Тема: Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX початку XX ст. «Нова драматургія», її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена



Сторінка1/28
Дата конвертації28.12.2016
Розмір6.17 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28



11 клас

ТЕМА: Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX — початку XX ст. «Нова



драматургія», її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена,

А.Чехова, Б. Шоу
МЕТА: допомогти учням з’ясувати основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX — початку XX ст.; ознайоми­ти з найважливішими здобутками драматургів того часу; розвивати навички складання опорно-логічних конспектів за сприйнятою на слух інформацією, ви­діляти головне, давати оцінку літературним явищам; виховувати любов до мистецтва, естетичні смаки.
ОБЛАДНАННЯ: портрети драматургів Г. Ібсена, Б. Шоу, А. Чехова та інших, видання їх творів, ілюстрації до них, відеоматеріали (фрагменти вистав за творами).
ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ



  1. Організаційний момент

Ознайомлення з метою, завданнями й вимогами програми до вивчення світової літератури в 11-му класі


ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

Що таке драматичний театр для нас, сучасних лю­дей? Місце, де можна ознайомитися з драматургією, побачити ці­каву виставу. Для людей XIX ст. значення театру було набагато ва­гомішим і багатограннішим, особливо для вищих та середніх кла­сів. Це і клуб для спілкування, і виставка моди, нагород і статків, і місце платонічних побачень, і традиція, і, урешті-решт, статус. Про драматургів і їхні п’єси говорили, сперечалися, їх лаяли і хва­лили; твори спонукали до роздумів, захоплювали ідеями, вели до подвигів і навіть до злочинів.



Сьогодні ми розпочинаємо ознайомлення з європейською драма­тургією, яка наприкінці XIX — початку XX ст. пережила своє онов­лення, збагатилася новими творчими знахідками та здобутками.


ІІІ. Актуалізація опорних знань

Евристична бесіда

  • Що таке драматургічні твори, якими є їх особливості?

  • Які жанри драматургії ви знаєте?

  • Назвіть відомих вам драматургів, їх твори.


ІV Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

  1. Міні-лекція вчителя з елементами бесіди

У драматургії остання третина XIX століття позначена по­шуком нових форм зображення дійсності засобами мистецтва. Цей процес приводить до появи «нової драми».

Безумовно, усі представники «нової драматургії» — а це Г. Ібсен, Б. Шоу, А. Чехов, М. Метерлінк, Ю. А. Стріндберг, Г. Гауптман, Е. Золя, В. Винниченко та інші — йшли власними шляхами, їхні театральні естетика й поетика дуже різнилися. Але існувала ознака, яка об’єднувала: усі вони намагалися створити проблем­ний театр, мова, стилістика якого максимально наближали його до сучасного читача.

  • У чому ж полягає різниця між «старою» драмою та «новою»?

Проаналізуємо за допомогою порівняльної таблиці.


Об’єкт порівняння

«Стара драма»

«Нова драма»

Трагедія

Життя персонажа

Життя особистості в су­спільстві

Предмет зобра­ження

Людина в незвичайних ситуаціях

Людина у власноруч створеній ситуації

Центр уваги

Зовнішнє зіткнення окремих особистостей

Внутрішні, глибинні про­тиріччя самої дійсності, зіткнення ідей

Драматичний

конфлікт

Вади й чесноти людини

Ідеали людини

Жанр

Трагедія, комедія, драма

Синтетичний — трагі­комедія («драма ідей»)













Головний герой

Узагальнений тип лю­дини

Людина середнього класу, неординарна осо­бистість

Решта героїв

Головні та другорядні, позитивні та негативні

Усі важливі, характери неоднозначні

Автор

Відтворює дійсність, по­вчає, робить висновок

Відтворює духовні пошу­ки. Не дає однозначних відповідей

Читач, глядач

Спостерігає, отримує враження

Переживає разом із геро­ями, дискутує з ними та про них

Кінець(фінал) твору

Завершений розв’язкою

Відкритий, незаверше­ний, спонукає до супе­речок, роздумів


Тож чим, на ваш погляд, відрізняється «нова драма» від «старої драми»? (Відповіді учнів.)

«Нова драма» на зламі століть поставила в центрі уваги особис­тість, але не соціальну, а духовну, індивідуальність переживання й відчуття якої визначають загальну атмосферу епохи. Драматур­ги намагалися показати «трагедію життя», а не «трагедію в жит­ті», закликали до осмислення глибинної суті дійсності, звільнення людського духу, пошуку гармонії. Театр став «інтелектуальним», «дискусійним». На перший план вийшов внутрішній конфлікт, а не зовнішня дія. У «новій драмі» стали помітними риси модерніз­му: символізму, імпресіонізму, неоромантизму та ін.

Засновником «нової» драми був норвежець Генрік Ібсен. Успіх його п’єс надихнув інших драматургів: Г. Гауптмана (Німеччина), Б. Шоу (Англія), А. Стріндберга (Швеція), М. Метерлінка (Бель­гія), Е. Золя (Франція), А. Чехова (Росія).

Новим на сценах театрів був показ картин повсякденного жит­тя, розкриття його злободенних соціальних і моральних проблем. Перед глядачами постали звичайні для них картини побуту банкі­рів, комерсантів, адвокатів і навіть робітників, злидарів. Автори порушували нові проблеми, наприклад, жіноче питання. Посилив­ся критичний, викривальний пафос п’єс.

Було переосмислено природу всіх елементів драматичного тво­ру. Оскільки в житті сумне часто поєднується з комічним і навпа­ки, розвивається жанр трагікомедії. Замість «любовних трикут­ників», таємниць, кримінальних злочинів (зовнішньої інтриги), у центрі уваги — ідейні конфлікти (Б. Шоу), внутрішня прихована інтрига (М. Метерлінк), складна гра підтекстів (А. Чехов).

Герої відзначаються суперечливими характерами, інколи важко визначити, хто з них головний персонаж (як, наприклад, у А. Чехова). Дійові особи розмовляють сучасною літературною мо­вою, використовуючи побутову та жаргонну лексику. П’єси більше не мають зрозумілого, завершеного закінчення: читачеві й гляда­чеві пропонується відкритий проблемний фінал — запрошення до дискусії, роздумів і власних висновків.

«Нова драма» стала одним із найцікавіших загальноєвропей­ських явищ, яке зробило свій вагомий внесок у справу гуманізації суспільства.
Назвіть риси «осучаснення» драми на зламі століть.

(Героїзвичайні люди; конфліктвнутрішній; мовасучасна; фі­налнезавершений; проблемиактуальні.)

Перегляд і коментування ілюстративних матеріалів, відео- та аудіо записів вистав, музики до них


Закріплення знань, умінь і навичок

  1. Створення опорно-логічного конспекту за матеріалами лекції

  2. Робота з висловлюванням Дж. Б. Шоу


Вставте пропущені слова у висловлювання і прокоментуйте його.

Мої п’єси вимагають не режисури. У них повинні ... гамір і шум справжнього життя, крізь яке час від часу ... поезія.

Слова для використання

Співати, вихваляється; лунати, прозирає; заважати, ліпиться; шуміти, сидить.


V Домашнє завдання

Знати основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX — по­чатку XX ст.

Прочитати п’єсу Г. Ібсена «Ляльковий дім».

Підготувати повідомлення про історичну й соціальну ситуацію в Норвегії XIX ст.


VІ Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Продовжте речення:

На уроці мене зацікавило...

11 клас


ТЕМА: Життєвий і творчий шлях норвезького письменника, зачинателя європейської «нової

драматургії» Генріка Ібсена
МЕТА: ознайомити учнів із життям і творчістю письменни­ка; розвивати навички сприйняття інформації на слух, виділення головного, висловлення своєї думки про почуте й прочитане; виховувати інтерес до літе­ратури, прагнення до самовдосконалення.
ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, ілюстрації до його біографії, видання творів, ілюстрації до них; зображення крає­видів Норвегії.

ХІД УРОКУ



  1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. «Під шум великих міжнародних бур я зі свого боку воював із маленьким суспільством, до якого був прикутий волею обставин і життєвих умов», — писав у своїх спогадах Генрік Ібсен, видатний норвезький драматург другої половини XIX ст., п’єси якого ось уже понад 130 років не сходять зі сцен театрів у всьому світі. У чому ж полягає секрет мистецького довголіття творів Ібсена? Передусім у тому, що письменник глибоко вірив у цінність окремої особистості, протестував проти розчинення її в безликій людській масі. Головний мотив його творчості — заклик до людей реалізувати своє справжнє покликання, але в жодному разі не за рахунок чужого щастя чи навіть життя.


ІІ. Оголошення теми й мети уроку


ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. Розповісти про риси європейської «нової драматургії», її найви­значніших представників.



2. З якою метою драматурги завершували п’єси «відкритим фіна­лом»?


ІV Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Повідомлення учня про історичну й соціальну ситуацію в Норвегії XIX ст.

2. Слово вчителя (міні-лекція)

  • Генрік Ібсен народився в Шиєні — норвезькому містечку лісорубів. Дитинство його було самотнє й безрадісне. Особливо не­щасливим стало життя після того, як розорилася батькова торго­вельна фірма. У 15 років його відправили до Гримстада вчитися на помічника аптекаря. Там він провів 6 років, жив у мансарді на скромну платню. Юнака приваблювали поезія, літературна праця. Генрік почав писати вірші. Перша п’єса Ібсена «Катиліна» — істо­рична драма — особливого успіху не мала. 1852 року він приїхав до Бергена, очолив молодий норвезький театр. Ібсен у театрі займався всім — від підмітання сцени до режисури, що допомогло йому пі­знати сценічні умовності того часу, традиції, канони, які потім йому захотілося зруйнувати. Дирекція театру відправила Ібсена в Данію та Німеччину — набувати досвіду. Його власні п’єси вже починають помічати. У 1857-1864 роках драматург перебував у Кристіанії, і це один із найважчих у його житті періодів. З одного боку — ма­теріальна скрута, з іншого — уперте невизнання з боку норвезької буржуазної публіки та преси, що перебували під данським впливом і чинили опір проникненню національних творів на столичну сцену.




  • Як ви розцінюєте таку поведінку драматурга — обстоювати на­ціональне й перебувати в матеріальній скруті, але не піддатися модному данському впливу, завдяки якому можна було б стати багатим та успішним?

1864 року Ібсен виїхав із Норвегії. Це добровільне вигнання тривало аж 27 років.

Ібсен одружився із Сюзанною Торесен, яка стала його вірним другом на все життя. У них народився син. Родина жила то в Італії, то в Німеччині. Перші твори, які принесли драматургові світову популярність, — «Бранд» (1866) і «Пер Гюнт» (1867). Вони в ро­мантичному світлі змальовували конфлікт людини з її оточенням і показували існуючу безодню між героїчними пориваннями та дій­сністю, між реальністю та ідеалізмом.

У наступних творах письменник схиляється до реалізму.

1891 року Ібсен повернувся на батьківщину. А через сім років Норвегія урочисто святкувала 70-річчя видатного письменника. Не стало його 1906 року.

  • Які риси характеру Генріка Ібсена ви б визначили?


V Закріплення знань, умінь і навичок

Прокоментуйте!

  • Прокоментуйте слова Г. Ібсена: «П’єса не закінчується з па­дінням завіси після п’ятої дії: справжній фінал — поза її межами... Справа кожного читача чи глядача самому дійти до цього фіна­лу через особисту творчість».


VІ Домашнє завдання

Знайти додатково факти біографії та творчості письменника, знати зміст п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім».


VІІ Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Закінчіть речення:

  • Мені запам’яталося...

  • До театру, драматургії я ставлюся...

Я зацікавився (зацікавилася) (не за­цікавився (не зацікавилася)) творчіс­тю Ібсена тому, що...

11 клас


ТЕМА: Твір Генріка Ібсена «Ляльковий дім» — соціально - психологічна драма.

Сюжет. Особливості драматич­ного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі
МЕТА: допомогти учням засвоїти ідейно-художній зміст, сюжет драматичного твору; розвивати навички ви­разного читання за особами, переказу драматичних творів, виділення ключових епізодів, їх коменту­вання; виховувати інтерес до літератури, аналітичне мислення, естетичний смак.
ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього.
ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів



Учитель.

Давньогрецький драматург Арістофан ще двад­цять три століття тому писав про жінок: «Обійтися без них так само важко, як і жити з ними». Сучасні чоловіки із цим, мабуть,

погодяться, а сучасні жінки, напевно, те саме скажуть про чолові­ків. Не є секретом, що чоловік і жінка по-різному сприймають світ, по-різному думають і діють. Як же знайти гармонію в їхніх взаєми­нах, як зробити сім’ю щасливою? Як наповнити родинну оселю до­бром, радістю та щирими почуттями? Про це йдеться в драмі Г. Ібсена «Ляльковий дім», і про це — наш урок.

  1. Оголошення теми й мети уроку




  1. Актуалізація опорних знань




  1. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

  1. Знайомство з героями п’єси, виділення ключових епізодів у дії першій

  2. Евристична бесіда

  • Яка атмосфера панувала в домі адвоката Хельмера?

  • Що видається трохи дивним у взаєминах подружжя?

  • Чому Нора просить чоловіка зробити їй різдвяний подарунок грошима?

  • Чи можна вважати Хельмера скупим або економним?

  • Як характеризують Нору її взаємини з Крістіною?

  • Про що свідчить зізнання фру Лінне щодо того, що їй тепер нема про кого піклуватися?

  • Як характеризує Нору її зізнання подрузі про борги?

  • Як Нора ставиться до своїх дітей?

  • Прокоментуйте висловлювання героїв:

«Крогстад. Закон не цікавиться причинами.

Нора. То поганий, виходить, цей закон...»

  • Як Хельмер, за його словами, ставиться до тих, хто схибив у житті?

  • Відгук яких ідей звучить у словах Хельмера: «Майже всі, хто рано схибив у житті, мали брехливих матерів»?

  • Чому Нора злякалася й не допустила до себе дітей?

  • Чому, на ваш погляд, автор подає таку деталь: «У кутку, біля пі­аніно, стоїть обібрана, обтріпана, з обгорілими свічками ялин­ка»,у той час, коли в домі Нори завжди гарно, затишно?

  • Про що свідчать такі деталі й характеристики Хельмера: «Торвальд — великий майстер улаштовувати все витончено й краси­во»; «Хельмер учить дружину танцювати тарантелу й мріє про її успіх на вечірці в консула»?

  • Чи правда те, що говорить Хельмер дружині: «...Повір, у мене вистачить і мужності, і сили. Побачиш, я така людина, яка може все взяти на себе»?

  • Як Нора пояснює хворобу лікаря Ранка?

  • Що задумала Нора, почувши погрози Крогстада й роздуми чо­ловіка щодо нечесності?

  • Чому подруга фру Лінне радила Норі розповісти все чоловікові й не завадила Крогстаду передати Хельмерові листа зі звинува­чуваннями на адресу Нори?

  • Чи справді Хельмер — чесна людина?

  • Як розкривається характер Хельмера у таких словах і наскіль­ки вони, на ваш погляд, щирі: «Ти любила мене, як дружина повинна любити чоловіка. Ти не змогла тільки гарненько розі­братися в засобах. Але, певне, ти гадаєш, що я менше любитиму тебе через те, що ти не здібна діяти самостійно? Ні-ні, сміло зі­прися на мене, я буду тобі порадником, керівником. Я не був би мужчиною, якби саме ця жіноча безпорадність не робила тебе вдвоє милішою в моїх очах. Ти не думай більше про ті різки слова, які вирвались у мене у хвилину першого переляку, коли мені здалося, що все навколо мене рушиться. Я простив тобі, Норо. Клянуся тобі, я простив тобі»?

  1. Робота зі схемою «Герої п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім”»

  • Доповніть опорну схему, уписавши визначення взаємин між ге­роями.



не довіряє







  1. Особливості «нової драми»

  • Наведіть приклади зображення автором соціальних відно­син та розкриття психології героїв, адже цей твір за жанром є соціально-психологічним.


Учитель.

Наприкінці XIX ст. драматурги-новатори, зокре­ма й Г. Ібсен, виступали із різким запереченням «добре зроблених п’єс», де головне — закручена інтрига, легко впізнавані, чорно-білі постаті персонажів, стрімкий діалог, багато сліз, сміху, бурхливих пристрастей. Драматичний конфлікт (зіткнення) знаходився зде­більшого в площині «людина — суспільство», «дійсність — фанта­зія, мрія, уява» та ін.

У драматичних творах нового типу, зокрема ібсенівських, ак­цент із зовнішньої дії переноситься на внутрішню: на сцені у звич­ному для театру сенсі майже «нічого не відбувається»; герої май­же нерухомі, просто йде розмова, думка протистоїть думці, голов­ною ж є напруження внутрішнє, непомітне оку глядача; зазвичай конфлікт драми Ібсена зав’язується ще до того, як починається власне її дія (так, Нора підписала фіктивний вексель до початку дії І п’єси «Ляльковий дім»); «нові драми» мають відкритий фі­нал, тобто після закінчення п’єси достеменно невідомо, як саме розв’яжеться конфлікт.

Останній абзац виступу вчителя учні записують у зошити.


  1. Закріплення знань, умінь і навичок

Інтерактивний прийом «Мозковий штурм»

  • Як вислів Соломона стосується Нори: «Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його»? Яка, на вашу думку, героїня — мудра чи безумна? Чому Нора не зізналася чоловіко­ві ні відразу, ні потім?




  1. Домашнє завдання

Повторити зміст дій II і III п’єси, уміти переказувати й аналізу­вати події твору.


  1. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа «Мікрофон»

Закінчіть речення:

  • Мене вразило...

  • Я не думав(-ла), що драматичний твір може...

  • Проблема сім’ї — це...

11 клас


ТЕМА: Аналітична композиція п’єси Генріка Ібсена «Ляль­ковий дім». Образ Нори
МЕТА: допомогти учням усвідомити особливості композиції п’єси, складність і новаторство образу головної герої­ні; розвивати аналітичне мислення, уміння оцінювати прочитане, зіставляти явища літератури й життя, об­ґрунтовувати свої твердження; виховувати найкращі людські якості, прагнення до самовдосконалення.
ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, ілюстрації до твору, аудіозапис «Тарантели»; таблиця «Зовнішні та внутрішні прояви душі Нори».
ХІД УРОКУ

  1. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель.

Генрік Ібсен зазначав, що п’єсу написано заради за­ключної сцени, яка сприймалася як скандал. У суспільстві виник­ли такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення: «Просимо не говорити про “Ляльковий дім”». Диску­сія переходила зі сцени в зал до глядачів, далі — у приватні сало­ни й вітальні. Чи спонукає п’єса сучасного читача до роздумів? Чи лише про жіночу емансипацію в ній ідеться? Над цими та багатьма іншими питаннями поміркуємо сьогодні на уроці.



  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   28


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка