Управління інноваційними проектами



Сторінка1/8
Дата конвертації05.03.2017
Розмір1.53 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8



Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя


Кафедра менеджменту інноваційної

діяльності та підприємництва





Управління інноваційними проектами
(опорний конспект лекцій для студентів спеціальностей 8.03060102 «Менеджмент інноваційної діяльності», 8.18010012 «Управління інноваційною діяльністю» усіх форм навчання)

Тернопіль,

2015

Федишин І.Б. Управління інноваційними проектами (опорний конспект лекцій для студентів спеціальностей 8.03060102 «Менеджмент інноваційної діяльності», 8.18010012 «Управління інноваційною діяльністю» усіх форм навчання) / І.Б. Федишин. – Тернопіль, ТНТУ імені Івана Пулюя, 2015. – 151 с.


Укладач: Федишин І.Б. – к.е.н., асистент.

Рецензенти: Андрушків Б.М. – д.е.н., професор

Кирич Н.Б. – д.е.н., професор
Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри інноваційного менеджменту та підприємництва, протокол №1 від 27 серпня 2015 року.
Схвалено та рекомендовано до друку на засіданні методичної комісії факультету управління та бізнесу у виробництві Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя, протокол №3 від 20 жовтня 2015 року.

ЗМІСТ
Тема 1. Інноваційний проект як об’єкт управління.

1.1. Предмет, головна мета дисципліни «Управління інноваційними проектами».

1.2. Поняття «інноваційний проект», види інноваційних проектів та їх загальні ознаки.

1.3. Відмінність інноваційного проекту від інвестиційного. Продукт інноваційного проекту.



Тема 2. Основи управління інноваційними проектами.

2.1. Історія управління проектами.

2.2. Фази життєвого циклу інноваційного проекту.

2.3. Структура і оточення проекту.

2.4. Учасники проекту.

Тема 3. Оцінка ефективності інноваційних проектів

3.1. Ініціація і розробка концепції проекту.

3.2. Види аналізу інноваційних проектів.

3.3. Показники ефективності інноваційних проектів.

3.4. Види ефекту від реалізації інноваційних проектів.

Тема 4. Методи і технологія управління інноваційними проектами

4.1. Технологія реалізації інноваційних проектів.

4.2. Організаційні структури інноваційного проекту.

Тема 5. Планування реалізації проекту.

5.1. Сутність планування проекту, цілі, призначення і види планів.

5.2. Сіткове планування.

Тема 6. Проектно-кошторисна документація. Кошторис і бюджет проекту.

6.1. Розробка проектно-кошторисної документації (тендери на розробку, вимоги до документації, експертиза та затвердження проектів).

6.2. Призначення кошторисів. Методи визначення кошторисної вартості.

6.3. Типи кошторисів.

6.4. Структура кошторисної вартості.

6.5. Розробка бюджету проекту

6.6. Основні завдання бюджетного контролю.

Тема 7. Інвестування і бізнес-планування інноваційних проектів.

7.1. Джерела фінансування інноваційних проектів.

7.2. Бізнес-планування інноваційних проектів.

Тема 8. Управління ризиками інноваційних проектів.

8.1. Основні принципи управління проектними ризиками

8.2. Ідентифікація ризиків.

8.3. Типові ризики проекту.



Тема 9. Методи контролю ризиків інноваційних проектів.

9.1. Методи кількісного аналізу проектних ризиків.

9.2. Методи та засоби впливу на ризик.

9.3 Страхування як метод впливу на ризик.



Тема 10. Інструменти захисту інтересів замовника і виконавця проекту.

10.1. Контракти, їх структура і функції. Міжнародні контракти.

10.2. Гарантія за контрактами на виконання проекту.

10.3. Захист інтересів виконавця.



Тема 11. Інструментальні засоби автоматизованого управління інноваційними проектами.

11.1. Автоматизоване управління проектами.

11.2. Програмні комплекси автоматизованого управління проектами.

11.3. Інструменти управління портфелем проектів.

11.4 Автоматизоване робоче місце керівника інноваційних проектів.

Тема 12. Міжнародні та національні стандарти із управління проектами.

12.1. Професійні організації із управління проектами.

12.2. Загальні підходи до стандартизації в області управління проектами.

12.3. Міжнародні стандарти управління проектами.

12.4. Національні стандарти управління проектами.

ВСТУП
У сучасній економіці більшість завдань розв'язується на основі певних проектів, тобто спочатку визначаються цілі, а потім робиться спроба досягти їх з урахуванням часових, ресурсні і фінансових обмежень. Планування проектів у поєднанні з процесами регулювання й контролю утворюють процес управління проектами, або проектний менеджмент. Світовий досвід свідчить, що управління проектами стало загальним стандартом поведінки у практичній діяльності.

Розробка інноваційного проекту починається в зв'язку з тим, що старі технології працювати вже не можуть. Інноваційний проект спрямований на розробку теоретичних і практичних питань, пов'язаних із створенням, розповсюдженням та застосуванням нових технологій і нової продукції. Технологія виступає як об'єктивна, матеріально організована форма існування інновації. Питання про первинність у розвитку інновацій вирішено на користь технології. Це обумовлено тим, що технологія є більш широким поняттям, включає в себе і продукт. Адже саме технологічні зрушення призводять до зникнення не лише окремих видів продукції, але галузей, а темпи розвитку в сучасних умовах визначаються швидкістю і масштабами впровадження нових технологій. Існує нерозривний зв'язок між інноваційними технологіями і виробництвом продукції інноваційного типу. Через продукцію виявляється ефект інноваційних технологій. Цей ефект повинен бути позитивною величиною, щоб додаткові витрати, з якими пов'язаний перехід на нові технології окупилися. Однак, ефект може мати і негативну величину, оскільки застосування нової технології може дати не додатковий прибуток, а завдати шкоди підприємцю.



Тема 1. Інноваційний проект як об’єкт управління.

1.1. Предмет, головна мета дисципліни «Управління інноваційними проектами».

1.2. Поняття «інноваційний проект», види інноваційних проектів та їх загальні ознаки.

1.3. Відмінність інноваційного проекту від інвестиційного. Продукт інноваційного проекту.


1.1. Предмет, головна мета дисципліни.

Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у слухачів знань та навичок з організації та управління інноваційними проектами, як інвестиційними проектами особливого виду, що забезпечують створення і впровадження нових видів продукції, технологій та ґрунтовному вивченні принципів роботи в ринковій економіці проектного менеджменту.

Предмет: процес управління інноваційними проектами. Процес управління інноваційним проектом включає всі основні його етапи, починаючи з науково-дослідних робіт і закінчуючи освоєнням (комерціалізацією) на ринку.

Завдання вивчення дисципліни випливають із мети і полягають у наступному:

- сформувати уявлення про інноваційну діяльність в науково-технічній сфері і форми здійснення цієї діяльності, про процеси ініціації, планування та виконання інноваційних проектів, про методи оцінки їх ефективності;

- розглянути основні методи і підходи, які використовуються у міжнародній практиці при управлінні проектами;

- ознайомленні із структурою проекту, джерелами його проектування, матеріально-технічного забезпечення;

- контролюванні процесу виконання проекту і корегуванні планів його реалізації;

- умінні готувати і укладати контракти, управляти ризиками проектної діяльності;

- проведенні розрахунків по всьому аспекту проектних завдань, проблем.

Курс «Управління інноваційними проектами» взаємодіє і деталізує багато дисциплін загального та спеціального призначення. Це, насамперед:



  • загальна теорія управління (тут запозичуються поняття і апарат дослідження управлінських функцій, прийняття рішень, організації управління);

  • сучасні інформаційні технології (як ефективні розрахунково-аналітичні та забезпечують засоби, в управлінні інноваційними проектами – розгляд програми Project Management), а також різні фрагменти з управління портфелями і ризиками, експертно-статистичного моделювання та ін .;

  • фінансовий менеджмент (дозволяє розробити методику оцінки ефективності та інвестиційної привабливості реалізації інноваційних проектів, як для майбутніх власників результатів проектної діяльності, так і для потенційних інвесторів).

Підготовка й реалізація проектів – складний і високоризиковий вид господарської діяльності, що стає дедалі спеціалізованішим. Управління інноваційними проектами є синтетичною дисципліною, що поєднує спеціальні та міждисциплінарні знання. Спеціальні знання відображають особливості тієї сфери діяльності, до якої належать проекти (будівельні, інноваційні, екологічні, науково-дослідні та ін.). Універсальні знання й методи управління проектами дають змогу вирішувати такі завдання:

  • визначати цілі проекту;

  • формувати його обгрунтування;

  • структурувати проект (виокремлювати підцілі, етапи тощо);

  • визначати фінансові потреби й джерела його фінансування;

  • добирати постачальників, підрядників та інших виконавців на основі тендерів і конкурсів;

  • готувати й укладати контракти;

  • розраховувати кошторис і бюджет проекту;

  • визначати терміни виконання проекту та розробляти графіки реалізації;

  • контролювати процес виконання проекту й коригувати план його реалізації;

  • управляти ризиками проектної діяльності.

Інноваційний проект - це не тільки процес перетворення, але сфера бізнесу. Підприємець найбільш реально відчуває єдині закономірності інтегрованого розвитку технологій і продукції через життєвий цикл продукції.

Реалізація інноваційного проекту пов'язана з підприємницьким ризиком, потребою в мінімальному тимчасовому лагу між прийняттям рішення щодо інноваційного проекту і його реалізацією. В інноваційній сфері функціонують малі та середні підприємства, що займаються наукомістким бізнесом. Малі інноваційні фірми дозволяють здійснити природний відбір нових продуктів, технологій, послуг.

Перевага малого та середнього інноваційного підприємництва полягає у відносно невеликому розмірі початкового капіталу для відкриття нової справи.

Для прогнозу змін науково-технічних і, як наслідок, економічних факторів використовується теорія циклів господарської кон'юнктури Кондратьєва. Додатково зміни науково-технічних факторів досліджуються за допомогою групи методів аналізу тенденцій технічного прогресу.

До основних обмежень проектної діяльності належать обмеження в часі, фінансові та ресурсні; обумовлені технічним завданням (наприклад, вимогами до видів і якості робіт та операцій, до техніко-економічних показників об'єкта інвестиційної діяльності); зовнішні умови реалізації (інституційні, економічні, правові та ін.).

Існує багато методів та інструментів управління проектною діяльністю, що дають змогу ефективно реалізовувати проекти при врахуванні зазначених обмежень. Зокрема, до цих інструментів належать графіки робіт (обмеження в часі), кошториси, бюджети та плани фінансування проекту (щодо грошових ресурсів), проектна документація (обумовлена технічним завданням), контроль і нагляд за реалізацією проекту (усі види обмежень), страхування ризиків (обмеження різних видів допуску) та ін.


1.2. Поняття «інноваційний проект», види інноваційних проектів та їх загальні ознаки.

На сьогоднішній день існує міжнародний стандарт поняття «інновація» як цілком визначеної управлінської категорії. Він міститься в документах відомими як «Керівництво Фраскатті» та «Керівництво Осло» (прийняті на конференціях у відповідних містах). Поняттю інновацій, викладеними в даних документах, притримується більшість практиків і теоретиків економічної сфери. Згідно міжнародного стандарту інновація – це кінцевий результат інноваційної діяльності, що отримав втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або вдосконаленого технологічного процесу, який використовується в практичній діяльності або у новому підході до соціальних послуг.



Сутність терміну «проект». Донедавна термін «проект» (від лат. projectusкинутий вперед) спеціалісти трактували так: це креслення, пояснювальна записка і кошториси, на основі яких можна збудувати літак, споруду чи завод; або це текст, що передує документу - плану, договору, угоді. Тлумачний словник з управління проектами подає визначення проекту як певного завдання з визначеними вихідними даними й встановленими результатами (цілями), що обумовлюють спосіб його вирішення. У сучасному розумінні поняття «проект» тлумачать так:

• це діяльність, захід, що передбачає виконання комплексу певних дій для досягнення певних цілей (одержання певних результатів);

• це система організаційно-правових і техніко-економічних документів, необхідних для виконання певних дій, або таких, що описують ці дії.

Інноваційний проект – це складна система взаємообумовлених і взаємопов'язаних за ресурсами, термінами і виконавцями заходів, спрямованих на створення або впровадження окремого інноваційного продукту. Важливою особливістю інноваційного технологічного проекту є те, що в число його робіт можуть входити НДДКР.

Варто відрізняти поняття «інноваційний проект» і «інноваційна програма».



Інноваційна програма - це комплекс взаємопов'язаних інноваційних проектів та проектів підтримки інноваційної діяльності.

Роботи, пов'язані із створенням нововведень, діляться на дослідні та проектні.

До дослідницьких робіт відносять роботи теоретичного та експериментального характеру. Вони виконуються з метою систематизації, розширення і поглиблення знань з певної наукової проблеми і можуть бути спрямовані на вирішення певного питання, створення наукового доробку для подальшого його втілення в проектуванні, технологічній діяльності, освоєнні.

До проектних робіт належать роботи зі створення нового або удосконаленню експлуатованого (типового або унікального) комплексу, споруди, пристрої, процесу, механізму. Вони пов'язані з розробкою технічної та техніко-економічної документації, креслень, технічних умов, інструкцій з монтажу, налагодження. Вони є важливим етапом у розробці інноваційних проектів. Інноваційні проекти включають в себе деякі наукові елементи з пошуку найкращих рішень у зведенні будівельних об'єктів, споруд.

Розрізняють дослідницькі та венчурні інноваційні проекти.

Під дослідницьким проектом розуміють план досліджень і розробок, спрямованих на вирішення актуальних теоретичних і практичних завдань, що мають соціально-культурне, економічне, політичне значення. У дослідницьких проектах викладаються науково обґрунтовані технічні, економічні чи технологічні рішення.

Для дослідницького проекту характерно наступне:


  • не повторюється (новизна);

  • має заздалегідь сформульовану мету;

  • має певний початок і кінець;

  • обмежений часом і засобами;

  • складний;

  • вимагає залучення фахівців різних профілів;

  • має високий авторитет.

Дослідницькі проекти мають високий ступінь невизначеності відносного економічного ефекту і характеризуються високим ризиком. Тому зазвичай фінансові інститути та інші структури, орієнтовані на одержання прибутку, не зацікавлені в їх інвестуванні. Такі проекти можуть фінансуватися з державного бюджету та на безповоротній основі шляхом отримання грантів.

Венчурні проекти пов'язані зі створенням нових підприємств, виготовленням дослідних зразків або партії продукції, придбанням обладнання та іншими складними і високовартісними роботами. Вони є комерційними і фінансуються, як правило, комерційними організаціями на поворотній основі.

Залежно від рівня науково-технічної значущості розрізняють наступні венчурні проекти:


  • модернізаційні - конструкція прототипу або базова технологія кардинально не змінюються;

  • новаторські - конструкція нового виробу істотно відрізняється від старої;

  • випереджаючі - конструкція заснована на випереджальних технічних рішеннях;

  • піонерні – винаходяться нові матеріали, конструкції, технології, що виконують нові функції.

Типи інноваційних проектів. Виокремлюють кілька основних чинників, що визначають кожен конкретний проект:

За термінами реалізації розрізняють проекти короткотермінові (1-3 роки), середньотермінові (3-5 років) і довготермінові (понад 5 років).



За типом інновацій:

• новий продукт;

• новий метод виробництва;

• новий ринок;

• нове джерело сировини;

• нова структура управління.



По виду потреб, що задовільняються, можуть бути орієнтовані на задоволення існуючих потреб або на створення нових потреб.

За складністю розрізняють такі проекти:



  • монопроекти – окремі конкретні проекти чітко визначеної орієнтації та масштабу; припускають певні спрощення щодо проектування та реалізації, формування команди проекту тощо. Виконуються, як правило, однією організацією або одним підрозділом. Наприклад, створення конкретного виробу, технології. Вони мають жорсткі часові та фінансові рамки. Для управління проектом потрібно керівник чи координатор.

  • мультипроекти – комплексні проекти, що складаються з монопроектів;

  • мегапроекти – комплексні проекти розвитку регіонів, секторів економіки; складаються з моно- та мультипроектів, об'єднаних однією метою.

До основних чинників, які необхідно враховувати при розробленні мегапроектів, належать такі:

• розподіл елементів проекту між виконавцями і необхідність координації їх діяльності;

• необхідність аналізу соціально-економічного середовища регіону, країни, де розробляється проект, і країн учасниць проекту;

• необхідність виокремлення як самостійної фази розроблення концепції проекту;

• розроблення і постійне відновлення плану проекту при його реалізації;

• необхідність планування на всіх рівнях планів – від стратегічного до оперативного з урахуванням можливих ризиків;

• необхідність постійного моніторингу проекту з оперативним підновленням (актуалізацією) усіх елементів його плану.

Виокремлюють ще й так звані бездефектні проекти, основним чинником яких є підвищена якість (атомні електростанції, греблі, мости тощо).



Загальні ознаки інноваційних проектів:

  • спрямованість на досягнення цілей.

  • координоване виконання взаємозалежних дій.

  • обмеженість у часі.

  • унікальність.


1.3. Відмінність інноваційного проекту від інвестиційного.

Продукт інноваційного проекту.

На перший погляд методи проектного фінансування і процедури фінансового аналізу, необхідних для оцінки великих капітальних вкладень і відбору інноваційних та інвестиційних проектів, можуть привести до припущення про їх ідентичність. Однак між цими проектами існують важливі відмінності. Фінансова інформація про капітальні вкладення в будівництво нових промислових об'єктів набагато більш надійна, ніж для більшості навіть найпростіших інноваційних проектів, особливо на ранніх етапах.

Інноваційні проекти характеризуються високою невизначеністю на всіх стадіях інноваційного циклу: і на первинній стадії опрацювання ідеї, і при відборі проекту, і при реалізації інновації. Більше того, нововведення, що успішно пройшли стадію випробування і впровадження у виробництво, можуть бути не прийняті ринком, і їх виробництво може бути зупинено. Багато проектів дають обнадійливі результати на першій стадії - при розробці, однак пізніше при «туманній» ресурсній або техніко-технологічній перспективі повинні бути зупинені. Звертає на себе увагу і фактор обмеженості інформації при відборі коротко- і середньострокових проектів у порівнянні з довгостроковими. До того ж ранні успішні стадії інноваційної діяльності зовсім не гарантують успіху на більш пізніх, і навпаки. Проте, відрізняючись великою невизначеністю, інноваційні проекти мають перевагу: вони можуть бути скориговані при менших фінансових втратах на ранніх стадіях розробки.

Ще одна особливість інноваційного проекту – виділення індивідуального нововведення як одиниці спостереження та аналізу. При цьому дуже часто можна зіткнутися з нечіткістю представленої інформації. Надзвичайно складно корелювати думки «незалежних» експертів. Відомі випадки, коли відкинуті на перших етапах експертизи, інноваційні проекти потім приносили розробникам небувалий успіх. Якщо у випадку інвестиційного проекту – це рутинна процедура, то тут виокремлення одного нововведення із взаємозалежних множинних елементів інноваційної діяльності є складною процедурою як з позицій організаційної послідовності, так і альтернативності і динамічності трансформацій.

Критерій успішності інноваційного проекту також необхідно ретельно вивчати. Якщо для інвестиційного проекту єдиним і головним критерієм виступає фінансовий успіх, то для інноваційних проектів не менш важливі принципова новизна, патентна чистота, ліцензійний захист, пріоритетність напрямку інновацій, конкурентноздатність впроваджуваного нововведення. До того ж з точки зору успіху важливі виробничі та ресурсні можливості, технічна здійсненність, фінансова ефективність, соціальна доцільність.

Управління інвестиційним проектом проходить досить просто в порівнянні з інноваційним проектом. В інвестиційному проекті ризики чітко прораховуються, інвестор знає куди він вкладає свої гроші. В інноваційному проекті все складніше: маркетингові дослідження по продукту інноваційного проекту провести досить складно (як відреагує споживач на появу нового продукту, чи буде він його купувати, і в яких кількостях і т.д.). Тоді виникає питання - навіщо вкладати кошти в інноваційний проект, адже, як було вже зазначено, є досить багато ризиків.

Виявляється, як і будь-які високоризиковані операції на фондовому ринку, інноваційний бізнес при високих ризиках приносить і високі доходи.

Проект, реалізований в інтересах бізнесу, завжди спрямований на формування внесеного в сукупність активів конкретного бізнесу нового додаткового активу – продукту проекту.

Інноваційний продукт - результат інноваційної діяльності (проектування), що отримав практичну реалізацію у вигляді нового товару, послуги, способу виробництва (технології) або іншого суспільно корисного результату.

При формуванні інноваційного проекту визначається попереднє бачення продукту проекту шляхом встановлення наступних параметрів:

1. Причин ініціювання проекту, які визначаються через невідповідності поточного стану та бажаної (очікуваної) ринкової позиції підприємства, на усунення яких орієнтовано отримання продукту проекту.

2. Наміри підприємства з отримання продукту проекту, яке може бути здійснено трьома основними способами: придбанням шляхом отримання ліцензії або виняткового обсягу прав на використання інновації; внутрішнім створенням інноваційного продукту шляхом розробки та впровадження інноваційного проекту.

Інноваційні проекти можна віднести до слабоструктурованих і високо ризикових процесів, які характеризуються наявністю безлічі кількісних і якісних параметрів, взаємозв'язок між якими носить невизначений характер. Правильна оцінка стану дозволяє не тільки розкрити потенціал інноваційного проекту на початковому етапі (ініціації), але й оцінити значущість і рівень очікуваних підсумкових результатів.

У зв'язку з цим рішення проблеми управління інноваційними проектами має особливу науково-практичну значимість на державному, регіональному, галузевому та корпоративному рівнях управління.



  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка