Тема: хіміко-токсикологічний аналіз на групу речовин, які ізолюються мінералізацією. "Металеві отрути"



Скачати 408.85 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації29.12.2016
Розмір408.85 Kb.
1   2   3

АКТ

судово-хімічного дослідження

На підставі відносини



№ у хімічному відділенні судово-медичної
лабораторії бюро судово-медичної експертизи Дніпропетровського
облздраввідділу, експертом-хіміком відділення

зроблено дослідження

Дослідження почато

Дослідження закінчено

Питання, що підлягають дозволу при дослідженні, і інші розділи
“Акту судовоо-хімічного дослідження” викладаються на наступних аркушах.

Питання для самоконтролю


  1. Які фізико-хімічні властивості металів пов'язані з токсичністю ?

  2. Яка клінічна картина отруєнь металами?

  3. За рахунок яких функціональних груп, що перебувають у молекулах фізіологічно активних речовин, відбувається зв'язування катіонів “металевих отрут” із цими речовинами?

  4. Чому необхідна мінералізація біологічного матеріалу при дослідженні його на наявність “металевих отрут”?

  5. Які основні правила відбору й підготовки проб біологічного матеріалу для мінералізації існують у ХТА ?

  6. У яких випадках проводять озолення й сплавлення об'єктів біологічного походження при дослідженні їх на наявність “металевих отрут”?

  7. Які окиснювачі застосовуються для мінералізації біологічного матеріалу, що підлягає дослідженню на “металеві отрути”? Які переваги й недоліки хлорної кислоти, застосовуваної для мінералізації ?

  8. Як проводиться руйнування біологічного матеріалу за допомогою концентрованих ссульфатної й нітратної кислот?

  9. Для яких цілей застосовується денітрація мінералізатів і деструктатів і як вона здійснюється на практиці?

  10. Які запобіжні заходи необхідно дотримувати при проведенні процесу мінералізації?

  11. Чим відрізняється дробний аналіз від систематичного ходу аналізу “металевих отрут”?

  12. У чому полягає прийом маскування катіонів металів, що заважають

виявленню досліджуваних іонів?

13. Які реактиви застосовуються для маскування окремих катіонів у хіміко-токсикологічному аналізі?

14. Для яких цілей застосовуються дитизон і диетилдитіокарбамати в хіміко-токсикологічному аналізі?

15. Як розділити сульфати барію й свинцю, що перебувають у минерализатах?

16.Як виявити вищеозначені катіони після поділу?

17.За допомогою яких реакцій проводиться ідентифікація сполук марганцю й хрому, що перебувають у мінералізаті? Як проводять виявлення хромат-іонів у присутності перманганат-іонів?

18.Як можна виявити сполуки срібла, що перебувають у мінералізаті?

19. Які реакції лежать в основі якісного аналізу мінералізата на наявність сполук цинку й міді?

20. На підставі яких реакцій доводяться сполуки сурми дробним методом? Як відрізнити сполуки сурми від сполук талію в ХТА?

21. Які якісні реакції використовуються для виявлення сполук кадмію й бісмуту?

22.Які методи використовуються для поділу й кількісного визначення іонів металів у ХТА?

23.У чому полягає сутність методів молекулярної абсорбційної спектроскопії?

24.У чому полягає сутність методу атомної абсорбційної спектроскопії?

25.Який закон лежить в основі спектральних методів аналізу?

26.Назвіть основні вузли приладів для абсорбційних вимірів.

27.Які переваги адсорбційного-атомно-адсорбційного методу аналізу при використанні його в ХТА?

28.У чому полягає принцип використання прийому градуювального графіка?

29.Як проводиться статистична обробка результатів кількісного визначення в ХТА?

30.Як необхідно проводити інтерпретацію результатів ХТА з урахуванням природного вмісту металів в організмі?

31.Як складається експертний висновок при проведенні ХТА з діагностичною метою й акт проведення судово-хімічної експертизи, пов'язані із проведенням дослідження на “металеві отрути”?



Питання до колоквіуму за темою “Металеві отрути”

1. Металеві отрути, що підлягають хіміко-токсикологічному дослідженню. Токсичність і фізико-хімічні властивості.

2. Питання токсикокінетики “металевих отрут” (усмоктування сполук важких металів, механізм зв'язування в організмі, розподіл, виділення). Клініка отруєнь і клінічна діагностика.

3. Об'єкти дослідження. Правила відбору й підготовки біологічних зразків до аналізу.

4. Методи ізолювання сполук важких металів і миш'яку з біологічного матеріалу (сухе озолення, вологе озолення, інші методи). Сутність методів. Достоїнства й недоліки.

5. Техніка проведення мінералізації концентрованими кислотами. Підготовка мінералізата до дослідження.

6. Принципи й способи поділу іонів металів.

7. Методологія й особливості дробного і систематичного ходу аналізу.

8. Якісні реакції, які лежать в основі дробного методу аналізу на іони: Pb2+, Ba2+, Mn2+, Cr3+, Ag+, Cu2+, Cd2+, Sb3+, Bi3+, Zn2+, As3+.

9. Ізолювання, виявлення й кількісне визначення іонів ртуті.

10.Характеристика методів кількісного визначення “металевих отрут”.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Крамаренко, В.Ф. Токсикологическая химия [Текст] / В .Ф . Крамаренко. – Киев : Высш. шк., 1989.

2. Крамаренко, В.П. Токсикологічна хімія [Текст]: підручник, пер. з рос. / В.П. Крамаренко. – К.: Вища школа, 1995.

3. Швайкова, М.Д.Токсикологическая химия [Текст] / М.Д. Швайкова. – М.: Медицина, 1975.

4. Основы аналитической токсикологии: международная программа по химической безопасности. – М.: Медицина, 1997.

5. Белова, А.В. Руководство к практическим занятиям по токсикологической химии / А.В. Белова. – М.: Медицина, 1978.

6. Крылова, А.Н. Исследование биологического материала на “металлические яды” дробным методом [Текст] / А.Н. Крылова. – М.: Медицина, 1975.

7. Ершов, Ю.А. Механизм токсичекого действия неорганических соединений [Текст] / Ю.А. Ершов, Т.В. Плетнева. – М.: Медицина, 1989.

8. Лужников, Е.А. Клиническая токсикология [Текст] / Е.А. Лужников. – М.: Медицина, 1994.

9. Харитонов, Ю.Я. Аналитическая химия (аналитика) [Текст]: в 2-х кн. / Ю.Я. Харитонов. – М.: Высш. шк., 2003.

10. Золотов, Ю.А . Химические тест–методы анализа [Текст] / Ю.А. Золотов, В.М. Иванов, В.Г. Амелин. – М.: Едиториал УРСС, 2002.

11.Пятницкий , И.В. Маскирование и демаскирование в аналитической химии [Текст] / И.В. Пятницкий , В.В. Сухан. – М.: Наука, 1990.

12. Граковский, Э.И. Современные методы определения тяжелых металлов [Текст] / Э.И.Граковский, Б.А. Неменко. – Алма-Ата, 1990. − 126 с.

13. Методические указания к практическим занятиям по «Основам токсикологии» / сост. Н. М. Аванесян. − Ульяновск: УлГТ У, 2006. − 15 с.

14. Химический состав пищевых продуктов. Под. ред. академика АМН СССР А. А. Покровского. – М.: Мир, 1976. − 247 с.

15. ГОСТ 11254-85 Жиры животные топленые и мука кормовая животного происхождения. Методы определения антиокислителей.



16. ГОСТ Р52671–2006 Продукты пищевые. Методы идентификации и определения массовой доли синтетических красителей в карамели.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка