Урок 3-4 Дата т ема : Політична карта світу. Сучасна політична карта світу



Скачати 129.67 Kb.
Дата конвертації22.04.2017
Розмір129.67 Kb.
Урок 3-4 Дата ________________________
Тема : Політична карта світу.

Сучасна політична карта світу. Відмінність понять «країна», «держава», «залежна країна», «колонія». Етапи формування політичної карти світу.


Мета: актуалізувати й поглибити знання понять «політична карта», «держава», «країна», «залежна країна», «колонія»; озна­йомити з основними етапами формування політичної карти світу;

розвивати навички роботи з політичною картою світу, вміння роз­різняти кількісні та якісні зміни на політичній карті світу;

вихову­вати географічну культуру та розширювати світогляд учнів.
Обладнання: політична карта світу, атласи, роздавальний мате­ріал «Періоди та етапи формування політичної карти світу».
Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

• Що вивчає соціально-економічна географія світу?

• Які історико-географічні регіони виділяють у світі?

• Які джерела географічних знань для вас є найбільш зручними у користуванні та інформативними?

• Назвіть провідних учених економ-географів.

• Яку карту називають політичною?


III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Мозковий штурм»

Учитель пропонує учням роздивитися політичну карту світу в  атласах та сформулювати поняття «політична карта світу».



IV. Вивчення нового матеріалу

1. Політична карта світу

Ваше неоднозначне тлумачення є зрозумілим, оскільки у соціально-економічній географії поняття «політична карта світу» використовують у вузькому і широкому розуміннях.

Політична карта світу — це географічна карта Землі, на якій відображені всі країни і держави світу, їх кордони і столи­ці, деякі інші географічні об’єкти, що мають важливе політичне значення.

У широкому розу­мінні політичною картою називають сукупність різноманітних даних політичного змісту про країни і регіони світу, врахування динамічних явищ і процесів, що мали місце чи відбува­ються зараз в окремих країнах або між ними.

Політична карта є об’єктом вивчення політичної географії, яка є галуззю економічної і соціальної географії, що пов’язана з політо­логією.

На сучасній політичній карті світу близько 230 країн і терито­рій, з них — 193 держави.
2. Основні елементи політичної карти світу

Згідно з нормами міжнарод­ного права на Землі виділяють території трьох видів:

• території держав;

залежні країни і території;

• води відкритого моря (акваторія) і територія Антарктиди.
Основні елементами політичної карти світу.

1.Територія це частина земної поверхні, що має певні просто­рові межі та географічне положення.



Державна територія це частина земної поверхні, що перебуває під суверенітетом даної держави і обмежена з усіх сторін кордоном.
Завдання 1. Визначте правовий статус понять «країна», «дер­жава».

(за допомогою можна звернутись до підручника с.16)

Держа­ва — це суверенне політико-територіальне утворення, незалежна країна з публічною політичною владою, що здійснюється через сис­тему спеціальних органів і установ.

Країна — це заселена територія з визначеними кордонами,що в політико-

географічному положенні може мати державний суверенітет або бути залежною від інших держав.
Кожна держава є країною, тоді як не кожна політико-географічна країна є державою.

Анклав – територія однієї держав,оточена з усіх сторін територією іншої держави.

(Лесото, Сан-Марино, Калінінградська область)


Метрополія- держава, що володіє колоніями.
Домініон- самоврядні колонії в складі Британської імперії.
Завдання 2. Поясніть, у чому полягає суть державного сувере­нітету.

Суверенітет держави полягає в її праві на власний розсуд ви­рішувати свої внутрішні і зовнішні справи без втручання інших держав і без порушення прав інших держав. Територія держави (державна територія) — це певна частина земної поверхні, що пе­ребуває під суверенітетом даної держави і обмежена з усіх сторін кордоном.

До складу державної території входять:


суходіл,

внутрішні води,

територіальні води,

надра суходолу і шельфу,

повітряний простір,

умовні території,

економічна зона держави.

суходіл (материковий і/чи острівний);

внутрішні води — ріки, озера, водосховища, канали в межах суходолу, а також деякі морські води (акваторії портів, води бухт, заток, проток, морів, береги яких повністю належать да­ній державі);

територіальні води — смуга вод в океанах, морях, затоках, про­токах завширшки до 12 морських миль від берегової лінії мате­рика і островів, а також від лінії, що є межею внутрішніх мор­ських вод (конкретна ширина територіальних вод визначається відповідними угодами);

надра суходолу і шельфу під внутрішніми морськими і терито­ріальними водами разом із наявними в них мінеральними ре­сурсами;

повітряний простір над суходолом, внутрішніми і територіаль­ними водами;

• так звані умовні території — морські судна і літаки, окремі тех­нічні споруди під прапором даної держави, що перебувають за її межами і дотримуються законодавства країни перебування, по­сольства даної держави в інших країнах.

Державний кордон відділяє територію держави від територій сусідніх країн і від вод відкритого моря, що знаходиться за межами територіальних вод у напрямку моря чи океану. Особливий статус у ньому має



економічна зона держави — морський район, що при­лягає до її територіальних вод і поширюється на відстань до 200 морських миль від берегової лінії або ж до межі континенталь­ного шельфу у тих місцях, де він (шельф) перевищує 200-мильну ширину. В економічній зоні прибережна держава має виняткове право на розвідування, експлуатацію і збереження природних ре­сурсів (мінеральних і біологічних), що є на дні, в його надрах, у са­мій воді, а також на управління цими ресурсами.

У даний час май­же всі країни світу встановили свої економічні зони, які охоплюють загалом 40 % Світового океану.

2.Залежні країни і території перебувають під політичною і вій­ськовою владою держав. Вони поділяються на:

колонії – країни населення яких позбавлене державності, економічної і політичної самостійності.(зараз у між­народній практиці вживають поняття «володіння», «залежні тери­торії» тощо).

протекторати, що мають відносну державну внутрішню незалежність.

Гваделупа (Франція, Монако(Франція), Андора(Франція-Іспанія)


підопічні території, які тимчасово передано ООН під контроль не­залежних держав унаслідок виникнення певних політичних умов.

Острови Палау в Тихому океані.


На сучасній політичній карті світу існує кілька десятків воло­дінь і залежних територій, більшість з яких є залишками колиш­ніх колоніальних імперій великих держав.
Власниками володінь і територій в наш час є 11 держав.

Най­більшими метрополіями за кількістю володінь

залишаються Вели­кобританія і Франція,



найбільшими ж територіями володіють Да­нія і Марокко (майже не заселені простори льодовикової Ґренландії та пустельної Сахари відповідно).

Завдання 3. Наведіть конкретні приклади колоніальних володінь на політичній карті.

3.Водами відкритого моря і територія Антарктиди.
Особливий територіальний статус має Антарктида нейтраль­на демілітаризована територія. Формально всі держави світу мають право проводити на ній мирні наукові дослідження. Однак фактич­но вся територія Антарктиди розділена деякими державами на так звані «зони впливу».

Австралія,Аргентина,Норвегія,Великобританія,Франція,Чилі,Росія,США


Водами відкритого моря мають право користуватися всі народи і держави, в тому числі й внутрішньоконтинентальні.

3. Періоди формування політичної карти світу

Головною особливістю політичної карти є динамічність.

Зміни на політичній карті поділяють на кількісні і якісні.



Кількісні зміни відбуваються внаслідок

  • при­єднання відкритих земель;

  • територіального поділу у зв’язку з воєн­ними діями;

  • об’єднанням чи розпадом держав;

  • купівлею або обмі­ном певних територій;

  • збільшенням чи зменшенням площ суходолу морських держав.

Якісні зміни зумовлюються

  • розвитком певної суспільно-економічної формації;

  • прийняттям нової форми держав­ного устрою;

  • набуттям державного суверенітету;

  • створенням між­державних союзів і організацій тощо.

У розвитку політичної карти світу виділяють певні періоди та етапи.

Завдання 4. Ознайомтеся зі змістом таблиці «Періоди та етапи формування політичної карти світу». Поставте позначки на полях: «+», якщо наведені факти вам відомі, «–», якщо відомості є нови­ми для вас.
Періоди та етапи формування політичної карти світу


Періоди формування

Зміни на політичній карті світу

І. Стародавній

Рабовласницький



(ІV тис. до н.е. – V ст. н.е.)


  • Виникнення перших могутніх держав: Єгипет, Вавилон,Карфаген, Кріт, Греція, Рим,Персія, Китай, Індія.

  • Політична карта постійно змінювалася, внаслідок перерозподілу територій під час війн.

ІІ. Середньовічний

Феодальний

( V–XV ст.)


  • З багатьох дрібних феодальних держав формувалися могутні імперії;

  • постійно змінювались кордони.

  • Впливові країни того часу: Київська Русь, Візантія, Англія, Іспанія, Франція, Арабський халіфат та ін.

  • Потреба у відкритті нових земель.

ІІІ. Новий

Капіталістичний

( ХVІ ст. – початок ХХ ст.)


  • тривало загарбання колоній;

  • метрополії-Англія, Франція, Іспаія, Португалія, Німеччина;

  • на політичній арені з’являються потужні імперії : Османська, Австро-Угорська, Російська;

  • Формується світовий ринок;

  • завершується поділ світу між капіталістичними країнами;

  • На політичній карті 55 держав.




ІV. Новітній

(початок ХХ ст. – наші часи)



1-й етап

(1917–1939 рр.)





2-й етап

(1939 – кінець 80 р. ХХ ст.)



  • На початку другої світової війни налічувалося 70 суверенних держав;

  • у 1947 році — 81 держава;

  • 1948 р. — створено державу Ізраїль;

  • 1949-му з’явилися ФРН і НДР;

  • До 1959 р. склався світовий соціалістичний табір: НДР, Польща, Чехословаччина, Румунія, Угорщина, Болгарія, Югославія, Албанія, Китай, Північна Корея;

  • Колоніальні системи США, Великобританії та Франції були зруйновані.

  • У 60–70-ті рр. політичну незалежність здобули близько 100 колишніх колоній в Азії, Африці і Латинській Америці.

  • Крах колоніальної системи;

  • Окупація Туреччиною Кіпру.

3-й етап

(з кінця 1980-х рр.)



  • Крах світової соціалістичної системи (соц. устрій досі певною мірою зберігають Китай, Північна Корея, В’єтнам, Куба, Лаос);

  • 1990р. возз’єднання НДР і ФРН;

  • об’єднання ЄАР і НДРЄ.

  • 1991р. - розпад СРСР,

  • 1993р. - поділ Чехословаччини;

  • Ефіопії — на Ефіопію і Ерітрею,

  • 1991р. - Югославії — на 6 держав (Боснія і Герцеґовина, Хорватія, Македонія, Словенія, Сербія, Чорногорія, Косово);

  • 1997р. – Китаю повернуто Гонконг(Англією)

  • 1999р. - Китаю повернуто Макао (Португалією)

  • 2002р. – звільнився Східний Тимор.


V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Завдання 5. Наведіть конкретні приклади кількісних і якісних змін на політичній карті.



Завдання 6. Спрогнозуйте можливі якісні та кількісні зміни на політичній карті світу у майбутньому.

VI. Підсумок уроку

Політична карта світу — це територіально-просторова модель сучасної політичної організації світу.

За політико-територіальними ознаками на Землі розрізняють суверенні держави, країни, території.

У формуванні політичної карти світу розрізняють кілька періо­дів: стародавній, середньовічний, новий і новітній.

На політичній карті світу відбуваються зміни — як якісні, так і кількісні. Спостерігається тенденція збільшення кількості держав.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § _3_.

2. Дізнайтеся з додаткових джерел інформації про вогнища (діючі та потенційні) військових або політичних конфліктів у світі та позначте їх на контурній карті.

Сайти: www.belpokupki.ru
www.tc-btrus.ru
geo-tur.narod.ru
www.geoevents.ru
www.hot-putevki.ru
forum.krasmama.ru
Додатки. Роздавальний матеріал для учнів.

Періоди формування

Зміни на політичній карті світу

І. Стародавній

Рабовласницький



(ІV тис. до н.е. – V ст. н.

  • Виникнення перших могутніх держав: Єгипет, Вавилон,Карфаген, Кріт, Греція, Рим,Персія, Китай, Індія.

  • Політична карта постійно змінювалася, внаслідок перерозподілу територій під час війн.

ІІ. Середньовічний

Феодальний

( V–XV ст.)


  • З багатьох дрібних феодальних держав формувалися могутні імперії;

  • постійно змінювались кордони.

  • Впливові країни того часу: Київська Русь, Візантія, Англія, Іспанія, Франція, Арабський халіфат та ін.

  • Потреба у відкритті нових земель.

ІІІ. Новий

Капіталістичний

( ХVІ ст. – початок ХХ ст.)


  • Зародження та розквіт капіталізму;

  • Відбулися Великі географічні відкриття,

  • тривало загарбання колоній;

  • метрополії-Англія, Франція, Іспаія, Португалія, Німеччина;

  • на політичній арені з’являються і імперії : Османська, Австро-Угорська, Російська;

  • Формується світовий ринок;

  • завершується поділ світу між капіталістичними країнами;

  • На політичній карті 55 держав.

ІV. Новітній

(початок ХХ ст. – наші часи)



1-й етап

(1917–1939 рр.)



  • Розпад імперій : Османської, Російської і Австро-Угорської;

  • поява нових держав — Австрії, Чехословаччини, Угорщини, Польщі, Фінляндії тощо.

  • Почалися визвольні рухи в колоніальних країнах;

  • формування соціалістичного табору.

  • Утворення Радянського Союзу в 1922 р.

2-й етап

(1939 – кінець 80 р. ХХ ст.)



  • На початку другої світової війни налічувалося 70 суверенних держав;

  • у 1947 році — 81 держава;

  • 1948 р. — створено державу Ізраїль;

  • 1949-му з’явилися ФРН і НДР;

  • До 1959 р. склався світовий соціалістичний табір: НДР, Польща, Чехословаччина, Румунія, Угорщина, Болгарія, Югославія, Албанія, Китай, Північна Корея;

  • Колоніальні системи США, Великобританії та Франції були зруйновані.

  • У 60–70-ті рр. політичну незалежність здобули близько 100 колишніх колоній в Азії, Африці і Латинській Америці.

  • Крах колоніальної системи;

  • Окупація Туреччиною Кіпру.

3-й етап

(з кінця 1980-х рр.)



  • Крах світової соціалістичної системи (соц. устрій досі певною мірою зберігають Китай, Північна Корея, В’єтнам, Куба, Лаос);

  • 1990р. возз’єднання НДР і ФРН;

  • об’єднання ЄАР і НДРЄ.

  • 1991р. - розпад СРСР,

  • 1993р. - поділ Чехословаччини;

  • Ефіопії — на Ефіопію і Ерітрею,

  • 1991р. - Югославії — на 7 держав (Боснія і Герцеґовина, Хорватія, Македонія, Словенія, Сербія, Чорногорія, Косово);

  • 1997р. – Китаю повернуто Гонконг(Англією)

  • 1999р. - Китаю повернуто Макао (Португалією)

  • 2002р. – звільнився Східний Тимор.




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка