Тема №3 "Уміння слухати" 1 курс. Навчальна практика. "Уміння слухати" – визначення компетенції



Скачати 65.51 Kb.
Дата конвертації06.04.2017
Розмір65.51 Kb.


Тема №3

"Уміння слухати"

1 курс. Навчальна практика.
1. "Уміння слухати" – визначення компетенції

Уміння слухати – гарантія правильного розуміння точки зору співрозмовника, а отже – запорука успішного спілкування з колегами та друзями, роботодавцями та викладачами.



Навичка "уміння слухати" містить

  1. вміння чути і розуміти слова співрозмовника;

  2. вміння утримуватись від демонстрації емоцій, коли це недоречно;

  3. вміння допомогти співрозмовнику позитивними (підтримуючими) жестами, мімікою, короткими репліками.

Ознаки гарного слухача:

  1. візуальний контакт – під час розмови дивитись на співрозмовника;

  2. мова тіла – зберігати положення тіла, яке говорить про відкритість і зацікавленість;

  3. тон та швидкість мовлення адресанта відповідають тону та швидкості мовлення співрозмовника;

  4. дотримання теми розмови.

Позитивні наслідки уміння слухати:


Негативні наслідки невміння слухати:


  1. з’являється можливість керувати процесом розмови;

  2. отримується максимум корисної інформації;

  3. зростають шанси на позитивне вирішення проблеми, що обговорюється;

  4. позитивне ставлення до людей, які вміють вислухати;

  5. демонстрація високого культурного рівня.

  1. втрата часу, прибутку;

  2. неотримання інформації;

  3. непорозуміння, помилки, проблеми, конфлікти тощо.





2. Оцінка вміння слухати

Зазвичай, навички слухання в людини формуються стихійно. Пропонуємо в одному зі спеціальних психологічних тестів оцінити власний рівень розвитку навички "уміння слухати":



http://prof.osvita.org.ua/uk/determine/testing/3/index.html

http://stud.com.ua/17623/psihologiya/otsinit_svoye_vminnya_sluhati

http://medbib.in.ua/diagnostika-umeniya-slushat.html

http://rua.pp.ua/test-umenie-slushat-36811.html

Увага! Результат тесту занотуйте, будь ласка, на папері чи у файл. Ваші записи стануть у нагоді при заповненні підсумкової практичної анкети.
3. Види слухання

Існує кілька видів слухання, кожен з яких доречний у відповідних ситуаціях.



1. Нерефлексивне слухання – максимальне зосередження на мові співрозмовника, мінімальне втручання в хід його думок (так зване "уважне" мовчання).

Цей тип слухання доречно застосовувати в ситуаціях:

1) коли співрозмовник пристрасно бажає висловити свою точку зору або обговорити нагальні питання;

2) коли співрозмовнику складно висловити словами те, що його турбує, коли він хвилюється, соромиться тощо;

3) коли потрібно отримати максимум інформації від співрозмовника, наприклад під час співбесіди щодо вакантної посади (цей тип слухання використовують менеджери з персоналу, щоб дізнатись про цінності, інтереси, цілі, наміри претендента на вакансію).

Основні прийоми нерефлексивного слухання:

- підтакування ("так-так", "да-да", кивання);

- "луна" (повторення останніх слів);

- "дзеркало" (повторення останньої фрази зі зміною порядку слів);

- "парафраз" (перефразування думки співрозмовника);

- спонукання ("Ну, і ...", "І що далі?....");

- емоційні реакції (словесні - "Як цікаво!", "Захопливо", "Сумно", та несловесні – мімікою).

Негативні реакції, які перешкоджають спілкуванню:


  • перебивання,

  • продовження думки,

  • підказування слів,

  • негативні оцінки сказаного,

  • ігнорування співрозмовника,

  • фрази "Заспокойся, не хвилюйся" тощо.

2. Активне рефлексивне слухання – налагодження активного зворотного зв’язку з мовником. Під час активного слухання відбувається

- аналіз отриманої інформації і

- відгук на неї питаннями, репліками, жестами, мімікою.

Цей тип слухання доречний в ситуаціях:



  • переговори;

  • ситуації, коли співрозмовник рівний чи переважає;

  • конфлікти.

"Плюси" рефлексивного слухання, які роблять його найбільш конструктивним видом слухання:

  • усі співрозмовники мають можливість висловитись;

  • перевіряється і уточнюється отримана інформація - точніше доноситься зміст тверджень;

  • усуваються перешкоди для взаєморозуміння, які виникають під час спілкування.

"Мінуси" рефлексивного слухання:

  • зростає ймовірність бути неправильно зрозумілим, оскільки слова, міміка, жести – багатозначні, тобто мають різне значення для представників різник культур, рівнів освіти, народів;

  • труднощі у відвертому висловлювані власної думки, страх виглядати смішно чи недоладно.

Основний прийом активного слухання – взаємні питання або репліки, мета яких – уточнити, чи інформація, яку намагаються донести до співрозмовника, вірно зрозуміла. Завдяки цьому прийому усуваються "мінуси" рефлексивного слухання.

Приклади уточнюючих питань та реплік:

"Чи правильно я Вас зрозумів, що ....?

"Отже, ти хочеш сказати, що ...."

"Іншими словами, ти маєш на увазі ..."

Завдяки цим питанням досягаються цілі:

  1. здійснюється зворотній зв’язок, який гарантує, що інформація отримана без спотворень;

  2. якщо інформація сприймається спотворено, з’являється можливість її тут же уточнити, скорегувати;

  3. інформування співрозмовника, що перед ним – партнер, друг, а не суперник.

3. Направлене, критичне слухання – учасники спілкування постійно критично аналізують зміст отриманої інформації (її достовірність, ймовірність, вірогідність) для того, щоб вирішити чи згодні вони з не нею і чи хочуть сприйняти.

Критичне слухання ефективне в ситуаціях, в яких приймаються рішення, обговорюється новий досвід, проект, точка зору: нарада, збори, дискусія.

Критичне слухання неефективне в ситуаціях, коли обговорюється нова інформація, повідомляють нові знання: урок, лекція, доповідь.

4. Емпатійне слухання – більше уваги приділяється "зчитуванню" почуттів, а не змісту слів, розумінню ставлення до проблеми, що обговорюється, а не її суті. При цьому не дають порад, не оцінюють, не критикують, не повчають.

Щоб навчитись емпатійно слухати, потрібно розвинути у собі наступні вміння:



  • вміння поважати співрозмовника;

  • вміння сприймати співрозмовника як особистість з унікальними цінностями;

  • вміння зосереджувати час та зусилля на інших, а не на собі.

Обираючи стиль слухання, потрібно враховувати ситуацію, зміст розмови та емоційний стан – власний та співрозмовників.


Навички гарного слухача

1. Не заважати співрозмовнику висловлювати власні думки, намагаючись коментувати почуте.

2. Допомогти співрозмовнику розслабитись.

3. Показувати зацікавлення.

4. Намагатись зрозуміти.

5. Посміхатися, кивати, дивитись в очі співрозмовнику, демонструвати згоду.

6. Ставити уточнюючі питання.

7. Завчасно (до кінця висловлювання) не оцінювати почуте.

8. Співпереживати співрозмовнику.

9. Дотримуватись теми бесіди.

10. Стримувати негативні емоції.

11. Бути терплячим – не дивитись на годинник, чекаючи закінчення бесіди.



Навичка слухати – це навичка, яку можна розвинути тренуваннями. Для цього кафедра ІНВ пропонує взяти участь у заходах:

І. Тренінг компетенції "Уміння слухати".

Реєстрація на тренінг – http://goo.gl/forms/4m2Ny3u7Uf

Тренінг відбудеться за наявності тренера та достатньої кількості зареєстрованих учасників.

ІІ. Студентські дебати на тему "Важливість компетенцій для професійного успіху".

Реєстрація на дебати – http://goo.gl/forms/k5H8GUfrsC


Пропонуємо також подивитись кілька відео-роликів з активного слухання:

1. Техника активного слушания. Как это выглядит со стороны. Отрывок из т/с "Теория большого взрыва"? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://youtu.be/RkijkUKEtSU

2. Активное слушание! Практические приемы! ? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://youtu.be/sccSbQpYBKY

3. Психология общения. Передача 2. Обратная связь в общении. Технология слушания. ? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://youtu.be/gFuGfIEKPYM



Джерела для самостійного опрацювання теми:

Література:

  1. Гриценко Т.Б. Етика ділового спілкування: Навчальний посібник / Т. Б. Гриценко. - К. : Центр учбової літератури, 2007.- 344 c. - Режим доступу: http://www.info-library.com.ua/books-book-132.html

  2. Бернард Феррари. Умение слушать. Ключевой навык менеджера / Б. Феррари. – Москва : Манн, Иванов и Фербер, 2013.

  3. Атватер И. Я Вас слушаю. – М., 1988.


Інтернет-джерела для самостійного опрацювання:

    1. Что такое умение слушать? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://opredelim.com/%D0%A3%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5_%D1%81%D0%BB%D1%83%D1%88%D0%B0%D1%82%D1%8C

    2. Умение слушать собеседника [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://constructorus.ru/uspex/umenie-slushat-sobesednika.html

    3. Умение слушать [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.psychologos.ru/articles/view/umenie_slushat

    4. Умение слушать. Виды и техниа слушания собеседника [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.grandars.ru/college/psihologiya/umenie-slushat.html

    5. Культура слушания партнера [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://studme.org/122507197244/etika_i_estetika/kultura_slushaniya_partnera

    6. Виды слушания [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://psyera.ru/vidy-slushaniya-1680.htm






База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка