Управління керівним персоналом у сфері державної служби україни



Сторінка1/6
Дата конвертації24.11.2016
Розмір0.76 Mb.
  1   2   3   4   5   6


Для заказа доставки данной работы сделайте запрос через форму обратной связи по ссылке http://www.mydisser.com/ru/contact.html

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ
На правах рукопису

ГОНЧАРУК Наталія Трохимівна


УДК 35.08




УПРАВЛІННЯ КЕРІВНИМ ПЕРСОНАЛОМ

У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ



25.00.03 – державна служба


ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня доктора наук

з державного управління

Науковий консультант:



НИЖНИК Ніна Романівна,

доктор юридичних наук,

професор, член-кореспондент

АПрН України




КИЇВ – 2007

ЗМІСТ





ВСТУП……………………………………………………………………

4

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ КЕРІВНИМ ПЕРСОНАЛОМ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ……………………….................................................................


16


1.1. Стан наукової розробки проблеми управління керівним персоналом у сфері державної служби………………………………….

16


1.2. Поняття і сутність управління керівним персоналом у сфері державної служби…………………………………………………………

1.3. Вітчизняний досвід управління керівним персоналом у сфері державної служби........................................................................................

1.4. Зарубіжний досвід управління керівним персоналом у сфері державної служби........................................................................................

Висновки до розділу 1................................................................................


34
49


64

79


РОЗДІЛ 2

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ КЕРІВНИМ ПЕРСОНАЛОМ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ……………..................…………....



83


2.1. Цілі, принципи і методи системи управління керівним персоналом у сфері державної служби………………………………….

83


2.2. Організаційна структура та функції системи управління керівним персоналом у сфері державної служби………………………………….

95


2.3. Керівний кадровий потенціал – важлива складова системи державної служби………………………………………………………..

119


2.4. Управління керівним персоналом у сфері державної служби в системі державної кадрової політики…………………………………...

Висновки до розділу 2................................................................................


136


162




РОЗДІЛ 3

ФОРМУВАННЯ КЕРІВНОГО ПЕРСОНАЛУ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ……………..…………………….............................



167


3.1. Добір керівного персоналу у сфері державної служби……………

167

3.2. Формування резерву керівних кадрів у сфері державної служби...

189

3.3. Планування та розвиток професійної кар’єри керівного персоналу у сфері державної служби ………………………………...…

208


3.4. Професійне навчання керівного персоналу у сфері державної служби……………………………………………………………………..

Висновки до розділу 3................................................................................


223


247

РОЗДІЛ 4

ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КЕРІВНИМ ПЕРСОНАЛОМ У СФЕРІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ……………………………………….........................................


252


4.1. Сучасні вимоги до керівного персоналу у сфері державної служби……………………………………………………………………..

4.2. Мотивація керівного персоналу у сфері державної служби............

4.3. Оцінка керівного персоналу у сфері державної служби..................

252


287

304


4.4. Основні пріоритети в удосконаленні управління керівним персоналом у сфері державної служби………………………………….

Висновки до розділу 4................................................................................

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….....

ДОДАТКИ……………………….................................................…….......

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................

332


352

357


364

440

ВСТУП



Актуальність теми. Процеси радикального оновлення українського суспільства, зокрема реформування й модернізації державної служби України, що відбуваються на сучасному етапі державотворення і зумовлені необхідністю створення в Україні професійної, стабільної, високоефективної, авторитетної державної служби, здатної відповідати на виклики сьогодення, спроможної надавати якісні управлінські послуги населенню, користуватися його довірою і повагою, ставлять підвищені вимоги до керівного персоналу у сфері державної служби, його рівня підготовки, професіоналізму й особистісних якостей. Але загальна управлінська та органічно пов’язана з нею кадрова ситуація залишаються поки що незадовільними. Керівний персонал у сфері державної служби ще недостатньо підготовлений до інноваційної діяльності, здійснення суспільних реформ. Існуючі підходи до управління керівним персоналом у сфері державної служби ще не повною мірою відповідають сучасним вимогам, європейським стандартам, ураховують пріоритети нової державної кадрової політики.

Проблеми управління керівним персоналом у сфері державної служби України пов’язані з відсутністю чіткого розподілу політичних і адміністративних посад, відкритого конкурсного відбору державних службовців найвищої ланки, управління кар’єрним ростом, ротації, безперервного професійного навчання, єдиних критеріїв оцінювання та стимулювання, нормативного регулювання вимог професійної етики керівних кадрів. Вони є також наслідком тієї кадрової ситуації, що склалась на сьогодні в Україні і характеризується низьким професіоналізмом, відсутністю спеціальної управлінської підготовки, невідповідністю фахової підготовки профілю діяльності, бюрократизмом, байдужістю і корумпованістю керівних кадрів. Як наслідок, усе це призводить до нераціонального, малорезультативного і неефективного управління на державному, регіональному та місцевому рівнях.

Комплексне дослідження та розв’язання проблем управління керівним персоналом у сфері державної служби дасть можливість здійснити подальшу розбудову інституту державної служби в напрямі її адаптації до стандартів Європейського Союзу, підвищити ефективність виконання органами виконавчої влади завдань держави, створити ефективну систему державного управління, яка б відповідала стандартам демократичної, правової держави з соціально-орієнтованою ринковою економікою. Значною мірою це залежить від керівного кадрового потенціалу державної служби і потребує прискореного формування та розвитку управлінської еліти, залучення на всіх рівнях до системи державного управління керівних кадрів нової генерації: професійно підготовлених, компетентних, патріотично налаштованих, чесних, порядних, відповідальних, енергійних та ініціативних. У зв’язку з цим проблема управління керівним персоналом у сфері державної служби набуває особливого значення.

Вагомий внесок у дослідження проблем державного управління, державної служби, управління персоналом зробили відомі вітчизняні й зарубіжні вчені В. Б. Авер’янов [3; 4], Г. В. Атаманчук [17-19], В. Д. Бакуменко [27], М. М. Білинська [35; 36], Ю. П. Битяк [34], О. А. Воронько [61-65], В. М. Гаман [69], В. В. Голубь [460], С. Д. Дубенко [138-142], В. М. Князєв [206; 207], С. Н. Князєв [169], Г. І. Леліков [202], В. І. Луговий [206-215], В. К. Майборода [226; 227], А. М. Михненко [247; 248], О. Г. Мордвінов [252], Т. В. Мотренко [255-258], П. І. Надолішній [262], Н. Р. Нижник [266-279], О. Ю. Оболенський [286-290], В. М. Олуйко [296-302], Є. В. Охотський [468], Т. І. Пахомова [316], Я. Ф. Радиш [201; 397], А. П. Рачинський [399], В. М. Рижих [406], С. М. Серьогін [419-426], В. М. Сороко [439-441], М. П. Стрельбицький [445-447], А. І. Турчинов [466; 467], С. К. Хаджирадєва [480], В. В. Черепанов [488; 489], В. О. Шамрай [496], Ю. П. Шаров [497; 498] та ін. Напрацьовані ними теоретичні положення щодо розвитку державного управління, реформування, організації та функціонування державної служби, розробки концептуальних засад сучасної державної кадрової політики можуть бути екстрапольовані на процеси управління керівним персоналом у сфері державної служби України. Разом з тим системний аналіз сучасної наукової літератури з проблем державного управління свідчить про те, що в науковому плані проблема управління керівним персоналом у сфері державної служби на сьогодні залишається малодослідженою. Теоретико-методологічні засади управління керівним персоналом у сфері державної служби розглядаються епізодично, без системного, комплексного підходу, науково обґрунтованих висновків, пропозицій і рекомендацій. З огляду на це вибір теми дослідження визначається об’єктивною необхідністю реформування й модернізації державної служби і нагальною потребою розвитку та вдосконалення форм, методів і технологій управління керівним персоналом у сфері державної служби України.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної роботи Національної академії державного управління при Президентові України за темою «Державна кадрова політика: теоретико-методичне забезпечення» (номер державної реєстрації 0107U005903), а також наукових тем Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України «Розробка технологій аудиту персоналу органів державного управління та місцевого самоврядування і системного розвитку адміністративної еліти регіону» (номер державної реєстрації 0204U00398), «Регіональна кадрова політика на сучасному етапі державотворення» (номер державної реєстрації 206U005898), «Застосування синергетичних підходів до оптимізації системи органів публічної влади» (номер державної реєстрації 0106U006532), у яких автор дисертації був виконавцем. Ці дослідження виконувалися в межах комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України «Державне управління та місцеве самоврядування» (номер державної реєстрації РК0199U002827).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове обґрунтування та системна розробка теоретико-методологічних засад, комплексний аналіз основних проблем, визначення шляхів удосконалення управління керівним персоналом у сфері державної служби.

Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання:



  • виявити ступінь дослідженості теми в науковій літературі та запропонувати власні погляди на процеси управління керівним персоналом у сфері державної служби у контексті адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу;

  • дати авторське визначення понятійного апарату, за допомогою якого можна визначити сутність управління керівним персоналом у сфері державної служби, зокрема терміни «керівний персонал у сфері державної служби», «управління керівним персоналом у сфері державної служби», а також уточнити з позицій системної методології низку інших ключових понять науки державного управління;

  • розглянути еволюцію розвитку теорії і практики управління керівним персоналом;

  • висвітлити вітчизняний і зарубіжний досвід управління керівним персоналом у сфері державної служби та можливості його впровадження в Україні;

  • розкрити цілі, принципи, методи, організаційну структуру та функції системи управління керівним персоналом у сфері державної служби як складової системи управління персоналом державної служби;

  • здійснити кількісний та якісний аналіз керівного кадрового потенціалу як важливої складової системи державної служби з метою його подальшого розвитку і вдосконалення;

  • проаналізувати складові формування резерву керівних кадрів, професійної кар’єри керівного персоналу у сфері державної служби та розробити модель формування резерву керівних кадрів органів державної влади;

  • обґрунтувати сучасну парадигму державної кадрової політики щодо управління керівним персоналом у сфері державної служби та розробити Концепцію кадрової політики, примірне Положення про службу управління персоналом в органах виконавчої влади;

  • виявити особливості професійного розвитку керівних кадрів та розробити модифіковану модель системи професійного навчання керівного персоналу у сфері державної служби;

  • визначити сучасні вимоги до керівного персоналу та розробити модель керівника у сфері державної служби;

  • дослідити шляхи вдосконалення мотивації й оцінки керівного персоналу та вплив цих інструментів управління персоналом на ефективність, результативність і якість роботи керівників;

  • сформулювати конкретні рекомендації та напрями вдосконалення управління керівним персоналом у сфері державної служби України.

Об’єкт дослідження – суспільні відносини, які складаються в процесі управління керівним персоналом у сфері державної служби України.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади та шляхи вдосконалення управління керівним персоналом у сфері державної служби України.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що через удосконалення управління керівним персоналом у сфері державної служби можна підвищити результативність і якість роботи керівних кадрів, ефективність системи державної служби України та прискорити її адаптацію до стандартів Європейського Союзу.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є методи і прийоми наукового пізнання. Дослідження базується на використанні комплексу загальнонаукових (історичного, компаративного, аналізу і синтезу, системного, моделювання та декомпозиції тощо) і спеціальних методів.

За допомогою історичного та компаративного методу проаналізовано вітчизняний і зарубіжний досвід управління керівним персоналом у сфері державної служби. Системний підхід є методологічною основою всієї дисертаційної роботи й використовується для вирішення більшості завдань дослідження. Для аналізу законодавчих актів та нормативних документів використовувався системно-аналітичний метод. Метод структурно-функціонального аналізу дав змогу дослідити організаційну структуру і функції системи управління керівним персоналом як складової системи управління персоналом державної служби та існуючий керівний кадровий потенціал у сфері державної служби. Метод моделювання та декомпозиції було використано в процесі розробки сучасної моделі керівника у сфері державної служби, моделі формування резерву керівних кадрів органів державної влади та моделі професійного навчання керівного персоналу. Логіко-семантичний метод застосовувався під час дослідження понятійного апарату управління керівним персоналом у сфері державної служби. Сукупність цих та інших методів і прийомів дала змогу забезпечити всебічність вивчення проблеми та достовірність висновків.

Інформаційну й емпіричну бази дослідження становили нормативно-правова база України, зокрема Конституція України, Закони України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, монографії з досліджуваної проблеми, публікації в наукових періодичних виданнях, нормативні документи органів державної влади, статистичні матеріали.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є науковою працею, в якій автором розроблені наукові положення та отримані нові науково обґрунтовані результати, що в сукупності розв’язують важливу наукову проблему обґрунтування теоретико-методологічних засад управління керівним персоналом у сфері державної служби України та визначення актуальних напрямів його вдосконалення в сучасних умовах.

У результаті проведених наукових досліджень у дисертації вперше:



  • проведено комплексне дослідження теоретичних і практичних основ управління керівним персоналом у сфері державної служби, здійснено системний аналіз стану наукової розробки проблеми управління керівним персоналом у сфері державної служби України;

  • проведено системний теоретико-методологічний та концептуально цілісний аналіз основ управління керівним персоналом у сфері державної служби, запропоновано авторське визначення понять «керівний персонал у сфері державної служби» як «сукупність усіх керівних кадрів, що працюють у сфері державної служби, мають визначені якісні характеристики, виконують покладені на них завдання планувати, організовувати, координувати, мотивувати і контролювати роботу підлеглих, наділені повноваженнями приймати управлінські рішення і здійснювати організацію їх виконання» та «управління керівним персоналом у сфері державної служби» як “складову управління персоналом державної служби та системи організаційних, економічних, соціальних, правових, психологічних і моральних відносин, які забезпечують ефективну реалізацію можливостей та повноважень керівника у сфері державної служби в інтересах як органу державної влади (суспільства і держави), так і самого керівника»;

  • досліджено стан та здійснено комплексний аналіз кадрового потенціалу керівників різного рівня у сфері державної служби України як важливої складової системи державної служби, що дає можливість обґрунтувати з перспективних позицій формування управлінських кадрів нового типу і сприяє вирішенню проблем, пов’язаних із розвитком керівного кадрового потенціалу органів державної влади;

  • розроблено моделі: формування резерву керівних кадрів органів державної влади, що дасть можливість створити дійову систему роботи з резервом керівних кадрів органів державної влади, підвищити його ефективність; керівника у сфері державної служби, яка базується на синтезі характеристик його діяльності (цілей, завдань, функцій, форм, методів, технологій, результату діяльності), особистісних характеристик (якостей, стилю управління, мотивів, здібностей, знань, умінь, досвіду) і паспорту посади, рівня органу державної влади та спеціалізації, а також модифіковану модель системи професійного навчання керівного персоналу у сфері державної служби з метою вдосконалення сучасної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців;

удосконалено:

  • підходи щодо інтерпретації загальних і специфічних принципів організації роботи з керівним персоналом у сфері державної служби, що сприятиме вирішенню поставлених перед органами державної влади завдань;

  • класифікацію та визначення змісту методів управління керівним персоналом у сфері державної служби, які складають цілісну систему адміністративних, організаційно-розпорядчих, правових, економічних, соціально-психологічних і морально-етичних методів, базуються на відповідності складу методів за ознаками до розроблених критеріїв і являють собою сукупність засобів і прийомів впливу на керівників з метою досягнення поставленої цілі;

  • функції управління керівним персоналом у сфері державної служби, які мають багатоаспектний характер, і об’єктивна природа яких на новому етапі державотворення зумовлена підвищенням ролі, статусу й професіоналізму керівного персоналу у сфері державної служби;

  • критерії і технології добору керівників, що є важливою складовою кадрової роботи, та сучасні вимоги до керівного персоналу у сфері державної служби, які пов’язані зі специфікою діяльності керівників, їх функціями, повноваженнями, соціально-правовою та організаційною відповідальністю, принципами державної служби і включають необхідні якості керівника, стиль управління, мотиви, здібності, знання, уміння, досвід, відповідність професійно-кваліфікаційним вимогам державної посади;

дістали подальшого розвитку:

  • категорійний апарат теорії державного управління стосовно управління керівним персоналом у сфері державної служби в контексті використання та уточнення дефініцій, поглибленого розкриття змісту й авторського тлумачення окремих базових понять, а саме: «керівний кадровий потенціал у сфері державної служби», «резерв керівних кадрів у сфері державної служби», «кар’єра керівного персоналу у сфері державної служби», «мотивація керівного персоналу у сфері державної служби», «оцінка керівного персоналу у сфері державної служби», зміст яких розкрито в розділах дисертації;

  • аналіз співвідношення державної кадрової політики й управління керівним персоналом у сфері державної служби, яке має базуватись на нормативно-правовому підґрунті, класифікуватись за змістом, за рівнем, за функціональним призначенням і за суб’єктами управління, та визначення основних завдань державної кадрової політики в органах виконавчої влади, складових елементів механізму формування й реалізації регіональної кадрової політики;

  • шляхи вдосконалення мотивації й оцінки керівного персоналу у сфері державної служби, спрямовані на ефективну, результативну та якісну роботу керівників;

  • узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду управління керівним персоналом у сфері державної служби й вивчення можливості його впровадження на сучасному етапі розвитку української держави;

  • змістовне наповнення пріоритетних напрямів управління керівним персоналом у сфері державної служби, спрямованих на комплексне розв’язання проблем, що мають місце в управлінні керівним персоналом у контексті адаптації державної служби до європейських стандартів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що значна частина з них доведена до рівня практичних рекомендацій, які можуть бути використані в процесі реформування державної служби в Україні з метою наближення її до європейських стандартів. Основні наукові результати можуть бути використані в практичній діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх керівниками та кадровими службами (службами управління персоналом), у навчальному процесі при підготовці магістрів державного управління та перепідготовці й підвищенні кваліфікації вищих керівних кадрів, сприятимуть удосконаленню управління керівним персоналом у сфері державної служби.

Окремі положення дисертаційного дослідження вже використані під час розробки Концепції сучасної державної кадрової політики України (акт про впровадження від 06.12.2005 р.), розробки Положення про порядок організації та проведення конкурсу з відбору талановитої молоді до кадрового резерву на посади державних службовців органів виконавчої влади Дніпропетровської області (довідка № 101-к від 23.12.2004 р.), в організації «круглих столів» та тематичних нарад щодо управління керівним персоналом у сфері державної служби, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування на регіональному та місцевому рівнях в Черкаській та Донецькій областях (акти про впровадження від 17.05.2006 р. та 24.05.2006 р.), під час розробки Концепції кадрової політики в органах виконавчої влади Дніпропетровської області (акт про впровадження від 26.05.2006 р.), у навчальному процесі польського Центру навчання самоврядування і адміністрації у Любліні (довідка № 1/100/06 від 25.08.2006 р.), при проведенні засідань колегії обласної державної адміністрації, координаційної ради по роботі з кадрами, нарад, семінарів з питань упровадження державної кадрової політики в Кіровоградській області (акт про впровадження від 10.05.2007 р.).

Результати дисертаційного дослідження були також ураховані Головним управлінням державної служби України в процесі підготовки Стратегії міжнародного співробітництва Головного управління державної служби України у сфері державної служби та адміністративної реформи і Стратегії модернізації системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування (довідка № 6466/50-07 від 17.08.2007 р.), Головним науково-експертним управлінням апарату Верховної Ради України в процесі наукової експертизи проектів законів України з питань становлення та розвитку державної служби, у тому числі під час експертизи нової редакції проекту Закону України «Про державну службу» (довідка № 16/3-864 від 06.11.2007 р.).

Матеріали дисертаційного дослідження автор використовував у процесі підготовки тематичних планів, програм, читання лекцій, проведення тренінгів у Дніпропетровському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (акт про впровадження від 16.11.2007 р.) та Асоціації міст України (довідка № 52 від 14.11.2007 р.).



Здобуті практичні результати можуть стати основою розробки поглиблених курсів лекцій з проблем управління персоналом у сфері державної служби за програмами підготовки магістрів державного управління, а також у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування. Сформульовані висновки і пропозиції щодо вдосконалення управління керівним персоналом у сфері державної служби можуть застосовуватися в діяльності центральних, регіональних і місцевих органів влади під час аналізу стану й перспектив удосконалення управління персоналом державної служби загалом, і керівним, зокрема.
  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка