Тема 1 І. Філософська герменевтика



Сторінка2/5
Дата конвертації30.12.2016
Розмір0.71 Mb.
1   2   3   4   5
ТЕМА 7.

І. Філософія як специфічна форма світогляду.

Почати слід, перш за все, з визначення поняття «світогляд», а також історичних типів світогляду. Далі слід визначити проблему предмету філософії як категоріальної рефлексії світогляду, вихідної абстракції як «клітинки» філософського знання. Після цього треба визначити і обгрунтувати функції та структуру філософії, її форми та методи, коло її проблем, тобто, так звані «вічні» питання філософії.

Література:


  1. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  2. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  3. Философская энциклопедия в 5-ти т., т.5. — М., 1971

  4. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия. — М., 1991

  5. Рикер П. Человек как предмет философии. // Вопросы философии 1989 №2.

ІІ. В чому полягає ідеалізм Платона.

Платон є засновником одного з двох головних напрямків розвитку світової філософії — ідеалізму. Далі слід викласти основні положення вчення Платона про ідеї. Це вчення є фундаментальним у світогляді Платона. Воно є ключем для розуміння Платонівської онтології, тобто вчення про триаду, про три основних онтологічних субстанції: «єдиному», «розумі», «душі», а також вчення Платона про космос. У висновках треба підкреслити, що Платон, з дивуючою для того часу рішучістю вчив про те, що матерія є відображення і породження ідей. Філософія Платона є абсолютний ідеалізм. Ідеї Платон розумів не тільки як суб’єктивно-людські, але як і об’єктивно існуючу поза- і незалежно від людини — ідеальну дійсність. Ідеї створюють особливий світ, в якому кожна ідея є абсолютизованим смислом кожної і взагалі всіх речей. Відображенням цього світу ідей, його відтворенням і здійсненням якраз і є увесь чуттєвий космос з заключеними в ньому природою та суспільством. Таким чином, абсолютний ідеалізм є ще і об’єктивним ідеалізмом.

Література:


  1. Антология мировой философии. т.І. — М., 1969

  2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  3. Виндельбанд В. История древней философии. — К., 1995

  4. Философская энциклопедия в 5-ти томах., т.4. — М., 1969

ІІІ. Світ, матерія, Бог в творчості Сковороди.

Необхідно розкрити такі аспекти світогляду Сковороди:



  1. Реальність в філософії Сковороди не є моністичним (матеріальним чи ідеальним) буттям; вона є гармонійною взаємодією трьох світів: макрокосмосу, мікрокосмосу, символічного світу.

  2. Кожен з трьох світів є єдністю двох «натур»: «видимої» і «невидимої».

  3. У своїй «видимій» іпостасі природний світ — макрокосмос — це матерія, але вона є «пустою видимістю», «нікчемністю», «тінню», справжньої його «натури» — Бога. Виходячи з цих аспектів, слід обгрунтувати діалектику гармонії світу, матерії та Бога в філософії Сковороди.

Література:

  1. Сковорода Г.П. Собрание сочинений в 2-х т., т.2. — М., 1972

  2. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  3. Горський В. Історія української філософії. — К., 1996

  4. Історія філософії України. Хрестоматія. — К., 1993

  5. Чижевський Д. Лекції з історії філософії на Україні.

ТЕМА 8.

І. Поняття буття.

Відповідь на це питання необхідно почати з визначення категорії буття як гранично загальної категорії онтології (філософського вчення про буття). Треба підкреслити, що буття — це філософська категорія, яка позначає всеохоплюючу реальність, це гранично загальне поняття про існування, про суще взагалі. Поняття буття може бути розкрито через категорію «реальність». Далі слід охарактеризувати три типи реальності: об’єктивну, суб’єктивно-духовну, соціальну. Буття таким чином, охоплює і матеріальне і духовне; воно є щось реально суще. Треба також розкрити діалектику буття і небуття через категорії

ніщо = дещо

становлення

Після цього треба класифікувати і охарактеризувати основні форми буття: 1) буття речей; 2) буття людини; 3) буття духу (індивідуалізованого духовного та об’єктивованого духовного); 4) буття соціуму (суспільне буття).

Література:



  1. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  2. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  3. Фролов И.Т. Введение в философию. т.2. — М., 1989

  4. Философская энциклопедия. т.1. — М., 1961

ІІ. В чому полягає специфіка сократівського методу філософствування?

Сократівський метод філософствування включав такі моменти:



  1. Сутність Сократівського методу міститься у головному гносеологічному гаслі Сократа: «Пізнай самого себе».

  2. Таке знання, з Сократом, можна набути тільки в безпосередньому контакті з співрозмовником тобто в діалозі. Тому діалог, а не монолог (як це було у «фізиків» або «досократиків») є форма організації філософського знання й практична зустріч «умів».

  3. Існування справжнього знання — це жива бесіда з опонентами, полеміка; звідси вміння вести бесіду, сперечатися і є, за Сократом, «діалегомай», діалектика.

  4. В процесі бесіди Сократ ставив співрозмовникам запитання, які поступово підводили співрозмовника до правильної відповіді, одночасно вказуючи на суперечності в судженнях опонента.

  5. Цей метод співбесіди Сократ називав «маєвтикою» (мистецтво «повивальної бабки», або процес народження істини).

  6. Сократ, втім, ніколи не привласнював собі права на остаточну істину, дуже часто він на запитання опонента щодо його власної думки про суть проблеми, відповідав: «Я знаю лише те, що нічого не знаю».

Література:

  1. Платон. Диалоги. — М., 1969

  2. Д. Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. — М., 19

  3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  4. Философская энциклопедия в 5-ти т. т.5. — М., 1969

ІІІ. Світогляд М.В.Гоголя.

Розкриваючи філософсько-світоглядні погляди М.В.Гоголя треба перш за все, показати що він не тільки письменник, який пронизливо-сатирично критикував «прогнилість» бюрократично-чиновницької Російської імперії, але й видатний мислитель, глибина філософських міркувань якого має міцні коріння в українській екзистенціально-кордоцентричній традиції. Треба обгрунтувати положення про те, що світ героїв «Ревізора», «Мертвих душ», «Петербурзьких оповідань» — це поверховий шар реальності, це примарний світ. Він ховає під собою справжній, «невидимий» (користуючись термінологією Г.Сковороди) світ людської душі і серця. Перший світ — це світ «мертвих душ» є шифром, до якого треба знайти «ключ», щоб опинитися у світі «живих душ». І цей ключ, як глибоко переконує читача Гоголь у «Вибраних місцях з листування з друзями» треба шукати кожному у власній душі. Він закликає: «Знайди лише ключ до своєї власної душі, коли ж знайдеш, тоді цим ключем одімкнеш душі всіх». Треба також показати, чому екзистенціальні філософські пошуки Гоголя викликали «несамовито-запеклу», а насправді хамську критику його поглядів з боку В.Г.Бєлінського. Далі слід обгрунтувати думку про те, що екзистенціально-кордоцентрична філософія Гоголя базується на позиції гармонізації двох світів («мертвих» і «живих душ»), яка має традиційний україноментальний характер.

Література:


  1. Гоголь Н.В. Выбранные места из переписки с друзьями. — М., 1990

  2. Огієнко І. Українська культура. — К., 1991

  3. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. — К., 1992

  4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993



ТЕМА 9.

І. Форми буття.

В розумінні категорії буття важливе місце належить з’ясуванню особливостей прояву буття. Окремі прояви буття за способом свого виявлення, характером зв’язків, особливостей існування, тощо, утворюють великі цілісності, які зафіксовані у філософії як форми буття. Розкриваючи це питання варт його розпочати з нагадування, що являє собою філософське розуміння буття. Потім потрібно назвати основні форми буття (в сучасній літературі виділяюь чотири форми: а) буття речей і станів природи; б) буття суспільства; в) буття людини; г) буття духовного). Кожну із форм належить охарактеризувати — показати їх будову та особливості властивостей. Важливо також показати взаємозв’язок форм буття. Це питання найбільш вдало і досить широко розкрито в книзі «Введение в философию: учебник для вузов». В 2-х ч. Ч.2. — М., 1989.

Література:


  1. Введение в философию: учебник для вузов. В 2-х ч. Ч.2. — М., 1989

  2. Спиркин А.Г. Основы философии. — М., 1988

  3. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  4. Философия. Основные идеи и принципы. — М., 1985

  5. Философская энциклопедия. — М., 1960-1970, т.1

ІІ. Філософія Арістотеля.

Арістотель був одним з найвидатніших філософів античного світу. Розкриваючи погляди Арістотеля, слід, перш за все, звернути увагу на трактування ним світу, вказавши на його відмінність від платонівського. Тут же потрібно дати тлумачення Арістотелем матерії, розкрити його розуміння зв’язку матерії з формою і проблему становлення конкретної речі. Важливим у вченні Арістотеля є логіка, яку він розглядав як знаряддя пізнання. При висвітленні питання потрібно показати розроблену Арістотелем систему категорій (10 категорій), які він розглядав і як поняття і як найзагальніші роди буття, а також арістотелівське тлумачення самої філософії та запропоновану ним систематизацію знань. Варто показати величезний вплив Арістотеля на подальший розвиток філософії.

Література:


  1. История философии в кратком изложении. — М., 1991

  2. История философии. В 6-ти томах. — М., 1957-1965, т.1

  3. Краткий очерк истории философии. — М., 1969

  4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  5. Асмус В.Ф. Античная философия. — М., 1976

  6. Богомолов А.С. Античная философия. — М., 1985

  7. Чанышев А.Н. Начало философии. — М., 1982

  8. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. — М., 1991

ІІІ. Поширення ідей німецької класичної філософії в Україні ХІХ ст.

На початку ХІХ ст. серед української творчої інтелігенції та у вищих навчальних закладах набули поширення ідеї німецької класичної філософії. Перевага надавалась поглядам Канта, Фіхте, Шеллінга. Були й прихильники Гегеля. Значний внесок у їх поширення зробили твори і лекції у вищих навчальних закладах П.І.Лодія, Й.Б.Шада, О.Новицького, С.Гогоцького. В роботі належить вказати на те, що вважали позитивним в філософії Гегеля О.Новицький і С.Гогоцький, а також їх практичні зауваження за раціоналістичне спрямування його філософської системи. Оскільки найзначнішими пропагандистами ідей І.Канта були Й.Шад і П.Лодій, слід вказати, які саме проблеми кантівської філософії ними сприймалися, які піддавалися критиці.

Література:


  1. Горський В.С. Історія української філософії. — К., 1996, розд. VI

  2. Історія філософії України. Підручник (Тарасенко М.Ф. та ін.).- К., 1994, с.225-231

  3. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. — К., 1992

  4. Історія філософії України. Хрестоматія. — К., 1993

  5. Українська культура. Лекції за ред. Д.Антоновича. — К., 1993, розд.: Д.Чижевський Українська філософія.


ТЕМА 10.

І. Розвиток уявлень про матерію в історії науки.

Сучасне уявлення про матерію є результатом довгого процесу становлення цього поняття. Філософське розуміння матерії тісно пов’язане з природничими уявленнями про неї. Тому розвиток уявлень про матерію — це розвиток, історія людських знань. В роботі належить показати, як разом з розширенням людських знань, з новими науковими відкриттями змінювались уявлення про матерію. Показати субстанційний підхід до тлумачення матерії в античному світі, згадати атомістичну концепцію матерії. Далі слід зупинитись на уявленнях про матерію, повязаних з відкриттями епохи Відродження і, особливо, Нового часу. Тоді, внаслідок досягнень природознавства, складається уявлення про матерію як речовину. Наступні відкриття — особливо будови атому, електромагнітного поля, — привели до сучасного уявлення про матерію, що й потрібно показати.

Література:


  1. Введение в философию. Учебник для вузов. — М., 1989, ч.2

  2. Основи марксистсько-ленінської філософії. — К., 1981

  3. Спиркин А.Г. Основы философии. — М., 1988

  4. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  5. Философия естествознания. — М., 1966

  6. Философия. Основные идеи и принципы. — М., 1985

  7. Философская энциклопедия. — М., 1960-1970, т.3

ІІ. Особливості античної філософії Риму.

Розкриваючи це питання, належить врахувати вплив на римську філософію грецької культури, її філософії і, зокрема, таких течій елліністичної філософії, як епікуреїзм, стоїцизм та скептицизм. Разом з тим потрібно показати й специфіку римської філософії, а саме — її практицизм, який відбився в таких рисах римської культури, як експансіонізм, місіонерство, дисципліна. Особливості філософії Стародавнього Риму слід розкрити через погляди таких визначних мислителів як Марк Туллій Ціцерон, Тіт Лукрецій Кар, Марк Аврелій, Луцій Анней Сенека, Епіктет.

Література:


  1. Итория философии в кратком изложении. — М., 1991

  2. История философии. В 6-ти томах. — М., 1957-1965, т.1

  3. Краткий очерк истории философии. — М., 1969

  4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  5. Філософія Стародавнього Світу (Читанка з історії філософії). — К., 1992, кн.1

  6. Асмус В.Ф. Античная философия. — М., 1976

  7. Богомолов А.С. Античная философия. — М., 1985

  8. Чанышев А.Н. Начало философии. — М., 1982

  9. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. — М., 1991

ІІІ. Світоглядні аспекти в програмних документах Кирило-Мефодіївського Братства («Книги буття українського народу»).

Розкриваючи погляди кириломефодіївців, головну увагу необхідно звернути на основний ідеологічний документ товариства — «Книги буття українського народу», написаний М.Костомаровим. Потрібно показати основні положення історіософської концепції викладеної М.Костомаровим. Зокрема, відмітити, що історію він розуміє як накреслений Богом шлях людства до спасіння. Обов’язково показати як тлумачиться історичних шлях України, її месіанська роль в боротьбі за соціальну справедливість та рівність слов’янських народів.

Література:


  1. Горський В.С. Історія української філософії.— К., 1996

  2. Історія філософії на Україні. — К., 1987, т.2

  3. Історія філософії України. Підручник (Тарасенко М.Ф. та ін.).- К., 1994

  4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  5. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  6. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. — К., 1991

  7. Історія філософії України. Хрестоматія. — К., 1993

  8. Українська культура. Лекції за ред. Д.Антоновича. — К., 1993, розд.: Д.Чижевський. Українська філософія.

ТЕМА 11.

І. Поняття руху. Форми руху.

Рух є спосіб існування матерії. Матерія не може існувати без руху. Розкриваючи названі положення, слід визначити сутність поняття руху, показуючи, що рух не зводиться до механічного переміщення, а охоплює собою всі зміни і процеси взагалі. Існує велика різноманітність форм організації і функціонування матерії. Відповідно існують і різні форми руху матерії. Традиційно в літературі називають такі основні форми руху: механічна, фізична, хімічна, біологічна і соціальна. Але в роботі окрім характеристики названих форм потрібно дати і сучасне бачення класифікації форм руху, а саме — виділення трьох блоків (груп) відповідно трьом сферам матеріального світу: неживої природи, живої природи, суспільства. Належить також показати взаємозв’язок форм руху.

Література:


  1. Введение в философию. Учебник для вузов. — М., 1989, ч.2

  2. Основи марксистсько-ленінської філософії. — К., 1981

  3. Спиркин А.Г. Основы философии. — М., 1988

  4. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  5. Философия естествознания. — М., 1966

  6. Философия. Основные идеи и принципы. — М., 1985

  7. Философская энциклопедия. — М., 1960-1970, т.3

ІІ. Особливості середньовічної філософії.

Висвітлюючи це питання, слід звернути увагу на те, що філософські ідеї цього періоду визначались феодальним способом життя та пануванням релігійного світогляду в суспільстві. Середньовічна філософія побутувала в рамках християнського богослов’я, тим паче, що практично єдиною освіченою верствою суспільства було духовенство. В роботі потрібно показати, як трактувались найважливіші проблеми філософії, а саме: розуміння світу, пізнаваність світу, сутність та місце людини. Потрібно торкнутися трактування різними мислителями того часу питання походження світу: проблеми двоїстого буття світу («справжній» — божественний, духовний; «несправжній» — тварний, — земний, гріховний); проблеми співвідношення віри і знання; трактувань сутності людини і бога (зокрема, через постать Христа), та інші. Розглянуті проблеми покажуть, що в період середньовіччя домінуючим моментом у світогляді стає ідеально-духовне тлумачення реальності, яке стає основою трактувань інших філософських проблем.

Література:


  1. Введение в философию. Учебник для вузов. — М., 1989, ч2

  2. История философии в кратком изложении. — М., 1991

  3. История философии. — М., 1957-1965, т.1

  4. Краткий очерк истории философии. — М.,1969

  5. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  6. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  7. Соколов В.В. Средневековая философия. — М., 1979

  8. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. — М., 1991

ІІІ. Гуманізм Т.Г. Шевченка.

Розкриваючи це питання дуже важливо уникнути старих радянських стереотипів у трактуванні поглядів Т.Г. Шевченка. Тому слід користуватись новітньою літературою та самими творами Шевченка. Потрібно підкреслити антропоцентричний характер поглядів Шевченка, показати сприйняття ним світу через призму людини, через призму України. Звернути увагу на заклики Шевченка до боротьби за справедливість, щастя, добро; показати осуд ним дій, що принижують гідність людини, завдають їй мук і страждань, виступи проти соціальної нерівності, національного гноблення. І все це в імя людини.

Література:


  1. Горський В.С. Історія української філософії.— К., 1996

  2. Історія філософії України. Підручник (Тарасенко М.Ф. та ін.).- К., 1994

  3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  4. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  5. Чижевський Д.Нариси з історії філософії на Україні. — К., 1991

  6. Історія філософії України. Хрестоматія. — К., 1993

ТЕМА 12.

І. Поняття простору і часу. Субстанційна і реляційна концепції простору і часу.

Категорії простору і часу одні з найскладніших для сприйняття і розуміння. В роботі належить дати визначення кожного з понять і охарактеризувати їх. В цьому допоможе й виклад сутності субстанційної і реляційної концепцій простору і часу. Підкреслюючи неспроможність субстанційної концепції належить використати й досягнення сучасної фізики для підтвердження переваг реляційної концепції. Оскільки простір і час — форми існування матерії, потрібно показати взаємозв‘язок матерії, руху, простору і часу, торкнувшись і теорії відносності.

Література:


  1. Введение в философию. Учебник для вузов. — М., 1989, ч.2

  2. Кримський С.Б. Як змінювалися уявлення про простір і час. // Філ. і соціол. думка, №1, 1989

  3. Спиркин А.Г. Основы философии. — М., 1988

  4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  5. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  6. Философия естествознания. — М., 1956

  7. Философия. Основные идеи и принципы. — М., 1985

  8. Философская энциклопедия. — М., 1960-1970, т.4

ІІ. Зміст і специфіка ідей гуманізму епохи Відродження.

Епоха Відродження (XIV-XVI ст.ст.) припадала на перехідний історичний період від феодалізму до капіталізму. Цим в значній мірі визначилось і духовне життя в Західній Європі. Світогляд того часу носив загалом суперечливий і подвійний характер. Зростала роль розумової праці. У філософських дослідженнях наголос робиться переважно на природну людину. Середньовічний теоцентризм поступається антропоцентризмові, тобто людина виводилась із сфери суто релігійної і проголошувалась найвищою цінністю, істотою здатною творити і мислити, «співрівною» Богові. Названі проблеми і належить розкрити в роботі. Це можна зробити подаючи погляди таких видатних представників цього періоду, як Данте Аліг‘єрі, Лоренцо Валла, Піко Делла Мірандола, М.Кузанського, М.Фічіно, інші.

Література:


  1. Введение в философию. Учебник для вузов. — М., 1989, ч2

  2. История философии в кратком изложении. — М., 1991

  3. История философии. — М., 1957-1965, т.1

  4. Краткий очерк истории философии. — М.,1969

  5. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  6. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  7. Азархін В.А., Горський В.С. Коперник. Бруно. Галілей. — К., 1974

  8. Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. — М., 1980

  9. Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст. — К., 1994

  10. Соколов В.В. Европейская философия. — М., 1979

ІІІ. Світогляд М.Костомарова.

В розкритті світогляду М.Костомарова належить звернути увагу на трактування ним проблем історіософії, причин і спрямованості суспільного розвитку, національного питання, культури, народного життя. Зокрема, варт зупинитися на твердженні Костомарова, що історичний процес не лише історія державності, а історія народу, його духовного життя, яке постає тут вирішальним. Належить також згадати схильність Костомарова до федеративного устрою майбутньої державної організації українського народу. Підкреслити доводи Костомарова про окремішність українського народу, його історії, культури, мови. За основу пропонується взяти твори Костомарова «Книги буття українського народу», «Дві руські народності».

Література:


  1. Горський В.С. Історія української філософії.— К., 1996

  2. Історія філософії України. Підручник (Тарасенко М.Ф. та ін.).- К., 1994

  3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  4. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  5. Чижевський Д.Нариси з історії філософії на Україні. — К., 1991

  6. Історія філософії України. Хрестоматія. — К., 1993

  7. Українська культура. Лекції за ред. Д.Антоновича. — К., 1993, розд.: Д.Чижевський. Українська філософія.

ТЕМА 13

І. Поняття природи.

Питання природи повинно трактуватися в аспекті проблеми буття. Але це питання не може розглядатись поза відношенням «людина — природа». Тому в роботі спочатку належить висвітлити ці моменти проблеми. Далі слід розкрити розуміння природи як всієї сукупності природних умов існування людини і людства. Потім потрібно охарактеризувати першу природу як об‘єктивну і первинну реальність. А далі слід приділити увагу так званій другій природі, — створеному людиною світу в результаті перетворення нею першої природи. Тут варто також коротко зупинитись на проблемі співвідношення природи і людини.

Література:


  1. Введение в философию. Учебник для вузов. — М., 1989, ч.2

  2. Спиркин А.Г. Основы философии. — М., 1988

  3. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  4. Философия. Основные идеи и принципы. — М., 1985

  5. Философская энциклопедия. — М., 1960-1970, т.4

ІІ. В чому полягає зміст полеміки між реалізмом і номіналізмом?

Серед богословських суперечок середньовіччя значне місце займала полеміка щодо природи загальних понять або універсалій. Сформувались два напрямки — реалізм і номіналізм. В роботі слід розкрити зміст цих течій, виклавши погляди їх представників. Реалізм, який стверджував реальне існування універсалій, представлений такими мислителями як Ансельм Кентерберійський, Фома Аквінський. Номіналізм (проголошував універсалії лише іменами) представлений був І.Росцеліном, І.Дунс Скотом, У.Оккамом й інш. Богословська полеміка зрештою набула філософського змісту — характер реальності категорій загального і одиничного.

Література:


  1. Введение в философию. Учебник для вузов. — М., 1989, ч2

  2. История философии в кратком изложении. — М., 1991

  3. История философии. — М., 1957-1965, т.1

  4. Краткий очерк истории философии. — М.,1969

  5. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  6. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  7. Соколов В.В. Средневековая философия. — М., 1979

  8. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. — М., 1991

ІІІ. Т.Г.Шевченко і релігія.

Ставлення Шевченка до релігії не однозначне. Саме це й потрібно показати в контрольній роботі. Не був Шевченко затятим атеїстом, як це зображувалось в радянській літературі. Але й віра його була своєрідна. Шевченко ріс і формувався в умовах, коли релігія була пануючою ідеологією. Тому й не дивно, що він сприйняв основні положення християнства, які він добре знав. Це знайшло своє відображення в його творах. Але в тих же творах Шевченко гостро виступає проти окремих повчань та розповідей Біблії, в яких проповідується нетерпимість, жорстокість в ім‘я релігійних пристрастей. Шевченко не сприймав в релігії все те, що йшло на шкоду людині. Ці моменти потрібно враховувати при написанні роботи. Головне ж — треба читати Т.Г.Шевченка.

Література:


  1. Горський В.С. Історія української філософії.— К., 1996

  2. Історія філософії України. Підручник (Тарасенко М.Ф. та ін.).- К., 1994

  3. Філософія. Курс лекцій: Навч. посібник (Бичко І.В. та ін.) - К.,1993

  4. Філософія: Підручник (Г.А.Заїченка та ін.) — К., 1995.

  5. Чижевський Д.Нариси з історії філософії на Україні. — К., 1991

  6. Історія філософії України. Хрестоматія. — К., 1993

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка