Технологічне обладнання харчової галузі



Скачати 78.99 Kb.
Дата конвертації01.01.2017
Розмір78.99 Kb.
УДК 378.14

© 2007


Лазарєва Т.А.
Творче навчання студентів ПРИ ВИВЧЕННІ дисципліни “Технологічне обладнання харчової галузі”
Постановка проблеми. За останні роки економічного розвитку України спостерігається стрімке зростання асортименту продукції харчової галузі вітчизняного виробництва. Сьогодні на ринку товарів споживач може побачити оновлені зразки хлібопекарської, молочнокислої, м’ясної, безалкогольної продукції. Сучасні заводи-виробники прагнуть удосконалити процес виробництва за рахунок:

  • використання нового обладнання;

  • розробки технологій виробництва;

  • оптимізації виробничого процесу;

  • підбору висококваліфікованих спеціалістів.

Заводи-виробники та підприємства харчової галузі мають велику потребу у випускниках вищих навчальних закладів цього профілю для реалізації цілей, спрямованих на розвиток галузі. ВНЗ при підготовці спеціалістів повинні враховувати не лише сьогоднішній стан розвитку харчової промисловості, а й закладати основу для розробки та освоєння ними нових зразків техніки та технології. Реалізація цього можлива лише за умови, що у вищих навчальних закладах будуть активно використовуватися нові технології навчання, які спрямовані на розвиток творчих здібностей кожного суб’єкта навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації останніх років із питання творчого розвитку особистості свідчить про актуальність проблеми [1-5]. На сьогодні існує велика кількість технологій творчого навчання, які можна поділити на дві групи: евристичні та логічні.

До евристичних засобів навчання відносять евристичні питання Сократа, Квинтіліана, Д.Пойа, універсальні питання А.Осборна та Т. Ейлоарта, методи мозкової атаки, інверсія, КАРУВ. До логічних засобів належить морфологічний аналіз, поелементний аналіз, алгоритм розв’язання винахідницьких задач.



Постановка завдання. Незважаючи на значну увагу, що приділяється науковцями питанням творчого навчання, проблему управління навчальною діяльністю суб’єкта навчання для досягнення головної цілі – розвитку його творчих здібностей – не можна вважати дослідженою. Метою нашого дослідження є визначення напрямків розвитку творчих здібностей студентів при вивченні дисципліни “Технологічне обладнання харчової галузі”.

Виклад основного матеріалу. Аналіз дисциплін, що вивчають студенти у вищому навчальному закладі, засвідчив необхідність уже з першого курсу запроваджувати творчий підхід до навчання, причому особливу увагу слід приділяти спеціальним та професійно-орієнтованим дисциплінам. Однією з таких є “Технологічне обладнання харчової галузі”.

Традиційно вивчення зазначеної дисципліни складається з лекційних, практичних та лабораторних занять, де студенти вивчають устрій, принцип дії обладнання харчової галузі та методику проведення розрахунків. Таке навчання характеризується репродуктивним рівнем оволодіння навчальною інформацією. Крім цього, на заняттях вивчається обладнання, яке вже давно використовується, а методики розрахунку складаються з емпіричних формул, які необхідно лише запам’ятати. Це обумовлює низький рівень сформованості знань, умінь та навичок при вивченні дисципліни “Технологічне обладнання харчової галузі”. Отже, виникає потреба підвищення як рівня сформованості знань, умінь та навичок, так і розвитку творчих здібностей студентів. Для розв’язання цього важливого завдання розглянемо кожен вид заняття окремо.

Лекція є основною формою викладання науково-професійної інформації у вищий школі. Лекція виконує такі функції:


  • інформаційну;

  • стимулюючу;

  • орієнтувальну;

  • пояснюючу;

  • переконувальну;

  • виховну;

  • розвивальну.

Аналіз наукових джерел продемонстрував, що формуванню творчої особистості студента особливо сприяють евристичні лекції, які забезпечують умови для створення студентами нових навчальних продуктів [1, 4, 5]. А.В.Хуторський пропонує застосовувати різні види евристичних лекцій:

Огляд евристичних лекцій надає можливість для розробки структури лекцій із дисципліни “Технологічне обладнання харчової галузі”. Пропонується при проведенні лекцій із цієї дисципліни врахувати:

  1. на першому етапі проведення лекції ознайомити студентів із технологією їхньої майбутньої діяльності;

  2. визначити обладнання, яке використовується в харчовій галузі, в окремому виробництві продукції;

  3. визначити разом зі студентами у формі діалогу основні елементи обладнання та їх функцію;

  4. визначити разом зі студентами основні недоліки обладнання;

  5. запропонувати студентам розробити та удосконалити обладнання з певними технологічними та конструктивними особливостями;

  6. разом зі студентами розробити методику розрахунку обладнання;

  7. визначити перспективи використання обладнання в суміжних галузях виробництва.

Під час проведення лекції доцільно ставити проблемні питання для активізації творчої діяльності студентів.

Запропонований вид лекційного заняття надасть можливість студентам отримувати навчальну інформацію не пасивно, а активно, беручи участь у її створенні.

Практичні заняття з дисципліни “Технологічне обладнання харчової галузі” спрямовані на формування практичних умінь та навичок з проведення розрахунку обладнання. Згідно з дослідженнями викладачів–методистів, практичні заняття доцільно проводити за методикою проблемно-програмованого навчання [2]. На таких заняттях формування знань, умінь та навичок здійснюється в чотири етапи. На першому етапі студенти вирішують завдання репродуктивного рівня на розпізнання навчальної інформації та розв’язують задачі за алгоритмічним описом дій з елементами проблемного навчання. Це можуть бути завдання на опис конструкції та принципу дії обладнання, визначення деяких параметрів роботи того чи іншого пристрою.

Другий етап засвоєння інформації характеризується тим, що студенти повинні застосовувати раніше засвоєні знання для розв’язання стандартних задач завдяки самостійному, по-пам’яті відтвореному алгоритмічному опису також із наявністю елементів проблемного навчання.

На третьому етапі засвоєння інформації реалізується алгоритмічно-евристичний підхід, коли студенти розв’язують нестандартні задачі. За змістом це можуть бути задачі на реконструкцію елемента обладнання, самостійного складання методики проведення розрахунку обладнання, пропозиції щодо самостійної розробки оптимальної технологічної схеми навчального процесу, визначення оптимальних умов роботи обладнання.

Четвертий рівень засвоєння інформації характеризується тим, що студентом розв’язуються творчі задачі, в яких необхідно за аналогією з існуючим розробити нове обладнання; задачі, в яких необхідно створити нову технологічну схему.

Проведення таких практичних занять спонукає студентів до розвитку творчого мислення та формує стійкі професійні знання, уміння та навички.

Особливу роль у навчанні відіграють лабораторні заняття. Якщо на лекціях та практичних заняттях студент має можливість отримувати лише теоретичні знання, то на лабораторних заняттях здійснюється поєднання теорії з практикою. Саме цей вид занять інтегрує теоретико-методологічні знання, практичні уміння й навички студентів у єдиному процесі діяльності навчально-дослідного характеру.

Традиційно лабораторні заняття проводяться за такою структурою:


  1. визначення теми лабораторної роботи;

  2. постановка мети роботи;

  3. перевірка теоретичних знань за темою лабораторної роботи;

  4. опис установки та порядок проведення лабораторної роботи;

  5. отримання та обробка результатів за запропонованою методикою;

  6. висновки;

  7. оформлення звіту.

Така форма проведення лабораторного заняття спонукає студентів до виконання експеримента за готовою схемою і активує лише процеси спостереження, порівняння, вимірювання. Але студент, як майбутній фахівець, повинен навчитися самостійно визначати мету роботи, збирати теоретичний матеріал для проведення експерименту, розробляти технологічну схему установки, складати методику отримання й обробки результатів, узагальнювати й робити висновок з експерименту. Лише за цієї умови студент зможе реалізувати себе як висококваліфікований творчий фахівець.

Не останню роль у навчанні відіграють екскурсії на підприємства харчової галузі з метою ознайомлення та вивчення реального процесу виробництва. Екскурсія виконує такі функції:



  • відтворює та посилює професійно-орієнтовну мотивацію студентів;

  • реалізує принцип наочності навчання;

  • розширює технічний світогляд студентів;

  • зміцнює зв’язок між теоретичним навчанням та практичною реальною діяльністю.

Екскурсії на виробничі підприємства харчової галузі допомагають студентам всебічно уявляти процеси, що вивчаються; зміцнити переконання, що всі дисципліни, які вивчаються, потрібні для майбутньої діяльності; підвищити мотивацію навчання; визначити проблеми виробництва і свою роль у їх розв’язанні.

Висновок. Врахування творчо-направлених технологій навчання надає можливість формувати професійно-важливі знання, уміння та навички, а також розвивати творчі здібності студентів. Створення умов для формування творчої особистості – головна сьогоднішня задача вищих навчальних закладів.

Перспективами подальших досліджень є розробка методик творчого навчання студентів дисциплінам технологічного напряму.
Література

  1. Хуторской А.В. Дидактическая эвристика. Теория и технология креативного обучения. – М.: Изд-во МГУ, 2003. – 416 с.

  2. Методика проведення занять у вищому навчальному закладі. / Л.Г.Кайдалова, О.О.Тєлєжкіна, С.М.Полуян та ін. – Х.: Вид-во НФаУ, 2004. – 60 с.

  3. Основы творческо-конструкторской деятельности / В.М.Заенчик, А.А.Карачев, В.Е.Шмелев. – М.: “Академия”, 2004. – 256 с.

  4. Клименко В.В. Психологія творчості. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 480 с.

  5. Михелькевич В.Н., Радомский В.М. Основы научно-технического творчества. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2004. – 320 с.


Лазарева Т.А.

Творческое обучение студентов дисциплине “Технологическое оборудование пищевой области”

В статье проведен анализ форм и содержания занятий по дисциплине “Технологическое оборудование пищевой области” для реализации творческого обучения студентов. Предложено использовать эвристические лекции, практические и лабораторные занятия творческого характера, а также экскурсии на предприятия.


Лазарєва Т.А.

Творче навчання студентів дисципліни “Технологічне обладнання харчової галузі”

У статті зроблено аналіз форм та змісту занять із дисципліни “Технологічне обладнання харчової галузі” для реалізації творчого навчання студентів. Запропоновано використовувати евристичні лекції, практичні та лабораторні заняття творчого характеру, а також екскурсії на підприємства.
T. Lazareva

Creative Training of Students by Course “Technological equipment of Food Industry”

The analysis of forms and studies content of Technological equipment of Food Industry for achievement of creative training of students is described in the article. The heuristic lectures, creative practical training and creative laboratory training, excursions on enterprise are proposed.



Стаття надійшла до редакції 04.06.2007р.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка