Сумський державний університет науково-теоретична конференція викладачів, аспірантів, співробітників та студентів кафедри фізичного виховання І спорту



Сторінка5/8
Дата конвертації28.12.2016
Розмір1.48 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТЕМПЕРАМЕНТУ СПОРТСМЕНІВ

З РІЗНИХ ВИДІВ СПОРТУ

Доповідач: Токар О. О., студентка гр. ЖТ-21

Науковий керівник: Шепєлєв А.Є., кандидат біологічних наук, доцент кафедри фізичного виховання і спорту
Одними з причин погіршення здоров’я є фізичні та психологічні перевантаження, стреси, втома, висока відповідальність, складність теорій і дисциплін, що призводить до психоемоційного виснаження та погіршення здоров’я [4].

Науковими дослідами визначено, що систематичні заняття фізкультурою сприяють підвищенню нервово-психічної витривалості до емоційних стресів, підтримують роботу мозку і підвищують рівень успішності студентів у навчанні [2].

Основою індивідуалізації фізичного виховання студентської молоді є інтегративний принцип, котрий передбачає особливості морфофункціонального стану, генетичну приналежність, стан нервовом’язового апарату і становлення особистості [5].

Під дією фізичних вправ в організмі людини відбуваються морфологічні, функціональні та психологічні зміни, які спонукають до значного розширення функціональних можливостей органів і систем та їх взаємозв’язку, вдосконалення регулюючих організмів, збільшення діапазону компенсаторно-адаптаційних реакцій [1].

Мета даного дослідження – вивчення властивості вищої нервової діяльності студентів: основної групи, спеціальної медичної, групи фізичної реабілітації та спортсменів.

Завдання дослідження:

1. Встановити рівень процесів збудження між спортсменами, командами, студентами різних груп

2 Встановити рівень процесів гальмування між спортсменами, командами, студентами різних груп.

3 Встановити рівень рухомість нервових процесів між спортсменами, командами, студентами різних груп.

4 Встановити рівновагу між спортсменами, командами, студентами різних груп.

Об’єктом дослідження слугували 50 юнаків з них 45 студентів та 30 дівчат Сумського державного університету. Прийняли участь МС, МСМК, КМС, I розряд - спортсмени: стрільба з луку (чол, жін.), волейбол (жін.), волейбол вища та суперліга (чол.), лижних перегонів (чол), легка атлетика (чол., жін.), кікбоксінг (чол.), студенти основної (чол.,жін.), спеціальної медичної груп (чол.,жін.) та груп фізичної реабілітації (чол.,жін.).

Для рішення поставлених задач використовували наступні методи: анкетування, статистичні і математичні методи дослідження.

Анкетування проводили за допомогою опитування. Аналізували властивість вищої нервової діяльності: рівня процесів збудження, рівень процесів заторможення, рівноваги, рухомості нервових процесів, які визначають адаптивність, адекватність, ефективність діяльності в різних ситуаціях. Визначали за допомогою анкети -134 запитання [3]. Сума в 42 бали та вище по кожній властивості розглядається, як висока ступень його враженості (вираженості).

Результати досліджень та їх обговорення.

В результаті проведення анкетування, всі групи набрали більше ніж 42 бали по властивостям нервової системи, які вказують на високий рівень концентрації (вмісту) даної властивості.

Порівнюючи групи необхідно відзначити, що в групі спортсменів з кікбоксінгу переважає урівноваженість індивіда; в основній групі, в групі легкоатлетів, стрільби з луку, волейболістів суперліги неурівноваженість, зміщена в сторону збудження; в спеціальній групі, в групі фізичної реабілітації та волейболістів вищої ліги неурівноваженість зміщена в сторону загальмованості. Велика рухомість нервових процесів в групі спортсменів легкоатлетів (табл.1).
Таблиця 1

Процесів властивості вищої нервової системи з різних видів спорту (чол.).



Групи (чол.)




Стріль-

ба з лука




Волей-

бол


Супер-ліга

Волей-

бол


Вища ліга


Кік-

боксінг



Л\а


Основ-на

гр.



Спец

мед


гр

Група фіз.

реаб


група

Сила процесів збудження

63,75*


56,4*


53,87*


66,6*


65,33*


55,14*


43*

50,66*

Сила процесів загальмованості

55,5*

55,4*

61,62*


69,6*

50,33*

61,14*

57*


58*


Рухливость нервових процесівв

61,25*

56,2*

60,87*

58,2*

63,33*

51*

46*

48*

Рівновага по силі (К)

1,14

1,01

0,87

0,95-

1,29

1,21

0,75

0,87




збудж

збудж

заторм

рівнова-га

збудж

збудж

заторм

заторм

*-бали

Порівнюючи дані групи жінок необхідно відзначити, що в групі спортсменів зі стрільби з луку, з легкої атлетики, спеціальної медичної групи переважає урівноваженість; в основній групі, в групі волейболісток неурівноваженість зміщена в сторону збудження; в групі фізичної реабілітації неурівноваженість зміщена в сторону загальмованості. Велика рухомість нервових процесів в групі спортсменок-волейболісток (табл.2).

Таблиця 2

Процесів властивості вищої нервової системи з різних видів спорту (жінки)



Групи (жінки)




Стріль-

ба з лука




Волей-бол


Л\атл

Основная

група



Спеціальна

медична


група

Група фіз.

реабілітації



Сила процесів збудження

56,5*


63,6*


70*

69,5*


53,66*

54,33*

Сила процессов заторможення

57,5*

59,3*

72*

57*

54*

61,88*


Рухливость нервових процесівв

61*

68,33*

60*

64*

55,66*

58,88*

Рівновага по силі (К)

0,98

1,07

0,97

1,21

0,99

0,87

рівновага

збудж

рівнова-га

Збудж

рівновага

заторм

*-бали

Висновки

Аналізуючи властивості вищої нервової діяльності, рухливість нервових процесів відмічається більше у спортсменів, що дає можливість швидко переналаштовуватися в різних ситуаціях, в залежності від тактичних дій суперників, діяти ефективно та скоріше адаптуватися до оточуючого середовища.

Тренер (викладач) повинен знати кожного спортсмена та студента і мати індивідуальний підхід до кожного з них, залежно від цілей і завдань навчального процесу.
ЛІТЕРАТУРА:
1.Безпалова Н.М. Морфофункціональні закономірності фізичного розвитку студентів в залежності від переваження типу автономної нервової системи 14.03.01 нормальна анатомія автореф Тернопіль -2010.-18с.

2.Калантар В.А., Матвеев Е.В. Особенности применениия методики кардиоинтервалографии в спортивной медицине// Материалы 1-й международной научной конференции.-Киев: ИПЦ "Алкон", 2002, -С. 54-55.

3. Надеждина В. Практическая психодиагностика. Тесты и методики /В. Надеждина.- Минск:Харвест // Опросник для изучения темперамента (Я. Стреляу).- 2011.-С.93-100.

4. Тарабрина Н.Ю. Оздоровительная коррекция физического состояния студентов с функциональными нарушениями шейно- грудного отдела позвоночника / Н.Ю. Тарабрина // Педагогика, психология та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту.- 2010.-№8. С. 86-89.

5.Shcherbin D.V. Tne efficiency analysis of the use of self – training for university students / D.V. Shcherbin., N.P. Podskrebisheva // Физическая реакреация.- 2011. - №3 С. 63-66.

СКАНДИНАВСЬКА ХОДЬБА

ЯК ЗАСІБ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНИХ МЕДИЧНИХ ГРУП

Доповідач: Микиша Д.О, студентка  гр. КМ-21

Науковий керівник: Сірик А.Є., ст. викладач кафедри фізичного виховання і спорту
Скандинавська ходьба (північна ходьба, нордична ходьба, фінська ходьба з палицями, Nordic Walking, по фінськи: sauvakavely) - ходьба зі спеціальними палицями, доступний всім вид спорту для занять на відкритому повітрі. За фізіологічним впливом на організм скандинавська ходьба належить до ефективних циклічних вправ аеробної спрямованості й може бути застосована як для збільшення обсягу рухової активності, так і для корекції факторів ризику розвитку серцево-судинних захворювань, збільшення функцій дихання і кровообігу, опорно-рухового апарату, обміну речовин. Цей вид рухової активності особливо ефективний як засіб рекреаційних занять для осіб різного віку, в тому числі і з низьким рівнем здоров’я. Саме це і обумовлює актуальність нашого дослідження.

Скандинавська ходьба з'явилася за однією з версій близько 1940 року в Фінляндії завдяки професійним лижникам, які прагнули підтримувати себе у формі поза межами лижного сезону. В безсніжний період вони тренувалися без лиж, використовуючи біг з лижними палицями. Ряд медичних досліджень в 80-х роках минулого століття підтвердив позитивний вплив ходьби з палицями на рівень фізичного стану, що ознаменувало початок професійного застосування скандинавської ходьби.

З скандинавських країн ходьба з палицями незабаром поширилася в Швейцарії, Австрії, Німеччини а потім практично в усій Європі. Далі цей вид спорту перетнув океан і став популярним в Америці, Австралії, Новій Зеландії, Японії та багатьох інших країнах. Сьогодні більше 5 мільйонів чоловік в 65 країнах займаються скандинавською ходьбою. В Україні скандинавська ходьба почала набирати популярність порівняно недавно, але сьогодні все більше і більше з'являється прихильників цього нового виду фітнесу.

При регулярних заняттях скандинавською ходьбою знижується ризик розвитку артеріальної гіпертонії, її перебіг, зменшується рівень холестерину в крові. Скандинавська ходьба підтримує в тонусі і, без перебільшення, повертає до життя людей з проблемами опорно-рухового апарату. Вона дозволяє знизити навантаження на суглоби ніг і п'яти (в порівнянні з бігом або звичайною ходьбою), зменшити або зняти болі і м'язову напругу в спині, плечах і шиї. Дана техніка дозволяє активізувати близько 90% всіх м'язів нашого тіла, а саме – рук і плечового поясу, верхньої частини тулуба і ніг. Ходьба зумовлює позитивну перебудову нервових процесів, покращує діяльність аналізаторів, емоційний стан, нормалізує сон.

Це найкраща активність для зниження ваги природним чином (без утомливих дієт). Заняття показані круглий рік, зокрема - взимку і влітку. Результат досягається природним шляхом - за допомогою ритмічного руху і правильно поставленого дихання на свіжому повітрі.

За даними дослідження, що базується на особливостях повсякденного життя і здоров'я 72000 жінок, 3 години жвавої ходьби на тиждень (це 30 хвилин кожен день) можуть знизити ризик виникнення серцевих захворювань у жінок на 30-40% [1].

Дослідження, опубліковане в 2010 році, показало, що малорухомі жінки, хворі на гіпертонію, зуміли протягом 24 тижнів знизити систолічний артеріальний тиск і масу тіла, роблячи 9700 кроків на день з довільною швидкістю [2].

Дослідники вивчали 11000 чоловіків і встановили, що одна година регулярних вправ помірної інтенсивності (еквівалентних скандинавській ходьбі), виконуваних 5 разів на тиждень, наполовину знижує ризик серцевого нападу у чоловіків [2].

Огляд 24 досліджень зв'язку аеробних вправ з кістковою мінеральною щільністю у жінок свідчить: піших 30-хвилинних прогулянок кілька разів на тиждень достатньо, щоб в помірних масштабах (близько 2%) збільшити кісткову мінеральну щільність. У тих, хто не виконував вправи, результат був гірший [3;4].

Великий внесок у розвиток скандинавської ходьби зробили німецькі вчені. Саме вони провели ряд медичних досліджень і визначили її переваги. Так, за їх даними, скандинавська ходьба:

- зміцнює м'яз серця;

- збільшує об'єм легенів до 30%;

- зменшує вплив накопичених токсинів;

- регулює діяльність кишечника;

- покращує кровообіг та діяльність серцево-судинної системи. 

Тепер в лікарнях Німеччини скандинавська ходьба обов'язково входить в програму реабілітації після операцій. Саме завдяки цій методиці німецькі лікарі ставлять людину на ноги після заміни тазостегнового суглоба вже через місяць.

Зараз лікарі рекомендують скандинавську ходьбу всім категоріям населення, тому що цей вид фітнесу доступний людям будь-якого віку і рівня фізичної підготовленості.

Висновки:

Таким чином, скандинавська ходьба є одним із ефективних різновидів рекреаційних занять фізичними вправами, зокрема для осіб з ослабленим здоров’ям. Раціонально збалансовані за обсягом навантаження позитивно впливають на всі органи та функціональні системи і рекомендовані людям, страждаючим захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем, при болях у хребті та суглобах, при сколіозі та остеохондрозі, як профілактику остеопорозу, при неврозі і неглибоких депресіях, при безсонні.

Перспективи подальших досліджень рекреаційної значимості скандинавської ходьби пов’язані з використанням цього виду рухової активності на заняттях фізичним вихованням зі студентами спеціальних медичних груп та груп фізичної реабілітації.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Скандинавская ходьба. Здоровье легким шагом \ Полетаева А, 2013 – 80с.

2. http://ona-znaet.ru/publ/36-1-0-605: Скандинавская ходьба.

3. http://nordicwalking.com.ua/: Украинская школа оздоровительной скандинав ской ходьбы.

4. http://jiv-zdorov.ucoz.com/index/skandinavskaja_khodba/0-207: Живи здоровым.


ЕФЕКТИВНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ ПІЛАТЕСУ ДЛЯ КОРЕГУВАННЯ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ПОРУШЕНЬ ХРЕБТА

Доповідач: Рогоза І. К., студентка групи ПР-11

Науковий керівник: Берест О. О., викладач кафедри фізичного виховання і спорту
Наразі проблема формування поведінки, що сприяє збереженню здоров’я, серед студентів отримала новий розвиток. Це викликано тими негативними змінами в фізичному стані студентської молоді, які відбуваються в Україні в останні роки.

Особливо часто захворювання й різноманітні структурно-функціональні порушення хребта зустрічаються в студенток вузів. Це викликано, передусім, недостатньою руховою активністю студенток і відсутністю програм для різних рівнів фізичної підготовленості. Як показують дослідження, проведені за останні роки, більше значення для профілактики хребта мають вправи, взяті з системи Пілатеса [1-7].

У програмі пілатесу велике значення має відновлення й збереження рухливості й гнучкості хребта. Якщо в людини покращується стан хребта, неодмінно зміцнюється фізичний стан і здоров’я в цілому. Тому засоби пілатеса можуть широко використовуватися для профілактики захворювань хребта студентської молоді.

Між тим, як свідчить практика занять фізичною культурою зі студентками вузів, наразі відсутні науково розроблені методики застосування засобів пілатеса в системі фізичної культури вищих учбових закладів узагалі.

Використання засобів пілатеса для профілактики захворювань хребта в студенток дуже тісно пов’язане з рівнем сформованості навичок здорового способу життя.

Критеріями готовності студенток до здорового способу життя є: пріоритетне положення цінності «здоров’я» в ціннісній структурі особистості; усвідомлена ціль вести здоровий спосіб життя; позиція «дорослого» у відношенні до свого здоров’я; бажання самовдосконалюватися; підвищений інтерес до валеологічної інформації; чіткі дії до самовдосконалення.

У ході дослідження встановлено, що найбільший вплив на розвиток готовності до здорового способу життя надають: загальний рівень культури по застосуванню оздоровчих програм, духовність студенток, а також висока валеологічна культура педагога.

Загальний рівень культури з використання на практиці оздоровчих програм передбачає не лише знання методики застосування засобів пілатеса, але й педагогічних умов, необхідних для ефективного використання цих засобів.

Для визначення педагогічних умов, необхідних для ефективного використання засобів пілатеса для корекції структурно-функціональних порушень хребта в студенток вузів, було проведено опитування 72 спеціалістів, що володіють системою проведення занять з застосуванням засобів пілатеса. Результати опитування подані в таблиці 1.

Таблиця 1. Рангова структура педагогічних умов, необхідних для ефективного використання засобів пілатеса для корекції структурно-функціональних порушень хребта в студенток (n=72).

Значення (рангове місце)

Педагогічні умови



Ранговий показник

1

Індивідуальний підхід при підборі засобів пілатеса для кожної студентки

19,7%

2

Урахування анатомо-фізіологічних особливостей будови тіла студенток

17,8%

3

Поступове збільшення навантаження

15,5%

4

Застосування принципів пілатеса на всіх етапах оздоровчої програми

14,1%

5

Вплив на конкретний тип функціональних порушень хребта в студенток

12,0%

6

Переважне використання вправ, спрямованих на глибокі м’язи хребта

7,9%

7

Концентрація уваги студенток на розвитку міжм’язової координації

6,5%

8

Формування груп для тренування з урахуванням підготовки студенток

4,2%

9

Активне використання самостійних занять, тренувань в оздоровчих секціях поряд з учбовими заняттями

2,3%

Як показали наші дослідження, у процесі систематичних занять пілатесом наростає тренованість організму студенток. Тренований організм студенток відрізняється не лише й не так розмірами функціональних резервів та адаптації, що й так зрозуміло, як умінням досить швидко й економно увімкнути відповідні резерви в дії, забезпечуючи належну їх координацію.

Порушення в організмі студенток, що наступають під впливом занять пілатесом, що мають фазовий характер і зберігаються лише деякий час. Для розвитку тренованості необхідно, щоб інтервал відпочинку між заняттями пілатесом не був надто довгим. Важливо, щоб на результат роботи попередньої впливав результат наступної.

Цілий ряд порушень в стані здоров’я студенток, у тому числі й «хвороба століття» - захворювання хребта, багато в чому пояснюється саме недостатністю рухів. На перше рангове місце спеціалісти поставили індивідуальний підхід при підборі засобів пілатеса для кожної студентки. Цей підхід передбачає урахування індивідуальних можливостей студенток, що позитивно впливає на стан здоров’я.

Результати проведених досліджень за програмою з використанням тих самих методів оцінки стану здоров’я студенток, що займаються і не займаються пілатесом, показують, що протягом багатьох років занять пілатесом більшість студенток практично не хворіють чи хворіють дуже рідко, без ускладнень і чіткого зниження працездатності.

Наразі в розробці є ціла низка авторських методик використання засобів та методів оздоровчої медичної культури. Це, передусім, - система К. Купера, заснована на контролі й нормуванні фізичних навантажень у різних видах фізкультурно-спортивної діяльності (ходьба, біг, плавання, стрибки, їзда на велосипеді й т.д.); система Н.М. Амосова (гімнастика для суглобів); система Лідьярда (біг заради життя); система Моргауза (фізкультура для лінивих); прихована ізометрична гімнастика за Томпсоном (вільне чергове скорочення м’яз тіла без зміни їх довжити протягом всієї активної частини доби) і заняття пілатесомю Однак, жодна оздоровча програма не враховує так тонко анатомо-фізіологічні особливості будови тіла.

Звичайно, що вибір того чи іншого способу, системи співвідноситься з реальним станом, можливостями, запитами й є справою індивідуального смаку й інтересу студенток. Між тим, система занять пілатесом володіє цілою низкою переваг, які виражаються в дотриманні педагогічних умов.

Пілатес – це система вправ для тіла й розуму, що тренує дві ці складові. Пілатес потребує постійного усвідомлення того, що відбувається в тілі, постійного зосередження на кожному русі. Це розвиває кінетичне почуття, почуття тіла, усвідомлення того, яке місце в просторі займає кожна частина тіла. Це дуже важливо для відновлення м’язового балансу. Не приділяючи достатньої кількості уваги правильному положенню суглобів, є ризик пошкодити сам суглоб і посилити дисбаланс в оточуючих м’язах. Програми вправ при різних порушеннях осанки допоможуть поступово повернути правильну осанку.

Правильне взаємне положення різних частин тіла під час виконання вправ є критично важливим фактором безпеки й постійно необхідним для відновлення м’язового балансу.

Пілатес допомагає дихати правильно. Для пілатесу важливий не лише тип дихання, але й його темп. Вдихаючи й видихаючи в потрібний час, можна прискорити чи сповільнити рухи, коли це потрібно. Всі вправи пілатесу розраховані на те, що правильне дихання стимулює мобілізацію потрібних м’язів.

Суть пілатесу полягає в правильному виконанні досить природних рухів. Заняття пілатесом не потребують приймати неприродні пози чи занадто перенапружуватися. Рухи, як правило, виконуються повільно, в напрямку від сильного центру. Це дає можливість перевіряти правильність будови частин тіла й концентруватися на тому, щоб необхідну роботу виконували певні м’язи. Це робить пілатес однією з найбезпечніших систем вправ.

Усі вправи пілатесу націлені на підвищення ефективності роботи дихальної, лімфатичної, серцево-судинної систем. Пілатес допомагає набути чудову фізичну форму й розширити функціональні можливості хребта.

Реалізація встановлених педагогічних умов здійснювалася в ході педагогічного експерименту. Результати педагогічного експерименту свідчать про високу ефективність їх практичної реалізації. Так, у групах з високим та середнім рівнем підготовки абсолютна більшість студенток досягли повного відновлення цих функцій. І лише в 18% студенток з низьким рівнем підготовки не було знайдено позитивних зрушень у покращенні опорної функції хребта.

Дотримання виділених нами педагогічних умов під час занять пілатесом забезпечують підвищення гнучкості; підвищення сили м’язів і їх тонусу; покращення роботи дихальної системи; покращення роботи лімфатичної системи і зменшення вмісту токсинів в організмі; зміцнення серцево-судинної системи; зняття напруження; покращення осанки; зміцнення м’язів сідниць та стегон; зміцнення м’язів рук і плечей; позбавлення від головних болів, що викликаються неправильною осанкою; усунення болів в області спини; зміцнення імунної системи; збільшення щільності кісток, а також покращення рухливості суглобів.


ЛІТЕРАТУРА:


1. Алперс, Э. Пилатес : совершенное руководство для сильного, стройного и здорового тела / Э. Алперс. - М. : Изд-во «АСТ», 2006. - 272 с.

2. Буркова, О. Пилатес - фитнес высшего класса. Секреты стройной фигуры и оздоровления / О. Буркова, Т. Лисицкая. - М. : Изд-во «Радуга», 2005. - 208 с.

3. Вейдер, С. Пилатес в 10 простых уроках : пер. с англ. / С. Вейдер. - Ростов н/Дону : Феникс, 2006. - 285 с.

4. Казанцева, А.Ю. Пилатес : авторская программа физических упражнений для будущих мам / А.Ю. Казанцева. - М. : Изд-во «АСТ», 2008. - 64 с.

5. Крис, Дж. Пилатес / Дж. Крис. - М. : АСТ, 2005. - 235 с.

6. Рукавишникова, С. К. Методика применения пилатеса как средства профилактики структурно-функциональных нарушений позвоночника у студенток / С. К. Рукавишникова // Ученые записки университета имени П.Ф. Лесгафта. - 2008. - № 10 (44). - С. 82-86.

7. Рукавишникова, С.К. Методика коррекции функциональных нарушений по-звоночника у студенток с использованием средств пилатеса / С.К. Рукавишникова // Ученые записки университета имени П.Ф. Лесгафта. - 2010. - № 11 (69). - С. 79-83.

1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка