Том Гуманітарні науки Бердянськ 2015 (06) ббк 74я5



Сторінка1/22
Дата конвертації25.05.2017
Розмір5.31 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Бердянський державний педагогічний університет

ЗБІРНИК ТЕЗ

НАУКОВИХ ДОПОВІДЕЙ

СТУДЕНТІВ

БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
на Днях науки 14 травня 2015 року



Том 2.

Гуманітарні науки

Бердянськ

2015




УДК 37.01(06)

ББК 74я5




З 41

Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 14 травня 2015 року. – Том 2. Гуманітарні науки. – Бердянськ : БДПУ, 2015. – 290 с.



Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол № 10 від 30.04.2015 р.

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:

Богданов Ігор Тимофійович – д.пед.н., проф., проректор з наукової роботи, відповідальний редактор; Зарва Вікторія Анатоліївна – д.філол.н., проф., ректор Бердянського державного педагогічного університету; Жигірь Анатолій Анатолійович – к.екон.н, доц., декан факультету економіки та управління; Казанцева Лариса Іванівна – д.пед.н., доц., директор Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти; Коваль Людмила Вікторівна – д.пед.н., проф., директор Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв; Кушнірюк Сергій Георгійович – к.н. з фіз. вих. та спорту, проф., декан факультету фізичного виховання; Макаренко Тамара Петрівна – к.іст.н., доц., декан соціально-гуманітарного факультету; Малихін Андрій Олександрович – к.пед.н., доц., декан факультету фізико-математичної та технологічної освіти; Сердюк Алла Михайлівна – к.філол.н., доц., директор Інституту філології та соціальних комунікацій; Хоменко Віталій Григорович – к.техн.н., проф., декан факультету комп’ютерних та енергозберігаючих технологій.

У збірнику тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету друкуються матеріали виступів на Днях науки університету 14 травня 2015 року. У публікаціях розглядаються актуальні проблеми філософських, історичних, філологічних наук, психології та методики їх викладання.


© Бердянський державний

педагогічний університет




ЗМІСТ


ФІЛОСОФІЯ, ПРАВО, СОЦІОЛОГІЯ

Буханова Валерія. Добровільна реєстрація Інтернет-ЗМІ як засіб боротьби з плагіатом…………………………………………………….……


10

Веремій Даниїл. Реалізація права на сім’ю шляхом створення дитячих будинків сімейного типу……………………………………….…..


11

Дубровська Тетяна. Право людини і громадянина на безпечне для життя і здоров’я довкілля………………………………………………….…


13

Красозова Варвара. Філософські пошуки щастя: уроки постмодерну…………………………………………………………………....


15

Ломака В. “Сенс любові” у філософських пошуках В.Соловйовим…..

16

Марченко Євгенія. Право на захист від втручання в особисте та сімейне життя……………………………………………………………….…..


17

Отришко Катерина. Політико-правові засади ЗМІ у виборчих процесах………………………………………………………………………...


20

Прокопенко Ірина. Роль самотності в житті людини………………..…..

21

Прохватіло М. Насильство над дітьми в сім’ї як соціально-філософська проблема сучасної України……………………………..…..


23

Радченко Катерина. Сучасні молодіжні організації в Україні: тенденції, проблеми та механізми участі в політичних процесах….….


24

Романенко Юлія. Міжнародно-правове регулювання праці………....

26

Семенко Сергій. Правове забезпечення інституту президентської влади…………………………………………………………………………..….

27

Шилова Наталія. Деякі правові особливості самочинного будівництва………………………………………………………………….….


29

ІСТОРІЯ

Алексанян Яна. Педагогічна практика як практична перевірка готовності майбутніх учителів історії та правознавства до професійної діяльності…………………………………………………….…



31

Васильєв Максим. Військово-політичний аспект залучення голландських добровольців ваффен-СС до реалізації нацистського «нового порядку» (1940-1945 рр.)…………………………………………..



33

Васильєв Максим. Історична мініатюра та стендовий моделізм як засіб формування образних уявлень учнів на уроках історії в школі…


35

Гаман Юлія. Японія: специфіка історичного вибору…………………...

37

Горбунов А. Соціально-економічна програма націонал-соціалізму….

39

Дяченко Людмила. Специфіка вербування остарбайтерів у вимірах Північного Приазов’я (на матеріалі усної історії)………………………..


41

Копоть Ірина. Ситуація в медичній сфері міст на території Північного Приазов’я за умов окупації 1941-1943 рр…………………………………


43

Кошик Олександр. Воєнні дії на території України в 1915-1917 рр. ХХ ст. в контексті сьогодення…………………………………………….….


45

Куртакова Катерина. Повсякденний костюм епохи Великої французької революції………………………………………………..………


46

Орел Альона. Управління процесом теоретико-практичної підготовки майбутніх учителів суспільствознавчих дисциплін у ВНЗ……………..


48

Папанова Анастасія. Епоха Неру в історії Індії………………………….

52

Рак Ю. Сутність конфуціанства та його історико-політична роль…….

54

Рак Ю. Місце жінки в освітньому процесі Олександрівська та Олександрійського повіту в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст….


56

Савченко Ольга. Повсякденне життя українських остарбайтерів (1942-1945 рр.)……………………………………………………………….…


58

Симоненко Владислав. Українська історіографія щодо антибільшовицького руху в Північному Приазов’ї ………………………


60

Ушаков Олексій. Державний контроль місцевого самоврядування Півдня України в добу Центральної Ради (весна 1918 року)…………..


63

Чердаклієв Максим. Формування правової культури майбутніх учителів історії шляхом навчальної діяльності…………………………..


65

Шунькіна Ольга. Особливості освітнього простору Бердянського повіту в кінці ХІХ – на початку ХХ ст……………………………………...…


68







МОВА ТА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ

Аксиненко Тетяна. Особливості функціонування та перекладу прислів’їв та приказок в англомовному казковому дискурсі……….…..


71

Алхімова Юлія. Синтаксична структура індивідуально-авторських метафор Миколи Вінграновського…………………………………………..


72

Бабенко Ксенія. Суфіксальний спосіб словостору іменників англійської мови…………………………………………………………….….


74

Бадера Інна. Транспозиції дієслівних форм числа в прозових творах українських письменників………………………………………………….…


75

Балак Марина. Частеречная принадлежность колоративной лексики (на материале романа А.Белого “Петербург”)………………………….…


77

Башмак Єлизавета. Особливості використання лексики в рекламному тексті……………………………………………………………...


79

Безугла Вікторія. Виражальні можливості риторичних засобів………

81

Бєлік Ольга. Лінгвістичні особливості германських мов……………….

82

Белькова Светлана. Лексико-семантические особенности говора донских казаков………………………………………………………………..


84

Боровська Марія. Особливості перекладацької рецепції С.Довлатова в Америці (огляд досліджень)……………………………….


86

Вишневська Катерина. Стилістичні особливості рекламної статті…..

87

Воробьева Алина. Образование степеней сравнения у формы субьективной оценки качественных наречий……………………………...


88

Гогунська Карина. Політична коректність у мовному просторі………..

90

Гребенюк Антоніна. Біонеологізм як засіб збагачення словникового складу сучасної англійської мови…………………………………………..


92

Диденко Оксана. Морфологическая характеристика категорий времени в современном русском языке (на материале глагольных форм в романе М.Ю.Лермонтова “Герой нашого времени”)…………....



93

Жунусова Катерина. Рольові ігри як засіб підготовки студентів-економістів до міжкультурної іншомовної комунікації……………………


94

Казакевич Вероника. Причины типичных ошибок в процессе перевода «Ложных друзей переводчика»………………………………….


96

Кара Каріна. Підходи до класифікації словників англійської мови……

97

Кара Карина. Розвиток англомовної лінгвосоціокультурної компетентності школярів основної школи…………………………………


99

Князькина Вита. Грамматический аспект репрезентации улыбки в романе И.А.Гончарова “Обломов”…………………………………………..


101

Кравченко Валерія. Особливості реалізації комунікативного підходу на уроках англійської мови в середній школі……………………………..


102

Кривенко Дар’я. Реалізація діяльнісного підходу як педагогічна інновація…………………………………………………………………………


104

Кривенко Дар’я. Феномен мовчання як паралінгвістичний засіб мовлення………………………………………………………………………...


106

Курилишин Наталія. Особливості перекладу англомовних біблеїзмів………………………………………………………………………..


107

Кутузова Алена. Лингвистические средства оформления слуховой оценки в повести А.И.Куприна “Гранатовый браслет”………………..…


109

Лола Наталія. Формально-граматичні типи складносурядних речень у творах М.Стельмаха…………………………………………………………


110

Макарова Анастасія. Підвищення рівня володіння навичками бізнес-комунікацій як один із вирішальних чинників успішної кар’єри молодих спеціалістів………………………………………………………….



112

Мирчева Анастасия. Морально-этические оценочные значения и типы их классификации в современной лингвистике…………………...


114

Назаренко Анна. Зменшувально-пестлива лексика у творах Остапа Вишні……………………………………………………………………………..


115

Назарова Ксенія. Формально-граматичні функції безсполучникових складних речень у публіцистичних джерелах…………………………….


117

Неверовська Олена. Лінгвокультурологічна робота зі словом у контексті розвитку мовлення учнів основної школи………………….…..


119

Педченко Надія. Лінгвостилістичні особливості портрету як жанру художнього дискурсу (на матеріалі роману Джейн Остін “Емма”)…….


121

Перехрест Діана. Стилістичний потенціал розділових знаків у казці Л.Керрола “Пригоди Аліси в країні чудес”…………………………………


122

Пилипчик Світлана. Жанрова класифікація зоофразеологічних одиниць у сучасній українській мові……………………………………..….


124

Привезенцева Олена. Метафора як засіб збагачення художнього тексту у творі Бернарда Шоу “Дім, де розбиваються сердя”………..…


125

Рожкова Руслана. Структурно-семантична характеристика метафор в індивідуально-художній картині світу Д.Павличка……………………..


127

Савчук Олексій. Напрями вивчення міфонімів у фольклорному тексті………………………………………………………………………………


129

Самарська Дарина. Застосування методу міжмовного порівняння на етапі практичного засвоєння лексичних знань учнів…………………….


131

Сахненко Тетяна. Структурно-граматичні особливості англомовних газетних заголовків……………………………………………………………


132

Симченко Наталия. Фонема /а/ в говорах Северного Приазовья…….

134

Скудар Олена. Семантичні групи вставних конструкцій у прозі Павла Загребельного…………………………………………………………………..


135

Сливець Юлія. Суфіксація як продуктивний спосіб творення прикметників…………………………………………………………………….


137

Смирнова Маріанна. Лінгвістичні особливості англійських фразеологізмів………………………………………………………………….


139

Смолянкова Олеся. Структурно-семантична характеристика фразеологізмів у творах О.Гончара і П.Загребельного…………………


140

Сопин Олександр. Глагольное выражение концепта “Улыбка” в русской картине мира (на материале романа Ф.М.Достоевского “Идиот”)………………………………………………………………………….



142

Тичиніна Валентина. Стилістичне використання означено-особових речень у мові ЗМІ……………………………………………….


144

Трофіменко Олена. Абревіатури англійської мови у повсякденному житті………………………………………………………………………………


145

Шевчик Євгенія. Процеси евфемізації та дисфемізації в політичному дискурсі ХХІ століття………………………………………………………….


147

Шевченко Альона. Приєднувальні конструкції як ознака індивідуально-авторського стилю Джона Грішема………………………


148

Шпильчук Владислав. Усний підготовлений монолог: проблеми та перспективи……………………………………………………………………..


150

Щербина Тетяна. Прислів’я та приказки як складова лексичної компетенції учнів на старшому етапі навчання англійської мови у ЗОШ……………………………………………………………………………….



151

ЛІТЕРАТУРА ТА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ

Алієва Кристина. Концепція свободи в піснях тюремно-табірної тематики В. С. Висоцького…………………………………………………..


154

Алієва Оксана. Проблематика оповідання «Жага до життя» Джека Лондона…………………………………………………………………………..


155

Басараб Анна. Модифікація художнього простору в романі «Подорож з Чарлі у пошуках Америки» Джона Стейнбека……………..


157

Бідна Ольга. Мазохістський дискурс у творі «Венера в хутрі» Леопольда фон Захер-Мазоха……………………………………………….


158

Борідько Аліна. С.Довлатов в Америці: сторінки життя письменника емігранта………………………………………………………………….…….


160

Булах Тетяна. Генезис образу Ґандальфа у міфотворчості Дж. Р. Р. Толкіна………………………………………………………..……..


162

Броскова Елена. Мифологический интертекст романа В. Пелевина «Числа»…………………………………………………………………………


163

Бурмістрова Вероніка. Мотив пурпурових вітрил у творчості О. Гріна…………………………………………………………….…………….


165

Васецька Катерина. Синтез соціально-психологічного та любовного роману у творчості Ш. Бронте (на прикладі роману "Джейн Ейр")……………………………………………………………………………..



166

Дериведмідь Антоніна. Повість “Діамантовий перстень” Людмили Старицької-Черняхівської в контексті творчих взаємин з Михайлом Старицьким…………………………………………………………….……….



168

Дерябіна Алла. Міфопоетичний простір особистості в сонетах російських модерністів……………………………………………………….


170

Дубовик Андрій. Своєрідність проблематики повісті Дж. Селінджера "Над прірвою в житі" в контексті нонконформізму……………………….


171

Євтушенко Анастасія. Інтерпретація традиційного образу Ніоби у творчості О. Кобилянської та С. Майданської…………………………….


173

Зенюхова Оксана. Художні особливості моделювання жіночих образів у повістях Григорія Квітки-Основ’яненка………………………..


174

Клименко Карина. Зміщення тендерних стереотипів в романі “Орландо” В.Вулф…………………………………………………………..…


175

Коваленко Олена. Інтермедільний вимір «Записок про Шерлока Холмса» А. Конан-Дойла та серіалу «Елементарно» (США)……….….


177

Котенко Вікторія. Гендерна проблематика в історичній романістиці П.Загребельного……………………………………………………………….


178

Кравченко В. Образ міста в романах Френсіса Скота Фіцджеральда «Великий Ґетсбі», «Ніч ніжна» та Сінклера Льюїса «Головна вулиця»………………………………………………………………………….



180

Кумалагова О. «Хатина дядька Тома» в контексті "Південного міфу" в літературі США………………………………………………………………


181

Кураченко Анастасія. Фольклоризм в малій прозі Володимира Винниченка………………………………………………………………….….


183

Мітракова Оксана. Традиція в новому міфі. Образ співця у творі Галини Пагутяк “Видіння Орфея”……………………………………….…..


184

Мельник Юлия. Символический смысл названия пьесы Н. Эрдмана «Мандат»……………………………………………………………………….


186

Мовчан Юлія. Філософська основа роману «451 градус за Фаренгейтом» Р. Бредбері…………………………………………………..


188

Монастирьова Христина. Поетика “Містечкових історій” Анатолія Дімарова………………………………………………………………………..


190

Мороз Аліна. Символ як складник українського фольклору……….….

192

Павлюк Анастасия. Пространственно-временная организация рассказа В. Пелевина «Ухряб»……………………………………………...


193

Пилипенко Лілія. П’єса “Щира любов” як автопарафраза однойменної повісті Григорія Квітки-Основ’яненка ……………………..


195

Перехрест Діана. Сонетярська творчість Джона Кітса в контексті розвитку англiйського сонета………………………………………………..


197

Сало Катерина. Жанрово-стильові особливості малої прози Євгенії Ярошинської…………………………………………………………………….


198

Чаблук Юлія. Ідейно-тематичний зміст роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”………………………………………….


200

Чайка Ольга. Трансформація легендарного матеріалу в новелі Миколи Хвильового “Легенда”……………………………………………….


201

Чебанова Ганна. Художній простір ранньої поезії Максима Рильського………………………………………………………………………


203

Черезова Анастасія. Козацтво в оповідання Олекси Стороженка “Споминки про Микиту Леонтійовича Коржа”……………………………..


204

Черненко Євгенія. Жанрово-стильові особливості української модерної новели та її вивчення в школі……………………………………


206

Цигіпова Даша. Елементи готики в романі Айріс Мерок «Єдиноріг»…

207

Шаєр Юлія. Романтичний характер історичних поем Степана Руданського……………………………………………………………………..


209

Шурдукало Анастасія. Тендерні моделі та їх художнє вираження у романі Євгенії Кононенко “Зрада”…………………………………………..


211

Яковець Юлія. Художнє функціонування біблійних мотивів та образів у поезії Василя Герасим’юка………………………………………


212

ЖУРНАЛІСТИКА

Глуховська Анастасія. Мережева комунікація в соціальних медіа…..

215

Голованова Аліна. Візуальний імідж як засіб політичної та соціальної пропаганди………………………………………………………..


216

Жавжарова Олеся. Ринок дитячих періодичних видань в Україні…..

218

Калугін Денис. Розробка концепції власного видання журнального типу комп’ютерної тематики (на основі порівняльного аналізу журналів “Игромания” та “Шпиль”)…………………………………………..



220

Калюжна Даря. Особливості конструювання іміджу телеведучого….

221

Корінець Кристина. Специфіка репортажу на регіональному телебаченні……………………………………………………………………..


223

Сластіна Ганна. Особливості вивчення аудиторії українських радіостанцій…………………………………………………………………….


225

Тищенко Олена. Фотожурналістика сьогодні…………………………….

227

Черезова Анастасія. Етичні аспекти кримінальної журналістики…….

229

Харченко Олена. Вплив іміджу ведучих розважальних шоу “WipeOut” (США) та “Замочені” (Україна) на формування особистості глядача – порівняльний аспект……………………………………………………………



231

Фролова Юлія. Зображальний конвент на сторінках журнальних видань……………………………………………………………………………


233

ПСИХОЛОГІЯ

Андрєєнко Катерина. Психологічні особливості ставлення людей похилого віку до процесу старіння…………………………………………..


236

Арішака Юлія. Проблема соціально-психологічної адаптації студентів першого курсу до навчання у ВНЗ……………………………..


237

Барбіна Анжела. Вплив стилю взаємовідносин у сім’ї на агресивність підлітків………………………………………………………….


239

Барановская Анна. Эмпатийность современных подростков: гендерный аспект………………………………………………………………


241

Білик Наталя. Психологічні особливості ділової жінки………………...

242

Борова Тетяна. Навчальна мотивація студентів………………………..

244

Васильєва Анастасія. До питання мотивації поведінки старшокласників……………………………………………………………….


246

Ганзіна Віталіна. Вплив тривожності на психологічне здоров'я молодших школярів……………………………………………………………


248

Зоріна Ірина. Особливості переживання втрати та горя у вимушених переселенців……………………………………………………………………


249

Єсипова Альона. Соціалізація старшокласників під впливом телебачення…………………………………………………………………….


251

Клещунов Олег. Роль автоматизованої системи планування та організації самостійної роботи студентів під час навчальної діяльності……………………………………………………………………….



253

Конон Светлана. Психологические факторы потребительского выбора при осуществлении покупки товара в кредит…………………..


255

Корнієнко Анна. Психологічні особливості дивергентного мислення студентської молоді……………………………………………………………


256

Кушкіна Анастасія. Психологічні особливості комунікативних труднощів підлітків……………………………………………………………..


258

Кєнєва Світлана. Навчальна діяльність молодшого школяра………..

260

Кібанова Анна. Зв'язок темпераменту та розумової діяльності у юнацькому віці…………………………………………………………………..


262

Манько Марина. Формування творчого потенціалу в студентів 3 курсу………………………………………………………………………………


263

Момот Анастасія. Екогомічна ідентичність студентів-першокурсників як фактор особистісної фінансової успішності……………………………


265

Новік Аліна. Особливості дружби в підлітковому віці………………….

267

Овсянникова Ольга. Використання малюнкових тестів у діагностиці сімейних відносин……………………………………………………………..


269

Орел Альона. Вимоги до професіоналізму сучасного викладача вищої школи……………………………………………………………………..


271

Прохорова Ольга. Формування морально-правової культури студентів………………………………………………………………………….


272

Роженков Євген. Дослідження рівня соціалізованості магістрантів соціально-гуманітарнрго факультету……………………………………….


274

Рябошапка Зінаїда. Основні напрями психологічної допомоги дітям-переселенцям з посттравматичним стресовим розладом……………..


276

Сігаєва Катерина. Психологічні бар'єри педагогічного спілкування….

278

Чайка Анжела. Соціально-психологічна адаптація вимушених переселенців……………………………………………………………………


279

Черняшук Ангеліна. Особливості зорової пам’яті молодших школярів…………………………………………………………………………


281

Шатіло Дар’я. Психологічні особливості формування соціально-психологічного клімату в колективі молодших школярів……………….


283

Шумейко Анна. Психологічні особливості діагностики важковиховуваності підлітків…………………………………………………


284

Щербина Олексій. Підвищення рефлексії у студентів під час навчальної діяльності за допомогою автоматизованої трекінгової системи………………………………………………………………………….



286

Яровець Катерина. Формування готовності майбутніх соціальних педагогів до роботи з громадськими дитячими та молодіжними організаціями……………………………………………………………………



288

ФІЛОСОФІЯ, ПРАВО, СОЦІОЛОГІЯ
Валерія Буханова,

студентка 4 курсу

соціально-гуманітарного факультету

Наук. керівник: К.Б. Дудорова,

к. юрид. н., доцент (БДПУ)
ДОБРОВІЛЬНА РЕЄСТРАЦІЯ ІНТЕРНЕТ-ЗМІ ЯК ЗАСІБ БОРОТЬБИ

З ПЛАГІАТОМ

Зі стрімким розвитком технологій та значним скороченням часу, потрібного для розповсюдження інформації, все більшої актуальності набуває питання дотримання авторського права всіма господарюючими суб’єктами, які працюють з інформацією. Особливо це питання актуальне у сфері роботи засобів масової інформації (ЗМІ), що в першу чергу пов’язано з популярністю та доступністю електронних ЗМІ.

Позначене питання досліджується багатьма фахівцями з цивільного права – такими, як Калениченко П.А., Колеснікова М.В., Афанасьєва К.О. та інші.

Метою дослідження є аналіз ситуації з поширенням такого явища, як плагіат у інтернет-ЗМІ та пошук засобів вирішення питання на законодавчому рівні. Методи дослідження: логіко-юридичний, моделювання, абстрагування, прогнозування тощо.

Причинами розповсюдження такого явища, як плагіат, здебільшого називають законодавчу неврегульованість та низький рівень етичної та правової культури серед журналістів і редакторів.

Діяльність друкованих та електронних ЗМІ (теле – чи радіокомпаній) регулюється законодавством країни. Для цих ЗМІ обов'язкова реєстрація та публікація вихідних даних. Вони несуть відповідальність за якість і достовірність виробленого інформаційного чи іншого продукту. Натомість діяльність Інтернет ЗМІ ніяк не регламентується законодавством. Більшість інтернет-сайтів, які розповсюджують новини чи інформаційні статті, в Україні наразі не зареєстровані як ЗМІ чи як інформаційні агентства. Та навіть не завжди можна знайти власника ресурсу чи особу, відповідальну за розміщення інформації, щоб пред’явити йому позов за порушення авторських прав. Ці відносини фактично регулюються етичними, а не законодавчими нормами.

Об’єктами порушення авторського права найчастіше стають ексклюзивні авторські матеріали, фотографії, ілюстрації, карикатури, відео-матеріали, інформаційна графіка та інше.

Питання систематизування роботи інтернет-ЗМІ неодноразово піднімалося на законодавчому рівні ще з 2005 року. Але усі спроби зіткнулися з протестом медіа-спільноти, звинуваченнями у введенні цензури та не були доведені до кінця.

Якщо проаналізувати наявну зарубіжну практику правового регулювання інформаційної діяльності Інтернет-ЗМІ, можна виокремити два глобальних підходи. Так, «східний підхід» передбачає більш прискіпливий контроль з боку держави над усіма правовідносинами в інформаційній сфері, наявність певного виду премодерування інформаційних ресурсів, зокрема в мережі Інтернет, у межах політичної ідеології країни, мінімізації саморегулювання відносин учасниками інформаційної діяльності. «Західний підхід» базується на принципах свободи користування інформаційними ресурсами, встановлення розумного балансу між нормативно-правовою базою та інструментами саморегуляції, регулювання державою найважливіших положень, які в основному стосуються загальних принципів і технічних стандартів інформаційної діяльності, а також визнанням того, що незаконно в режимі оффлайну, є незаконним і в режимі онлайну [1].

На теперішній час, на думку автора, для нашої держави нагальною потребою є якнайшвидше прийняття низки доповнень до законодавчих актів України – таких, як Цивільний Кодекс України, Закон України «Про інформацію», Закон України «Про інформаційні агентства», Закон України «Про авторське право та суміжні права» та інші. Ці зміни повинні законодавчо закріпити добровільну систему реєстрації інтернет-ЗМІ та визначити перелік заохочувальних заходів, які будуть спонукати медіа вийти з тіні та працювати легально. Ці законодавчі зміни не лише зумовлять економічний ефект для країни, а і нададуть можливість авторам відстоювати свої права у відповідній сфері.


ЛІТЕРАТУРА

1. Конах В.К. Інтернет-ЗМІ в Україні: проблеми визначення нормативно-правового статусу та врегулювання діяльності. Аналітична записка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov. ua/articles/1085



Даниїл Веремій,

студент 5 курсу

соціально-гуманітарний факультет

Наук.керівник: К.Б. Дудорова,



к.юрид.н., доцент (БДПУ)
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА СІМ’Ю ШЛЯХОМ СТВОРЕННЯ ДИТЯЧИХ

БУДИНКІВ СІМЕЙНОГО ТИПУ

Ратифікувавши в 1991 році Конвенцію ООН про права дитини, Україна зобов‘язалася втілити ії основні принципи і вимоги в життя суспільства. Наразі в нашій державі запроваджено комплекс дій, спрямованих на створення умов для виховання і розташування дітей, позбавлених батьківського піклування поза закладами інтернатного типу.

Тема є дуже актуальною, тому що останніми роками в Україні катастрофічно зростає кількість дітей, які за певних обставин лишаються поза сімейним вихованням, позбавляються батьківської опіки. Причин тому безліч, і не обов”язково це смерть батька чи матері. Серед дітей, які перебувають на обліку в органах опіки і піклування, лише десяту частину становлять біологічні сироти, решта – це діти, які стають сиротами при живих батьках, так звані соціальні сироти. Не можна стверджувати, що феномен виходу дитини із рідної сім”ї виник лише останнім часом. Батьків позбавляли батьківських прав через асоціальні прояви, пияцтво, наркоманію, недостатню увагу до власних дітей. Та останнім часом, у переважної частини населення, загострюються кризові явища в сім`ях, особливо неповних, багатодітних, малозабезпечених [1, с.72].

Проблемам соціальної адаптації, морально-правового, естетичного, статевого виховання вихованців дитячих будинків сімейного типу присвячені роботи українських науковців: Л. С. Дробот, Л. В. Єременко, Л. В. Кузьменко, Н. О. Рєпи, В. Г. Слюсаренко, Л. М. Смагіної, В. В. Чечет, В. С. Я ковенко. Форми влаштування дітей, позбовлених батьківського піклування досліджували такі цивілісти як І.В.Жилінкова, З.В.Ромовська, Ю.Ю.Черновалюк.

Зважаючи на актуальність питання правового регулювання діяльності дитячого будинку сімейного типу, поставлено за мету визначити особливості функціонування такої специфічної сім”ї, створення та ліквідації дитячого будинку сімейного типу, влаштування дітей до будинку сімейного типу, права та обов`язки батьків-вихователів,а також матеріальне забезпечення дитячого будинку сімейного типу.

Для розв’язання завдань дослідження використано комплекс методів: аналіз, порівняння, узагальнення даних.

Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім'я, що створюється за бажанням подружжя або окремої особи, яка не перебуває у шлюбі, які беруть на виховання та спільне проживання не менш як 5 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не повинна перевищувати 10 осіб, враховуючи рідних. Діти перебувають у дитячому будинку сімейного типу до досягнення 18-річного віку, а в разі продовження навчання — до 23 років або до закінчення навчання.

Дитячі будинки сімейного типу створюються з метою забезпечення належних умов для виховання в сімейному оточенні дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Законодавством передбачено державну матеріальну підтримку таких сімей, здійснення соціального супроводження, організацію контролю за виконанням батьками-вихователями своїх обов’язків.

Юридичне оформлення діяльності дитячого будинку сімейного типу включає декілька етапів: подання письмової заяви осіб, які виявили бажання створити дитячий будинок сімейного типу; проходження батьками-вихователями курсу відповідної підготовки; прийняття рішення про створення дитячого будинку сімейного типу; укладення договору про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу.

Отже, дитячий будинок сімейного типу є багатодітною сім”єю. Рідні та прийомні діти повинні виховуватись в однакових умовах та на рівних правах.

Враховуючи те, що у чинному Цивільному кодексі України законодавець здійснив заміну поняття «угода» на термін «правочин», необхідно внести відповідні зміни до Положення про дитячий будинок сімейного типу з приводу відповідної термінологічної зміни.

Створення та функціонування дитячого будинку сімейного типу є способом реалізації права на сім’ю як вихованців, так і батьків-вихователів. Узагальнення досвіду діяльності дитячих будинків сімейного типу на території України свідчить про те, що ця форма влаштування дітей, позбавлених батьківського піклування, є необхідною і прогресивною.


ЛІТЕРАТУРА

1. Пєша І. В.І Дитячі будинки сімейного типу як особлива форма сімейної опіки над дітьми-сиротами, позбавленими батьківського піклування / І. В. Пєша) // Український соціум. – 2012. – № 1 (2). – C.72-80

Тетяна Дубровська,

студентка 4 курсу Інституту психолого-



педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: А.О. Федчиняк,

к.п.н., доцент (БДПУ)
ПРАВО ЛЮДИНИ І ГРОМАДЯНИНА НА БЕЗПЕЧНЕ ДЛЯ ЖИТТЯ І ЗДОРОВ’Я ДОВКІЛЛЯ

Розуміння проблем екології ґрунтується на тому, що людство є частиною екологічної системи, користується природними ресурсами та цілком залежить від стану екології. Екологічні права громадян – це закріплені в законі і гарантовані системою права можливості у сфері охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки, використання природного середовища. Забезпечення екологічних прав є основою екологічної політики держави і метою її здійснення. Екологічні права обумовлені життєвими потребами людини, необхідністю гарантувати екологічно безпечні умови життя людини як найвищої соціальної цінності.

Деякі аспекти щодо забезпечення право громадян на безпечне навколишнє середовище знайшли своє відображення у працях: В.І. Андрейцева, A.A. Воронцова, Г.І. Балюка, М.В. Краснова, Ю.С. Шемшученка, В.Н.Яковлева.

Метою дослідження є простежити становлення та реалізацію право громадян на безпечне навколишнє середовище в Україні.



Вперше право на сприятливі умови життя в навколишньому середовищі, якість якого дозволяє проводити гідне і процвітаюче життя було закріплено в Стокгольмській декларації (1972 р.). В подальшому дана ідеї знаходить своє відображення в Заключному акті наради з питань безпеки і співробітництва у Європі (1975 р.), Конвенції про транскордонне забруднення на великі відстані (1979 р.), резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Про історичну відповідальність держав за забезпечення природи Землі для теперішнього і майбутніх поколінь», Декларації В Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку (1992 р.).

Законодавство України передбачає це право як одне з основних конституційних прав людини і громадянина. Згідно зі ст. 50 Конституції України, "кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди".

Згідно зі ст. 298 Цивільного кодексу України, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля належить до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Натомість, це означає, що особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою, тому вона не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Дане право належить кожній фізичній особі і ним вона володіє довіку.

До таких прав громадян України відносять: а) безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище; б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань; в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів; г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів; д) об'єднання в громадські природоохоронні формування; е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом; є) участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи; ж) одержання екологічної освіти; з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище; и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом. Законодавством України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян республіки.

Отже, право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище є основним загальнолюдським, фундаментальним правом. Воно тісно пов'язане з правом людини на життя і охорону здоров'я. Всі інші екологічні права громадян пов'язані з його реалізацією, спрямовані на його забезпечення або захист.
ЛІТЕРАТУРА


  1. Академічний курс "Екологічне право України" : підручник ; за заг. ред. Ю.С. Шемшученка. – К. : TOB "Вид-во "Юрид. думка", 2008. – 720 с.

  2. Бондар Л.О. Екологічне право України : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Л.О. Бондар, В.В. Курзова. -2-ге вид., доп. і перероб. – X. : Вид-во "Бурун книга", 2008. – 368 с.

  3. Енциклопедія цивільного права України [Текст] / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; відп. ред. Я. М. Шевченко. – К.: Ін Юре, 2009.

  4. Конституційні права, свободи і обов'язки людини і громадянина в Україні / За ред. акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. – К.: Юридична думка, 2008. – 252 с.

  5. Конституційне право України. Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: Юридична думка, 2008. -Т. 2.-800 с.



Варвара Красозова,

студентка 2 курсу

соціально-гуманітарного факультету

Наук. керівник: В. І. Дуденок,

канд. філос. наук, доцент (БДПУ)
ФІЛОСОФСЬКІ ПОШУКИ ЩАСТЯ: УРОКИ ПОСТМОДЕРНУ

Питання про сутність людського щастя та шляхи до нього належать до числа «вічних» проблем. Вони хвилювали людину ще в сиву давнину, що відобразилося в народних повір'ях, приказках і прислів'ях. Старші люди скажуть: «Не родися красивим, а родись щасливим», а проводжаючи в самостійне життя, помітять: «Кожен сам коваль свого щастя». Все це є узагальненням багатоманітності життєвого досвіду пошуків і переживань щастя.

Філософія також не залишалася осторонь людських пошуків щасливої долі, осмислюючи накопичені в культурі традиції, ідеї, символи. У площині філософського аналізу даних проблем ми будемо спиратися на такі загальні методи і принципи соціально-філософського аналізу: принцип історизму, методи соціальної реконструкції та інтерпретації. Це дає можливість адекватно відтворити уявлення про щастя, які існували в різні епохи, зрозуміти їх соціокультурні підстави. Компаративістський метод дозволяє встановити подібності та відмінності концепцій щастя, сформованих в рамках східної та західної традицій.

Інтерес до проблеми щастя і недолі в різні періоди людської історії мав своє специфічне забарвлення. Якщо в давнину поняття «лихо» практично не було предметом інтерпретацій, оскільки саме щастя виступало в підсвідомості ідеалом, то в XVIII столітті ідея лихої долі з усім різномаїттям її проявів вже не здає своїх позицій, отримує подальший розвиток в XIX столітті і в першій половині XX століття. Установка на нездоланну скорботу буття, недосконалість людської природи і, отже, неминучість людських страждань стає визначальною не лише в ряді філософських вчень (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, С. К'єркегор, З. Фрейд), але і набуває поширення в психології.

Розробка проблеми щастя в психологічній науці почалася з уточнення негативних його значень. Увага психологів була направлена на вивчення людських нещасть, пов'язаних з ними душевних конфліктів і переживань. Таке становище починає змінюватися з другої половини XX століття під впливом гуманістичних тенденцій в психології (А. Маслоу, Г. Олпорт, В. Франкл). Їх розвиток визначив появу нових дослідницьких тем і напрямків, до числа яких належить проблема суб'єктивного благополуччя особистості, що передбачає вивчення феноменів щастя, задоволеності життям, позитивно забарвленого самопочуття, психічного здоров'я, стійкості духу.

Філософська методологія дозволяє подолати широко поширений емпіричний підхід в дослідженнях щастя, який зводить останнє до внутрішнього переживання суб'єкта, до почуття задоволеності. Тим самим щастя виявляється чимось суб'єктивним, а його об'єктивність зводиться до пошуку об'єктивно існуючих «джерел», здатних викликати певне переживання. Такий підхід спрямовує дослідження щастя на пошук його основ, що, природно, веде дослідження в «погану нескінченність». Методологія аналізу об'єктивних розумових форм дозволяє розкрити взаємозв'язок об'єктивного і суб'єктивного в процесах соціальної взаємодії, що безпосередньо відноситься до дослідження щастя, яке при такому підході виступає у ролі соціально заданого зразка. Тим самим дослідження щастя йде від пошуку його «джерел» у зовнішньому світі до аналізу формоутворень свідомості, соціально заданих уявлень про щастя, їх виникнення і функціонування в конкретному соціумі.

Наприклад, Зигмунд Фрейд вважав, що метою людського буття є щастя, а сенсом життя – шляхи його досягнення. Вчений логічно доводив, що спонукальним принципом життя індивідуума є отримання задоволення або зменшення страждань. Щастям (за З.Фрейдом) є наявність сукупності задоволень – у вищому своєму прояві; і відсутність страждання – в ​​нижчому прояві.

І все-таки феномен щастя і на сучасному етапі досліджень залишається для нас непізнаним, що вимагає подальших філософських, психологічних та літературних розвідок. Епоха постмодерну ставить людину перед новими викликами, вимагаючи від неї не лише здатності адаптуватися до світу, але й уміти йому протистояти, не втрачаючи власної гідності та задоволеності життям.


Ломака В.,

студентка 3 курсу Інституту соціально-

педагогічної та корекційної освіти

Наук. керівник: В. О. Григгор`єв,

старший викладач (БДПУ)
«СЕНС ЛЮБОВІ» У ФІЛОСОФСЬКИХ ПОШУКАХ В.СОЛОВЙОВИМ

 Серед філософських роздумів про любов, помітна роль належить російському філософу Володимиру Сергійовичу Соловйову. Його робота «Сенс любові» – найяскравіша й найбільш запам'ятовується з усього написаного про любов. Звичайна турбота про самого себе як би раптом різко змінює напрямок, переходячи на іншу людину. Її інтереси, її турботи робляться тепер твоїми. Переносячи свою увагу на іншу людину, виявляючи зворушливу турботу про неї, відбувається цікава ситуація – ця турбота про коханого як би проходить крізь потужний підсилювач і робиться набагато сильніше, ніж турбота про самого себе. Більш того, тільки велика любов розкриває духовно-творчий потенціал особистості. Це визнається майже кожним. Володимир Соловйов розуміє любов не тільки лише як суб'єктивно-людське почуття, любов для нього виступає як космічна, надприродна сила, що діє в природі, суспільстві, людині. Це сила взаємного потягу. Людська любов, перш за все любов статева, є однією з проявів любові космічної. Саме статева любов, на думку великого російського філософа, лежить в основі всіх інших видів любові – любові братерської, батьківської, любові до блага, істини і краси.

Тільки через любов людина відкриває і пізнає безумовну гідність особистості – своєї і чужої. «Сенс людської любові взагалі є виправдання і порятунок індивідуальності через жертву егоїзму». Брехня егоїзму не в абсолютній самооцінці суб'єкта, «а в тому, що, приписуючи собі по справедливості безумовне значення, він несправедливо відмовляє іншим у цьому значенні; визнаючи себе центром життя, яким він і є насправді, він інших відносить до кола свого буття ... ». І тільки через любов людина сприймає інших людей як таких самих абсолютних центрів, яким вона уявляється собі.

Сила любові відкриває нам ідеальний образ коханого і образ ідеальної людини взагалі. Люблячи, ми бачимо предмет любові таким, яким він «повинен бути». Ми виявляємо її кращі якості, які при байдужому ставленні залишаються непоміченими. Люблячий, дійсно, сприймає не те, що інші. Тільки люблячи, ми здатні угледіти в іншій людині, можливо, ще не реалізовані риси характеру, здібності і таланти.

Статева любов з'єднує матеріально і духовно істоти чоловічої і жіночої статі. Поза статевої любові людини як такого немає: існують лише роздільні половини людини, чоловіче і жіноче, які окремо не є людина як така.

Любов – не є тільки лише сфера приватного життя. Любов значима для життя суспільного. Любов зміцнює інтерес людини до соціального життя, пробуджуючи у неї турботу про інших людей, викликаючи душевну турботу і виявлення високих почуттів. Це відбувається тому, що любов проявляється як внутрішня, чисто людська потреба «віддати самого себе» іншій людині і одночасно зробити її «своїм», а на емоційному рівні «злитися» з нею.


ЛІТЕРАТУРА

1. Соловйов В. С. Сенс любові. – У кн.: Світ і ерос: антологія філософських текстів про кохання. – М.: Политиздат, 1991.

2. «Філософія любові» – А.А. Івін »,«Политиздат », М. 1990 р.

3. «Любов» – К. Василів, 1992 рік



Євгенія Марченко,

студентка 4 курсу Інституту психолого-



педагогічної освіти та мистецтв

Науковий керівник: А.О. Федчиняк,

к.п.н., доцент (БДПУ)

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   22


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка