністративного права та адміністративної діяльності органів внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. Результати дисертаційного дослідження доповідались на науково-практичній конференції “Забезпечення захисту прав людини у правоохоронній діяльності” (м.Київ, лютий 2000 р.), круглому столі “Шляхи формування громадянського суспільства в Україні. Забезпечення прав людини та свободи слова” (м.Харків, квітень 2001 р.), міжнародній науково-практичній конференції “Протидія відмиванню “брудних” коштів та фінансування тероризму: громадська підтримка і контроль”(м.Київ, червень 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави” (м.Одеса, жовтень 2004 р.).

Основні положення, матеріали та висновки були викладені у 5 публікаціях автора, 4 з яких опубліковані у наукових збірниках та фахових виданнях з юридичних наук.



Структура й обсяг дисертації обумовлені змістом наукової проблеми та спрямовані на досягнення мети дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають 8 підрозділів, висновку, списку використаних джерел. Обсяг роботи – 167 сторінок (до списку використаних джерел). Кількість використаних джерел складає 193 найменування і займає 16 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


У Вступі дається загальна характеристика роботи, обґрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження, визначаються його мета і задачі, об’єкт і предмет, методологічна база, розкривається наукова новизна, формулюються теоретичне і практичне значення основних положень дисертації, ступінь їх апробації.

Розділ перший „Особливості контрольного провадження, що здійснює податкова міліція” складається з чотирьох підрозділів і присвячений дослідженню історії формування податкової міліції, визначенню податків і зборів (обов’язкових платежів), правила щодо сплати яких контролює податкова міліція, змісту контрольного провадження, що здійснює податкова міліція, та його місця у адміністративному процесі.

У підрозділі 1.1. „Формування податкової міліції та її контрольних повноважень” на підставі аналізу історичного досвіду становлення податкових органів підтримана точка зору Дзісяка О.П. про те, що непродумана державна податкова політика, спрямована на збільшення надходжень до казни за всяку ціну, а тим більше шляхом карально-репресивних методів не призводить до добробуту, але до зубожіння люду, а відтак і держави. Реєстрація платників податків була запроваджена у ХІІІ ст. монголо-татарами. Значний внесок в історію становлення податкових органів внесли новаторські положення Конституції 1710 р. Пилипа Орлика. У її положеннях вперше зазначено те, що організація фіскальних функцій у державі повинна належати спеціально утвореному органу, а посади збирачів податків повинні займати виборні особи, які обираються безпосередньо самими платниками податків і користуються серед них довірою та повагою. Становлення податкових органів почало активно відбуватись, починаючи з ХVІІІ ст. У царській Росії податкові органи були підпорядковані міністерству фінансів. Історичний досвід свідчить, що зміна керівництва у державі неодмінно супроводжувала і зміну органів, що виконували функції збору податків. В УРСР податкова служба була підпорядкована Міністерству фінансів. Після набуття Україною незалежності докорінне реформування органів податкової служби почало відбуватись з 1996р. Податкова служба вийшла з-під підпорядкування Міністерства фінансів України і стала центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом. На цей час фіскальний контроль в Україні здійснюють дві групи державних органів: податкові органи та інші, до яких відносяться митні, Міністерство фінансів України, Пенсійний фонд України, установи Фондів соціального страхування, окремі спеціальні фіскальні функції виконують: Національний банк України; Фонд державного майна України; Державне казначейство України; Антимонопольний комітет України; Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України; органи міністерств і відомств, які забезпечують надходження до бюджетів спеціальних платежів та доходів від видачі ліцензій, дозволів тощо; місцеві органи виконавчої влади. Податкова міліція, поряд з Державним митним комітетом України, підрозділами по боротьбі з економічними злочинами Міністерства внутрішніх справ України, є частиною сил, які забезпечують економічну безпеку України. При цьому певною специфічністю відзначається правове регулювання статусу органів податкової міліції. Доцільно виділити п’ять груп обов’язків податкової міліції: щодо виявлення і припинення податкових правопорушень; щодо охорони податкових органів; щодо боротьби з корупцією; щодо взаємодії; щодо дотримання правил у сфері охорони інформації. Права класифікуються таким чином: щодо виявлення, розкриття і припинення злочинів та інших правопорушень; щодо застосування заходів примусу; щодо реагування на виявлені порушення податкового законодавства; щодо притягнення винних до відповідальності.

У підрозділі 1.2. „Податки і збори (обов’язкові платежі), дотримання правил сплати яких контролює податкова міліція” визначається, що при сплаті податку відбувається перехід права управління чи повного фінансово-господарського відання, власності на суму сплачених коштів. Доцільним є підтримання точки зору Пришви Н.Ю. про вузький смисл податку, що надає можливість виділити, крім податку, платежі податкового характеру (комплексні платежі та податкові платежі) та визначити їх особливі риси, які притаманні, поряд із спільними, для них та податку. Спільними рисами є: наявність особливих правових режимів їх утворення і справляння, спрямованість на задоволення державних потреб шляхом використання відповідних надходжень на підставах та у порядку, визначеному чинним законодавством. Особливі риси: вони є комплексними платежами, що акумулюють в собі групу обов’язкових до сплати за загальною системою оподаткування податків і зборів; мають частково поворотний характер; одночасно надходять як до бюджету, так і до державних цільових позабюджетних фондів, розподіляючись між ними у пропорціях, встановлених законом; мають часткове цільове призначення; на них поширюється дія Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

До платежів, на яких розповсюджується дія законодавства, що регулює правовідносини зі сплати податків та інших податкових платежів, відносяться: 1)податки; 2) комплексні платежі (їх ще називають „податки як комплексні платежі, які запроваджуються при спрощеній системі оподаткування”); 3) податкові платежі (або платежі податкового характеру).

Збори доцільно класифікувати за ознакою платежу: податкового або неподаткового характеру. Однак, у зв’язку із існуючою колізією норм податкового та бюджетного законодавства, поділ платежів на податкові та неподаткові немає чіткого обґрунтування. Доцільно запропонувати віднести до зборів неподаткового характеру штрафи, пеню, виконавчий збір, тобто платежі штрафного характеру. Така пропозиція обумовлена наступним: по-перше, їх застосування здійснюється за чітко визначеними підставами, що пов’язані із наявністю факту порушення загальнообов’язкових правил у сфері оподаткування; по-друге, процесуальний порядок реалізації визначається окремими законами. До повноважень податкових органів не належать повноваження щодо контролю за зборами неподаткового характеру, а також за збором на обов’язкове державне пенсійне страхування та збором до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Існують збори, які не входять до податкової системи України і складають самостійну групу платежів до дохідної частини Державного бюджету України, місцевих бюджетів. Їх сплату контролюють не тільки органи податкової служби, а й інші державні органи, відповідно до компетенції: збори за державну реєстрацію лікарського засобу; митні збори; реєстраційні збори, що сплачуються телерадіокомпаніями за видачу ліцензій; збори за послуги, пов’язані з охороною прав на інтелектуальну власність тощо.

У підрозділі 1.3. „Місце контрольної діяльності податкової міліції в системі адміністративно-правових форм її діяльності” визначаються складові управлінської діяльності податкової міліції, місце у них контрольної діяльності, аналізуються особливості контролю, що здійснюється податковою міліцією, відповідної контрольної діяльності та її форм.

За ознакою суб’єкта, що здійснює контроль, контроль податкової міліції слід віднести до державного та, конкретно – до контролю органів виконавчої влади. За ознакою обсягу контролю та характеру контрольних повноважень контроль податкової міліції є спеціальним. Для формулювання особливостей контролю податкової міліції були спочатку сформульовані особливості державного контролю: невід’ємність від держави; є функцією державного управління; має за мету перевірку дотримання і виконання поставлених завдань, прийнятих рішень, їх правомірності; надання допомоги підконтрольній структурі; встановлення причин і умов, що сприяють порушенню вимог правових норм; прийняття заходів щодо притягнення до юридичної відповідальності винних осіб; здійснюється на засадах відповідних принципів; має власні функції, що реалізуються за допомогою форм і методів. Виходячи з цих положень, виділені особливості контролю, що здійснюється податковою міліцією: невід’ємність від держави; є призначенням діяльності податкової міліції; відноситься, в основному, до охоронної функції держави; така мета як надання допомоги підконтрольним структурам для контролю, що здійснюється податковою міліцією, не притаманна. Контроль податковою міліцією здійснюється у межах загального контролю за дотриманням податкового законодавства. Разом з тим, у межах цього контролю можна виділити окремі види контрольних дій за ознакою спільного змісту та згрупувати за ознакою мети здійснення. Такі контрольні дії виокремлюються у контрольне провадження.

Діяльність податкової міліції як органу державного управління пов’язана не лише із притягненням порушників вимог законодавства в сфері оподаткування до юридичної відповідальності. Податкова міліція має також повноваження щодо застосування заходів державного примусу, а остаточне рішення у юридичній справі приймає суд. Враховуючи, що у межах управлінської діяльності податкової міліції у процесі реалізації функції контролю за дотриманням податкового законодавства можна виділити діяльність, що здійснюється не тільки за окремим життєвим випадком (наприклад, процес отримання інформації про факт податкового злочину у порядку оперативно-розшукової діяльності тощо) доцільно зробити висновок про те, що управлінська діяльність податкової міліції здійснюється шляхом реалізації двох видів проваджень: юрисдикційних та неюрисдикційних. До юрисдикційних, що врегульовані нормами адміністративного права та здійснюються податковою міліцією віднесені: провадження по скаргах громадян, дисциплінарне провадження, розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері оподаткування. Основна діяльність податкової міліції пов’язана із неюрисдикційною, за результатами якої інші органи (посадові особи) притягують винних до юридичної відповідальності. Така діяльність є контрольною. Контрольну діяльність податкової міліції доцільно віднести до контрольно-наглядової адміністративно-правової форми здійснення функцій держави (за визначенням Ткаченко В.Д. та на основі погляду Гаращука В.М.).

Форми контрольної діяльності податкової міліції можна поділити на дві групи: 1) правові, 2) організаційні (організаційні заходи та матеріально-технічні операції).

У підрозділі 1.4 „Місце контрольного провадження, що здійснює податкова міліція, у адміністративному процесі” визначається, що контрольне провадження, здійснюване податковою міліцією, має свої особливості, наявність яких надає підставу для висновку про те, що таке провадження є різновидом адміністративно-процесуальних проваджень: початок контрольного провадження у кожному випадку повинен мати привід; об’єктом є сфера дії норм податкового законодавства; здійснюється виключно на підставі закону і відповідно до закону; здійснюється у межах особливої процесуальної форми, яка є важливою і обов’язковою; здійснюють посадові особи податкової міліції у межах повноважень, визначених законом; обов’язково мають бути прийняті рішення у формі юридичного акта щодо застосування норм права у конкретному випадку; рішення податкової міліції, прийняте у межах реалізації контрольних повноважень, у всіх випадках є заходом юридичного впливу, що ґрунтується на законі та пов’язане з певними обставинами здійснення діяння, що призвело до втручання податкової міліції у оперативну діяльність суб’єкта господарювання; законні та обґрунтовані рішення, прийняті податковою міліцією, належать до обов’язкового виконання посадовими особами та громадянами; рішення податкової міліції, пов’язані із реалізацією контрольних повноважень, що суттєво впливають на права та свободи громадян або стосуються інтересів держави, державних, громадських та приватних організацій, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку.

Контрольне провадження податкової міліції слід віднести до групи проваджень з реалізації контрольно-наглядових повноважень як її різновид, оскільки податкова міліція, здійснюючи контроль за дотриманням податкового законодавства, має право та обов’язок виявляти правопорушення у сфері оподаткування, їх попереджати. Положення про те, що контрольне провадження податкової міліції є саме різновидом, а не окремим видом, ґрунтується на наявності ознаки суб’єкта, чітко визначеного чинним законодавством – податкової міліції (відповідних уповноважених посадових осіб), яка відноситься до органів державного управління.



Розділ другий „Сутність, зміст і стадії контрольного провадження, що здійснює податкова міліція” містить чотири підрозділи.

У підрозділі 2.1 „Зміст стадій контрольного провадження” визначається, що стадіями контрольного провадження податкової міліції є сукупність визначених у часі структурних форм, які складаються з об’єктивної логічної послідовності здійснення певного числа дій з прийняття процесуального акту допоміжного або основного призначення. Дотримання умови автономності надало можливість виділити такі стадії: 1) інформаційна стадія; 2) аналітична стадія; 3) стадія оскарження (факультативна); 4) стадія виконання рішення. Їх виділення ґрунтується, насамперед, на наявності на кожній стадії своїх характерних завдань, що відрізняються від завдань інших стадій. Вони існують поряд із загальними завданнями контрольного провадження. На інформаційній стадії виконується конкретне завдання щодо надходження інформації про стан дотримання податкового законодавства, на підставі якої податкова міліція здійснює контрольну діяльність. На аналітичній стадії піддається аналізу отримана інформація та приймається рішення щодо наявності факту дотримання (або недотримання) податкового законодавства. На цій стадії надається юридична оцінка зібраної інформації, повно і всебічно досліджуються матеріали справи з метою встановлення об’єктивної істини, ухвалюється конкретне рішення. Стадія оскарження існує як гарантія забезпечення законності контрольної діяльності податкової міліції і є факультативною тому, що підставою її настання є факт подання скарги (протесту) на рішення або дії у межах контрольного провадження. На стадії виконання рішення дістається логічного завершення вся діяльність щодо здійснення контрольного провадження. Наявність стадій неминуча, адже для того, щоб здійснити контрольні дії слід отримати інформацію про наявність (або відсутність) підстав визнання факту дотримання (або недотримання) податкового законодавства, здійснити її аналіз, прийняти рішення та виконати його. На цих стадіях повноваження реалізують структурні підрозділи податкової міліції – інформаційно-аналітичні підрозділи, інші у межах компетенції (стягнення податкової заборгованості, підрозділи оперативних заходів по скороченню податкового боргу і т.і.). Стадії являють собою сукупність процесуальних дій та відносин, встановлених законом, кожна завершується прийняттям відповідного рішення.

У підрозділі 2.2. „Стадії контрольного провадження, що здійснює податкова міліція” аналізуються особливості здійснення податковою міліцією стадій контрольного провадження.

На першій – інформаційній – стадії податкова міліція (її посадові особи) отримує інформацію щодо стану дотримання податкового законодавства. Її можна отримати від податкових інспекцій, а також шляхом проведення перевірок, якщо вони пов’язані із веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ. Реалізація права податкової міліції на проведення перевірок має особливості, що обумовлені специфікою діяльності цього підрозділу. Так, податкова міліція протягом року на підставі оперативно-економічних заходів здійснює відбір об’єктів для проведення перевірок відносно виявлення тіньових доходів і цю інформацію передає до підрозділів податкової служби, які відповідають за проведення документальних перевірок, надає висновки відносно включення суб’єктів підприємницької діяльності до плану перевірок та, за необхідністю, забезпечує участь у проведенні планових перевірок. Документальні перевірки суб’єктів господарської діяльності, що включені до Національного плану документальних перевірок (планові перевірки), працівниками податкової міліції проводяться за наявності інформації про ухилення від сплати податків та порушення валютного законодавства за участю працівників підрозділів, які відповідають за проведення планових перевірок, крім випадків, коли така перевірка призначається за конкретною кримінальною справою. Що стосується оперативних перевірок, вони здійснюються, насамперед, щодо суб’єктів господарювання, які працюють у сфері торгівлі, громадського харчування, надання послуг. У цьому випадку перевіряють дотримання суб’єктом господарювання здійснення готівкових розрахунків із споживачами, використання готівки у господарських розрахунках, наявність свідоцтва про державну реєстрацію, відповідних ліцензій та патентів, марок акцизного збору. Такі перевірки здійснюються на підставі направлення на перевірку та копії рішення суду, крім випадків, коли така перевірка проводиться на звернення відповідного платника податків, або проводиться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Наступною визначена аналітична стадія. У процесі її здійснення приймається рішення щодо наявності (або відсутності) факту порушення податкового законодавства. Таке рішення фіксується у відповідному процесуальному документі – акті або у формі податкового повідомлення-рішення. В акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємництва, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства.

На стадії виконання рішення податкова міліція здійснює діяльність щодо реалізації приписів, отриманих у процесі здійснення перших двох стадій – інформаційної та аналітичної. Необхідно вказати на те, що такі приписи можуть бути покладені в основу прийняття рішення іншими органами (посадовими особами) – судом, податковими інспекціями, керівництвом податкових органів.

У підрозділі 2.3 „Способи здійснення контрольної діяльності податковою міліцією” зазначається, що серед заходів примусу, які застосовує податкова міліція, слід виділити заходи адміністративного примусу та заходи примусу, які врегульовані фінансовим, кримінально-процесуальним законодавством та законодавством, що регулює оперативно-розшукову діяльність. Усі перелічені заходи можна назвати заходами забезпечення контрольного провадження податкової міліції. Аналіз повноважень податкової міліції доводить, що адміністративні стягнення податковою міліцією не застосовуються і тому виділяти окремо цю групу заходів адміністративного примусу не уявляється можливим. До адміністративно-запобіжних заходів, які застосовує податкова міліція, віднесені: 1) перевірка документів, які посвідчують особу під час проведення перевірок, а також при підозрі у вчиненні правопорушень, інших документів, необхідних для з’ясування питання щодо додержання правил, нагляд і контроль за виконанням яких покладено на податкову міліцію; 2) право вимагати від керівників підприємств, установ і організацій проведення інвентаризацій і ревізій відповідних сфер фінансово-господарської діяльності; 3) проведення з участю адміністрації підприємств, установ і організацій огляду виробничих, складських та інших службових приміщень і територій з метою перевірки охорони державного і колективного майна, додержання правил продажу товарів і надання послуг населенню; 4) внесення подань до державних органів, підприємств, установ, організацій, посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушень. Заходами адміністративного припинення визначені: 1) вилучення документів; 2) привід осіб; 3) адміністративне затримання; 4) проведення огляду та вилучення речей і документів, що можуть бути речовими доказами або використані на шкоду здоров’ю осіб щодо яких застосоване адміністративне затримання; 5) проведення особистого огляду, огляду речей, вилучення речей і документів, застосування інших передбачених законом заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення; 6) входження безперешкодно у будь-який час доби на територію підприємств, установ, організацій та огляд їх з метою припинення злочинів, переслідування осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, в жилі та інші приміщення громадян, якщо вони використовуються з метою отримання прибутку; 7) перебування на земельних ділянках, в жилих та інших приміщеннях громадян за їхньою згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили; 8) застосування заходів фізичного впливу; 9) застосування спеціальних засобів; 10) застосування вогнепальної зброї.

Адміністративний арешт активів не може бути віднесений до жодного з перелічених заходів адміністративного примусу. Проведений аналіз довів, що назва цього заходу може бути використана як логічна конструкція, адже підстави та порядок його застосування регулюються не тільки нормами адміністративного, але й фінансового та податкового права, що потребує чіткості та однозначності врегулювання, оскільки адміністративний арешт активів застосовується виключно з метою забезпечення можливості погашення податкового боргу, тобто стосується сфери оподаткування.

У підрозділі 2.4 „Гарантії забезпечення контрольного провадження податкової міліції” виділені наступні гарантії: 1) загальні; 2) гарантії контролюючих суб'єктів; 3) гарантії підконтрольних суб'єктів. Цей склад системи гарантій визначений відповідно до точки зору В.М. Горшеньова та І.Б. Шахова. Доцільно доповнити склад елементів загальних гарантій, запропонованих В.М. Горшеньовим та І.Б. Шаховим, взаємодією із громадськими організаціями та громадянами. Це положення слід передбачити у складі елементу взаємодії контролюючих органів і організацій між собою, із правоохоронними та іншими органами державної влади та місцевого самоврядування.

Загальними гарантіями є: а) встановлення чіткого правового статусу учасників контрольної діяльності; б) достатній ступінь урегульованості процедурно-процесуальної регламентації контрольної діяльності; в) взаємодія контролюючих органів і організацій між собою, із правоохоронними та іншими органами державної влади і місцевого самоврядування; г) підконтрольність, піднадзорність і підзвітність самих контрольних органів перед відповідними органами влади, управління і громадськості; д) встановлення юридичної відповідальності за неналежне здійснення контрольної діяльності; е) покладання в законодавчому порядку на громадян і організації певних обов’язків щодо сприяння контролюючим органам; ж) можливість залучення громадян і організацій для сприяння у здійсненні контрольної діяльності; з) матеріально-технічна забезпеченість контрольної діяльності. Серед елементів системи загальних гарантій більш докладно проаналізовані ті, які найбільшою мірою впливають на дієвість контрольної діяльності податкової міліції: статус суб’єктів підприємницької діяльності як платників податків; взаємодія податкової міліції із іншими контролюючими та правоохоронними органами, громадськими організаціями, громадянами.

До гарантій контролюючих суб’єктів віднесено організаційно-правові, матеріально-забезпечувальні, захисні. Серед елементів гарантій найбільш докладно проаналізовані організаційно-правові, до яких віднесені: статус податкової міліції у контрольному провадженні, ступінь урегульованості процедурно-процесуальної регламентації. До гарантій підконтрольних суб’єктів віднесено право на оскарження рішень податкової міліції, а також внесення пропозицій, заяв, повідомлень.

Порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби України істотно відрізняється від порядку, передбаченого Законом України „Про звернення громадян”: 1 ) у скарзі (заяві) має бути зазначено про подання чи неподання позовної заяви до суду (арбітражного суду) про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу державної податкової служби; 2) скарга до органів державної податкової служби подається протягом десяти або тридцяти календарних днів, що відрізняється від строків, передбачених названим Законом; 3) допускається подання повторної скарги у випадку, коли орган державної податкової служби надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги (термін подання такої скарги – десять календарних днів); 4) крім пояснень, обов’язково додаються документи, на підставі яких здійснюється оскарження: податкове повідомлення про суми податкових зобов’язань або рішення (при цьому державна податкова адміністрація (інспекція) обов’язково повинна надати акт перевірки, рішення про застосування фінансових санкцій та інші документи (розрахунки), на підставі яких визначено податкове зобов'язання); 5) процесуальні строки розгляду скарги також відрізняються (така скарга розглядається протягом двадцяти календарних днів з дня отримання скарги, цей строк може бути продовжений до шістдесяти календарних днів); 6) відрізняється зміст прийнятих у процесі розгляду скарги рішень. Так, при розгляді скарги приймається одне з таких рішень: а) залишити рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення; б) скасувати в певній частині рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і не задовольнити скаргу (заяву) платника податків в певній частині; в) скасувати рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і задовольнити скаргу (заяву) платника податків; г) про податковий компроміс); 7) рішення, яке приймається внаслідок розгляду скарги, оформлюється у чітко визначеній формі, передбачено три примірники такого рішення.

Виникає питання щодо доцільності врегулювання на рівні підзаконного нормативно-правового акту правовідносин, що пов’язані із розглядом скарг громадян, навіть, якщо акт зареєстрований у Міністерстві юстиції України, адже п.1 ст.92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються гарантії прав і свобод людини. Отже, такі правовідносини потребують врегулювання законом.

У висновках викладені загальні теоретичні підсумки та практичні пропозиції, здобуті в процесі дослідження проблеми контрольного провадження в діяльності податкової міліції.

1. Податкова міліція контролює правила сплати усіх податків та інших податкових платежів, до яких віднесені: комплексні платежі (їх ще називають „податки як комплексні платежі, які запроваджуються при спрощеній системі оподаткування”); податкові платежі (або платежі податкового характеру). До повноважень податкової міліції не належать повноваження щодо контролю за зборами неподаткового характеру, а також зборами на обов’язкове державне пенсійне страхування та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, іншими зборами, правила щодо сплати яких контролюють інші державні органи.

2. Податкова міліція, порівняно із міліцією, має спільні та особливі риси. Спільними рисами є: правоохоронний зміст діяльності; проходження служби співробітників, які мають спеціальні звання, регулюється одним нормативно-правовим актом – Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; має право застосовувати окремі заходи адміністративного примусу, які застосовує і міліція. Особливими рисами є: призначення податкової міліції – здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства; завдання визначені відповідно призначенню; повноваження обумовлені компетенцією щодо сфери оподаткування; структурна належність до Держаної податкової адміністрації України; статус податкової міліції закріплений окремим Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

3. Аналіз правового статусу податкової міліції показав, що вона є органом державного управління, основною функцією діяльності якого є контроль за дотриманням податкового законодавства. Як орган державного управління вона (її посадові особи) має право на юрисдикційну діяльність, пов’язану із притягненням винних до юридичної відповідальності. Контрольні повноваження реалізуються з метою отримання проміжного результату – визначення міри дотримання податкового законодавства платниками податків. Управлінська діяльність податкової міліції здійснюється шляхом реалізації двох видів проваджень: юрисдикційних та неюрисдикційних.

4. Контроль, здійснюваний податковою міліцією, за ознаками правової природи суб’єктів контролю та характером контрольних повноважень можна визначити як спеціальний державний контроль і віднести його до контролю органів виконавчої влади.

5. Правові форми контрольної діяльності податкової міліції характеризуються рядом ознак, які відрізняють їх від інших організаційних форм: вони є такими формами діяльності, що завжди пов’язані із конкретним життєвим випадком; є системою юридично значущих дій, які здійснюються посадовими особами податкової міліції; такі юридично значущі дії завжди пов’язані із застосуванням заходів державного примусу (за винятком заходів юридичної відповідальності); предметом юридично значущих дій є конкретно визначене коло юридичних питань, які підлягають вирішенню для задоволення суспільного інтересу щодо охорони відносин у сфері оподаткування; порядок здійснення юридично значущих дій урегульований адміністративно-процесуальними нормами і спрямований на реалізацію не тільки норм адміністративного матеріального права, а також матеріально-правових норм інших галузей права (у тому числі – фінансового, податкового, бюджетного) в процесі розгляду індивідуально-конкретних справ; порядок здійснення юридично значущих дій регламентований. Серед правових форм застосовуються такі, як видання індивідуальних (ненормативних, адміністративних) актів управління - тих, які пов’язані із діями за конкретним життєвим випадком щодо якого застосовується закон.

6. Контрольне провадження, здійснюване податковою міліцією – це урегульована нормами адміністративно-процесуального права діяльність податкової міліції у межах повноважень, визначених чинним законодавством, спрямована на реалізацію норм адміністративного матеріального права, а також матеріально-правових норм інших галузей права (зокрема, фінансового, податкового) у процесі вирішення конкретних справ у сфері оподаткування, що пов’язані із визначенням міри дотримання податкового законодавства. Воно віднесене до неюрисдикційних проваджень.

7. Стадіями контрольного провадження податкової міліції названа сукупність відносно самостійних груп однорідних дій, які податкова міліція здійснює на підставах і у порядку, визначеному чинним законодавством, у межах яких реалізуються власні завдання кожної стадії, але у межах загального завдання усього провадження – визначення наявності (або відсутності) факту порушення податкового законодавства та застосування до порушників заходів забезпечення контрольного провадження.

8. Аналіз особливостей правового регулювання контрольного провадження, здійснюваного податковою міліцією, дозволив сформулювати наступні пропозиції:

- норми, якими врегульовано підстави та порядок застосування адміністративного арешту активів (ст.9 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”) доцільно включити до Податкового кодексу України, проект якого знаходиться на опрацюванні,

- упорядкувати норми Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” шляхом чіткого визначення стадій та етапів проведення процесуальних дій та компетенції органів державної податкової служби на кожній стадії. На основі упорядкованих норм може бути прийнята нова редакція цього Закону;

- змінити форму відомчого акту, який регулює процедуру проведення перевірок оперативними працівниками податкової міліції, та здійснити його реєстрацію в органах юстиції;

- внести зміни до Закону України „Про державну податкову службу в Україні” шляхом виділення окремої структурної складової - Розділу ІV „Порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби”. При цьому слід скасувати статтю 14 цього Закону, а чинний Розділ ІV назвати Розділом V;

- підтримати пропозицію про прийняття Закону України “Про податкову міліцію”.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:


  1. Хольченков О.М. Чи може Державна податкова адміністрація України бути суб’єктом державного фінансового моніторингу?// Вісник НУВС. Випуск 22.-Х.,2003.-С.403-407

  2. Хольченков О.М. Особливості контролю, що здійснює податкова міліція// Держава і право: Зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. Вип.26.-К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України,2004.-С.235-240

  3. Хольченков О.М. Стадії контрольного провадження, що пов’язане із здійсненням перевірок податковою міліцією//Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. -2004.-№3.-С.123-131

  4. Хольченков О.М. Зміст адміністративно-правової форми контрольної діяльності податкової міліції// Актуальні проблеми державного управління, Збірник наукових праць. Національна академія державного управління при Президентові України. Харківський регіональний інститут. - Х.: Магістр, 2005. – №1.-С.309-316

  5. Хольченков О.М. Особливості контрольних проваджень, що здійснює податкова міліція // Основні напрямки реформування ОВС в умовах розбудови демократичної держави (Одеса, 14-15 жовтня 2004 р.): Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Ч.1.-С.203-211


АНОТАЦІЇ

Хольченков О.М. Контрольне провадження в діяльності податкової міліції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 — теорія управління; адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право — Національний університет внутрішніх справ, Харків,2005.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі визначення змісту контрольного провадження в діяльності податкової міліції. У ній аналізуються тенденції становлення та розвитку органів державної податкової служби та формування їх контрольних повноважень, визначається коло податків і зборів (обов’язкових платежів), правила сплати яких контролює податкова міліція, формулюються ознаки та поняття контрольного провадження, що здійснює податкова міліція, визначається його місце у адміністративному процесі, стадії провадження, які аналізуються. Контрольним провадженням податкової міліції названа урегульована нормами адміністративного права діяльність податкової міліції у межах повноважень, визначених чинним законодавством, спрямована на реалізацію норм адміністративного матеріального права, а також матеріально-правових норм інших галузей права (зокрема, фінансового, податкового) у процесі вирішення конкретних справ у сфері оподаткування, що пов’язані із визначенням міри дотримання податкового законодавства. До стадій контрольного провадження, що здійснюється податковою міліцією, віднесені: інформаційна, аналітична, оскарження (факультативна), виконання рішення. У процесі роботи здійснюється класифікація заходів адміністративного примусу, які застосовує податкова міліція, та визначається система гарантій забезпечення контрольного провадження, її елементи, формулюються пропозиції щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства із метою його вдосконалення.

Ключові слова: податкова міліція, контрольне провадження, податки, збори, форма, стадія, примус, гарантії.
Хольченков А.Н. Контрольное производство в деятельности налоговой милиции. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности – 12.00.07. – теория управления; административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Национальный университет внутренних дел, Харьков, 2005.



Диссертационное исследование посвящено проблеме определения содержания контрольного производства в деятельности налоговой милиции. В процессе исследования анализируются тенденции становления органов государственной налоговой службы и формирования их контрольных полномочий, формулируются общие и особенные черты, присущие налоговой милиции и милиции (органам внутренних дел), определяется круг налогов и сборов (обязательных платежей), правила оплаты которых контролирует налоговая милиция, формулируются признаки контрольного производства, которое осуществляет налоговая милиция и соответствующее понятие. Налоговая милиция контролирует правила оплаты всех налогов и иных налоговых платежей, к которым относятся: налоги, комплексные платежи, налоговые платежи (или платежи налогового характера). Сборы целесообразно классифицировать по признаку платежа: налогового и неналогового характера (штрафы, пеня, исполнительный сбор). К полномочиям налоговых органов не принадлежат полномочия по контролю за сборами неналогового характера. Контрольное производство, которое осуществляет налоговая милиция – это урегулированная нормами административно-процессуального права деятельность налоговой милиции в пределах полномочий, определенных действующим законодательством, направленная на реализацию норм административного материального права, а также материально-правовых норм иных отраслей права (в частности, финансового, налогового) в процессе решения конкретных дел в сфере налогообложения, которые связаны с определением меры соблюдения налогового законодательства. Это производство отнесено к неюрисдикционным. Налоговая милиция осуществляет, в рамках управленческой деятельности, также и юрисдикционные производства: рассмотрение дел об административных правонарушениях, производство по жалобам граждан, дисциплинарное производство. Определяется место контрольного производства в административном процессе – как разновидность производств по реализации контрольно-надзорных полномочий. Формулируются и анализируются стадии контрольного производства: информационная, аналитическая, обжалования (факультативная стадия), исполнения решений. Классифицируются способы осуществления контрольной деятельности налоговой милицией. Среди способов выделяются меры административного принуждения. К таким мерам, которые применяются налоговой милицией, относятся административно-предупредительные и меры административного пресечения. Доказывается, что название меры «административный арест активов» может применяться как логическая конструкция. Эта мера к мерам административного принуждения не относится, так как её применение регулируется нормами не только административного, но и иных отраслей права: финансового, налогового. Формулируются положения относительно системы гарантий обеспечения контрольного производства: общие гарантии, гарантии контролирующих субъектов, гарантии подконтрольных субъектов. Выделяются и анализируются элементы системы гарантий. Среди элементов системы общих гарантий наиболее подробно проанализированы те, которые в наибольшей степени влияют на результативность контрольной деятельности налоговой милиции: статус субъектов предпринимательской деятельности как налогоплательщиков; взаимодействие налоговой милиции с иными контролирующими и правоохранительными органами, общественными организациями, гражданами. К гарантиям контролирующих субъектов наиболее подробно проанализированы организационно-правовые, к которым отнесены: статус налоговой милиции в контрольном производстве, степень урегулированности процессуально-процедурной регламентации. К гарантиям подконтрольных субъектов отнесено право на обжалование решений налоговой милиции, а также внесение предложений, заявлений, сообщений. Формулируются ряд предложений по совершенствованию действующего законодательства.

Ключевые слова: налоговая милиция, контрольное производство, налоги, сборы, форма, стадия, принуждение, гарантии.
Holchenkov A.N. Checking Procedure in the Activity of Tax Police. – Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by specialty 12.00.07 – theory of management; administrative law and process; financial law; informational law. – National University of Internal Affairs, Kharkiv, 2005.



Thesis is devoted to the problem of determining the contents of checking procedure in the activity of tax police. Tendencies of making and developing state tax police agencies and formation of their checking authorities are analyzed; a number of taxes and dues (obligatory payments), which are controlled by tax police, are determined; characteristics of checking procedure, which is fulfilled by tax police, are formulated; the place of checking procedure in administrative process is determined and its stages are analyzed. Classification of administrative compulsion’s methods, which are applied by tax police, is carried out in this work. The system of guarantees of checking procedure’s provision and its elements are determined. Propositions as for making changes and additions into legislation in force, aiming to improve it, are formulated.

Key words: tax police, checking procedure, taxes, dues, form, stage, compulsion, guarantees.




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка