Український комітет міжнародної ради музеїв міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни



Сторінка1/4
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.88 Mb.
  1   2   3   4

«Університетські музеї:європейський досвід та українська практика»

6 -7 жовтня 2011 р., Київ




УКРАЇНСЬКИЙ КОМІТЕТ МІЖНАРОДНОЇ РАДИ МУЗЕЇВ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

Державний політехнічний музей при НТУУ «КПІ»

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Міжнародна науково-практична конференція
«Університетські музеї:

європейський досвід та українська практика»
6 -7 жовтня 2011 р.
Тези

м. Київ


Оргкомітет конференції
А.І. Мельник - Президент Українського комітету Міжнародної Ради Музеїв

(ІСОМ України)



Л.В. Губерський - Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, президент Спілки ректорів вищих навчальних закладів України

Я.Я. Балюбаш – Директор департаменту Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

М.В. Згуровський - Ректор Національного технічного університету «КПІ», віце-президент Спілки ректорів вищих навчальних закладів України, голова Асоціації технічних університетів

В.І. Піоро - Голова правління Українського центру розвитку музейної справи
Ініціативна група оргкомітету:

Ю.О. Литвинець - Секретар Українського комітету Міжнародної Ради Музеїв (ІСОМ України).

Тел./факс: +38 (044)-230-97-17, e-mail: secretariat@icom.in.ua



Л.В. Казанцева - Завідувач Астрономічного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член секції музеїв і колекцій ВНЗ ІСОМ України

Тел.: +38 (044) 486-23-91, e-mail: umac_ukr@ukr.net



О.Є. Зиков – співробітник Зоологічного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Тел.: +38 (044) 239-32-77, e-mail: zykovae@univ.kiev.ua



Л.Б. Круглова – Головний зберігач фондів Музею історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Тел. +38 (044) 239-34-26, e-mail: kruste@bigmir.net



Т.Ю. Люта - Керівник лабораторії «Могилянський музей» Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Тел.: +38 (044) 425-35-53, e-mail: lutagen@gmail.com



Н.В. Писаревська - Директор Державного Політехнічного музею при Національному технічному університеті України «КПІ».

Тел.: +38 (044) 496-86-40, e-mail: tala 1311@ukr.net



Л.Г. Самойленко - Завідувач Археологічного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член секції музеїв і колекцій ВНЗ ІСОМ України.

Тел.:+38 (044) 239-32-92 e-mail: arch@univ.kiev.ua



К.Є. Чуєва – Завідувач відділу античного мистецтва Музею мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, вчений секретар.

Тел.:+38 (044) 234-35-76, e-mail: k_chuyeva@ukr.net

Друкується згідно рішення Секції музеїв вищих навчальних закладів

ІСОМ України


Упорядники – Лілія Казанцева, Любов Самойленко

Тексти подаються в авторській редакції


П Р О Г Р А М А



Регламент роботи конференції:

доповідь - 15 хв.

виступ – 5 хв.


6 жовтня 2011 р., четвер

Головний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(вул. Володимирська, 60)
9.00 – 10.00 Реєстрація учасників (аудиторія 329)
10.00 – 10.30 Урочисте відкриття конференції
Вступне слово
Леонід Васильович Губерський, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Герой України, доктор філософських наук, професор, академік Національної академії наук України, академік Національної академії педагогічних наук України, Заслужений працівник освіти України, Надзвичайний і Повноважний Посол
Анатолій Іванович Мельник, президент Українського комітету Міжнародної Ради Музеїв, генеральний директор Національного художнього музею України, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, народний художник України
Віктор Федорович Колесник, декан історичного факультету, завідувач кафедри давньої та нової історії України Київського національного університету імені Тараса Шевченка, член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор
10.30 – 13.30 Пленарне засідання (аудиторія 329)

Веде засідання Самойленко Любов Григорівна


Hugues Dreyssé, prof, president UMAC-ICOM, director “Jard in des Sciences”, Université  de Strasbourg

«The new place of the university museums and collections in the universities and in the society» («Нове місце університетських музеїв і колекцій в університетах та суспільстві»)
Roland Wittje, Dr.Philos., Assistant Professor/Lecturer, History of Science unit University of Regensburg

«University museums and collections in Europe Shifting: challenges and perspectives of academic heritage» («Університетські музеї і колекції в Європейських змінах: проблеми та перспективи академічної спадщини»)
Pierre LAUGINIE PHD, associate researcher to the GHDSO, former "Maître de Conférences" (Senior Lecturer in Physics) at the Faculty of Orsay. Université Paris-Sud.

«"Les Magiciens de la lumière" (Wizards of Light): a History of science film as a virtual museum» («Майстри світла : фільм з історії науки як віртуальний музей»)
11.30 – 12.00 Перерва на каву (аудиторія 344)
12.00 – 13.30 Продовження пленарного засідання (ауд. 329)

Веде засідання Круглова Людмила Борисівна


Казанцева Лілія Вікторівна, к. фіз-мат. н., науковий співробітник Астрономічної обсерваторії, завідувач Астрономічного музею, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

«Сучасний портрет українського університетського музею – погляд Секції UMAC при ІСОМ України»
Калініченко Ірина Василівна, гол. зберігач фондів Музею історії університету, Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна

«Про вдосконалення організаційних та правових засад діяльності музеїв при вищих закладах освіти м. Харкова»
Муравська Світлана Василівна, к. істор. н., керівник наукового відділу, Львівський інститут економіки і туризму

«Вузівські музеї Західної України: спроба характеристики»
Самойленко Любов Григорівна, завідувач Археологічного музею, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

«Місія університетського музею і його місце в структурі вищого навчального закладу та у музейній мережі міста»
Шидловський Ігор Віталійович, к. біолог. н, завідувач Зоологічного музею, Львівський національний університет імені Івана Франка

«Роль і статус вузівських природничих музеїв у суспільстві: Історія Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка та його місце серед зоологічних музеїв університетів України»
13.30 – 14.30 Обідня перерва
14.30 Екскурсія до Музею історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка (аудиторія 334)

В рамках екскурсії доповідь:



Круглова Людмила Борисівна, головний зберігач фондів Музею історії університету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

«Особливості розвитку Музею історії Київського національного університету імені Тараса Шевченка: історія, традиції, здобутки та проблеми»
15.00 Відкриття археологічної виставки

«НАУКА, ОСВІТА, МУЗЕЙ»
16.00 – 16.30 переїзд до Державного політехнічного музею Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» (проспект Перемоги, 37)
16.30 -18.00 Продовження пленарного засідання

Веде засідання Писаревська Наталія Володимирівна

Вітання
Згуровський Михайло Захарович, доктор технічних наук, професор, ректор НТУУ "КПI", академік НАН України та Академії педагогічних наук України, Член Правління Світової мережі знань про освіту та наукові обміни (EDNES), Національний представник України в Міжнародній Раді з Науки (ICSU), Національний представник України у Комітеті з даних у науці і технологіях і член виконавчого комітету (CODATA), Член Ради керівників Інституту ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті, Президент мережі університетів країн Чорноморського регіону (BSUN)
Ільченко Михайло Юхимович, доктор технiчних наук, проректор з наукової роботи, член-кореспондент НАН України, заслужений діяч науки і техніки України, член Міжнародної академії наук вищої школи, Міжнародної академії інженерних наук

Екскурсія до Державного політехнічного музею (корпус 6)

В рамках екскурсії доповідь:

Писаревська Наталія Володимирівна, директор Державного політехнічного музею, Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут»

«Державний політехнічний музей у створенні сучасного іміджу університету»
Татарчук Віталій В’ячеславович, завідувач відділу Історії Київського політехнічного інституту Державного політехнічного музею, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут».

«Відображення історії авіації України в експозиції Державного політехнічного музею при НТУУ „КПІ” як складова частина підготовки майбутніх інженерів-авіабудівників»
18.00 - 20.00 Дружня вечеря
20.00 – 21.30 Екскурсія до Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка (вул. Обсерваторна, 3)

7 жовтня 2011 р., п’ятниця
Головний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Київ, вул. Володимирська, 60)
9.00 – 13.30 Секційні засідання

Програма секційних засідань
Секція I «Історія та сучасний стан університетських музеїв і колекцій» (аудиторія 349)

Веде засідання Дворкін Ігор Володимирович


Алєксєєнко Майя Володимирівна, головний бібліограф наукової бібліотеки, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

«Музей книги Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова: історія формування та сучасний стан»
Висоцька Наталя Іванівна, начальник патентно-інформаційного відділу, Запорізькій національний технічній університет

«Музей Запорізького машинобудівного інституту: погляд у минуле сторіччя»
Дмитренко Алла Адамівна, к. істор. н., доцент кафедри документознавства і музейної справи,

Чибирак Світлана Вікторівна, завідувач музею,

Волинський національний університет імені Лесі Українки



«Музей етнографії Волині та Полісся при Волинському національному університеті імені Лесі Українки»
Иванова-Веэн Лариса Ивановна, директор музея, кандидат архитектуры,

Эфрусси Татьяна Александровна, мл. научный сотрудник музея,

Московский архитектурный институт (Государственная Академия)



«Изучение истории свободных художественных мастерских (1918-1923) в Музее МАРХИ: российский опыт и международная перспектива»
Данилюк-Терещук Тетяна Ярославівна, завідувач музею, Волинський національний університет імені Лесі Українки

«Музей Лесі Українки ВНУ: історія та сучасність»
Дворкін Ігор Володимирович, к. істор. н., викладач кафедри політичної історії, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

«Університетські музеї Наддніпрянщини ХІХ – початку ХХ ст.»
Затушевський Андрій Тимофійович, зберігач фондів І категорії, Львівський національний університет імені Івана Франка

«Історія Зоологічного музею Львівського національного університету імені Івана Франка та його місце серед зоологічних музеїв університетів України»
11.00 – 11.30 Перерва на каву
Олена Миколаївна Кананихіна, к. тех. н., проректор з науково-педагогічної та виховної роботи ОНАХТ,

Юлія Степанівна Федченкко, к. ф.-м. н., зав. відділом організаційно-виховної роботи ОНАХТ,

Яценко Світлана Федорівна, директор музею історії ОНАХТ,

Одеська національна академія харчових технологій



«Музей історії Одеської національної академії харчових технологій»
Люта Тетяна Юріївна, к.істор. н., доцент, керівник музею, Національний університет Києво-Могилянька Академія

«Могилянський музей - проблеми і виживання»
Тихоненко Людмила Олексіївна, завідуюча музею, Харківський національний університет радіоелектроніки

«Музей історії ХНУРЕ: Минуле, сьогодення та перспективи розвитку»
Сичова Вікторія Вікторівна, к. істор. н., доцент кафедри соціальної і гуманітарної політики, Харківський регіональний інститут державного управління національної академії державного управління при Президентові України

«Функціонування мережі музеїв інститутів у системі Національної академії державного управління при Президентові України: проблеми та нові підходи»
Хаєцький Олександр Петрович, к. істор. н., доцент, Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського

«Музейний комплекс Миколаївського національного університету імені В.О.Сухомлинського: історія створення та перспективи розвитку»


Хеленюк Анастасія Анатоліївна, к. істор. н. директор музею історії, Національний університет «Острозька академія»

«Музей історії Національного університету «Острозька академія» - етапи формування та сучасний стан»
Секція II «Роль і місце музею у науковому і освітньому просторі вищого навчального закладу» (аудиторія 333)

Веде засідання Лобков Володимир Олексійович


Амолін Олександр Валерійович, завідувач Зоологічного музею, Донецький національний університет

«Роль зоологічного музею в навчальному процесі»
Баштова Людмила Станіславівна, мол. науковий співробітник, Національний технічний університет України «КПІ»

«Дослідження культурної спадщини окремих особистостей – ключ до пізнання історії науки, на прикладі наукової роботи в ДПМ НТУУ «КПІ»
Головченко Алла Миколаївна, завідувач Музею історії Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

«Створення Музею історії Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка»
Єна Тетяна Миколаївна, директор музею iсторiї Народної української академiї, Харківській гуманітарний університет «Народна українська академія»

«Вузівськкий музей у системі безперервної освіти (на прикладі музею історії Народної української академії)»


Зозуля Володимир Антонович, старший викладач, Харківський національний аграрний університет імені В.В. Докучаєва

«Музей історії ХНАУ як засіб трансляції сучасних знань і зберігач традицій університетської культури»
Лобков Володимир Олексійович, к. б. н., заведующий музея, Одесский национальный университет им. И.И. Мечникова

«Роль и задачи музеев высших учебных заведений Украины в совершенствовании учебного процесса, научной и просветительской деятельности»
11.00 – 11.30 Перерва на каву
Мовчун Антоніна Іванівна, к. пед. н., завідувач НДЛ грінченкознавства, директор Музею Бориса Грінченка, Київський університет імені Бориса Грінченка

«Музей Бориса Грінченка Київського університету імені Бориса Грінченка: аспекти діяльності в професійній підготовці фахівців»
Перцов Сергій Геннадійович, ст. муз. доглядач Центру соціально-гуманітарної роботи та дозвілля, Харківський національний університет внутрішніх справ

«Університетський музей як центр історичних досліджень»


Цимбала Ольга Стефанівна, завідувач Навчального музею, Львівський інститут економіки і туризму

«Навчальний музей як центр формування й апробації професійних навичок»


Секція III «Університетський музей: збереження історії освіти та культурно-просвітницька діяльність»
Веде засідання Медведєва Інна Миколаївна
Бистріченко Ганна Валентинівна, директор музею, Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут"

«Виховний потенціал музею історії Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут»
Буяльська Тамара Болеславівна, к.філос.н., проф., директор ІнГПП Директор Центру культурології і виховання студентів, зав. кафедрою культурології, Вінницький національний технічний університет

«Роль і завдання художніх музеїв культурно-мистецького центру Вінницького національного технічного університету»


Біляшівський Микола Миколайович, біолог І-ї категорії Зоологічного музею Київського національного університету імені Тараса Шевченка

«Зоологічний музей Київського університету як явище культури України»
Головченко Алла Миколаївна, завідувач Музею історії Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

«Становлення Музею історії Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка»
Гощук Олеся Федорівна, зберігач фондів музею історії НУ «ОА», Національний університет «Острозька академія»

«Функціонування підземної мистецької галереї музею НаУОА як зразок збереження та пропагування українських культурних цінностей»
Кананихіна Олена Миколаївна, к. тех. н., проректор з науково-педагогічної та виховної роботи ОНАХТ,

Соловей Анатолій Олександрович, к. істор. н., доцент кафедри соціології, філософії і права,

Яценко Світлана Федорівна, директор музею історії ОНАХТ, Одеська національна академія харчових технологій

«Музей Одеської національної академії харчових технологій як зберігач традицій студентства»
Медведєва Інна Миколаївна, к. пед. н., доцент, директор музею історіі ДДМА,

Донбаська державна машинобудівна академія



«Проблеми організації ефективної соціально-педагогічної діяльності музеїв вищих технічних навчальних закладів»
11.00 – 11.30 Перерва на каву
Перцева Жаннета Миколаївна, директор музею історії ХНМУ, Харківський національний медичний університет

«Музей історії Харківського національного медичного університету – зберігач традицій університетської культури»
Харчук Андрій Іванович, директор музею, доцент, Львівський державний університет безпеки життєдіяльності

«Музей ЛДУ БЖД як засіб збереження традицій навчального закладу»
Худолей Оксана Сергіївна, к. істор. н., доцент кафедри історії, Черкаський державний технологічний університет

«Роль музею ВНЗ у вихованні студентської молоді (на прикладі музею історії Черкаського державного технологічного університету»

Секція IV «Особливості експозиційної та фондової роботи у музеї вищого навчального закладу»
Веде засідання Нестеровський Віктор Антонович
Березовська Тетяна Всеволодівна, Миколаївський державний аграрний університет

«Проблема створення музейних експозицій в негуманітарних ВНЗ»
Григор’єва Марина Віталіївна, директор музею, Національний фармацевтичний університет, Харків

«До характеристики іменного фонду М. О. Валяшка, Музею історії фармації України»
Єлісеєва Тетяна Павлівна, завідуюча навчальною лабораторією «Музейний комплекс», Харківська національна академія міського господарства

«Музейний простір Харківської національної академії міського господарства»
Зеленко Сергій Мусійович, к. істор. н., ст. наук. співробітник НДЧ,

Київський національний університет імені Тараса Шевчена

«Музеефикация памятников подводного культурного наследия на примере находок с кораблекрушений в Судакской бухте (АР Крым)»
Кузьменко Олена Яківна, Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»

«Виставки – комунікативно–аксіологічна складова діяльності музею університету»
11.30 – 12.00 Перерва на каву
Морозов Олександр Сергійович, завідувач Музею рідкісної книги,

Бібліотека імені академіка М.О.Лавровського, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя



«Музейні форми роботи з книжковими пам’ятками (з досвіду роботи Музею рідкісної книги НіжДУ ім. М. Гоголя)»
Нестеровський Віктор Антонович, д. геол. наук, проф., директор Геологічного музею, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

«Якісна і вартісна оцінка музейних колекцій - вимоги сьогодення, чи шлях до розвитку»
Салата Сергій Анатолійович, пошукувач, Центр пам’яткоохоронних досліджень НАН України,

Казанцева Лілія Вікторівна, завідувач Астрономічного музею, Київський національний університет імені Тараса

«Музеєфікація пам’яток історії та архітектури на прикладі Астрономічної обсерваторії Київського національного університету»
Сторожко Тетяна Сергіївна, студентка ІІІ курсу історичного факультету, Казанцева Лілія Вікторівна, завідувач Астрономічного музею, Київський національний університет імені Тараса

«Різноманітність тем, які може розкрити колекція університетського музею на прикладі Астрономічного музею КНУТШ»
Турчина Людмила Валеріївна, к. істор. н., доцент, Запорізькій національний технічній університет

«Особистість на службі у Кліо (Б. Гордєєв та музей ЗМІ ім. В. Чубаря –ЗДТУ)»
13.30 – 14.30 Обідня перерва
14.30 – 16.30 Пленарне засідання (аудиторія 329)

Веде засідання Люта Тетяна Юріївна


Marine Mkrtchyan, science worker in History Museum of Yerevan State University. (ICOME ARMENIA), Yerevan State University.

«University History Museums as Witnesses of the Institution’s History and Culture (Soviet And After Soviet Period)». («Музеї університетської історії якочевидці історії установи і культури (радянський та пострадянський періоди)»
Campanella Luigs, Professor of Environmental and Cultural Heritage, coordinator of the Polo Museale Sapienza , Chemistry Department, Museums Center,

Vincenza Ferrara, Dott.ssa, Project Manager and teaches workshops on computer Science related to cultural heritage, Sapienza University of Rome

«From the history of the scientific museum to the educational role»

Кобцев Кирило Леонідович, директор ТОВ «Музейні системи та технології» «Комплексне рішення побудови ІТ інфраструктури музею на базі рішень «Microsoft» та «НР»

Підведення підсумків, закриття конференції
16.30 18.30 Екскурсія історичним центром міста і візит до Національного університету «Києво-Могилянська академія»

Алєксєєнко Майя Володимирівна

головний бібліограф Наукової бібліотеки

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова

library@onu.edu.ua

Музей книги Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова: історія формування та сучасний стан

Профіль Музею книги Одеського національного університету імені І. І. Мечникова – рідкісні та цінні видання, книжкові колекції. Колекція стародавніх та рідкісних книг у бібліотеці Одеського університету почала формуватися ще за часів існування Рішельєвського ліцею (попередника Одеського (Новоросійського) університету), відкритого у 1817 році. Коли у 1865 р. Рішельєвський ліцей було перетворено у Новоросійський університет, разом з іншими підрозділами ліцею до складу університету увійшла й бібліотека з усім масивом накопичених книг. Музей книги було створено на базі Центральної наукової бібліотеки м. Одеси (колишньої університетської бібліотеки) у березні 1927 р. У 40-50-ті рр. XX було продовжено роботу з виявлення у основному фонді бібліотеки. У лютому 1979 р. на базі Відділу рідкісних книг та рукописів був знову відкритий Музей книги.

Сьогодні у Музеї книги зберігаються раритетні й особливо цінні твори друку, відібрані з основного фонду збереження. Разом з іменними колекціями бібліотеки фонд Музею нараховує понад 100 тис. видань (це 15 іменних книжкових зібрань, які заповіли університету видатні вчені, державні діячі, ректори та викладачі). Зараз у складі Музею книги знаходиться 6 інкунабул, близько 500 од. видань XVІ ст., колекції книжок XVII – XVIII ст., зібрання періодики XVII – XIX ст., заборонена література та цінні українські видання, мініатюрні та малоформатні книжки. Особливу цінність мають книжкові колекції (іменні фонди) О. Г. Строганова, родини Воронцових, М. К. Шильдера та ін. Фонд стародруків і рідкісних видань Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. І. Мечникова є об'єктом національного надбання (Постанова Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. за N 124).

Основна робота співробітників Музею книги спрямована на розкриття фондів Наукової бібліотеки ОНУ та розповсюдження знань про рідкісні та цінні видання серед студентської молоді міста Одеса.

Амолін Олександр Валерійович

завідувач зоологічного музею кафедри зоології біологічного факультету

Донецький національний університет

a.amolin@mail.donnu.edu.ua

Роль зоологического музея в учебном процессе

Создаваемые при ВУЗах учебные музеи природоведческого профиля (зоологические, ботанические, геологические, палеонтологические и др.) выполняют целый ряд функций, из которых главная, на наш взгляд – образовательно-воспитательная. Кроме того, важнейшей функцией природоведческих музеев является сохранение коллекций животных или отдельных экспонатов имеющих научное значение. Крупные научные коллекции животных должны, несомненно, сберегаться в музеях имеющих различный статус.

Созданный в 1980 г. на кафедре зоологии биологического факультета ДонНУ зоологический учебный музей является важным звеном в учебном процессе кафедры и факультета. Экспозиция музея включает около 1000 музейных экспонатов 382 видов различных животных представленных чучелами, сухими экземплярами, муляжами, шкурами, костями, раковинами, а также влажными препаратами. Имеющиеся в экспозиции музея экспонаты и коллекции животных служат фактическими документами, на основе которых посетители музея, в первую очередь студенты, могут ознакомиться с разнообразием местной фауны, экологическими группами, населяющими различные ландшафты, а также морфологическими особенностями отдельных видов животных обитающих в тех или иных экологических условиях. Для плодотворного функционирования учебных музеев различного профиля в ВУЗах Украины необходимо разработать специальные программы, направленные на развитие созданных музеев.



Астахова Валентина Іларіонівна

доктор істор. н., професор, ректор ХГУ «НУА»,

Харківській гуманітарний університет «Народна українська академія»

rector@nua.kharkov.ua

Гражданско-патриотическое воспитание студенчества средствами вузовского музея

Музей истории вуза по своим нормативным функциям является главным хранителем и пропагандистом вузовских традиций, символов и ритуалов. Музей в наибольшей степени способствует становлению культурной памяти всех субъектов обучения, их устойчивых представлений об историческом прошлом, о непреходящих материальных и духовных ценностях. Именно в музее раскрываются наиболее яркие события и факты из истории вуза, остаются имена и деяния выдающихся людей, которые благодаря деятельности музея становятся примером для подражания, предметом гордости и уверенности в неизбежном торжестве разума и справедливости.

Исторические и культурное беспамятство порождает манкуртизм, подрывает жизненные силы общества, учреждения, человека и в конечном счете ведет к деградации и гибели. Воспитание средствами музея (а форм такой работы великое множество и о них будет идти речь в основном докладе) способствует закреплению таких личностных качеств как: патриотизм, любовь к своему Отечеству, к своей большой и малой Родине, к своей семье и к своему отчему дому, к своей школе и вузу. Это неизбежно укрепляет связь между поколениями, способствует освоению и приумножению национальной культуры во всех ее проявлениях, формированию гражданских качеств и социальной ответственности за благополучие своей семьи, своей страны и цивилизации в целом.

В докладе будут раскрыты основные направления деятельности музея истории Народной украинской академии, получившего в 2011 году звание образцового. Речь пойдет о работе с фондами и персоналиями, о системе подготовки экскурсоводов из числа студентов и школьников, о летописи НУА и ее книге Почета, об организации коллективных трудовых дел и, в частности, о создании Аллеи Памяти, открытой к 65-летию Великой Победы, о шефстве над ветеранами войны и труда и многое, многое другое.

И главное, в докладе будет аргументирован вывод о том, что системная работа вузовского музея дает совершенно конкретные, осязаемые результаты.



Астахова Катерина Вікторівна

доктор істор. н., професор, перший проректор ХГУ «НУА»,

Харківський гуманітарний університет «Народна українська академія»

rector@nua.kharkov.ua

Біографічна складова історії вітчизняної освіти: можливості університетського музею

Зміни, що відбулися у останні два десятиріччя у вітчизняній історії, суттєво вплинули на стан музейної справи. Є в цих змінах і позитивні, і негативні риси. Трансформація ідеологічної складової сучасного суспільно-політичного життя помітно перекроїла традиційні цінності та пантеони. У такій ситуації, здається, вкрай важливо не втратити орієнтири, зберегти поважне ставлення до тих подій, явищ, особистостей, які не повинні зникнути, забутися. Серед найважливіших цінностей – повага до вчителя, збереження пам`яті про видатних викладачів, організаторів освіти, благодійників, які суттєво вплинули на розвиток вітчизняної освіти.

Саме керуючись такими підходами, у Харківському гуманітарному університеті «Народна українська академія» з початку виникнення музею історії навчального закладу (1996 р.) одним з головних напрямів діяльності було визначено зберігання та популяризацію досвіду, наукових та педагогічних надбань викладачів і науковців, студентські наукові роботи, присвячені діяльності найбільш відомих представників університету, персональні вистави у музеї та ін. Поступово з цих форм роботи виникли і інші напрями: з`явилися монографії, присвячені видатним викладачам вищої школи Харкова, учителям Харківщини, ректорам ВНЗ міста.

У доповіді планується докладніше висвітити таку складову у діяльності університетського музею як біографістика.
Баштова Людмила Станіславівна

мол. науковий співробітник Державного політехнічного музею НТУУ«КПІ»,

Національний технічний університет України

«Київський політехнічний інститут»

lyudm.bash@ukr.net

Дослідження культурної спадщини окремих особистостей – ключ до пізнання історії науки, на прикладі наукової роботи в ДПМ НТУУ «КПІ»

В роботі будь-якого вузівського музею проводяться дослідження історії науки за допомогою вивчення життєвого шляху особистостей, які її творили. Вони займають одне з головних місць і в роботі Державного політехнічного музею при Київському політехнічному інституті (ДПМ НТУУ «КПІ»), та викликають значний інтерес у наукової та педагогічної громади й студентської молоді.

Науковці ДПМ НТУУ «КПІ» працюють над тим щоб розкрити процеси зародження наукових шкіл, нових галузей знань, започаткуванню яких сприяли талановиті вченні, та закономірність їх сталого розвитку. На базі цих досліджень формується й картина створення та розбудови кафедр вузу. В цьому сенсі більш доцільними є дослідження культурної спадщини окремих особистостей, пов’язаних певною галуззю знань. Саме ці впорядковані дослідження відтворюють цілісну історичну картину в окремому науковому осередку, підтверджують спадкоємність та закономірність процесів, які тоді відбувалися.

Значна увага при цьому придіяється історії найстаріших кафедр київської політехніки. До таких належать кафедри фундаментальних наук – наук які стали інструментом дослідження спеціальних наук. Разом вони забезпечують стрімкий науково-технічний прогрес.

Базуючись на проведених дослідженнях, науковці ДПМ представляють широкому загалу найбільші досягнення нашої країни в техніці та технологіях, під впливом попереднього наукового досвіду та взаємозв'язок різних галузей знань. Все це дозволяє зробити висновок про те що розвиток науки є пов'язаний процес, який спрямовують видатні особистості.

Досвід накопичений ДПМ НТУУ «КПІ», щодо вивчення історії науки за допомогою вивченя життя та діяльності людей в певний час та в певному науковому осередку, може бути корисним дослідникам ісорії різних галузей знань.

Людина може усвідомлювати хто вона є зараз лише пізнавши своє минуле – звідки її коріння!



Бистріченко Ганна Валентинівна

директор музею історії НТУ «ХПІ»

Національний технічний університет

«Харківський політехнічний інститут»

bystrichenko@kpi.kharkov.ua

Виховний потенціал музею історії Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”

Невід’ємною частиною навчально-виховного процесу в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» є робота музею історії - скарбниці пам’яті про історичне минуле вищого навчального закладу. Музей був відкритий 29 грудня 1972р. за ініціативою ректорату та парткому Харківського політехнічного інституту. Це був один із перших музеїв вищих навчальних закладів м. Харкова. Адже сучасні інженери повинні бути не тільки фахівцями своєї справи, але і людьми духовно багатими і висококультурними.

В експозиції представлена історія одного із найстаріших технічних вузів України, який у вересні поточного року святкуватиме 126-річчя з дня заснування. Історія НТУ «ХПІ» представлена у п’яти розділах.

За період існування музею було зібрано і науково оброблено понад 14 тисяч експонатів, серед яких основний фонд налічує 7297 одиниць. Серед експонатів музею – унікальні матеріали XIX -  XX століть : фотографії та документи, речові експонати.

Значне місце в експозиції відведено участі колективу університету у Великій Вітчизняній війні. Понад три тисячі політехніків - студенти, викладачі та співробітники - були призвані на фронт в роки війни. Шестеро вихованців університету нагороджені Золотою Зіркою Героя Радянського Союзу. Величезний внесок у Перемогу зробили вихованці університету: розробники легендарної «тридцятьчетвірки» К.Ф. Челпан, Я.Ю. Віхман, Я.І. Баран, І.Я. Трашутін ; Ж.Я. Котін - головний конструктор важких танків «КВ», “ІС”; М.Й. Гуревич - видатний авіаконструктор винищувачів “МИГ” та інші. Багато вчених працювали в цей період безпосередньо у виробництві на заводах чорної металургії Уралу, Сибіру.

Експозиція музею у післявоєнний період розвитку Політехнічного інституту висвітлює найбільш вагомі досягнення кафедр. Представлені матеріали вчених - лауреатів Державних премій, Заслужених діячів науки і техніки.

В незалежній Україні важливим є формування національної свідомості та історичної пам'яті українського народу. Головне завдання музею — пошук, вивчення, збереження і популяризація історії університету в контексті розвитку держави. В музеї експонуються комплекси видатних вчених-засновників наукових шкіл НТУ «ХПІ», унікальні розробки кафедр, міжнародні зв’язки, спортивні досягнення студентів, колективи художньої самодіяльності Палацу студентів та інше.

За часи роботи музей відвідало біля 140 тисяч відвідувачів. За останні три роки – більше десяти тисяч. Музей став справжнім осередком виховної роботи серед студентства університету та учнівської молоді м. Харкова.

Робота музею неодноразово була відзначена дипломами та грамотами , він має почесне звання «Народний музей»(1981р.) , «Зразковий музей» (2011р.)



Буяльська Тамара Болеславівна

к. філос. н., профессор, директор ІнГПП,

директор Центру культурології і виховання студентів,

зав. кафедрою культурології

Вінницький національний технічний університет

kmd@inaeksu.vntu.edu.ua

Роль і завдання художніх музеїв культурно-мистецького центру Вінницького національного технічного університету

Восени 1990 року у Вінницькому політехнічному інституті (з 2003 р. Вінницький національний технічний університет) вперше серед технічних вузів України було створено культурно-художній центр як навчально-методичну базу для викладання дисциплін гуманітарного циклу.

Принципово важлива ідея створення культурологічного центру саме в технічному ВНЗ була зумовлена: пошуками власних шляхів, методів, форм щодо вирішення завдань гуманізації технічної освіти; потребою створення у ВНЗ художньо-естетичного середовища як такого духовного простору, що стимулює активність внутрішнього життя особистості, спонукає до творчості і саморозвитку; необхідністю актуалізувати завдання формування технічної інтелігенції, підготовки фахівців, здатних робити суттєвий внесок у розвиток, збагачення національної культури і охорони природного середовища; завдання залучення студенів до культурно-мистецького життя міста, пропаганди творчих надбань української культури; необхідністю формування глядацької аудиторії, потреби відвідувати музеї, виставкові зали, театри, концерти тощо.

Сьогодні наш культурно-мистецький Центр налічує такі художні зали: “Меморіал Ф.З.Коновалюка”, де експонуються його роботи різних років (пейзажі, портрети, ілюстрації, натюрморти та його неперевершені мініатюри).

Зали “Сучасне українське мистецтво” та “Подільський модернізм”, завдяки яким студенти знайомляться з особливостями українського живопису.

“Зала скульптури” – студенти можуть отримати уявлення про скульптуру, як просторово-образотворче мистецтво.

“Українська народна ікона та декоративно-ужиткове мистецтво” – зала, де представлена українська, а також подільська ікона ХІХ ст. Цікавими є експонати побутового використання, а також український одяг, рушники ХVІІІ-ХХ ст.

“Меморіальна зала родини Довженко” – представляє великий творчий доробок сім’ї художників.

“Експозиційна зала” в якій відбуваються презентації робіт професійних майстрів різних видів мистецтва.

Процес створення художніх музеїв – це результат багаторічної творчої співпраці Центру культурології з Спілкою художників Вінниччини, митцями і аматорами як Вінницької області, так і інших регіонів України).

Віт’є Роланд (Wittje Roland)

PhD, vice-president of Universeum

History of Science Unit

University of Regensburg

Roland.Wittje@psk.uni-regensburg.de

University museums and collections in Europe: Shifting challenges and perspectives of academic heritage

In my paper I give an overview of the current situation and perspectives of university heritage across Europe. Compared with only 10 years ago, university museums and collections are enjoying an increase of interest from, and use by academics, universities and networks of various types. We have created two important international organisations to support university heritage: UMAC (University museums and Collections), and Universeum, the European academic heritage network. However, university heritage and its potential for research, teaching, and public outreach is still poorly understood and frequently undervalued. Many research instruments, and research and teaching collection have been transformed into historical objects and collections. Far from becoming redundant, these historical objects and collections generate new research interests, not only for historians but also for other disciplines. Moreover, university heritage is an irreplaceable carrier of the identity of the university. Recently, the bright prospects given by the growing understanding of the potential of university heritage have been threatened by economic crisis and the transformation of universities into business enterprises. How can we protect university museums and collections, and mobilise them in strengthening universities and their central missions: research, teaching, and public outreach?

  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка