Тематика секції: Людиновимірність авіації в глобалізованому світі



Скачати 72.76 Kb.
Дата конвертації30.11.2016
Розмір72.76 Kb.
Тематика секції: Людиновимірність авіації в глобалізованому світі
УДК 370.179.2:378.9

Д-56


Olena Dobrotvor, PhD

(National aviation university, Ukraine, Kyiv)



PRACTICAL MASTERING OF HUMANITARIAN DISCIPLINES IN A TECHNICAL UNIVERSITY

An author is examining the problem of preparation of modern specialists in technical universities, place and function of humanitarian disciplines are specified in modern education. The necessity of purposeful organization of humanitarian technologies becomes firmly established for forming of the professional position of graduating student.

О. В. Добротвор, к. п. н.

(Національний авіаційний університет, Україна, Київ)



ПРАКТИЧНЕ ЗАСВОЄННЯ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

У ТЕХНІЧНОМУ ВНЗ

Автором розглядається проблема підготовки сучасних фахівців у технічних ВНЗ, уточнено місце і функцію гуманітарних дисциплін у сучасній освіті. Утверджується необхідність цілеспрямованої організації гуманітарних технологій для формування професійної позиції випускника.

В рамках сучасних ідей раціонального антропоцентризму (повернення до особистості учня, учень – суб’єкт) актуалізуються поняття гуманізації та гуманітаризації навчання у сучасній парадигмі освіти (Мальований Ю. І.). Парадигма освіти як сукупність цінностей, методів, способів, прийнятих у суспільстві в певний час в рамках наукової традиції, передбачає сьогодні орієнтацію у великій сукупності знань, спрямовує на розв’язання проблеми перевантаження знанням та інформацією, відбору необхідної та достатньої їх кількості для успішного виконання завдань різного типу, забезпечення подальшого розвитку наук за умови збереження цілісної картини світу.

Гуманізація спрямована на поєднання інтелекту та фізичного аспекту, що в цілому активізує педагогічне співробітництво. Гуманітаризація має забезпечити відмову від утілітарно-технократичних підходів до освіти, зорієнтувати на формування гуманістичного та системного мислення студентів шляхом збільшення питомої ваги гуманітарних предметів у ВНЗ [1].

Таким чином, у навчальних планах ВНЗ, зокрема технічного напрямку, гуманітарні дисципліни є важливим доповненням профільних дисциплін та покликані виконувати функцію виховання цілісної особистості. Розуміємо, що перенасиченість інформацією, відкритість знань та розвиток інтернет-технологій ставлять організаторів вищої освіти перед складним вибором кількості навчальних дисциплін та їхньої наповненості. Уведення в план нових дисциплін гуманітарного циклу (наприклад, психології, історії, філософії, педагогіки тощо) потребує чіткої відповіді на запитання: яку роль виконуватиме вони у підготовці фахівця технічного напрямку?

Професійна підготовка забезпечує готовність людини зайняти місце в світі діяльності. Як зазначає О.Зінченко, «універсум спеціалізації історично з’являється як контрположення принципу епохи Відродження, за яким кожна людина – універсум. Новий принцип – визначайся по відношенню до універсуму. Так оформлюються сфери професійної діяльності як форми закріплення та трансляції певних систем знань» [2, с. 28].

Вважаючи, що одним з основних завдань вищої школи є вирощування самовизначених студентів, спрямованих на прориви та нові досягнення у професійній сфері, розглядаємо основне призначення гуманітарних предметів в рамках такого завдання як таке, що надає особливого виміру (статусу) відповідній професійній діяльності. Однак, забезпечити такий результат не можливо за рахунок передавання сукупності нових знань з гуманітарних дисциплін. Наразі з утвердженням їхньої важливості сьогодні, необхідно вирішувати питання практичного засвоєння гуманітарного знання сучасними студентами. Для цього необхідно звернутися до поняття технологія та уточнити характеристики її різновидів у педагогічному процесі вищої школи.

Педагогічна технологія розуміється нами як упорядкована сукупність дій, операцій та процедур, що у якості інструментів забезпечують досягнення прогнозованого та діагностованого результату в умовах змінного навчального процесу. Ми спираємось на узгодженість визначень науковців щодо характеристик педагогічної технології.

Наприклад, В. Сластенин та Н. Руденко [3] в якості критеріїв технологічної дидактичної діяльності визначають: наявність чіткої дидактичної мети, тобто коректно вимірюваного представлення понять, операцій, діяльності як очікуваного результату, способів діагностування досягнення такої мети; наявність логіки та чіткої послідовності певних етапів засвоєння; визначення способів взаємодії учасників на кожному етапі; мотиваційне забезпечення діяльності, що в основі має реалізацію особистісних функцій у цьому процесі (вибір, креативність, практичний та життєвий сенс).

Д. Левітес надає наступне визначення: «Технологія навчання у вузькому значенні – це педагогічно, валеологічно та економічно обґрунтований процес гарантованого досягнення еталонних результатів навчання (знання та уміння), що здійснюється на засадах спеціально виробленого змісту та критеріального контролю» [4, с. 65].

О. Зінченко розуміє педагогічну технологію як інженерний комплекс (устрій), який виступає інструментом в руках одних людей (педагогів) для перетворення інших людей («людський матеріал») [2]. За словами О. Зінченка, технологи «визначають цілі та задачі, характеристики похідного матеріалу та продукту на виході, приймають рішення про заміну технічних засобів. … Це може бути навчально-виховний процес та його фрагменти, частини, організованості: уроки, ігри, тренажери, лекції або інші подібні устрої» [2Error: Reference source not found, с. 31].

У технічному ВНЗ випускник готується до ситуацій «машина-людина». Таким чином, відповідно до позиції, студент уявляє себе користувачем певної системи діяльності. Засвоївши закони роботи технічних устроїв, випускник гарантовано якісно буде виконувати функціональні обов’язки на робочому місці, діяти організовано, досягаючи визначеної мети. У наукових текстах (А. Кузнєцов) таку технологію підготовки називають машинною.

Продуктом іншої – гуманітарної – технології може розглядатися такий студент, що здатний до самоорганізації, до посилення індивідуальності. Важливим є уточнення характеристик індивіда, здатного до самоорганізації. Скористаємось науково-практичними висновками А. Кузнєцова, у яких міститься розрізнення організації та самоорганізації: « сутність організації міститься у здатності встановлювати необхідні цілі, а сутність самоорганізації – у здатності встановлювати та просуватися до нездійснених в рамках одного біологічного життя цілей, які відтворюють волю творити «вічну історію» людини» (курсив наш) [5, с. 110].

Ми погоджуємось з автором та вважаємо, що практичне засвоєння гуманітарних дисциплін, що є умовою збереження та розвитку здобутків цивілізації, можливо тільки таким індивідом, для якого самостійність та само- актуалізація є вищими цінностями.

Отже, ключ до успіху у процесі підготовки передових фахівців знаходиться у просторі гуманітарних технологій, які на базі гуманітарних дисциплін здатні забезпечити «посвяту у спеціальність», дарувати студентам мотивацію творчості у професії, звільняти їх від технологізованого характеру діяльності.

Звернення до гуманітарних освітніх технологій у світовому вимірі є актуальним, можна говорити про формування характерної тенденції, яка особливо яскраво проявилася у кінці ХХ - на початку ХХІ ст. Як зазначають вчені Н. Бордовська та А. Реан, «спостерігається суттєве збільшення в світовій освіті гуманітарної складової в цілому, а також за рахунок уведення нових людиноорієнтованих наукових та навчальних дисциплін: політології, психології, соціології, культурології, екології, ергономіки, економіки» [6, с. 138].

У сучасній зарубіжній освіті значну кількість годин відведено на вивчення гуманітарних дисциплін незалежно від спеціальності. Інтегративна модель навчального плану відкриває перспективи для розвитку особистості та відтворення моделі професійної діяльності. Формування творчої особистості майбутнього фахівця у провідних світових вищих школах пов'язане із соціальним замовленням на спеціалістів, здатних до оновлення режиму роботи в нестандартних професійних ситуаціях сучасного світу.

Перед сучасним студентом постає завдання: самовизначитися, засвоїти спеціальні фахові знання (об’єм яких зростає), сформувати цілісну картину світу (у якому розвиваються нові наукові галузі) та бути готовим розвивати культуру. Можемо припустити, що саме тому Рассел Аккоф [7] вказує на особливість освіти сьогодні: «сучасна освіта системної ери - учіння (обучение (рус.)), а не викладання!». Саме комплекс методик в освітньому середовищі (наприклад: гра та імітація, організована комунікація, тьюторство тощо), що розгортається на базі гуманітарних дисциплін, оформлює гуманітарну технологію, яка виступатиме гарантією підняття професійної діяльності на рівень вищої реальності.



Висновки

Відповідно до сучасних світових тенденцій уведення гуманітарних дисциплін у навчальні плани вищих технічних закладів має супроводжуватися вивченням їхньої функції та місця у професійній підготовці. Визнання значущості гуманітарної освіти сьогодні потребує координації зусиль всіх кафедр у ВНЗ. Цей процес не повинен зводитися до простого збільшення кількості дисциплін, що призводить до перенавантаження студентів. Гуманізація та гуманітаризація виступатиме інструментами забезпечення якості професійного навчання. Відтак, особливої значущості набувають гуманітарні технологій, які формуються на базі гуманітарних дисциплін. У такому навчальному просторі людина розглядається як така відкрита система, що спрямована до ідеалу, до невизначеної та зухвалої перспективи, без обмежень задля розвитку всього людства. Підтримка такого орієнтиру перетворює студента на відданого служителя професії.



Література

  1. Гончаренко С., Мальований Ю. Гуманізація і гуманітаризація освіти // Шлях освіти. – 2001. – №  32. – С. 2-7.

  2. Зинченко А. П. Инфраструктура образования − конструктор реформ / Зинченко А. П. // Атриум. – 2004. – № 3. – С. 25–35.

  3. Сластенин В. А. О современных подходах к подготовке учителя / Сластенин В. А., Руденко Н. Г. // Педагог. − 1997. − № 3. − С. 39-41.

  4. Левитес Д. Г. Автодидактика: теория и практика конструирования собств. технологий обучения / Левитес Д. Г. – М. : «МОДЭК», 2003. – 320 с.

  5. Кузнецов А. А. К проблеме организации пространства гуманитарных технологий / Кузнецов А. А. // Коммуникационный менеджмент: [сб. докл. / сост. Ю. Б. Грязнова]. – Тольятти, 2000. – 140 с. − С. 107-110.

  6. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. Учебник для вузов – СПб: Изд-во «Питер», 2008. -304 с.

  7. Р. Акофф «Образование» // .[Электронный ресурс] − Режим доступа : http:/edu.tltsu.ru/sites/sites_content/site125/.../Akoff_Obrazovavie.doc


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка