Тема Усиновлення



Скачати 61.47 Kb.
Дата конвертації05.05.2017
Розмір61.47 Kb.

    Тема 9. Усиновлення



1. Історія становлення законодавства про усиновлення в Україні. Засади рецепції римського права.

2. Поняття та функції усиновлення.

3. Усиновлювачі. Особи, які не можуть бути усиновлювачами. Переважне право на усиновлення дитини.

4. Особи, які можуть бути усиновлені. Особливості усиновлення повнолітніх осіб.

5. Суб’єкти надання згоди на усиновлення.

6. Порядок усиновлення. Особливості судового розгляду справ про усиновлення. Таємниця усиновлення.

7. Новели „повного” та „неповного” усиновлення.

8. Підстави, порядок та правові наслідки визнання усиновлення недійсним.

9. Підстави, порядок та правові наслідки скасування усиновлення.




НОРМАТИВНІ АКТИ:

  1. Конституція України 1996 року

  2. Конвенція ООН про права дитини 1989 року

  3. Декларація ООН 1986 року про соціально-правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, особливо при передачі дітей на виховання і усиновлення на національному та міжнародному рівні, підписана Україною 03.12.1996 року

  4. Сімейний кодекс України 2002 року

  5. Цивільний процесуальний кодекс України 1963 року

  6. Правила реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2003 року// Офіційний вісник України. – 2003. - № 48

  7. Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення, анулювання актових записів цивільного стану, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 26.09.2002 року// Офіційний вісник України. – 2002. - № 40

7. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 04.01.1997 року про затвердження Переліку захворювань, які дають право на усиновлення хворих дітей без дотримання строків їх перебування на обліку в Центрі по усиновленню дітей при Міністерстві освіти України
СУДОВА ПРАКТИКА:

1. Застосування судами сімейного законодавства України. Правові позиції Верховного Суду України



ЛІТЕРАТУРА:

  1. Антокольская М.В. Лекции по семейному праву. – М., 1995

  2. Борсукова В.М. Розгляд судами справ про усиновлення (удочеріння) дітей// Вісник Верховного Суду України. – 1998. - № 5 (15)

  3. Борсукова В.М., Гриненко А.Д. Справи про усиновлення – нова категорія справ, що розглядаються судами// Вісник Верховного Суду України. – 1997. - № 2 (4)

  4. Ватрас В. Правова природа таємниці усиновлення// Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – Спецвипуск.

  5. Дюжева О. Проблемы законодательства о международном усыновлении// Государство и право. – 1995. - № 6

  6. Євко В.Ю. Право дитини жити та виховуватися у родині// Вісник Університету внутрішніх справ. – 2000. – Спецвипуск

  7. Зілковська Л.М. Правове регулювання усиновлення в Україні. Автореферат дис. канд. юрид. наук. – К., 2002.

  8. Кидалова А. Право дітей знати своїх батьків// Право України. – 1998. - № 3

  9. Колісниченко З. Узгодження законодавства України з вимогами Конвенції ООН про права дитини – вимога часу// Право України. – 1997. - № 6

  10. Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України/ За ред. Ю.С. Червоного. – К.: Істина, 2003. – 464с.

  11. Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. – М.: «Статут», 2001. – 354с.

  12. Реліч В. Деякі аспекти усиновлення українських дітей громадянами США// Право України. – 2004. - № 5

  13. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар. – К., 2003

  14. Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: погляд у майбутнє// Право України. – 2001. - № 2

  15. Сімейне право України: Підручник/ За ред. Гопанчука В.С. – К.: Істина, 2002. – 304с.

  16. Сімейне право України: Підручник/ Л.М. Баранова, В.І. Борисова, І.В. Жилінкова та ін.; За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 264с.

    ЗАДАЧА 1.

    У 2001 році Городенко звернулась до відділу освіти з проханням влаштувати її річну доньку до будинку дитини у зв’язку із тяжким матеріальним становищем строком на два роки. Батько дитини помер. Мати час від часу навідувала доньку, але через півроку поїхала працювати за кордон. Коли вона повернулась у 2003 році, їй повідомили, що її доньку усиновили ще наприкінці 2002 року, оскільки адміністрація будинку дитини дала на це згоду. Відділ освіти за місцем знаходження будинку дитини підготував висновок про доцільність усиновлення дитини і можливість бути усиновлювачами подружжя Лаврів. Після усиновлення дитина переїхала на проживання до усиновлювачів в іншу область. Щодо місця проживання дитини на даний час в суді та будинку дитини Городенко не повідомили, пояснивши, що діє таємниця усиновлення.

    Городенко звернулась за порадою до адвоката. Проаналізуйте ситуацію.

    ЗАДАЧА 2.

    Незаміжня 14-річна Сказко народила дитину. Через рік вона зареєструвала шлюб з Поповим, який того ж року усиновив її дитину. Свою згоду на усиновлення доньки Сказко висловила усно в судовому засіданні. Через три роки фактичний батько дитини Настенко звернувся до Попова з позовом про оспорювання запису про батьківство, заявивши, що нічого не знав про народження доньки. Дитина про усиновлення не знала і вважала Попова своїм рідним батьком.



    ЗАДАЧА 3.

    Подружжя Бересів усиновило 3-х місячну дитину, яка знаходилася у медичній установі охорони материнства і дитинства. Суд мотивував своє рішення тим, що баба і дід дали згоду на усиновлення онучки в судовому засіданні, неповнолітня мати дівчинки Cамійленко наразі знаходиться на лікуванні у зв’язку із тимчасовим психічним розладом здоров’я. Головний лікар тієї установи, де лікувалась Cамійленко, засвідчив її відмову від дитини. Відділ освіти за місцем знаходження медичної установи охорони материнства і дитинства надав висновок про доцільність усиновлення, але медична установа, де перебувала дитина, проти усиновлення заперечувала.

    Проаналізуйте законність та обґрунтованість судового рішення.

    ЗАДАЧА 4.

    Подружжя Грачів розірвали шлюб, їх 5-річний син Андрій залишився проживати з матір’ю. Батько після розлучення із сином не спілкувався, не навідував, матеріально не підтримував. Через рік Грачова зареєструвала шлюб із Назаровим. Назаров усиновив хлопчика. Ще через два роки Грачова посварилась із Назаровим і, не розірвавши з ним шлюбу, повернулась до свого колишнього чоловіка Грачова. Натомість до Назарова звернулась із позовом про стягнення аліментів на утримання сина Андрія. Назаров подав зустрічний позов про визнання усиновлення недійсним, оскільки Грачов не давав згоду на усиновлення дитини.

    Суд задоволив позов Грачової і відмовив Назарову, посилаючись на статтю 219 Сімейного кодексу України.

    Проаналізуйте ситуацію.



    ЗАДАЧА 5.

    У 2000 році Ясінський усиновив 6-річного хлопчика. Через чотири роки Ясінський помер, а його дружина, яка не була усиновлювачем, продовжувала фактично виховувати дитину. Орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом про визнання усиновлення недійсним, оскільки не було письмової згоди дитини на її усиновлення, а згода дружини Ясінського на усиновлення ним дитини не була нотаріально засвідчена.

    Вирішіть спір.

    ЗАДАЧА 6.

    До суду звернувся із заявою адвокат Тараненко від імені Райкова про усиновлення Райковим двох дітей від першого шлюбу його дружини Райкової. До заяви була долучена письмова заява дітей, в якій було вказано: „Ми згодні, щоб Райков Н.Н. був нашим батьком”, а також позитивна характеристика з місця праці Райкова, довідка про присвоєння йому ідентифікаційного номеру, довідка про розмір заробітної плати Райкової С.К.

    Чи достатніми і належними є подані документи для розгляду справи та прийняття судом рішення про усиновлення дітей ? Чи обов’язковим за таких обставин є висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення?

    ТЕСТИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

    І. Усиновлювачами не можуть бути

    1. особи, старші за дитину на 50 років;

    2. особи, обмежені у дієздатності;

    3. особи, які мають трьох і більше дітей;

    4. особи, позбавлені батьківських прав, якщо ці права були поновлені;

    5. особи, середньомісячний дохід яких не перевищує двох мінімальних заробітних плат.



    ІІ. За наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну і ту ж дитину, переважне право на її усиновлення мають серед громадян України

  1. подружжя;

  2. особа, яка не є родичем дитини;

  3. особа, яка першою стала на облік;

  4. особа, яка усиновлює кількох дітей, які є братами, сестрами;

  5. особа, яка вже була усиновлювачем, патронатним вихователем або опікуном (піклувальником).



    ІІІ. Для усиновлення дитини обов’язковою є згода:

  1. дитини;

  2. прокурора;

  3. органів внутрішніх справ;

  4. брата (сестри);

  5. батьків.



    ІУ. Усиновлення визнається недійсним за рішенням суду, якщо

  1. воно було проведене на підставі підроблених документів;

  2. воно суперечить інтересам дитини;

  3. дитина страждає на недоумство, про що усиновлювач не знав і не міг знати на час усиновлення;

  4. дитина досягла повноліття або уклала шлюб;

  5. сімейні стосунки між дитиною та усиновлювачем не склалися.




База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка