Україна каховська районна державна адміністрація



Скачати 244.09 Kb.
Дата конвертації31.12.2016
Розмір244.09 Kb.





Україна

КАХОВСЬКА РАЙОННА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ


ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
74800, м. Каховка Херсонської області, вул. Карла Маркса, 103 тел. (05536) 2-02-10, тел./факс 4-08-90

e-mail: rda-kah@kah.hs.ukrtel.net













14.08.2014



2-1.14/902

на




від




Начальнику відділу , управління (за окремим списком)


Голові сільської (селищної) ради

Надсилаємо матеріали лекції для проведення 15 серпня 2014 року Єдиного дня інформування населення району з тем: «Проведення в Україні третьої черги мобілізації», «День Незалежності та Державного Прапору України – свята гідності та патріотизму українського народу», а також для використання в ході громадських обговорень, іншої публічної діяльності.

Про підсумки проведення Єдиного дня інформування населення району потрібно повідомити сектор з питань внутрішньої та інформаційної політики апарату районної державної адміністрації не пізніше 19 серпня 2014 року за електронною адресою райдержадміністрації або сектору з питань внутрішньої політикиvpolitikakah@gmail.com та на паперових носіях.

В підсумковій інформації необхідно вказати:



- кількість заходів і прочитаних на них лекцій;

- загальну кількість охоплених цими заходами громадян;

- кількість задіяних комплексних, інформаційно-пропагандистських та лекторських груп, їх загальну чисельність;

- порушені під час зустрічей проблеми, внесені пропозиції.

Також звертаємо увагу на обов’язковість повного висвітлення зазначених вище питань.

Матеріали надсилаємо в електронному вигляді. Для зручності матеріали лекцій розміщено на веб-сайті райдержадміністрації в рубриці «Доступ до публічної інформації», підрубрика «Єдиний День інформування населення».
Додаток: на 12 арк.


Голова

районної державної адміністрації В.Балабанов

Бальошенко

41061

vpolitikakah@gmail.com

Додаток 1



Проведення в Україні третьої черги мобілізації


З метою підтримання обороноздатності держави та завершення проведення антитерористичної операції виникла необхідність проведення третьої черги часткової мобілізації.

Це обумовлено низкою чинників, а саме:



  • необхідність посилення створених угруповань військ (сил);

  • підвищення готовності держави, особливо її національної економіки, до відбиття збройної агресії з боку Російської Федерації.

За результатами проведення третьої черги часткової мобілізації буде:

  • нарощено бойовий і чисельний склад угруповань військ (сил), особливо в зоні проведення антитерористичної операції;

  • посилено державний кордон та нарощено сили і засоби територіальної оборони;

  • посилено прикриття об’єктів транспортної інфраструктури та її відновлення.

Завдяки двом попереднім чергам часткової мобілізації відмобілізовані та приведені у бойовий стан 53 військові частини Збройних Сил України та
18 частин інших військових формувань. Це дало змогу створити угруповання військ та сил, адекватних рівню загрози на березень — червень цього року, посилити охорону державного кордону на загрозливих напрямках, де і сьогодні йдуть бої за захист українського кордону, та запобігти вторгненню регулярних військ Росії на континентальну Україну як з Криму, так і з півночі, сходу та з придністровського напряму.

Водночас за останні тижні видимі успіхи відповідної операції призвели до зміни тактики з боку Російської Федерації та підтримуваних нею бойовиків. З території Росії ведуться обстріли позицій наших військ. Російська Федерація збільшує обсяги з постачання незаконним бандформуванням, російським бойовикам на території Донецької та Луганської областей важкої бронетанкової техніки, артилерійських систем, у тому числі і реактивних систем залпового вогню, а також самохідних зенітно-ракетних систем протиповітряної оборони. За останні дні ми бачимо факти такої зміни тактики, коли бойовики, терористи обстрілюють пусту територію Російської Федерації, а у відповідь наноситься удар по наших позиціях, позиціях наших військ і під прикриттям артилерійських ударів, які наносяться нібито у відповідь, робляться спроби прориву колон бронетехніки з Російської Федерації на територію України.

Якщо в першій черзі мобілізації доукомплектовувалися переважно бойові частини, тих спеціалістів, які мають спеціальність більш бойову, — десантників, гранатометників, людей, які вміють володіти оснащенням технічним, то зараз, в цій хвилі мобілізації, найбільший наголос робиться на постачання і забезпечення частин, забезпечення фронту. Тобто більше в цій мобілізації буде наголошено на забезпечення тих частин, які займаються підтримкою армії.

На даний момент, коли на сході, незважаючи на трагедії, незважаючи на те, що багато з наших солдат і бійців сьогодні знаходяться у важкому стані, але все-таки є видимий перелом. І для того, щоб ми змогли підтримати наших хлопців на передовій, для того, щоб ми змогли підсилити наші позиції і частково проводити ротацію там на місцях, нам необхідно сьогодні провести третю чергу часткової мобілізації. Вона передбачає 45 днів на відмобілізування.

Частковою є мобілізація, яка проводитися в окремих місцевостях держави, а також стосується певної частини національної економіки, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Згідно з Указом «мобілізація проводиться на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва». Призов військовозобов’язаних буде проводитися в усіх зазначених областях у пропорційних обсягах.

Під час третьої черги часткової мобілізації буде приведено у бойовий стан 15 бойових частин та 44 частини бойового забезпечення для забезпечення потреб оборони.

Термін 45 діб — це визначений період часу, впродовж якого, згідно із Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», протягом 45 діб місцевими органами державної влади через військові комісаріати здійснюється призов військовозобов’язаних та техніки національної економіки для доукомплектування військових частин Збройних Сил України та інших військових формувань до штатів воєнного часу.

І протягом цих 45 днів Міністерство оборони, Національна гвардія України, прикордонники зможуть доукомплектувати ті частини, які сьогодні необхідні для того, щоб витіснити з України російських окупантів, витіснити російських бойовиків, які зараз окупували наші міста і вбивають мирних жителів.

Цей термін не стосується строку перебування на військовій службі військовослужбовців, призваних під час мобілізації, а стосується лише механізму призову на військову службу.



Щодо демобілізації або ротації призваних під час мобілізації.

Відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» звільнення (демобілізація) військовослужбовців, призваних на військову службу під час мобілізації, в особливий період, може бути здійснено за умови стабілізації воєнно-політичної обстановки навколо України, після оголошення рішення Президента України про демобілізацію, строки та порядок якої буде визначено відповідним Указом Президента України. Демобілізація буде проведена поетапно впродовж певного часу. В її ході буде проведено заміну військовослужбовців призваних під час мобілізації, на військовослужбовців, строкової служби без зниження рівня бойової готовності військових частин (установ).

Крім того, Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації», яким рекомендовано Президенту України спланувати поетапну заміну військовослужбовців, призваних під час мобілізації, за рахунок осіб, призваних на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військовослужбовців військової служби за контрактом та військовослужбовців строкової військової служби після їх відповідної підготовки.

Саме ротація підрозділів у зоні проведення антитерористичної операції є однією із цілей третьої черги часткової мобілізації. Але така ротація буде проводитися тільки у складі підрозділів і після їх відповідної підготовки.

На цей час, з метою організації фізичної та психологічної реабілітації військовослужбовців, які виконують обов’язки в зоні проведення антитерористичної операції, командирами військових частин уже надаються відпустки за сімейними обставинами.

Підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані громадяни України, які на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії придатні до військової служби.

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації категорії військовозобов’язаних, які зазначені у статті 23 Закону України від «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме:


  • заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів та виконання мобілізаційних завдань (замовлень).

Організація, порядок, обсяги та переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

  • Визнані відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін до шести місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

  • чоловіки, на утриманні яких перебувають п’ять і більше дітей віком до 16 років (такі чоловіки можуть бути призвані на військову службу у разі їх згоди тільки за місцем проживання);

  • жінки, на утриманні яких перебувають діти віком до 16 років (такі жінки можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди і тільки за місцем проживання);

  • зайняті постійним доглядом за особами, що його потребують, відповідно до законодавства України, в разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд;

  • народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Крім того, відповідно до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу » передбачено наступне.

Під час дії особливого періоду з військової служби звільняються військовослужбовці:

1) під час проведення мобілізації:

а) жінки, які мають дитину (дітей) віком до 16 років, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;

б) за станом здоров’я — на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час, обмежену придатність у воєнний час, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу;

в) у зв’язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;

г) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання;

ґ) через такі сімейні обставини або інші поважні причини:



  • виховання матір’ю (батьком) — військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, дитини або кількох дітей, які з нею (з ним) проживають, без батька (матері);

  • утримання матір’ю (батьком) — військовослужбовцем, яка (який) не перебуває у шлюбі, повнолітньої дитини віком до 23 років, якщо вона (він) є інвалідом I чи II групи;

  • необхідність постійного стороннього догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії для осіб віком понад 18 років чи лікарсько-консультативної комісії для осіб до 18 років;

  • наявність у військовослужбовця трьох і більше дітей;

д) у зв’язку з проведенням організаційних заходів у порядку, визначеному Генеральним штабом Збройних Сил України, за умови завершення виконання визначених завдань;

е) через службову невідповідність осіб рядового, сержантського і старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі невиконання службових обов’язків;

2) під час воєнного стану:

а) які досягли граничного віку перебування військовозобов’язаних у запасі, якщо вони не висловили бажання продовжувати військову службу під час особливого періоду;

б) визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

в) у зв’язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у вигляді позбавлення волі, обмеження волі;

3) після прийняття рішення про демобілізацію:

а) призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строки строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, у строки, визначені рішенням Президента України;

б) у зв’язку із закінченням строку контракту, укладеного під час особливого періоду, та небажанням проходити військову службу за новим контрактом.

Військовозобов’язані, які досягли граничного терміну перебування в запасі, також не підлягають призову та виключаються з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах, а військовозобов’язані Служби безпеки України — у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України. Крім того, виключенню з військового обліку підлягають громадяни України, які:



  • визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

  • припинили громадянство України;

  • були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

  • направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

  • не отримали до 40-річного віку військово-облікової або спорідненої з нею спеціальності.

Щодо зарплати мобілізованих осіб, надбавки за участь в АТО та інших виплат

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 квітня


2014 року № 111 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період» передбачено виплату військовослужбовцям, які призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період, грошового забезпечення в порядку та розмірах, установлених для осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Крім того, відповідно до наказу Міністра оборони України від 12.06.2014 «Про виплату винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України» для військовослужбовців, які беруть участь у проведенні антитерористичної операції, додатково передбачено виплату премії у розмірі 100 % місячного грошового забезпечення.

Громадяни, які призвані під час мобілізації, обов’язково пройдуть бойове злагодження у складі своїх підрозділів, в ланках: відділення, взвод, рота, батальйон, військова частина.

Забезпечення військовослужбовців потрібною амуніцією, гуманітарними засобами та харчуванням.

З початком виконання завдань у районах антитерористичної операції щоденно вживаються заходи, спрямовані на покращення всебічного забезпечення військових частин та підрозділів, у тому числі організації харчування та речового забезпечення.



Протягом останніх років, через обмеженість фінансування потреб Збройних Сил України, закупівля засобів індивідуального бронезахисту не здійснювалась та їх запаси не створювались.

На цей час для потреб Збройних Сил України щоденно надходить близько 250 бронежилетів, які незалежно від часу доби негайно подаються у райони виконання завдань. Налагоджене вітчизняне виробництво бронежилетів «Корсар 4» та укладені договори щодо їх постачання для потреб Збройних Сил України.

Завершено процедури закупівлі понад 24,0 тис. комплектів польового обмундирування, 32,38 тис. пар черевиків хромових з високими берцями та інших матеріально-технічних засобів.

На сьогодні стан тилового забезпечення характеризується такими позитивними змінами:

  • приготування їжі організовано триразове на польових продовольчих пунктах штатними кухарями військових частин з використанням польових технічних засобів;

  • у військових таборах створено запаси продовольства за всією номенклатурою та утримуються в консервованому вигляді в обсягах від 10 до 12 діб, води питної бутильованої — на 3 доби;

  • під час виконання завдань, у відриві від основних сил, військовослужбовці забезпечуються сухими пайками;

  • підвезення продовольства до визначених підрозділів здійснюється автомобільним транспортом, у разі необхідності залучається авіація Збройних Сил України.

Проблеми, що виникають у ході доставки продовольства, вирішуються оперативно.

Міністерством оборони України проводиться робота з внесення змін до нормативно-правових актів, щодо здійснення харчування військовослужбовців, які залучені до проведення антитерористичної операції, за льотною нормою, що дозволить суттєво урізноманітнити раціон продуктів харчування.

Питання безпосередньої організації внутрішнього порядку, побуту, тилового та медичного забезпечення за місцем проходження служби належать до компетенції командира відповідної військової частини і здійснюються згідно з вимогами Статутів Збройних Сил України.

Права мобілізованих громадян.

Призвані під час мобілізації громадяни мають право:



  • отримувати грошове забезпечення в повному обсязі, з урахуванням усіх надбавок та премій, на рівні військовослужбовців контрактної служби (відповідно до посад та військових звань), а не на рівні військовослужбовців строкової служби, як передбачалося раніше;

Військовозобов’язані, які були призвані на військову службу під час мобілізації, в особливий період, набувають нового юридичного статусу — військовослужбовців, внаслідок чого на них розповсюджуються пільги, передбачені Законами України «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», Кодексу законів про працю та інших нормативно-правових актів.

Час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне (продовольче, речове), грошове забезпечення (компенсацією за піднайом жилого приміщення), охорону здоров’я та безоплатне лікування.

Держава забезпечує соціальну та професійну адаптацію військовослужбовців, які звільняються з військової служби.

За всіма громадянами, які призвані під час мобілізації на військову службу, гарантовано зберігаються місце роботи, посада, середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, незалежно від підпорядкування та форм власності. Одночасно вони отримують грошове забезпечення як військовослужбовці;

Нараховується одноразова грошова допомога, яка буде виплачуватися на день демобілізації.

Збережено право на підприємницьку діяльність для приватних підприємців, при їх призові на військову службу під час мобілізації. При цьому, державна реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців не припиняється.

Не припиняється виплата пенсій пенсіонерам, у разі призову їх на військову службу під час мобілізації, на особливий період на час такої служби;


  • не допущено зменшення розміру пенсій офіцерам запасу, які призвані під час мобілізації. При демобілізації цим офіцерам пенсія буде збільшена з урахуванням нових посад, військових звань та додаткової вислуги років. Якщо ж новий розмір пенсії у офіцерів буде нижчим за розмір, який вони отримували в мирний час, виплата їм пенсії здійснюється у раніше встановленому розмірі.

З метою безумовного виконання законодавства у сфері оборони, мобілізації та захисту прав громадян України, які призвані під час мобілізації, постановою Верховної Ради України «Про додаткові заходи щодо зміцнення обороноздатності та безпеки держави» доручено Генеральному прокурору України перевірити факти звільнення з роботи та відмови у виплаті заробітної плати громадянам, призваним на військову службу в зв’язку з мобілізацією. У разі вчинення керівниками підприємств вищезазначених фактів військовозобов’язаним необхідно звернутися до регіональних органів прокуратури.

Крім того, на пленарному засіданні Верховної Ради України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації», яким передбачено:



  • надання військовослужбовцям, після проходження військової служби за призовом під час мобілізації, переважного права залишитися на військовій службі на попередній або за їх згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді;

  • врегулювання питання щодо виплат соціальної допомоги військовослужбовцям — жінкам, які були звільнені під час мобілізації;

  • звільнення від нарахування штрафних санкцій військовослужбовців, а також військовозобов’язаних, які призвані під час мобілізації на військову службу, з боку підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також фізичних осіб у зв’язку з несвоєчасною оплатою фінансових зобов’язань (кредитів, іпотек тощо) на особливий період. Крім того, відсотки за користування кредитом не нараховуються;

  • врегулювання питання щодо поновлення студентів у відповідному вищому навчальному закладі після демобілізації та продовження їх безоплатного навчання, на той термін, що залишився до кінця чергового періоду навчання і був завчасно оплачений ними до призову;

  • громадянам України надається можливість добровільно укладати контракт на проходження військової служби в особливий період (на особливий період, але не менше одного місяця) з подальшим залишенням на військовій службі і в мирний час;

  • надання права командирам військових частин надавати військовослужбовцям відпустки за сімейними обставинами в особливий період;

  • звільнення від відповідальності за корупційні правопорушення військовослужбовців служби за призовом під час мобілізації, на особливий період по відношенню до їх підприємницької діяльності;

  • скорочення термінів прийняття громадян на військову службу за контрактом в особливий період шляхом спрощення процедур проведення спеціальних перевірок;

  • визначення порядку проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу за призовом осіб офіцерського складу;

  • розширення переліку підстав для звільнення військовослужбовців з військової служби за етапами особливого періоду;

  • продовження терміну перебування на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період — до досягнення граничного віку перебування в запасі;

  • встановлення, що призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, але не більше одного року, не є підставою припинення трудового договору;

  • звільнення від спеціальної перевірки громадян, які призиваються на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період;

  • підвищення адміністративної відповідальності за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;

  • звільнення фізичних осіб-підприємців, які призвані під час мобілізації, від сплати єдиного соціального внеску на особливий період.


Додаток 2

День Незалежності та Державного Прапору України – свята гідності та патріотизму українського народу
День незалежності України.

В історії українського народу є події, які мають надзвичайне значення, вони не втратили своєї актуальності і по сьогоднішній день. Однією з таких подій є здобуття незалежності 1991 року.



День Незале́жності Украї́ни – головне державне свято України, яке відзначається щороку 24 серпня на честь прийняття Верховною Радою УРСРАкту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.

Історія України - це шлях до Незалежності, шлях, на якому кожна подія - це крок до мрії.

24 серпня 1991 року було проголошено незалежність української держави. Це проголошення стало кінцевим результатом багатовікової боротьби українського народу та його найвидатніших синів за незалежність України, яка на протязі свого існування дуже часто страждала від посягань загарбників і в різні періоди входила до складу різноманітних держав та утворень.

Одним із перших кроків до незалежності, яка була проголошена 24 серпня 1991 року, можна вважати прийняття Декларації про державний суверенітет України, яка була прийнята Верховною радою УРСР 16 липня 1990 року.

Декларація хоча і не проголошувала незалежність України, але вона визначала те, що Україна є суверенною національною державою, її суверенітет поширюється на всю територію країни та на всі сфери українського суспільства. Попри те, що хоча й Україна за результатами проголошення декларації про державний суверенітет і залишалася у складі СРСР, цей документ мав дуже велике значення. Його значення полягало насамперед у тому, що він продемонстрував волю українського народу до незалежності, він став поштовхом до запуску процесів, які завершилися 24 серпня 1991 року.

Завершився же процес становлення незалежності України прийняттям Акту про проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року в якому підкреслювалося наступне: "Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 p.,

— продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні,

— виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами,

— здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України.

Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Отже, Україна має величну історію, її минуле, овіяне славою, здобуте кров'ю і потом наших дідів.

Дата 24 серпня пов'язана з прийняттям цього дня в 1991 р. Верховною Радою тоді ще Української РСР Акта проголошення незалежності України

Вперше День незалежності України був відзначений у 1991 р., але не 24 серпня, а 16 липня. Річ у тому, що коли 16 липня 1990 р. Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про Державний суверенітет України, одночасно була ухвалена постанова про відзначення в цей день свята, яка дістала назву День проголошення незалежності України. Свято Дня незалежності України було призначене на 24 серпня постановою Верховної Ради України від 20 лютого 1992 р.

Щоб забезпечити суверенне існування України, необхідним було прийняття у 1991-1992 рр. найважливіших законів: «Про державний кордон України», «Про збройні сили України», «Про створення Служби національної безпеки» та ін. Була затверджена державна атрибутика: гімн, герб (тризуб як малий Герб України) та прапор.

Після 1 грудня 1991 р. розпочався процес міжнародного визнання нової держави. Першою, 2 грудня, незалежність України визнала Польща і вирішила встановити з нею дипломатичні відносини. Протягом першого року існування незалежної України, її державну самостійність визнали більше 130 країн, а на початку 2001 р. наша держава підтримувала дипломатичні відносини із 153 країнами світу.

Зовнішня політика України спрямовувалася на утвердження і розвиток її як незалежної держави; забезпечення стабільності міжнародного становища України; збереження територіальної цілісності держави та недоторканості її кордонів; входження національної економіки до світової економічної системи; захист прав та інтересів громадян України, що перебувають за кордоном і створення умов для підтримання контактів із зарубіжними українцями.

В основу зовнішньополітичної моделі України покладено концепцію «мосту між Заходом і Сходом». Пріоритетними напрямками були визнані: розширення участі у європейському співробітництві, а також в межах СНД, активна участь в діяльності ООН, співпраця з державами Європейської співдружності та НАТО.

За роки незалежності зроблено чимало для того, щоб органічно інтегруватися до європейської міжнародної спільноти. Україна першою з країн СНД уклала угоди про партнерство і співробітництво з Євросоюзом, стала повноцінним членом Ради Європи, учасницею Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ), підписала ряд документів про співробітництво і партнерство з НАТО та західноєвропейськими країнами. Наша держава співпрацює з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком, іншими світовими та європейськими кредитно-фінансовими інституціями. З 1 січня 2000 р. Україна вперше як незалежна держава почала виконувати функції члена Ради Безпеки ООН, що означає підвищення її відповідальності та ролі у збереженні миру на нашій планеті.

Незважаючи на значні труднощі і невдачі 90-х років у політичних, соціально-економічних реформах і у ході приватизації, що призвели до зростання безробіття і збідніння більшості населення на тлі казкового збагачення небагатьох, Україна не втратила шансів наздогнати те, що упустила протягом першого періоду свого існування. Майбутнє нашої держави цілком залежить від мудрості, далекоглядності та рішучості лідерів, толерантності та зваженості в діях різних політичних сил, єдності та віри громадян України у свої сили.

Впевненості додає той факт, що серед еліти українського народу зростає розуміння тісного зв’язку між економічним розвитком, що надає можливість покращити добробут людей, і утвердженням повноцінного громадянського суспільства, процесом демократизації всіх сфер суспільного життя в Україні.



День Державного Прапору України

23 серпня 2004 року Президент України підписав Указ «Про День Державного Прапора України». Цим Указом «на вшанування багатовікової історії українського державотворення, державної символіки незалежної України та з метою виховання поваги громадян до державних символів України» встановлено в Україні нове свято – День Державного Прапора України, який щорічно відзначається 23 серпня.

Одним із найважливіших елементів процесу становлення державності будь-якої країни є визначення національної символіки як невід'ємної ознаки незалежності. Кожний народ, маючи свою історію, має і свої історичні святині – герб, прапор, гімн.



24 серпня 1991 відбулося проголошення Акта про незалежність України, і над будинком Верховної Ради піднявся синьо-жовтий прапор.

Державний прапор є національним символом нашої держави. Під ним українці йшли до проголошення самостійності, тому для України як держави, яка має давнє історичне коріння і прагне стати повноправним членом Європейського Союзу, природним має бути вияв пошани до своєї національної символіки, а саме до прапора.

Державний Прапор – один із трьох офіційних державних символів, що символізують суверенітет держави.

Сучасне українське синьо-жовте колірне сполучення – одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Походить воно від герба Галицько-Волинського князівства – золотого лева на синьому тлі, який з'явився в другій половині ХІІІ століття.

Прапори синього кольору, як державні символи, починають закріплюватися на Україні, починаючи з ХVІІІ століття. Також на них наносять жовтою фарбою постаті св'ятих, хрести, тощо. Цікава річ: на кольоровій репродукції картини Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові» з-поміж різних прапорів видніється і синьо-жовтий.

Першу спробу створити жовто-блакитний прапор із двох горизонтальних смуг приблизно такої форми, як тепер, здійснила Головна Руська рада, яка почала боротьбу за відродження української нації. У червні 1848 року на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор.

Державний прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.

Значення синього та жовтого кольорів на прапорі традиційно трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці й достатку.

Нині український національний синьо-жовтий прапор є державним прапором України.

Державний прапор України затверджено Постановою Верховної Ради України від 28 січня 1992 року, а у серпні 2004 року Президент України Леонід Кучма підписав указ про встановлення Дня державного прапора України, який святкуватиметься щорічно 23 серпня.

Загалом таке свято в історії держав – явище порівняно молоде. День прапора Канади відзначається з 1995 року, День шведського прапора – з 1983 р., Мексики – з 1937 р.

Український національно-державний прапор прийшов до серця нашого народу тернистими шляхами буття. Під час історичних звершень він став символом боротьби за національні й соціальні права. Серце кожного українця завмирає при підйомі національного прапора. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі.

Любов до Батьківщини, до рідної держави не може бути абстрактною і повинна проявлятися в конкретних діях. Тому повагу до прапора, який є державним символом, можна рахувати однією з таких.

На виконання в області Указу Президента України «Про відзначення 23-ї річниці незалежності України» з метою гідного відзначення цієї події, сприяння консолідації суспільства навколо ідей державності та соборності України, утвердження у громадян почуття патріотизму і поваги до своєї держави, розпорядженням голови обласної державної адміністрації утворено відповідний організаційний комітет та затверджено план заходів, яким передбачено проведення різноманітних урочистостей.

Так, по області проводитимуться урочисті збори громадськості та святкові концерти художньої самодіяльності, покладання квітів до пам’ятних знаків та пам’ятників видатним діячам українського державотворення, борцям за незалежність України, воїнам, полеглим у боях за її свободу. Святково оформлятиметься обласний центр та інші населені пункти області, насамперед, встановлюватимуться державні прапори на будівлях і територіях адміністративних установ, організацій, підприємств. Заплано вано проведення заходів патріотичного змісту, в тому числі культурно-мистецьких акцій, тематичних конференцій, круглих столів, документальних і фотовиставок.

Крім того, здійснюватимуться додаткові заходи щодо благоустрою населених пунктів, упорядкування об’єктів культурної спадщини, пам’ятників та місць поховань борців за незалежність України, пам’ятників воїнам, полеглим у боях за її свободу.



У День Державного Прапора України вшановуватиметься пам’ять Героів Небесної Сотні та осіб, які загинули, захищаючи незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка