Урок вивчення нового навчального матеріалу. Цілі



Скачати 71.39 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір71.39 Kb.
Тема. Моногібридне схрещування. Перший і другий закони Г.Менделя (слайд 1).
Тип:

урок вивчення нового навчального матеріалу.



Цілі:

  • освітні: продовжити формувати знання про генетичні дослідження; ознайомити учнів із закономірностями спадковості, як однієї із основних властивостей живого; розкрити сформульовані Г.Менделем закони успадкування ознак (два закони);

  • розвиваючі: розвивати уміння порівнювати основні біологічні закономірності (спадковість) та їх значення для процесів життєдіяльності організмів;

  • виховні: виховувати бережливе ставлення до організмів та їх спадкових ознак.



Обладнання:

схеми, малюнки, мультимедійний проектор, фрагмент кінофільму, анімації.



Методи та прийоми:

  • словесні: розповідь, пояснення, бесіда, шкільна лекція;

  • наочні: використання ЕЗНП, кіно та анімації;

  • практичні: розв’язання задач та вправ, складання таблиць, робота в парах, самостійна робота.


ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент

Привітання, перевірка готовності до уроку.



  1. Актуалізація опорних знань.

Завдання( слайд 2). На мультімедійній дошці написані основні генетичні поняття, але без визначень. Доповніть їх:

    • Генетика…

    • Мінливість…

    • Генотип…

    • Фенотип…

    • Ген…

    • Гібридологічний метод…

    • Спадковість…



  1. Визначення теми та мети уроку.

4. Мотивація навчальної діяльності.



Постановка проблемної ситуації: погляньте, як багато понять генетики ми знаємо, але цей список неповний і сьогодні ми доповнимо його.

Ми з вами знаємо, що живі організми мають важливі властивості - це спадковість, завдяки якій організм, який народжується, має ознаки як і його батьки. А зараз послухайте приклад з життя. В молодій сім’ї народилась дитина. Батько і мати мають карі очі, а дитина народилась з блакитними. Чому? Яке питання виникає у вас? (Можливо це ?)



  • Підніміть руки, хто вважає, що таке може бути.

  • Підніміть руки ,хто вважає, що це неможливо.

  • Підніміть руки, хто сумнівається.



  1. Засвоєння учнями нового матеріалу.

Викладач. Розглянемо два генетичні закони, знання яких допоможуть нам визначити, хто з нас правий в ситуації з молодою родиною.

Закони спадковості були сформульовані Г.Менделем у 1865р. Для своїх експериментів обрав горох. Для схрещування бралися рослини двох сортів, які чітко відрізнялися за забарвленням насіння (жовте та зелене). Мендель вибрав для експериментів рослини, які належать до чистих ліній (такі, що у ряді поколінь у разі самозапилення не дають розщеплення за ознакою, яка вивчається.) Мендель проводив гібридизацію-схрещування двох організмів, що належать до різних ліній. Потомство, отримане внаслідок гібридизації, називається гібридним, а окрема особина - гібридом. Схрещування, в якому беруть участь організми, що відрізняються тільки однією парою альтернативних ознак, називається моногібридним. (Фільм слайд 3).

Мендель переносив пилок з рослин, які дають жовте насіння, на рослини із зеленим насінням, і навпаки. Усі гібридні рослини першого покоління мали жовте насіння. Ознаку, яка спостерігається у всіх гібридів першого покоління, Мендель назвав домінантною (слайд 4).

Перше гібридне покоління прийнято позначати символом F1 (від латин.filiale - діти) батьківське покоління – Р (від латин. Parentale - батьки.). Схрещування позначають знаком множення (х). Для позначення одиниць спадковості Мендель запровадив буквену символіку. Гени, які викликають розвиток домінантної ознаки, він позначив великими літерами латинського алфавіту, а рецесивної - маленькими. У процесі запліднення зливаються чоловічі і жіночі гамети, утворюється зигота, в якій об’єднуються гени, що відповідають за розвиток однієї і тієї ж ознаки. Наприклад: можуть об’єднатись два гени жовтого забарвлення насіння (АА), два гени зеленого (аа) або жовтого і зеленого (Аа). Зиготу, яка несе однакові алельні гени (АА або аа), називають гомозиготою, а організм, який розвивається з неї - гомозиготним. Зигота з різними алельними генами (А а) називається гетерозиготною, а організм – гетерозиготним (слайд 5).

На квіти рослин F1 Мендель натягнув ковпачки (щоб не припустити перехресного запилення) і дав їм можливість самозапилюватися.

Робота з таблицею: для ілюстрації першого закону Г.Менделя візьмемо таблицю. Що ми бачимо на таблиці? (Рослини Гороха жовтого і зеленого кольору) (слайд 6).

У другому гібридному поколінні в одних рослин утворилося жовте насіння, в інших-зелене. Тобто, ознака зеленого забарвлення насіння, відсутня в поколінні F1, з’явилась в поколінні F2.

Для компактного запису комбінації гамет використовують решітку, запропоновану німецьким генетиком початку ХХ ст. Р.Пеннетом. По горизонталі записують гамети одного з батьків, по вертикалі - другого, а в клітинках решітки записують можливі зиготи.




А

а

А

АА жовті

Аа жовті

а

Аа жовті

аа зелені

Мендель зробив висновок, що ця ознака була в поколінні F1 у прихованому вигляді й не могла розкритися; він назвав її рецесивною. Після підрахунку жовтих (3000) і зелених (1000) горошин виявилось, що їх співвідношення дорівнює 3:1 (слайд 7).

Робота з таблицею: для ілюстрації другого закону Г.Менделя візьмемо таблицю. Що ми бачимо на таблиці? (Рослини Гороха жовтого кольору схрещують між собою) (слайд 8).

Щоб привести результати експерименту у відповідність зі схемою схрещування, Мендель припустив, що у статевих клітинах (гаметах) спадковий чинник, що визначає розвиток ознаки, має бути єдиним. Так гамети гороху містять або ген жовтого, або ген зеленого забарвлення насіння. Це припущення називають гіпотезою чистоти гамет. Гіпотеза чистоти гамет : під час утворення статевих клітин відбувається розходження спадкових чинників, які до цього містились попарно в соматичних клітинах, унаслідок чого вони не можуть потрапити до однієї гамети(тобто кожна гамета несе один алель із пари) (слайд 9). Нічого не знаючи про мейоз, гени та хромосоми, Мендель зробив такі висновки.



  1. Оскільки батьківські сорти були чистими лініями (не розщеплювалися), рослини Р із жовтим насінням мають містити два ,, жовті ‘’ чинники, а рослини Р із зеленим насінням - два ,, зелених ’’

  2. Рослини F1 містили по одному чиннику, одержаному від кожної з батьківських рослин через гамети.

  3. Ці чинники не зливалися, а зберігали свою індивідуальність.

  4. ,, Жовтий ’’ чинник домінував над ,, зеленим ’’, який виявився рецесивним.

Величезна заслуга Менделя полягає в тому, що він спровадив поняття спадкового чинника, який відповідає за розвиток ознаки. Згодом такі чинники почали називатися генами, а гени, розміщені в аналогічних ділянках гомологічних (парних) хромосом, - алельними генами або алелями (наприклад алелі жовтого та зеленого забарвлення насіння гороху). Усі алелі мають чітко визначенні місцеположення в гомологічних хромосомах - локуси. Сукупність усіх генів організму, що закладені в генотипі й виявляються під впливом середовища, називається фенотипом.

Домінантною називають ознаку, що завжди виявляється у фенотипі, якщо у генотипі є ген, який визначає його.

Рецесивною називають ознаку, яка виявляється у фенотипі, тільки якщо ген, котрий визначає його, перебуває в гомозиготному стані.

У дослідах Менделя рослини Р із жовтим насінням гомозиготні за домінантною ознакою. Зовнішнє, фенотипне виявлення такого генотипу - жовте забарвлення насіння. Рослини Р із зеленим насінням генотипні гомозиготні за рецесивною ознакою. Фенотипне виявлення цього генотипу - зелене забарвлення насіння (слайд 10).

На підставі проведених експериментів Мендель сформулював правила, які добре відомі як закони Менделя.

Закон одноманітності гібридів першого покоління (перший закон Менделя): у разі схрещування двох організмів, що належать до різних чистих ліній (двох гомозиготних організмів) і відрізняються за однією альтернативною ознакою, перше покоління гібридів буде одноманітним і нестиме тільки домінантну ознаку (у разі повного домінування) (слайд 11).

Закон розщеплення (другий закон Менделя): у разі схрещування гібридів першого покоління (двох гетерозиготних організмів) у другому поколінні гібридів спостерігається розщеплювання за фенотипом 3:1 (слайд 12).
Завдання: Запишіть перший та другий закони Г.Менделя в зошит.
На початку уроку в нас виникло питання і три різні погляди на ситуацію. На уроці ми з вами одержали знання, які допоможуть нам відповісти на поставлене питання.
Самостійна робота в парах:

Завдання: у вигляді задачі докажіть та зробіть висновки, чи можливо батькам з каріми очима мати дитину з блакитними.

Перевірка на дошці.

А – карі очі (домінантний ген)



а – блакитні очі (рецесивний ген)
Перший випадок (додаток 1): якщо батьки мають карі очі гетерозиготні.

Висновок: у випадку, якщо батьки з карими очима гетерозиготні, у них може бути дитина з блакитними очима.
Другий випадок (додаток 2): якщо батьки гомозиготні.

Висновок: якщо батьки з карими очима гомозиготні, у них не може бути дитини з блакитними очима.
Третій випадок (додаток 3): якщо один із батьків має карі очі - гомозиготний, а інший має карі очі – гетерозиготний.

Висновок: якщо батьки з карими очима, але один гомозиготний, а інший гетерозиготний, у них не може бути дитини з блакитними очима.



  1. Закріплення знань.

Рішення задачі разом.


  1. Підбиття підсумків уроку .

Узагальнення вивченого матеріалу, оцінювання роботи учнів на уроці, аналіз досягнення мети та завдань уроку.



  1. Рефлексія

На уроці я:

  • дізнався…

  • навчився…

  • найбільший мій успіх – це…

  • найбільші труднощі я відчув…

  • на наступному уроці я хочу…



  1. Домашнє завдання.

§ 9

Складіть родословну своєї сім’ї (папа, мама, браття, сестри, бабусі, дідусі) за будь-якою ознакою.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка