Тренінгових занять для педагогічних працівників



Сторінка1/2
Дата конвертації02.04.2017
Розмір0.53 Mb.
  1   2



ПРОГРАМА

тренінгових занять для педагогічних працівників


Збереження психічного здоров’я педагогів


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Актуальність теми. Емоційно вигоріти на роботі дуже актуально для людини сучасного суспільства, особливо для того, хто за родом своєї діяльності здійснює численні й інтенсивні контакти з іншими людьми (працівники соціальної сфери, педагоги, лікарі, юристи, менеджери і керівники різних рівнів).

Мовою психології праці дане явище називають синдромом професійного вигорання. Він виражається в психічному, емоційному і фізичному виснаженні та має різноманітні симптоми: відчуття хронічної втоми, напруженість, дратівливість, тривожність, порушення апетиту, сну, зростання захворюваності, негативне ставлення до реципієнтів, втрата інтересу до роботи і до життя [1-5].

Сучасні вчені відзначають, що найбільш схильні до синдрому професійного вигорання педагоги (особливо вчителі шкіл). За ступенем напруженості навантаження вчителя сьогодні в середньому більше, ніж у менеджерів і банкірів, генеральних директорів і президентів асоціацій.

У міру збільшення стажу роботи і віку педагогів, збільшення професійного навантаження неминуче відбувається накопичення втоми, наростання тривожних переживань, зниження настрою, вегето-судинні розлади і поведінкові зриви. У результаті психологічне, фізичне і соціальне здоров'я педагога наражається на серйозну небезпеку. Що, у свою чергу, негативно впливає на всіх учасників освітнього процесу.

Крім того, вчительська професія сьогодні витісняється у сферу низькооплачуваних, займаючи нішу економічно малопрестижних професій. У сфері освіти досить чітко виявляється тенденція старіння кадрів. Дослідження показало, що для вчителів зі стажем роботи понад 20 років характерне різке зниження всіх показників емоційної стійкості, тобто через 20 років роботи в школі у переважної кількості педагогів настає «професійне вигорання». Результати проведених досліджень в Чагорській ЗОШ І-ІІІ ст. показують, що:

12 % педагогів – постійно відчувають психологічний дискомфорт при виконанні професійних обов'язків;

15% педагогів – схильні до стресів;

8% – страждають захворюваннями нервової системи;

14% жінок-вчителів вважають, що їх професійна діяльність незадовільно впливає на сімейні стосунки.

Негаразди психологічного здоров'я, деформація особистості вчителя, прояв синдрому вигорання самим безпосереднім чином впливають і на професійну спроможність педагога і на здоров'я учнів. Психологічне здоров'я педагогів є необхідною умовою здоров'я дітей. Нездоровий вчитель не може забезпечити учневі необхідний рівень уваги, індивідуальний підхід. Він не може займатися і вихованням культури здоров'я школярів, тому що в цій роботі необхідний особистий приклад.

Отже, проблема збереження і зміцнення здоров'я педагогів є однією з пріоритетних і актуальних завдань освітнього простору.

Програма корекції синдрому професійного вигорання педагогів створена як важливий і необхідний засіб психологічної допомоги та підтримки педагогів та викладачів і орієнтована на надання допомоги педагогу у вирішенні питань особистісного благополуччя, на навчання навичкам відновлення своїх сил через оволодіння способами психічної саморегуляції та на активізацію внутрішніх ресурсів особистості.

Програма побудована на принципах гуманістичної психології та особистісно-орієнтованого підходу. Основна і провідна ідея – допомогти розвитку особистості, її самопізнання, розкриття внутрішніх ресурсів. Інтегративний характер програми дозволяє орієнтувати її на гармонізацію життя людини, можливість зміни людського Я в умовах динамічно мінливого світу.

Світоглядна позиція програми – прийняття. З одного боку, – це прийняття себе учасниками тренінгу такими, які вони є, з іншого – прийняття учасниками себе, свого тіла і вміння його чути і слухати. Учасники приходять на тренінг, щоб краще зрозуміти себе, навчитися керувати собою, своїм тілом, а значить зробити своє життя більш щасливим і гармонійним.


Тематичний план


п/п

Зміст

Форма роботи

Час


1

Заняття 1

Мета: ознайомити з поняттям «професійне вигорання»,

його причинами, стадіями, способами профілактики.



Конференція


2


2

Заняття 2

Мета: створити умови для оволодіння учасниками способами психічної саморегуляції, для відновлення їх внутрішніх ресурсів, усвідомлення своїх проблем і способів їх подолання, встановлення нервово – психічної рівноваги.

тренінг саморегуляції

2


3

Заняття 3

Мета: ознайомити учасників з прийомами позитивної психотерапії, навчити прийомам саморегуляції.

семінар-практикум



2


4

Заняття 4

Мета: продовжити навчання прийомам і способам саморегуляції. Сприяти розвитку позитивної самооцінки. Розвивати уміння вступати в контакт з самим собою.

консиліум

2


5

Заняття 5

Мета: Формувати позитивне прийняття себе; закріпити

прийоми м'язової релаксації, аутотренінгу і дихальної гімнастики, медитації, розвивати вміння візуалізувати.



тренінг саморегуляції


2





Загальна кількість витраченого часу




10


Мета програми: формування умінь і навичок щодо збереження та зміцнення психічного здоров'я педагогів через оволодіння ними способами психічної саморегуляції та активізацію особистісних ресурсів.

Завдання програми:

  1. ознайомити педагогів з поняттям «синдрому професійного вигорання», його причинами, стадіями, способами профілактики;

  2. навчити способам психічної саморегуляції;

  3. знизити рівень психічного вигорання і емоційної напруги;

  4. сприяти активізації особистісних ресурсних станів;

  5. сформувати установку на збереження і зміцнення психічного здоров'я.

Очікувані результати та методи діагностики:

    • оволодіння вміннями та навичками психічної саморегуляції (анкети – відгуки; спостереження; групове інтерв'ю).

    • зниження рівня психічного вигорання (Опитувальник психічного вигорання педагогів до і після тренінгових занять; модифікована методика САН у формі протоколу «Успішність заняття» до і після кожного тренінгу; анкети-відгуки).

    • активізація особистісних ресурсів (анкети-відгуки);

    • поліпшення настрою і самопочуття (анкети-відгуки модифікована методика САН у формі протоколу «Успішність заняття «до і після кожного тренінгу, спостереження).



Способи і засоби перевірки очікуваних результатів.

      • Діагностика рівня психічного вигорання (методика К. Маслак модифікована Н.Є. Водоп'янової «Опитувальник психічного вигорання педагогів та вихователів «на першому і на останньому занятті).

      • Діагностика рівня емоційного напруження (модифікована методика САН у формі протоколу «Успішність заняття»до і після кожного тренінгу).

      • Анкети-відгуки.

      • Групове інтерв'ю.

Структура програми:

Загальна кількість занять – 5.

Тривалість заняття – 2 год.

Програма включає в себе такі блоки:

1.Організаційний блок:

- Знайомство;

- Лекція;

2. Діагностичний:

- Групова діагностика.

3. Основний – тренінговий:

- Тренінги саморегуляції з елементами соціально – психологічного тренінгу.

- завершальний тренінг;

4. Підсумковий:

- групова діагностика

- рефлексія;

- рекомендації щодо збереження психічного здоров’я



Структура та короткий зміст.

Програма розрахована на 5 занять по 2 години. Тренінги проводяться 1 раз на тиждень протягом 5 тижнів.

Перше заняття – це лекція і вхідна діагностика. Решта заняття представлені тренінгами саморегуляції з елементами соціально – психологічного тренінгу. В їх основу покладено навчання педагогів способам і прийомам психічної саморегуляції, оволодіння якими сприяє ефективній корекції станів синдрому вигорання. Програма включає в себе техніки та вправи, розроблені психологами, дотримуються різних напрямків і теорій.
Заняття 1

Тема: «Профілактика синдрому професійного вигорання – проблема сучасності».

Мета: ознайомити з поняттям «синдром професійного вигорання», його причинами, стадіями, способами профілактики.

Форма проведення: лекція з елементами тренінгу.

Обладнання: опитувальник «Психологічне вигорання», тест «Стан вашої нервової системи», аркуші паперу А 4, прості олівці, ручки, музичний центр, диски з релаксаційною музикою.
Вступна частина.

Тренер: представляє себе, називає тему,мету і план заняття, повідомляє необхідну додаткову інформацію учасникам.

Вправа 1. «Знайомство»

Вправа 2. «Поза Наполеона»

Учасникам показується три рухи: руки схрещені на грудях, руки витягнуті вперед з розкритими долонями і руки стиснуті в кулаки. По команді ведучого: «Раз, два, три!», Кожен учасник одночасно з іншими повинен показати один з трьох рухів (який сподобається). Завдання в тому, щоб вся група або більшість учасників показали однаковий рух.



Коментарі для тренера.

Ця вправа показує, наскільки група готова до роботи. Якщо більшість показали долоні, значить, вони готові до роботи і досить відкриті. Кулаки показують агресивність, поза Наполеона – деяку закритість або небажання працювати. Також ця вправа може використовуватися для згуртування групи.
Основна частина.

Тренер:

Римський імператор Діоклетіан після 20 років успішного розширення імперії, придушення повстань і окультурення варварів плюнув на все і поїхав у село – вирощувати капусту, як стверджували злі язики. Наступні 16 з гаком століть невдячні нащадки вважали стародавнього римлянина пересічним божевільним, і тільки нещодавно психіатри поставили йому точний діагноз – імператор згорів на роботі.


Вправа 3. «Мозковий штурм».

Учасники по черзі називають способи, які вони використовують в своєму житті для виходу зі стресової ситуації або для надання собі самодопомоги у важких життєвих ситуаціях. Способи оформлюються на дошці або ватмані. Тренер узагальнює отримані дані й робить висновок.


Діагностика рівня психічного вигорання педагогів.
Опитувальник психічного вигорання педагогів та вихователів (К. Маслак модифікований Водоп'янової, див. додаток 1) в контексті програми є найбільш якісною і зручною вимірювальної процедурою. Проводиться після лекції і на заключному тренінгу.

Коментарі для тренера.

Учасникам пропонується методика для визначення рівня психічного вигорання. Для цього кожному видається бланк для відповідей.

Тренер пояснює правила заповнення бланку і сенс даного опитувальника. Учасники заповнюють бланк.

Проведення опитування не вимагає дотримання особливих умов. Однак щоб знизити вплив на результати опитування випадкових факторів, необхідно забезпечити нормальний рівень освітленості в приміщенні, де проводиться опитування і повністю виключити сторонній шум. Не можна допускати, щоб опитування проводилося в умовах дефіциту часу. Якщо в ході роботи у випробовуваних з'являються питання, необхідно бути готовим відповісти на них. При груповому опитуванні кількість випробовуваних не повинна перевищувати 20 осіб. При цьому кожен повинен займати окремий стіл і самостійно працювати над опитувальником.

Перед початком тестування дається така інструкція: «Вам пропонується відповісти на ряд тверджень, що стосуються почуттів і думок, пов'язаних з Вашою роботою. Уважно прочитайте кожне твердження і вирішіть, наскільки воно вірно стосовно вас. Якщо вказане в опитувальнику почуття ніколи у вас не виникало, то у відповіді ставиться 0 – ніколи. Якщо таке почуття з'являлося, слід вказати, як часто воно відчувалося. У цьому випадку необхідно поставити позначку у графі відповідній частоті переживань: 0 – ніколи, 1 – дуже рідко, 2 – рідко, 3 – іноді, 4 – часто, 5 – дуже часто, 6 – завжди. Намагайтесь довго не замислюватися над вибором відповіді».

З метою зниження викривлення відповідей, викликаних прагненням випробовуваних до вибору соціально – схвалюваної відповіді, перед початком тестування необхідно створити атмосферу довіри та сприятливого емоційного контакту. Важливо докладно пояснити цілі і завдання тестування.

Порядок обробки отриманих результатів. Для обробки отриманих даних використовується ключ. Відповідно до ключа підраховуються суми балів з трьох субшкал і фіксуються в «Листі для відповідей».

Інтерпретація результатів проводиться на підставі порівняння отриманих оцінок із середніми значеннями в групі або з демографічними даними.
Заключна частина.

Вправа 1. «Думка». Тренер пропонує учасникам відповісти на запитання, передаючи м'яку іграшку.

1. З якими почуттями Ви закінчуєте нашу зустріч?

2. Що нового і важливого Ви сьогодні дізналися?
Вправа 2. «Підведення підсумків »

Коментарі для тренера.

Тренер узагальнює підсумки дня, виділяє головні аспекти лекції, налаштовує учасників на наступні заняття, які проходитимуть в режимі тренінгів, вирішує організаційні завдання.
Заняття 2.

Тема: Тренінг саморегуляції.
Мета: створити умови для оволодіння учасниками способами психічної саморегуляції, для відновлення їх внутрішніх ресурсів, усвідомлення своїх проблем і способів їх подолання, встановлення нервово – психічної рівноваги.

Обладнання: музичний центр, диски з релаксаційною та інструментальною музикою, протоколи занять, ручки, папір формату А 4, кольорові олівці.

Вступна частина.

Мета: познайомитися, налаштувати на заняття; знизити емоційну напругу, прийняти правила групи.

Вправа 1. «Давайте познайомимося»

Інструкція. Встаньте в коло. Кожен по черзі називає своє ім'я і одночасно робить будь-який рух (обіграти ім'я), виходячи в центр кола. Потім всі учасники повторюють це ім'я і рух. Наступний по колу учасник називає своє ім'я і показує рух, група знову повторює тощо.

Вправа 2. «Прийняття правил групової роботи»

Учасники сідають по колу.



Інструкція.

Після того як ми познайомилися, приступимо до обговорення основних правил групової роботи. Я буду пропонувати правила, ви можете їх доповнити чи змінити.

Правила групової роботи.

1. Звертатися один до одного по імені.

2. Приймати себе та інших такими, які вони є.

3. Бути щирим.

4. Уникати оцінок один одного.

5. Все, що робиться в групі, робиться на добровільних засадах.

6. Брати активну участь у цих заходах.

7. Поважати мовця.

8. Кожному члену групи – як мінімум одне хороше і добре слово.

9. Конфіденційність всього, що відбувається в групі.

10. Спілкування за принципом «тут і зараз».



Коментарі для тренера.

Після обговорення правила групової роботи приймаються.

Учасники повинні усвідомлювати, що це не формальні правила, а норми, які значно скорочують втрати часу, дозволяють продуктивно працювати над собою і допомагають досягти головної мети тренінгу.
Вправа 3. «Самооцінка фізичного і психологічного стану» (модифікована методика САН, додаток 2).

Інструкція.

Розгляньте протокол заняття. Він складається з двох частин «Початок заняття» і «Кінець заняття». (див. додаток 3)

Відзначайте в 1-ій частині «Початок заняття» особливості свого стану за вказаними критеріями, використовуючи 3-х бальну систему (3 бали – високий рівень, 2 бали – середній рівень, 1 бал – низький рівень).



Коментарі для тренера.

Тренеру слід заздалегідь подбати про протоколи, ручки. Важливо, щоб протоколи були надруковані великим шрифтом. Часто заповнення протоколу на самому початку тренінгу викликає труднощі, тому необхідно приділити достатньо часу на пояснення.

Вправа 4. «Розкажи про свій стан »

Інструкція.

Розкажіть про стан свого тіла (відчуття) і свої почуття (емоції). Дайте відповідь на питання:

- Що Ви відчуваєте тут і зараз? Що відчуває ваше тіл ? (на початку і в кінці заняття).

- Що хотілося б отримати від заняття? ( на початку заняття).

- Що важливого і значущого для себе Ви отримали від попереднього заняття ? (на початку занять 3, 4, 5).

- Що стало для вас важливим, цінним, що запам'ятовується на занятті ? (наприкінці заняття)

Коментарі для тренера.

Якщо учаснику важко пояснити свій стан, ведучий допомагає йому і ставить навідні запитання. Іноді варто нагадати учасникам які бувають почуття і емоції. Важливо робити акцент саме на почуття учасників.



Основна частина.

Мета: ознайомити учасників з прийомами позитивної психотерапії, навчити прийомам саморегуляції.

Вправа 1. «Ловець блага»

Інструкція.

Щоб з вами не сталося, в усьому намагайтеся знаходити позитивні сторони. Давайте потренуємося. Знайдіть і запишіть, будь ласка, позитивні моменти в наступних ситуаціях:

1. Ви збираєтеся на роботу, погода зустрічає вас проливним дощем.

2. Ви спізнилися на автобус.

3. У вас немає грошей, щоб поїхати кудись у відпустку.

Коментарі для тренера.

Учасники пишуть для кожної ситуації свої позитивні моменти. Кожен по черзі промовляє ці моменти. Учасник, що вказав більше 5 позитивних моментів у кожній запропонованій ситуації, вважається «ловцем блага».



Вправа № 2. «М'язова релаксація »

Учасники розташовуються зручно на стільцях.

Релаксація – це розслаблення. Прийоми релаксації засновані на свідомому розслабленні м'язів. Знижуючи м'язове напруження, ми сприяємо зниженню і нервового напруження, тому стан розслабленості вже сам по собі володіє психогігієнічним ефектом.

Техніка релаксації спрямована на зняття непотрібної напруги. Уміння розслабитися допомагає призупинити непотрібні витрати енергії, швидко нейтралізує стомлення, знімає нервову напругу, дає відчуття спокою і зосередженості.

Розслабилися м'язи – відпочивають нерви, зникають негативні емоції, швидко поліпшується самопочуття.

Інструкція.

Зараз ми будемо використовувати для м'язової релаксації 10 груп м'язів за методикою Джекобсона.

Важливо запам'ятати, що наше головне завдання на глибокому, повільному вдиху напружувати певну групу м'язів, потім затримати дихання на 5 секунд. А на повільному видиху максимально розслабити ці м'язи. Потім відновити дихання і протягом 30-ти секунд зосередити увагу на розслабленні, що виникає.

У такому режимі дихання ми зараз будемо виконувати такі вправи:

Групи м'язів

Вправи

1. Кисті рук

1. Стиснути кисті рук

2. Руки (кисть, передпліччя, плече)

2. Спробувати дотягнутися руками до протилежної стіни, сильно розправивши пальці

3. Шия і надпліччя

3. Плечима дотягнутися до мочок вух

4. М'язи спини

4. Звести лопатки і потягнути їх трохи вниз

5. Стопи

5. Спробувати дотягнутися пальцями стоп до гомілки

6. Ноги

6. Встати навшпиньки і напружити м'язи ніг

7. М'язи лоба

7. Підняти брови високо вгору

8. М'язи носа, щік

8. Зморщити ніс

9. М'язи щік, шиї

9. Розтягнути куточки губ ( «Усмішка Буратіно»)

10. М'язи губ

10.Витянуть губи трубочкою

Всі вправи повторюються два рази.

Коментарі для тренера.

Тренер, в процесі виконання вправ, допомагає учасникам зосередитися на відчутті розслаблення і заспокоєння. Після виконання вправ можна дати учасникам наступну інструкцію: «Подумки повторіть наступні фрази: «Я хочу бути спокійним... », «Я заспокоююсь... », «Я спокійний... », «Я буду спокійним... ».

Вправа 3. Діафрагмальне дихання (дихання животом)

Учасники розташовуються в кріслах лежачи.

Дихання – найважливіший фізіологічний процес, що відбувається автоматично, рефлекторно. Природна функція дихання сама по собі не вимагає поліпшень. Діафрагмальне дихання покликане звільнити подих від напруги, обмежень, що заважають диханню.

Дихання пов'язано зі станом тіла: при розслабленні та спокої дихання вільне; при сильному збудженні дихання швидке, інтенсивне. При стані напруги дихання стає поверхневим. Глибоке дихання заспокоює тіло.



Інструкція.

Ляжте так, щоб знайти зручне положення для голови і тулуба. Одну руку покладіть на живіт. Вдихніть повітря через ніс і «опустіть» його в живіт. Живіт при цьому надувається. Затримайте дихання. Потім повільно видихайте через ніс, втягуючи живіт. При повному видиху живіт повинен стати плоским.

Вправа 4. «Релаксаційне дихання»

Інструкція.

Робимо вдих дрібними порціями. При цьому сідниці відводимо назад, а коліна злегка згинаємо, що дозволяє енергії вільно протікати вздовж хребта. Затримуємо подих. Потім повільно видихаємо, тривало вимовляючи звук «а».

Коментарі для тренера.

Дуже важливо, щоб учасники добре зрозуміли інструкції з виконання дихальних вправ. Тому варто приділити достатньо часу на пояснення. Під час виконання учасниками дихальних вправ ведучий спостерігає і робить пояснення.



Вправа 5. «Аутогенне тренування»

(звучить релаксаційна музика)

Аутогенне тренування (АТ) – це самонавіювання в стані релаксації. Творцем цього методу є І. Шульц. Сенс аутогенного тренування полягає в тому, що при розслабленні поперечно-смугастої мускулатури виникає особливий стан свідомості, що дозволяє шляхом самонавіювання впливати на різні, в тому числі мимовільні, функції організму. Аутогенне тренування сприяє зниженню емоційної напруги, почуття тривоги, дискомфорту. Під впливом АТ поліпшується настрій, нормалізується сон, відбувається активізація організму й особистості.

З допомогою АТ можна вирішувати завдання зміцнення волі, корекції деяких неадекватних форм поведінки, мобілізації ресурсів людини, відпочинку та відновлення сил за короткий час.



Інструкція.

1. Зробіть глибокий вдих, спокійний видих, закрийте очі. Дихайте легко, спокійно, вільно.

2. Викликаємо відчуття тяжкості. Подумки повторюємо:

«Я абсолютно спокійний» (1 раз)

«Моя права (ліва) рука важка» ( 3 рази), «Я спокійний» (1 раз)

«Я абсолютно спокійний» (1 раз)

«Моя права (ліва) нога важка» ( 3 рази), «Я спокійний» (1 раз)

«Я абсолютно спокійний» (1 раз)

«Моє тіло важке» ( 3 рази), «Я спокійний» (1 раз)

3. Викликаємо відчуття тепла. Подумки повторюємо:

«Я спокійний» (1 раз)

 «Моє тіло тепле» ( 3 рази),

«Моя права (ліва) рука тепла» ( 3 рази), «Я спокійний» (1 раз)

«Я спокійний(1 раз)

«Моя права (ліва) нога тепла» ( 3 рази), «Я спокійний» (1 раз)

«Я спокійний» (1 раз)

«Моє тіло тепле» ( 3 рази), «Я абсолютно спокійний» (1 раз)

«Я спокійний» (1 раз)

«Обидві руки теплі» ( 3 рази),

«Обидві ноги теплі» ( 3 рази), «Моє тіло тепле» ( 3 рази)

«Я абсолютно спокійний» (1 раз)

4. Друге і третє вправу об'єднуються однією формулою:

«Руки і ноги важкі і теплі» ( 3 рази), «Я спокійний» (1 раз),

«Моє тіло важке і тепле» ( 3 рази), «Я абсолютно спокійний» (1 раз)

5. Регуляція дихання.

«Я спокійний» (1 раз), «Мої руки і ноги теплі і важкі» ( 3 рази),

«Моє серце б'ється спокійно» ( 3 рази),

«Я дихаю спокійно, глибоко, вільно» ( 3 рази)

«Я абсолютно спокійний» ( 1 раз).

6. Впливаємо на органи черевної порожнини

«Я спокійний» (1 раз), «Мої руки і ноги теплі і важкі» (1 раз),

«Моє серце б'ється спокійно» (1 раз),

«Я дихаю спокійно, глибоко, вільно» (1 раз)

«Моє сонячне сплетіння тепле, воно випромінює тепло» ( 3 рази),

«Я спокійний» (1 раз)

7. Викликаємо відчуття прохолоди в області чола

«Я спокійний» (1 раз), «Мої руки і ноги теплі і важкі» (1 раз),

«Моє серце б'ється спокійно» (1 раз),

«Я дихаю спокійно, глибоко, вільно» (1 раз)

«Моє сонячне сплетіння тепле, воно випромінює тепло» (1 раз),

«Мій лоб прохолодний і розслаблений» ( 3 рази),

«Я спокійний» (1 раз)

8. Все тіло відпочиває. Відновлюються сили, відроджується весь організм. Мобілізуються внутрішні ресурси. Відчуття глибокого спокою, повної відчуженості.

9. Перегляньте своє тіло зверху – вниз. Усе тіло спокійно відпочиває. Нервова система відновлює сили. Тепер подумки уявіть середовище, що оточує ВАС. Згадайте і огляньте себе як би зверху і все, що Вас оточує. Подумки подивіться вдалину. Згадайте свої майбутні та поточні справи.

10. Зробіть дихання глибшим і енергійним. Злегка посувайте стопами. Поворухнете пальцями ніг. Відчуйте, як зникають останні залишки млявості та розслабленості. Долоні повільно стисніть в кулаки і розслабте. Поворушіть стиснутими губами. Зробіть глибокий вдих і відкрийте очі. Відкрийте очі та посміхніться.

Коментарі для тренера.

Аутогенне тренування вимагає від ведучого професійних умінь. Дуже важливо, щоб ведучий сам мав досвід учасника цієї дії. Не припустимо, якщо ведучий не відчув сам всі тонкощі аутогенного тренування. Крім того, важливо знати про протипоказання для даних занять, тому необхідно до початку АТ проговорити їх з учасникам. Протипоказання можуть бути наступні: серцевий напад, інсульт (якщо відбулися недавно), артеріальна гіпотонія ( 70/40 мм рт. ст. і нижче), цукровий діабет з інсуліновою терапією, глаукома, психічні захворювання, епілепсія, клаустрофобія.

Займатися АТ найкраще в сенсорній кімнаті з використанням спеціального обладнання. Але можна і в тихому, спокійному приміщенні з м'яким неяскравим світлом, при комфортній температурі, у вільному одязі. Займатися АТ слід в положенні «лежачи на спині»: голова на низькій подушці, руки вздовж тулуба, зігнуті в ліктях, долонями вниз, ноги витягнуті і трохи розведені, носками назовні; або в положенні «напівлежачи в кріслі»: потилицю і спина зручно і м'яко спираються на спинку стілеця або крісла, руки розслаблені.

АТ потрібно починати з концентрації уваги, тобто зосередитися на собі, своїх відчуттях. Формули самонавіювання повторюються подумки по кілька разів. Формули повинні бути позитивними, в першій особі, без частки «не», складатися з 5-7 коротких, логічно завершених речень. Формули мети в АТ повинні починатися і закінчуватися закликанням до почуття спокою. Не можна різко виходити зі стану аутогенного занурення. Мобілізація повинна бути енергійною, але не швидкою і різкою.



Заключна частина «Рефлексія»

Мета: посилити позитивний емоційний стан, створити умови для підтримки цього стану поза занять.

Вправа 1. «Самооцінка фізичного і психологічного стану» (див. початок заняття 2 – заповнення протоколу).

Вправа 2. «Розкажи про свій стан» (див. початок заняття 2).

Вправа 3. «Підсумки заняття».

Коментарі для тренера.

Транар відповідає на всі питання, які задають учасники. Підбиває загальні підсумки дня, вирішує разом з учасниками організаційні питання наступного заняття.



Вправа 4. «Оплески» (ритуал прощання).

Інструкція.

Тренер починає плескати в долоні та підходить до одного з учасників групи. Потім цей учасник вибирає з групи наступного, кому вони аплодують удвох. Третій вибирає четвертого тощо. Останньому учаснику аплодує вже вся група.

Коментар для тренера.

Ця вправа піднімає настрій часом до повного захоплення, і добре завершує заняття в емоційному плані.



Заняття 3.

  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка