Тема. Життєвий і творчий шлях Франца Кафки. Оповідання «Перевтілення» Мета: ознайомити з життєвим і творчим шляхом Ф. Кафки, сюжетом оповідання «Перевтілення»



Дата конвертації05.03.2017
Розмір60.4 Kb.
Тема. Життєвий і творчий шлях Франца Кафки. Оповідання «Перевтілення»

Мета: ознайомити з життєвим і творчим шляхом Ф.Кафки, сюжетом

оповідання «Перевтілення»; розвивати навички роботи з текстом;

сприяти вихованню найкращих моральних якостей.

Обладнання: мультимедійна дошка.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Вступне слово вчителя.

Доброго дня! Сьогодні на уроці ми з вами познайомимося з дуже цікавим представником світової літератури, людиною незвичайної долі – австрійським письменником Францом Кафкою.

У світі є досить мало письменників, в творчості яких їх власне життя і доля зіграли б таку значну роль, як у Кафки.

Кафка – письменник, створений своєю біографією.



ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ВЧ: Ви всі прочитали оповідання. Скажіть, будь ласка, яким ви уявляєте письменника, який написав такий твір?



  1. Лекція вчителя.

Ф.Кафка є однією з найвидатніших постатей у європейській літературі ХХ століття.

Уявити без його творчості це століття просто неможливо.

Кафка як людина і письменник все життя страждав від самотності. В його щоденнику часто звучить «страждання».Свій світ він називає розірваним. Це Кафка, який жив як оголений нерв, хворобливо сприймаючи біль свій і біль всього людства.

В його творах – біль про людину, співчуття до неї, небажання миритися з дійсністю, в якій все «абсурдне і направлене проти людини».

Єврей за походженням, пражанин за місцем проживання, за мовою – німець, а за культурною традицією – австрійський письменник, він був чужий усім: державі, німцям, чехам, навіть євреям. Кафка не схожий ні на кого. Чужий серед людей, чужий у своїй сім*ї, самотній у товаристві друзів, він також не був одружений, а своїй нареченій відмовив двічі.

Кафка страждав від самотності.

«Нет у него пристанища,

Нет крыши над головой» -

Писала Мілана Есенська, подруга і наречена Кафки.

Народився Ф.Кафка у Празі 1883р. Батько наполегливою працею зібрав невеликий капітал і став дрібним фабрикантом. У сім8ї це був деспотичний тиран, який своєю дріб*язковою прискіпливістю та жорстокістю робив життя для усіх ешканців його дому нестерпним, а передусім для сина Франца. Батько придушив волю хлопця, позбавив його віри у свої сили і викликав до себе у майбутнього письменника почуття страху, ненависті та відрази, від яких Кафка не міг позбутися протягом усього свого життя і які, безперечно, суттєво вплинули на характер його творчості.

На вимогу батька Кафка здобуває юридичну освіту у Празькому університеті, однак усе своє життя письменник прослужив дрібним клерком у страховому агентстві, спромігшись на категоричну відмову займатися справами батькової фабрики і віддаючи усього себе і весь свій вільний час ненависній Кафці-старшому літературі. У листі до батька Кафка писав: «Я втратив віру в себе, натомість набув безмежного почуття провини», а нареченій зізнався: «Я й батько ненавидимо один одного…».

Зовні біографія Кафки небагата на події. До вже сказаного слід додати, що він почав друкуватися 1908р., та за його життя надруковано було дуже мало: лише шоста частина того, що було ним написано. Але це пояснюється не цензурними чи якимись іншими переслідуваннями, а тільки особливостями особистості письменника: він свідомо писав свої твори, так би мовити у стіл, тому що не любив друкуватися і дуже часто відчував гостру незадоволеність творами, що виходили з-під пера. Тому багато їх залишилося незавершеними, і взагалі, Кафка розпорядився спалити його літературну спадщину після смерті. Проте завдяки другу Франца Кафки, письменнику Максу Броду, який зберіг його роботи і видав нам відомі такі романи, як «Америка», «Процес», «Замок», збірник «На будівництві Китая». 1915р. отримав найпрестижнішу літературну премію Німеччини – премію Фонтане.

Життя цього письменника було досить складне. Його переслідували матеріальні негаразди, був виснажений постійним безсонням, страждав від нападів страху, неврозами, фізичними хворобами, зокрема, хворобою серця та сухотами.

Це була особистість із надзвичайно тонкою психічною організацією, безмежно заглиблений у себе. Митець писав: «Для моєї роботи я мушу бути від усього відгородженим», «…бути замкненим у глибокому підземеллі, примоститися десь у найдальшому закутку й раз на добу здійснювати тривалу прогулянку до дверей, щоб забрати миску з їжею». Його цілком задовольняв особистий досвід.

Увесь свій вік Кафка роздвоювався між своїм духовним життям, яке він вважав фантастичним, бо воно було сповнене страхіттями й жахами, та життям реалиним, ще страшнішим, оскільки воно суперечило людському єству. Світ для нього, таким чином був розчахнутим на поетику сновидінь і брудну прозу життя.

Звичайно, причина душевного надлому Кафки у невідповідності високих ідеалів особистості трагічному безсиллю, приреченості маленької людини у безжалісному, жорстокому, абсурдному світі.

Також можна згадати і той факт, що Кафка називав одним із своїх найулюбленіших письменників Ф.Достоєвського, тому що, як ї російський письменник, він глибоко страждав разом зі своїми героями. Однак якщо Достоєвський бачив вихід із глухого кута цивілізації у релігії, то Кафка взагалі не бачив жодного виходу. Для нього майбутнє людства – трагедія, доля ж окремої людини – цілковите зникнення, неминуще небуття.

Але яким би парадоксом це не здавалось, проте зовсім не випадковим є такий запис Кафки у щоденнику: «…щасливим я був би тільки у тому випадку, якби міг привести світ до чистоти, правди та сталості».

І останнє, про що неможливо не згадати, - це приналежність Ф.Кафки до художньої системи модернізму, а точніше, до однієї з тих мистецьких течій, які й склали цю систему, - до експресіонізму. Хоч Кафка і залишив своє визначення експресіонізму як «всеохоплюючої інтерпретації дійсності», - це була приналежність породжена стражданнями, які випали на його долю через захворювання на сухоти. 1917р. Ф.Кафка отримав відпустку, з якої до праці вже не повернувся, а 3 червня 1924 року помер у містечку Кірлінг поблизу Відня.

2. Робота з текстом.

Вч: Оповідання, яке ви прочитали, називається «Перевтілення» (або метаморфози, перетворення). Що вам відомо про метаморфози в літературі?

Уч: Ця тема з давніх-давен актуальна в літературі. Її зачіпали ще в античній міфології. Римський поет Овідій у своїх «метаморфозах» описав сюжети різноманітних перетворень – перевтілень богів, героїв, звичайних людей і тварин. Також можемо згадати «Крихітка Цахес» Гофмана, «Шинель» Гоголя. Знаємо безліч казкових перетворень: «Аленький цветочек», «Царевна лягушка».

Вч: Якими були такого роду перетворення? Яка їх мотивація?

Уч: Перетворення малюка Цахеса було вмотивоване тим, що фея співчувала цьому малому, тому і подарувала три чарівні волосини. Перетворення Акакія Акакієвича Башмачкіна на привида – це єдиний шлях помсти ображеної «маленької людини» у бездушному суспільстві. В казках перетворенню сприяли відверті, ніжні почуття.

Вч: Чи подібне перетворення відбулося і з Грегором Замзою?

Уч: Ні. Це натяк на комашину сутність людини. Зображення «маленької людини», сірої, самотньої у цьому світі.

Вч: Тож хто такий Грегор Замза до перетворення?

Уч: Виріс у міщанській родині у Празі, працював комівояжером, багато їздив пропонуючи зразки тканини клієнтам; щиро любив матір, сестру; об*активно оцінював занадто суворого батька; він – молодий чоловік, але водночас доросла дитина; мріяв про свята, подарунки, не вмів ображатися, здатен прийти на допомогу сестрі; коло спілкування обмежене.

Вч: Який це тип людини, на ваш погляд?

Уч: Це маленька, сіра, непримітна людина.

Вч: Чи почувався Грегор вільною особистістю?

Уч: Ні. Він залежав від обставин: повинен був багато працювати, щоб утримувати сім*ю; не мав часу на особисте життя.

Вч: Розглянемо взаємини Грегора та його родини до перетворення.

(за мультимедійною дошкою)



Уч: Батько…(відчуженість, байдужість)……Грегор

Мати…(любить сина, але стримана в почуттях)….Грегор

Сестра…( близька Грегорові, але не цікавиться його життям)… Грегор

Вч: Отже, теплі сімейні стосунки між членами родини не встановилися. Єдине, що їх єднає – роздуми про матеріальні статки, гроші. Грегору здається, що в сім*ї панує мир, затишок, сімейна згода.

Вч: А які стосунки були у Грегора на службі? Чому він з болем і ненавистю думав про службу?

Уч: Грегор не любив свою роботу, але повинен був ходити, щоб утримувати свою сім*ю. Не спілкується з іншими комівояжерами – не співпадає у часі.

Вч: Тепер можна встановити причини незвичайного перетворення:

(мультимедійна дошка)



Уч: нерозуміння родини, самотність у сім*ї;

Зубожіння духовного світу героя;

Абсурдні закони життя;

Жорстокий світ без мети й духовного розвитку підштовхує людей до загибелі.

Метушливе існування протягом багатьох років.

Вч: Отже, внутрішній світ Грегора – прагнення допомогти, бажання творити добро, бути корисним; навколишній світ – уособлення зла, жорстокості.

IV. Закріплення знань, умінь і навичок.

Вч: Скажіть, будь ласка, чи не помітили ви спільного між життям самого Ф.Кафки та Грегора Замзи? Поясніть.

Уч: Твір деякою мірою автобіографічний, адже як Кафка так і його герой мали конфліктні стосунки із сім*єю, були самотніми, замкненими у собі; прагнули творити добро, але не могли перемогти жорстокості світу.

V. Домашнє завдання.

І-ша група: проаналізувати внутрішній стан та думки Грегора після перетворення;



ІІ-га група: порівняти і проаналізувати відношення батьків до Грегора до і після перетворення;

ІІІ-я група: проаналізувати поведінку Грети протягом всього твору.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка