Тематичний план занять: Заняття 1 «Патофізіологія клітини. Пошкодження клітини.»



Сторінка4/8
Дата конвертації02.12.2016
Розмір1.47 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8
1. Дайте визначення поняття «ексудація».

2. Які з клітин першими емігрують в осередок запалення?

3. Що таке ексудат?

4.Що таке транссудат?

5. Що таке еміграція лейкоцитів?

6. Які види ексудату ви знаєте?

7. Проліферація, визначення поняття.

8. Назвіть місцеві прояви запалення.

9. Назвіть загальні прояви запалення:

10. У судинах мікроциркуляторного русла підвищений гідростатичний тиск.
Еталони відповідей на теоретичні питання початкового рівня:

1. Ексудація- це вихід рідини й розчинених у ній компонентів плазми крові із кровоносних судин у вогнище запалення.

2. Нейтрофіли

3. Ексудат-це запальний випіт.
4. Трансудат-це незапальний випіт.

5. Еміграція- це вихід лейкоцитів із кровоносних судин в осередок запалення.

6. Серозний, катаральний, фібринозний, який поділяється на крупозний і дифтеретичний, гнійний, геморагічний, гнильний.


7. Проліферація- це розмноження клітин.
8. Почервоніння (rubor), підвищення температури(calor), набряк (tumor), біль (dolor), порушення функції (functio laesa).
9. Гарячка, лейкоцитоз, зміни в лейкоцитарній формулі в залежності від причини, що викликала запалення, підвищення в крові «білків гострої фази запалення», прискорення ШЗЕ, інтоксикація.



Тестовий контроль для перевірки первинного рівня знань:



1. Які ознаки свідчать про наявність запального процесу в організмі?

А. гіперпротеїнемія

В. тромбоз, ­ШЗЕ, лихоманка

С. еритроцитоз, ­ШЗЕ

D. лихоманка, лейкопенія, ШЗЕ



Е. лейкоцитоз, ­ШЗЕ, лихоманка
2. Ексудація-це:

А. пошкодження клітин



В. вихід рідини й розчинених у ній компонентів плазми крові з судин в осередок запалення

С. відновлення клітин

D. перехід рідини з тканин в судини

Е. розмноження клітин


3. До молекул міжклітинної адгезії відносяться:

А. лейкотрієни

В. інтерлейкін-1, 6, ФНП

С. селектини, інтегрини

D. Ig А, Ig Е, Ig М

Е. лізосомальні ферменти
4. Проліферація це- процес:

А. руйнування клітин

В. пошкодження клітин

С. вихід клітин в осередок запалення



D. розмноження клітин

Е. накопичення запального випоту


5. Вкажіть, в якій послідовності відбувається еміграція лейкоцитів в осередок запалення:

А. моноцити, нейтрофіли, лімфоцити

В. лімфоцити, моноцити, нейтрофіли

С. нейтрофіли, моноцити, лімфоцити

D. нейтрофіли, еозинофіли, лімфоцити

Е. –
6. Під час другого компонента запалення відбувається:

А. вихід води, білків і формених елементів в осередок запалення

В. пошкодження клітин

С. вихід БАР

D. розмноження клітин

Е. еміграція лейкоцитів
7. До загальних проявів запалення відносяться:

А. загальна слабкість, втомлюваність

В. tumor, rubor, calor, dolor, functio laesa.

С. ціаноз, припухлість, набряк



D. лейкоцитоз, гарячка, С-реактивного білка в сироватці крові
8. Що обумовлює місцевий прояв запалення – rubor?

А. альтерація

В. ексудація

С. проліферація



D. артеріальна гіперемія

Е. венозна гіперемія


9. Що обумовлює місцевий прояв запалення – tumor?

А. альтерація



В. ексудація

С. проліферація

D. утворення пухлини

Е. всі відповіді вірні


10. Що обумовлює місцевий прояв запалення – dolor?

А. зниження інтенсивності катаболічних процесів

В. підвищення інтенсивності катаболічних процесів

С. підвищення інтенсивності анаболічних процесів



D. подразнення рецепторів гістаміном, кінінами

Е. венозна гіперемія


11. У хворого з плевральної порожнини одержали ексудат такого складу: білок 4%(в нормі до 1,5%), багато клітин, переважають нейтрофіли. Визначить вид ексудату.

А. гнійний

В. геморагічний

С. серозний

D. фібринозний

Е. катаральний
Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності.
Основні питання, що підлягають вивченню.

1.Ексудація в місці гострого запалення, причини і механізми.

2.Характеристика ексудатів.

3.Еміграція лейкоцитів в осередку запалення.

4.Стадії, причини і механізми еміграції лейкоцитів.

5. Адгезивні молекули лейкоцитів та ендотеліоцитів.

6. Причини і механізми хемотаксису лейкоцитів.

7.Механізми знешкодження мікробів лейкоцитами.

8.Фагоцитоз: стадії, механізми знищення об'єктів фагоцитозу.

9.Проліферація в місці запалення - регенерація та/або фіброплазія.

10. Причини і механізми проліферації.

11.Мітогенні сигнали (фактори росту, цитокіни, гормони, відсутність контактного гальмування проліферації).

12.Передача мітогенного сигналу внутрішньоклітинними сигнальними шляхами.

13.Роль мітогенактивованих протеїнкіназ в стимуляції клітинного поділу. 14.Механізми склерозування, організація рубця.

15.Хронічне запалення.

16.Загальна характеристика, особливості системних і місцевих проявів (у співставленні з гострим запаленням).

17.Особливості патогенезу (мононуклеарна інфільтрація, репарація/фіброз, утворення гранульоми).

18.Роль реактивності організму, патологічної імунної відповіді в розвитку запалення (нормо-, гіпо-, гіперергічне запалення).

19.Принципи протизапальної терапії.

Література.

Основна:

1. М.Н.Зайко, Ю. В. Биць – Патологічна фізіологія. К: " Вища школа ", 1995р., С. 211-237.

2. О.В.Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова книга", 2007р., С. 116-130.

3. Лекція «Запалення».



Додаткова:

1.А.М.Чернух, П.Н.Александров, О.В.Алексеев. Микроциркуляция. М., 1994г.

2. Регеда М.С. Запалення — типовий патологічний процес. Львів; 2005. - 53с.

3. В.В.Серов, В.С.Пауков. Воспаление. Руководство для врачей. М. Медицина, 1995г.

4. Д.Н.Маянский. Хроническое воспаление. М.:Медицина, 1991г.
Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

1. Роль лізосомальних ферментів у патогенезі запалення.

2. Медіатори запалення. Механізм дії. Значення для організму.

3. Вплив нервових та гормональних факторів на розвиток запалення.


Література для підготовки рефератів:

1. Медиаторы воспалительной реакции при хирургическом лечении сложных врожденных пороков сердца в условиях искусственного кровообращения у новорожденных и грудных детей/ Л.А. Бокерия, Д.Ш. Самуилова, Т.Б. Аверина и др //Анестезиология и реаниматология. - 2006. - N3. - C. 34-38

2. Роговий Ю.Є. Цитокінова регуляція запалення при туберкульозі легень//Одеський медичний журнал. - 2004. - N3. - C. 111-114

3. Цурко В.В. Медиаторы и тканевые рецепторы в патогенезе суставного синдрома//Клиническая геронтология - 2007. - Том13, N2. - C. 3-6.


Самостійна робота студентів
Мета заняття : ознайомити студентів з методикою визначення титру амілолітичних ферментів гною.

Зміст заняття : для визначення ферментативних властивостей гною приготовити сироватку гною. Для цього гнійний ексудат відцентрифугувати, верхній шар відсмоктати і розвести фізіологічним розчином в 10 разів.

Амілолітична здатність гною визначається наступним чином. З основного розчину сироватки гною приготовити ряд пробірок (8). В кожну пробірку, крім першої, налити по 1 мл фізіологічного розчину. В 1 пробірку налити 1 мл сироватки гною. В 2 пробірку налити 1 мл сироватки гною і змішати з 1 мл фізіологічного розчину; 1 мл суміші з другої пробірки перенести в третю, з третьої в четверту і так далі до кінця. З 8 пробірки 1 мл суміші вилити.

Таким чином, одержують ряд розведень сироватки гною: 1:10, 1:20, 1:40 і т. ін.

Потім до кожного розведення додати по 5 мл крохмалю в розведенні 1:1000 і штатив з пробірками поставити в термостат на 30 хв.

Під впливом амілолітичних ферментів крохмаль розщеплюється, проходячи стадії утворення еритро- і ахродекстринів.

Індикатором розщеплення крохмалю є розчин Люголя. Останній дає з нерозщепленим крохмалем синє, з еритродекстрином- червоне і з ахродекстрином- жовте забарвлення.

Титр амілолітичних ферментів визначається по пробірці з рідиною червоного кольору.



1:10 1:20 1:40 1:80 1:160 1:320 1:640 1:1280

Наприклад, якщо червоне забарвлення одержали в шостій пробірці, то це означає, що титр ферменту дорівнює 1:320, так як 1 мл сироватки в розведенні 1:320 розщеплює 5 мл крохмалю в розведенні 1:1000 протягом 30 хвилин до еритродекстринів.


Висновок: _______________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Тести з банку даних „Крок-1”

ТЕСТИ З ВІДКРИТОЇ БАЗИ ДАНИХ (2010р)
1. У хворого, який переніс травму й наступний травматичний бурсит лівого колінного суглоба, при огляді через 3 місяці відзначається обмеження обсягу рухів у цьому суглобі внаслідок утворення рубця. Який компонент запалення є основою розвитку цього ускладнення?

  1. Проліферація

  2. Альтерація первинна

  3. Альтерація вторинна

  4. Ексудація

  5. -


2. У дитини 5 років, що часто хворіє респіраторними захворюваннями, відмічаються екзематозні прояви після прийому деяких харчових продуктів, схильність до затяжного перебігу запальних процесів. Як вид діатезу можно запідозрити в даному випадку?

A Ексудативно – катаральний

B Геморрагічний

C Нервово-артритичний

D Лімфатико-гіпопластичний

E Астенічний
3.Для розвитку гарячкових станів характерним є зростання рівня білків в "гострої фази" - церулоплазміну, фібриногену, С-реактивного протеїну. Вкажіть можливий механізм цього явища:

A *Стимулюючий вплив ІЛ-1 на гепатоцити

B Руйнівна дія підвищеної температури на клітини організму

C Проліферативна дія ІЛ-2 на Т-лімфоцити

D Дегрануляція тканинних базофілів
4.При подагрі у хворих часто визначається збільшення та деформація суглобів внаслідок запалення. Який вид запалення знаходиться в основі цих змін?

A * Проліферативне

B Альтеративне

C Ексудативне

D Фібринозне

E Змішане
5.Юнак 17-ти років захворів гостро, температура тіла підвищилася до 38,50С, з’явилися кашель, нежить, сльозотеча, виділення з носу. Яке запалення розвинулося у юнака?

А. Гнійне

В. Катаральне

С. Геморагічне

D. Фібринозне

Е. Серозне
6. При запальних процесах в організмі починається синтез білків «гострої фази», Які речовини є стимуляторами їх синтезу?

А. Ангіотензин-ІІ

В. Імуноглобуліни

С. Інтерферони

D. Біогенні аміни

Е. Інтерлейкіни 1


2006-2009р.
1. З плевральної порожнини хворого одержаний ексудат наступного складу: білок – 2%, клітин - 4200 в мкл, переважають еозинофільні гранулоцити. Як називається такий ексудат?

А. Геморагічний

В. Гнійний

С. Гнильний

D. Фібринозний

Е. Серозний
2. Який з патогенетичних чинників є ініціюючим (пусковим) в розвитку запального набряку?

А. Підвищення гідростатичного тиску в зоні запалення

В. Зниження осмотичного тиску плазми крові.

С. Підвищення онкотичного тиску в вогнищі запалення.

D. Підвищення осмотичного тиску в зоні запалення

Е. Зниження онкотичного тиску в плазмі крові.


3. У пацієнта після травми на місці пошкодження з'явилися почервоніння шкіри, вона стала гарячою, біль, обмеження рухів кінцівки, припухлість. Назвіть ініціюючий патогенетичний чинник запального набряку?

А. Зменшення лімфовідтоку

В. Підвищення проникності мікросудин.

С. Зниження осмотичного тиску у вогнищі запалення

D. Підвищення гідростатичного тиску в судинах

Е. Підвищення осмотичного тиску у вогнищі запалення.


4. При мікроскопічному дослідженні пунктату з вогнища запалення у хворого з абсцесом шкіри знайдена велика кількість різних клітин крові. Які з цих клітин першими виходять з судин у тканини при запаленні?

А. Нейтрофіли

В. Моноцити

С. Базофіли

D. Еозинофіли

Е. Лімфоцити


5. У хворого Д., 28 років, після розтину фурункула на руці відбулося швидке загоєння рани без утворення рубця. Вкажіть, яким клітинам приділяється провідна роль в процесі проліферації?

А. Нейтрофілам

В. Фібробластам

С. Еозинофілам

D. Лімфоцитам

Е. Моноцитам


6. У хворого, який одержав травму, виник геморагічний бурсит лівого колінного суглоба. При огляді через 3 місяці спостерігається обмеження рухів в даному суглобі в результаті утворення рубця. Який компонент запалення є основним в розвитку цього ускладнення?

А. Ексудація

В. Альтерація первинна

С. Альтерація вторинна

D. Проліферація

Е. Еміграція лейкоцитів



7. При дослідженні сироватки крові хворого виявлене підвищення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) і аспартатамінотрансферази (АСТ). Які зміни в організмі на клітинному рівні можуть привести до подібної ситуації?

А. Руйнування клітин

В. Порушення функції енергозабезпечення клітин

С. Порушення ферментних систем клітин

D. Пошкодження генетичного апарату клітин

Е. Порушення міжклітинних контактів
8. Які з перерахованих клітин створюють первинний бар'єр на шляху інфекції у вогнищі гострого запалення?

А. В-лімфоцити

В. Т-лімфоцити.

С. Гранулоцити.

D. Тучні клітини.

Е. Плазматичні клітини.


9. Під впливом яких з нижче перерахованих цитокінів і інших біологічно активних речовин здійснюється мобілізація лейкоцитів з кісткового мозку до крові?

А. Інтерлейкіну-1, комплементу С3

В. Інтерлейкіну-3, комплементу С2

С. Інтерлейкіну-6, комплементу С3

D. Простагландіну E1, комплементу С3

Е. Лейкотрієну D4, комплементу С2
10. У дитини, 6 років, розвинулася гіперергічна форма запалення верхніх дихальних шляхів. З'явилася загроза серйозного порушення дихання. Який гормон проявляє протизапальний ефект ?

А. Соматотропін

В. Адреналін

С. Кортизол

D. Тестостерон

Е. Інсулін


12. В клініку був доставлений пацієнт з діагнозом “гострий живіт”. Лікар припустив наявність гострого апендициту і призначив терміновий аналіз крові. Який показник підтвердить наявність гострого запалення?

A. Еритропенія

B. Лейкопенія

C. Еозинофілія

D. Еритроцитоз

E. Лейкоцитоз


1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка