Тренінг професійної майстерності психологів-консультантів



Сторінка1/9
Дата конвертації06.04.2017
Розмір1.49 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9



Міністерство освіти і науки України

Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки
О.А. Ткаченко

ТРЕНІНГ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ

ПСИХОЛОГІВ-КОНСУЛЬТАНТІВ:


«СПРАВОЖИТТЄВИЙ» ПІДХІД
Навчально-методичний посібник

(експериментальний курс)
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів


Кіровоград

КІРУЕ

2009




УДК 37.015.3


ББК 88.53

Т 48

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів (лист № 14/18-Г-295 від 31 грудня 2008 р.)



Рецензенти:

Г.О.Балл - доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України - Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. Л.Ф.Бурлачук - доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент АПН України - Київський Національний університет імені Тараса Шевченка. В.А.Кушнір - доктор педагогічних наук, професор - Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винничека.
ISBN 978-966-7878-26-9
Ткаченко О.А. Тренінг професійної майстерності психологів-консультантів: «справожиттєвий» підхід. Навчально-методичний просібник (експериментальний курс).-Кіровоград: КІРУЕ, 2009 .- 92 с.
У навчально-методичному посібнику реалізується експериментальний „справожиттєвий” підхід у проведенні професійної підготовки психологів. Запропоновано метод тренінгу професійної майстерності шляхом подолання критичних ситуацій на основі вчинкового механізму. Призначений для студентів-психологів випускних курсів, слухачів факультетів післядипломного навчання та практичних психологів, що бажають підвищити свою кваліфікацію як психологи-консультанти.
ISBN 978-966-7878-26-9
ББК 88.53

© Ткаченко О.А.

© КІРУЕ

З М І С Т

Вступ ……………………………………………………………………………


Частина І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ «СПРАВОЖИТТЄВОГО» ПІДХОДУ

1. Теоретико-методологічна концепція……………………………………

1.1 Загальний теоретико-методологічний формат …………

1.2 Сучасна психологія у „справожиттєвому”теоретико-методологічному форматі

1.3 „Справожиттєва” теоретико-методологічна модель ………………



2. Особистість у справожиттєвому фоматі…………………………….

3. Психолог-консультант у „справожиттєвому фоматі …………

4. Критична ситуація у формуванні „елітних” умінь психолога консультанта………………………………………………………………….

Частина ІІ. МЕТОДИКА ТА ПРАКТИКА ТРЕНІНГУ

5. Методика проведення тренінгу…………………………………………

5.1 Історія розвитку тренінгу………………………………………………

5.2 Організація тренінгу………………………………………………………

5.3 Структура та технологія тренінгу………………………………………….

Загальні відомості……………………………………………………………….

Модуль 1 Підготовка тренінгової групи……………………………………….

Модуль 2 Виділення „елітних” професійних умінь психолога-

консультанта, що найбільш актуальні для учасників………………………..



Модуль 3 Презентація себе як психолога-консультанта…………………….

Модуль 4 Демонстративний показ консультаційної роботи…………………

Модуль 5 Підготовка до виконання завдання „клієнт з вулиці”…………….

Модуль 6 Польова робота щодо виконання завдання „клієнт з вулиці”……

Модуль 7 Проведення психологічної консультації з „клієнтом з вулиці”….

Модуль 8 Професіоналізація та завершення тренінга…………………………

Звітність по проходженню тренінга та його формальна фіксація……………

Рекомендована література…………………………………………………………….

Висновки .........................................................................................................

Додаток 1. Карта спостереження консультанта...........................................

Додаток 2. Етичний кодекс психолога-консультанта……………………....

В с т у п


Сучасне суспільство, що перетнуло третій тисячолітній рубіж, одночасно увійшло у нову фазу свого розвитку. На зміну індустріальної техногенної, прийшла нова, інформаційна психогенна епоха. З позицій сучасної філософії освіти ця подія не обійшла своєю увагою психолого-педагогічну науку і практику. У глобальному масштабі постала проблема створення не тільки нової освітньої парадигми, а і усієї життєьворчості людини, аби уникнути самознищення і набути якісно нового імпульсу подальшого розвитку у напрямку виконання свого вищого призначення.

У такій ситуації на перший план виступає проблема розробки нових підходів у психолого-педагогічній науці та практиці, виявлення якісно інших професійно-психологічних функцій сучасного психолога-практика. Як показують наші дослідження і практична психолого-педагогічна робота, на часі стала проблема розробки нового, «справожиттєвого» підходу у освіті, який передбачає самовизначення у досягненні особистістю свого вищого призначення, і у його рамках, тренінгу професійної майстерності психолога-консультанта на основі уведення робочого практичного поняття «елітних» умінь.

Головною метою цього навчально-методичного посібника є започаткування і, водночас, апробація практичного підходу до безпосереднього формування «елітних» умінь не тільки психологів-консультантів, а і спеціалістів інших професійних напрямків. З’ясовується можливість застосування вчинкового механізму при використанні критичних ситуацій, як неспецифічного і універсального методу. Основна методологічна проблема-завдання полягає у вірному виборі та конструюванні критичної ситуації, пов’язаної з відповідною професійною діяльністю та життєтворенням.

Першою метою є набуття необхідного досвіду реалізації цього методу у вигляді пілотних тренінгів для студентів-психологів у рамках відповідного спецкурсу. Для виявлення всіх можливостей такого «справожиттєвого» підходу, необхідно накопичити більшу кількість методичного, практичного та емпіричного дослідницького матеріалу, в тому числі і в інших професійних напрямках. Це друга мета, яка досягається завдяки запропонованому посібнику. Третя, остання мета, полягає у виявленні принципової можливості практичної підготовки «елітних» спеціалістів, здатних працювати як духовні професіонали.

У навчально-методичному посібнику зроблена спроба реалізації теоретико-методологічної концепції „справа життя”, спрямованої на практичне досягнення вищого призначення людини, що нами розробляється упродовж останніх років. Тренінг професійної майстерності психологів-консультантів як набуття «елітних» умінь, є авторською розробкою, що реалізує вчинковий підхід життєтворення у психологічній практиці. Вона є результатом тривалої консультаційної психологічної практики, емпіричних досліджень та професійної підготовки практичних психологів у напрямку самовизначення та самореалізації як фахівців і особистостей як суб’єктів життя і зорієнтована на вітчизняну психологічну теорію та практику.

Навчально-методичний посібник складається з двох частин (науково-теоретичної та практичної) і включаює 4 розділи, які у смисловій послідовності розкривають місце та роль «елітного» психолога-консультанта у сучасному суспільстві, а також методологічну сутність та конкретну методику формування відповідних професійних умінь у спеціально розробленому тренінзі шляхом використання критичної ситуації, як основного формуючого чинника. У контексті теоретико-методологічної концепції «справожиттєвого» підходу аналізується його місце у сучасній психології у вигляді теоретичної моделі. Розглядаються також особливості характеристики особистості психолога-консультанта з врахуванням формування «елітних» умінь у контексті використання критичної ситуації. Методика проведення тренінгу включає історію його розвитку, організаційні засади та технологічну структуру, яка передбачає 8 робочих модулів, що адаптивно функціонують в залежності від конкретної мети і замовлення. Вони передбачають підготовку тренінгової групи, виділення робочих «елітних» професійних умінь психолога-консультанта, що найбільш актуальні для учасників, презентацію себе як психолога-консультанта, демонстративний показ консультаційної роботи, підготовку до виконання тренінгового завдання та його польове виконання, завершення та професійне усвідомлення виконаної професійної роботи.

Тренінг розрахований на студентів-психологів випускних курсів вищих навчальних закладів, слухачів факультетів післядипломної освіти і практичних психологів, що бажають підвищити свою кваліфікацію.

Частина І.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ

«СПРАВОЖИТТЄВОГО» ПІДХОДУ


  1. Теоретико-методологічна концепція

На основі сучасних філософсько-світоглядних концепцій та завдяки уведенню категорії „справа життя” вимальовуються дві глобальні теоретичні і практичні парадигми, з яких витікають відповідні дві методології життєвого шляху людини і суспільства [21-23]. Перший – спрямований лише „на себе”, власні фізіологічні, матеріальні потреби комфортного існування та самообслуговування, відсторонення від моральних, духовних цінностей, де основним психологічним орієнтиром виступає почуття задоволення. Оскільки такий життєвий шлях більше зорієнтований на діяльнісну теоретико-методологічну базу, визначимо його як „життя – діяльність”. Другий – спрямований на опанування смислу та здійснення справи життя, постійну самоактуалізацію, долання перешкод, вирішення психологічних і життєвих проблем, де основним психологічним орієнтиром виступає почуття страху, пов’язане з опрацюванням відповідного „масиву страждань”, розвитком та роботою душі. Оскільки такий шлях більше зорієнтований на вчинкову теоретико-методологічну базу, визначимо його як „життя – вчинок”. Успішне вирішення цієї глобальної життєписної проблеми великою мірою залежить від створення відповідної теоретико-методологічної концепції життя людини, спрямованої на виконання її вищого призначення, яку ми назвали „справожиттєвою”. З метою теоретико-методологічного поєднання вищого призначення, яке має духовне походження, є об’єктивним і належить „Іншому”, з психікою і життям, що належать людині, нами була уведена категорія „справа життя”, як його суб’єкт, що системно структурується на психологічному, життєвому та духовному рівнях [20].

Чинна концепція базується на загально-світоглядних уявленнях про нестабільність сучасного світу І.Прігожина [12;13], останніх здобутках діяльнісного підходу у вітчизняній психології Л.С.Виготського, С.Л.Рубінштейна, О.М.Леонтьєва [2;3;6;7;16;17] та філософсько-психологічній теорії вчинку В.Роменеця [14], психологічних теоріях смислу життя В.Франкла [24] та самоактуалізації А.Маслоу [9], аналізі принципів та категорій психології О.М.Ткаченка [18], сучасних методологічних концепціях миследіяльності Г.Щедровицького [26-28] та професійного методологування А.Фурмана [25], психології розуміння правди В.Знакова [5], уявленнях про категоріальний простір самовизначення сучасної психології В.Татенка [18], а також сучасних ідеях щодо розширення сфери психології, які пропонуються багатьма ученими.


1.1 Загальний теоретико-методологічний формат

У найширшому окресленні теоретико-методологічні обриси „справожиттэвого” пыдходу починають проявлятись у контексті „філософії нестабільності” через взаємини феноменів „нестабільність” і „детермінізм”, „хаос” і „порядок” (за І. Пригожиним [12; 13]). Тут розглядаються два способи бачення універсуму: як зовнішнього світу у вигляді регульованого автомата у нескінченному русі та як внутрішнього світу людини, що упродовж всього життя продукує творчі імпульси і наповнює універсам духовним продуктом. Сьогодні спостерігається зближення і поєднання цих світів, що є однією з найважливіших культурних подій нашого часу. Завдяки такому „поєднанню непоєднуваного” вимальовуються контури нової психосоціальної раціональності, що визначаються категоріальним форматом „справа життя” із вчинковим змістом.

Нестабільність ніби пронизує універсум, забезпечуючи на різних рівнях різний хід подій. У одному випадку, коли середовище однорідне, нестабільність призводить до утворення складних структур, в іншому - до їх руйнування. Тут можна бачити вже згадані два шляхи подальшого розвитку людства – „життя – діяльність” і „життя – вчинок”. Саморозвиток відбувається за рахунок вилучення нежиттєздатних форм, що має вигляд опрацювання „дефектів” життя у вигляді содіяного. В результаті виникають рушійні механізми (за І. Пригожиним це дивні атрактори), коли людина стає здатною творити духовний продукт задля наповнення ним універсуму, що і є її вищим призначенням. У наших емпіричних і практичних дослідженнях психосоціальний механізм нового спілкування людини з природою у нестабільному середовищі був зафіксовані двічі – на локальному рівні у вигляді явища „духовно-природної психотерапії” [19] і на глобальному рівні у вигляді феномена „Майдану” [22; 23]. В обох ситуаціях, які складалися абсолютно незалежно одна від одної з проміжком часу у 8 років, було виявлено ряд однакових ефектів та закономірностей.

У теоретичних дослідженнях І. Пригожина нас цікавить особливість загальнонаукової розробки феноменів „хаосу” і „порядку” [12], які у межах теоретичної концепції „справа життя” ми пов’язуємо відповідно з „масивом страждань” і „масивом духовного продукту”. На нашу думку, у психологічній науці до дослідження таких явищ найближче підійшли С. Гроф і К. Юнг [4; 29]. Із загально-методологічних позицій І. Пригожин відзначав, що „джерелом порядку є нерівноважність.., те, що породжує „порядок з хаосу” [12, с. 357]. У нашому дослідженні, де основним суб’єктом є вище призначення людини, найбільший інтерес становить сам момент перетворення хаосу на порядок, так само, як „масиву страждань” на „духовний продукт”, і закономірності його перебігу в теоретико-методологічному форматі „справа життя”.

Згідно з І. Пригожиним, основною початковою умовою такого явища є попереднє нагромадження „хаосу”, що неминуче призводить до виникнення дуже нерівноважних станів (нестійкості, нелінійності, флуктуації). Все це особливості так званих дисипативних структур - специфічних утворень, що забезпечують безповоротність перебігу природних процесів і, як наслідок, появу порядку. Ці складні процеси властиві лише відкритим природним системам, до яких належать і психосоціальні. Відбувається новий діалог людини з природою, в якому людина вже значно більше обмежена в своїх активних, „диктаторських” можливостях, ніж у сфері ньютонівських лінійних законів. Природа ніби вимагає від людини формування нового, принципово іншого образу і змісту, аби дати їй можливість подальшого повноцінного спілкування з собою.

Відповідно до розуміння І. Пригожина, загальне схематичне уявлення нового спілкування людини з природою має такий вигляд [12, с. 371].




  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка