Технологія програмування та створення програмних продуктів, методи та засоби комп`ютерні інформаційні технології”



Скачати 227.3 Kb.
Дата конвертації28.03.2017
Розмір227.3 Kb.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Факультет кібернетики

Кафедра теорії та технології програмування


Укладач: доктор фіз.-мат. наук, професор Лавріщева К.М.

Технологія програмування та створення програмних продуктів, методи та засоби комп`ютерні інформаційні технології”

Робоча навчальна програма дисципліни

для студентів спеціальності 6.050103 “Програмна інженерія”

Затверджено

на засіданні кафедри теорії та технології програмування

Протокол № 10

від ”25” травня 2012 р.


Зав. кафедри

теорії та технології програмування

Нікітченко М.С.

Затверджено

на засіданні Вченої Ради факультету кібернетики

Протокол № 9

від ”28” травня 2012 р.


Декан факультету

Анісімов А.В.


Київ-2012


Робоча навчальна програма з дисципліни

“Технологія програмування та створення програмних продуктів, методи та засоби комп`ютерні інформаційні технології ”


Укладач: доктор фіз.-мат. наук, професор Лавріщева Катерина Михайлівна.

Лектор: доктор фіз.-мат. наук, професор Лавріщева Катерина Михайлівна.

Викладач: доктор фіз.-мат. наук, професор Нікітченко Микола Степанович.

Погоджено

з науково-методичною комісією

“___” _______________ 2012 р.

Голова НМК факультету

Хусаїнов Д.Я

ВСТУП

Дисципліна "Технологія програмування та створення програмних продуктів, методи та засоби комп`ютерні інформаційні технології ”


Технологія програмування" призначена для навчання студентами сучасним питання технології програмування з її процесами ЖЦ, моделями предметної області та різними методами побудови складних програм із більш простих. Вона є нормативною дисципліною спеціальності "прикладна математика", що читається в 7 семестрі, в обсязі 4 кредитів - 144 годин, з них 34 годин лекційних, 34 годин практичних, 76 години самостійної роботи. Закінчується курс іспитом.

Метою і завданням навчальної дисципліни "Технологія програмування" є засвоєння знань з основ створення великих програмних систем з використанням процесів життєвого циклу (ЖЦ), починаючи з завдання вимог і кінчаючи його супроводом. Базовим поняттям технології є базові прості об’єкти (модулі, компоненти, сервіси і др.). Об’єктами виробництва є складні, цільові програмні об’єкти. Головною проблемою створення цільових об’єктів із простих з вирішенням проблем перебудови даних, які не відповідають типу їх формальних параметрів. Системи загального призначення дають можливість інтегрувати різні компоненти. Але їх реалізація залежить від платформи, систем програмування з різних мов програмування (МП) та середовища виконання простих і складних програмних компонентів. Все це породжує необхідність трансформації не релевантних типів даних цих об’єктів.

Предмет навчальної дисципліни "Технологія програмування" включає в себе вивчення базових понять дисципліни, основних її положень неформального типу стосовно систем обробки інформації або АСУ. Він дозволяє навчити проектувати окремі компоненти, вибрати їх із готових, створювати структуру майбутньої інформаційної системи, їх тестувати і перевіряти на якість, а також створювати технології обробки даних.

Вимоги до знань та вмінь. Для засвоєння курсу необхідні знання основ програмування, сучасних МП з об’єктно-орієнтованого типу, умов відповідних середовищ та знань методів тестування і трасування на процесах ЖЦ, а також базових основ програмної інженерії в части створення технологічних ліній і .Product line SEI USA.

Місце в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна "Технологія програмування" є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр". Курс технології програмування є завершальним курсом після вивчення нормативних дисциплін “Об’єктно-орієнтоване програмування”, “Компонентне програмування”, "Системне програмування" та низки спецкурсів відповідного напряму.

Контроль знань здійснюється за рейтинговою системою.

Робота в семестрі подано одним змістовним модулем. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.



Оцінювання за формами контролю.

Семестрова оцінка – 60 балів; із них модульні контрольні роботи – 50 балів, активна робота студентів – 10 балів. Підсумкова оцінка іспиту-40. Максимальна підсумкова оцінка – 100 балів.



Порядок розрахунку загальної оцінки.

Модульні контрольні роботи – 50 = 25+25 балів.

За активну роботу студента на практичних заняттях та на самостійній роботі до семестрової оцінки може бути додано до 10 балів.= 5+5

Студент має право на одне перескладання контрольної роботи із можливістю отримання максимальної кількості балів 25.

Термін перескладання визначається викладачем.

Студент допускається до складання заліку, якщо кількість набраних за семестр балів не менше 60.

Підсумкова оцінка іспиту–40 балів.

Шкала оцінювання


100-бальна система

Національна шкала

90-100

Зараховано (відмінно)

5

85-89

Зараховано (добре)

4

75-84

65-74

Зараховано (задовільно)

3

60-64

30-59

Не зараховано

2

1-29

Не зараховано

(без права перездачі)



2









ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ ТА ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ


№ лекції

Назва лекції

Кількість годин

Лекції

Лабораторнаробота

Самостійна. робота




Змістовий блок 1. Технологія програмування










1

Предмет та мета курсу.

Основні поняття технології програмування.



2

2

4

2

Розгляд стандартів життєвого циклу розробки програмних систем (ПС) і інформаційних систем (ІС).

2

2

4

3

Фундаментальні моделі життєвого циклу

2

2

4

4

Методи програмування (модульний, об’єктний, компонентний, сервісний і др.)

2

2

4

5

Моделі об’єктно-орієнтованого програмування по методу Меллора

2

2

4

6

Моделі збіркового програмування. Модель зборки, модель керування.

2

2

4

7

Сучасні моделі розроблення ПС (MDD, MDA, GMD і ін.).

2

2

4

8

Типи даних мов програмування. Прості і структурні.

2

2

4

9

Композиція компонентів в різних мовах програмування.

2

2

4

10

Різновиди середовищ для вирішення проблем взаємодії компонентів, зокрема Corba, Ant

2

2

4

11

Алгебраїчні системи перебудови типів даних мов програмування

2

2

4

12

Стандарт ISO/IEC 11404. Загальні типи даних (GDT), незалежні від МП. Стандарти генерації GDT до фундаментальних типів МП

2

2

4

13

Підходи до побудови модулів посередників для зв’язку різномовних модулів між собою

2

2

4

14

Огляд інструментів по забезпеченню взаємодії різних компонентів і систем у сучасних середовищах.

2

2

6

15

Технологія побудови ПС із готових компонентів. Інженерія доменів, застосувань та ПС

2

2

6

16

Методи специфікації програм, інтерфейсів та систем

2

2

6

17

Тестування та верифікація програм, інтерфейсів та систем

2

2

6




Модульна контрольна робота













Всього по модулю

34

34

76




Загальний обсяг годин – 144, у тому числі


Лекцій – 34 год.

Лаборатоних занять – 34 год.

Самостійних робіт –76 год.


ТЕМАТИЧНО-ЗМІСТОВНА ЧАСТИНА КУРСУ




Змістовий модуль. Технологія програмування



Лекція 1.Предмет та мета курсу. Основні поняття технології програмування.. – 2 год. [1– 5].

Лабораторна робота 1. Розгляд основних компонентів технології програмування. – 2 год.

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Моделі ЖЦ, Стандарт ISO/IEC 12207 – Процеси ЖЦ [2, 10, 14].

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Моделі ЖЦ і стандарти для розроблення ПС.



Лекція 2.Розгляд стандартів життєвого циклу розробки програмних продуктів – 2 год. [2- 10].

Лабораторна робота 2. Побудова прикладного ЖЦ, орієнтованого на створення вимог. –2 год.

Моделі ЖЦ, Стандарт ISO/IEC 12207 – Процеси ЖЦ [2, 10, 14].



Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Моделі ЖЦ і стандарти для розроблення ПС..



Лекція 3. Фундаментальні моделі життєвого циклу. - 2 год. [1, 2, 14].

Лабораторна робота 3. Розгляд водоспадної та спіральній моделей Приклади використання. - 2 год.

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Розвязання задач проектування ПС по моделям[ 1-5].

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Ітеративна та еволюційна моделі ЖЦ [2, 7, 10].



Лекція 4. Методи програмування (модульний, об’єктний, компонентний, сервісний і др.– 2 год. [2, 3, 10, 19].

Лабораторна робота 4. Розгляд прикладів програм з різних типів об’єктів – 2 год.

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Зв’язки між різними типами об’єктів [9, 10].

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Розгляд базових специфікацій різних компонентів [2, 6-10].



Лекція 5. Моделі об’єктно-орієнтованого програмування (метод Меллора. – 2 год. [ 10].

Лабораторна робота 5. Вивчення особливостей ООП для опису архітектурі систем.– 2 год.

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Приклади опису моделей ООП [1, 2, 6, 24].

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Розгляд ООП, його положень та основних засобів. [1, 2, 6, 24].



Лекція 6. Моделі збіркового програмування. Модель зборки, модель керування. 2 год. [2, 3, 9, 10].

Лабораторна робота 6. Розгляд моделей збирання готових компонентів. – 2 год.

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Підходи до використання моделей збирання [ 9].

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Опис характеристик моделей в різних МП [8-10].



Лекція 7. Сучасні моделі розроблення ПС (MDD, MDA, GMD і ін.). – 2 год. [10, 17, 32].

Лабораторна робота 7. Приклади опису моделей MDD та MDA. –2 год.

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Розгяд генерувальної моделі GMD та підходів до її реалізації [ 17, 32].

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Опис конкретних моделей. Подання моделей предметних областей для різних середовищ.[4, 5, 10, 17, 18].



Лекція 8. Композиція компонентів в різних мовах програмування.– 2 год. [10, 16, 17]

Лабораторна робота 8. Розгляд платформенених моделей. – 2 год. [10, 16, 17]

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Визначення особливостей залежних і незалежних від платформи моделей [10, 16, 17].

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Розгляд методів збирання і композиції компонентів. Співставлення їх можливостей. [1-5, 9, 10].



Лекція 9. Типи даних мов програмування. Прості і структурні. –2 год. [2-10].

Лабораторна робота 9. Розгляд типів даних МП. опису параметрів інтерфейсу.– 2 год. [2, 8, 9, 10, 20].

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Визначення особливостей сучасних МП (С, С++, Паскаль, Бейзик, Java [8-10, 16, 20].

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Проектування модулів з використанням типів даних у сучасних мовах [8-10, 16, 20].



Лекція 10. Різновиди середовищ для вирішення проблем взаємодії компонентів. – 2 год. [7-9].

Лабораторна робота 10. Розгляд особливостей середовищ для взаємодії і виконання програм. - 2 год.

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Приклади опису у різних середовищах [4, 8,9,10, 26].

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Розгляд можливостей середовищ Corba, MS.Net та MS Visual [26-30].



Лекція 11. Алгебраїчні системи перебудови типів даних мов програмування. – 2 год.

Приклад простих типів даних [10, 16].



Лабораторна робота 11. Структурні типи даних МП. – 2 год. [9].

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Розроблення алгебраїчної системи для послідовності [9, 10, 16].

Завдання для самостійної роботи (4 год.).

Опис та доведення систем перебудови множин, послідовностей тощо [9, 10].



Лекція 12.Стандарт ISO/IEC 11404. Загальні типи даних, незалежних від МП. – 2 год. [8-9].

Лабораторна робота 12. Освоєння нової мови опису загальних типів даних – 2 год.

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Побудова співставлення типів даних LIP та сучасних МП [8, 10, 11].

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Підготовка варіанту опису типів даних в С++ та стандарту 11404. Підходи до перебудови [1-5, 11, 16]



Лекція 13. Підходи до побудови модулів посередників для зв’язку модулів між собою. – 2 год. [1, 8-–10].

Лабораторна робота 13. Мови опису інтерфейсів компонентів (IDL, PDL, тощо). – 2 год.

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Розгляд прикладів модуля посередника для МП [1, 8-–10].

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

Структура модуля посередника у системі CORBA та СОМ [8-10, 28–32].



Лекція 14.Огляд інструментів по забезпеченню взаємодії різних компонентів.. – 2 год. [8-10].

Лабораторна робота 14. Інструментальні засоби підтримки інтерфейсу компонентів. – 2 год.

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Розгляд особливостей середовища CORBA та IBM [1, 28–32].

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Розгляд різних прикладів по проблематиці взаємодії різномовних компонентів [8, [1, 10, 28–32].



Лекція 15. Технологія побудови ПС із готових компонентів. Інженерія доменів, застосувань та ПС – 2 год.[1, 4, 10, 16].

Лабораторна робота 15. Загальна структура систем розроблення з компонентів. – 2 год.

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Інженерія побудови доменів. Сімейство систем. [4, 10, 16, 32].

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Розгляд сучасної інженерії побудови різних застосувань та прикладних систем [4, 10, 16, 32].



Лекція 16. Методи специфікації програм, інтерфейсів та систем. – 2 год. [1, 4 –10, 16, 32].

Лабораторна робота 16. Характеристика сучасних мов специфікації. – 2 год.

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Опис модуля у мові С++ [30].

Завдання для самостійної роботи (6год.)

Розроблення прикладів опису специфікацій компонентів в різних мовах [1, 4, 9, 10, 16]



Лекція 17.Тестування та верифікація програм, інтерфейсів та систем. – 2 год. [1, 4, 6-10].

Лабораторна робота 17. Характеристика опису тестів та завдань для тестування. – 2 год.

1. Опитування та обговорення лекційного матеріалу.

2. Опис процесу тестування компонентів [1, 10].

Завдання для самостійної роботи (6 год.)

Опис тестів для тестування програм у сучасних середовищах [1, 9-10]





Теми контрольних робіт на практичних заняттях (в тому числі, і на лекціях).

  1. Аналіз різних технологій програмування

  2. Технологічні схеми розробки програм у сучасних підходах до програмування.

  3. Методика розроблення програмних систем за компонентами

  4. Системи генерації програм у сучасних середовищах


Теми контрольних робіт на самостійних заняттях.

  1. Дослідження проблем взаємозв’язків МП по І.Бею.

  2. Розробка інтерфейсів для зв’язку різномовних програм в МП (С↔С++, С++↔Java, C++ ↔Matlab, Visual C++ ↔VisualBasic і др.).

  3. Опис конкретних програмних інтерфейсів на комп’ютерах у середовищі MS Visual та C++.

  4. Розгляд проблем зв’язку для кожної пари програм у МП.

  5. Розгляд стандарту про загальні типи даних ISO/IEC- 11404:2007.



  1. Пошук загальних особливостей типів даних МП та цього стандарту.

  2. Дослідження перед і постумов Spec# для відладки інтерфейсних програм.

  3. Оформлення лабоработних работ.

Типове завдання модульної контрольної роботи

1. Дайте характеристику сучасних мов програмування , що використовуються пра4ктично.. Які з них найбільш підходять для опису компонентів предметної області.

2. Розробити опис декількох компонентів для обраної предметної області у різних МП.

3. Напишіть ці програми з урахування типів даних стандарту ДСТУ11404 .

4. Провидите збирання компонентів у середовищі MS.Net, Microsoft Visual, CORBA .

5. Проведіть верифікацію компонентів та тестування їхніх інтерфейсів.



6. надрукуйте опис технології роботи та системи..

Контрольні запитання до змістового иодуля


  1. Предмет та мета курсу. Основні поняття технології програмування.

  2. Розгляд основних компонентів технології програмування.

  3. Моделі ЖЦ, Стандарт ISO/IEC 12207 – Процеси ЖЦ. Побудова прикладного ЖЦ.

  4. Фундаментальні моделі життєвого циклу.

  5. Розгляд особливостей водоспадної та спіральній моделей.

  6. Методи програмування (модульний, об’єктний, компонентний, сервісний і др.

  7. Зв’язки між різними типами об’єктів..

  8. Моделі об’єктно-орієнтованого програмування по методу Мелора.

  9. Приклади опису моделей ООП

  10. Моделі збіркового програмування. Модель зборки, модель керування.

  11. Розгляд моделей збирання готових компонентів.

  12. Підходи до використання моделей збирання.

  13. Сучасні моделі розроблення ПС (MDD, MDA, GMD і ін.). Приклади їх опису.

  14. Розгляд генерувальної моделі GMD.

  15. Подання моделей предметних областей.

  16. Композиція компонентів в різних мовах програмування.

  17. Розгляд платформенених моделей. Визначення особливостей залежних і незалежних від платформи моделей

  18. Розгляд метода збирання і композиції Типи даних мов програмування. Прості і структурні.

  19. Розгляд типів даних МП, опису формальних і фактичних параметрів.

  20. Проектування модулів з використанням типів даних.

  21. Різновиди середовищ для вирішення проблем взаємодії компонентів.

  22. Особливості середовище MS.Net

  23. Алгебраїчні системи перебудови типів даних мов програмування. Прості та структурні типи даних

  24. Розроблення алгебраїчної системи для послідовності

  25. Стандарт ISO/IEC 11404. Загальні типи даних, незалежних від МП.

  26. Освоєння нової мови опису загальних типів даних

  27. Побудова співставлення типів даних LIP та сучасних МП.

  28. Розроблення опису типів даних в С++ та LIР.

  29. Міри і метрики у програмної інженерії. Призначення.

  30. Підходи до побудови модулів посередників для зв’язку модулів між собою.

  31. Прикладної модуль посередник для МП.

  32. Структура модуля посередника у системі CORBA.

  33. Огляд інструментів по забезпеченню взаємодії різних компонентів.

  34. Розгляд особливостей середовища CORBA та IBM.

  35. Підходи до побудови ПС із готових компонентів.

  36. Розвязання задач побудови різних систем.

  37. Методи специфікації програм, інтерфейсів та систем.

  38. Особливості опису специфікацій для різних мов.

  39. Тестування та верифікація програм, інтерфейсів та систем.

  40. Система якості ПС. Стандарт для моделі якості. Методи вимірювання та оцінювання ПС.

  41. Модель якості відповідно стандарту.

Питання до іспиту



1. Основні поняття технології програмування.

2. Моделі ЖЦ, Стандарт ISO/IEC 12207 – Процеси ЖЦ.

3. Фундаментальні моделі життєвого циклу.
4. Методи програмування (модульний, об’єктний, компонентний, сервісний і др.

5. Моделі збіркового програмування. .

6. Сучасні моделі розроблення ПС (MDD, MDA, GMD і ін.). Приклади їх опису.

7. Підходи до опису моделей предметних областей.

8. Сутність генерувальної моделі GMD.

9. Композиція компонентів в різних мовах програмування.

10. Визначення особливостей залежних і незалежних від платформи моделей.

11. Абстрактні типи даних мов програмування. Прості і структурні.

12. Типи даних МП, опису формальних і фактичних параметрів.

13. Різновиди середовищ для вирішення проблем взаємодії компонентів.

14. Алгебраїчні системи перебудови типів даних мов програмування.

15. Підходи до перебудови простих і структурних типів даних

16. Підходи до побудови модулів посередників для зв’язку модулів між собою.

17. Стандарт ISO/IEC 11404. Загальні типи даних, незалежних від МП.



18. Основні положення нової мови опису загальних типів даних

19. Співставлення типів даних стандарту LIP та сучасних МП.

20. Сучасні підходи до реалізації посередників для взаємодії різномовних компонентів.

21.Іінструменти по забезпеченню взаємодії різних компонентів.

22. Структура модуля посередника у системі CORBA.

23. Засоби реалізації типів даних у MS.Net

24. Інженерія побудови ПС із готових компонентів.

25. Інженерія застосувань, прикладних систем та доменів.

26. Міри і метрики для вимірювання програмних продуктів.

27. Методи специфікації програм, інтерфейсів та систем.

28.Тестування та верифікація програм, інтерфейсів та систем.

29. Система якості ПС. Стандартна модель якості ПС.

30. Методи вимірювання та оцінювання ПС.




Рекомендована література

Основна

1. Лаврищева К.М. Методы программирования. Теория, инженерия, практика. – К.; Наукова Думка, 2006.–451с.

2. Соммервиль І. Інженерия программного обеспечения. – М.; “Вильямс”, 2002. – 624 с../ home page (http://www.software-engin.com)


  1. 3. Бабенко Л.П., Лавріщева К,М, Основи програмної інженерії.–К.: Знання, 2001.–269с.

4. Эммерих В. Конструирование распределенных объектов. Методы и средства программирования интнероперабельных объектов в OMG/CORBA, Microsoft/Com и JAVA. –М.: Мир,–2002.–510с.

5. Гантер Р. Методы управления проектированием программного обеспечения. – М.: Мир, 1981. – 392 с.

6. Андон Ф.И., Лаврищева Е.М. Методы инженерии компьютерных программных систем.–Наук.думка, 1998.–228с..

7. Андон П.І., Коваль Г.І., Коротун Т.М., Лаврищева Е.М., Суслов В.Ю. Основы качества программных систем.–К.: Академперіодика, 2007.– 860с.

8. Бей И.. Взаимодействие разноязыковых модулей. Руководство программистов.–Москва*Санкт-Петербург*Киев, 2005.–869с.

9. Лаврищева Е.М., Грищенко В.Н. Сборочное программирование.–К.: Наукова думка.–1991.–213с.

10. Лавріщева К.М. Програмна інженерія. –Підручник.–К.: Академперіодика, 2008.–415с.

11. Стадарт ISO/IEC 11404: 1996, 2007. Загальны типи даних МП –Information technology — General-

Purpose Datatypes (GPD).

12. Стандарт ISO/IEC 9126 , ДСТУ Програмна інженерія. Якість продукту ( часть1-6).

13. ISO 9000 (1-4). Інформаційні технології. Стандарти з керування якістю та забезпечення якості.

14. Цимбал А., Аншина М. Технология создания распределенных систем. –Питер*Санкт-Петербург* Москва*Харьков*Минск, 2003.–575с.

Додаткова

15. Лаврищева Е.М. Интерфейс в программировании.–К.: Проблеми програмування. - – 2007. – № 2. – С. 126 – 139.

16..Лаврищева Е.М. Становление и развитие модульно-компонентной инженерии программирования в Украине //Препринт 2008–1.–Ин-т кибернетики им. В.М. Глушкова, 33с.

17. Лавріщева К.М. Генерувальне програмування програмних систем і їх сімейств // Проблеми програмування.– 2009, №1.–с.3-16.

18. Леонов И.В. Введение в методологыю разработки ПО с помощью Rational Rose/ Ескейп, 2004.–301с.

19.Ларман К. Применение UML и шаблонов проектирования: Пер.с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2001. – 496 с.

20. Бабенко Л.П. Повторное использование в программной инженерии // Кибернетика и системный анализ.–1999.–№2.–с.37-48.

21 .Барлет Н., Лесли А., Симкин С. Программирование на JAVA. Путеводитель.Киев.-1996.- 736с.

22. Боэм Б.У. Инженерное проектирование программного обеспечения. – М.: Радио и связь, 1985. – 512 с.

23. Ведеров А.М. CASE–технология. Современные методы и средства проектирования информацмонных систем. –М.: Финансы и статистика, 1998.–176с.

24. Богсс У., Богсс М. UML u Rational Rose.–Изд.-во Лори, 2000.-580с.

25. Липаев В.В. Выбор и оценивание характеристик качества программных систем. Методы и стандарты. – М.: СИНТЕГ, 2001. – 224 с.

26. Просиз Дж. Программирование для Microsoft .NET. – М.: Издательско-торговый дом “Русская Редакция”, 2003. – 704 с.

27. Рихтер Дж. Программирование на платформе Microsoft .NET FRAMEWORK. – М.: Издательско-торговый дом “Русская Редакция”, 2002. – 512 с.

28. Роджерсон Д. Основы СОМ. – Русск.пер.- Microsoft Press.- 363c.

29.Сигел Дж. CORBA 3. - Москва: Малип, - 2002. – 412 c.

30. Троелсен Э. С# и платформа .NET. Библиотека программиста. – СПб.: Питер, 2002. – 800 с.

31. Цимбал А. Технология CORBA для профессионалов. – СПб.: Питер, 2001. – 624 с.

32. Чернецки К., Айзенекер У. Порождающее программирование. Методы, инструменты, применение.– Издательский дом Питер. – М. – СПб. – Харьков. – Минск. – 2005. – 730 с.

.Бей И. Взаимодействие разноязыковых программ.– М.–С.–Петербург.–Киев: Изд. дом «Вильямс», 2005. – 868 с.

27. Лаврищева Е,М., Петрухин В.А. Методы и средства программного обеспечения. М:. Мин. образования РФ., 2007.-415 с.

28. Задорожная Н.Т., Лаврищева Е.М. Менеджмент документообігу в інформаційних системах.- Педагогічна Думка.- Кіев, 2007.-227 с.



29. Лаврищева Е.М., Грищенко В.Н. Сборочное программирование. Основы индустрии программных продуктов.- Друге вид.- Киев.- Наукова думка, Киев.-2009, 371 с.

30. Лаврищева Е.М. Интерфейс в программировании.–К.: Проблеми програмування. - – 2007. – № 2. – С. 126 – 139.

31. Лаврищева Е.М. Становление и развитие модульно-компонентной инженерии программирования в Украине //Препринт 2008–1.–Ин-т кибернетики им. В.М. Глушкова, 33с.

33. Лавріщева К.М. Генерувальне програмування програмних систем і їх сімейств // Проблеми програмування.– 2009, №1.–с.3-16.

36. Лаврищева Е.М., Слабоспицкая О.А. Подход к экспертному оцениванию в программной инженерии // Кибернетика и системный анализ. – 2009. – № 4. – С. 151–168.

38. Лаврищева Е.М. Проблемы интероперабельности разнородных объектов, компонентов и систем. Подходы до ее решения. Спец. Выпуск международной конференции “УКРПрО – 2010”, Проблеми програмування.– 2010.-№2-3.–с.28– 41.

40. Лавріщева К.М. Взаємодіяї програм, систем і операційних середовищ // Проблеми програмування – 2011 – №3 – С. 11–23.

41. Лавріщева К.М., Слабоспицька О.О., Коваль Г.І., Колесник А.О. Теоретичні аспекти керування варіабельністю в сімействах програмних систем. – Вісник КГУ, сер. фіз.–мат.наук. – 2011. – №1. – С. 151–158.

42. Лаврищева Е.М. Концепція індустрії наукового софтвера і підхід до обчислення наукових задач // Проблеми програмування. 2011.– №1. – С. 3–17.

43. Лавріщева К.М., Коваль Г.І., Л.П.Бабенко, Слабоспицька О.О.,Ігнатенко П.П.Нові теоретичні засади технології виробництва сімейств ПС у контексті ГП.– Електронна монографія.–Укр.Ден. в ДНТБ України від 5.10.11.– №67.–Укр 2011.–277с.



44

Лавріщева К.М. Інструментально–технологічний комплекс для розробки и навчання прийомам виробництва програмних систем.– Кіїв.–Вісник НАН України, 2012.–№3.–с.17–26.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка