Урок за темою „ Фотосинтез." стор. 59 Інтегрований урок за темою „ Жири." сто



Сторінка1/7
Дата конвертації01.12.2016
Розмір1.33 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7


Харківська районна державна адміністрація

Відділ освіти

Покотилівський ліцей „Промінь”

Харківської районної ради

Харківської області

Екологізація навчально-виховної роботи з використанням інтегрованого підходу до викладання біології та хімії”

Досвід узагальнила:

учитель біології та хімії

Покотилівського ліцею «Промінь»

Харківської районної ради

Харківської області

Олійник Т.А.



Харків – 2014
Зміст
І Візитка вчителя........................................................................................стор.3

ІІ Опис системи роботи вчителя



  1. Екологізація навчально-виховної роботи з використанням інтегрованого підходу до викладання хімії…………………….стор.4

  2. Додатки..........................................................................................стор.12

ІІІ Список використаних джерел................................................................стор.27

ІV Цикл уроків з навчальних тем

1. Розробка інтегрованих уроків у ХІ класі за темою „Вуглеводи”..................стор.29

2. Інтегрований урок за темою „Білки”.......................................................стор.43

3. Інтегрований урок за темою „ Фотосинтез.”.........................................стор.59 4. Інтегрований урок за темою „ Жири.”................................................... стор.66

V Творчий доробок учителя.........................................................................стор.76

1. Доповідь на батьківських зборах «Актуальність проблеми екологічного виховання та екологічної освіти учнів на сучасному етапі»....................стор.76

2. Доповідь на педраді „Інтегрований підхід до екологічної освіти в Покотилівському ліцеї «Промінь»”............................................................стор.81

3. Заняття і виступи членів гуртка „Юний еколог”.................................стор.84

VІ Фотоматеріали…………………………………………………………стор.103

VІ І Друковані науково-методичні публікації вчителя...........................стор.104
Візитка вчителя
І. Навчально-методична робота за останні 5 років.

1. Методична робота:

а) У конкурсі „Вчитель року” приймаю участь третій раз;

б) Була керівником творчої групи вчителів хімії Харківського района у 2012-2013 навчальному році.

2. Експериментально-дослідницька робота:

– підготувала учнів для виконання дослідницьких наукових робіт у сфері МАН на районному рівні;

3. Участь у виставці „Ярмарок педагогічних ідей”, 2011 навчальний рік «Розвиток екологічної компетентності учнів в умовах сталого розвитку засобами гурткової роботи.»

У 2011–2012 навчальному році з темою „Розвиток логічного мислення учнів у процесі вивчення хімії як прояв професійної мобільності вчителя в умовах системи неперервної освіти.”

У 2013-2014 навчальному році з темою„Забезпечення якості екологічної освіти учнів шляхом інтегрованого підходу до гурткової роботи.”

4. Участь у науково-методичній роботі на рівні району: у 2012–2013 навчальному році очолювала творчу групу вчителів хімії Харківського району.



На рівні навчального закладу: Очолюю ШМО вчителів природничого циклу з 2012 року.

Виступила з доповіддю «Актуальність проблеми екологічного виховання на сучасному етапі». «Інтегрований підхід до екологічної освіти в Покотилівському ліцеї „Промінь”» на методичному об’єднанні вчителів природничого циклу

ІІ. Організаційна робота: член жюрі районних олімпіад з хімії , та турнірів „Юних хіміків”.

ІІІ. Робота з учнями (результати):



  1. Районні олімпіади з хімії: ІІ місце –Горбунрва Ірина (9,10 клас, 2012, 2013р.), ІІІ місце – Кіган Микита (8 клас, 2013р.), VІ – Гриневич Павло (11клас, 2013 р.)

  2. Районні олімпіади з біології: ІІ місце–Омельченко Софія(10 клас,2013р)

  3. Турнір Юних хіміків: І місце у 2011, 2012, 2013роках.

Районний етап МАН: Кобзар Артем: „Дослідження вмісту нітратів у продуктах харчування”, ІV місце 2013р.; Усубов Ібрагім „ Дослідження дії енергетичних напоїв на живі організми”, ІІ місце 2012 р.

ІV. Друковані публікації: 2013–2014 навчальний рік



  1. „ Як живуть мурахи? ” науково-методичний журнал „Позашкільна освіта”, №5(41).

Опис досвіду:

«Екологізація навчально-виховної роботи з використанням інтегрованого підходу до викладання хімії»

Ми живемо у час, коли Людство прагне сталого розвитку, який визначається як «розвиток, що задовольняє потреби дійсного часу, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби», (визначення Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку у доповіді «Наше майбутнє» (1987р.) Тому екологічна освіта є складовою освіти для сталого розвитку –ідеології ХХІ століття, (Дивись додаток №1). Екологічна освіта не може бути завданням якогось одного шкільного предмета, а повинна реалізовуватися екологізацією навчально-виховної роботи кожного з них. Але у першу чергу – хімії та біології.

Метою екологізації навчально-виховної роботи з використанням інтегрованого підходу до викладання хімії є різнобічний розвиток особистості учня, його здібностей та інтересів, між якими існує тісний взаємозв’язок. Різноманітні здібності, і перш за все здібності до навчання, розвиваються в навчально-пізнавальній діяльності, що стимулюється мотивами навчання та інтересом до предмету. Успішність навчальної діяльності в свою чергу, розвиває інтерес учнів до пізнання предмету чи його окремих аспектів.

Найважливішою вимогою до організації процесу навчання є формування позитивної мотивації до вивчення предмету, а одна з умов формування мотивів та інтересу – наявність освітніх потреб. Практика навчання хімії показала, що велику зацікавленість у учнів викликають глобальні, соціально і особистісно вагомі проблеми, і перед усім екологічні. Таким чином важливішою характеристикою навчання хімії на сучасному етапі стала її екологічна спрямованість. І підтвердженням цього є збільшення кількості уроків екологічної спрямованості у Програмі з хімії. (Зміст екологічної складової у предметі «хімія» показаний у додатку №2).

В руслі цього необхідно розв’язати наступні задачі:

– розкрити хімічний компонент шкільних основ екології;

– дати уявлення про екологічну хімію і хімічну екологію;

– розвивати інтерес учнів до еколого-хімічному матеріалу;

– заохочення учнів до активної діяльності по розв’язанню хіміко-екологічних задач і комплексних проблем;

– виховувати екологічну культуру учнів.

Пізнавальний інтерес до вивчення еколого-хімічного матеріалу, на мою думку, треба розглядати як найважливіше формування нової особистості, що забезпечить перехід учня на більш високий інтегральний рівень його пізнавальної діяльності в процесі предметного навчання, а далі і на рівень соціальної активності і практичних дій для покращення стану навколишнього середовища. Важливий етап цілеспрямованної діяльності учителя по розвитку і диференціації пізнавальних інтересів учнів до вивчення екологічного матеріалу і раціональної організації учбової діяльності по його засвоєнню–проектування методичної системи навчання. Її конкретною формою може стати:

1.Розгорнуте тематичне планування, яке відображає послідовність включення екологічних питань у канву змісту уроків по темах курсу хімії, або блоках чи міні-курсах, факультативах, тощо;

2. Мета; 3. Засоби; 4. Форми; 5. Технології навчання; 6. Характер діяльності учнів; 7. Бажані результати.

Такий підхід забезпечує більш повну реалізацію на уроках прикладного блоку змісту курсу хімії. Розробка системи дозволить вчителю подолати страх перед складністю викладання предмету, доповненого екологічними питаннями; виділити найбільш важливі і складні питання, які учні не зможуть розібрати без допомоги вчителя, або навпаки у змозі вивчити самотужки. Ці задачі може розв’язати подана нижче модель (див. таблиця №1 (додаток №3), яку я намагаюся реалізовувати у своїй роботі.

Ця модель відображає цілісність процесу розвитку інтересу до вивчення екологічно-хімічніого матеріалу і взаємозв’язок його компонентів.

Закономірності процесу навчання:

▪ соціальна обумовленість;

▪ взаємозв’язок виховання, навчання і розвитку;

▪ значення діяльності та спілкування у вихованні навчання;

▪ урахування вікових та індивідуальних особливостей учнів;

▪ постійна мотивація навчання і розвиток усіх сфер особисто;

▪ вплив на якість процесу екологізації навчання хімії освітнього середовища школи, концепція його розвитку;

▪ врахування регіональних і краєзнавчих особливостей у розв’язанні екологічних проблем.



Методична система побудована на основі трьох груп принципів, які є наслідком закономірностей процесу навчання:

1. Загальнодидактичні принципи навчання (науковість, доступність, гуманізація, наочність, свідомість, активність, тощо).

2. Загальні принципи екологічного навчання (безперервність, інтеграція, системність, регіональність, пріоритет цінностних відносин, тощо).

3.Специфічні принципи розвитку пізнавального інтересу до вивчення еколого-хімічного матеріалу (міжпредметна інтеграція, особистісна орієнтованість в його навчанні; етапність і безперервність процесу розвитку інтересу; застосування варіативних і диференційованих завдань; використання нових технологій організації прогностичної проектної, проблемної та науково-дослідницької діяльності учнів, мобільність застосування знань і способів діяльності; стимуляція творчості учнів; екологічна та валеологічна спрямованість курсу хімії; взаємозв’язок урочних і позаурочних занять; формування еколого-хімічної компетенції, екологічної культури учнів.

Провідними ідеями методичної системи розвитку пізнавального інтересу до вивчення еколого-хімічного матеріалу закладені:

– ідея системності і міжпредметної інтеграції у розкритті екологічного матеріалу як компоненту освітньої програми;

– ідея гуманізації та аксиологічної орієнтації еколого-хімічного навчання і глобалістичного підходу до нього;

– модель стійкого розвитку природи і суспільства;

– ідея особистісно-орієнтованого та еколого-спрямованого навчання хімії;

– закони розвитку біосфери В.І.Вернадського;

– ідея пріоритету проблемно-інтегрованого підходу до вивчення екологічного матеріалу, розвитку зацікавленості учнів до нього, формуванню хімічної та екологічної компетентності і культури, а також індивідуального підходу і створенню оптимальних умов для прояву особистої ініціативи, творчості та самореалізації.

Методична система відповідає вимогам:

– Розкриттю еколого-хімічного матеріалу завжди повинна передувати мотивація;

– Зміст навчання учні засвоюють не готовим, а самостійно здобутими знаннями в ході розв’язання проблемних ситуацій;

– Використання різних видів пізнавальних завдань і проблем еколого-хімічного змісту, життєвий досвід учнів, групове розв’язання проблем, виконання дослідницьких робіт та екологічних проектів;

– Дотримання принципів єдності вербального та наочного, що активізує роботу лівої та правої півкуль головного мозку, відділення основних хімічних і еколого-хімічних понять, закономірностей і угрупування навколишніх фактів; озброєння учнів методами дослідження екологічних проблем; включення отриманих знань, умінь та цінностей у загальну систему еколого-хімічного змісту;

– Широке застосування спостережень, експериментів, екскурсій, практичних робіт, засобів наочності, методів прогнозування та моделювання екологічних ситуацій, з обов’язковим колективним обговоренням їх змісту та способів реалізації;

– Розвиток інтелектуальної та емоційно-цінносних сфер особистості, підвищення пізнавальної активності і самостійності.

Методичний системний підхід до розвитку пізнавального інтересу до вивчення еколого-хімічного матеріалу виконує наступні функції:

Методологічну (формує у учнів системний підхід до розуміння зв’язків між природою та суспільством; усвідомлення цілісності природи, її розвитку, зв’язків екології з іншими сферами життєдіяльності людини; способами раціонального навчання);

Інтегративну (екологія як наука і предмет є механізмом інтеграції різних наук і забезпечує формування наукової картини світу і екологічної культури);

Пізнавально-інформаційну (відображає інформаційне поле пізнання екології, яке має поступове розширення та поглиблення екологічних знань та навичок шляхом їхнього узагальнення, систематизації і синтезу, що стимулює процеси пізнання та інформатизації навчання);

Аксиологічну (відображає спрямованість навчання, і мотивів учнів на засвоєння загальнолюдських цінностей природи, усвідомлення свого місця в ній, на розуміння значення екологічного моніторингу та діяльності по збереженню та покращенню довкілля, а також на придбання емоційно-цінностних відносин до природи, науки, здоровому способу життя, на розуміння ролі хімії у розкритті причин екологічних проблем і в їх розв’язанні) ;

Особистісно-суб’єктивну (відображає вибірковість інтересів і способів екологічної діяльності, суб’єктивність відносин і позицій стосовно питань охорони природи і здоров’я);

Прогностичну (відображає перспективи розвитку процесу екологізації навчання і пізнавального інтересу учнів до еколого-хімічного матеріалу, до пізнання глобальних, соціально та особистісно значимих питань екології).

Використовуючи цю методичну систему розвитку пізнавальних інтересів учнів до навчання еколого-хімічного матеріалу, я виділяю найважливіші блоки і основні напрямки їх вивчення. (див. схему №2, додаток 4).

Така методика вивчення екологічного матеріалу, на мій погляд, забезпечує повноцінне формування пізнавальних інтересів, еколого-хімічного мислення та екологічної культури. На своїх уроках я звертаю особливу увагу на вироблення екологічної системи знань, узагальнених умінь для їх повноцінного функціонування в майбутньому житті учнів. При цьому враховую пріоритети загальнолюдських цінностей, намагаюся розвивати інтелектуальні здібності аналізувати зв’язки природи і суспільства, передбачити наслідки свого (людського) впливу на довкілля. Важливою метою моєї роботи як вчителя, що викладає два предмети (хімія та біологія), – є перетворення еколого-хімічних і еколого-біологічних знань та навичок в інструмент творчого осмислення світу, критичного ставлення до потоку нової інформації, продукції, реклами, тощо.

Для розв’язання цієї мети я застосовую проблемно-дослідницький підхід до навчання, залучення учнів до пошуку недостатньої інформації в Інтернеті, розробку і реалізацію екологічних проектів. Учнівські науково-дослідницькі роботи у сфері МАН – ще один із способів залучення учнів до екологічних досліджень, і як показала практика, суттєво впливає на професійний вибір таких учнів (Так учень Усубов Ібрагім після захисту роботи у МАН в секції екологія «Дослідження дії енергетичних напоїв на живі організми» – поступив в Харківський медичний університет. Учениця Горбунова Ірина, з якою я працюю в цьому році над продовженням досліджень впливу енергетичних напоїв на організм людини, також намагатиметься вступити до Медичного університету, тощо.)

У своїй роботі я намагаюся широко використовувати різноманітні форми організації навчання:


  • Проблемні уроки і лекції;

  • Інтегровані міждисциплінарні уроки (хімія + біологія, хімія + екологія, тощо) (див. додаток №6);

  • Семінари, конференції;

  • Групову роботу над розв’язанням проблеми;

  • Створення екологічних проектів;

  • Здійснення міні-досліджень, експериментів.

Для реалізації обраної методичної системи розвитку пізнавальних інтересів учнів при вивченні еколого-хімічного матеріалу крім урочних форм мені суттєво допомагають позаурочні форми організації навчання: (дивись додаток №5)

  • Гурток на базі Покотилівської станції юних натуралістів «Юний еколог»;

  • Районні та обласні олімпіади по хімії та біології;

  • Участь у Всеукраїнських турнірах Юних хіміків та Юних біологів;

  • Участь у Малій академії наук (МАН);

  • Участь у різноманітних екологічних акціях;

  • Участь у WEB-олімпіадах;

  • Організація роботи «Екологічного клубу «Екос»» у Покотилівському ліцеї «Промінь».

Все це допомагає мені реалізовувати індивідуально-диференційований і особистісно-орієнтований підходи у навчанні хімії і біології та забезпечити екологізацію навчально-виховної роботи з використанням інтегрованого підходу до викладання хімії.

У межах урочних та позаурочних форм навчання, орієнтованих на розвиток пізнавальних інтересів у учнів, я намагаюся застосовувати ефективні методи навчання:



  • Цілеспрямовані спостереження і чітка фіксація їх результатів;

  • Практичне проблемне пізнання стану довкілля;

  • Методи експериментів;

  • Методи моніторингу тощо.

І моя шестирічна практика одночасного викладання двох предметів, у яких передбачена вагома екологічна складова, дозволила зробити такі висновки:

1. Навчання ефективне лише тоді, коли учень має міцний запас базових знань, володіє учбовим матеріалом.

2. Найкращий стимул для учня – зацікавленість! (тому необхідно не просто дати еколого-хімічні знання, але і навчити їх використовувати як засіб для самостійного вивчення нового матеріалу і пошуку інформації).

3. Якомога більше проводити інтегровані уроки (хімія+біологія), (хімія+екологія), (хімія+фізика). Вони запам’ятовуються учнями надовго.

4. Заохочення нестандартності, критичності і мислення учнів, що дозволяє викликати у них бажання виконувати власні екологічні проекти.

5. Широке використання і обговорення глобальних екологічних проблем Людства і місцевого матеріалу (для цього створена «Екологічна стежка» нашої місцевості).

І наостанок хочу висловити найголовнішу, на мій погляд, думку: цікавість до розв’язання еколого-хімічних та еколого-біологічних проблем здатна змінити стереотипність поведінки окремих учнів із пасивних слухачів зробити їх активними учасниками життя.



Додаток №1

Екологічна складова хімічної освіти

Сучасна екологія – великий міждисциплінарний науковий комплекс, який складається з:

І традиційної загальної екології (біологічна екологія). Досліджує відносини організмів та довкілля на рівні особин, популяцій, екосистем.

ІІ Прикладної екології, яка в свою чергу поділяється на промислову, міську, сільськогосподарську, лісову екологію, тощо.

ІІІ Соціальної екології, що вивчає взаємовідносини людського суспільства та природи .

Шкільний курс хімії включає в себе питання усіх трьох розділів екології, хоча найбільш повно представлена саме прикладна екологія. Питання загальної екології розглядаються лише при вивченні хімічних процесів і потоків енергії в екосистемі, кругообігу деяких органогенних елементів (Нітрогену,Карбону, Оксигену, Фосфору). Питання соціальної екології – при обговоренні впливу хімічних факторів на здоров’я людини. Увесь зміст екологічної складової під час хімічної освіти можна згрупувати у вісім розділів.

Загальна екологія

1. Хімічні процеси і потоки енергії в екосистемах.

Дихання і фотосинтез. Роль озону. Потоки енергії. Екологічна рівновага в екосистемі як прояв принципу Ле Шательє.



2. Біосфера і вплив на неї людської діяльності.

Кругообіги Карбону, Нітрогену, Фосфору, Оксигену. Вплив аерозолів на стан озонового шару атмосфери. Проблема парникового ефекту та кислотних дощів. Значення лісів. Фотодисоціація кисню як фактор руйнування озонового шару. Проблема забруднення Світового океану та грунту.

Прикладна екологія

3. Енергетика.

Корисні копалини – джерело вуглеводнів. Екологічні проблеми нафтодобування та транспортування нафти та газу, нафтопереробка. Метан як складова природного газу та біогазу. Паливні елементи. Проблема екологічно-чистого палива. Воднева енергетика.



4. Хімічне забруднення довкілля і методи його зменшення.

Класифікація забруднюючих речовин. Рівень забруднення в різних регіонах України, свої місцевості.

Забруднення атмосфери. Оксиди сірки та азоту як головні забруднювачі атмосфери і причини кислотних дощів та смогу. Фреони. Якість транспортного палива.

Забруднення води. Оксиди фосфору як забруднювачі води. Синтетичні миючі засоби, ПАР (поверхністно активні речовини). Забруднення довкілля іонами важких металів. Твердість води та способи її усунення. Активоване вугілля та побутові фільтри.

Забруднення житла. Шкідливість фенол-формальдегідних смол, азбесту. Забруднення домашнього повітря газовими плитами та табачним димом.

Хімічне виробництво як фактор забруднення довкілля і можливості його екологізації. Застосування моловідходних технологій, досвід розвинених країн (ФРН, Японія). Очисні споруди, механічна, хімічна і біологічна очистки.

Вплив забруднювачей довкілля на генотип і генофонд рослин, тварин і людини. Мутагени, мутації.

5. Радіоактивне забруднення довкілля.

Радіоактивність і її вплив на живі істоти. Ізотопи, ядерне паливо. Атомні електростанції. Наслідки Чорнобильської катастрофи. Опромінення. Радіонукліди.



6. Проблема утилізації відходів.

Утилізація гальваничних елементів, каучуків, металопластиків та інших полімерів. Ксенобіотики. Ядерне паливо, ядерні відходи. Склад та кількість побутового сміття. Досвід переробки сміття.



7. Екологія сільського господарства.

Роль хімії в с/г. Неметали і їх сполуки – основа сучасних мінеральних добрив. Різноманітність грунтів і вплив надмірного використання добрив. Проблема виснаження грунтів і його забруднення. Екологічні проблеми використання пестицидів, акарицидів, тощо. Використання ДДТ (дусту) та формаліну у с/г. Проблема вмісту нітратів і нітритів в їжі.

Соціальна екологія

8. Екологія людини

Вплив окремих хімічних елементів на здоров’я людини. Вплив оксидів на живі істоти. „Олов’яна чума”. „Фенол, бензол, антифрізи”. Барви та розчинники. Етанол та проблема алкоголізму. Натуральна їжа та її синтетичні замінники. Біодобавки. Зниження рівня імунітету сучасної людини під впливом забруднення довкілля. Алергічні та онкологічні захворювання.



(див. Таблиця 1 «Зміст екологічної складової у предметі «Хімія»)

Зміст екологічної складової послідовно розгортається на уроках хімії з 7 по 12 клас, при цьому одне і теж екологічне поняття може багаторазово проходити крізь різні розділи з послідовним поглибленням і розширенням змісту. Кожне нове повертання до поняття спирається на актуалізацію раніш отриманих знань. Так центральне питання екологічної складової хімії „Забруднення довкілля і методи його зменшення” проходить крізь усі роки навчання, цілий ряд питань (проблема утілізації викидів і сміття, екологія с/г, екологія людини) розглядаються починаючи з 7-8 класу.



Таблиця 2. „Примірне поурочне планування екологічного матеріалу в предметі „Хімія” (за старою та новою програмою)

Додаток №2

Таблиця 1. Зміст екологічної складової у предметі „Хімія”

Концентри та їх зміст

VІІ клас

VІІІ клас

ІХ клас

Х клас

ХІ клас







1. Хімічні процеси в екосистемі

Значення кисню у живій природі. Дихання і фотосинтез. Роль озону в природі.

Парникові гази – оксиди, їх вплив на довкілля.

Кислотні оксиди, проблема кислотних дощів.



Потоки енергії в екосистемі. Екологічна рівновагаю Принцип Ле Шательє стосовно екосистем.




Кінетика хімічних процесів в екосистемі Принцип Ле Шательє

2. Біосфера і вплив на неї людини

Проблема руйнування озонового шару.

Парниковий ефект.



Парниковий ефект. Кислотні дощі.

Вплив хімічних сполук на біосферу. Ксенобіотики.

Круговорот азоту та фосфору в природі. Круговорот вуглецю. Проблема парникового ефекту. Фотодисоціація кисню, як фактор руйнування озонового шару.

Вплив аерозолей на атмосферу Землі. Проблема парникового ефекту.

Фреони.


Проблема збереження й збільшення площі лісових масивів, паркових зон і заповідників.

Ксенобіотики. Фреони.




3. Енергетика







Паливні елементи. Проблема еколог-чистого палива. Водородна енергетика

Корисні копалини джерела вуглеводів. Екологічні проблеми нафтобудування транспортування нафти і газу, нафтопереробка.

Екологічні проблеми використання вуглеводневих енергоносіїв. Метан як складова частина природного газу і біогазу.



Аварія на виробництві. Альтернативні види енергії. Зміна природних ландшафтів.

4. Хімічне забруднення довкілля і методи зменшення

Склад атмосферного повітря. Забруднення атмосфер.

Вплив речовин на навколишнє середовище. Забруднення атмосфер. Проблема забруднень і очистки води..

Твердість води і способи її усунення.

Забруднення довкілля іонами важких металів.


Вплив хімічних сполук на довкілля. Проблема забруднення води і довкілля іонами важких металів.

Твердість води і способи її усунення.




Оксиди сірки та азоту як забруднювача атмосфери і причина кислотних дощів та смогу.

Оксиди фосфору як забруднювачі води.

Хімічні виробництва кислот та добрив як фактор забруднення довкілля.

Екологізація виробництв.

Евтрифікація = цвітіння води.

Активоване вугілля. Побутові фільтри.



Проблема якості транспортного палива. Небезпека використання феноло-формальдегідних смол для виготовлення меблів та оздоблення жилих помешкань. Забруднення води синтетичними миючими засобами. Вплив забрудненого довкілля на генотип і генофонд рослини, тварини, людини.

Міжнародне співробітництво з охорони довкілля.



5. Радіоактивне забруднення навколишнього середовища

Вплив радіоактивності на організм.

Радіонукліди, їх вплив на навколишнє середовище.

Радіоактивність і її вплив на живі організми. Наслідки ядерних вибухів. Наслідки Чорнобильської трагедії.




Радіоактивність і її вплив на живі організми. Наслідки ядерних вибухів. Наслідки чорнобильської трагедії.

Радіонукліди. Радіактивна діагностика.



6. Проблема утилізації відходів







Проблема утилізації поліетилену, канчуків, гальванічних елементів і акумуляторів.

Проблема утилізації каучуків, металопластиків та інших полімерних матеріалів

Проблема утилізації ядерних відходів. Способи утилізації гальваничних елементів і аккумуляторів.

7. Екологія сільського господарства




Мінеральне живлення рослин. Грунти і грунтоутворюючі породи. Родючість і виснаження грунтів.




Неметали і їх сполуки – основа сучасних мінеральних добрив.

Екологія і проблеми використання пестицидів (інсектициди, гербіциди, фунгіциди).




Використання формаліну в сільському господарстві.

Позитивне та негативне значення хімії у сільському господарстві.



8. Екологія людини




Вплив речовин на здоров’я людини.

Вплив радіонуклідів на здоров’я.

Вплив оксидів на організм людини. „Олов’яна чума”.


Згубна дія алкоголю на організм. Вплив продукції синтетичної хімії на навколишнє середовище при їх неправильному використанні. Безпечне поводження з продуктами органічної хімії.

Вплив окремих хімічних елементів на організм людини.

Вплив бензолу, фенолу, етанолу, антифризів на організм людини. Проблема алкоголізму. Проблема екологічної чистоти продуктів харчування. Натуральна їжа і синтетичні замінники. Біодобавки. Зниження імунітету людини під впливом забруднення довкілля, збільшення алергічних, онкологічних та інших захворювань.

Вплив фарб і розчинників на організм людини.



Проблема надмірного використання ліків (антибіотиків).
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка