Учебное пособие по курсу «Системы коммутации» для студ спец. «Сети телеккомуникаций»



Скачати 125.34 Kb.
Дата конвертації13.04.2017
Розмір125.34 Kb.
Державний університет телекомунікацій

Кафедра комутаційних систем

Методичне керівництво

для проведення практичного заняття №9


Функціональна схема ЦСК EWSD
з дисципліни «Системи комутації і розподілу інформації»
освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

Київ 2014

Практичне заняття розроблено

к.т.н., доц. каф. КС Ткаленко О.М.


Обговорено на засіданні кафедри КС

Протокол № 1

від «28» серпня 2014 р.

Практичне заняття №9
Тема: Функціональна схема ЦСК EWSD.
Мета заняття:


  1. Вивчити призначення основного обладнання функціональної схеми ЦСК EWSD.

  2. Розглянути процес встановлення внутрішньостанційного з’єднання в системі EWSD.


Час заняття: 90 хвилин.
Список літератури


  1. Кривуца В.Г., Булгач В.Л., Мірталібов А.Я., Мірталібов Ф.А. «Цифрові системи комутації електрозв’язку». Монографія. Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. – К.: 2006. – 394с.

  2. Цифровые системы коммутации для ГТС/под ред. В.Г. Карташевского и А.В. Рослякова. – М.: Эко-Трендз, 2008. – 352с.: ил.

  3. Максимов В.В. «Цифровая электронная коммутационная система EWSD». Краткое описание, расчет загрузок и оборудования: Учеб. пособие для вузов. – К.: КИС УГАС им. А.С. Попова, 1998. – 116с., ил.

  4. Цифровая станция EWSD: Учебное пособие по курсу «Системы коммутации» для студ. спец. «Сети телеккомуникаций», «Многоканальные системы телекоммуникаций», дневной и заочной форм обучения/М.И. Чаклова. – Мн.: БГУИР, 2003. – 48с.: ил.

  5. А.Я. Мірталібов, Ф.А. Мірталібов. Альбом схем з дисципліни «Цифрові системи комутації». Навчальний посібник. Державний університет інформаційно комунікаційних технологій. Київ – 2006р. – 61с.


Зміст заняття
Ознайомлювальна частина

Виконати перевірку присутності студентів, назвати тему заняття та порядок проведення заняття.


Опитування студентів за наступними питаннями:

  1. В якості яких станцій на мережах зв’язку України може використовуватися ЦСК EWSD?

  2. Структура системи EWSD?

  3. Яку конфігурацію має ЦСК EWSD?

  4. Класифікація підсистем EWSD?

  5. Призначення цифрових абонентських блоків (DLU) системи EWSD?

  6. Призначення цифрових лінійних груп (LTG) системи EWSD?

  7. Функції координаційного прцесору (СР) ЦСК EWSD? Які пристрої підключаються до координаційного процесору?

  8. Функції програмного та апаратного забезпечення системи EWSD?


Основна частина
На рис.1 зображена функціональна схема системи комутації EWSD, на якій представлені види застосування і з’єднання, які реалізуються за допомогою первинного цифрового потоку PDC (primary digital carrier).

Система EWSD має широкий діапазон застосування і може використовуватися в якості місцевої телефонної станції (міська, сільська), транзитної телефонної станції, міжміської телефонної станції. На базі обладнання EWSD можна організувати комутаційний центр для рухомих об’єктів. EWSD можна використовувати в якості комутаторної системи.

Абоненти підключаються до системи EWSD за допомогою цифрового абонентського блоку (DLU). Блоки DLU встановлюються або на станції, або віддалено від неї. Віддалені DLU використовуються в якості концентраторів. DLU може комплектуватися абонентськими комплектами як для аналогових, так і для цифрових абонентів. Крім того, можливе створення спеціальних портів, наприклад, для підключення телефону для екстренних викликів або телефону випробування. Підключення DLU до лінійних груп В, F або G (LTGB, LTGF або LTGG) здійснюється по мультиплексним лініям 2048 кбіт/с або 1544 кбіт/с. Лінії доступу на первинній швидкості PRA (primary rate access) для підключення установчих АТС підключаються безпосередньо до LTGB, LTGF або LTGG.

З’єднувальні лінії до інших станцій або від них підключаються до лінійних груп В, С, F або G (LTGB(C,F) або LTGG); з’єднувальні лінії до станцій з міжмережним інтерфейсом або до станцій супутникового зв’язку або від них підключаються до лінійної групи LTGD (активізація луно-подавлювачів).

Підключення комутаторної системи OSS (operator service system) здійснюється за допомогою LTGB або LTGG.

Рис.1 – Функціональна схема системи комутації EWSD
Комутаційне поле з’єднує підсистеми LTG, координаційний процесор CP (coordination processor) та пристрій управління мережі сигналізації по загальному каналу CCNC (common channel signaling network control) один з одним. Комутаційне поле забезпечує повнодоступність кожної LTG від(до) кожної LTG; СР або CCNC від кожної LTG, а у зворотньому напрямку – кожної LTG від СР або CCNC.

Дубльоване комутаційне поле складається із ступенів часової та просторової комутації. Основна його задача полягає у приключенні з’єднань між групами LTG. Кожне з’єднання одночасно проключається через обидві площини комутаційного поля. Завдяки високій швидкості і якості передавання даних комутаційне поле здатне проключати з’єднання для різних видів служб зв’язку (наприклад, для телефонії, телексу та передавання даних).

Координаційний процесор 113 (СР113) представляє собою мультипроцесор, ємність якого нарощується ступенями, завдяки чому він може забезпечити станцію будь-якої ємності відповідною продуктивністю.

Розглянемо процес встановлення внутрішньостанційного з’єднання між аналоговими абонентами в системі EWSD. Схема виконання функціональної послідовності обробки виклику приведена на рис.2.

Процес встановлення внутрішньостанційного з’єднання включає наступні етапи:


  1. Виклик викликаючим абонентом А станції.

  2. Перевірка розмовного тракту на ділянці від DLUA до LTGA.

  3. Видача сигналу “Відповідь станції”.

  4. Прийом цифр номеру.

  5. Проключення розмовного тракту через комутаційне поле.

  6. З’єднання на ділянці розмовного тракту.

  7. Видача сигналів «Посилка виклику» та «Контроль посилки виклику».

  8. Відповідь викликаємого абонента Б і розмовний стан.

  9. Відбій і роз’єднання.



Рис.2 – Схема обробки внутрішньостанційного виклику



Виклик викликаючим абонентом А станції
Абонент А знімає трубку. В телефонному апараті абонента А (ТАА) через мікрофонне коло замикається шлейф абонентської лінії, тому в абонентському комплекті абонента А - SLCAA – змінюється стан точки сканування. Процесор модуля SLMA – SLMCP – визначає зміну стану точки сканування в SLCAA і видає через шину управління у процесор блоку DLU – DLUC – інформацію про виклик, який надійшов і лінійний номер SLCAA. Процесор DLUCА видає цю інформацію через цифровий інтерфейс DIUDA і через LTUA по окремому каналу сигналізації (ОКС) у груповий процесор GPA лінійної групи LTGA.

Груповий процесор GPA лінійної групи LTGA визначає категорію викликаючої абонентської лінії та послуг, перетворює лінійний номер SLCAA у програмний, вибирає вільний часовий інтервал в ІКМ-трактах, які надходять до комутаційного поля SN, і надсилає повідомлення через буфер повідомлень MBU:LTG до координаційного процесору СР з інформацією про виклик, програмний номер SLCAA та вибраний часовий інтервал. Координаційний процесор СР відмічає у своїй базі даних абонентську лінію викликаючого абонента А зайнятою.


Перевірка розмовного тракту на ділянці від DLUA до LTGA
Груповий процесор GPA лінійної групи LTG вибирає вільний канальний інтервал в ІКМ-тракті між DLUА та LTGA та повідомляє по ОКС його номер у DLUCА.

Процесор GPA надсилає команду у процесор DLUCА, а DLUCА – у процесор SLMCPА на замикання випробувального тракту в SLCAA. Процесор абонентського модуля SLMCPА видає команду на замикання випробувального тракту в SLCAA. Останній замикає абонентський шлейф і передає повідомлення про це у DLUCА, який направляє повідомлення у GPA. Процесор GPA видає команду на проключення з’єднання через груповий коммутатор GSA від LTGA до DLUА і команду у сигнальний комплект SU на перевірку справності тракту з’єднання. Тональний генератор лінійної групи TOGA підключається до тракту передавання, а кодовий приймач CRA – до тракту прийому. TOGA по розмовному часовому інтервалу видає випробувальний тональний сигнал, якщо CRA його приймає, значить тракт справний, і кодовий приймач CR надсилає відповідний сигнал у груповий процесор GPA.


Видача сигналу “Відповідь станції
У випадку успішної перевірки груповий процесор GPA видає команду у DLUCА, з DLUCА – у SLMCPА на розмикання випробувального тракту та підключення абонентської лінії викликаючого абонента до розмовного тракту через SLCAA. Аналоговий телефонний апарат може бути з імпульсним або частотним набором номеру. Якщо номеронабирач телефонного апарату абонента А DTMF (з частотним набором), то GPA через GS підключає до розмовного часового інтервалу CR; GPA надсилає команду у лінійний генератор TOG видати сигнал «Відповідь станції» (ВС). У свою чергу, TOGA надсилає сигнал ВС по розмовному часовому інтервалу у ТАА викликаючого абонента А частотою 420 Гц.

Прийом цифр номеру
При частотному наборі номеру двохчастотним кодом DTMF «2 з 8» частоти, які відповідають набираємим цифрам, надходять у кодовий приймач CRА, а звідти у груповий процесор GPA. При шлейфному (імпульсному, декадному) наборі номеру абонентський шлейф викликаючої абонентської лінії замикається і розмикається відповідно набраним цифрам число разів, при цьому змінюється стан точки сканування в SLCAA. Процесор модуля SLMCPА повідомляє про ці зміни у DLUCА, а він через DIUD по ОКС передає повідомлення у GPA LTGA. Після прийому першої цифри GPA видає команду у TOGA на відключення сигналу ВС.

GPA передає інформацію про номер розмовного часового інтервалу і набраний номер абонента Б у координаційний процесор СР через комутаційне поле SN і буфер повідомлень MBU:LTG. СР аналізує набраний номер, визначає адресата запиту на виклик та ідентифікує тарифну зону. Процесор СР перевіряє по своїй базі даних чи вільний викликаємий абонент. Якщо викликаємий абонент зайнятий, запит на виклик відхиляється і видається повідомлення про зайнятість викликаємого абонента Б у GPA. У свою чергу, GPA направляє команду у TOGA про видачу абоненту А сигнала «Зайнято» (СЗ). Якщо викликаємий абонент Б вільний, СР вибирає тракт через комутаційне поле.


Проключення розмовного тракту через комутаційне поле
Для забезпечення абонентських з’єднань група LTGN має у своєму розпорядженні 127 канальних інтервалів КІ (1-127) у кожному вторинному цифровому тракті SDC 8 Мбіт/с. З’єднання встановлюються за допомогою комутаційного поля SN.

Для кожного з’єднання необхідний один канальний інтервал у прямому напрямку і один – у зворотньому. Кожний із двох часових каналів має один і той же канальний інтервал у відповідних ІКМ-трактах 8 Мбіт/с.

Вихідний виклик призначається канальному інтервалу х, наприклад, за допомогою групи LTG, в той час як вхідному виклику координаційний процесор СР присвоює канальний інтервал у. SN об’єднує часові інтервали х та у у часовому інтервалі z.

Група LTG завжди передає і отримує мовну інформацію з обох сторін комутаційного поля (SN0 та SN1). Таким чином, обидві сторони SN отримують однакову інформацію користувачів. Група LTG передає мовну інформацію тільки з активного боку комутаційного поля відповідному абоненту. Інша сторона поля відмічається як неактивна і у випадку збою може негайно здійснювати передавання та прийом поточної інформації користувачів.

Якщо абонент Б вільний, СР визначає лінійний номер DLUБ, SLMAБ, SLCAБ та LTGБ, вибирає одну з двох доступних DLUБ лінійних груп LTGБ. Координаційний процесор СР видає команду в контролер комутаційного поля SGC на проключення з’єднання для внутрішньостанційної перевірки СОС. В LTGA до тракту передавання підключається TOGA, а до тракту прийому – CR. У лінійній групі LTGБ по команді з процесора СР, яка видана у груповому процесорі GPБ, через GSБ замикається шлейф між трактами передачі та прийому. Тональний генератор TOGA по команді з групового процесора GPА видає тональний сигнал випробування, якщо тракт справний, CRА цей тональний сигнал приймає.

При успішній перевірці GPА відключає TOGA та CRА, проключає з’єднання через GSА та КП і повідомляє про це в GPБ через SN.

Груповий процесор GPБ вибирає вільний КІ в ІКМ-тракті до DLUБ і видає номер цього КІ у процесор абонентського блоку DLUСБ і процесор абонентського модуля SLMСРБ по ОКС.
З’єднання на ділянці розмовного тракту
Процесор SLMСРБ видає команду у SLCAБ про проключення вибраного КІ до АКБ. Груповий процесор GРБ замикає розмовний КІ через GSБ та ініціює перевірку розмовного тракту між лінійною групою LTGБ та DLUБ. Перевірка даної ділянки розмовного тракту виконується так, як і між LTGА та DLUА.

Процесор GРБ видає команду у процесор DLUСБ, а DLUСБ – у процесор SLMСРБ на замикання випробувального тракту в SLCAБ. Процесор абонентського модуля SLMСРБ надсилає команду на замикання випробувального тракту в SLCAБ, який замикає абонентський шлейф і видає повідомлення про це у DLUСБ. Останній передає повідомлення у GРБ. Процесор GРБ направляє команду на проключення з’єднання через груповий комутатор GSБ від LTGБ до DLUБ і команду у сигнальний комплект SU на перевірку справності тракту з’єднання. Тональний генератор лінійної групи TOGБ підключається до тракту передавання, а кодовий приймач СR – до тракту прийому. TOGБ по розмовному часовому інтервалу видає тональний сигнал випробування, якщо СR його приймає, значить тракт справний, і кодовий приймач СR видає відповідний сигнал у груповий процесор GРА.


Видача сигналів «Посилка виклику» та «Контроль посилки виклику»
При успішній перевірці процесор GРБ видає команду у DLUСБ та SLMСРБ на видачу абоненту Б сигналу ПВ. У пристрої SLCAБ через контакти реле «Посилка виклику» до АЛБ підключається генератор викличного струму RGMG і абоненту Б надходить сигнал ПВ частотою 25 Гц та напругою 80-100 В. Процесор GРБ підключає TOGБ до тракту передавання розмовного КІ, і абонент А отримує сигнал «Контроль посилки виклику» з TOGБ.


Відповідь викликаємого абонента Б і розмовний стан
При відповіді викликаємого абонента Б у його абонентському комплекті АКБ змінюється стан точки сканування. Інформацію про це SLMСРБ видає у DLUСБ. Процесор DLUСБ відключає сигнал «Посилка виклику» та інформує GРБ про відповідь абонента Б. Груповий процесор GРБ відключає сигнал «Контроль посилки виклику» та інформує GРА про відповідь абонента Б. У свою чергу, GРА реєструє дані про тарифікацію виклику (тривалість з’єднання), які потім надходять до СР.
Відбій і роз’єднання
При відбої з боку одного з абонентів у його АК змінюється стан точки сканування. Процесор SLMСР повідомляє про це процесору DLUС, який видає сигнал «Роз’єднання» у процесор GР своєї лінійної групи LTG, та обриває тарифікацію. Потім цей процесор видає сигнал «Роз’єднання» у груповий процесор лінійної групи іншого абоненту. Процесор GР підключає сигнал «Зайнято» (СЗ) із свого тонального генератора TOG абоненту, який залишився, і сигнал «Підтвердження» іншому груповому процесору. Цей процесор звільняє КІ між DLU та LTG і видає сигнал «Роз’єднання», а також сигнал про завершення тарифікації у СР. При відбої другого абонента змінюється стан точки сканування у його абонентському комплекті. Процесор SLMСР повідомляє про це процесору DLUС, який видає повідомлення у процесор GP, який відключає СЗ і звільняє розмовний тракт.
Завдання:

  1. Визначити етапи встановлення внутрішньостанційного з’єднання у системі EWSD.

  2. Визначити, з якого пристрою надходить сигнал «Відповідь станції» в ЦСК EWSD?

  3. Визначити, який пристрій в системі EWSD здійснює прийом цифр номеру викликаємого абонента?

  4. Визначити, який пристрій в системі EWSD передає сигнал «Посилка виклику»?

  5. Визначити, який пристрій в системі EWSD передає сигнал «Контроль посилки виклику»?

  6. Який пристрій в системі EWSD відключає сигнал «Посилка виклику» та інформує про відповідь абонента Б.

  7. Яким чином здійснюється відбій та роз’єднання абонентів після їх розмови?

  8. Зобразити з’єднувальний тракт зовнішнього вихідного зв’язку АТС системи EWSD з АТС системи МТ-20/25.


Домашнє завдання

Ознайомитися з ЦСК Alcatel-1000E-10, апаратним та програмним забезпеченням системи комутації.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка