Урок №1 Тема. Загальні відомості про оздоблення одягу. Види та способи оздоблення одягу. Мета



Скачати 175.35 Kb.
Дата конвертації18.04.2017
Розмір175.35 Kb.
Дата____

Урок № 1


Тема. Загальні відомості про оздоблення одягу. Види та способи оздоблення одягу.

Мета:ознайомити учнів з оздобленням одягу, його видами та способами, сформувати знання про моду та сучасні модні тенденції оздоблення;

виховувати художній і естетичний смак, творче ставлення до праці, охайність в роботі, уважність;

сприяти розвитку просторової уяви, творчого мислення, художніх здібностей, фантазії, розвивати в учнів уміння та навички, необхідні для вирішення нестандартних завдань, що зумовлені змістом уроку, навички самостійного пошуку шляхів з’ясування істини, самостійного здобування нової інформації, заохочувати прагнення до використання знань у практичній діяльності

Обладнання та інструменти: проектор, електронна презентація, набір інструкційних карт ілюстрацій моделей з історичними костюмами, робочий зошит, презентації учнів

Тип уроку: урок – дослідження
Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.


  • Яким чином можна оздобити різноманітні вироби?

  • Розшифруйте прислів’я « Зустрічають по одягу – проводжають по розуму»


ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Мотивація теми. СЛАЙД 1

Тема нашого уроку «Загальні відомості про оздоблення одягу».

Здавна, у кам’яному віці, коли людина тільки починала виготовляти одяг, вона прагнула бути індивідуальною, підкреслювати свій характер, інтерес. Одяг відображав статок людини. І вже з XVII- XVIII йо. оздоблення одягу займало більшу частину, ніж саме пошиття ( показ ілюстрацій моделей з історичними костюмами )

Ознайомлення з питаннями, які розкривають тему СЛАЙД 2



  • Добір матеріалів.

  • Вплив тканин у горошок, клітинку, смужку на виріб

  • Оздоблення спортивного характеру.

  • Оздоблення романтичного характеру.

  • Постійне і зйомне оздоблення.

  • До чого призводить не відповідність оздоблення призначенню одягу?

Учні знайомлять аудиторію з темами своїх досліджень , які здобули для виконання перспективних домашніх завдань( форма роботи – парна, групова).

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Для реалізації творчого задуму художнику – модельєру важливо правильно добрати матеріал. Адже тканина є основою форми одягу: бавовняні, лляні, вовняні, шовкові, синтетичні, штучні, неткані та багато інших. У моделюванні одягу особливе значення має фактура тканини, її властивості. Фактура тканини може бути гладенькою, шорсткою, блискучою, матовою тощо. Вона залежить від характеру переплетіння, кольору тканини, рисунка. СЛАЙД 3

Рисунок на тканині може бути конкретним або абстрактним, крупним або дрібним, зорієнтованим або хаотичним. У виборі матеріалу для того чи іншого виробу необхідно врахувати його властивості. Так, м‘які, еластичні тканини підходять для моделі з плавними м‘якими лініями, з драпуванням, м‘якими складками, зборками, а щільні, формостійкі матеріали потребують більш простих і лаконічних форм одягу. СЛАЙД 4 Одяг із тканин з крупним малюнком повнить статуру,збільшує її об‘єм. Ворсова поверхня тканин зорово збільшує розміри окремих ділянок тіла, а гладенька, навпаки, пом‘якшує їх. СЛАЙД 5

У моделюванні одягу особливого значення мають тканини з орієнтованим та класичним рисунком – у смужку, клітинку, горох. Напрям рисунку на тканині впливає на зорове сприйняття і розміри одягу, статури, визначає якість готового виробу. Необхідно, щоб на всіх ділянках виробу рисунок розміщувався в одному напрямі. СЛАЙД 6

У моделюванні одягу з тканин у смужку напрям смужок може бути поздовжнім, поперечним, косим і комбінованим. Фасони сукні мають бути чіткі, строгі за формою. Необхідно пам‘ятати, що широкі смужки зорово збільшують поперечні розміри статури, а зміна напряму на випуклих частинах статури ще більше підкреслює їх рельєфність. Дрібна смужка дуже часто зливається з основним фоном тканини і пасує до будь – якої статури. СЛАЙД 7

Моделюючи одяг з тканин у клітинку, необхідно враховувати розмір, колір рисунка. Так, якщо клітинка велика за розмірами, то лінія симетрії рисунка повинна збігатися із середньою лінією спинки і переду. Вироби з тканини в клітинку можна моделювати, розміщуючи рисунок у поперечному поздовжньому та діагональному напрямах, а також за допомогою їх комбінацій. СЛАЙД 8 У виготовленні одягу з тканин в клітинку не рекомендується проектувати багато швів та ліній. Краще виточки замінити зборками, м‘якими складками, щоб уникнути небажаного перекосу малюнка. Якщо тканина в клітинку великих розмірів, то не бажано моделювати одяг з дрібними та маленькими деталями. Якщо клітинка асиметрична і утворена різнокольоровими лініями, то у розробці моделі орієнтуються на найвиразнішу за розмірами і кольором клітинку або лінію. СЛАЙД 9 Тканини з крупною клітиною рекомендують для одягу з суцільно кроєним рукавом або квадратною проймою для меншого перетину ліній клітинки. СЛАЙД 10

Рисунок «горох» також потребує уваги. Тканина у дрібний горошок при моделюванні не спричинює зайвих труднощів. Але якщо «горох» крупний за розмірами, то необхідно стежити, щоб симетрія рисунка збігалася з віссю симетрії статури. СЛАЙД 11 Не доцільно дрібнити рисунок швами, виточками. Тканину з класичним рисунком у смужку, клітинку, «горох» можна комбінувати з йомникарбованою тканиною або тканиною з таким самим рисунком різним за розміром або кольором. Проектуючи одяг з тканин з класичним рисунком необхідно, щоб рисунок на прямих деталях, а також на швах збігався. СЛАЙД 12

Тканини з ворсом розкроюють так, щоб на всіх деталях ворс був в одному напрямі. З метою композиційної завершеності моделі художники використовують різноманітні види оздоблення. СЛАЙД 13

Оздоблення не є самостійним елементом композиції, а служить доповненням до костюму. Оздоблення, як і прикраси, має відповідати призначенню костюма, а також фактурі й властивостям тканини. Оздоблення поділяють на оздоблення спортивного, романтичного та гостро сучасного характеру. СЛАЙД 14

Оздоблення спортивного характеру прості за формою, виготовленням. Різні ґудзики, пряжки, шнурівки, емблеми, тасьма, краватки, пояси, рулик, аплікації найчастіше використовуються в повсякденному одязі. СЛАЙД 15

Оздоблення романтичного характеру застосовуються у святковому одязі. Це різні жабо, кокільє, волани, вишивка, буфи, коміри, манжети складних форм, оздоблені рюшем або мереживом. СЛАЙД 16 Гостро сучасним оздобленням вважають защипи, буфи, плісе, гофре, нові форми застібок, комірів. СЛАЙД 17

Оздоблення може бути постійним і йомник, тобто тимчасовим. Постійним оздобленням вважають ґудзики, вишивки, канти, бейки, рюші, плісе, гофре, складки, аплікації. Тимчасове оздоблення – краватки, пояси, коміри, манжети, вставки, декоративні квіти, шарфи тощо. Ними можна у будь – який час доповнити костюм або зняти, замінити на інше. Зйомні оздоблення роблять той чи інший костюм багатофункціональним. СЛАЙД 18 Так, сукня темного кольору напівприталеного силуету з шкіряним поясом має повсякденне призначення, а також її доповнити шарфом або хустинкою, гарно задрапованою на шиї, або вишитим білим комірцем, то в такій сукні можна йти і в кіно, і на день народження подруги, і на виставку. СЛАЙД 19

Оздоблення, крім декоративного та естетичного призначення, має ще й утилітарне. Так, гарні ґудзики на блузці одночасно є й застібкою, й оздобленням. Мережки на літньому одязі є не лише прикрасою, але й одночасно створюють повітропроникність, сприятливий мікроклімат для тіла. Комір з хутра не лише оздоблює зимове пальто, але й захищає від холоду. СЛАЙД 20

Оздоблення може бути стійким, підкреслювати призначення одягу, його зручність в експлуатації (фартух для домашньої роботи з великими накладними кишенями, оздоблений кантом, бейкою, тасьмою ) або святковість, вишуканість (складна вишивка бісером на сукні ) тощо. СЛАЙД 21

Необхідно пам‘ятати, що невідповідальність оздоблення призначенню одягу, тканині. А також перевантаження моделі однорідним або різним за призначенням видом оздоблення призводить до порушення композиції одягу, що суттєво знижує його естетичні якості. СЛАЙД 22

V. Вступний інструктаж.

Створенням нових видів одягу займаються дизайнери, художники –модельєри. У процесі створення нових моделей промислових виробів широко використовують різні види оздоблення. Які по праву можна вважати роботою дизайнера. Одяг, оздоблений модними, красивими елементами, не тільки виявляє індивідуальність, а й свідчить про майстерність його власника. Для проектування оздоблення виробів і виконання його оздоблення (вид – за вибором учнів), необхідно спочатку ознайомитись з видами та способами оздоблення, основами технології оздоблення одягу.



VІ. Практична робота учнів(дослідження в групах, в парах)

Захист творчих завдань – досліджень здобутих самостійно, демонстрація презентацій з результатами роботи, рефератів, ілюстрацій, аналіз видів оздоблення для можливого застосування у практичній роботі із урахуванням модних тенденцій.



VІІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Гра « Знайди помилку »

В моделях виробів на ілюстраціях , які пропонує вчитель, потрібно знайти помилки в оздобленні одягу, проаналізувати та обґрунтувати свої відповіді. Час виконання роботи – 5 хв.

Інтерактивна вправа « Мікрофон »

Колективне обговорення видів оздоблення обґрунтування вибраних моделей і способів оздоблення, їх відповідність тенденціям сучасної моди.

VІІІ. Заключний інструктаж:


  • аналіз характерних помилок, загальна оцінка виконаної роботи;

  • виставлення і мотивація оцінок;

  • завдання додому (провести дослідження наступних видів оздоблення: жабо, кокільє, волани, оборки, банти, буфи, рюші, мереживо), робота в групах, парах

IX. Прибирання робочих місць.


Дата______

Урок № 2
Тема. Технологія виконання оздоблювальних елементів (жабо, кокільє, волани, оборки, банти, буфи, рюші, мереживо)Матеріали та інструменти, які необхідні для виготовлення кожного виду оздоблення



Мета:ознайомити учнів з видами оздоблення одягу, способами обробки, сформувати навички виконання оздоблювальних елементів;

виховувати художній і естетичний смак, творче ставлення до праці, охайність в роботі, уважність;

сприяти розвитку просторової уяви, творчого мислення, художніх здібностей, фантазії, розвивати в учнів уміння та навички, необхідні для вирішення нестандартних завдань, що зумовлені змістом уроку, навички самостійного пошуку шляхів з’ясування істини, самостійного здобування нової інформації, заохочувати прагнення до використання знань у практичній діяльності;

Обладнання та інструменти: проектор, електронна презентація, зразки оздоблення, робочий зошит, презентації учнів, швейне обладнання і пристрої, тканина

Тип уроку: комбінований
Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Повторення вивченого матеріалу.



ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Мотивація теми.

Тема нашого уроку «Технологія виконання оздоблювальних елементів». Жабо, кокільє, волани, оборки, банти, буфи, рюші, мереживо – це ті оздоблювальні елементи, з якими ми будемо працювати на уроці, і, з якими ви мали можливість ознайомитись, виконуючи домашнє завдання по групах.

СЛАЙД 1

Групи учні знайомлять аудиторію зі змістом своїх досліджень

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Жабо: оздоблення плаття, блузки, дитячих виробів

у вигляді оборок із тканини чи мережева, що кріпляться до горловини виробу в області грудей. Жабо може бути різноманітної конфігурації і виконуватися зі складками, зборками чи рюшами СЛАЙД 2, 3

Кокільє: кокільє є різновидом жабо. Викроюють кокільє тільки по спіралі. Воно може бути одно -, дво - і багатошаровим, знімним або пришивним. СЛАЙД 4, 5

Оборка: це коса чи поперечна смужка тканини, з однієї сторони зібрана на нитку, а з другої – підшита вузьким швом. Ширина оборок може бути від 2 до 25 см. СЛАЙД 6,7

Волан: волани викроюються у формі напівкола. Нижній зріз обробляють на швейній машині чи вручну або окантувальним швом СЛАЙД 8, 9

Рюші: смужка тканини з обробленими краями, зібрана посередині в зборку, закладена в складку або плісирована. СЛАЙД 10, 11

Банти: стрічка чи тасьма, складена петлями чи зібрана та перетягнута посередині. Вид вузла із вільно випущеними петлями. СЛАЙД 12, 13

Буфи: вид пишних зборок, утворений декількома рядками строчок. Буфи бувають зі шнурком, звичайні, із складками, хаотичні, комбіновані, вафлі. СЛАЙД 14, 15

Мереживо: ажурна тканина або декоративна стрічка; утворюється внаслідок сплітання ниток у різний спосіб; від техніки виконання поділяється на: сітчасте, шите голкою, плетене на коклюшках, гачком, фриволіте.

СЛАЙД 16, 17

V. Вступний інструктаж.

Етапи проведення практичного заняття методом „Ажурна пилка ”:

І етап. Дівчата об’єднуються в „домашні групи ” по два - три учні в кожній, які виконували дослідження з домашнього завдання

ІІ етап. „Домашнім групам ” видаються три практичні завдання (однакові завдання можуть видаватися 1 і 4, 2 і 5, 3 і 6 групам).

ІІІ етап. Учні виконують практичні завдання, після чого формуються „експертні групи ” . При цьому в кожну „експертну групу ” не повинні входити учні, які виконували однакові завдання.

IV етап. В „експертних ” групах кожен учень повинен показати виконання свого практичного завдання, після чого всі розходяться по своїх „домашніх ” групах.



VІ. Практична робота учнів(робота в групах )

Повторення ПТБ при виконанні ручних, машинних та прасувальних робіт

Застосування методу « Ажурна пилка »

„Домашнім групам ”вчитель пропонує виконати практично ті види оздоблень ( на зразках), які вони досліджували у домашньому завданні (жабо, кокільє, волани, оборки, банти, буфи, рюші, мереживо), використовуючи інструкційні картки. Потім створюються „експертні групи ”, до яких входять по одному з представників „домашніх груп ”. При роботі в „експертній групі ” ці представники будуть „експертами ” кожен з свого питання. Учні - „експерти ” обмінюються своїми знаннями, отриманими при виконанні завдань, з представниками інших „домашніх груп ”, а потім, повернувшись до своєї „домашньої групи ”, обговорюють матеріал, отриманий при роботі в „експертній групі ”.

VІІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Для оцінювання роботи кожного учня в цьому випадку можна запропонувати наступне. В кожній експертній групі можна посадити так званих „ревізорів ” з числа найсильніших учнів. Ці учні також повинні пропрацювати коротко весь матеріал, що роздається „домашнім групам ” для самостійного опрацювання. Завданням „головних експертів ” буде оцінка доповідей кожного „експерта ”. Для полегшення їх роботи, кожному з них можна роздати бланки, в які повинні виставлятися оцінки за різними критеріями.



VІІІ. Заключний інструктаж:

  • аналіз характерних помилок, загальна оцінка виконаної роботи;

  • виставлення і мотивація оцінок;

IX. Прибирання робочих місць.
X. Домашнє завдання

Провести дослідження наступних видів оздоблення: (вишивка ручними швами, бісером, машинна вишивка, аплікація, штучні квіти, плетені елементи. макраме), робота в групах, парах

Дата_____
Урок № 3
Тема. Технологія виконання оздоблювальних елементів (вишивка ручними швами, бісером, машинна вишивка, аплікація, штучні квіти, плетені елементи, макраме)

Мета:ознайомити учнів з видами оздоблення одягу, способами обробки, сформувати навички виконання оздоблювальних елементів;

виховувати художній і естетичний смак, творче ставлення до праці, охайність в роботі, уважність;

сприяти розвитку просторової уяви, творчого мислення, художніх здібностей, фантазії, розвивати в учнів уміння та навички, необхідні для вирішення нестандартних завдань, що зумовлені змістом уроку, навички самостійного пошуку шляхів з’ясування істини, самостійного здобування нової інформації, заохочувати прагнення до використання знань у практичній діяльності;

Обладнання та інструменти: проектор, електронна презентація, набір інструкційних карт « Технологія виконання оздоблювальних елементів», зразки оздоблення, картки з моделями виробів, робочий зошит, презентації учнів, швейне обладнання і пристрої, тканина

Тип уроку: комбінований
Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Повторення вивченого матеріалу.



ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Мотивація теми.

Тема нашого уроку «Технологія виконання оздоблювальних елементів». Сьогодні ми знайомимось з такими оздоблювальними елементами як вишивка ручними швами, бісером, машинна вишивка, аплікація, штучні квіти, плетені елементи, макраме, і. які ви мали опрацювати в групах для домашнього завдання СЛАЙД 1



Групи учнів знайомлять аудиторію зі змістом своїх досліджень

ІV. Вивчення нового матеріалу.

        • Вишивкою називають техніку прикрашання текстильного чи іншого виробу за допомогою різного виду стібків, а також перлами, бісером, коштовним камінням тощо. СЛАЙД 2

        • Вишивка ручними швами (повторення різних видів швів) СЛАЙД 3, 4

        • Машинна вишивка СЛАЙД 5, 6

        • Вишивка бісером СЛАЙД 7, 8

        • Аплікація: вид оздоблення, коли на тканину, трикотаж, шкіру ,замшу нашивають візерунок або орнамент, виконаний з іншого матеріалу (накладне шиття) СЛАЙД 9, 10

        • Штучні квіти СЛАЙД 11, 12

        • Плетені елементи, вив'язані гачком чи спицями СЛАЙД 13, 14

        • Макраме: це один з видів декоративно -прикладного мистецтва, основою якого є плетіння (зав'язування) вузликів. Макраме в перекладі з арабської означає тасьма, мереживо, а з турецької - шарф, серветка з бахромою

СЛАЙД 15, 16

V. Вступний інструктаж

З технологією виготовлення багатьох видів оздоблення ви знайомі з попередніх класів, з іншими знайомились на заняттях гуртка. Вашим практичним завданням буде не просто виконання певних елементів оздоблення, а використовуючи метод фантазування створити об’єкти (орнаменти вишивки, ескізи аплікації, узори плетених елементів тощо), які б можна було б використати у реальних виробах, пам’ятаючи про існування золотого правила оздоблення: «Єдність форми та оздоблення». Використовуючи метод « Навчаючи – учусь», ви маєте можливість передати свої знання однокласникам.



VІ. Практична робота учнів (робота в групах )

Повторення ПТБ при виконанні ручних, машинних та прасувальних робіт

Інтерактивна вправа «Навчаючи - навчаюсь»

Завдання групам (дівчатка об’єднуються в нові групи)


    • роздивіться уважно способи оздоблення виробів,

    • ознайомтесь з інструкційними картками,

    • виконайте на зразках оздоблювальні елементи, враховуючи інструктаж, не забуваючи про ТБ, інструкційні картки, власні напрацювання, натхнення та творчість

    • надайте допомогу в разі необхідності однокласникам

    • виберіть спікера та презентуйте творчу розробку ( показ об’єктів, екскурсія на виставку, вірші)

VІІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Гра « Модельєр »

Тепер уявіть себе модельєрами. Вам пропонують зразки (на картках) готового одягу. Завдання: підібрати оздоблення із сьогоднішніх елементів для пальто, костюмів, шкільної форми і пояснити, чому ці і не інші елементи ви вибрали. Будьте обережними: з цих речей є виріб, який не потребує оздоблення, знайдіть його і поясніть "чому»? Ця робота покаже, як ви дізналися матеріал. Час виконання роботи - 10 хвилин.

VІІІ. Заключний інструктаж:


  • аналіз характерних помилок, загальна оцінка виконаної роботи;

  • виставлення і мотивація оцінок;


IX. Прибирання робочих місць.

X. Домашнє завдання

Провести дослідження наступних видів оздоблення: (тасьма, шнури, сутаж, рулик, кант, помпони, бахрома, китиці )




Дата____

Урок № 4
Тема. Технологія виконання оздоблювальних елементів (тасьма, шнури, сутаж, рулик, кант, помпони, бахрома, китиці)



Мета:ознайомити учнів з видами оздоблення одягу, способами обробки, сформувати навички виконання оздоблювальних елементів;

виховувати художній і естетичний смак, творче ставлення до праці, охайність в роботі, уважність;

сприяти розвитку просторової уяви, творчого мислення, художніх здібностей, фантазії, розвивати в учнів уміння та навички, необхідні для вирішення нестандартних завдань, що зумовлені змістом уроку, навички самостійного пошуку шляхів з’ясування істини, самостійного здобування нової інформації, заохочувати прагнення до використання знань у практичній діяльності;

Обладнання та інструменти: проектор, електронна презентація, набір інструкційних карт « Технологія виконання оздоблювальних елементів», зразки оздоблення, робочий зошит, презентації учнів, швейне обладнання і пристрої, тканина

Тип уроку: комбінований
Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Повторення вивченого матеріалу.



ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

Мотивація теми.

Тема нашого уроку «Технологія виконання оздоблювальних елементів». Тасьма, шнури, сутаж, рулик, кант, помпони, бахрома, китиці – всі ці текстильні вироби є оздобленням для одягу,і з якими ми будемо працювати на уроці. Випереджувальні завдання з цієї теми були домашнім завданням для груп . СЛАЙД 1



Групи учні знайомлять аудиторію зі змістом своїх досліджень

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Тасьма: це особлива декоративна тканина, що випускається у вигляді смуг або стрічок різної ширини. Тасьма використовується, як правило, для кінцевої обробки вже готових виробів. СЛАЙД 2, 3

Шнури: вироби із кручених ниток: круглі, плоскі, плетені, в'язані, виті. Використовують для оздоблення одягу, головних уборів, для зав'язування та закріплення деталей.

СЛАЙД 4, 5

Сутаж: вид плоского шнура для оздоблення і плетіння; складається із двох шнурів із спільним переплетенням та заглибленням посередині для зручності прокладання строчки. СЛАЙД 6, 7

Рулик: це смужка тканини, викроєна по косій, шириною 2 -2,5 см; прострочена та вивернута за допомогою голки. Використовують для виготовлення петель, ґудзиків і для оздоби( узори на комірах, кишенях). СЛАЙД 8, 9

Кант: вузька кольорова смужка, оторочка по краю чи шву одягу (викроюється по косій, пришивається до деталі таким чином, щоб кант виступав на 2-3 мм, може протягуватись шнурок). Використовується для оздоблення блузок, плаття, форменого одягу.

СЛАЙД 10, 11

Помпон: це кулеподібна прикраса із будь яких ниток (фр. pompe –пишність, урочистість). В залежності від форми шаблона і вибраних кольорів ниток можна отримати круглі, овальні, різнокольорові помпони. СЛАЙД 12,13

Бахрома: (араб. «mucharramat» – мережива) – тасьма з висячими з одного боку нитками, м'якими волокнами, шнурками або будь-якими іншими підвісками. СЛАЙД 14, 15

Китиці: це жмуток ниток, шнурів, т. д. скріплених в одне ціле. СЛАЙД 16, 17

V. Вступний інструктаж.

Гра «Секрети творчості»

У ході підготовки до гри учні класу утворюють декілька творчих груп,

кожна з яких вивчає запропоновані вчителем елементи оздоблення. З допомогою випереджаючих завдань вони вивчають літературу, опрацьовують інтернет – ресурси, розглядають зразки, обирають декілька найкращих з них, готують запитання для інших учасників гри. Під час гри кожна творча група представляє обранi оздоблення та ставить іншим групам запитання про використаний матеріал, інструменти, естетичне оформлення та інше. Правильні вiдповiдi оцінюються балами.

Перемагає група, що набрала більше балів.

VІ. Практична робота учнів (робота в парах )

Повторення ПТБ при виконанні ручних, машинних та прасувальних робіт

Використовуючи інструкційні картки, отримані знання з попередньої гри, виготовити оздоблювальні елементи (на зразках), виконати захист своїх робіт.



VІІ. Закріплення нових знань і вмінь учнів

Використання метода « Акваріум»

Група учнів, які перебувають в « Акваріумі», обговорює роль та доцільність використання різних видів оздоблення, його відповідність призначенню одягу ( клас в обговорення не втручається).

Після закінчення дискусії клас обговорює чи згідні учні з думками групи, чи було рішення групи достатньо аргументованим, доведеним, який з аргументів був найпереконливішим.



VІІІ. Заключний інструктаж:

  • аналіз характерних помилок, загальна оцінка виконаної роботи;

  • виставлення і мотивація оцінок;

IX. Прибирання робочих місць.
X. Домашнє завдання

Розробити критерії оздоблення виробу самостійно






База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка