Тема «основні правила радіаційної безпеки та гігієни» Мета



Скачати 113.06 Kb.
Дата конвертації18.12.2016
Розмір113.06 Kb.

ТЕМА «ОСНОВНІ ПРАВИЛА РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ГІГІЄНИ»


Мета: формування в учнів поняття про радіаційну безпеку, навичок та вмінь радіаційної гігієни; виховання товариськості, взаємодопомоги.

Форма проведення уроку: лекція з елементами бесіди.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Клас поділяється на 4 групи.


Перед дошкою дві учениці в національних костюмах. В однієї з них на голові чорна хустка – символ скорботи.
Уч. І Впала з неба додолу потривожена ангелом зірка

Покотилась до обрію, збурила зоряну синь

На душі стало сумно, на устах стало солоно-гірко

Бо Чорнобиль-трава – то полин.



Уч. ІІ Чом же ти, Україно, материнська вербова колиско,

Знов така мовчазна, мов обпалена груша стоїш?

І течуть твої сльози, і болять твої роки так близько.

Чом не просиш у Бога здоров’я для діток своїх?

Ти завжди була з Богом, не нужденна ні хлібом, ні сіллю

Як же ти допустила, щоб скалічили душу твою?


ІІ. МОТИВАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ

Наше сьогоднішнє заняття проходить напередодні трагічної дати не тільки в календарі України, а й цілого світу –річниці аварії на Чорнобильській станції.

В результаті недосконалої конструкції і порушення умов проведення випробувань на четвертому блоці АЕС вибухнув реактор, що спричинило його часткове руйнування і витік радіоактивних речовин в навколишнє середовище. Це сталося в ніч з 25 на 26 квітня 1986 року. На даний час ЧАЕС законсервована і не працює, але на території України ще є 4 діючих атомних електростанції - Рівненська АЕС (м. Кузнецовськ, Рівненська область), Хмельницька АЕС (м. Нетішин, Хмельницька область), Запорізька АЕС (м. Енергодар, Запорізька область), Південноукраїнська АЕС (м. Південноукраїнськ, Миколаїв­ська область).

Усього з моменту початку експлуатації атомних станцій у 15 країнах світу сталося більше 150 інцидентів і аварій різного ступеня складності. Остання з них – в Японії, де через сильний землетрус і цунамі на станції Фукусіма-І пошкоджено атомні реактори.

А що ж ми називаємо радіаційною аварією? Це порушення безпеки роботи установки, коли відбувається викид радіоактивних речовин або іонізуючого випромінювання в більших кількостях, ніж допустимі і за межами передбаченої території. Небезпечні фактори атомної аварії - ударна хвиля: світлове випромінювання і проникаюча радіація
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ

І от на сьогоднішньому уроці ми з вами розглянемо основні правила радіаційної безпеки і гігієни для того, щоб в разі виникнення загрози радіаційного забруднення ви знали як можна себе захистити і допомогли це зробити іншим.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ * Бесіда

►► Повідомлення учнів



За офіційними даними в результаті аварії на ЧАЕС було викинуто 63 кг радіоактивних речовин. Для порівняння: бомбардування Хіросіми - 740 г таких речовин.

Як наслідок – радіоактивне забруднення частини території України, Білорусі, Росії ( 5 млн га – в перші дні). Аварія на Чорнобильській АЕС продовжує впли­вати на здоров'я людини не тільки в радіаційно забруднених областях, але й по всій Україні.

Постраждало більш 3 млн 427 тис. осіб, у тому числі — 1 млн 260 тис. дітей. Серед тих, хто живе на радіаційно забруднених тери­торіях, здоровими визнані лише 11-15%.
Отже, як бачимо, наслідком аварій на атомних об’ктах є забруднення території і опромінення населення. Для того, щоб себе захистити потрібно дотримуватися відповідних правил поведінки та здійснювати певні санітарно-гігієнічних заходи.

Під час виникнення загрози радіоактивного забруднення населення повідомляють для того, щоб можна було негайно вжити передбачених заходів захисту.

Перед повідомленням сирени, переривчасті гудки підприємств і транспортних засобів дають попереджувальний сигнал цивільної оборони «Увага всім». Потім через мережі мовлення (гучномовці, радіоточки), по радіо й теле­баченню передається інформація про небезпеку, що виникла, і рекомендації штабу НС про дії насе­лення. Почувши таке повідомлення, треба не панікувати, а виконувати послідовно рекомендації, які прозвучали.

Ось можливий зміст такого повідомлення:



Увага! Говорить штаб цивільної оборони! Громадяни! Сталася аварія на Чорнобильській атомній станції з викидом радіоактивних речовин. Хмара радіоактивного пилу поширюється в напрямі міста Прип’ять. Населенню міста залишатися в приміщеннях і провести додаткову їх герметизацію.

Про почуту інформацію повідомте сусідів. Надалі діяти за вказівками штабу цивільної оборони.
V. ОСМИСЛЕННЯ ЗАВДАННЯ УРОКУ

Що ж треба робити, коли ви почули таку інформацію?



У разі небезпеки треба:

1. Заховатися в житлових будинках або службо­вих приміщеннях.

2. Зачинити квартирки, вентиляційні люки, відду­шини, ущільнити рами та прорізи дверей —це заходи захисту від проникнення з повітрям радіоактивних речовин у квартиру

3. Провести йодну профілактику, якомога рані­ше, але після спеціального оповіщення: при­йняти таблетки йодистого калію або водяно-спиртовий розчин йоду.



Йодистий калій слід приймати після їжі разом із чаєм або водою 1 раз на день, про­тягом 7 діб по 1 таблетці (0,125 г) на один прийом.

Водяно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі тричі на день протягом 7 діб по 3-5 крапель на склянку води.

Пам'ятайте! Передозування йоду може викликати побічні явища: алергічний стан і запалювальні зміни в носоглотці.

4. Зробити запас питної води в закриті ємнос­ті. Перекрити крани, підготувати найпрості­ші засоби санітарного призначення — мильні розчини для обробки рук. Беруть господарське мило — 250 г, подрібнюють його й розчиняють у 2 л води, яку підігрівають до 60-70°С. Після розчинення мила в гарячий розчин наливають півлітра рослинної олії. Суміш перемішують протягом 5 хвилин і знову підігрівають, міша­ють до одержання однорідної емульсії.

5. Підготуватися до евакуації: зібрати документи й гроші, предмети першої необхідності, упаку­вати ліки, які ви часто приймаєте, узяти (1-2 зміни) білизну й одяг, запас консервованих продуктів на 2-3 доби. Усі речі спакувати в поліетиленові пакети. Підготувати накидки, плащі із синтетичних плівок, гумові чоботи, рукавички. Зайвих речей у евакуацію не брати. Мати кружку, чашку, ложку, ніж, сірники, кишеньковии ліхтарик.

Дітям дошкільного віку пришити до одягу й білизни бірки із зазначенням прізвища, імені, по батькові дитини, року народження, постійного місця проживання і кінцевого пункту евакуації.

Перед виходом із приміщень звільнити холодильник, вимкнути всі електроприлади й газові пальники, винести сміття. Зачинити двері, перевірити. Прийти на збірний евакуаційний пункт і зареєструватися.
Засоби захисту під час перебування на відкритій місцевості.


  • Органів дихання:

Якщо немає ні протигаза, ні респіратора, то можна використовувати протипилову тканинну маску, ватно-марлеву пов’язку, або прикривати рот і ніс змоче­ною у воді носовою хуст­кою, рушником. Зараз я вам продемонструю, як виготовити ватно-марлеву пов’язку. (Демонстрація з коментарем)


  • Шкіри та волосяного покриву: спеціальні костюми, або прикрити будь- якими предметами одягу, головними уборами, хустками, накидками, рукавицями. Щоб вийти на вулицю, необхідно взути гумові чоботи.

Харчування осіб, які потрапили під радіаційний вплив

Складною проблемою під час дій у зонах радіо­активного забруднення є організація харчування. Готувати і вживати їжу необхідно у закритих при­міщеннях на добре продезактивованій території. У виняткових випадках можна готувати на відкри­тій місцевості за рівня радіації не більше 1 Р/год. За рівня 5 Р/год допускається готувати в наметах, але в крайніх випадках. Продукти і вода надходять у герметично закритому посуді.



  • Зменшити надходження радіонуклідів:

а) ретельно вимити посуд;

б) перед приготуванням їжі вимочити м'ясо й обчищені коренеплоди 1-2 години;

в) не використовувати в їжу кістки, голову;

г) вилучити із раціону м'ясо-кісткові бульони.



  • Прискорити виділення радіоактивних речовин:

а) приймати рідину, до 500 мл на день (чай, соки, компоти);

б) приймати трав'яні настої, що мають слаб­ку сечогінну та жовчогінну дію (ромашки, звіробою, м'яти, зеленого чаю);

в) регулярно випорожняти кишечник завдяки використанню продуктів із високим вміс­том клітковини (хліба з висівками, грубого помелу, капусти, буряка, моркви, лимона, гречаної, перлової, вівсяної круп);

г) уведення в меню продуктів, багатих на пек­тини — для зв'язування радіонуклідів (соків із м'якоттю, яблук, персиків, журавлини, абрикосів, сливи, чорної смородини, полу­ниць, вишні, черешні, цитрусових, джему, мармеладу і особливо — зеленого горошку)



  • Використовувати радіопротекторні властивос­ті їжі:

а) вживати продукти, що містять білки: м'ясо, молочні продукти, морепродукти, яйця, бобові. Коли варять м'ясо, перший відвар виливають, а м'ясо знову заливають водою і варять до готовності. Необхідно віддава­ти перевагу свинині, а не яловичині. Абсо­лютно «чистим» вважається свинячий жир, у ньому радіонукліди не накопичуються;

б) використовувати продукти із високим вміс­том поліненасичених жирних кислот: олію, горіхи, насіння гарбуза, соняшника, рибу;

в) уживати натуральні молочні продукти: сир, вершки, сметану, масло, у яких немає радіо­нуклідів. Це не стосується сироватки, у ній концентруються радіоактивні елементи; не рекомендується їсти варені яйця через те, що у шкарлупі може бути стронцій, який під час варіння переходить у тканину яєч­ного білка. У зараженій місцевості краще вживати смажену яєчню та омлети;

г) увести в раціон харчування такі фармацев­тичні препарати, як поліфелан, таблетки активованого вугілля (вживаються перед їжею), полівітаміни, аскорбінову кислоту із глюкозою (приймають 3 рази на день),



вітамін А — прийом не більше 2 тижнів, вітамін Е, таблетки, що містять кальцій; д) уживати продукти, що містять вітамін А — шипшину, моркву, петрушку, болгарський перець, печінку, часник, вершкове масло, зелений салат; С — чорну смородину, облі­пиху, цитрусові, болгарський перець, кріп; В — м'ясо, яловичу печінку, молочні про­дукти, овочі, фрукти, хліб, бобові, овес; Е — рослинні олії, кукурудзу, обліпиху, рибу, грецькі горіхи, яловичу печінку.
►► Повідомлення учнів

Радіозахисне харчування. Поради інституту гігієни харчування.

Із круп найціннішими є гречана та вівся­на. Вони багаті на білок й амінокислоти. Вівсяна крупа містить рослинні жири, солі магнію, які мають протирадіаційну дію.

Серед молочних продуктів корисні: сир — багатий на кальцій; кисломолочні продук­ти: кефір, йогурт.

Квасоля і решта бобових культур зменшу­ють дію радіонуклідів на 10-20%.

Вибираючи м'ясні продукти, слід віддава­ти перевагу нежирним сортам м'яса (жири гальмують процес травлення): яловичині, м'ясу кроля, птахів.

Морська риба та інші морепродукти — джерела білка. Ними можна замінити м'я­со. Риба лише засвоюється організмом, а риб'ячий жир містить вітамін А.

Джере­ла каротину: помідори, морква, абрикоси, зелень. Бажано з'їдати 2-3 морквини на день. Важливе значення має насичення організму солями калію. Джерелами калію та аскорбінової кислоти є картопля, чорна смородина, чорнослив.

Джерела йоду: йодована сіль, морська капуста, морська риба та її консерви; нерибні морські продукти: креветки, мідії.
Висновок. Знаючи правила поведінки під час виникнення радіоактивного зараження, людина виконує заходи, спрямовані на створення і підтримання нормальних умов життя, здоров'я і працездатності людей.
VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

►► Робота в групах за картками-завданнями



Завдання 1 групі:

Що заборонено людям під час перебування на забрудненій території?

Очікувана відповідь:


  • Знімати на відкритій території засоби індиві­дуального захисту.

  • Пити та вживати їжу на відкритій території

  • Підіймати пил і рухатися по високій траві або кущах.

  • Сідати без потреби.

  • Купатися у відкритих водоймах, роздягатися.

  • Збирати ягоди, квіти, гриби в лісі.

  • Пити воду з відкритих колодязів.

Завдання 2 групі:

Які заходи має бути проведено в школі при загрозі радіоактивного зараження?

Завдання 3 групі:

Що треба зробити після повернення з вулиці, яка забруднена радіоактивними речовинами?

Очікувана відповідь:


  • Обмити або обтерти мокрою ганчіркою взуття.

  • Верхній одяг витрусити й почистити вологою щіткою.

  • Обличчя, руки, шию ретельно вимити, рот про­полоскати 0,5% розчином питної соди.

  • В усіх приміщеннях, де є люди, щоденно про­водити вологе прибирання із застосуванням мийних засобів.


Завдання 4 групі:

Організація харчування на радіоактивно забрудненій території
VII.. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

►► Аналіз уроку

(Повторити основні правила радіаційної безпеки (захисту) та гігієни)

►► Підсумок уроку

Аналіз стану здоров'я населення районів, що постраждали в післяаварійний період, свідчить про наявність тенденцій зростання рівня та поширен­ня захворювань верхніх дихальних шляхів, систем кровообігу, травлення, а також про різноманітні порушення ендокринної та імунної систем, перебігу вагітності та інші захворювання. Тому ми повинні пам'ятати вивчені сьогодні правила радіаційної без­пеки та гігієни, щоб захистити себе у НС і зберегти своє життя.

А зараз я пропоную подумки переміститися до подій 25-літньої давності


Уч. І Не можна про це сказати

Мовляв, це було вже давно,

Не можна ні про що мовчати,

Горить тривогою чоло.

Ці вірші, роздуми і факти,

Це все було, було, було…


Уч.ІІ Чорнобильський вітер

По душах мете,

Годинник життя

Безупинно іде.

…Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає…
(Демонстрація відеоматеріалу )

Діти, ми з вами вияснили, як поводитися при загрозі радіоактивного забруднення, ви переглянули відео про те, що трапилось у Чорнобилі майже три десятиліття тому. Які думки навіяло на вас побачене і почуте?

(Відповіді дітей)

Я ж хочу побажати всім нам, хай прийдешній день наповнює наші серця миром і спокоєм. Нехай хранить нас Господь.


VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

За картою обчислити відстані від нашого обласного центру до АЕС







База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка