Тема. Дидактична структура уроків читання. Уроки класного читання Мета



Скачати 128.38 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір128.38 Kb.


Лекція. 2 (для студентів 3 курсу спеціальності ПХІМА)

Тема. Дидактична структура уроків читання. Уроки класного читання


Мета.

Вступ. У сучасній теорії побудови уроку створено модель дидактичної структури уроку літературного читання, що задає необхідні орієнтири для конструювання кожного конкретного уроку, тобто створення конспекту уроку та його реалізації в навчальному процесі. Без урахування комплексу ідей і вимог до сучасного уроку, що узагальнено представлено в теорії, неможливо побудувати ефективний, компетентнісно зорієнтований урок.

План.

І. Мета уроків “ Читання ” в початкових класах

2. Класифікація уроків читання в початкових класах

3. Дидактична структура уроку ознайомлення з новим твором

4. Робота з текстом

5. Уроки узагальнення вивченого матеріалу

6. Нестандартні уроки читання



Зміст лекції.

І. Мета уроків “ Читання ” в початкових класах

- формувати,

- закріплювати,

- удосконалювати навички

- свідомого,

- правильного,

- виразного читання,

- розвивати потяг до самостійного читання книг.

Супутні завдання:

Розвивати всі види мовленнєвої діяльності:

- навички говоріння і слухання;

- ведення діалогу,

- уміння висловлювати свої думки,

- культуру мовлення.

Основні завдання:

  • Пізнавальні: засвоєння інформації, що міститься у творах;

  • Виховні: морально-етичне, естетичне, патріотичне та ін.;

  • Розвивальні: розвиток спостережливості, пам’яті, культури слухання, аналітико-синтетичних умінь, зіставлення, порівняння, узагальнення, доведення, стійкої уваги, витримки, самостійності, творчих здібностей, навичок самоконтролю тощо;

  • Спеціально – навчальні:

- удосконалення техніки читання (поле читання, темп, способи і види читання, виразність, розвиток мовленнєвого апарату, вміння інтонувати речення та ін.);

- здійснення літературознавчої пропедевтики (терміни, аналіз тексту тощо);

- розвиток навичок зв’язного мовлення у зв’язку з прочитаним текстом (відповіді на запитання; репродуктивний, вибірковий, стислий і творчий перекази і т. ін.).




2. Класифікація уроків читання в початкових класах

Традиційна методика проведення уроків читання пропонує таку класифікацію:

  • уроки класного читання:

а) уроки ознайомлення з новим твором;

б) уроки узагальнення вивченого матеріалу;

  • уроки позакласного читання.




Автор нових підручників з літературного читання Савченко О.Я. пропонує таку систему уроків:

  • уроки вивчення творів одного жанру;

  • уроки-сходинки до монографічного вивчення творчості письменника;

  • уроки-інсценізації;

  • уроки з ігровим сюжетом;

  • уроки-мандрівки, уроки-подорожі;

  • уроки-роздуми;

  • інтегровані уроки;

  • уроки-діалоги;

  • уроки розвитку літературних творчих здібностей;

  • узагальнювальні уроки.




Творчі вчителі проводять уроки з використанням інноваційних технологій, тому відповідно називають уроки:

  • урок з розвитку критичного мислення;

  • урок з інтерактивними частинами;

  • урок розв'язання винахідницьких завдань;

  • урок з використанням методу проектів;

  • мультимедійний урок.

Тип уроку залежить від дидактичної мети і завдань уроку; уроки з однієї теми складають систему уроків, що відображається в календарно-тематичному плані посеместрово.



3. Дидактична структура уроку ознайомлення з новим твором

Дидактична структура уроку - це описова форма, що містить:

1) мету (пізнавальну, виховну, розвивальну, навчальну);

2) обладнання до уроку;

3) хід уроку (структурні компоненти та зміст уроку, в якому визначено діяльність учителя і діяльність учнів);

4) підсумки проведення уроку.

Зміст та дидактична структура уроку читання




  • Школа:

  • Клас:

  • Учитель:

  • Тема уроку: («Золота осінь»)

  • Матеріал для читання: (О. Копиленко. «Жовкне листя»).




  • Мета:

- пізнавальна (засвоєння певної інформації з тексту);

- виховна та розвивальна — виховувати громадянські почуття, національну свідомість, кращі моральні якості, естетичні смаки, бережливе ставлення до природи, любов і повагу до людей праці, патріотів своєї землі, народу; розвиток мовлення та уваги, пам'яті, спостережливості, культури слухання, удосконалення аналітико-синтетичних умінь порівнювати, узагальнювати, доводити, проводити аналогію; розвиток творчих здібностей, самостійності та навичок самоконтролю тощо);

- навчальна - формулюється відповідно до вимог програми й уміщує такі компоненти:

а/ — удосконалення техніки читання (розширення поля читання, вдосконалення правильних прийомів читання, регулювання темпу та навичок виразного читання), розвиток мовленнєвого апарату і вимови та ін.;

б/ — прищеплення вмінь працювати з текстом (поділ тексту на частини, виокремлення головних з них, складання плану, визначення головної думки та ін.);

в/ — розвиток зв'язного мовлення (текстотворчих умінь та навичок) на основі навчального тексту (відповіді на запитання, репродуктивний, стислий та творчий перекази та ін.).




  • Обладнання уроку: підручники, хрестоматії, репродукції картин, ТЗН, роздатковий матеріал тощо.

Структурні компоненти уроку
засвоєння нових знань
(за Г.П.Коваль)

1. Повторення вивченого матеріалу. Актуалізація опорних знань. Перевірка домашнього завдання (8-10 хв.).

2. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення теми і мети уроку (2-3 хв.).

3. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. Розвиток мовленнєвих умінь і навичок (20 хв.):

- первинне та повторне читання,

- узагальнювальна бесіда за змістом.

4. Творче застосування знань учнів (до 10 хв.).

5. Підсумки уроку. Домашнє завдання (1-2 хв.).

Окреслимо ту діяльність школярів, що повинен організовувати вчитель, а також методи і прийоми роботи педагога на кожному окремому структурному компоненті уроку засвоєння нових знань.



1. Повторення вивченого матеріалу.
Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання

Види роботи:

  • відповіді на запитання ;

  • вибіркове читання ;

  • переказ за планом (за частинами, поетапно, в цілому, стисло, детально, творчо);

  • читання мікротекстів твору (міркування героя, опис інтер’єру, розповідь одного з героїв…);

  • знаходження подібних рядків;

  • добір до ілюстрації змісту й читання його;

  • читання в особах;

  • виразне читання;

  • словесне малювання;

  • тлумачне читання; орфоепічне читання;

  • читання-драматизація;

  • трансформація діалогічного мовлення персонажів твору в монологічне;

  • характеристика дійових осіб; читання напам’ять і т. ін.

2. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Повідомлення теми і мети уроку




Підготовча робота до сприймання тексту:

- робота з наочністю,

- розповідь учителя, бесіда, актуалізація, уточнення і доповнення знань та уявлень учнів про явища, факти, події, що зображені у творі;

- узагальнення ;

- лексико-семантична, лексико-стилістична підготовка,

- робота зі змістом підручника,

- читання додаткових матеріалів учителем, учнями,

- створення проблемної ситуації,

- робота з основними структурними елементами книжкового апарату,

- прогнозування змісту твору,

- робота над заголовком твору;

- бесіда на основі спостережень під час екскурсії;

- демонстрація фрагментів діа-, кінофільму;

- постановка мети вивчення матеріалу.




3. Сприймання та усвідомлення нового матеріалу.

Розвиток мовленнєвих умінь і навичок

Види роботи:

- первинне читання тексту учнями або вчителем;

- комбіноване читання (вголос-мовчки; учні-вчитель);

- відповіді на запитання, поставлені до читання та вміщені в кінці тексту;

- бесіда-роздум над прочитаним;

- зіставлення запропонованих прислів’їв і приказок із прочитаним текстом;

- визначення серед запропонованих запитань (завдань) тих, що мають (не мають) відношення до тексту;

- встановлення фактологічного ланцюжка подій;

- робота з наочністю, ілюстрацією підручника;

- постановка запитань учнями;

- виразне читання тексту вчителем за складеною партитурою і т. ін.




Повторне читання тексту
учнями й робота над текстом

Види роботи:

- орфоепічне читання; тлумачне читання; акцентологічне читання;

  • завдання з розвитку техніки читання;

  • складання словничка образних слів;

  • оглядове читання з елементами вибіркового (Чому? Де? Коли? Як?);

- поєднання колективного читання з індивідуальним;

  • знаходження завершених за змістом частин тексту;

  • визначення головної думки твору;

  • композиційний аналіз; поділ тексту на частини;

  • складання плану; переказ за планом;

  • аналіз вчинків дійових осіб та їх мотивів;

  • словесне малювання;

  • робота за ілюстрацією (впізнавання і переказ відповідної частини, опис);

  • вправи на розширення „поля читання”;

  • інтонаційне читання; логічне читання;

  • робота з розширення активного словника учнів тощо.

Важливим і обов’язковим етапом роботи над твором є складання плану прочитаного. Учителю потрібно знати особливості такої роботи.


У 1-2 класах план складає вчитель:

- малюнковий план ;

- запитальний план (учитель формулює запитання до частин тексту;

- номінативний (формулювання заголовків до частин, допомагають школярі).

Починаючи з 3-го класу до словесного оформлення плану долучаються школярі, індивідуально пропонуючи різноманітні варіанти, й колективно, під керівництвом учителя, обирають найбільш вдалі пропозиції пунктів плану.


У 4 класі план складають школярі самостійно, у складних випадках – під керівництвом педагога.

План не потрібно складати під час вивчення ліричних творів, невеликих статей, творів із складною композицією.

Вимоги до плану:

  • усі пункти повинні передавати логіку розгортання подій,

  • спрямування на розкриття головної думки;

  • формулюються у вигляді двоскладних речень, номінативного і питального характеру,

  • спонукають учнів шукати відповідь і активізують їх роботу.




Узагальнювальна бесіда
за змістом твору.

Види робіт:

- розкриття ідейної спрямованості тексту;

- розкриття теми (основної думки) за опорними запитаннями;

- бесіда з метою підготовки до творчої роботи над текстом;

- бесіда за опорними запитаннями;

- робота з ілюстрацією підручника;

- робота з основними структурними елементами книжкового апарату;

- висловлення оцінних суджень;

- з’ясування причиново-наслідкових зв’язків;

- навчання технології логічного читання;

- вибіркове читання, робота у групах тощо.




4. Застосування знань
на основі творчої роботи над текстом

  • Види робіт:

  • творчий переказ;

  • - розповідь за аналогією; ілюстративна робота (словесне, графічне малювання);

- колективна декламація; читання-інсценізація; постановка „живих” картинок; складання сценарію за прочитаним – 4 клас;

- робота з деформованою структурою тексту;

- комунікативне читання;

- уточнююче читання;

- складання усної (письмової) анотації до прочитаного твору;

- продукування діалогів;

- складання монологів від імені головного героя;

- складання описів з елементами міркування;

- емоційно-образний аналіз тексту;

- запис нової думки (слів, виразів).




5. Підсумок уроку

Види роботи:

- встановлення спільних і відмінних рис у текстах;

-бесіда-роздум творчого характеру;

- використання ТЗН і перечитування окремих частин текстів;

- розв’язання проблемних завдань на основі тексту;

- постановка запитань до текстів учнями;

- ведення словників („Золоті зерна”, „Перлини мудрості”, „Барвисті слова” тощо);

- запис за опорною схемою основної думки;

- аналіз книжкових ілюстрацій (демонстраційних малюнків) до розглянутих текстів;

- з'ясування позиції учня, „автора” („художника”) тексту тощо.




Домашнє завдання

Види роботи:

- вибіркове читання пейзажних описів, подій, слів головного героя, авторських слів, діалогів;

- графічне малювання;

- складання плану;

- добір інших заголовків;

- виписування найвлучніших слів для характеристики героїв, подій, вчинків, описів;

- складання діалогів з героями, автором;

- добір прислів’їв, приказок; вивчення напам’ять;

- визначення головних і несуттєвих слів у тексті (абзаці);

- підготовка однієї із частин тексту до виразного читання;

- перекодування жанру твору;

- складання таблиць почуттів за прочитаним тощо.




4. Робота з текстом

Закономірності сприйняття художнього твору




І етап. Первинний синтез: твір сприймається цілісно, не звертається увага на деталі.

ІІ етап. Аналітичний: завдяки різним видам аналізу виокремлюються деталі твору.

ІІІ етап. Вторинний синтез: відбувається поглиблене сприймання й розуміння прочитаного.


Зважаючи на такі закономірності сприймання художніх текстів, необхідно дотримуватися певної системи в роботі над текстом.

Етапи опрацювання тексту

1. Підготовча робота до читання.

2. Первинне читання.

3. Повторне читання .

4. Аналіз фактичного й образного змісту.

5. Узагальнювальна бесіда за текстом.

6. Виразне читання тексту.

7. Творча робота на основі тексту.




Види аналізу художнього твору

Смисловий аналіз:

  • завдання, спрямовані на розуміння змісту твору,

Композиційний аналіз:

- визначення структури тексту, сюжетної лінії .

Лексико-стилістичний аналіз:

- з’ясування ідейно-тематичної основи твору, його образів та образотворчих засобів.

Емоційно-образний аналіз:

- з опорою на життєвий досвід учнів формування розуміння естетичної цінності твору, його художньої краси незалежно від жанрової специфіки.




5. Уроки узагальнення вивченого матеріалу

Завдання :

а) відновити в пам’яті учнів вивчене;

б) навчити знаходити асоціативні зв’язки в тематиці, змісті прочитаних творів, тобто розкрити учням прийоми узагальнення;

в) сприяти розвиткові логічного мислення: порівняння спільних рис героїв, встановлення причинових зв’язків в описуваних явищах;

г) добираючи новий матеріал до теми розвивати пізнавальну діяльність дітей;

д) розвивати мовленнєву діяльність учнів;

е) залучати набутий досвід, давати оцінку.

Структура узагальнювального уроку

У структурі узагальнювального уроку немає таких етапів:

- перевірки домашнього завдання за попередньою темою,

- пояснення нового матеріалу,

- роботи над частинами тексту.

Основна частина уроку – це повторення і узагальнення вивченого.




Види роботи на уроках узагальнення вивченого матеріалу

1/ повторювально-узагальнювальні бесіди, в ході яких діти згадують твори, що відповідають певній темі, читають уривки; дають оцінку прочитаному;

2/ переказування різного типу: вибіркове, коротке, творче, що завершуються узагальненням, формулюванням головної ідеї вивченої теми;

3/ різні види читання за книгою і напам’ять (цілеспрямований добір уривків);

4/ включення ігрових елементів : вікторини, ребуси,

5/ робота з блоками “ Пригадайте, поміркуйте ”, “Приготуйтеся до останнього уроку з “Читанкою”,

6/ завдання тестового характеру,

5/ розповідь учителя як підсумок, доповнення до узагальнень учнів.




6. Нестандартні уроки читання




Нестандартні, або нетрадиційні, уроки - це оригінальні авторські розробки уроків, нестандартні за формою проведення.

  • Урок-свято “ День народження букви Е”

  • Урок-засідання театру юного читця

  • Урок-мандрівка до країни Читанії

  • Урок-КВК

  • Урок-гра “ Знавці казок ”

  • Урок-парад літературних героїв

  • Урок - брейн-рінг за творчістю Тараса Шевченка

  • Урок –конкурс на кращого декламатора твору про…

(Див.: В.І. Куріпта. Нестандартні уроки читання. 1-2 клас, 3-4 клас. – Х .: Основа, 2007. – 160 с.)

Висновки.


Усвідомлення та засвоєння дидактичної структури уроку сприяє формуванню чітких систематизованих знань про урок, його зміст, методи і прийоми, форми та засоби навчання; оволодінню багатством уроку. Ці знання про урок читання допоможуть студентові під час педагогічної практики засвідчити свою фахову компетентність.

Література .

Зміст та дидактична структура уроків читання в початкових класах. - У кн.: Коваль Г.П., Іванова Л.І., Суржук Т.Л. Методика читання : навч. посібник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – С. 48-70.


Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах: Посіб. для вчителя – К. : Освіта, 2007 – 334с.

Оцінювання читацьких умінь учнів. - У кн.: М. М. Наумчук. Сучасний урок української мови в початковій школі (методика і технологія навчання). – Видання друге, доповнене. – Тернопіль: В-во Астон, 2005, - С. 46-63.


Критерії та норми оцінювання досвіду читацької діяльності учнів: див. Інструктивно-методичні матеріали щодо контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів. / Режим доступу: mon.gov.ua/img/zstored/files/1_9-74.doc


Запитання.

Які структурні компоненти уроку літературного читання?


Які уроки читання називають нестандартними?

Назвіть структурні компоненти уроку літературного читання.



Які існують класифікаційні системи уроків читання?

Розкрийте поняття: мотивація навчальної діяльності, дидактична структура уроку читання, етапи роботи над текстом.


Які встановлено критерії та норми оцінювання досвіду читацької діяльності учнів?



База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка