Урок формування нових знань та навичок Лекція; бесіда, розповідь; самостійне вивчення



Скачати 51.54 Kb.
Дата конвертації24.03.2017
Розмір51.54 Kb.
Лекція 4. Класифікація та типи уроків

Класифікацій уроків є безліч. Проблема ця дуже складна і не вирішена остаточно ані у зарубіжній, ані у вітчизняній дидактиці.

Класифікацію уроків можна подати так (таблиця).

За дидактичною метою

За методикою їх проведення

За організацією

Урок формування нових знань та навичок

  • Урок-лекція;

  • урок – ділова гра

Урок закріплення загально-навчальних умінь та навичок

  • Розв’язання завдань під керівництвом учителя;

  • самостійні роботи;

  • лабораторні роботи

  • Урок-практикум;

  • урок-змагання;

  • урок із дидактичною грою

Урок узагальнення і систематизації набутих знань та навичок

  • Узагальнювальна лекція;

  • повідомлення учнів;

  • самостійна робота

  • Комбінований урок;

  • урок-консультація;

  • урок-дискусія

Урок перевірки набутих знань та навичок

  • Фронтальне опитування;

  • тест;

  • усна чи письмова контрольна робота;

  • залік;

  • індивідуальна бесіда

  • Урок-залік;

  • урок-семінар

Сучасна класифікація уроків здійснюється на основі дидактичної мети. Авторами такої класифікації є В.О. Онищук, М.А. Сорокін, М.І. Махмутов та ін.

Основні типи уроків у сучасній вітчизняній школі:


  • комбіновані (змішані) уроки;

  • уроки засвоєння нових знань;

  • уроки формування вмінь та навичок;

  • уроки узагальнення і систематизації знань;

  • уроки практичного застосування знань, умінь та навичок;

  • уроки контролю і корекції знань, умінь і навичок.

Така класифікація є найзручнішою для планування, прогнозування діяльності вчителя, обґрунтування методики кожного уроку.

Кожен тип уроку має свою структуру, тобто етапи побудови уроку, їх послідовність, взаємозв’язки між ними. Характер елементів структури визначається завданнями, які слід постійно розв’язувати на уроках певного типу, щоб найбільш оптимальним шляхом досягти певної дидактичної, розвивальної та виховної мети уроку. Визначення і послідовність цих завдань залежить від логіки і закономірностей навчального процесу.



Зрозуміло, що логіка засвоєння знань відрізняється від логіки формування вмінь та навичок, тому різниться структура уроків відповідних типів. Кожний тип уроку має свою структуру.

Комбінований урок: перевірка виконання учнями домашнього завдання практичного характеру; перевірка, оцінка і корекція раніше засвоєних знань, умінь та навичок; повідомлення теми, мети і завдань уроку та формування мотивації до учіння учнів; сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу; осмислення, узагальнення і систематизація нових знань; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання. З усіх зазначених типів комбінований урок найпоширеніший у сучасній загальноосвітній школі. Йому належить 75-80% від загальної кількості уроків, що проводяться. Цей тип уроку здебільшого використовується в початкових і середніх класах.

Урок засвоєння нових знань: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; мотивування до учіння учнів; сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу, узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку, повідомлення домашнього завдання.

Урок формування вмінь та навичок: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, умінь та навичок; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації до навчання учнів; вивчення нового матеріалу; первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи); підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок узагальнення і систематизації знань: повідомлення теми, цілей та завдань уроку; актуалізація мотивації до учіння учнів; відтворення й узагальнення понять і засвоєння відповідної їм системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень і відповідних наукових ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок практичного застосування знань, умінь та навичок: перевірка домашнього завдання, актуалізація і корекція опорних знань, умінь та навичок; повідомлення теми, цілей і завдань уроку; актуалізація мотивації до учіння учнів; осмислення змісту й послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і з допомогою вчителя; звіт учнів про роботу і теоретичне обґрунтування одержаних результатів; підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.

Урок контролю і корекції знань, умінь та навичок: повідомлення теми, цілей та завдань уроку; актуалізація мотивації до навчання учнів; перевірка знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; застосування учнями знань у стандартних і змінних умовах; перевірка, аналіз й оцінка виконаних під час уроку робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Методика визначених типів уроків містить 3 частини:

  • організація роботи – 1-3 хв.;

  • основна частина (формування знань, умінь та навичок; їх засвоєння, повторення, закріплення і контроль; застосування на практиці тощо) - 35-40хв.;

  • підбиття підсумку уроку і повідомлення домашнього завдання – 2-3 хв.

Творчі педагоги постійно вдосконалюють методику проведення класичного уроку, у результаті чого в навчальний процес впроваджуються нестандартні уроки.

Нестандартний урок – це імпровізоване заняття, що має нетрадиційну структуру. Назви уроків дають деяке уявлення про цілі, завдання і методику проведення таких занять. Найпоширеніші серед них – уроки-прес-конференції, уроки-аукціони, уроки-ділові ігри, уроки-«занурення», уроки-змагання, уроки-КВК, уроки-консультації, комп’ютерні уроки, уроки-консиліуми, уроки-твори, уроки-винаходи, уроки-заліки, театралізовані уроки, уроки взаємного навчання учнів, уроки творчості, уроки-сумніви, уроки-конкурси, уроки-фантазії, уроки-концерти, уроки-екскурсії, інтегровані уроки тощо. Нестандартні уроки спрямовані на активізацію навчально-пізнавальної діяльності учнів, бо вони глибоко зачіпають емоційно-мотиваційну сферу, формують дух змагальності, збуджують творчі сили, розвивають творче мислення, формують мотивацію до навчально-пізнавальної та майбутньої професійної діяльності. Тому такі уроки найбільше подобаються учням і викликають у них творчий інтерес.

Отже, форма організації навчання є важливою дидактичною проблемою, яка безпосередньо впливає на результативний компонент навчального процесу. Вона тісно пов’язана з методами і засобами навчання, бо кінцевий результат визначається комплексом дидактичних умов, серед яких важливе місце займають організаційні форми навчання.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка