Тиждень безпеки дитини



Сторінка1/6
Дата конвертації31.12.2016
Розмір1.07 Mb.
  1   2   3   4   5   6


НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ ТА БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кіровоградські міські курси II категорії



Александрова Т.Ф.

"ТИЖДЕНЬ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ" – ЗАХІД ФОРМУВАННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

Методичний посібник


Кіровоград

2013

Рецензент:



Желєзнова Т.П. - начальник науково-методичною лабораторією з основ здоров’я, безпеки життєдіяльності та охорони праці Кіровоградського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. В. Сухомлинського
Александрова Т.Ф.

"ТИЖДЕНЬ БЕЗПЕКИ ДИТИНИ" - ЗАХІД ФОРМУВАННЯ У ДОШКІЛЬНИКІВ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ: методичний посібник – Кіровоград: Кіровоградські міські курси II категорії НМЦ ЦЗ та БЖД Кіровоградської області, 2013.- 115 с.


У даному методичному посібнику розглянуто пріоритетні форми та методи роботи з дітьми через які у дошкільнят формуються практичні навички з безпеки життєдіяльності. Описані форми роботи з батьками, надаються тексти бесід, консультацій, тестів, практичні поради батькам щодо виховання власних дітей. Пропонуються до уваги читачів сценарії занять з дошкільниками на теми: "Природні стихійні лиха", "Безпечна подорож", "Правила поведінки", створених на основі узагальненого досвіду роботи вихователів дошкільних закладів Кіровограда.

В ньому зроблена спроба аналізу існуючої міністерської базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі», порівняння її з подібними програмами Білорусії та авторськими українськими програмами.

Докладно розкриті напрямки методичного супроводу дошкільних навчальних закладів працівниками навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності.

Наводяться інструктивно-методичні матеріали, якими необхідно керуватися під час підготовки та проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільному навчальному закладі. Подано зразки плануючої та звітної документації необхідної щодо проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільних навчальних закладах.

Даний методичний посібник може застосовуватись працівниками дошкільних навчальних закладів та навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, які згідно з чинними нормативно-правовими актами організують та контролюють роботу навчальних закладів, а також надають методичну допомогу керівництву і педагогічному складу в організації та проведенні практичних заходів з цивільного захисту.

Затверджено на методичній комісії центру «___» __________ _____року (протокол №___)




ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………......4

1 Формування у старших дошкільників основ безпеки життєдіяльності……………………………………………………………5

2 Співпраця педагогічних працівників з батьками щодо формування у дітей дошкільного віку навичок з безпеки життєдіяльності. Практичні поради батькам….………………………..15

3 Проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільних навчальних закладах та його підготовка …………………….....................................42



  1. Досвід методичного супроводу навчально-методичних центрів цивільного захисту та безпеки життєдіяльності з питань організації та проведення заходів «Тижня безпеки дитини» …………………………48

  2. Пріоритетні форми, методи та прийоми навчально-виховної роботи з дошкільнятами в період проведення «Тижня безпеки дитини»

(сценарії окремих заходів)…………………………………....................60

Додатки …………………………………………………………………..92

Бібліографія……………………………………………………………..114

ВСТУП
Безпека життєдіяльності дітей в сучасних умовах - одне з найактуальніших питань сьогодні. Підготувати дитину до уміння знаходити вихід з надзвичайних ситуацій, небезпечних для життя і здоров'я, можливо лише сформувавши у неї систему знань про основи безпеки життєдіяльності людини і суспільства, розвинувши практичні навички збереження життя і здоров'я.

Навчання правилам безпечної поведінки повинно проходити на всіх етапах життя людини, а починати необхідно з дошкільного віку. Дошкільний вік - оптимальний період формування соціальних навичок і важко уявити, що вони в більш дорослому віці самі собою виникнуть. Дошкільний вік характеризується наростанням рухової активності і збільшенням фізичних можливостей дитини, які, поєднуючись із підвищеною допитливістю, прагненням до самостійності, нерідко призводять до травмувань.

Кожна людина - і дорослий, і дитина - у будь-який момент може опинитися в надзвичайній ситуації. Навіть сама звичайна обстановка стане небезпечною, якщо не знати правил поведінки на вулиці, в транспорті, вдома. У таких ситуаціях самими беззахисними виявляються маленькі діти, яким властиві рухливість, непосидючість, допитливість. Практика показує, що наявність в дошкільному навчальному закладі багаточисельних планів, дорогих технічних засобів, озброєної охорони не знижує наслідків надзвичайних ситуацій. Якщо батьки і педагоги самі не готові до адекватних дій, то і діти так нічому і не навчаться. Отже, навчання дітей забезпеченню безпеки їх життєдіяльності - є актуальним педагогічним завданням, у вирішенні якого повинні брати участь не лише педагоги, але і батьки, громадськість, різні відомчі структури, які відповідальні за життя і здоров'я дітей.
1 ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ ОСНОВ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Як тільки дитина почала ходити, пора навчати її правилам безпеки життєдіяльності, самостійно помічати навколишню небезпеку, навчати дитину бути готовою до будь-якої небезпеки в побуті, природі, вчити діяти на випередження небезпеки. Прищеплювати дитині елементарні норми безпеки в побуті слід з шостого року життя. Адже саме в дошкільному віці активно розвиваються основні види діяльності людини: спілкування, ігрова, учбова, трудова, економічна, художня, спортивна. Будь-який з вказаних видів може бути використаний для навчання основам безпечної життєдіяльності. У дошкільному віці дитина щодня стикається з новими для неї предметами і явищами. Значна кількість дошкільників, залишившись без керівництва дорослого не здатні самостійно організувати діяльність і наповнити їїзмістом, крім того, накопичення знань і уявлень без відповідного керівництва дорослих йде безсистемно: поверхнево, помилково, хворобливо. І краще, якщо це керівництво здійснюється за участю професіоналів, тобто коли дитина відвідує дитячу установу, де вона не лише отримує різностороннє пізнання навколишнього світу, але і обмінюється отриманими знаннями з однолітками. Завдання вихователя: ознайомити дітей з нормами безпечної поведінки, озброїти необхідними знаннями, навчити відповідним правилам та діям.

В сучасному світі байдужості, бездуховності, обмеженої уваги, діти стали несамостійними, безініціативними, не можуть приймати самостійно рішення, не знають, до кого звернутися за допомогою, не уміють приймати правильне рішення в екстремальних ситуаціях, не знають правила безпечної поведінки. Ми згодні з думкою багатьох педагогів, що не можна ростити дітей «відчужених» від життя на дошкільному етапі.

Формування основ безпеки життєдіяльності дошкільників здійснюється у різних напрямах. Ми вважаємо, що в старшому дошкільному віці основними мають бути наступні напрями в роботі: протипожежна безпека, профілактика дитячого дорожньо-транспортного травматизму, безпека в побуті, безпека в природі.

У старшій групі у вихователів має бути вже напрацьований численний матеріал по вихованню навичок безпечної поведінки дошкільників.

Роботу по вихованню навичок безпечної поведінки у дітей слід починати з виявлення рівня їх знань і інтересів (проведення діагностики), яке може бути здійснено у формі бесіди, спостережень, ігрових занять. Визначивши рівень, стане зрозумілим з чого починати насамперед, щоб заповнити прогалини у знаннях дітей, і як саме готуватись, щоб навчання було цікавим і доступним діткам різного рівня обізнаності.

Для добрих результатів в реалізації цієї мети, ми вважаємо за необхідне вирішення наступних завдань:

- навчити вихованців умінню розпізнавати і оцінювати небезпеки навколишнього середовища;

- розкрити систему знань про небезпеки різного походження, заходи по їх запобіганню, ліквідації їх наслідків;

- прищепити вихованцям навички захисту і самозахисту, допомоги і взаємодопомоги в ситуаціях, небезпечних для їх фізичного, психологічного здоров'я і життя;

- знайти нові агітаційні форми пропаганди правил пожежної безпеки, дорожнього руху;

- закріпити наступні зв'язки з початковою школою;

- згуртувати дитячий колектив через спільну творчість.

Оптимальним методом формування основ безпеки життєдіяльності в дитячому садку є ігрова діяльність. Використовуються також методи переконання, розвиваючі методи, метод спонукання до співпереживання, емоційної чуйності, метод евристичних і пошукових ситуацій. Крім цього, в групах повинне бути створене наочно-розвиваюче середовище, яке може включати: куточок безпеки, дидактичні ігри, настільно-друковані ігри, ілюстративний матеріал, пізнавальну літературу для дітей в книжковому куточку, наочну інформацію для батьків.

Окрім цього, дуже корисні щоденні «хвилинки безпеки», що включаються в різні заняття і інші режимні процеси, що допомагають закріплювати знання і уміння особистої безпеки у дошкільників. У роботі застосовуються різні дидактичні ігри і посібники. Казки, розповіді, пісні, вірші, прислів'я допоможуть навчити дітей різноманітним відомостям про безпеку), можна переробити казку так, щоб діти могли самі закінчити її і знайти вихід з ситуації, що склалася. Вихователь повинен не забувати учити і нагадувати дітям прибирати за собою своє робоче місце, , іграшки. Лад в будинку і групі – не лише для чистоти, але і для безпеки. Дуже позитивну дію має розробка і проведення пізнавальних конкурсів, вікторин по правилах безпечної поведінки. Звичайно це дуже яскраві події, що запам'ятовуються, для дітей. Дуже ефективні виставки дитячої творчості на дану тематику.

Робота по навчанню основам безпеки життєдіяльності повинна проводитись систематично. Для того, щоб вона принесла результати, недостатньо одного заняття або бесіди з дітьми. І ще одна важлива вимога: дітям недостатньо теоретичних знань, вони повинні застосовувати їх на практиці. Діти в такому віці ще не можуть відтворювати отриману інформацію по пам'яті, їм необхідно побачити, поторкати, потримати в руках, понюхати, і так далі.

Працюючи з дітьми по формуванню основ безпеки життєдіяльності, слід враховувати, перш за все, їх вікові психофізіологічні і інтелектуальні особливості, прагнути викликати у дошкільників бажання дотримуватись правил безпеки, уникаючи моралізації, шляхом пізнання, а не заборон. Забезпечувати активність кожної дитини в процесі опанування знань і умінь безпечної поведінки в навколишньому середовищі. Прагнути донести до дітей, що небезпеки можна уникнути, якщо поводитися правильно, при цьому, не спровокувавши у них відчуття боязкості і страху, використовуючи імітаційне моделювання загрозливих ситуацій і навчання практичним діям з потенційно небезпечними предметами.

Крім того, педагогічні працівники дошкільних навчальних закладів в процесі навчально-виховного процесу з безпеки життєдіяльності повинні орієнтуватися на базовий компонент дошкільної освіти України (Державний стандарт дошкільної освіти), який реалізується програмами та навчально-методичним забезпеченням, що затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, науковими радами Інститутів післядипломної педагогічної освіти (авторські). Сумарним кінцевим показником набутих компетенцій випускником дошкільного навчального закладу з безпеки життєдіяльності (інваріантна частина освітньої лінії «ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ») перед вступом його до школи є вміння диференціювати поняття «безпечне» і «небезпечне», усвідомлення важливості безпеки життєдіяльності (власної та інших людей); знання правил безпечного перебування вдома, в дошкільному закладі, на вулиці, на воді, льоду, ігровому, спортивному майданчиках; вміння орієнтується у правилах поводження з незнайомими предметами та речовинами, пожежної та електробезпеки, користування транспортом, в основних знаках дорожнього руху тощо. Дитина повинна знати та змогти, в разі необхідності, скористатись номером телефону основної служби допомоги (пожежна, медична, міліція); усвідомлювати, до кого можна звернутись у критичній ситуації; володіти навичками безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків або дорослих.

Авторські програми з безпеки життєдіяльності українських педагогів, спираючись на базовий компонент Держстандарту, в основному передбачають набуття дітьми 5-6 років:

- уміння запобігати виникненню пожежі, знання правил пожежної безпеки вдома, уміння діяти при виникненні пожежі;

- знання частин вулиці, уміння орієнтуватись за світлофором та деякими дорожніми знаками, уявлення про роботу  ДАІ;

- знання правил поведінки в транспорті та поряд з ним;

- уяви про власну поведінку, якщо загубився в незнайомому місці;

- навичок безпечної гри з м'ячем, катання на санчатах, лижах, ковзанах;

- уміння відрізняти найвідоміші отруйні гриби від їстівних, правил контакту з домашніми, дикими і безпритульними тваринами, уявлення про небезпеку і захист від комах, знання про поведінку у лісі та водоймі, в полі;

- уміння обережно користуватись ножем, ножицями, голкою, виделкою;

- уявлення про вибухонебезпечні предмети;

- уявлення про наслідки користування ліками і термометром;

- знання про  небезпеку користування електричними і газовими приладами;

- уявлення про поведінку під час стихійного лиха (ураган, гроза, повінь, землетрус);

- знання про шкідливий вплив радіації

- практичні навички надання першої медичної допомоги та самодопомоги при незначних пошкодженнях;

- навички особистої гігієни з метою запобігання респіраторним, шкірним, кишковим захворюванням;

- уміння чинити опір пропозиції запалити цигарку чи спробувати алкогольні напої, наркотичну речовину;

- знання про профілактику гельмінтозу та педикульозу.

Такі вимоги викладені, наприклад в авторській програмі педагогічного колективу дошкільного навчального закладу №158 м. Дніпропетровська.

Хотілось би відмітити, що укладачі білоруської програми «Основи безпеки дітей дошкільного віку» створеної на основі Державних стандартів дошкільної освіти даної держави, Авдєєва Н.Н., Князева О.Л., Стеркіна Р.Б., на відміну від українських педагогів, визнали необхідним наповнити її новим змістомзмістом, який відображає загальні зміни в нашій екології, нашому суспільному житті також соціально-економічну і криміногенну ситуації. Наприклад, такий її розділ, як «Дитина та інші люди» включає теми:

1. Про не збіг приємної зовнішності і добрих намірів.

2. Небезпечні ситуації контактів із незнайомими людьми.

3. Ситуації насильницької поведінки з боку незнайомого дорослого.

4. Дитина і інші діти, у тому числі підлітки.

5. Дитина як об’єкт сексуального насильства.

Особливу увагу приваблює остання тема даного розділу, що не є популярною в українських програмах.

А розділ «Дитина і природа» - такі теми, як:

1. У природі все взаємопов'язано.

2. Забруднення навколишнього середовища.

3. Погіршення екологічної ситуації.

4. Дбайливе відношення до живої природи.

5. Отруйні рослини.

6. Контакти з тваринами.

7. Відновлення навколишнього середовища.

Новинкою можна назвати і розділ «Емоційне благополуччя дитини», який передбачає розгляд тем:

1. Психічне здоров'я.

2. Дитячі страхи.

3. Конфлікти і сварки між дітьми.

Хотілося б мати подібні загальноприйняті програми і в нашій державі.

За умов творчого підходу до варіативності та різноманітності змісту. Форм і методів роботи з дітьми не може існувати єдиної моделі планування педагогічної роботи із питання, яке розглядається. Кожен дошкільний навчальний заклад повинен визначити свої можливості (наявність спеціалістів, використання тих чи інших методик, матеріальна база), а також кліматичні, регіональні особливості.



Реалізація програм з безпеки життєдіяльності, система роботи по формуванню основ безпеки життєдіяльності старших дошкільників орієнтується на такі методи ознайомлення дітей з основами безпеки.

Метод порівняння. Діти можуть порівняти: вогонь це добре, або вогонь це погано. При використанні цього методу необхідно визначити, з якого порівняння зачинати - з порівняння по схожості або порівняння по контрасту. Порівняння по контрасту дається дітям легше, ніж по подібності. Метод порівняння допомагає дітям виконувати завдання на угрупування і класифікацію. Для того, щоб групувати, класифікувати предмети, явища, потрібні уміння аналізувати, узагальнювати, виділяти істотні ознаки. Все це сприяє усвідомленому засвоєнню матеріалу і викликає інтерес до нього. Наприклад: дітям пропонується зображення на картинках, дається завдання відібрати предмети, які будуть потрібні пожежникові при гасінні пожежі і відібрати предмети, які горять. Прийом класифікації сприяє пізнавальній активності, якщо використовується не як самоціль, а в контексті близького і зрозумілого для дитини завдання: відібрати предмети для тематичної виставки, картинки для альбому і так далі.

Метод моделювання ситуацій. Дітей доцільно навчити складати план - карту групи, ділянки дошкільної установи, дороги в дитячий садок і ін. Діти вчаться розташовувати предмети в просторі, співвідносити їх, «читати» карту. Завдання типа «Складемо план - карту групової кімнати, відзначимо небезпечні місця червоними кружечками». Моделювання таких ситуацій: дим в групі, дим з сусіднього будинку, прорвало водопровід, що ти робитимеш, подай ножиці правильно, знайшов пігулку в групі, твої дії. Моделювання ситуацій дає дитині практичні уміння застосувати отримані знання на ділі і розвиває мислення, уяву і готує дитину до уміння вибратися з екстремальних ситуацій в житті. Для розвитку уяви і творчого початку поважно ставити дітей в ситуацію пошуку вирішення логічних і практичних завдань. Наприклад: потрібно забити цвях, а молотка немає. Який варіант рішення задачі запропонують діти? Вони можуть сказати, що можна попросити молоток у тесляра. А якщо сьогодні тесляра немає, а роботу треба зробити обов'язково? Вихователь повсякчас ускладнює для дітей завдання. Діти пропонують забити цвях предметом, який не личить за матеріалом, формою і так далі Не слідує з підказкою, дуже корисно, щоб діти проявили гнучкість мислення і самостійно знайшли правильну відповідь. Таким чином, вихователь постійно звертає увагу дітей на різні предмети, викликаючи інтерес до їх будови, функції, призначення, і правила безпечного поводження з ними.

Метод повторення. Найважливіший дидактичний принцип, без вживання якого не можна говорити про міцність засвоєння знань і виховання відчуттів. На занятті він може виступати як провідний метод або методичний прийом. Від дітей вимагається уміння повторити те, що вони засвоїли. Повторення приводить до появи узагальнень, сприяє самостійному формулюванню висновків, підвищує пізнавальну активність.

Експериментування і досліди дають дитині можливість самостійно знаходити рішення, підтвердження або спростування власних думок та переконань. Наприклад, дітям було поставлено питання: «Чому не можна прикрашати ялинку свічками?». Вони відповідали, що це не красиво, що зараз багато красивих іграшок, а думок про небезпеку вони не висловлювали. Тоді вихователь піднісши до засвіченої свічки сніжинку з паперу, продемонстрував дітям, як вона почала диміти, і діти зрозуміли, що свічка це не прикраса, а небезпечний вогник, від якого може виникнути пожежа. Цінність цього методу в тому, що він дає дитині можливість самостійно знаходити рішення, підтвердження або спростування власних думок.

Ігрові прийоми підвищують якість засвоєння пізнавального матеріалу і сприяють закріпленню відчуттів. Одним з прийомів може бути уявна ситуація: уявна подорож до прадавніх людей, зустріч з уявними героями і тому подібне, наприклад: «Давайте в думках уявимо, що ми з вами у далекому минулому, сірників не було, як же добували вогонь прадавні люди (вони терли паличку об паличку, били одним каменем об інший, висікаючи іскри). Там ніхто не знав, що є інші способи здобичі вогню. Що ми розповімо їм про ці способи?».

«До нас у гості прийшов Незнайко, давайте йому розповімо про небезпечні ситуації в групі і удома». Ігрове «Нібито …» розкріпачує дітей, знімає обов'язковість вивчення і робить цей процес природним і цікавим. Наприклад: «Нібито до нас в місто приїхала людина, яка ніколи тут не була. Що ми їй покажемо в груповій кімнаті, як розповімо про основи безпеки в групі?» Підвищенню емоційної активності допомагають ігри-драматизації, які можна включати в заняття (після прочитання художнього твору, при підготовці концерту).



Придумування казок на різні теми. Придумаємо казку «Як я рятував ляльку від пожежі у будинку, де я живу і де багато електричних приладів». Підвищенню активності дітей допомагають ігри-драматизації, які можна включати в заняття (після прочитання художнього твору, при підготовці розваги). Сильна дія на відчуття надає поєднання різноманітних засобів на одному занятті. Наприклад: читання художнього твору з подальшим розглядом ілюстрацій або картин; читання і подальша образотворча діяльність. Залежно від мети заняття, вікових особливостей дітей вихователь відбирає художні засоби і продумує прийоми, що підсилюють дію цих засобів на емоційну сферу дитини.
2 СПІВПРАЦЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ З БАТЬКАМИ ЩОДО ФОРМУВАННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ НАВИЧОК З БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ.

ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ БАТЬКАМ.

Педагогічним працівникам дошкільних навчальних закладів щодо формування знань та умінь дітей з безпеки життєдіяльності у дітей, необхідно працювати спільно з батьками, які виступають для дитини прикладом для наслідування. Проводити з ними збори, консультації, семінари, відкриті перегляди, вечори розваг і виставок спільної художньої творчості дітей і дорослих. Адже багато залежить від них. Якщо батьки не працюватимуть з дітьми з даної проблеми вдома, то в дитячому садку дитина не захоче пізнавати таку інформацію.

У вихованні дітей незаперечна роль сім'ї. Який еталон батьків, орієнтований на втілення цієї мети? Це - «ідеальні батьки», тобто гармонійні взаємини, що будуються, в сім'ї на основі життєвої мудрості, терпіння, взаєморозуміння, пошани, істини, краси, добра. Це - батьки, які показують позитивний приклад своїм дітям. Важливо, щоб батьки усвідомили, що не можна вимагати від дитини виконання якого-небудь правила поведінки, якщо вони самі не завжди йому слідують. Їх особлива батьківська відповідальність полягає в тому, щоб удома було якомога менше небезпечних ситуацій. Необхідно направляти діяльність батьків в те русло, яке співзвучне завданням вмісту освітньої роботи в групі. Це здійснюється на батьківських зборах з метою інформування про спільну роботу і стимулювання їх активної участі в ній, в ході бесід, консультацій, за допомогою інформації в «куточках батьків», що відображають поточні події, що несуть конкретні знання, рекомендації. Сітка занять на тиждень мало, про що скаже батькам. Але їм буде цікаво взнати, чим їх діти займатимуться протягом тижня. І не виключено: дорослі охоче включаться в «домашні завдання», які інколи задають дітям. З батьками проводяться консультації, доводяться домашні завдання. Також можна провести невелике тестування на тему «Звідки небезпека», де наводяться ряд питань.

Дуже добре, якщо на видному місці буде оформлений стенд «Дошкільник - в безпечному середовищі», де будуть розміщені матеріали для батьків, наприклад:

- пам'ятки: «Користування електрикою для дітей і дорослих», «Порядок дій при нещасному випадку»;

- буклети: «Життя дітей в наших руках», «Виховуємо грамотного пішохода», «Основи безпеки життєдіяльності дітей дошкільного віку», «Лікар Айболить»;

- консультації «Знайомимо дітей з лікарськими рослинами», «Роль сім'ї в зниженні дорожньо-транспортного травматизму», «Витівки дітей з вогнем», «Дитина одна вдома», «Діти і вогонь», «Виховання навичок безпечної поведінки через казку» і так далі.

Найкраще, якщо батьки будуть обізнаними щодо всіх існуючих навколо дітей небезпек та озброєними слушними порадами з приводу правильних дій у разі їх виникнення.


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка