Тема: Сторінками життя Т. Г. Шевченка Мета



Скачати 180.23 Kb.
Дата конвертації22.04.2017
Розмір180.23 Kb.
Тема: Сторінками життя Т. Г. Шевченка

Мета: поглибити знання школярів про біографію Т. Шевченка, з'ясувати основні віхи його творчості; проаналізувати твори митця, що є віссю неперервності історичного часу; розвивати культуру зв'язного мовлення, пам'ять, вміння виразно читати поетичні твори, логічно мислити, грамотно висловлювати власні думки, раціонально використовувати навчальний час; виховувати по­чуття поваги до життєвого подвигу Т. Шевченка в умовах під­невільного становища нації в першій половині XIX ст.; інтерес до історичного минулого рідного краю.

Тип уроку: засвоєння знань і формування вмінь.

Обладнання: доповіді учнів, підручник, кобзар, завдання вікторини «Всім нам знайомий Шевченко», картка-пам’ятка «Сторінки життя Т. Г. Шевченка», електронна презентація.
ХІД УРОКУ

  1. Організаційний момент




  1. Актуалізація опорних знань


Вікторина «Всім нам знайомий Т. Шевченко»

Завдання: упродовж 6 хв. надати письмово відповіді на запитання:

1.Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною. (Моринці)



  1. Соціальний стан Тараса у дитячі роки. (Кріпак)

  2. Професія батька майбутнього письменника. (Стельмах)

  3. Здібність поета у дитинстві. (Малювання)

  4. Ім'я художника і написаний ним портрет, який розіграли в лотерею, щоб визволити

  5. Т. Шевченка з кріпацтва. (Художник К. Брюллов написав порт­рет В. Жуковського)

  6. Сума викупу Тараса з кріпацтва. (2500 руб.)

  7. Рік і місто видання «Кобзаря». (1840 р., Петербург)

  8. Заклад, у якому навчався Тарас Григорович, отримавши «вільну». (Ака­демія мистецтв)

  9. Де побував Т. Шевченко разом із науковою експедицією як художник?
    (На Аральському морі)

  10. Хто з родини Шевченків мав ім'я Катерина? (Старша сестра Тараса)

  11. Відома поезія митця про безрадісне сирітське дитинство. («Мені трина­дцятий минало»)

  12. Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

IV. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

V. Основний зміст уроку

  1. Вступне слово вчителя

  2. Тарас Григорович Шевченко (09.03.1814-10.03.1861). Творче життя Кобзаря

Сторінка 1. Дитинство. Важка наука

У селі Моринцях на Київщині в убогій кріпосницькій сім'ї Григорія Шев­ченка 9 березня (25 лютого ст. ст.) 1814 року народився хлопчик Тарас, майбутній

великий народний поет. Коли він був ще зовсім малий, батьки його пересе­лились у село Кирилівку (нині Шевченкове).

У тяжких злиднях кріпацького життя минало дитинство Тараса.

З малих років у хлопця виявився гострий, допитливий розум. Дуже за­хоплювали малого Тараса дідові оповідання про героїчне повстання народних мас проти польської шляхти в 1768 році. Образи ватажків Коліївщини — За­лізняка й Ґонти — глибоко врізались у дитячу пам'ять.

Хлопець підріс, і батько віддав його в науку до дячка. Важкою була ця наука, але малий Тарас успішно подолав її, переносячи разом із тим мужньо всі суворі кари і знущання деспота-дяка.

Коли Тарасові було 9 років, померла його мати.

Залишившись із малими дітьми, батько одружився з удовою, яка мала своїх троє дітей, і життя в сім'ї стало ще тяжчим.

В 11 років залишився Тарас круглим сиротою.

Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях. Побувши короткий час пастухом у дяка Павла, пішов Тарас до дячка Бояр­ського за «школяра-попихача», тобто наймита. Тут він рубав дрова, носив воду школярам, а пізніше став ходити читати Псалтир над покійниками. Постійно п'яний дячок знущався зі школярів взагалі й з малого Тараса зо­крема. Довго терпів його приниження хлопець, аби тільки вчитися й ма­лювати (у нього в цей час уже прокинулася любов до малювання. У вірші «А. О. Козачковському» згадував поет, як він мережив книжечки, списував твори Сковороди, колядки й виспівував їх.

Нарешті хлопець утік від жорстокого вчителя. Пристрасно бажаючи на­вчитися малювати, він знову шукав учителів. Побувши три дні в Лисянці у диякона-маляра, який примушував його лише носити воду й розтирати фарби, хлопець пішов у село Тарасівку до відомого в околиці дячка-маляра. Але й тут на нього чекала невдача. Маляр, як розповідає Шевченко в авто­біографії, «посмотрел внимательно на левую ладонь бродяги, отказал ему на-отрез, не находя в нем таланта не только к малярству или к шевству, ниже к бондарству».

Повернувся Тарас у Кирилівку і став пасти громадську череду, не зали­шивши, однак, своїх мрій про малювання. Коли йому було 14—15 років, він знайшов одного маляра в селі Хлипнівці, який погоджувався взяти його в на­уку, але зажадав на це дозволу від поміщика. А коли Шевченко звернувся до управителя панських маєтків, той, замість дозволу, послав його на пан­ську кухню кухарчуком.



Сторінка 2. У пана

Незабаром кухарчука зробили козачком, тобто слугою молодого пана Ен-гельгардта. Нескладні були обов'язки козачка. Сиди біля дверей панської кімнати і чекай, поки пан гукне подати вогню, щоб закурити люльку, на­лити води тощо. Та й тут хлопця не покидала пристрасть до малювання: він крадькома змалював олівцем картини, що прикрашали панські покої.

Разом із паном Шевченко виїхав до м. Вільно. Тут з ним сталася така при­года. Пан з панею поїхали на бал. Хлопець засвітив свічку і став перемальову­вати портрет козака Платова, учасника Вітчизняної війни 1812 року. Він так захопився улюблейою роботою, що не чув, як пани повернулися додому.

«Пан,— розповідає Шевченко в автобіографії,— с остервенением вьідрал его за уши, надавал пощечин, за то, дескать, что он мог не только дом — го­род сжечь».



Сторінка 3. Наука у Ширяєва. Викуп з кріпацтва Весною 1831 року опинився Шевченко в Петербурзі, куди переїхав його пан. Наступного року, зважаючи на невідступні благання, пан віддав його в науку до «різних живописних справ цехового майстра» Ширяєва, щоб мати свого дворового маляра.

Ширяєв брав численні підряди на розмалювання панських будинків, церков, театрів. Учні його жили на горищі, їх нещадно експлуатували, їм удавалося трохи вчитися живопису, але треба було виконувати дуже багато технічних малярських робіт. Отже, хоч перебування у Ширяєва і було для Шевченка певною наукою, та вона не задовольняла його художніх запитів.

Влітку «білими» петербурзькими ночами він став ходити до Літнього саду перемальовувати статуї. В одну з таких ночей 1835 року його зустрів земляк художник Іван Максимович Сошенко, який у цей час закінчував Академію мистецтв. Сошенко помітив у ширяєвського учня справжній художній талант і став йому допомагати. Шевченко почав ходити до художника на квартиру, вчитися у нього малювати. Саме Сошенко знайомить Тараса з О. Венеціано-вим, Є. Гребінкою, В. Григоровичем, К. Брюлловим, В. Жуковським.

Благородні друзі зацікавилися обдарованим юнаком і вирішили докласти зусиль, щоб визолити його з кріпацтва. Почалися переговори з паном Ен-гельгардтом. Він запросив за кріпака 2500 крб. Щоб роздобути цю зна­чну суму, К. Брюллов намалював портрет В. Жуковського, який розіграли в лотерею, а на виручені гроші викупили Шевченка. Це сталося 22 квітня 1838 року.



Сторінка 4. В Академії мистецтв. Перші твори

Вийшовши на волю, Шевченко вступив в Академію мистецтв і скоро став улюбленим учнем К. Брюллова. Він навчається не тільки живопису, а й слу­хає лекції в університеті, студіює історію мистецтва, загальну історію, літе­ратуру, фізику, фізіологію, зоологію та інші науки.

У роки навчання в Академії мистецтв Тарас надзвичайно швидко росте і як художник, і як поет. Його світогляд формується під впливом тогочасної революційної думки, що йшла від Радищева і декабристів, розвивалося далі у творах Бєлінського і Герцена. Молодий Шевченко опановує багатий світ науки, мистецтва і поезії. Упродовж 1839-1841 рр. він одержує три срібні медалі за свої художні роботи.

Перші поетичні спроби Шевченка належать ще до часів перебування його в кріпацтві. З цих спроб збереглась і була надрукована одна балада «При­чинна». Після викупу Тарас Григорович захоплено віддається поетичній твор­чості. З-під його пера виходять поеми «Катерина»-, «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та ін. 1840 року перші його твори вийшли невеличкою книжечкою під назвою «Кобзар» (у книжці було вміщено 8 творів). У 1841 році видано було окремою книжкою поему «Гайдамаки».

У цей же час Т. Шевченко починає писати і російською мовою (поема «Слепая», драма «Микита Гайдай», з якої 1842 року було надруковано ури­вок, та інші твори).

Сторінка 5. Перша подорож на Україну

1843 року Т. Шевченко поїхав на Україну, де не був 14 років. Відвідав він рідну Кирилівку, був і в інших місцях на Київщині, на Чернігівщині, Полтавщині.

Поета глибоко вразило тяжке становище закріпаченого селянства. Т. Шев­ченко глянув тепер на життя народу не очима підлітка-кріпака, а очима до­рослої освіченої людини з передовим політичним світоглядом. Побував поет і в поміщицьких садибах, і в кріпосницьких хатах.

Картини дикої сваволі й знущання панів над кріпаками ще більше розпа­лили в серці поета ненависть до поміщиків. Він звертається до разючої зброї сатири, яку спрямовує проти царизму і поміщиків.

Важкі враження від подорожі поета на Україну виразно відбились у тво­рах, написаних у той час.

На початку 1844 року Т. Шевченко виїжджає з України.



Сторінка 6. У Петербурзі і знову на Україну (1845-1847)

Повернувшись до Петербурга, Т. Шевченко продовжує навчання в Ака­демії мистецтв. У цей час він пише пристрасну революційну поему «Сон» («У всякого своя доля»).

1845 року митець закінчив Академію мистецтв і поїхав на Україну для постійної роботи.

Поет оселився у Києві, але жив тут мало. Він став працювати художником у Київській тимчасовій комісії для розбору стародавніх актів і за дорученням цієї комісії їздив по Україні, змальовував пам'ятки старовини, що збереглися в містах і селах. Побував Шевченко на Київщині, на Полтавщині, Чернігів­щині, Волині, Поділлі. Це допомогло йому вивчити край і народне життя.

У своїх поетичних творах цього часу («Холодний Яр», «Єретик», «Кав­каз», «І мертвим, і живим...», «Три літа», «Заповіт» та ін.) поет висловив революційні прагнення народних мас.

У цей час у Києві гурток української молоді заснував Кирило-Мефодіївське товариство (братство). У 1846 році, перебуваючи у Києві, Шевченко зблизився з членами цього таємного політичного товариства і вступив до нього.

Весною 1847 року товариство було розгромлено. Царська жандармерія за­арештувала членів товариства, і в тому числі й Шевченка, захопивши його на переправі через Дніпро, коли він повертався з Чернігова до Києва.

Сторінка 7. У казематі

Заарештованого Т. Шевченка, як і інших учасників товариства, під кон­воєм доставили в Петербург і посадили в каземат. Під час арешту в самого поета та в інших членів Кирило-Мефодіївського братства знайшли в рукопи­сах його революційні твори «Сон», «Кавказ», «Єретик» та ін.

Жандарми і цар Микола І, який особисто керував слідством у справі ки-рило-мефодіївців, виділили з поміж арештованих Шевченка як найбільшого злочинця.

Сидячи в казематі, Т. Шевченко не зрікся своїх революційних поглядів. У віршах, написаних в ув'язненні, звучали мотиви стійкості борця і незмін­ної любові до батьківщини, трудящих.

Слідство закінчилось швидко. Вирок у справі Шевченка був такого змісту: «Художника Шевченка за складання бунтарських і найвищою мірою зухвалих віршів як обдарованого міцною будовою тіла віддати рядовим в Оренбурзь­кий окремий корпус з правом вислуги, доручивши начальству мати найсуворіший нагляд, щоб від нього ні в якому разі не могло виходити обурливих і пасквільних творів».

На цьому вироку Микола І дописав власною рукою: «Під найсуворіший нагляд і з забороною писати й малювати».



Сторінка 8. На засланні

В Оренбурзі, зустрівшись із земляками, Т. Шевченко читає їм свої рево­люційні вірші («Сон», «Кавказ»), співає пісні. Через кілька днів поет пішки вирушає в Орську фортецю, на місце своєї солдатської служби.

Почалося важке життя рядового солдата-засланця. Сувора муштра, жорс­токі знущання бездушних командирів не зламали революціонера-демократа. «Караюсь, мучуся... але не каюсь»,— відповідає він тим, хто його засудив.

З великою небезпекою для себе Шевченко порушує «височайший указ» — малює й складає вірші, записуючи їх у невелику книжечку, яку носив зав­жди при собі «за халявою».

В Орській фортеці поет написав поеми «Княжна», «Варнак», «Москалева криниця» і низку віршів. У них звучать мотиви боротьби, ненависті до па­нів, відданості народові, туги за рідним краєм. Поет любив Україну «безта­ланну», «убогу».

Улітку 1848 року Шевченко потрапив до складу експедиції, що мала своїм завданням обслідувати Аральське море. Він як художник повинен був змальовувати береги моря.

Восени 1845 року поет повернувся в Оренбург для остаточного опрацю­вання матеріалів експедиції. Друзі Шевченка клопотали про полегшення його долі, але тут новий удар упав на голову поета. Весною 1850 року за доносом офіцера у нього зробили трус, знайшли зошити з віршами, альбом з малюн­ками, цивільний одяг і знову заарештували.

Понад півроку просидів Шевченко в тюрмі, після чого його заслали в Но-вопетровську фортецю на березі Каспійського моря.

В останні роки заслання поет знову порушив царський наказ і створив низку повістей російською мовою («Художник», «Княгиня», «Музьїкант» та ін.).

Лише 1857 року закінчилося заслання Шевченка. 2 серпня він покинув Новопетровську фортецю.

Десять років заслання підірвали фізичні сили .Шевченка, але не зламали його поглядів, його сили як революціонера-борця.

Сторінка 9. Після заслання. Останні роки життя

Весною 1858 року поет прибув у Петербург. Тепло й шанобливо зустріли його друзі й численні прихильники. Він зближається з російськими револю-ціонерами-демократами, які на чолі з М. Чернишевським об'єднувались на­вколо журналу «Современник».

Дружба з цими найпередовішими людьми того часу зміцнила революційні погляди самого Шевченка. Твори, написані поетом після заслання, ще більше загострені проти царизму, проти поміщиків, проти релігії.

Весною 1859 року, одержавши після довгих клопотань дозвіл, Тарас Гри­горович поїхав на Україну. Відвідав Кирилівку, Моринці, побачився з роди­чами. Побував і в інших місцевостях. Боляче вразила поета картина гіркого життя покріпаченого селянства.

їдучи на Україну, поет хотів оселитися тут, писати, працювати. Але цар­ська влада і поміщики боялися революційного впливу на селянство і не до­пустили здійснення цих намірів.

В останні роки життя Шевченко хотів улаштувати своє особисте життя й одружитися. Але «земляки й землячки», за висловом поета, перешкодили цьому. Українські пани домагалися, щоб поет одружився з панночкою. Коли ж поет вибрав наречену з простого народу, наймичку, то вони розбили це одруження.

1860 року Тарас Григорович захворів. Стан його здоров'я швидко гіршав, і 10 березня (26 лютого) 1861 року він помер.

Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі, а в травні того ж 1861 року тіло його перевезли на Україну і, виконуючи його заповіт, поховали на горі під Каневом.

Мертвим повернувся Шевченко на Україну, але й могила його наганяла страх на поміщиків. Похорон поета на Україні мав революціонізуючий вплив на народні маси. Серед народу поширювалися легенди, ніби великий поет не вмер, а живий і з'явиться, коли почнеться народне повстання проти по­міщиків.

Трагічним було життя Шевченка: із 47 років — 24 він провів у кріпацтві, 10 — на засланні, а решту — під наглядом жандармів.



VI. Закріплення навчального матеріалу
Вікторина «Життєва доля Т. Шевченка»

Завдання: розташуйте факти з життя Тараса Григоровича у хронологіч­ній послідовності.

а) Перебування в казематі.

б) Солдат-засланець в Орській фортеці.

в) Кухарювання за наказом управителя панських маєтків.

г) Ув'язнення в Новопетрівській фортеці на березі Каспійського моря.

д) Пастух у дядька Павла.

е) Нижній Новгород. Знайомство з О. Герценом, Анненковим.
є) «Школяр-поіїихач» у дячка Богорського.

ж) Діяльність в «Современнике».

з) Козачок у пана Енгельгарда.

й) Участь у Кирило-Мефодіївському товаристві.

і) Викуп із кріпацтва.

ї) Закінчення Академії мистецтв і приїзд на Україну.


Ключ-відповідь

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

д

є

в

3

і

Ї

й

а

б

г

е

ж


VII. Підсумок уроку

Рефлексія

  1. Що вам сподобалося ( або не сподобалося) на сьогоднішньому уроці?

  2. Які слайди запам’яталися найбільше?

  3. Виступ кого із учнів ви вважаєте найкращим? Чому?


VIII. Оголошення результатів навчальної діяльності. Оцінювання учнів
IX. Домашнє завдання

Опрацювати ідейно-художній зміст балад Т. Шевченка «Причинна», «Лі­лея»; підготувати малюнки до творів (за бажанням), дібрати цитати до ха­рактеристики головних героїв поезій.



Вікторина «Всім нам знайомий Т. Шевченко»
Завдання: упродовж 6 хв. надати письмово відповіді на запитання:

  1. Село, яке письменник вважав своєю батьківщиною.

  2. Соціальний стан Тараса у дитячі роки.

  3. Професія батька майбутнього письменника.

  4. Здібність поета у дитинстві.

  5. Ім'я художника і написаний ним портрет, який розіграли в лотерею, щоб визволити Т. Шевченка з кріпацтва.

  6. Сума викупу Тараса з кріпацтва.

  7. Рік і місто видання «Кобзаря».

  8. Заклад, у якому навчався Тарас Григорович, отримавши «вільну».

  9. Де побував Т. Шевченко разом із науковою експедицією як художник?

  10. Хто з родини Шевченків мав ім'я Катерина?

  11. Відома поезія митця про безрадісне сирітське дитинство.


Примітка. За кожну правильну відповідь установлюється 1 бал.

Вікторина «Життєва доля Т. Шевченка»

Завдання: розташуйте факти з життя Тараса Григоровича у хронологіч­ній послідовності.

а) Перебування в казематі.

б) Солдат-засланець в Орській фортеці.

в) Кухарювання за наказом управителя панських маєтків.

г) Ув'язнення в Новопетрівській фортеці на березі Каспійського моря.

д) Пастух у дядька Павла.

е) Нижній Новгород. Знайомство з О. Герценом, Анненковим.
є) «Школяр-поіїихач» у дячка Богорського.

ж) Діяльність в «Современнике».

з) Козачок у пана Енгельгарда.

й) Участь у Кирило-Мефодіївському товаристві.

і) Викуп із кріпацтва.

ї) Закінчення Академії мистецтв і приїзд на Україну.


Ключ-відповідь

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12






































Картка- пам’ятка «Сторінки життя Т. Г. Шевченка»

Завдання: уважно прослухайте доповіді та ознайомтесь зі слайдами. Заповніть прогалини у хронологічній таблиці.


Дата


Подія

9 березня 1814 року







Померла мати

12 років




Осінь 1828- поч. 1831







Найвірогідніше, що він короткий час учився у Яна-Батіста Лампі




Шевченком познайомився учень Академії мистецтв І. Сошенко.




Перша подорож на Україну

1844 рік




Травень 1843 року







пише один за одним твори “Єретик”, “Сліпий”, “Наймичка”, “Кавказ”, “І мертвим, і живим...”, “Холодний яр”, “Як умру, то поховайте” (“Заповіт”) та ін.




Цикл «Три літа»

1845 рік



1846 рік



1847 рік






Шевченка привезли до Оренбурга, звідти до Орської кріпості, де він мав відбувати солдатську службу.




на клопотання Шевченкових друзів його включили як художника до складу Аральської описової експедиції, очолюваної

О. Бутаковим.



Жовтень 1848р. –травень 1849р.







Шевченко відвідав Україну. Зустрівся в Кирилівці з братами й сестрою. Остання подорож на Батьківщину




Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка гравірування

Січень 1860 року




10 березня 1861 року





Картка- пам’ятка «Сторінки життя Т. Г. Шевченка»

Завдання: уважно прослухайте доповіді та ознайомтесь зі слайдами. Заповніть прогалини у хронологічній таблиці.


Дата


Подія

9 березня 1814 року







Померла мати

12 років




Осінь 1828- поч. 1831







Найвірогідніше, що він короткий час учився у Яна-Батіста Лампі




Шевченком познайомився учень Академії мистецтв І. Сошенко.




Перша подорож на Україну

1844 рік




Травень 1843 року







пише один за одним твори “Єретик”, “Сліпий”, “Наймичка”, “Кавказ”, “І мертвим, і живим...”, “Холодний яр”, “Як умру, то поховайте” (“Заповіт”) та ін.




Цикл «Три літа»

1845 рік



1846 рік



1847 рік






Шевченка привезли до Оренбурга, звідти до Орської кріпості, де він мав відбувати солдатську службу.




на клопотання Шевченкових друзів його включили як художника до складу Аральської описової експедиції, очолюваної

О. Бутаковим.



Жовтень 1848р. –травень 1849р.







Шевченко відвідав Україну. Зустрівся в Кирилівці з братами й сестрою. Остання подорож на Батьківщину




Рада Академії мистецтв надала йому звання академіка гравірування

Січень 1860 року




10 березня 1861 року





База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка