Урок «Уксусная кислота»



Сторінка1/4
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.67 Mb.
  1   2   3   4


Зміст


Мазуркевич Л. І., Ефективні технології та методики навчання як умова модернізації хімічної освіти




2

Урок 1. «Уксусная кислота», Власик Л. І., учитель хімії ЗОШ№25






5

Демченко О. Д., З досвіду роботи






12

Урок 2. «Фізичні і хімічні явища. Хімічні реакції і явища, що їх супроводжують», Демченко О. Д., учитель хімії ЗОШ №57






27

Урок 3. «Білки», Осипова Л. Г., учитель хімії спеціалізованої школи №22 з поглибленим вивченням англійської мови






33

Проворова Л. Н., С опыта работы






45

Урок 4. Бинарный урок: «Жиры, состав жиров, их образование. Гидролиз и гидрирование жиров. Жиры в природе. Биологическая роль жиров», Проворова Л. М., учитель хімії ЗОШ №35, Косьяненко В. В., учитель біології ЗОШ №35






47

Радутна Н. В., Інформаційно-комунікаційні технології на уроках хімії: бібліографічний список літератури






55


Мазуркевич Л.І.,

науково-методичний центр


Ефективні технології та методики навчання як умова модернізації хімічної освіти
Відомо багато різноманітних методів навчання хімії. Проте всі їх можна об’єднати за спільними ознаками і розділити за:

  • джерелами отриманих знань;

  • характером діяльності вчителя;

  • характером діяльності учнів у процесі навчання.

Названі ознаки є головними у визначені тих чи інших методів, що використовуються в процесі навчання, відображають єдність навчання і джерела знань, що представляють собою зміст навчання.

На основі цих ознак виділяють три групи методів навчання: словесні (одне джерело знань – слово), наочні (два джерела знань – слово і наочність) і практичні (три джерела знань – слово, об’єкт вивчення і предмети практичного дослідження).

Сучасні мультимедійні методи навчання набувають сьогодні все ширшого застосування. Вони поєднують у собі ознаки словесних (учні слухають, учитель розповідає), демонстраційних (учні спостерігають, учитель демонструє) й практичних (учні здійснюють дослідження, учитель керує цим процесом, здійснює інструктаж) методів одночасно, їх можна назвати комплексними. Однак основною особливістю комплексних (мультимедійних) методів навчання є те, що вони поєднують у собі всі канали передачі інформації, максимально включають всі види пам’яті.

Увага під час роботи з навчальною програмою на базі мультимедіа, як правило, подвоюється, тому звільняється додатковий час, економія якого, необхідна для вивчення конкретного матеріалу. Це в середньому складає 30%, а отримані знання зберігаються в пам’яті значно довше.

До комплексних методів навчання хімії можна віднести мультимедійну лекцію і мультимедійну практичну роботу, що дозволяє виконувати будь який лабораторний дослід і навіть здійснити віртуальну екскурсію.

Мультимедійна практична робота може бути реалізована в комп’ютерному класі, індивідуально або роботою в малих групах. Подібні практичні роботи дозволяють моделювати природні умови, ставити біологічні експерименти, визначати природні закономірності.

Використання мультимедіа показує, що такі практичні роботи викликають підвищений інтерес до вивчення хімії й до освітнього процесу в цілому. Це забезпечує високу результативність процесу навчання.

Сучасні технічні та мультимедійні засоби навчання надають широкі можливості для реалізації принципу наочності.

Проте при їх реалізації необхідно враховувати психологічні особливості сприйняття учнями інформації в процесі навчання. Із психології відомо, що зорові аналізатори характеризуються більш високою пропускною здатністю, ніж слухові. Інформація, яка сприймається зоровим аналізатором, за даними психологічних досліджень, більш усвідомлена і краще зберігається в пам’яті. «Краще один раз побачити ніж сто раз почути», - говорить народна мудрість. Але в процесі навчання основним джерелом інформації продовжує залишатись мова вчителя, що впливає на слухові аналізатори. Значить учителю слід розширювати арсенал зорових та зорово-слухових засобів подачі інформації.

Російський фізіолог І.П. Павлов відкрив у свій час орієнтувальний рефлекс. Якщо в поле зору людини потрапляє якийсь об’єкт, то людина починає до нього придивлятися, щоб зрозуміти, що це таке? Навіть почувши звук, людина намагається відшукати його очима, це допомагає сприйняттю звукової інформації і ще раз підтверджує той факт, що найбільш висока якість засвоєння нового матеріалу досягається при безпосередньому поєднанні слова учителя і відповідних зображень.

Учителю необхідно звертати увагу й на емоційний вплив технічних засобів. Важливо при цьому сконцентрувати увагу учнів на основному змісті матеріалу, досліджуваних об’єктах. Надмірні емоційні впливи заважають засвоєнню та осмисленню основного матеріалу.

В усі часи однією з актуальних і складних проблем залишається проблема збереження та утримування дитячої уваги протягом уроку.

Ушинський вважав увагу дитини надзвичайно важливим фактором, що сприяє успішному вихованню та навчанню. На його думку, кожен учитель має звернути увагу дитини на необхідний предмет. Він вказував на декілька засобів, які збережуть дитячу увагу:

- підсилення враження;

- пряма вимога уваги;

- заходи проти нестійкої уваги;

- зацікавленість у викладанні.

Три із названих Ушинським характерні ТЗН, які, маючи широкий діапазон художніх і технічних можливостей, дозволяють досить легко підсилити враження від матеріалу, що пропонується. ТЗН допомагають розвивати в учнів уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки. Використовуючи різноманітні технічні засоби, учні можуть ставити свої запитання і отримувати на них відповіді, обирати для себе оптимальний темп вивчення матеріалу, отримувати інформаційну підтримку.

Дослідження психологів довели, що, працюючи з комп’ютером, учні значно глибше занурюються в суть питання, у них з’являється інтерес до предмета, вони більш активно користуються навчальною і технічною літературою.

Проте такий вплив не завжди позитивний. Німецький вчений Х.Г.Рольф вказує на певні негативні фактори комп’ютерного навчання:



  • відсутність міжособистісного спілкування, що може нашкодити емоційному вихованню;

  • посилення соціальної нерівності, адже сучасна техніка доступною є не кожному учневі;

  • значно знижується роль усної та писемної мови;

  • послаблюється здатність самостійного творчого мислення;

  • пасивність засвоєння інформації;

  • зниження соціалізації людини, тобто, перебування її серед людей, відсутність живого спілкування.

А це означає, що комп’ютеру не можна передавати всі функції навчального процесу, особливо такі, як формування мотивації, світосприйняття, цінісність стосунків. Комп’ютер не може взяти на себе виховну функцію. Використання сучасних технічних засобів в навчальному процесі виправдано тільки тоді, коли це призводить до підвищення його результативності, максимально нейтралізуючи негативні дії. Це, в свою чергу, вимагає серйозних психолого-педагогічних досліджень всіх проблем, пов’язаних з комп’ютерізацією навчально-виховного процесу.

Власик Л.И.,

учитель химии Николаевской общеобразовательной

школы І-ІІІ ступеней № 25
Тема: Уксусная кислота

Цели урока:

- сформировать знания учащихся о карбоксильной функциональной группе на примере уксусной кислоты;

- познакомить учащихся со структурной и электронной формулами уксусной кислоты;

- раскрыть связь между функциональной карбоксильной группой и физическими, химическими свойствами уксусной кислоты;

- развивать познавательный интерес школьников, уметь выделять главное, сравнивать, обобщать, логически излагать мысли;

- воспитывать интерес к знаниям, понимание необходимости химических знаний в повседневной жизни.


Оборудование: учебник, периодическая система химических элементов Д.И.Менделеева, раствор уксусной кислоты, аскорбиновая кислота, лимонная кислота.
Тип урока: изучение нового материала.
Думать и действовать,

действовать и думать -

это цель нашей мудрости.

Гёте

Ход урока


  1. Организационная часть.

  2. Мотивация

Из курса 8-го класса при изучении класса неорганических соединений – «Кислоты» - мы с вами узнали, что практически с кислотами мы сталкиваемся ежедневно. Дождевая вода является слабым раствором карбонатной кислоты, после летней грозы в ней еще оказывается и нитратная кислота. Под действием кислот гранит – символ прочности превращается в труху. Хлоридная кислота участвует в процессе переваривания пищи в желудке человека. Немало кислот содержится и в нашей пище – фруктах, овощах молочных продуктах, приправах, лекарствах. Это так называемые органические кислоты. Ежедневно поставляют они в наш организм целый «букет» кислот: например, яблоки являются источником яблочной кислоты, лимоны – лимонной кислоты, аскорбиновая кислота – поставщик витамина С. Поэтому, сегодня на уроке мы рассмотрим более подробно состав, строение и свойства органических кислот на примере уксусной кислоты.

  1. Актуализация опорных знаний (интерактивное упражнение «Микрофон»).

  1. Что вы можете сказать о кислотах из курса неорганической химии?

  2. Как классифицируют неорганические кислоты?

  3. Какие кислоты называют оксигенсодержащие и безоксигеновые? Приведите примеры.

  4. Какие кислоты называют одноосновные, а какие – многоосновными? Приведите примеры.

  5. Дайте определение кислотам с точки зрения электролитической диссоциации.

  6. Как разделяют кислоты по силе? Какие кислоты называют сильными и слабыми? Приведите примеры

  1. Изучение нового материала.

  1. Историческая справка (уч-ся)

Самой первой кислотой, которую научился получать и использовать человек, была уксусная. Слово «уксус» происходить от греческого слова «оксос» - кислый. С древнейших времен люди разводили виноград и запасали впрок виноградный сок. При хранении в сосудах сок бродил, получалось вино. Иногда вино скисало и превращалось в уксус. Его научились использовать как лекарство, приправу к пище, как растворитель красок. В России уксус называли «древесная кислота».

Уксусная кислота – это простейший вид органических кислот, которые являются неотъемлемой частью растительных и животных жиров. В небольших концентрациях она присутствует в продуктах питания и напитках, участвует в метаболических процессах при созревании фруктов. Уксусная кислота встречается в растениях, в выделениях животных. Поскольку кислотная среда подавляет жизнедеятельность микроорганизмов, ее используют при консервировании пищевых продуктов. Применяют также для получения лекарственных и душистых веществ, как растворитель (например, в производстве ацетата целлюлозы), в виде столового уксуса при изготовлении приправ, маринадов, консервов. Уксусная кислота участвует во многих процессах обмена веществ в живых организмах. Это одна из летучих кислот, присутствующая почти во всех продуктах питания, кислая на вкус и главная составляющая уксуса.



  1. Состав и строение уксусной кислоты

- Беседа учителя.

Уксусная кислота относится к карбоновым кислотам. Как и другие органические соединения, карбоновые кислоты имеют в своем составе углеводородный скелет. Карбоновые кислоты принадлежат к органическим оксигенсодержащим кислотам и имеют в своем составе функциональную группу, которая определяет их принадлежность к классу органических кислот. С какой функциональной группой вы уже встречались (гидроксильная). При изучении какого класса органических соединений? (спирты).



- «Мозговой штурм».

На основании приведенных структурных формул карбоновых кислот выделите функциональную группу.


O O O

H – C H3C – C H3C – CH2 - C

OH OH OH

(учащиеся находят общее в приведенных соединениях и показывают функциональную группу).


О

Функциональная группа карбоновых кислот - С



ОН

или – СООН называется карбоксильной.

Структурная формула уксусной кислоты

Молекулярная формула - СН3СООН(С2Н4О2)

Международное научное название уксусной кислоты – этановая кислота. (Почему?)

(сравнение с неорганическими кислотами)

HCl

H2SO4 CH3COOH одноосновная, оксигенсодержащая



H2CO3
Электронная формула уксусной кислоты

Н

О Oδ-

Н С С H3C – C



О Н O Hδ+

Н

Электронная плотность связи О-Н смещается к атому оксигена как более электроотрицательному элементу. В результате связь О-Н поляризуется, атом гидрогена приобретает дополнительную подвижность (способность отщепляться), что и обуславливает кислотные свойства уксусной кислоты.



Вывод. Уксусная кислота относится к карбоновым кислотам. Карбоновые кислоты – оксигенсодержащие органические соединения, в состав которых входит углеводородный радикал и карбоксильная функциональная группа.

  1. Физические свойства уксусной кислоты.

- Демонстрация «Раствор уксусной кислоты».

В каком агрегатном состоянии находится уксусная кислота? (бесцветная жидкость).

- Имеет ли запах? Но сначала хочу спросить: знаете ли вы, как необходимо нюхать вещества, придерживаясь правил техники безопасности? (имеет).

- Хорошо или плохо растворяется в воде? Помните ли вы, как правильно растворять кислоту в воде? (Да. Необходимо приливать кислоту в воду, а не наоборот).



Демонстрация растворения кислоты в воде.

Хорошая растворимость в воде обусловлена образованием водородных связей. Так как в молекуле уксусной кислоты одновременно присутствуют как отрицательно, так и положительно заряженные ионы, то образуются димеры – сдвоенные молекулы с двумя водородными связями:


O …H – O

CH3 – C C – CH3

O – H … O

- В химическом кабинете нельзя пробовать вещества на вкус. Это грубейшее нарушение техники безопасности. Но сегодня разрешаю вам определить вкус таблетки аскорбиновой кислоты или кристалликов лимонной, которые лежат перед каждым. Вкус уксуса вам известен.

Уксусная кислота, как и все кислоты кислая на вкус.

Вспомним, что все кислоты разрушают кожу, ткани, древесину. Нейтрализовать попадание кислоты на кожу необходимо раствором соды, смыть обильным количеством воды.



Вывод: физические свойства уксусной кислоты: бесцветная жидкость, летучая, имеет запах, хорошо растворяется в воде.

  1. Получение уксусной кислоты.

Из природного сырья

1. Окисление этанола (уксуснокислое брожение)

O

CH3 – CH2 – OH+ O2 CH3 – C

OH

2. Выделение из продуктов термического разложения древесины



Синтетический метод

Окисление ацетальдегида

O O

2CH3 – C + O2 2CH3 – C

H OH


5. Применение уксусной кислоты – органический синтез, производство искусственного шелка, лекарственных средств, способов защиты растений, пищевая промышленность (работа с учебником, с.172).

Применение уксусной кислоты


Производство красителей



Производство ацетатного волокна







Уксусная кислота



Производство лекарственных препаратов


Как растворитель





Как средство для консервирования


Производство химических средств защиты растений


Для получения эфиров


  1. Химические свойства уксусной кислоты.

Вспомним, какие химические свойства характерны для неорганических кислот.

Мы с вами выяснили, что химические свойства уксусной кислоты определяются наличием функциональной группы



О

- С

ОН - карбоксильной.

Как же распознать уксусную кислоту среди других химических веществ? (с помощью индикаторов).

а) Действие на индикаторы: кислоты химики научились распознавать постепенно. Однажды английский химик Роберт Бойль, изучая свойства хлоридной кислоты случайно пролил ее. Кислота попала на сине-фиолетовые лепестки фиалок. Спустя некоторое время лепестки стали ярко-красными. Особенно интересным оказался фиолетовый настой лакмусового лишайника. В растворе кислот он становился красным. Такие вещества Бойль назвал индикаторами. Сейчас мы с вами в виртуальной лаборатории. Будьте внимательны (свойства уксусной кислоты – действие на индикаторы)
CH3COOH + мет.оранж . красный

CH3COOH + синий лакмус розовый


Изменение цвета индикаторов свидетельствует о кислотной среде, которая создается благодаря уксусной кислоте. Тогда, попробуем записать уравнение электролитической диссоциации уксусной кислоты (по аналогии с неорганическими кислотами

(HCl H+ + Cl+)


CH3COOH CH3COO + H+ (обращение к таблице растворимости).
Слабая или сильная эта кислота? – работа с учебником – стр. 70.

б) взаимодействие уксусной кислоты с металлами.

Вспомним взаимодействие неорганических кислот с металлами.
H2SO4 + Ca CaSO4+H2 - p.замещ.

2CH3COOH + Mg (CH3COO)2Mg + H2 – р.замещ.


Соли уксусной кислоты (уксусная кислота еще имеет название ацетатная кислота).

Вывод: уксусная кислота действует на индикаторы и взаимодействует с металлами, стоящими в ряду напряжений до ат. Н.

Итак, мы частично рассмотрели химические свойства уксусной кислоты. Остальные свойства мы рассмотрим на следующем уроке.

Наш урок подходит к концу. Подведем итоги.




    1. Учащиеся сравнивают результаты работы с целями урока.

    2. Какие вопросы были самыми сложными?

    3. Что понравилось на уроке?




  1. Д/з. § 26 (проч. До с. 171), повторить «Взаимодействие кислот со щелочами, солями», с. 173, № 8, 11, 7. Творческое задание «Эфиры в природе».

Демченко О.Д.,

учитель хімії Миколаївської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів № 57

З досвіду роботи
Освіта - один з головних інститутів соціалізації особистості. Головна мета освіти - формування вільної, відповідальної, гуманної особистості, здатної до подальшого саморозвитку. Освічена людина, що легко орієнтується в суспільстві, що змінюється, що швидко освоює нові сфери діяльності, що володіє високим рівнем толерантності, здатна проаналізувати будь-яку ситуацію, оцінити її і прийняти відповідне рішення - це громадянин відкритого суспільства.

Тому в центрі державної освітньої політики стає особистість людини, а це вимагає докорінних перетворень у системі освіти, тобто її реформування — перехід до нових базових навчальних планів і стандартів, уведення старшої профільної школи, зміни форм і методів навчання у зв’язку з переорієнтацією від школи знань, умінь і навичок до школи розвитку особистості.

Хімія — одна з найбільш гуманістично-орієнтованих природничих наук, оскільки її успіхи завжди спрямовані на задоволення потреб людства. Вивчення хімії в школі сприяє формуванню світогляду учнів і цілісної наукової картини світу, розуміння необхідності хімічної освіченості для вирішення повсякденних життєвих проблем, вихованню належної поведінки в навколишньому середовищі.

Саме тому організувати процес навчання необхідно так, щоб учні сприймали хімію як потрібну і важливу для життя науку, як частину світової культури, необхідну кожній освіченій людині для формування цілісної картини світу. Отже, навчання хімії тільки традиційними методами та підходами неефективне, тобто лише формування хімічної грамотності, навчання розрахунків, максимальне насичення теоретичних знань.

Необхідним є створення умов для розвитку природної пізнавальної активності дитини та її самоствердження через нагромадження індивідуального досвіду.

Саме тому важливою є роль учителя в розкритті можливостей нових комп'ютерних технологій.

Вчитель повинен навчитися організувати навчально-виховний процес таким чином, щоб кожен учень мав змогу приймати участь у проектуванні свого власного розвитку та особистого зростання. Саме ІКТ повинні стати інструментом вчителя, а сучасні засоби – потужним інструментарієм навчального процесу.
ІКТ-компетентність вчителя може бути представлена як система компетентностей:

технологічна (усвідомлення комп’ютера як універсального засобу навчання);

алгоритмічна (усвідомлення комп’ютера як універсального виконавця алгоритмів і засобу конструювання алгоритмів);

модельна (усвідомлення комп’ютера як універсального засобу інформаційного моделювання);

дослідницька (усвідомлення комп’ютера як універсального технічного засобу автоматизації навчальних досліджень);

методологічна (усвідомлення комп’ютера як основи створення технологічного середовища).

У процесі формування:


  • технологічної компетентності слід чітко визначитися з базовими функціями комп’ютера та його можливостями;

  • алгоритмічної компетентності – опановувати сучасні системи розробки програмного забезпечення, створення алгоритмів (наприклад, проектування ІКТ-супроводу уроку);

  • модельної компетентності – опанувати роботою у професійних пакетах комп’ютерного моделювання та використовувати моделі електронних засобів навчального призначення у навчально-виховному процесі (наприклад, використовувати моделі електронних засобів навчального призначення з, хімії і т.д. на уроках);

  • дослідницької компетентності – застосовувати технічні засоби автоматизації досліджень (наприклад, виконувати лабораторні роботи з хімії, опрацьовувати матеріали до дослідницьких проектів);

  • методологічної компетентності – використовувати ІКТ для вирішення своїх професійних потреб (наприклад, брати участь у форумах, листуватися електронною поштою, розміщення інформації в мережі Інтернет)

Одним із таких інструментів є програма PowerPoint. Застосування цієї програми дає можливість учителеві та учням складати презентації для організації інформаційної підтримки під час підготовки і проведення уроків хімії і в позакласній роботі. Ця методика передбачає використання на уроках хімії мультимедійного проектора.

Презентація дає можливість вчителеві ілюструвати досліджуваний навчальний матеріал. Наприклад, під час вивчення окремих тем можна використовувати електронний навчальний матеріал, відеофрагменти за всіма темами досліджуваного курсу.

Програма PowerPoint надає унікальну можливість демонстрації пропонованого матеріалу без перевантаження зорового простору учнів, фіксуючи їхню увагу лише на досліджуваному об'єкті, дозволяє розвивати і вдосконалювати пізнавальний інтерес і творчі здібності учнів.

У процесі вивчення шкільного курсу хімії доцільним є використання таких форм роботи: доповіді, реферати, розробка та демонстрація творчих проектів. Використання Інтернету дозволяє учням розширити обсяг одержуваної інформації для самостійної роботи та її збагачення під час вивчення курсу хімії профільної школи.

На життя сучасного учня незалежно від нашого бажання, свідомості чи волі впливають нові інформаційні технології. Комп'ютерна грамотність та комунікативна освіченість школярів є компетенціями, що формуються тільки в умовах застосування інформаційно-комунікаційних технологій і забезпечують успішний результат у широкому спектрі освітньої діяльності.



Методи і прийоми, що використовуються під час вивчення навчального матеріалу з хімії у формі презентацій, практика навчання та аналіз результатів показують, що це сприяє:

 розширенню дидактичних можливостей уроку;

 більш наочному поданню навчального матеріалу;

 більш ефективному засвоєнню теоретичних основ хімії і практичному їх застосуванню, підвищенню інтересу до предмету через активізацію пізнавальної діяльності учнів ;

 самовираженню та впливу на почуття й емоції учнів;

 розвитку прийомів мислення: аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення;

 розвитку вмінь здійснювати обробку інформації; у стислій формі відтворювати інформацію;

 формуванню інформаційної культури;

 естетичному вихованню за рахунок використання комп'ютерної графіки, технології мультимедія;

 надбанню досвіду використання інформаційних технологій в індивідуальній та колективній навчально-пізнавальній діяльності.

Найкращий освітній результат від застосування інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема презентацій, досягається в предметному навчанні тоді, коли вони використовуються в поєднанні з іншими інноваційними освітніми технологіями навчання й органічно вписуються в сценарій уроку.

Використання презентацій у таких умовах забезпечує більш позитивний освітній результат. Водночас презентації можуть бути створені до уроку вчителем, а також у ході самостійної роботи учнів у програмі PowerPoint як індивідуального творчого завдання, як супроводу до захисту реферату, як кінцевого продукту проектної діяльності на уроці.



Так, наприклад, метод проектів із застосуванням мультимедійних презентацій можна використати в рамках реалізації проекту «Роль хімії в житті суспільства».



Під час підготовки й організації такого проекту в активну діяльність з освоєння і використання інформаційно-комунікаційних технологій включені як учитель, так і учні. Використання презентації дозволяє вчителеві мотивувати учнів на активну пізнавальну діяльність і забезпечити ефективну роботу зі створення проекту. Водночас учні використовують можливості PowerPoint для наочного подання результатів своєї проектної діяльності.

Під час організації семінарських занять використання презентації дозволяє забезпечити візуалізацію розглянутого навчального матеріалу й активне залучення в його обговорення всіх учнів класу .

Так, наприклад, на семінарському занятті із складання окисно-відновних рівнянь реакцій учням (залежно від обраної форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів: індивідуально, у парах або групах) пропонуються приклади різних за складністю та типом схеми хімічних реакцій і ставиться завдання: методом електронного балансу розставити коефіцієнти та скласти рівняння відповідних окисно-відновних реакцій. Завдання учні отримують на картках (роздруківка слайдів презентації). Зміст усіх завдань оформляється у вигляді презентації. Після виконання учнями самостійної роботи слайди демонструються на екрані. Учні коментують виконання свого завдання. Після цього на слайд виводиться правильна відповідь і виставляється оцінка. Можливість ознайомлення зі змістом усіх завдань і співставлення результатів уможливлює сприйняття потрібної інформації всіма учнями класу.

Після пояснення нового матеріалу, він закріплюється у вигляді розв’язку тестів, вправ.

Усе частіше у школах окрім, ставши звичайним, комп'ютера та відеопроектора з'являються інтерактивні дошки. Це безмежно розширює методичні можливості уроку, навчання, освіти, а вчителі можуть створювати власні конспекти уроків, спираючись на можливості інтерактивної дошки, самостійно готуючи відповідні програми, чи використовувати готові електронні ресурси.

На звичайній дошці можливі записи тільки крейдою. На білій дошці можливі записи тільки фломастерами-маркерами кількох кольорів. Інтерактивна дошка може показувати зображення в кольорі (відео, анімації, слайди тощо), на ній можна робити записи також маркерами кількох кольорів, є можливість писати поверх зображення та давати можливість запам'ятовувати необхідний для подальшої роботи кадр.

На інтерактивній дошці можна відтворити 3-D модель молекул в об'ємі та русі, реалізувати їх обертання у просторі. На інтерактивній дошці можна накреслити зовсім простесеньку схему, малюнок тощо у спрощеному вигляді спереду, а потім показати реальний об'ємний вигляд.

Немає жодного з учителів, які почали працювати з інтерактивними дошками й не відзначили би стрімкого підвищення інтересу учнів до навчання, до уроку. А відомо, що формування в учнів стійкого активного інтересу є визначальною проблемою сучасної шкільної освіти. Якщо розглянути найпоширеніші способи розвитку пізнавального інтересу, то видно, що за допомогою інтерактивних дошок реалізується кілька способів формування пізнавального інтересу.



Способи навчально-пізнавальної діяльності, реалізовані при роботі з інтерактивними дошками:

1. Актуальність і новизна змісту;

2. Продуктивно використовується у процесі постановки цілей і задач уроку, актуалізації раніше невідомого;

3. Розкриття значущості знань;

4. Сприяє ефективному відбору інформаційного й контрольного матеріалу;

5. Наочність;

6. Сприяє розширенню ілюстративної бази уроку;

7. Зацікавленість;

8. Сприяє зацікавленості на уроці;

9. Емоційність;

10. Порівняння й аналогії ;

11. Проведення дискусій;

12. Ігрові технології ;

13. Можливе застосування ігрових технологій при спеціальному вибудовуванні уроку за допомогою електронних освітніх ресурсів;

14. Практичні роботи дослідницького характеру;

15. Можливе проведення робіт дослідницького характеру за допомогою інтерактивних моделей та комп'ютерних середовищ;

16. Проблемне навчання .

В моєму учбовому досвіді інтерактивна дошка тільки місяць.

Наочність і інтерактивність (можливість активно міняти, працювати з комп'ютером прямо на дошці) – ось основна перевага інтерактивної дошки!

Я завжди в центрі уваги своїх учнів, я дивлюся на них і говорю з ними, в цей час я демонструю свої матеріали і управляю комп'ютером, я з учнями в постійному контакті. Завдяки використанню інтерактивної дошки я економлю масу часу на уроці, масу дорогоцінних хвилин!

Але я не скажу, що інтерактивна дошка творить дива, до уроків потрібно готуватися ретельніше, потрібно готувати інтерактивні презентації, шукати готові матеріали але інтерактивна дошка – це просто зручний помічник для будь-якого вчителя.

Для вчителя. Нові технології в першу чергу дозволили розкритись особистості та таланту вчителів. Відтепер у кожного педагога з'явився власний мольберт (ноутбук) і полотно (інтерактивна дошка). Залишається тільки приступити до картини. Вона може перетворитись на урок, виконаний у кращих традиціях технологій Microsoft Power Point, або в чудовий засіб перевірки домашнього завдання, або у спосіб проведення швидкого інтерактивного опитування, тестування, заліку. У наочне приладдя, завдяки якому ілюстрація не просто демонструється, але творчо освоюється, досліджується в деталях, анімується, рухається і практично живе в освітньому процесі. Окрім того, скорочується час підготовки до уроку вчителя, який звільнений тепер від постійного оформлення дошки та фіксування необхідних зображень, що мають не найбільш привабливий, збляклий вигляд. Завдяки бібліотеці електронних ресурсів кожний педагог може скористатись накопиченим досвідом колег, а це підвищує мобільність й активність взаємодії.

Для учня. Використання інтерактивної дошки на уроках відкриває можливість художнього самовираження не тільки для педагога, а і для учня. Важливо пам'ятати, що в багатьох сільських дітей є комп'ютери, а також доступ в Інтернет, що значно підвищує їхню працездатність у сфері ІТ. Відтепер вони можуть цілком виявити свої здібності на уроці, гідно конкуруючи, учачи і навіть у чомусь допомагаючи своєму вчителеві.

Найголовніша перевага інтерактивної дошки - її естетична й динамічна структура, що відповідає запитам молодого покоління. Використання інтерактивної дошки на уроці стає додатковим фактором організації уваги учня й у силу наявності якісного візуального ряду - підвищення рівня засвоєння навчального матеріалу з будь-якої шкільної освітньої програми.

За допомогою цієї електронної інтерактивної дошки мені приємно працювати: у класі завжди атмосфера жвавого спілкування й обміну думками, а це істотно допомагає працювати учням з новим матеріалом уроку. Більше не потрібно витрачати безліч нервів і часу, щоб цілком заволодіти увагою учнів на всіх уроках. У мене є прекрасна можливість спілкуватися з учнями класу, не відходячи від дошки, продовжуючи працювати з матеріалом, а не бігати щоразу від дошки до комп'ютера. Комп'ютер, котрий вимагав зосередженості та відволікав мене від пояснення теми уроку, більше не відокремлює мене від класу. Учитель дійсно стає носієм нової для учнів інформації.

Електронна інтерактивна дошка дозволяє й суттєво прискорити темп уроку, успішно просуватись навчальною темою та втягнути в навчальний процес увесь клас. Будь-який учень, і з високими навчальними можливостями, і учні, які традиційно вважалися «слабкими», з появою інтерактивної дошки почали виявляти неабияку активність на уроках. А відповіді учнів у класі перед електронною інтерактивною дошкою дозволяють учителю налагодити стійкий зворотний зв'язок. Вони самі часто-густо напрошуються на відповідь і перевірку знань, щоб зайвий раз попрацювати з дошкою.

При навчанні хімії, найбільш природним є використання комп'ютера, виходячи з особливостей хімії як науки.

1. При моделюванні хімічних явищ і процесів на комп'ютері – необхідних, насамперед, для вивчення явищ і експериментів, що практично неможливо показати в шкільній лабораторії, але вони можуть бути показані за допомогою комп'ютера.

Використання комп'ютерних моделей дозволяє розкрити істотні зв'язки досліджуваного об'єкта, глибше виявити його закономірності, що, у кінцевому рахунку, веде до кращого засвоєння матеріалу.

2. Другий напрямок використання комп'ютера в навчанні хімії – контроль і обробка даних хімічного експерименту. Таке використання комп'ютера корисно тим, що прищеплює учнем навички дослідницької діяльності, формує пізнавальний інтерес, підвищує мотивацію, розвиває наукове мислення.

3. Третій напрямок використання ІКТ у процесі навчання хімії – програмна підтримка курсу. Зміст програмних засобів навчального призначення, застосовуваних при навчанні хімії, визначається цілями уроку, змістом і послідовністю подачі навчального матеріалу. У зв'язку з цим, усі програмні засоби використовувані для комп'ютерної підтримки процесу вивчення хімії, можна розділити на програми:

- довідкові посібники по конкретних темах;

- рішення розрахункових і експериментальних задач;

- організація і проведення лабораторних робіт;

- контроль і оцінка знань.

На кожнім конкретному уроці можуть бути використані визначені програми, виходячи з цілей уроку, при цьому функції вчителя і комп'ютера різні. Програмні засоби для ефективного застосування в навчальному процесі повинні відповідати курсу хімії профільного навчання, мати високий ступінь наочності, простоту використання, сприяти формуванню загальних навчальних і експериментальних умінь, узагальненню і поглибленню знань.

Досвід застосування комп'ютерних технологій у навчанні хімії в школі дозволяє укласти, що для одержання високого навчального ефекту важливо їхнє систематичне використання, як на стадії вивчення матеріалу, так і на стадії оперативного контролю за засвоєнням знань, а для цього також необхідний різноманітний асортимент педагогічних програмних засобів (ППЗ).

Використання педагогічних програмних засобів у навчанні хімії дає можливість:

1) індивідуалізувати і диференціювати процес навчання за рахунок можливості вивчення з індивідуальною швидкістю засвоєння матеріалу;

2) здійснювати контроль зі зворотним зв'язком, з діагностикою помилок і оцінкою результатів навчальної діяльності;

3) здійснювати самоконтроль і самокорекцію;

4) здійснювати тренування в процесі засвоєння навчального матеріалу і самопідготовку учнів;

5) візуалізувати навчальну інформацію за допомогою наочного представлення на екрані ЕОМ даного процесу, у тому числі схованого в реальному світі;

6) проводити лабораторні роботи в умовах імітації в комп'ютерній програмі реального чи досвіду експерименту;

7) формувати культуру навчальної діяльності того, якого навчають, і навчального.


Учитель хімії може використовувати інформаційні ресурси Інтернет по наступних напрямках:

  1. Самоосвіта, тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країн. Підготовка до тематичних семінарів шкільних і методичних об'єднань. (Побічно це підвищує загальний рівень підготовки вчителя і рівень викладання.)

  2. Підготовка конспектів і дидактичних матеріалів по новим курсам і поглиблення змісту традиційних курсів. Підготовка атестаційних матеріалів.

  3. Позакласна робота учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень по індивідуальних творчих завданнях, при роботі з тематики шкільних проектів.

  4. Використання безпосереднє на уроках при самостійній роботі документів, що учаться, довідкових матеріалів, довідкових баз даних, що є в мережі методичних матеріалів, схем, таблиць, малюнків.

  5. Тестування знань учнів по окремих предметах або розділам курсів. (Для цього на деяких серверах чи сайтах є програми тестування з вільним доступом. при підготовці до ЗНО.)

  6. Демонстрація безпосередньо на уроках по темі за допомогою телевізора або проектора, керованого комп'ютером, документів, графічних матеріалів, таблиць, діаграм з баз даних мережі .

  7. Робота безпосередньо на уроках з навчальними інтерактивними моделями з мережі, наприклад робота з інтерактивною таблицею елементів Д.І.Менделєєва.

  8. Участь у дистанційних предметних олімпіадах, вікторинах.

Доступ в Інтернет для вчителя хімії підвищує і рівень підготовки самого вчителя, і рівень проведення занять і якість знань учнів. При цьому інтерес більшості учнів до комп'ютера й Інтернету підвищує мотивацію навчання.

Сьогодні комп'ютери стають неодмінним атрибутом нашого життя, інформаційні технології створюють нові можливості отримання людиною знань. Актуальність використання інформаційних технологій в навчанні хімії обумовлено тим, що в комп'ютерних технологіях закладені невичерпні можливості для навчання учнів на якісно новому рівні. Вони надають широкі можливості для розвитку особи учнів і реалізації їх здібностей. Використання анімації і звукового супроводу в навчальних програмах впливають на декілька каналів сприйняття навчаного (аудіальний, кинестетічеській, візуальний), що дозволяє при навчанні враховувати особливості кожного учня.


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка