Сущенко Олександр Миколайович к е. н, старший викладач кафедри



Скачати 29.52 Kb.
Дата конвертації30.12.2016
Розмір29.52 Kb.




Сущенко Олександр Миколайович

к.е.н, старший викладач кафедри

фінансів ДВНЗ «Київський національний

економічний університет

імені Вадима Гетьмана»

ДО ПИТАННЯ ПОКРАЩЕННЯ ЯКОСТІ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ





  1. Сьогодні з посиленням впливу інформаційних та комп’ютерних технологій відбуваються зміни у розумінні та відчутті як різних аспектів суспільних відносин, так і часу, який ми маємо в розпорядженні. Мова йде також і про відносини, які виникають в процесі надання та споживання освітніх послуг.

  2. Зокрема, мова йде про розуміння та ставлення до навчання та часу, який при цьому витрачається. Раніше у розумінні більшості людей можливість спокійно розмірковувати та навчатись мала високу цінність. Сьогодні ж всі процеси вимірюються з точки зору спроможності сучасних технологій швидко вирішити поставлену задачу. Якщо раніше пошук, отримання та обробка необхідної освітньої інформації займали доволі багато часу, то сучасні технології дозволяють скоротити до мінімуму витрати часу щонайменше за першими двома складовими цього процесу.

  3. Такі зміни змушують переглядати підходи та методи, які використовуються для організації та проведення лекційних та семінарських занять. Якщо раніше лекції більше були схожі на монологи викладача і при цьому були практично єдиним джерелом інформації в рамках окремого предмету, то в сучасних умовах слухач має у розпорядженні величезну кількість альтернативних джерел. При цьому не можна ігнорувати і той факт, що не всі студенти спроможні сприймати інформацію на слух. До того ж, весь обсяг інформації, який дається на лекції, можна отримати в світовій мережі Інтернет, що одразу створює негативне ставлення до необхідності витратити час на споживання інформації, яку можна отримати за значно коротший відрізок часу.

  4. Новим, в межах вітчизняного розуміння, методом ведення лекційних занять свого часу стало проведення лекцій за допомогою презентацій та використання мультимедійного обладнання. В такому випадку слухачі отримували можливість споживати інформацію в більш прийнятній, доступній формі. Наступним кроком стало розповсюдження поміж слухачами тез лекції напередодні заняття. Такий підхід дозволив зекономити час та полегшити сприйняття матеріалу для слухачів. В той же час, слухачі на лекції отримали можливість поставити заздалегідь сформульовані питання.

  5. З метою подальшого покращення якості лекційних занять до уваги необхідно взяти той факт, що серед присутніх на занятті можна умовно виділити чотири групи в залежності від того, в який спосіб той чи інший слухач краще «споживає» інформацію: ті, що сприймають краще на слух, ті, що віддають перевагу зоровому сприйняттю інформації та кінестетики [1, P. 147]. Сьогодні до цього переліку додають ще й дискретів. Саме перші два типи сприйняття є найбільш розповсюдженими, тому розробка лекційного матеріалу повинна ґрунтуватись на врахуванні такої особливості. Як свідчать дослідження, слухач в першу чергу сприймає акустичну структуру лекції. Проте додавання візуальної складової підсилює процес сприйняття інформації [2, P. 51].

  6. З метою врахування зазначених вище особливостей в рамках викладання предмету «Фінанси» було розроблено лекції з окремих тем, в яких було використано відеоматеріали. При цьому відеоматеріали містили інформацію, яка надавалась шляхом поступового додавання логічних графічних елементів (малювання). В той же час, графічне викладання матеріалу супроводжувалось коментарями лектора. До початку показу відеоматеріалів пропонувався перелік питань, які повинні виникнути в результаті їх перегляду. Таким чином, увага слухачів із самого початку концентрується на важливих моментах лекції. Після перегляду матеріалів питання, які були поставлені заздалегідь, задаються знову, що становить основу для подальшої дискусії.

  7. Таким чином, використання даного підходу дозволило значно підвищити ступінь задоволеності слухачів від результатів лекційного заняття. При цьому створюються оптимальні умови сприйняття інформації для всіх присутніх на лекційному занятті. В підсумку, все це дозволяє перетворити присутніх з пасивних слухачів лекції на активних її учасників, що виключає можливість оцінювати витрачений на лекції час як пасивне очікування, створює умови для участі всіх присутніх у проведенні лекційного заняття.

Список використаної літератури:



  1. Gallo, C. The Presentation Secrets of Steve Jobs / Carmin Gallo. – MacGraw Hill, 2010. – 238 с.

  2. Massaro D.W. Perception Ear and Eye: A Paradigm for Psychological Inquiry / Dominic Lawrence Massaro. – Lawrence Erlbaum Associates, Inc, 1987. – 327 p.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка