Тема 10. Ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення. План лекції



Скачати 100.73 Kb.
Дата конвертації01.05.2017
Розмір100.73 Kb.
Тема 10. Ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення.

План лекції:

1. Сутність ринку, його місце та роль в економічної системі.

2. Функції ринку, умови ефективного функціонування ринку.

3. Інфраструктура ринку.

3. Види ринків, типи ринків, сегменти ринку.

4. Механізм функціонування ринку

4. Цінова політика підприємства.

5. Кон’юнктура ринку, її види.



. Ринок як поняття, як економічна категорія одразу означає декілька явищ в економічному житті:

1. Ринок – це місце (територія), де здійснюються торгові угоди.

2. Ринок – це сукупність угод куплі - продажу.

3. Ринок – це система економічних відносин, які формуються під дією законів обміну, попиту, пропозиції, вартості, конкуренції.

4. Ринок – це механізм регулювання господарської діяльності людей, цей механізм називається механізмом спонтанного саморегулювання економікою.

5. Ринок – це економічна система, що функціонує на основі ринкового саморегулювання.



Роль ринку в економіки визначається саме тим що він виконує:

1. За допомогою ринку визначають, що виробляти, скільки, по якій ціні та для кого.

2. Ринок забезпечує виробництво великої кількості товарів різноманітного асортименту, високої якості за низькими цінами.

3. Ринок створює можливість для отримання достовірної інформації щодо змін кон’юнктури і такими інформаторами є ціна, зміна обсягів на типу , кількості укладених угод тов. .



Причинами виникнення та існування є:

1. Підвищення угод праці.

2. Підвищення рівня суспільного поділу праці.

3. Існування різноманітних власників, факторів та р-тів виробництва.


Характерні риси ринку:

1. Особиста свобода суб’єктів ринку.

2. Економічна свобода суб’єктів ринку. Вона передбачає можливість вільного вибору роду діяльності, але в межах законодавства.

3. Конкуренція як форма взаємодій суб’єктів ринку.

4. Прагнення до монополії.

2. Функції ринку:

1. Регулююча

2. Ціноутворююча

3. Посередницька

4. Сануюча (оздоровча)

5. Інформаційна

Свої ринок виконує найбільш вдало і ефективно за:

1.наявності досконалої конкуренції



  • зниження рівня конкуренції обмежує можливості ринку виконуючи свої функції;

  • існування чистої монополії повністю виконуюча можливість ринку до саморегулювання.

2. наявність резервів в економіці. Повне використання ресурсів не дасть можливості економіці реагувати на сигнали та імпульси ринку.

3. Наявність розвитку ринкової інфраструктури.



Ринкова інфраструктура – це система інститутів, організацій, установ, що забезпечують рух товарів та грошей; види діяльності, організації, установи, що створюють умови для функціонування ринку.

Елементи інфраструктури:

1. Матеріальна база ринку.

2. Організаційна база ринку.

3. Кредитно – розрахункова та фінансова сфера.

4. Правова база ринку.

5. Організації державного регулювання.

6. Суспільні організації.

1. Матеріальна база ринку – складські приміщення, установи по сортуванню, упаковці, збереженні продукції.

2. Організаційна база ринку – різні установи торгівлі (роздрібної та оптової, гуртової). До установ оптової торгівлі відносяться: постачальницько-збутові установи, брокерські, дилерські, компанії, посередницькі організації, ярмарки, виставки, біржі.

Біржі – універсальні та спеціалізовані поділяють на:


  • товарні

  • фондові

  • валютні

  • біржа праці

Особливістю торгівлі на біржі є те, що угоди є строкові і як правило по стандартизованому товару в фіксованих обсягах.

Організації роздрібної торгівлі – магазини, універмаги, універсами, супермаркети.

3. Кредитно – розрахункова та фінансова сфера – банки, фонди, кредитні спілки, страхові організації.

4. Правова база ринку – інститути правового забезпечення формування ринку:

  • конституція

  • економічні галузі права

  • адміністративне право

  • кримінальне право

Адміністрації – постанови уряду та інших держав.

5. Організації державного регулювання та контролю – інститути виконавчої влади:

  • уряд

  • комітети

  • відомства

  • національний банк

Податкова адміністрація – контролюючий орган, з податками включно

  • судова установа

  • санітарно-епідемічні станції

  • державний комітет по визначенню відповідності продуктів до державних стандартів.

6. Суспільні організації – орган громадян на меті яких є захист власних інтересів:

3. Ринки поділяються за критерієм:

1. по сферах діяльності, видах угод

2. за територіальною ознакою

3. за степенем легальності, законності

4. за рівнем конкуренції

5. за способами регулювання



1. За видами діяльності поділяють ринки на:

1) Ринок споживчих благ

2) Ринок засобів виробництва (ринок інвестиційних благ)

3) Ринок послуг

4) Ринок праці

5) Ринок кредитних ресурсів

6) Ринок валют

7) Ринок цінних паперів (фондовий)

8) Ринок інновацій

9) Ринок духовних благ

2. За територіальною ознакою ринок поділяють на:

1) Місцеві

2) Національні

3) Світовий

3. По законності ринок поділяють на:

1) Легальні

2) Нелегальні

Легальні – підприємства, що працюють чинного законодавств, та виконують всі покладені н них фінансові зобов’язання.

Нелегальні – ринки, що порушують законодавство країни. Поділяють на:

  • Тіньові

  • Чорні

Тіньовий – це ринок продукції, дозволений законодавством, але по якій не сплачені податки та не виконуються інші фінансові зобов’язання перед державою.

Чорний – це ринок недозволеної продукції законодавством даної країни.

4. За рівнем конкуренції ринок поділяють на :

1) Ринок досконалий ринок, вільний, чистої конкуренції – Економічний лібералізм

2) Ринки не досконалої конкуренції:

  • Чиста монополія

  • Монополістична конкуренція

  • Олігополія

Монополія – один продаю (дослівно).

Олігополіяне багато, декілька продаю

Наявність єдиного покупця на ринку продукції називається монопсонією.

Наявність небагато покупців на ринку називається олігопсонією.

Особливості:

1. На конкурентному ринку жоден із його учасників не може впливати на ціну продукції.

2. Мають можливість впливати на ціну.

Ринки недосконалої конкуренції приносячи своїм власникам монопольні прибутки, приводять до втрат загальноекономічних та соціальних. Для запобігання цим наслідкам держава здійснює втручає в економіку з метою регулювання підприємницької діяльності та обмеження впливу монополій.

Попит – це одна з найважливіших категорій ринку, є бажання та можливість придбати певні обсяги товару за певною ціною, за певних обставин: часу, місця.

Попит – платоспроможна потреба.

Попит – це не те, що ми хочемо, а й те, що можемо.

Попит формується під дією чинників які називаються детермінантами:

1. ціна даного товару

2. ціна товаросубституту (заміна)

3. ціна компліментарного блага, бензин до автомобіля

4. доход покупця

5. смаки, вподобання індивіда

6. мода


7. сезон

8. очікування покупців

9. об’єктивні природні чинники

Да = f(Pa, Pc, Px, Y, смак, мода, Ex (очікування), сезон, природні явища).

Необхідно відрізнять попит та обсяги попиту.

Попит – це велика кількість комбінацій ціни та обсягів, які складаються за певні умови, множинність точок, які утворюють криву попиту. Визначальними є обсяги та ціна. Залежність між ціною товару А обсягами попиту описується законом попиту. За цим законом: зміна ціни діє в зворотнім напрямку від обсягів попиту.

Функція попиту за ціною + функція зворотна.



Qp = a + bp

Зміна самого попиту – означає зміну інших детермінантів, крім ціни цього товару, приводить до переміщення кривої попиту на координатній площі. Зростання цін на товари – субститути приводить до переміщення кривої попиту вправо. Підвищення ціни на комплементарні товари, зниження доходу, очікування на зниження ціни приводить до зміщення кривої попиту вліво.

Зміна обсягів попиту в результаті зміни детермінованого попиту за даною детермінантою.



Е - Чутливість, ступінь реагування

Еластичність показує зміну функції при зміну аргументу.
Еластичність попиту по ціні називається ціновою еластичністю.
1) Е = ∆Q (%) \ ∆p (%)
Так як функція попиту по ціні є оберненою, то коефіцієнт еластичності має від’ємний знак, тобто Е = -

За коефіцієнт еластичності буває:

1. абсолютно нееластичний

2. нееластичний

3. одиничн. еластичності

4. еластичний

5. абсолютно еластичний попит

На еластичність попиту впливає:

1. наявність субститутів – чим більше тов.-субст., тим більший ступінь еластичності.

2. частка витрат на придбання даного товару в бюджеті споживача, чим менша ця частка, тим нижча еластичність попиту.

3. фактор часу – чим більший період вибору, тим еластичніший попит на даній товар.

Коефіцієнт еластичності також визначається для залежних товарів і називається перехресною еластичністю

якщо Е А/В = 0, то товари незалежні

якщо Е А/В < 0, то ціна на товари В зростає, то кількість товарів А також зростає – товари-субститути.



2. Пропозиція – найважливіша категорія ринку, - готовність, можливість продавця, виробника постачати на ринок певну кількість товару за певною ціною на певний момент часу в певному місці.

На пропозицію діють наступні чинники:

1) ціна товару А,

2) ціна компломентарів,

3) ціна субститутів,

4) витрати

5) податки, платежі

6) дотації, субсидії

7) очікування виробників

Об’єктивні природні чинники

Залежність зміни пропозиції від ціни Qs = f(P) описується законом пропозиції.

Функція пряма: зростання ціни буде спричиняти зростання пропозиції даного товару.

Qs = a + bp

Зміна детермінанти приводить до переміщення кривої по площині координат.

Найбільша сут. чинниками, що впливають є податки та витрати, їх зростання приводить до переміщення вліво. Якщо зростають субсидії та дотації, то крива переміщується вправо. Для проп. визначають також еластичність пропозиції. Еластичність пропозиції має позитивне значення, тому функція пропозиції пряма
На еластичність пропозиції впливає в найбільшій мірі


  • Фактор часу

В короткому періоді пропозиція нееластична, в найкоротшому – абсолютно нееластична.

  • Обмежуваність та невідтворюваність ресурсів. Чим більше їх частка, тим нижча ступінь еластичності

  • Наявність резервів виробництва. При 100% завантаженості ресурсів пропозиція є нееластичною.

3. Ринкова ціна є р-топе взаємодій попиту та пропозиції, тобто на перетині цих двох ліній утворюється ціна, яка є рівноважною.

Рівноважна – ціна, яка влаштовує як покупця так і продавця. Відхилення ціни від рівноваги буде спричин.

При встановленні рівноваги частка покупців та продавців отримують додаткові вигоди, які називаються надлишками покупця або продавця.


Q = a – bp

P = k – cQ

На ринку не для всіх

товарів встановлена

рівновага при поз.

значенні ціни та

обсягів
S - ціна пропозиції.

Рівновага може бути стійка та нестійка.



Стійка – це коли при будь-яких відхиленнях від початкової рівноваги ринок спроможний через деякий час відновити колишню рівновагу.

Рівновага на ринку не є чимось постійним. Відбуваються від рівності та становленні нової рівноваги, але ринок працює, знаходячи компроміс між інтересами споживачів і виробників.











5. Кон’юктура ринку – це сукупність певних умов, що характеризують стан ринку на певний момент часу.

Досліджують кон’юктуру ринку окремого товару та загальноекономічної кон’єктури.

Ринок окремого товару характеризується наступними показниками:


  1. Ціною товару

  2. Обсягами попиту

  3. Обсягами пропозиції

  4. Обсягами фактично – укладених угод.

  5. Обсягами товарних запасів

  6. Кількість угод за певний проміжок часу – показник активності.

  7. Показник динаміки вище названих показників.

Загальноекономічна кон’юктура характеризує:

  1. Індексом цін

  2. Обсягами сукупностями попиту та сукупності пропозиції

  3. Розмірами товарних запасів

  4. Кількість угод за певний проміжок часу

  5. Рівень зайнятості (безробіття)

  6. Відсоткові ставки

  • облікові ставки

  • ставка по кредитам

  • ставка по депозитам

  1. Зміна курсів цінних направлень(державний індекс)

Залежно від рівня показників, кон’юнктури ринку буває висока та низька, а також перехідні періоди – періоди зниження та підвищення кон’єктури.

Періоди високої кон’юнктури характеризуються:

зростанням ціни –D>S

перевищення попиту над пропозицією

зниження товарних запасів



За низької кон’юктури данні показники мають зворотні значення.

Ринок високої кон’юктури називається ринок продавця.



Ринок низької кон’юктури називається ринок покупця.

Загальноекономічна кон’юктура поділяється на періоди які називають фази циклу:

  1. Піднесення

  2. Кризи

  3. Депресії

  4. Пожвавлення


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка