Тарасенко костянтин володимирович



Сторінка1/24
Дата конвертації17.12.2016
Розмір4.75 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»
На правах рукопису

ТАРАСЕНКО КОСТЯНТИН ВОЛОДИМИРОВИЧ
УДК 618.2-06-056.5-008.9-08
МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ВАГІТНИХ З ОЖИРІННЯМ РІЗНОГО СТУПЕНЯ, ЇХ ЗВ'ЯЗОК З АКУШЕРСЬКИМИ УСКЛАДНЕННЯМИ ТА ОБҐРУНТУВАННЯ ПАТОГЕНЕТИЧНОЇ КОРЕКЦІЇ

14.01.01 – акушерство та гінекологія

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня

доктора медичних наук

Науковий консультант –



Громова Антоніна Макарівна

доктор медичних наук, професор


Полтава – 2016

ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………………… 9

РОЗДІЛ 1. ОЖИРІННЯ: ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ СИСТЕМНИХ ЗМІН, ПОРУШЕНЬ РЕПРОДУКТИВНОЇ ФУНКЦІЇ, ЇХ МЕТАБОЛІЧНА ОСНОВА ТА ЗВ'ЯЗОК З АКУШЕРСЬКИМИ УСКЛАДНЕННЯМИ (огляд літератури) ……………………………..………... 20



    1. Ожиріння і системні порушення стану організму ……..………………… 20

    2. Ендокринна функція жирової тканини та роль адипоцитокінів у порушенні метаболічних процесів при ожирінні ……………………..…...…. 23

    3. Інсулінорезистентність як провідний патогенетичний ланцюг метаболічних порушень при ожирінні ……………………………..……..…… 29

    4. Системне запалення і його роль в патогенезі ожиріння ……………...…. 38

    5. Ендотеліальна дисфункція та її роль у розвитку ожиріння …………..…. 43

    6. Ожиріння і порушення функції печінки …………………………......…... 45

    7. Репродуктивна функція та її порушення у жінок з ожирінням ……...… 49

    8. Шляхи корекції метаболічних порушень при ожирінні та її особливості у вагітних жінок ………………………………………………………….……… 60

РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ ……………………...……. 70

2.1. Загальна характеристика обстежених груп вагітних жінок …….………… 70

2.2. Клінічні дослідження вагітних жінок …………………………….........…… 78

2.3. Біохімічні методи обстеження вагітних ……………………………….…… 84

2.3.1. Дослідження показників обміну вуглеводів у вагітних жінок ……..…… 84

2.3.2. Дослідження показників обміну ліпідів у вагітних жінок ……….…..….. 85

2.3.3. Визначення вмісту сечової кислоти в сироватці крові………….……..… 86

2.3.4. Дослідження системної запальної відповіді у вагітних жінок ……..…… 86

2.3.5. Дослідження ендотеліальної дисфункції у вагітних жінок …………....... 87

2.3.6. Дослідження гормональної регуляції у вагітних жінок ……………….… 88

2.3.7. Дослідження стану печінки ……………………………………….…….… 89

2.4. Морфофункціональне дослідження тканини плацент ………………..…… 89

2.5. Обгрунтування метаболічної корекції патологічних змін в організмі вагітних при ожирінні різного ступеня ……………………………………...….. 91

2.6. Методи статистичного аналізу одержаних результатів …………..…….... 101

РОЗДІЛ 3. КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВАГІТНИХ ЖІНОК З ОЖИРІННЯМ РІЗНОГО СТУПЕНЯ ТА З ФІЗІОЛОГІЧНОЮ МАСОЮ ТІЛА ……………………………………………………………………………………. 102

3.1. Клінічна характеристика обстежених груп вагітних жінок ……...…….... 102

3.2. Особливості клінічного перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду та стану новонароджених у жінок з ожирінням різного ступеню та з фізіологічною масою тіла ………………………………………………..….….. 111

3.2.1. Перебіг вагітності та характеристика акушерської патології у жінок з ожирінням різного ступеня та з фізіологічною масою тіла ….………………. 111

3.2.2. Характеристика перебігу пологів і післяпологового періоду та їх ускладнень у жінок з ожирінням різного ступеня та з фізіологічною масою тіла ………………………………………………………………………………..…….117

3.2.3. Характеристика стану новонароджених у жінок з ожирінням різного ступеня та з фізіологічною масою тіла ………………………………………… 121

РОЗДІЛ 4. МЕТАБОЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ У ВАГІТНИХ З ОЖИРІННЯМ РІЗНОГО СТУПЕНЯ ЯК ПАТОГЕНЕТИЧНА ОСНОВА АКУШЕРСЬКИХ УСКЛАДНЕНЬ ………………………………………….……………............… 126

4.1. Інсулінорезистентність і гіперінсулінемія у вагітних з ожирінням різного ступеня в ранні і пізні терміни гестації …………….………………..…...…… 126

4.1.1. Інсулінорезистентність і гіперінсулінемія у вагітних з ожирінням різного ступеня в ранні терміни гестації ………………….………………..……..…… 126

4.1.2. Інсулінорезистентність і гіперінсулінемія у вагітних з ожирінням різного ступеня в пізні терміни гестації ………………………………….…….……… 130

4.1.3. Гіперлептинемія як індуктор інсулінорезистентності у вагітних з ожирінням ………………..……………………………………………………… 133

4.1.4. Дисбаланс в системі регуляції «кортизол / інсулін» у жінок з ожирінням різного ступеня ……………………………………….…………….…..………. 137

4.2. Аналіз зв'язку ліпідного обміну з інсулінорезистентністю у вагітних з ожирінням різного ступеня в ранні і пізні терміни гестації …………..…..…. 139

4.2.1. Характеристика ліпідного обміну та його зв'язок з інсулінорезистентністю у вагітних з ожирінням різного ступеня та з фізіологічною масою тіла в ранні терміни гестації ………..…………………………………………………...…… 139

4.2.2. Характеристика ліпідного обміну та його зв'язок з інсулінорезистентністю у вагітних з ожирінням різного ступеня та з фізіологічною масою тіла в пізні терміни гестації …………………………………………………….......….…… 141

4.3. Значення ліпідних маркерів в оцінці інсулінорезистентності у вагітних з ожирінням різного ступеня ………..………………………………………..…. 143

4.4. Вміст сечової кислоти в сироватці крові у вагітних з ожирінням ………. 149

4.5. Стан печінки у вагітних жінок з ожирінням різного ступеня в ранні та пізні терміни гестації …………………………..………………………………....…… 151

4.6. Взаємозв'язок акушерської патології з метаболічними порушеннями у жінок з ожирінням різного ступеня ………………..…….…………………… 155

РОЗДІЛ 5. СИСТЕМНЕ ЗАПАЛЕННЯ НИЗЬКОЇ ІНТЕНСИВНОСТІ В ПАТОГЕНЕЗІ АКУШЕРСЬКИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК З ОЖИРІННЯМ РІЗНОГО СТУПЕНЯ…………………………………………………………… 165

5.1. Характеристика цитокінового профілю у вагітних з ожирінням різного ступеня та з фізіологічною масою тіла …………………………………..…….. 165

5.2. Характеристика інтегральних гематологічних індексів у вагітних жінок з ожирінням різного ступеня …………………………….…………….……..… 169

5.3. Окиснювальна модифікація протеїнів у вагітних з ожирінням ……….… 173

5.4. Високочутливий С-реактивний протеїн як критерій системного запалення у вагітних з ожирінням різного ступеня та з фізіологічною масою тіла в ранні та пізні терміни гестації ………………………….…………………………….…. 175

РОЗДІЛ 6. ФЕТОПЛАЦЕНТАРНИЙ КОМПЛЕКС У ЖІНОК З ОЖИРІННЯМ: МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ, АКТИВНІСТЬ NO-СИНТАЗ ТА ЇХ РОЛЬ У ПОРУШЕННІ ФУНКЦІЇ ЕНДОТЕЛІЮ ……………………….... 183

6.1. Морфофункціональні особливості плацент жінок з фізіологічною масою тіла………...……………………………………………………………………… 183

6.2. Морфофункціональні особливості плацент жінок з ожирінням ………… 189

6.3. Активність NО-синтаз та зв'язок з порушенням функції ендотелію судин плацент у жінок з ожирінням …………………………….……….…………… 196

РОЗДІЛ 7. АДАПТАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ ВАГІТНИХ З ОЖИРІННЯМ РІЗНОГО СТУПЕНЯ ……………………………..……….…………………… 202

7.1. Метаболічні і клінічні прояви дезадаптації у вагітних з ожирінням ……. 202

7.2. Особливості гормональної регуляції репродуктивної системи у вагітних з ожирінням різного ступеня ……………………………………………...........… 206

РОЗДІЛ 8. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ КОРЕКЦІЇ МЕТАБОЛІЧНИХ ПОРУШЕНЬ ТА АКУШЕРСЬКИХ УСКЛАДНЕНЬ У ЖІНОК З ОЖИРІННЯМ ……………………...………………………………………………………………214

8.1. Аналіз показників вуглеводного і ліпідного обміну у вагітних з ожирінням різного ступеня під впливом метаболічної корекції ………….…………….. 216

8.2. Вплив метаболічної корекції на перебіг вагітності, пологів, післяпологового періоду та стан новонароджених у жінок з ожирінням різного ступеня …………………………………………………………………..………………… 221

8.3. Морфофункціональна характеристика послідів жінок з ожирінням після застосування метаболічної корекції …………………………………………… 227

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ …….………… 240

ВИСНОВКИ …………………………………………………………...………… 286

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ………………………………...……………… 290

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………..………………..…..… 292

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АГ – артеріальна гіпертензія

АлАТ – аланінамінотрансфераза

АОС – антиоксидантна система

АсАТ – аспартатамінотрансфераза

АТ – артеріальний тиск

АТФ – аденозинтрифосфат

АФК – активні форми кисню

ВЖК – вільні жирні кислоти

ВРО –вільнорадикальне окиснення

ВСД – вегето-судинна дистонія

ВУІ – внутрішньоутробне інфікування

ВчСРП – високочутливий С-реактивний протеїн

ГГТП – гама-глютамілтранспептидаза

ГХ – гіпертонічна хвороба

ДГК – докозогексаєнова кислота

ЕД – ендотеліальна дисфункція

ЕПК – ейкозопентаєнова кислота

ЕТ-1 – ендотелін-1

ЖТ – жирова тканина

ЗВУР – затримка внутрішньоутробного розвитку

ЗХС – загальний холестерин

іNOS – індуцибельна NO-синтаза

ІГІ – інтегральний гематологічний індекс

ІГХ – імуногістохімічний

ІЛ - інтерлейкіни

ІЛШОЕ – індекс співвідношення кількості лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів

ІМТ – індекс маси тіла

ІР – інсулінорезистентність

ІСЛЕ – індекс співвідношення лімфоцитів і еозинофілів

ІХС – ішемічна хвороба серця

КА – коефіцієнт атерогенності

ЛІІо – лейкоцитарний індекс інтоксікації

ЛП – ліпопротеїни

ЛПВЩ – ліпопротеїни високої щільності

ЛПДНЩ – ліпопротеїни дуже низької щільності

ЛПНЩ– ліпопротеїни низької щільності

мкАТ – моноклональні антитіла

МС – метаболічний синдром

НАЖХП – неалкогольна жирова хвороба печінки

НМТ – надмірна маса тіла


ОМП – окиснювальна модифікація протеїнів

ОС – обвід стегна

ОТ – обвід талії

ПД – плацентарна дисфункція

ПОЛ – перекисне окиснення ліпідів

ПНЖК – поліненасичені жирні кислоти

СCН – серцево-судинна недостатність

СНС – симпатична нервова система

СРП – С-реактивний протеїн

ССЗ – серцево-судинні захворювання

ССЗВ – синдром системної запальної відповіді

ССС – серцево-судинна система

ТГ – тригліцериди

ТНФ-α – туморнекротичний фактор-альфа

ФЛ – фосфоліпіди

ФПК – фетоплацентарний комплекс

ХС – холестерин

ЦД – цукровий діабет

ЦНС – центральна нервова система

ШОЕ – швидкість осідання еритроцитів

eNOS – ендотеліальна NO-синтаза

HOMA-IR – індекс інсулінорезистентності НОМА (Homeostasis Model Assessment of Insulin Resistance)

NO – оксид азоту

NF-kB – nuklear factor kappa B


ВСТУП
Актуальність теми. Епідемічний характер розповсюдженості ожиріння і пов’язаних з ним неінфекційних захворювань – кардіоваскулярних, цукрового діабету ІІ типу, порушень рухового апарату, неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП) [1, 2, 3] обумовлюють високу актуальність проблеми ожиріння в сучасній медицині [4].

Поширеність ожиріння серед жіночого населення України становить 29,7-35,5 % [5, 6], при цьому аліментарно-конституційне ожиріння складає майже 95 % [7, 8]. В міській популяції населення України нормальну масу тіла мають лише 29,3 % населення, а 70,7 % мають надмірну масу тіла та ожиріння І-ІІІ ступеня [9]. Щорічно зростає показник дитячого ожиріння і на сьогодні він в 10 разів вищий порівняно з 1970-х роками [10]. Отже, педіатрична проблема поступово стає акушерською проблемою. Ожиріння в період вагітності є суттєвим фактором ризику розвитку метаболічних порушень у нащадків в дорослому віці [11-15].

Медико-соціальна значимість ожиріння у вагітних жінок полягає у великій частоті акушерських ускладнень: невиношуванні вагітності, гестозів, плацентарної дисфункції, аномалій пологової діяльності, акушерських кровотеч, інфекційних захворювань [16-22] та екстрагенітальних захворювань у нащадків, які програмуються внутрішньоутробно [14, 23-25].

Наші уявлення про сутність ожиріння за останні два десятиріччя суттєво змінились. По-перше, ожиріння є пусковим механізмом розвитку метаболічного синдрому, який включає кластер метаболічних, гормональних і функціональних порушень. По-друге, доведено, що жирова тканина виконує не тільки метаболічну, але й ендокринну функцію – продукує адипокіни, які володіють широким спектром дії . Ожиріння ініціює інсулінорезистентність, яку вважають провідним патогенетичним механізмом розвитку системного запалення, ендотеліальної дисфункції та обумовлених ними функціональних розладів [2, 26-30], включаючи порушення репродуктивної функції, зокрема, розвиток синдрому полікістозних яєчників [31-33].

Вагітність супроводжується перебудовою метаболічних процесів, які адаптують організм жінки до нових умов життєдіяльності, проявом якої є, зокрема, фізіологічна інсулінорезистентність [34], а недостатність адаптивних можливостей організму призводить до збільшення перинатальної захворюваності та порушення в системі мати-плацента-плід [35-38].

Незважаючи на значні досягнення у вивченні етіології, патогенезу, діагностики та лікування ожиріння, систематизація знань у проблемі поєднання вагітності та ожиріння майже відсутня. До цього часу недостатньо досліджені особливості метаболічних процесів у вагітних залежно від ступеня тяжкості ожиріння, їх патогенетичний зв'язок з акушерськими ускладненнями в ранні та пізні терміни гестації, а також не обґрунтована патогенетична основа їх метаболічної корекції. Майже не висвітлені питання про можливість використання показників обміну ліпідів для скринінгової діагностики інсулінорезистентності – ключового механізму розвитку ожиріння та ініційованих ним патологічних змін. Також недостатньо розкриті прояви ендотеліальної дисфункції у вагітних жінок з ожирінням [39].

Оскільки використання лікарських препаратів в критичні періоди розвитку організму може бути причиною виникнення функціональних розладів систем репродукції і адаптації у нащадків у постнатальному періоді життя [40, 41], можливості патогенетично обґрунтованої корекції метаболічних змін у вагітних на тлі ожиріння набувають першорядного значення.

Ожиріння представляє мультисистемну патологію з включенням майже всіх органів і тканин [1]. Витоки ожиріння беруть початок ще під час вагітності і пов’язані зі станом здоров’я і харчування матері [42]. Саме даний фактор та характер харчування в ранньому дитинстві, особливо на першому році життя, програмує ожиріння в старшому віці [14, 15]. Ось чому зусилля лікарів повинні бути направлені на збереження та підтримку репродуктивного здоров'я вагітної жінки [43, 44].

Поглиблення наших знань про механізми розвитку метаболічних порушень у вагітних з ожирінням є пріоритетним напрямком акушерства, який направлений на розробку та впровадження в акушерську практику нових патогенетично обґрунтованих підходів метаболічної терапії акушерської патології, що і визначає актуальність даної наукової роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота виконана на кафедрі акушерства і гінекології № 1 і є фрагментом науково-дослідної теми ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» «Вивчення патогенетичних механізмів виникнення захворювань репродуктивної системи у жінок, розробка методів удосконалення їх профілактики, консервативного та оперативного лікування і реабілітації», № державної реєстрації 0112U002900. Дисертант є виконавцем фрагментів зазначеної наукової роботи.

Мета дослідження: зниження частоти акушерської патології у вагітних жінок з ожирінням різного ступеня на підставі розкриття ролі метаболічних порушень та ініційованих ними системного запалення, ендотеліальної дисфункції у розвитку акушерських ускладнень і патогенетичне обгрунтування їх комплексної корекції метаболічними засобами.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати частоту акушерських ускладнень у вагітних з ожирінням різного ступеня та з фізіологічною масою тіла.

2. З’ясувати особливості змін метаболізму вуглеводів у вагітних з ожирінням різного ступеня в ранні і пізні терміни гестації.

3. Розкрити особливості змін метаболізму ліпідів у вагітних з ожирінням різного ступеня в ранні і пізні терміни гестації.

4. Розробити об'єктивні параметри скринінгової діагностики інсулінорезистентності у вагітних з ожирінням на підставі показників ліпідного обміну.

5. Проаналізувати зв'язок метаболічних порушень у вагітних з ожирінням різного ступеня з розвитком ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду.

6. З’ясувати патогенетичну роль системного запалення низької інтенсивності у вагітних з ожирінням різного ступеня та діагностичне значення інтегральних лейкоцитарних індексів.

7. Проаналізувати морфофункціональний стан, активність NO-cинтаз тканини плаценти та роль ендотеліальної дисфункції у патогенезі плацентарної дисфункції у жінок з ожирінням.

8. З’ясувати роль гіперлептинемії як індуктора інсулінорезистентності у вагітних з ожирінням різного ступеня.

9. Дослідити порушення стану печінки та його патогенетичну роль у вагітних жінок з ожирінням різного ступеня.

10. На підставі отримання нових наукових даних про роль метаболічних порушень у розвитку акушерської патології розробити і впровадити патогенетично обгрунтовану комплексну метаболічну корекцію акушерських ускладнень у жінок з ожирінням.

Об'єкт дослідження – метаболічні порушення у вагітних жінок з ожирінням різного ступеня, їх роль у розвитку акушерських ускладнень та патогенетичне обґрунтування їх комплексної метаболічної корекції.

Предмет дослідження: перебіг вагітності, пологів і післяпологового періоду, показники метаболізму вуглеводів і ліпідів, індекси інсулінорезистентності, прояви системного запалення, ендотеліальної дисфункції, морфофункціональний стан і активність NO-синтаз плаценти у жінок з ожирінням та ефективність комплексної метаболічної корекції порушень обміну речовин і акушерських ускладнень.

Методи дослідження – клініко-лабораторні, ехосонографічні (в тому числі доплерометрічні), біохімічні, імуноферментні, морфологічні, імуногістохімічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів. В дисертаційній роботі всебічно обґрунтована ключова роль патологічної інсулінорезистентності та ініційованих нею системного запалення, ендотеліальної дисфункції у розвитку акушерських ускладнень у вагітних з ожирінням різного ступеня на підставі підвищення індексу НОМА-IR (з 4,02±0,37 до 5,18±0,75) і зниження індексу САRO (з 0,32±0,02 до 0,28±0,03) протягом вагітності, порівняно з жінками з фізіологічною масою тіла (індекс НОМА-IR в ранні терміни гестації дорівнював 1,70±0,23, в пізні терміни – 2,57±0,42; індекс САRO – 0,61±0,06 та 0,43±0,05, відповідно), що внаслідок прогресування зниженої чутливості клітин до інсуліну сприяє розвитку недостатності їх енергетичного забезпечення.

Доповнено наукові дані про механізми розвитку гіпертригліцеридемії та найбільш атерогенної гіперліпопротеїнемії IV типу у вагітних з ожирінням, що послужило підгрунтям для розробки скринінгової діагностики інсулінорезистентності у вагітних з ожирінням на підставі ліпідних маркерів – підвищення рівня тригліцеридів в плазмі крові, збільшення співвідношення «ТГ/ЛПВЩ» та «ЛПДНЩ/ЛПВЩ×100», які доповнюють глюкозо-інсулінові індекси НОМА-IR і САRO і є інформативними та доступними для контролю метаболічної дисрегуляції.

Доповнено наукові дані про патогенетичний зв'язок компенсаторної гіперінсулінемії, яка є проявом інсулінорезистентності, зі ступенем тяжкості ожиріння у вагітних жінок, про що свідчить підвищення рівня інсуліну в 2,3 та 1,9 рази в ранні і пізні терміни гестації, порівняно з групою жінок з фізіологічною масою тіла.

Уточнено наукові дані про суттєвий внесок гіперлептинемії протягом вагітності (зростання в 1,8 рази), як показника адипоцитарної дисфункції жирової тканини, у розвиток інсулінорезистентності у вагітних з ожирінням.

Поглиблені уявлення про участь системного запалення низької інтенсивності в патогенезі акушерських ускладнень. Показано, що рівень прозапальних цитокінів – ТНФ-α, ІЛ-1β та ІЛ-6 в сироватці крові вагітних зв’язаний зі ступенем тяжкості ожиріння за механізмом послідовної імунної відповіді. Доведено, що маркерами ранньої діагностики системного запалення низької інтенсивності у вагітних з ожирінням є інтегральні лейкоцитарні індекси – індекс співвідношення кількості лейкоцитів і швидкості осідання еритроцитів та індекс співвідношення лімфоцитів і еозинофілів.

Доповнено наукові дані про роль підвищення окиснювальної модифікації протеїнів у вагітних з ожирінням (зростання на 35,8%), яка відображає розвиток окиснювального стресу та ендотеліальної дисфункції.

Пріоритетними є дослідження активності ферментів NO-регулюючої системи для оцінки дисфункції ендотелію плаценти – зниження активності ендотеліальної NO-синтази (еNOS) в 2,2 рази, підвищення активності індуцибельної NO-синтази (іNOS) в 2,6 раз, а також збільшення в 5,8 раз співвідношення «іNOS/еNOS», які асоціюються зі змінами типів ворсин плаценти (збільшення кількості стовбурових і проміжних та зменшення термінальних), а також збільшенням числа децидуальних макрофагів та проявами десквамації ендотелію.

Вперше на підставі кореляційного аналізу обґрунтовано тісний патогенетичний зв'язок метаболічних порушень з частотою і тяжкістю акушерських та перинатальних ускладнень у вагітних з ожирінням різного ступеня в ранні і пізні терміни гестації. Встановлено, що у жінок з ожирінням І ступеня вміст кортизолу і кількість β-клітин підшлункової залози тісно корелюють з частотою плацентарної дисфункції (R=0,73 та R=0,62), активність ферменту глюконеогенезу АлАТ – з частотою невиношування вагітності (R=0,41); коефіцієнт де Рітіса, який характеризує підтримання енергетичного гомеостазу, – з частотою пізнього гестозу (τ=-0,41). У вагітних з ожирінням ІІ ступеня встановлено позитивний кореляційний зв'язок активності АлАТ з загрозою раннього самовільного викидня (R=0,64) і частотою плацентарної дисфункції (τ=0,45); коефіцієнта де Рітіса – з плацентарною дисфункцією (R=-0,59), рівнів тригліцеридемії та ЛПДНЩ – з частотою невиношування вагітності (R=0,58 та R=0,52, відповідно), що відображає патогенетичний зв'язок дисліпідемії з акушерськими ускладненнями. Доведено, що рівні прогестерону і естрадіолу негативно корелюють з частотою невиношування вагітності (R=-0,63 і R=-0,59, відповідно); рівень вчCРП – з частотою пізніх гестозів (R=0,57), що свідчить про роль системного запалення в патогенезі даного ускладнення вагітності. Встановлено тісний кореляційний зв'язок рівня окиснювально модифікованих протеїнів з плацентарною дисфункцією (r=0,62).

У вагітних з ожирінням ІІІ ступеня частота асфіксії новонароджених корелює з показниками обміну вуглеводіів – рівенем глюкози (τ=0,42), інсуліну (τ=0,38), індексом САRО (τ=-0,42), кількістю β-клітин підшлункової залози (τ=-0,46) та вмістом кортизолу (τ=-0,38), що є наслідком зниження адаптаційних можливостей матері із-за недостатнього енергетичного забезпечення.

Розроблено та опробовано комплекс метаболічної корекції у вагітних з ожирінням І, ІІ та ІІІ ступеня шляхом модифікації способу життя у поєднанні з призначенням омега-3 довголанцюгових поліненасичених жирних кислот (ПНЖК), L-аргініну аспартату. Доведено, що його застосування призводить до підвищення чутливості клітин до інсуліну, усунення гіпертригліцеридемії та послаблення проявів ендотеліальної дисфункції, що проявляється зменшенням індексу НОМА-IR (на 68,8%, 116,1%, 70,8%, відповідно), збільшенням індексу САRO (на 43,8%, 78,9%, 32,3%, відповідно), нормалізацією вмісту тригліцеридів (у вагітних з ожирінням І, ІІ та ІІІ ступеня – 0,73±0,03 ммоль/л, 0,82±0,05 ммоль/л і 0,79±0,07 ммоль/л, відповідно, проти даних контрольної групи – 1,15±0,08 ммоль/л); зростанням активності еNOS (в 2,0 рази), зниженням активності іNOS (в 1,3 рази) та збільшенням співвідношення «еNOS/іNOS» (в 2,5 рази).

Патогенетично обґрунтована метаболічна корекція акушерських ускладнень у вагітних з ожирінням різного ступеня на фоні позитивних змін метаболічних процесів зменшує частоту прееклампсії легкого ступеня в 2,5 рази, прееклампсії середнього та тяжкого ступеня – в 2 рази; плацентарної дисфункції – в 1,4 рази; дистресу плода під час вагітності – в 2,6 рази та під час пологів – в 1,8 рази і асфіксії новонароджених помірного і тяжкого ступеня – в 1,5 рази.

  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка