Тернопільська українська гімназія ім.І. Франка



Скачати 253.01 Kb.
Дата конвертації01.05.2017
Розмір253.01 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКА УКРАЇНСЬКА ГІМНАЗІЯ ІМ.І.ФРАНКА

Інноваційні методи і прийоми формування ключових компетентностей учнів

н
а уроках біології


Опис досвіду роботи

вчителя біології

Товстиги І.З.

Тернопіль - 2015
Суть і зміст досвіду
Компетентнісний підхід в освіті — це відповідь на вимогу часу. Сьогодні випускнику необхідні не знання, а високий розвиток різних типів компетентностей, які допоможуть йому відповідати вимогам реального «дорослого» життя, активно інтегруватися в українське та європейське суспільство.

Вчитель сьогодні має бути не «транслятором» інформації, а організатором діяльності, тобто, як би активно вчитель не намагався викладати свій предмет, якщо при цьому він не забезпечив активної діяльності учнів, її мотивацію й організацію, то процес навчання фактично не функціонує через відсутність дидактичної взаємодії між носієм інформації (вчителем) та її споживачем (учнем). Що різноманітнішою є навчальна діяльність, то більш розвивальною функцією наповнюється учіння. Саме за таких умов можна досягти компетентності учнів як інтегрованого результату навчання.

Суть педагогічного досвіду Товстиги І.З. полягає в пошуку ефективних методів і прийомів формування ключових компетентностей гімназистів на уроках біології. Педагогічна майстерність вчительки виявляється у вмінні поєднувати продуктивні інноваційні технології із традиційними, мотивовано моделювати уроки різних типів і структур. Її досвід базується на:

— знанні вчителем індивідуальних особливостей кожної дитини;

креативному мисленні, здатності до постійного пошуку;

— організації навчання за умови систематичного провокування мисленнєвої діяльності школяра;

— створенні на уроці оптимальних умов для формування ключових, загальнопредметних та предметних компетентностей.

Опис досвіду

Відповідно до державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти навчально-виховний процес Товстига І.З. будує на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів, враховуючи, що особистісно зорієнтований підхід до навчання забезпечує розвиток академічних, соціокультурних, соціально-психологічних та інших здібностей учнів, діяльнісний спрямований на розвиток умінь і навичок учня, застосування здобутих знань у практичних ситуаціях, а компетентнісний сприяє формуванню ключових, загальнопредметних і предметних компетентностей.

Працюючи над науково-методичною проблемою «Формування ключових компетентностей учнів на уроках біології», у своїй роботі вчителька використовує результати наукових досліджень компетентнісного підходу вітчизняних та російських вчених — М.Авдєєвої, І.Бабина, А.Вербицького, Я.Кодлюка, В.Краєвського, О.Пометун, К.Савченко, О.Соколової, Г.Терещука, А.Хуторського та інш.

До ключових компетентностей, які Товстига І.З. прагне сформувати в учнів при вивченні біології, належать:

1. компетентність саморозвитку і самоосвіти;

2. соціальна компетентність;

3. загальнокультурна компетентність;

4. компетентність продуктивної творчої діяльності;

5. інформаційно-комунікаційна компетентність;

6. здоров’язбережувальна компетентність.

Формувати компетентність саморозвитку і самоосвіти, що передбачає розуміння учнями необхідності і готовності вчитися протягом усього життя, Ірина Зіновіївна починає із 6-го класу шляхом виконання учнями міні-проектів. Написання та захист проектів не лише поглиблюють знання учнів з певної теми, а й задовольняють потреби підлітків у презентації себе та своїх здобутків серед однолітків. Підготовка проекту розвиває у школярів навички організації власної навчальної діяльності, аналізу наукових досягнень, узагальнення і систематизації великих обсягів інформації. Наявність цих вмінь свідчить про вміння вчитися.

Внутрішня мотивація учнів до навчання виникає поступово. У багатьох вона нестійка і залежить від ситуації. На уроках на етапі мотивації навчальної діяльності вчителька застосовує різні методичні прийоми для підтримки пізнавального інтересу в дітей, потреби в нових знаннях: «Дивуй!» (додаток 1), бо здивування — початкова фаза розвитку пізнавального інтересу; «Відстрочена відгадка» (додаток 2) — на початку уроку вчителька загадує загадку (маловідомий або дивний факт), на яку відгадку можна дізнатися під час вивчення нового матеріалу; «Фантастична добавка» (додаток 3) — реальна ситуація доповнюється елементами фантастики.

При формуванні компетентності саморозвитку і самоосвіти Ірина Зіновіївна використовує різні типи завдань:

— завдання, що встановлюють зв’язок між теоретичними знаннями і практичними діями.

У темі «Будова і життєдіяльність рослин» (7 клас): «Коли вирощують картоплю, то її обов’язково підгортають. Із якою метою це роблять?»; «Навесні часто обрізають декоративні кущі? Навіщо?» У темі «Кровообіг і лімфообіг» (9 клас): «Чому ін’єкції роблять у вени, а не в артерії?»; «Коли беруть кров із вен передпліччя, лікар накладає джгут на плече і просить пацієнта стиснути кілька разів кисть руки. При цьому вени набухають і стають добре помітними. Як це можна пояснити?»;

— завдання на самоспостереження.

У темі «Опора і рух» (9 клас): «Проаналізуйте свою позу, коли сидите за партою. Визначте, чи сприяє вона формуванню правильної постави. Чи відсутні фактори, що провокують порушення постави з часом?»; «Заплющивши міцно очі, ви відчуєте в ділянці ока тремтіння м’язів, що скоротилися. Чому відбувається тремтіння?» У темі «Дихання» (9 клас): «Після чергового видиху затримайте дихання на 30-40 секунд. Яке бажання у вас при цьому виникає? Чому виникає потреба у видиху? Чи можна довільно загальмувати роботу дихального центру на необмежений час? Чому?»;

— завдання, що сприяють розвитку дослідницьких навичок.

У темі «Будова і життєдіяльність рослин» (7 клас): «Запропонуйте дослід, що доводить вплив сонячного світла на ріст і розвиток рослин». У темі «Земноводні» (8 клас): «Відомо, що жаби полюють лише на рухому здобич. Якими дослідами можна підтвердити цю реакцію амфібій?» У темі «Мислення і свідомість» (9 клас): «Запропонуйте схему досліду, який би довів, що емоційний стан людини впливає на її працездатність і результативність діяльності».

З метою формування соціальної компетентності, що забезпечує уміння робити вибір, приймати рішення, брати відповідальність, безконфліктно співіснувати, вчителька пропонує учням завдання різного рівня складності, при цьому не розподіляє завдання, а гімназисти самі обирають їх собі.

При проведенні контрольних робіт у ІV рівні складності пропонує учням декілька творчих завдань, а вони самостійно обирають собі одне.

Вибір учнями певних завдань свідчить про їх здатність до самооцінювання.

Вміння самостійно приймати рішення, йти на компроміс, досягати спільної згоди Ірина Зіновіївна формує в учнів при проведенні узагальнюючих уроків. Заздалегідь знайомить з формами їх проведення (семінар, тестові завдання, контрольна робота, захист проектів), а гімназисти самостійно роблять вибір і повідомляють про це її.

Для розвитку соціальної компетентності часто використовує групову форму навчання при вивченні різноманітності тварин у 8 класі; будови судинної системи, порушень роботи імунної системи, газообміну у легенях і тканинах, сенсорних систем, видів пам’яті в 9 класі. Ефективна ця форма навчання при розгляді будови, властивостей та значення вуглеводів, будови білків, будови та функцій одно- та двомембранних органел у 10 класі; генетичних основ селекції організмів, основних напрямків сучасної біотехнології, життєвих циклів у рослин і тварин, поняття про середовище існування і шляхи пристосувань до нього організмів у 11 класі . Учні в групі обговорюють хід виконання проблемного завдання, розподіляють між собою обов’язки, обирають рецензента з іншої групи. Все це формує в них вміння приймати рішення, робити власний внесок у спільну справу, розвиває здатність до самооцінки і адекватної оцінки інших.

Ефективна групова форма роботи і при проведенні лабораторних та практичних робіт. Так у 9 класі при виконанні практичної роботи «Будова суглобів, допомога при ушкодженнях опорно-рухової системи» учні об’єднуються у групи. Кожна група отримує завдання: за описом визначити тип травмування, опрацювати літературу з надання долікарської допомоги при травмах і продемонструвати уміння діяти в нестандартних ситуаціях. Завдання груп:

- учень травмувався внаслідок невдалого стрибка. У нього ліве передпліччя змінило свою звичну форму, правий гомілковостопний суглоб втратив рухомість. Визначте, які види травм отримав потерпілий та надайте допомогу.

- травмована людина має змінену форму лівого стегна, із рваної рани виступають краї кісток. Визначте травму та надайте першу допомогу.

- потерпілий в дорожньо-транспортній пригоді скаржиться на біль у грудях під час дихання та неможливість руху в правому ліктьовому суглобі. Які види травм отримав потерпілий? Надайте йому першу допомогу.

- у хлопчика, що впав з велосипеда виявили змінену форму правого плеча, сильний біль і набряк ушкодженого місця. Визначте травму та надайте першу допомогу.

З метою формування загальнокультурної компетентності, що передбачає оволодіння досягненнями культури, розуміння інших людей, їхньої індивідуальності та відмінностей за національними, культурними та релігійними ознаками, вчителька на уроках часто використовує фрагменти з художніх творів. Вони позитивно впливають на образне мислення учнів, здатність висловлювати оригінальні ідеї. Літературні твори використовує на різних етапах уроку: під час вивчення нового матеріалу, його закріпленні, розв’язуванні творчих завдань. У 7 класі під час вивчення розділу «Різноманітність рослин» для підвищення пізнавальної активності учнів та здійснення естетичного, духовного виховання Ірина Зіновіївна використовує легенди та вірші (додаток 4), у 8 класі на уроках зоології практикує загадки-промовки, легенди про тварин, розповіді про тварин-синоптиків. На уроці «Набута поведінка. Утворення умовних рефлексів» (9 клас) вчителька використовує легенду про хитрого Ходжу (додаток 5).

Значно ширше використовує художні твори у позакласній роботі.

У ході вивчення нового матеріалу Ірина Зіновіївна розповідає учням про діяльність вчених, що зробили вагомий внесок у розвиток біології. Із книги Я. Голованова «Етюди про вчених» (серія «Життя видатних людей») Товстига І.З. використовує цікаві біографічні відомості про І.Павлова, О.Сєверцова, М.Вавилова, а наукові відкриття багатьох вчених із посібника «Біологія: Словник – довідник» авторів В.Попович, Т.Сало, Л.Деревинська. Під час підготовки до уроку на тему «Запліднення у квіткових рослин» учні готують повідомлення про життя і діяльність С.Г.Навашина. Для виховання гімназистів вчителька широко використовує життєвий і творчий шлях В.І.Вернадського.

З метою формування загальнокультурної компетенції Товстига І.З. звертає увагу учнів на зв’язок біології з іншими природничими та суспільними дисциплінами і на значення біології для розвитку цивілізації. Велике зацікавлення в учнів викликають такі факти. Зокрема вивчення кришталика ока арабськими лікарями наштовхнуло вчених давнини на думку про використання лінз, виготовлених з кришталю чи скла, для збільшення зображення. Французький фізіолог і фізик ХІХ століття Жан Луї Марі Пуазель на основі досліджень руху крові по кровоносних судинах встановив закон руху рідин у тонких трубках. Жаби бачать лише рухомі об’єкти і цю властивість намагаються повторити вчені-конструктори при розробці автоматичних систем стеження та сигналізації. М.Жуковський, досліджуючи політ птаха, відкрив «таємницю крила» і розробив методику розрахунків підйомної сили крила, тієї сили, що утримує літак у повітрі. Наслідуючи природу, зокрема яйце, люди придумали електричну лампочку опуклої форми. Ось тому вона не тріскає, коли її силою вкручують у патрон, хоча скло лампочки дуже тонке.

Розуміння інших людей, їхньої індивідуальності та відмінностей формує вчителька в учнів під час вивчення теми «Особливості виду людина розумна», розділу «Біологічні основи поведінки людини».

Розвиток компетентності продуктивної творчої діяльності Товстига І.З. здійснює шляхом самостійного складання учнями задач, тестів, запитань до теми. Найкращі варіанти тестів використовує для перевірки знань інших учнів. Для розвитку уяви вчителька пропонує гімназистам творчі завдання (додаток 6).

Учні основної школи на уроках Ірини Зіновіївни демонструють свою творчість у складанні біологічних казок, вікторин, коміксів, кросвордів. Наприкінці вивчення теми вони мають право отримати високу оцінку за такі завдання. Щоб спонукати дітей думати, аналізувати інформацію, часто вчителька використовує такі вправи, як «Мозковий штурм», складання діаграми Вена, сенкана, «Своя опора». Вправа «Заперечую» допомагає Ірині Зіновіївні формувати вміння учнів розмірковувати, звільняє їх від механічного запам’ятовування, зазубрювання. Так у 7 класі під час уроку на тему «Насіння. Проростання насіння» після вивчення нового матеріалу Ірина Зіновіївна пропонує учням завдання: «У вас є насіння квасолі, скляна банка, вода. Знайдіть найбільш оптимальний варіант швидкого проростання насіння».



Версія. У склянку покладемо насіння і заповнимо її водою до країв.

Заперечення. Звісно, для проростання насіння необхідна вода, але йому треба ще і повітря, бо клітини зародка потребують кисню для дихання та отримання енергії. Тож води налити треба стільки, щоб лише змочити насіння.

Версія. Склянку із змоченим насінням поставимо на вікно, щоб воно мало багато світла.

Заперечення. Світло для проростання насіння не потрібне. Крім того на підвіконнику восени і взимку прохолодно. Тож змочене насіння швидше проросте у теплому місці навіть за відсутності світла.

Метод проблемного викладу нового матеріалу Товстига І.З. використовує при вивченні зчепленого успадкування (11 клас). Учням вчителька ставить запитання: «Чому при аналізуючому схрещуванні дигетерозиготних мух замість очікуваного розщеплення за фенотипом 1:1:1:1 83% мух мали комбінацію, як у батьківських форм, а тільки 17% були рекомбінантами?» Ірина Зіновіївна пропонує вихованцям у грі стати співробітниками лабораторії Т.Моргана й на основі вивченої інформації пояснити отримані результати. Процес мислення набуває продуктивного характеру й після «мозкового штурму», діти самостійно роблять правильні висновки. Учневі, який запропонував правильну гіпотезу, вручає «Нобелівську премію».

Для формування творчих здібностей вчителька практикує ігри – змагання, рольові ігри, дидактичні ігри ( «Вірю – не вірю», «Відгадай за описом», «Світлофор», «Розумники й розумниці», «Бумеранг», «Впіймай помилку», «Утвори пару», «Сніжна грудка», «Шпаргалка»).

В 11 класі під час вивчення основних напрямків сучасної біотехнології вона пропонує учням дискусію з теми «Трансгенні продукти: за чи проти», а, вивчаючи тему «Ембріотехнології. Клонування», — «Клонування людини: благо чи зло?» Ірина Зіновіївна вчить у дискусії учнів логічно мислити, толерантно відстоювати свою позицію, дослухатись до думки інших.

Творчу продуктивну діяльність учнів Товстига І.З. активізує за допомогою нестандартних уроків. Вивчення теми «Плацентарні ссавці. Комахоїдні та рукокрилі» у 8 класі проводить у формі уроку-змагання між командами «Землерийки» і «Кажани». Урок – природнича телепередача «У світі грибів» (7 клас) монтувався різними студіями «Найвідоміші і найтаємничіші», «У світі слизовиків», «Біологія грибів», «Фізіологія грибів», «Фізкультхвилинка», «Дослідницька», «Підприємницька», «Розпізнай», «Термінологічна», «Екологічна». На урок — прес-конференцію «Клас Дводольні. Родина Айстрові» (7 клас) завітали представники різних професій: біологи, екологи, агрономи, історики, медики, кулінари, народознавці.

У рамках теми «Клітина: Будова та життєдіяльність» (10 клас) Ірина Зіновіївна проводить узагальнюючий урок-фантазію «Моє місто – Клітина». Учні об’єднуються у групи – різні туристичні фірми. Завдання групам: знайти в клітині аналогії до різних міських структур, намалювати й представити своє місто. Таким чином учні повторюють будову клітини, знаходять асоціації, створюють рекламний постер, із задоволенням вживаються у роль туристичних агентів.

Розвиткові розумової і творчої активності гімназистів сприяє метод проектів, що є поєднанням теорії і практики, постановки певного розумового завдання і практичного його виконання. Метод проектів дає змогу Ірині Зіновіївні у комплексі зреалізувати всі ключові компетентності, бо при виборі теми формується соціальна компетентність, при опрацюванні джерел інформації розвиваються компетентності саморозвитку і самоосвіти та загальнокультурна, а при презентації реалізуються компетентність продуктивної творчої діяльності та інформаційно-комунікаційна. Звітують учні про свою діяльність учні не лише у формі презентацій, плакатів, але і рефератів, які цікаво і майстерно ілюструють малюнками, картинками, аплікаціями, створюють кросворди, вікторини. Перед вивченням теми «Особливості внутрішньої будови та життєдіяльності птахів. Риси пристосованості до польоту» (8 клас) учні об’єдналися у групи і отримали випереджувальне завдання: дослідити будову та функції певної системи органів птаха, з’ясувати її риси пристосування до польоту. Представляли вони свої міні-проекти на уроці у формі презентацій. До створення проектів учителька залучає учнів 6-х класів.

Участь у різноманітних заходах (конкурсах, конференціях, наукових читаннях), МАН України формує в учнів компетентність продуктивної творчої діяльності.

Мислення, пам’ять, увагу своїх вихованців Ірина Зіновіївна розвиває різноманітними інтелектуальними іграми: «Що? Де? Коли?», «Поле чудес», «Турнір юних біологів», учні готують відповіді на складні запитання, виконують творчі завдання, розв’язують біологічні задачі. Із задоволенням гімназисти всіх класів беруть участь у щорічній Всеукраїнській акції «Птах року»: створюють презентації, інформаційні листівки. Учні 9-10 класів написали вірші про серпокрильця чорного — птаха 2014 року (додаток 7). Творчо і натхненно беруть гімназисти участь у Всеукраїнській акції «Замість ялинки – зимовий букет», в конкурсі екологічних агітбригад, «Молодь за здоровий спосіб життя». Творчу креативність проявляють гімназисти під час створення різних експозицій, героїв казок з овочів і фруктів для традиційної осінньої виставки «Дари природи очима дітей», проведенні усного журналу «Мурчик і Мурка».

Велику увагу на уроках біології вчителька приділяє формуванню інформаційно-комунікаційної компетентності. Вона вчить здобувати, опрацьовувати і використовувати інформацію з різних джерел; зокрема ефективно працювати з підручником. При вивченні теми «Будова та функції двомембранних органел клітини. Функції мітохондрій. Клітинне дихання» (10 клас) використовує прийом лекція – гіпертекст. Різноманітними завданнями вона стимулює учнів до використання додаткових джерел інформації: хрестоматій, довідників, Інтернет ресурсів.

Особливого значення Ірина Зіновіївна надає лабораторним і практичним роботам, які, крім інформаційної складової компетентності, формують ще практичні уміння гімназистів.

Часто на уроках Товстига І.З. використовує нові інформаційні технології: навчальні програми з біології, програми – репетитори, програми віртуальних лабораторних і практичних робіт, відеофрагменти. Застосування прикладного програмного забезпечення дає змогу вивести сучасний урок біології на якісно новий рівень, залучає школярів до активної пізнавальної діяльності завдяки новизні та нетрадиційності викладання нового матеріалу.

З метою формування комунікаційної складової компетентності, що передбачає розвиток в учнів культури мовлення, уміння ставити запитання, висловлювати власні думки і аргументовано їх доводити, здатність до толерантного спілкування, Ірина Зіновіївна використовує роботу в групах, інтерактивні вправи «Я тобі – ти мені», «Завершіть фразу», «Я так думаю», «Мікрофон», «Мозковий штурм». Інтерактивну вправу «Мозковий штурм» вона використовує при вивченні теми «Сенсорні системи» (9 клас). Учитель ставить перед гімназистами дискусійне питання: «Яке біологічне значення має те, що слуховий аналізатор не сприймає ультразвуків та інфразвуків, а зоровий — ультрафіолетових та інфрачервоних променів?» Учні обговорюють питання і висловлюються по черзі. Такий вид роботи вчить гімназистів формувати власну точку зору, поважати думку товаришів та в ході дискусії приймати правильне рішення.

Розвиток монологічного мовлення Ірина Зіновіївна здійснює під час усного опитування, повідомлень учнів, захисту проектів, рефератів, коментування дослідів. Бесіди, диспути, семінари, конференції, уроки - змагання, уроки – мандрівки сприяють розвитку діалогічного мовлення учнів. Навички письмового викладу матеріалу вона формує під час написання гімназистами повідомлень, рефератів, науково – дослідницьких робіт, проектів.

Формування здоров’язбережувальної компетентності Ірина Зіновіївна починає реалізовувати при вивченні курсів біології рослин і біології тварин. Вивчаючи значення рослин у житті людини, знайомить дітей з лікарськими рослинами нашої місцевості. На уроках вони дізнаються про організми, що паразитують в тілі людини – гельмінти, гриби, віруси і бактерії, а також шляхи їх проникнення в організм. Це спонукає гімназистів уважніше ставитись до свого здоров’я.

На уроках в 9 класі вчителька навчає практичних навичок надання долікарської допомоги, основ здорового способу життя, переконує у необхідності дотримання правил особистої гігієни, розповідає про негативний вплив алкоголю, наркотиків, нікотину на організм і поведінку людини. З цією метою проводить зустрічі гімназистів з лікарями (наркологом, венерологом).

Формує в учнів уміння визначати рівень свого здоров’я, зберігати його і зміцнювати шляхом корекції способу життя.

Особливу увагу Ірина Зіновіївна приділяє формуванню «здорової атмосфери» в класі, підвищенню культури взаємин між учнями, налагодженню емоційного контакту між учителем і учнями, створенню в класі доброзичливого творчого мікроклімату.

Вона знайомить учнів з методикою проведення аутогенного тренування як методу керування своїми емоціями, подолання хвилювання, профілактики нервової перевтоми. Це привчає гімназистів поводитися впевнено, вірити у власні сили.

Цікавою і корисною для учнів є співпраця з ТОВ «Об’єднаною консалтингово-інвестиційною компанією Always» в рамках програми «Додаткова освіта в позаурочний час». Вона знайомить учнів із особливостями підліткового віку, формує навички здорового способу життя.

У формуванні здоров’язбережувальної компетентності учительці допомагає курс «Уроки для стійкого розвитку», який сприяє екологізації свідомості учнів, формуванню нових моральних принципів. Ірина Зіновіївна прагне, щоб гімназисти поступово усвідомили, що їхні розумні дії приносять користь не лише природі, але і їм самим: тривалість життя людини і стан її здоров’я залежать від чистоти довкілля.

Товстига І.З., використовуючи ефективні методи і прийоми, створює всі передумови для успішного засвоєння навчального матеріалу і формування особистості із розвиненими ключовими компетентностями.



Результативність реалізації досвіду
Товстига І.З. плідно працює з обдарованною молоддю. Свідченням високого рівня сформованості ключових компетентностей є участь гімназистів в олімпіадах з біології. Учень Блащак Іван, тричі був переможцем ІV етапу Всеукраїнської олімпіади з біології.




Навчаль-ний рік

Прізвище, клас

ІІ етап

ІІІ етап

ІV етап

1.

2010 – 2011

Дрозд Микола (8 клас)

Чарківський Тарас (11 клас)



Друге

Третє


Третє




2.

2011 – 2012

Блащак Іван (8 клас)

Дрозд Микола (9 клас)

Дворянська Анна (8 клас)


Перше

Друге


Третє

Перше

Третє


Перше

3.

2012 –

2013


Блащак Іван (9 клас)

Таванець Назар (8 клас)

Дрозд Микола (10 клас)


Перше

Друге


Третє

Перше

Друге

4.

2013 - 2014

Блащак Іван (10 клас)

Брик Анастасія (11 клас)



Перше

Третє


Перше

Перше

5.

2014 - 2015

Блащак Іван (11 клас)

Тарнопільський Руслан

(10 клас)


Перше

Третє


Перше



Розумову і творчу діяльність учнів учителька розвиває також при вивченні екології. Її вихованці є переможцями різних етапів Всеукраїнської олімпіади з екології.






Навчаль-ний рік

Прізвище, клас

ІІ етап

ІІІ етап

1.

2010 – 2011


Гайда Ольга (11 клас)

Третє

 

2.

2013 – 2014


Прокопенко Владислав

(11 клас)



Друге

 

3.

2014 – 2015


Бойко Ольга (10 клас)

Сморщок Ростислав

(11 клас)


Перше

Перше


Друге
Третє


Гімназисти, із сформованими ключовими компетентностями, успішно зреалізовують себе у житті. Учні Товстиги І.З. беруть активну участь у МАН України. Вони є призерами другого та третього етапу конкурсу — захисту науково-дослідницьких робіт з біології, екології. За 2006 — 2015н.рр. чотирнадцять її вихованців були призерами другого етапу та шість — третього етапу конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт.







Навчаль-ний рік

Прізвище та ім’я

ІІ етап

ІІІ етап (Заключний)

1.

2010-2011

Пшеничний Андрій

Покотило Олег

Сень Марія

Чарківський Тарас

Гайда Ольга

Рицик Ольга

Онищук Роман


Перше

Перше


Перше

Перше


Друге

Перше


Друге

Перше

Перше


Третє

Третє


Третє

2.

2013-2014

Трилюк Олена

Брик Анастасія



Друге

Друге


Третє

3.

2014-2015

Блащак Іван

Перше




У 2013-2014 н.р. учениця Товстиги І.З. Цимбалюк Христина (11 клас) в складі команди міста Тернополя брала участь у турнірі «Юний біолог».

Учителька розробляє і проводить нетрадиційні уроки з біології, позакласні заходи. Конспект уроку — конференції «Клас Дводольні. Родина Айстрові» був надрукований в газеті «Біологія. Шкільний світ». Вона надавала допомогу у підготовці до друку посібника «Такий дивовижний світ тварин!» /За ред.Сидорович М.М. – Тернопіль: Мандрівець.

Сценарій усного журналу «Мурчик і Мурка» був надрукований у гімназійному журналі «Животоки».

Ірина Зіновіївна бере активну участь у роботі гімназійної кафедри природничих дисциплін, проводить відкриті уроки та позакласні заходи, дає показові уроки для слухачів курсів підвищення кваліфікації, активно ділиться педагогічним досвідом формування ключових компетентностей гімназистів з колегами на засіданнях шкільних, міжшкільних та міських методичних об’єднань.

Відповідальна, добросовісна, толерантна у ставленні до людей, Товстига І.З. завоювала повагу та авторитет серед учнів, колег та батьківської громадськості.


Заступник директора

з навчально-методичної роботи М.А. Нова

Додаток 1

Дивуй!

До теми «Водорості» (7 клас). «Життя у вологих тропіках стало серйозною проблемою для двох полярних ведмедів, які живуть у Сінгапурському зоопарку, - вони позеленіли. Звичайно, біло-жовті шуби ведмедиці Шеби та її сина Інукі позеленіли від того, що на шерсті почали активно цвісти водорості. «Нешкідливі водорості й зелений наліт – наслідок вологого і жаркого клімату Сінгапуру», - пояснює доглядач зоопарку містер Тан ». (Газета «Новачок»)

- А чи тільки у воді існують водорості? Які вони? Скільки їх?



До теми «Найпростіші» (8 клас). Амеб помістили у дві колби: в одну – з джерельною водою, а в іншу – з кип’яченою. В одній із колб через деякий час амеби загинули.

- У якій колбі, на вашу думку, загинули тваринки і поясніть, чому?



До теми «Харчування і травлення» (9 клас). У стародавній Індії застосовували «випробування рисом». На суді для розв’язання питання про те, винен чи не винен підсудний, пропонували з’їсти сухий рис. Якщо він його з’їсть, значить, не винен, а якщо не з’їсть – то винен.

- З якою метою так робили?


Додаток 2

Відстрочена відгадка

До теми «Будова та життєдіяльність рослин» (7 клас). Один у землі копається, інший – у променях купається. І хоча вони друзі, помінятися їм не можна.

- Про що йдеться в загадці? Чому їх названо друзями? Чому їм не можна помінятися?



До теми «Опорно-рухова система» (9 клас)

- Чому при пранні білизни, рубанні дров найбільше працюють руки, а втомлюється спина?



До теми «Мислення і свідомість» (9 клас)

- Чому лікареві важливо знати, якою є людина – право рукою чи ліворукою?



До теми « Багатоклітинні. Губки. Кишковопорожнинні» (8 клас).

Влітку 1740р. молодий швейцарець Абра Трамбле проводив й описував біологічні досліди. Одного разу він влаштував справжній прісноводний зоопарк. В одній із банок жили гідри. Спочатку Трамбле сприйняв їх за нитчасті водорості. Однак вони ворушили своїми відростками, що рослинам начебто не властиво. Бажаючи розвіяти свої сумніви, Трамбле порізав ножицями розпластану в нього на долоні гідру впоперек і опустив половинки назад у банку. «Через десять днів на дні банки сиділи, наче нічого й не трапилося, дві гідри-близнючки. Довгими тонкими щупальцями вони ловили дрібних рачків і засовували собі в рот. Отже, гідра – все-таки тварина. Істота, яку можна без шкоди для неї розрізати надвоє! На чотири частини! Це неймовірно! Спочатку я насилу вірив своїм очам … Хто міг уявити, що у неї відросте голова!» - захоплено записав Трамбле у своєму щоденнику.

- Як ви думаєте, чому тварина отримала таку назву? Чому гідру віднесли до типу Кишковопорожнинні? Що таке регенерація? Які переваги має гідра перед тваринами, що належать до типу Губки?
Додаток 3

Фантастична добавка

До теми «Будова і життєдіяльність рослин» (7 клас) Уявіть себе молекулою води. Чи зможете ви з допомогою рослини потрапити з ґрунту в атмосферу? Які процеси життєдіяльності рослини вам у цьому допоможуть? Через які органи рослини ви будете мандрувати? Через які тканини рослини проляже ваш шлях?

До теми «Розмноження і розвиток рослин» (7 клас). Уявіть себе медоносною бджолою, яка збирає нектар і пилок із квітів рослин. Квітки яких рослин вас будуть найбільше приваблювати? А якщо квітки дрібні, то як їм привернути вашу увагу?
Додаток 4

Легенда древніх римлян про волошки

Красивий юнак Ціапус так захопився ніжними польовими квітами, що весь час тільки те й робив, що плів з них вінки і гірлянди. Прикрашений квітами хлопець блукав ланами і ніяк не міг залишити їх, допоки його погляд перетинався з голубими оченятами квітів. Аж якось Флора, у яку був закоханий Ціапус, знайшла юнака мертвим. Лежав він неживий у полі, а довкола нього синіли квіточки, якими хлопець так милувався за життя. Тоді Флора перетворила його у красиву волошку і назвала ці квіти Ціапус.

Із айстрами у давнину були пов’язані всілякі повір’я. Сам батько ботаніки Теофраст писав: «Стверджують, що айстра допомагає в хорошій справі». Однак застерігав, що для цього викопувати рослину треба з коренем і обов’язково вночі, попередньо звівши над нею намет – так тільки зберігається її сила… А Олександр Олесь так писав у своєму вірші «Айстри»:

Опівночі айстри в саду розцвіли…

Умились росою, вінки одягли

І стали рожевого ранку чекать,

І в райдугу барвів життя убирать…
Додаток 5

Розповідають, що одного разу шах вирішив подивитись, хто з його підданих зуміє за рік найкраще відгодувати кішку. Разом із кішкою піддані отримували корову, молоком якої і треба було годувати піддослідних тварин. Ходжа Насреддін вирішив спробувати щастя. Але він зробив так: нагрів молоко і тицьнув кішку в нього мордочкою. Звісно, відтоді при вигляді миски з молоком кішку як вітром здувало. А Насреддін увесь рік годував сім’ю молоком корови. Через рік шах побачив серед угодованих кішок одну худу й обдерту та обурився. А Ходжа заявив: «А що за тварину ти мені дав? Вона ж не п’є молока!Спробуй покажи їй молоко!»


Додаток 6

1. До теми «Бактерії» (7 клас). У повітрі є 78% вільного азоту, але його рослини засвоювати не можуть. Як же ґрунти все таки збагачуються Нітрогеном і продуктивність рослин зростає?

2. До теми «Хордові тварини. Безчерепні. Риби» (8 клас). Чому для збільшення газообміну у разі швидкого руху риби плавають із відкритим ротом, а птахи не літають із відкритим ротом? Які особливості дихальних систем лежать в основі цієї відмінності?

3. До теми «Харчування і травлення» (9 клас). Як ви розумієте слова К.А.Тимірязєва, що перетворений промінь сонця «грає у нашому мозку»?

4. До теми «Нервова регуляція функцій організму людини». Як ви розумієте вислів «Таланти наших рук належать не їм (рукам)?
Додаток 7

Серпокрилець чорний
Ми все, здається, знаєм про птахів:

Про ластівок, ворон і горобців …

Але існує пташечка-спортсмен,

Що серед інших справжній рекордсмен


Його стрижем чи серпокрильцем називають

За швидкість в горизонті поважають.

Літати у повітрі може роки,

Розмножується, їсть — усе в польоті.


Цей бурувато-чорний із зеленим птах

Живе біля людей і у лісах.

Взимку на Мадагаскар літає,

Додому в травні повертає.


Вже вдома яйця відкладає,

За ними пильно доглядає.

Піклується про пташенят,

Неначе мама про малят.


Аж 39 днів не знають ті біди,

А потім відлітають хто куди,

Щоб швидкість, витривалість розвивати

Всіх навкруги цим дивувати.


Якщо побачите стрижа в якійсь країні —

В Європі, Африці чи у Росії

Про пташку цю усе згадайте

І серпокрильця поважайте



Литвинець Анна (учениця 10-А класу)
Серпокрилець чорний
Коли вітер у полі Він працює безупинно

Коли гне колосок Немарнуючи час.

Кожна пташка у лісі Грудку жовтої лини

Має свій голосок В дзьобі носить раз в раз.


Тут почуєш зозулю, Скоро буде домівка

Сойку, спів солов’я. Із трави та землі

Дзвінкий голос природи І в нім житимуть пташки

Завжди слухаю я. У своєму гнізді


Опустив бузьок крила, Ось такий він чудовий

Шпак літає вгорі, Цей птах серпокрилець.

Чорний птах серпокрилець Навесні він є чорний,

Загубився в гіллі. А улітку він сірий



Джинджириста Діана (учениця 8-А класу)

Серпокрилець чорний

Серпокрилець перелітний,

Непомітний і тендітний.

Птах короткий тулуб має

Та в Європі осідає.
Мешкає поряд з людиною

Із зимівлі прилітає ясною, травневою дниною.

Серпокрилець — рекордсмен!

Такий собі пташиний «супермен».

Долає пів мільйона кілометрів,

Вилітає з самих нетрів.


Вісім днів гніздо будує,

Самку-жінку він радує,

Бо пташок висиджують разом

Сорок днів, мов за наказом.



Питель Ольга (учениця 10-А класу)



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка