Теоретико-інформаційний складник інформаційної культури майбутніх інженерів Постановка проблеми



Скачати 81.49 Kb.
Дата конвертації02.04.2017
Розмір81.49 Kb.


УДК 37.0

 2007


Лазарєв М.І.
Теоретико-інформаційний складник інформаційної культури майбутніх інженерів
Постановка проблеми. Перехід людства від індустріального до постіндустріального (інформаційного) суспільства вимагає відповідних змін і в системі сучасної професійної підготовки інженерних кадрів.

Зростаючі обсяги фахової інформації та необхідність підготовки творчих фахівців висувають на порядок денний проблему формування інформаційної культури майбутніх інженерів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні дослідження науковців свідчать, що інформаційну культуру фахівця визначають як “... сукупність знань, умінь та навичок із пошуку, переробки, зберігання та створення інформаційних об’єктів із використанням характерних для цієї галузі новітніх інформаційних технологій…” [1].

Найбільш розробленим на сьогодні в понятті “інформаційна культура” є складник “комп’ютерні інформаційні технології”. Недостатньо дослідженим залишається теоретико-інформаційний складник.



Постановка завдання. Метою статті є визначення змісту теоретико-інформаційного складника інформаційної культури майбутніх інженерів. Основою інформаційної культури фахівця є здатність генерувати з інформації, що стосується предметної галузі, систему знань, умінь і навичок.

Виклад основного матеріалу. Розглянемо цю систему з позиції теоретико-інформаційного підходу.

До цього часу визначення самого поняття “знання” все ще залишається дискусійним. На нашу думку, найбільш вдалим є таке визначення: “Знання відображають наше уявлення про предметну галузь і представляють собою систему понять, відношень та залежностей між поняттями” [3, с.126]. Це визначення можна подати у вигляді такої формули:



знання = поняття + відношення (1)

Найбільш технологічним є розподіл знань згідно з теорією АСТ* Дж. Андерсона на декларативні та процедурні [4, 5].

У теорії поетапного формування розумових дій П.Я.Гальпєріна і Н.Ф.Тализіної взагалі розподілу на види знань не проводиться [6, 7]. Але визначення поняття “знання” не залежить від варіантів його подальшого розподілу, тому типологія складників поняття “знання” може використовуватися в будь-яких технологіях навчання.

Розглянемо типологію основних елементів системи знань про предметну галузь на підставі формули (1).

Типологію величезної кількості понять, які притаманні системам знань загальноінженерних навчальних дисциплін, проведемо по двох координатах – “по горизонталі” та “по вертикалі”.

Серед нескінченої кількості конкретних понять тієї чи іншої загальноінженерної дисципліни “по горизонталі” можна виділити кінцеву множину типів понять РГ. Цю множину складають: поняття-об’єкти Ро, поняття-процеси Рпр, поняття-факти Рф, поняття-події Рпод, поняття-закони (залежності) Рз, поняття-характеристики (параметри) Рх, поняття-дії Рд:



РГ = {Ро, Рпр, Рф, Рпод, Рз, Рх, Рд}. (2)

По другій координаті, “по вертикалі”, кожен із цих типів понять характеризується в загальному випадку ієрархічною структурою.

Для побудови системи понять “по вертикалі” використаємо принципи системного підходу. Для побудови системи понять у напрямку “зверху-вниз” використаємо принцип поетапної декомпозиції (обмеження), а для побудови системи понять у напрямку “знизу-вверх” – принцип узагальнення, або агрегації даних.

Декомпозиція, узагальнення та агрегація даних проводиться з використанням тих чи інших критеріїв [8, 9].

Безліч можливих конкретних критеріїв декомпозиції (узагальнення або агрегації) понять загальноінженерних дисциплін можна показати у вигляді кінцевої множини К:

К = {Кп, Кб, Кпф, Кх}, (3)

де Кп – критерії декомпозиції (агрегації, узагальнення) за призначенням;



Кбза будовою;

Кпф – за принципом функціонування,

Кх – за характеристиками.

Кожен із наведених у формулі (3) критеріїв у свою чергу може характеризуватись ієрархічною структурою.

У результаті проведення поетапної декомпозиції (обмеження) або узагальнення (агрегації) понять утворюється в загальному випадку ієрархічна структура понять (рис. 1). Приклади фрагментів декомпозиції поняття “Механічна сила” дисципліни “Прикладна механіка”, а також поняття “Хімічний реактор” дисципліни “Загальна хімічна технологія” наведені на рис. 2 – 5.

Усю множину елементів ієрархічної структури рис. 1 можна розмежувати “по вертикалі” згідно з філософськими категоріями “загальне”, “особливе”, “одиничне” на загальні Рзаг, об’ємні Роб, одиничні поняття Род.

У результаті утворюється множина типів понять "по вертикалі":
РВ = {Рзаг, Роб, Род}. (4)

Множина типів РВ адекватно відображає як множину відкритих (якісних) понять, так і закритих (реєструючих) [10, 11].


Рис. 1. Узагальнена ієрархічна структура понять загальноінженерних дисциплін




Рис. 2. Декомпозиція поняття “Механічна сила” за критерієм активності



1–7 – семантичні відношення “множина-підмножина”

Рис. 3. Декомпозиція поняття “Хімічний реактор” за критерієм режиму руху реакційного середовища

1–8 – семантичні відношення “множина-підмножина”

Рис. 4. Декомпозиція поняття “Хімічний реактор” за критерієм фазового складу реакційної суміші

1–9 – семантичні відношення “ціле-частина”

Рис. 5. Декомпозиція поняття “Хімічний реактор змішування” за критерієм будови

Визначимо типологію логічних відношень.

У системі знань логічні відношення є для людини такою ж інформацією, як і поняття. Логічні (семантичні) відношення характеризуються своєю власною, інваріантною до конкретної предметної галузі семантикою.

Множина конкретних семантичних відношень між поняттями нараховує понад 200 видів [12, 13]. Існуючі типології семантичних відношень не охоплюють всю їхню множину [3].

Тому актуальним є завдання проведення типології всієї множини конкретних семантичних відношень між поняттями загальноінженерних дисциплін.

Використання системних методів поетапної декомпозиції (обмеження) та агрегації (узагальнення) даних дало можливість коректно провести типологію всієї множини конкретних семантичних відношень.

Ієрархічна структура цієї типології наведена на рис. 6.

Приклади ідентифікації семантичних відношень між поняттями для загальноінженерних дисциплін “Прикладна механіка” та “Загальна хімічна технологія” наведені на рис. 2 - 5.


Р


Числа

Залогу

Відмінювання

Предмет-параметри

Ціль-засіб

Побудова-параметри

Числові характеристики
ис. 6. Розширена типологія семантичних відношень між поняттями загальноінженерних дисциплін

Висновки. Отже, у статті визначено зміст теоретико-інформаційного складника інформаційної культури майбутніх інженерів, який полягає в наявності у фахівця знань, умінь та навичок із ієрархічного структурування предметно-галузевої інформації.

Перспективами подальших досліджень є розробка методики формування в майбутніх фахівців теоретико-інформаційного складника інформаційної культури.
Література


  1. Ашеров А.Т., Богданова Т.Л. Компьютерная и информационная грамотность студентов технических специальностей как компоненты информационной культуры // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. – Х.: УІПА, 2004. – Вип. 7. – С. 151 – 162.

  2. Ашеров А.Т., Богданова Т.Л. Формирование информационной культуры будущего инженера-педагога // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. – Х.: УІПА, 2005. – Вип. 10. – С. 284 – 293.

  3. Кокорева Л.В., Перевозчикова О.Л., Ющенко Е.Л. Диалоговые системы и представление знаний. – К.: Наукова думка, 1993. – 448 с.

  4. Андерсон Д. Когнитивная психология. – СПб.: Питер, 2002. – 496 с.

  5. Anderson J.R. The Architecture of Cognition. – Cambridge, M.A., Harvard, 1983. – 358 p.

  6. Гальперин П.Я. Лекции по психологии. – М.: Книжный дом «Университет», Высшая школа, 2002. - 400 с.

  7. Талызина Н.Ф. Педагогическая психология. – М.: Академия, 1999. – 288 с.

  8. Вагин В.Н. Дедукция и обобщение в системах принятия решений. – М.: Наука, 1988. – 384 с.

  9. Давыдов В.В. Виды обобщения в обучении: Логико-психологические проблемы учебного предмета. – М.: Пед. о-во России, 2000. – 480 с.

  10. Арутюнов В.Х., Кирик Д.П., Мішин В.М. Логіка. – К.: КНЕУ, 2000. – 144 с.

  11. Войшвилло Е.К., Дегтярев М.Г. Логика. – М.: Владос-Пресс, 2001. – 528 с.

  12. Дюк В.А. Компьютерная психодиагностика. – СПб.: Братство, 1994. – 364 с.

  13. Поспелов Д.А. Ситуационное управление. Теория и практика. – М.: Наука, 1986. – 288 с.


Лазарєв М.І.

Теоретико-інформаційний складник інформаційної культури майбутніх інженерів

У статті розглянуто зміст теоретико-інформаційного складника інформаційної культури майбутніх інженерів. Визначено типології понять предметних галузей та логічних відношень між ними, а також критерії декомпозиції та агрегації понять в ієрархічних структурах предметно-галузевої інформації.


Лазарев Н.И.

Теоретико-информационная составляющая информационной культуры будущих инженеров

В статье рассмотрено содержание теоретико-информационной составляющей информационной культуры будущих инженеров. Определены типологии понятий предметных областей и логических отношений между ними, а также критерии декомпозиции и агрегации понятий в иерархических структурах предметно-отраслевой информации.


N. Lazarev

The Theoretical and Informational Constituent of Informational Standard of Future Engineer

The content of the theoretical and informational constituent of informational standard of future engineer is described in the article. The conception typology of data domain and logic connections between them, criteria of decomposition and aggregation of conception in tall structure of data domain information are defined.



Стаття надійшла до редакції 25.05.2007р.



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка