Українська інженерно-педагогічна академія сурякова марина Володимирівна



Скачати 428.78 Kb.
Сторінка1/4
Дата конвертації02.01.2017
Розмір428.78 Kb.
  1   2   3   4

Українська інженерно-педагогічна академія
СУРЯКОВА Марина Володимирівна


УДК 159.9+316.477:699 (043)



ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КАР’ЄРНИХ ОЧІКУВАНЬ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-МЕТАЛУРГІВ У ПРОЦЕСІ ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ

19.00.03 – психологія праці; інженерна психологія


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Харків – 2009Дисертацією є рукопис
Роботу виконано на кафедрі практичної психології Запорізького національного університету, Міністерство освіти і науки України, м. Запоріжжя
Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор,

Шевченко Наталія Федорівна

Запорізький національний університет,

завідувач кафедри педагогіки та психології, м. Запоріжжя

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор,

Карамушка Людмила Миколаївна,

Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України,

завідувач Лабораторії організаційної психології, м. Київ;

кандидат психологічних наук,



Панфілов Юрій Іванович, Національний технічний

університет “Харківський політехнічний інститут”,

доцент кафедри педагогіки та психології управління

соціальними системами, м. Харків


Захист відбудеться 16 жовтня 2009 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.108.03 в Українській інженерно-педагогічній академії за адресою: 61003 м. Харків, вул. Університетська, 16, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Української інженерно-педагогічної академії за адресою: 61003 м. Харків, вул. Університетська, 16.

Автореферат розісланий “ 15 ” вересня 2009 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.В. Плохіх

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Професійне становлення сучасного фахівця відбувається в складних соціально-економічних умовах, які характеризуються невизначеністю, суперечливістю, нестабільністю, що в значній мірі утруднює здійснення його професійної кар’єри. У визначенні умов успішного професійного становлення фахівця протягом всього професійного шляху особливу увагу привертає етап професійного навчання, на якому від майбутнього фахівця вимагається вміння аналізувати соціально-економічну ситуацію в цілому, особливості економічного стану галузі, розробляти варіанти свого професійного шляху, планувати його етапи, зіставляти професійні вимоги та свої здібності, ставити мету професійної кар’єри та визначати засоби її досягнення.

Аналіз психологічної літератури свідчить про підвищення інтересу в науці до вивчення проблем професійної кар’єри фахівця (серед українських та російських вчених - О.І. Бондарчук, Л.М. Карамушка, М.С. Лукашевич, О.П. Щотка та ін.; О.С. Бажин, С.Т. Джанерьян, Д.М. Іванцевіч, Н.А. Ісаєва, А.Я. Кібанов, Є.Н. Комаров, Л.А. Кудринська, Є.О. Могільовкин, О.Г. Молл, Т.Х. Невструєва, В.А. Поляков, В.Г. Почебут, М.В. Сафонова, Ю.В. Синягін, С.І. Сотнікова, О.М. Толстая, В.О. Чикер, А.М. Шевелєва; серед зарубіжних вчених - Дж. Гордон, Л. Джуелл, Р. Елліс, Х.Д. Кауфман, К.Е. Крам, М. Лондон, Ф. Мирвис, Д.Т. Халл, Е.Х. Шейн та ін.). Професійну кар’єру в сучасному розумінні визначають як форму реалізації професійного потенціалу, планування професійної кар’єри розглядають як динамічну характеристику процесу, який приводить людину до успіху у своїй професійній сфері.

Визначення професійної кар’єри як позитивного, цінного, очікуваного в своєму професійному майбутньому явища спостерігається у значної частини сучасної студентської молоді. То ж наприкінці навчання перед моментом вибору місця працевлаштування майбутні фахівці складають деякі уявлення про свій подальший професійний шлях, а також і суб’єктивне ставлення до професійної кар’єри, які втілюються в їх кар’єрних очікуваннях. Кар’єрні очікування виступають показником, за яким виявляється актуальний зв’язок майбутнього фахівця з професією, професійною кар’єрою, а також особливості особистісного та професійного розвитку на певному етапі становлення; на цій основі можливо прогнозувати перспективність подальшого просування фахівця в професійному середовищі.

В роботах, які стосуються психологічних аспектів професійної діяльності, професійного та особистісного становлення (С.Т. Джанерьян, О.М. Іванової, Н.А. Ісаєвої, Є.О. Могільовкина, О.Г. Молл, М.С. Пряжнікова, В.І. Слободчикова, В.О. Толочека, А.М. Шевелєвої та ін.), підкреслюється, що в професійному становленні провідне значення має активність особистості, її відповідальність за свій особистісний і професійний розвиток, який виступає основою суб’єктивного задоволення життям. Значущість цього аспекту для професійного життя людини і зумовили актуальність досліджень, спрямованих на виявлення психологічних особливостей кар’єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів, оскільки їх професійна підготовка, специфіка й умови професійної діяльності зазнають значного впливу актуальної соціально-економічної ситуації.

Серед проблем, що утруднюють спрямованість майбутніх інженерів-металургів на професійну реалізацію в металургійній галузі, наразі виділяють: фрагментарний характер навчально-виробничої практики студентів-металургів на підприємствах металургійної промисловості; низький рівень активності підприємств щодо працевлаштування випускників; певний погляд в сучасному суспільстві на професійну діяльність інженера-металурга як на не досить престижну, важку за умовами праці з відносно незначною її оплатою тощо. За таких умов на момент завершення професійного навчання майбутній інженер-металург зазнає певних труднощів у подальшому визначенні власної професійної кар’єри, що відчувається на особистісному, професійному, соціальному рівні.

Отже, дослідження психологічних особливостей кар’єрних очікувань та умов їх розвитку у майбутніх інженерів-металургів має не тільки теоретичне, але й практичне значення, що і обумовило вибір теми дисертаційної роботи.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до тематичного плану науково-дослідних робіт кафедри практичної психології Запорізького національного університету і виконана у рамках комплексної теми “Психолого-педагогічне забезпечення підготовки фахівців для впровадження освітніх інновацій” (номер державної реєстрації 0106U012657). Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні науково-технічної ради Запорізького національного університету (протокол № 3 від 22 листопада 2007р.) та затверджено рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 2 від 26 лютого 2008р.).

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження - виявити психологічний зміст та характер кар’єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів, з’ясувати умови їх розвитку, обґрунтувати та розробити програму розвитку кар’єрних очікувань у процесі професійного становлення на етапі навчання. Обрана мета зумовила такі завдання дослідження:

  1. Здійснити теоретичний аналіз сутності та складових кар’єрних очікувань, та визначити їх роль у професійному становленні та професійній кар’єрі фахівця.

  2. Визначити умови розвитку кар’єрних очікувань на етапі професійного навчання.

  3. Виявити особливості професійної підготовки та кар’єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів.

  4. Дослідити психологічні особливості уявлень про професійну кар’єру та характер ставлення до неї у майбутніх інженерів-металургів, виокремити психологічні чинники, які впливають на їх становлення.

  5. Обґрунтувати, розробити та апробувати програму цілеспрямованого розвитку усвідомленості кар’єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів.

Об’єкт дослідження – процес професійного становлення майбутніх інженерів-металургів на етапі навчання у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження – психологічні особливості кар’єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів у процесі професійного становлення на етапі навчання у вищому навчальному закладі.

В основу нашого дослідження положено наступні припущення:

- розвиток кар’єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів можливий за умови усвідомлення структурних складових кар’єрних очікувань, які визначаються уявленням про професійну кар’єру та суб’єктивним ставленням до неї;

- рівень усвідомленості кар’єрних очікувань обумовлює характер взаємозв’язку особистості й професійної кар’єри та оптимізує процес професійного становлення на етапі навчання.



Теоретико-методологічними засадами дослідження виступили загально-психологічні положення про сутність і розвиток особистості як суб’єкта життєдіяльності (К.О. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, Г.О. Балл, С.П. Бочарова, А.В. Брушлінський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко, В.О. Моляко, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн, В.А. Семиченко, В.О. Татенко, Т.С. Яценко); концепція діяльнісного опосередкування особистісного розвитку (В.В. Давидов, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, А.В. Петровський); психологічні теорії діяльності, свідомості (О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн, Б.Г. Ананьєв, Б.Ф. Ломов, В.П. Зінченко, Г.В. Суходольський,), концепція ставлень особистості (В.М. Мясищев, Б.Ф. Ломов); теоретична концепція цілепокладання (С.Л. Рубінштейн, В.В. Давидов, Б.Ф. Ломов, О.К. Тихомиров, Ю.М. Швалб).

Методи дослідження. У процесі дослідження для розв’язання поставлених завдань і перевірки висунутого припущення були застосовані теоретичні методи: теоретико-методологічний аналіз проблеми, систематизація наукових літературних джерел, порівняння та узагальнення даних; емпіричні методи: анкетування, тестування, в тому числі опитування, спостереження, інтерв’ю, метод експертних оцінок, індивідуальні та групові бесіди; констатувальний та формувальний експерименти. Було використано статистичні методи обробки емпіричних даних: t-критерій Стьюдента, кореляційний аналіз (за К.Пірсоном), кластерний аналіз, метод деревовидної класифікації з побудовою дендрограм, контент-аналіз.

Для досягнення цілей дослідження застосовано наступний комплекс психодіагностичних методик: вивчення чинників кар’єрних очікувань відбувалося за методикою “Рівень професійної спрямованості” Т.М. Дубовицької; методика “Спрямованість на вид інженерної діяльності” О.Б. Годлінік дозволяє виявити схильність до одного з чотирьох основних видів інженерної діяльності; дослідження виміру п’яти основних особистісних факторів відбулося за методикою “Велика п’ятірка” П. Коста, Р. Мак-Кре; для вивчення особливостей життєвих орієнтацій використаний тест Смисложиттєвих орієнтацій (СЖО) Д.О. Леонтьєва; методика “Незакінчені речення” (у модифікації автора) виявляє особливості уявлень про професійну кар’єру, а також ставлення до різних аспектів професійної кар’єри; для виявлення емоційного ставлення людини до широкого кола явищ, пов’язаних з різними видами професійної діяльності, а також особливостей ціннісно-смислової сфери – “Методика колірних метафор” І.Л. Соломіна.

Експериментальна база дослідження. Дослідницько-експериментальна робота виконувалася на базі Національної металургійної академії України, а також Криворізького технічного університету, Запорізької державної інженерної академії упродовж 2005-2009 років. В дослідженні брали участь студенти-металурги четвертого року навчання, загальною кількістю 373 особи.

Наукова новизна одержаних результатів:

  • вперше здійснено теоретичне й експериментальне вивчення кар’єрних очікувань майбутніх інженерів-металургів, виділено і описано структуру, складові, характеристики, функції кар’єрних очікувань, визначені чинники та механізми формування кар’єрних очікувань, а також умови їх розвитку; на основі системного аналізу особливостей уявлень про професійну кар’єру й специфіку професійної підготовки майбутніх інженерів–металургів обґрунтовано та застосовано психодіагностичний комплекс методик для визначення особливостей кар’єрних очікувань майбутніх інженерів–металургів;

  • поглиблено та уточнено уявлення про психологічні особливості процесу професійного становлення майбутніх інженерів-металургів на етапі навчання в плані визначення рівня усвідомленості кар’єрних очікувань як чинника підвищення спрямованості майбутніх фахівців на найбільш повну самореалізацію в професійній кар’єрі, а також як передумови оптимальності етапних переходів у процесі професійного становлення; розвиток усвідомленості кар’єрних очікувань відбувається через втілення розвивальної програми у процес професійної підготовки, яка спрямована на підвищення рівня компетентності в організації та здійсненні професійної кар’єри;

  • дістало подальшого розвитку уявлення про критерії усвідомленості кар’єрних очікувань, до яких віднесено: наявність чітких та адекватних уявлень майбутніх інженерів-металургів про складові професійної кар’єри як діяльності, спрямованої на професійний розвиток і утвердження в професійному середовищі (мета, засоби досягнення, умови, результат, загальне значення та особистісний сенс), узгодженість складових професійної кар’єри, усвідомлення особистісних особливостей та актуальних потреб у зв’язку з майбутньою професійною діяльністю, усвідомлення ставлення до професійної кар’єри через усвідомлення особливостей взаємозв’язку особистості й професійної кар’єри (визначення рівня спрямованості, цінностей, емоційної оцінки, професійної позиції).

Теоретичне значення роботи полягає у розвитку уявлень про особливості професійної підготовки майбутніх інженерів-металургів; визначенні місця та значення кар’єрних очікувань як зв’язку майбутніх фахівців з професійною діяльністю на етапі професійного навчання; розробці та визначенні поняття “кар’єрні очікування”, виявленні психолого-педагогічних умов, що сприяють професійному становленню майбутніх інженерів-металургів; обґрунтуванні та розробці програми, яка сприяє переходу особистості на більш високий рівень усвідомленості кар’єрних очікувань та передбачає у відповідності з етапами програми перетворення на різних рівнях організації кар’єрних очікувань (когнітивному (знання), емоційно-оціночному (значимість), поведінковому (наміри)) через інформування, переоцінку й усвідомлення, та визначення необхідних дій щодо втілення кар’єрних планів.

Практичне значення одержаних результатів визначається розробкою і апробацією у дисертаційному дослідженні психодіагностичного комплексу та авторської програми розвитку усвідомленості кар’єрних очікувань, а також рекомендацій до її використання з метою підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх фахівців в системі вищих навчальних закладів та прогнозування їх професійного просування у певній галузі; отримані результати дослідження дозволяють викладачам оптимізувати і вдосконалювати процес професійного навчання майбутніх фахівців через підвищення рівня усвідомлення кар’єрних очікувань. Опис узагальнених результатів дослідження може бути використаний у підготовці фахівців різних спеціальностей, а також практичними психологами у профорієнтаційній роботі при професійному відборі, викладачами і студентами з метою цілеспрямованого планування професійного розвитку, а також визначення ступеня готовності молодих людей приймати адекватні рішення, пов’язані з кар’єрним плануванням та працевлаштуванням.

Результати дисертації впроваджено автором у навчально-виховний процес підготовки майбутніх фахівців в галузі металургії у Національній металургійній академії України (Довідка № 01-06-117 від 13.04.09 р.); у Криворізькому філіалі Національної металургійної академії України (Довідка № 01-07-216 від 21.05.09 р.); у Дніпропетровському університеті економіки та права (Довідка № 235 від 02.04.09 р.); у Запорізькому національному університеті (Довідка № 01-09/1070 від 05.03.09 р.).

Надійність та достовірність результатів дослідження забезпечується теоретичним аналізом проблеми, відповідністю застосованих методів меті та задачам дослідження, поєднанням якісного та кількісного аналізу одержаного емпіричного матеріалу, використанням методів статистичного аналізу даних та відповідним добором груп, створенням адекватних умов обстеження, достатньою кількістю та репрезентативністю вибірки досліджуваних.

Особистий внесок автора. Розроблені наукові положення, одержані теоретичні та емпіричні результати є самостійним внеском автора у розвиток досліджень кар’єрних очікувань та процесу професійного становлення на етапі професійного навчання, у розробку психолого-педагогічних засобів розвитку рівня усвідомленості структурних компонентів кар’єрних очікувань та суб’єктивного ставлення до професійної кар’єри. У 2 роботах, представлених в співавторстві, експериментальна частина, обробка та аналіз результатів виконана особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження доповідалися, обговорювалися й отримали схвалення на засіданнях кафедри практичної психології Запорізького національного університету; результати дослідження апробовано на наукових конференціях: Міжнародна наукова конференція “Гуманітаризація вищої освіти” (Дніпропетровськ, 2007 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція “Роль гуманітарної освіти у формуванні професійно–технічної еліти” (Дніпропетровськ, 2007 р.); Друга Всеукраїнська науково-практична конференція “Проблеми і перспективи працевлаштування випускників вищих навчальних закладів” (Донецьк, 2007 р.); Міжнародна наукова конференція “Соціально-гуманітарна освіта в контексті сучасних евроінтеграційних процесів” (Дніпропетровськ, 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця” (Миколаїв, 2008 р.); ІІ Всеукраїнська науково-методична конференція “Гуманітарна освіта та виховання у вищому технічному навчальному закладі” (Дніпродзержинськ, 2008 р.); Міжнародна наукова конференція “Розвиток наукової думки – 2008” (Миколаїв, 2008 р.); V Науково-практична конференція з організаційної та економічної психології “Психологічні основи ефективної діяльності освітніх організацій в умовах соціально-економічних змін” (Запоріжжя, 2008 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2008 р.); Міжнародна науково-практична конференція “Розвиток творчої особистості студента як суб’єкта професійної самоактуалізації: проблеми, пошук, тенденції” (Донецьк, 2009 р.).

Публікації. Зміст та результати теоретичного та експериментального дослідження відображено у 15 публікаціях автора. Серед них у науково-фахових виданнях, затверджених переліком ВАК України - 6 статей (з них 5 – одноосібних); 8 статей – у інших виданнях та матеріалах конференцій; також опубліковано 1 науково-практичний посібник (у співавторстві).

Структура дисертації. Структура роботи зумовлена логікою дослідження й складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (190 найменувань, із них 11 іноземними мовами). Повний обсяг дисертації складає 237 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 196 сторінках комп’ютерного набору. Робота містить 24 таблиці, 12 рисунків, обсяг яких складає 24 сторінки. Обсяг додатків становить 20 сторінок.
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка