Технологічні особливості підготовки докторів філософії для роботи з хмарними інформаційно-аналітичними сервісами системи Google Scholar



Скачати 152.78 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір152.78 Kb.
УДК 004.77:378 Одуд О.А.,

аспірант Інституту інформаційних технологій

і засобів навчання НАПН України, м.Київ

Технологічні особливості підготовки докторів філософії для роботи з хмарними інформаційно-аналітичними сервісами системи Google Scholar

Поглиблення реформування вітчизняної вищої освіти значної мірою зумовлене переходом від наукового ступеня кандидата наук до освітньо-наукового – доктора філософії (PhD), що виводить українську вищу освіту на якісно новий міжнародний рівень.

Згідно Закону України про вищу освіту особа має право здобувати ступінь доктора філософії під час навчання в аспірантурі, а особи, які професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи, мають право здобувати ступінь доктора філософії поза аспірантурою, зокрема під час перебування у творчій відпустці, за умови успішного виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у спеціалізованій вченій раді [1].

З огляду на новизну і різноманітність освітньо-наукових програм підготовки докторів філософії, активне впровадження хмарних інформаційно-аналітичних технологій в науково-дослідний процес, що представлені відповідними сервісами наукометричних та реферативних баз даних постає проблема вибору технологій навчання аспірантів в умовах використання сучасних засобів ІКТ, що передбачає формування ІК-компетентності доктора філософії, ознайомлення зі специфікою наукової діяльності та використання сучасних комп’ютерних технологій, орієнтацію в актуальних напрямах сучасних наукових досліджень, вміння реалізувати теоретичні та практичні знання в підготовці та написанні науково-дослідницьких робіт [2, 3].

У сучасній психолого-педагогічній літературі немає єдиного визначення технологій навчання (ТН) дорослих. Наприклад, у документах ЮНЕСКО технологію навчання визначено як системний метод створення, застосування і визначення всього процесу викладання і засвоєння знань із урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії, що має завдання оптимізувати форми освіти [4Error: Reference source not found, с. 115]. Технології навчання розглядаються також як «сукупність способів організації навчальної праці, що забезпечують досягнення поставленої мети навчання і являють собою систему способів, прийомів, кроків, послідовність виконання яких забезпечує вирішення завдань виховання, навчання і розвитку особистості, а сама діяльність представлена процедурно, тобто як певна система дій» [55, с. 205- 206].

Перспективними формами підготовки докторів філософії є дистанційна та очно-дистанційна форми навчання. Дистанційне навчання (ДН) - форма організації навчального процесу та педагогічна технологія, основою якої є керована самостійна робота тих, хто навчається та широке застосування у навчанні сучасних інформаційних, комп'ютерних та телекомунікаційних технологій за умов територіальної розрізненості викладача та слухачів [5].

Зауважимо, що найбільш ефективною є очно-дистанційна форма підготовки докторів філософії. Очно-дистанційна форма підготовки докторів філософії оптимально поєднує в єдиному навчальному процесі принципи, методи та засоби очного та дистанційного навчання.

Переваги очно-дистанційної підготовки докторів філософії перед очною формою навчання і стажуванням полягають у оптимальному поєднанні очного і дистанційного навчання, традиційних і сучасних засобів навчання та інноваційних технологій. Для очно-дистанційної форми підготовки докторів філософії притаманні риси систем відкритої освіти (доступність, реальна неперервність, особистісна орієнтованість, демократичність, варіативність тощо). Завдяки такій формі активно використовуються сучасні засоби інформаційних, комп’ютерних, телекомунікаційних технологій, посилюється креативна складова навчання, формується наукове Web-середовище. Водночас створюються умови для інтеграції інформаційних та педагогічних технологій, які забезпечують інтерактивність взаємодії суб’єктів навчання та високу продуктивність навчального процесу.

Очно-дистанційна форма підготовки докторів філософії передбачає використання різних форм навчальних занять: аудиторні (лекції, практичні, семінарські, конференції з обміну досвідом, тренінги, ділові ігри, «круглі столи», «тематичні дискусії») і позааудиторні (відеоконференції, вебінари, чати, форуми, індивідуальні заняття, консультації, самостійну роботу).

Самостійна робота в процесі підготовки докторів філософії за очно-дистанційною формою є обов’язковим і основним видом навчання. Найбільший обсяг цієї роботи передбачено саме на дистанційному етапі, що зумовлено можливою віддаленістю в цей період від наукового керівника. При цьому завжди є можливість отримати кваліфіковану і своєчасну науково-методичну допомогу та консультації з використанням різних засобів зв’язку (чати, форуми, E-mail, Skype, мобільні додатки, телефон, факс тощо) [2, 88].

Вибираючи методи і прийоми навчання, необхідно, перш за все, пам’ятати, що будь-який метод, будь-яка організація занять самі по собі не дають потрібного ефекту, якщо, по-перше, не сприяють активізації учнів (тобто спонуканню їх до активної розумової діяльності) і, по-друге, не забезпечують глибокого знання матеріалу, що вивчається.

Найуживанішими методами навчання дорослих в очно-дистанційній та очній формах навчання є: лекції, семінари, практичні заняття, конференції з обміну досвідом, "круглі столи", тренінги, контрольно-діагностичні заходи, консультації, захисти проектів, ділові ігри, тощо [77].

Кожна педагогічна технологія відображає певний концептуальний підхід в освіті, принципи і методи його реалізації в навчально-виховній взаємодії учасників освітнього процесу. Проблема формування інформаційно-комунікаційної компетентності доктора філософії вимагає доповнення новими методами, формами та засобами навчання, особливо з урахуванням специфіки навчання дорослих. Так наприклад онлайн лекція та онлайн консультація як і інші методи дистанційної освіти є розвитком традиційних методів і передбачають використання мережних технологій.

В той же час особливо актуальним є сучасні педагогічні інформаційно-комунікаційні технології підготовки до наукового пошуку, створення та розповсюдження інформації про науково-педагогічну діяльність. Доповнюючи Сисоєву С.О. [7], можна сформулювати такі положення технології підготовки докторів філософії під час роботи з накометричними системами та їх хмарними інформаційно-аналітичними сервісами:



  • інформаційно-комунікаційні технологія підготовки до роботи з наукометричними ІКТ відображає процес розробки і реалізації в освітній установі педагогічного проекту, який:

  • відображає певну систему педагогічних поглядів;

  • спрямований на досягнення конкретної наукової та освітньої мети;

  • визначає зразок науково-педагогічної діяльності та її реалізації;

  • зразок науково-педагогічної діяльності, закладений у технології підготовки наукових кадрів, виконуючи нормативну функцію, дозволяє педагогу в процесі реалізації мети створити за зразком нове утворення при оптимальності ресурсів і зусиль всіх учасників процесу підготовки;

  • відтворення і стійкість інформаційно-комунікаційної технології підготовки в інших педагогічних ситуаціях забезпечується зверненням педагога до фундаментальних норм діяльності щодо проектування і реалізації технології;

  • рівень формування ІК-компетентності доктора філософії під час його підготовки залежить від рівня педагогічної майстерності та інформаційно-комунікаційної компетентності педагога;

  • гуманістична сутність технології визначається її спрямованістю на задоволення як потреб, інтересів і можливостей до навчання дорослого слухача, так і вимог суспільства щодо інформатизації, соціалізації, особистісного і професійного розвитку і саморозвитку людини.

Розширенню знань про зміст наукометричних систем відкритого доступу, сучасні форми, методи, прийоми і засоби підготовки наукових кадрів з педагогічних наук, сприяє застосування сучасних технологій навчання (робота в парах, у малих групах), технологій колективного та колективно-групового навчання, технологій опрацювання дискусійних питань («дерево рішень», дискусії, аналіз ситуацій, дебати тощо), технологій ситуативного моделювання (імітація, симуляція, рольова гра).

Таким чином, технологічний компонент підготовки докторів філософії до роботи із наукометричними системами базується на комбінації традиційних та інноваційних форм, методів і засобів навчання, які відповідають віковій категорії учасників навчання.

Організацій компонент технології підготовки докторів філософії включає форми та методи навчання (аудиторні (лекції, семінари, практичні, тренінги, дискусія, ділова та рольова гра, майстер-клас, «круглі столи», конференції з обміну досвідом, «тематичні дискусії») і позааудиторні (вебінар, візуалізована лекція, чати, форуми, відеоконференції, консультації, самостійну роботу, індивідуальні заняття, майстер-класи, курси ІКТ, стажування, дистанційне навчання, самоосвітня діяльність, електронне листування, он-лайн консультування), засоби підготовки (ІКТ, зокрема хмарні сервіси системи Google Scholar, інформаційно-дидактичні та навчально-методичні матеріали.

Оскільки традиційними формами і методами підготовки докторів філософії до роботи із сучасними ІКТ досягти високої самомотивації дуже важко, активність слухачів під час підготовки можлива за умови використання сучасних інноваційних навчальних технологій, зокрема, інтерактивних, залучення до відповідних форм наукових робіт на кафедрах, відділах, наукових лабораторіях (участь у роботі науково-дослідних лабораторій, наукових та проблемних груп, конференціях, семінарах тощо). При використанні активних форм навчання, таких як залучення до науково-дослідної роботи, повинна бути організована активність слухачів, для того щоб сприяти індивідуальному співнавчанню у якому слухачі та викладачі є колегами. Такі методи навчання дорослих найбільше відповідають компетентністному підходу з урахуванням інформатизації науково-освітніх технологій.

Розширенню знань про зміст наукометричних систем відкритого доступу, сучасні форми, методи, прийоми і засоби підготовки докторів філософії, сприяє застосування сучасних технологій навчання (робота в парах, у малих групах), технологій колективного та колективно-групового навчання, технологій опрацювання дискусійних питань («дерево рішень», дискусії, аналіз ситуацій, дебати тощо), технологій ситуативного моделювання (імітація, симуляція, рольова гра).

Серед спектру інноваційних методів навчання, що позитивно впливають на формування готовності до застосування наукометричних систем відкритого доступу, виокремимо: тематичні дискусії, вебінари, «круглі столи», тренінги, методи конкретних ситуацій, проектів, діалогів та інші методи у поєднанні з рефлексивними методиками: написання коротких ессе, доповідей щодо осмислення місця інформаційно –аналітичних вмінь та навиків в системі інформаційно-комунікайних компетентностей. Підводячи підсумки такого інтерактивного заняття, слухачі визначають не тільки успіхи щодо змісту навчальної діяльності, а також, які види рефлексії (комунікаційну, комунікативну, особистісну, інтелектуальну, кооперативну, сенситивну) вони використовували на різних етапах заняття.

З позицій андрагогіки інтерактивні технології допомагають при визначенні змісту і форм проведення занять більш повно:


  • використовувати андрагогічні принципи;

  • створювати атмосферу співпраці між учасниками процесу навчання;

  • втілювати рефлексивний характер підготовки науковців, що розвиває упевненість у своїх можливостях, критичне ставлення до власного досвіду, враховуючи потребу постійного самонавчання сучасним інформаційно-комунікаційним технологіям на протязі життя;

  • враховувати вікові та соціально-психологічні особливості слухачів, їх життєвий і професійний досвід з вивчення питань ІКТ в контексті відкритого доступу;

  • реалізовувати проблемно-пошуковий характер групового навчання, що сприяє розвитку інформаційно-аналітичних вмінь та навиків, комунікаційних і науково-дослідницьких умінь [9].

Взаємодія суб’єктів навчального процесу здійснюється в інтерактивному середовищі як безпосередньо, так і за допомогою засобів ІКТ, зокрема таких, як наукометричні системи та їх хмарні сервіси. За призначенням та особливістю використання можна виділити наступні категорії хмаро-орієнтованих засобів [109]:

– засоби управління навчанням;

– засоби наукової комунікації;

– засоби спільної діяльності;

– засоби надання навчальних матеріалів;

– засоби контролю знань.

Хмаро орієнтовані засоби навчання не замінюють, а доповнюють традиційні засоби. Їх використання у навчальному процесі надає можливість виокремити хмаро орієнтовані методи, та хмаро орієнтовані форми організації навчання, як такі, що реалізуються із застосуванням хмарних технологій. Систематизація традиційих методів навчання за їх використанням у різних формах навчання наведено у таблиці 3.3.

Використання традиційних і хмарних і методів навчання у різних формах навчання

Форми навчання

Методи підготовки



Традиційні форми навчання

Хмаро орієнтовані форми навчання

Очна

Заочна

Дистанційна

Очно-дистанційна

Традиційні методи навчання

Лекції

+

+




+

Семінари

+

+




+

Практичні заняття

+

+




+

Конференції з обміну досвідом

+










Круглі столи

+










Тренінги

+







+

Контрольно-діагностичні заходи

+

+

+

+

Ділова гра

+

+







Консультація

+

+







Педагогічна практика

+










Самостійна робота

+

+

+

+

Кейс-технологія

+

+

+

+

Стажування

+

+







Індивідуальні заняття







+

+

Хмаро орієнтовані методи навчання

ТВ-технологія







+

+

Мережева технологія







+

+

Кейс + мережа







+

+

Електронне листування




+

+

+

Вебінар,







+

+

Оn-line лекція







+

+

Оn-line консультування







+

+

Відеоконференції, чати, форуми







+

+

Мобільні додатки







+

+

Саме вибір оптимальних інноваційних методів у підготовці докторів філософії сприяє підвищенню рівня сформованості ІК-компетентності докторів філософії до застосування наукометричних сервісів Google Scholar, а відтак позитивно впливає на якість підготовки наукових робіт та майбутньої професійної діяльності.

Таким чином, все це є свідченням того, що вирішення проблеми використання хмарних інформаційно-аналітичних сервісів у підготовці докторів філослфії безпосередньо залежить від їх підготовки до роботи із сучасними інформаційно-комунікаційними технологіями, формування відповідних умов для підвищення навчальної та наукової діяльності, зокрема активізації роботи зі створення науково-дослідницького середовища.



Список використаної літератури:

  1. Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/1556-18.

  2. Гальчевська О. А. Використання міжнародних наукометричних баз даних відкритого доступу в наукових дослідженнях [Електронний ресурс] / Гальчевська О .А. // Збірник наукових праць «Інформаційні технології в освіті» (ІТО). – Херсонський державний університет, 2015. – № 23. – Режим доступу : http://lib.iitta.gov.ua/10636/

  3. Спірін О. М. Зміст навчального матеріалу спецкурсу "Хмарні інформаційно-аналітичні технології у науково-дослідному процесі". / О. М. Спірін, О. А. Одуд. // Інформаційні технології і засоби навчання. – 2016. – Вип. №2 (52). – С. 108–120.

  4. Структура ИКТ - компетентности учителей. Рекомендации ЮНЕСКО [ Електронний ресурс ] // Офіційний Веб - сайт Інституту ЮНЕСКО з інформаційних технологій в освіті. - Режим доступу: http://iite.unesco.org/pics/publications/ru/files/3214694.pdf

  5. Ширшов Е.В. Информационно-педагогические технологии: ключевые понятия: словарь / Е.В. Ширшов; под ред. Т.С. Буториной. – Ростов-н/Д: Феникс, 2006. – 256 с., с. 205- 206

  6. Гальчевська О.А. «Проектування моделі використання хмарних інформаційно-аналітичних сервісів системи Google Scholar у підготовці докторів філософії»/ О.А. Гальчевська// Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції молодих учених «Наукова молодь-2015» – 2015.

  7. Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник / Сисоєва С. О.; НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. – К.: ВД «ЕКМО», 2011. – 324 с.

  8. Горбунова, Л. Н. Повышение квалификации педагогов в области информационно­коммуникационных технологий в условиях развивающегося школьного образования [Текст] / Л.Н. Горбунова, А.М. Семибратов // Педагогическая информатика : Научно­методический журнал. ­ 2004. ­ N3. ­ С. 3­10

  9. Аніщенко О. В. Технології навчання дорослих. - Режим доступу:  http://lib.iitta.gov.ua/ Аніщенко_%20Технології%20навчання.pdf

  10. Дягилева О. Підготовка науково-педагогічних працівників ВНЗ морського профілю в контексті розвитку науково-дослідницького середовища / О. Дягилева //Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Педагогічні науки. - 2014. - Вип. 131. - С. 94-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nz_p_2014_131_26.pdf


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка