Сумський державний університет науково-теоретична конференція викладачів, аспірантів, співробітників та студентів кафедри фізичного виховання І спорту



Сторінка4/8
Дата конвертації28.12.2016
Розмір1.48 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Мультипресс’’, 2007. – 288 с.


4.osanka.in.ua/lechenie/osteohondroz/lechebnaja- gi Pstika/ : Лечебная гимнастика при остеохондрозе

5. http://www.rusnauka.com/17_AND_2011/Sport/2_89428.doc.htm : Використання засобів ЛФК на заняттях з фізичного виховання у вузі.



СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ ЯК ЗАСІБ ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Доповідач: Дунаєвська Ю.С., студентка гр. ЖТ-11

Науковий керівник: Сірик А.Є., ст.. викладач кафедри фізичного виховання і спорту
Досить складно уявити сьогоднішнє життя людей різного віку без доступу до Інтернету. Він є незаперечним благом цивілізації і багато в чому спростив наше життя. Internet – один з новітніх проявів інформатизації. Він має власну унікальність: по-перше, це багатогранність видів Internet-ресурсів (аудіо, відео, текст, графічні зображення), по-друге – різноманітність засобів та способів комунікації: можливість особистого спілкування, участь у чатах, форумах, групах, соціальних мережах.

Соціальні мережі як потенційний специфічний засіб масової комунікації у своїх працях розглядали Луц Т.Є., Каковський В.О. [1]. На сьогодні проблема впливу на користувачів мало досліджена, що зумовлює актуальність обраної теми. У той же час різноманітні соціальні дослідження підтверджують популярність і стрімке поширення соціальних мереж не лише серед молоді, а й населення в цілому.

Наприклад, за даними регулярного дослідження ринку телеком-послуг GfK Ukraine, частка користувачів соціальних мереж в Україні впродовж трьох років зросла на 14 п.п. і наразі складає 17% населення старше 16 років. Така тенденція обумовлена стрімким поширенням соціальних мереж, найпопулярнішими з яких на сьогодні є «ВКонтакте», «Одноклассники» та Facebook. Більш активними користувачами майже всіх соціальних мереж є жінки, у віковій сегментації – молоді люди 16-25 років. Про це свідчать дані спеціального дослідження користування соціальними мережами, здійсненого GfK Ukraine у листопаді 2011 року[3] .

За результатом цього ж дослідження, з 2008 року по третій квартал 2011 року частка користувачів соціальних мереж серед дорослого населення України збільшилась на 14 п.п. і зараз дорівнює 17%[3] .

Проведене нами власне міні-дослідження (анкетування), у якому взяло участь 50 студентів віком від 17 до 21 рр., показало, що 100% молодих респондентів «зареєстровані в соціальних мережах», 45 % з них зізналися, що проводять в мережі близько 7-8 годин, а 50% відповіли, що зареєстровані в соціальних мережах більше двох років. Найпопулярнішою ж соціальною мережею серед опитуваних виявилася «ВКонтакте» (100%), а дехто з опитуваних студентів (30%) також зареєстровані ще в іншій соціальній мережі. Більшість студентів (70%) заходять на інтернет-сторінку не рідше, ніж один раз в день. Серед чинників таких частих «візитів» - спілкування з друзями (30%), інформація стосовно навчального процесу з власне створених спільнот (25%) та пошук цікавої та розважальної інформації(45%) [3] .

Однак мета нашої роботи розглянути соціальні мережі безпосередньо в аспекті впливу на формування здорового способу життя серед студентської молоді.

Позитивною рисою соціальних мереж стала можливість створення спільнот за інтересами. Такі спільноти зручні для студентської молоді, адже завдяки їм завжди можна дізнатися новини університету, розклад або завдання з предметів. Існують також спільноти, присвячені спортивній тематиці. Оскільки, за результатами нашого анкетування, найпопулярнішою виявилася соціальна мережа «ВКонтакте», тож розглянемо це явище на її прикладі.

На сьогоднішній день загальна кількість спільнот складає біля 31 036 605 і збільшується ледь не з кожним днем. Змістове наповнення дуже різноманітне. Однак серед загальної кількості 89 379 присвячено темі спорту, 4 810 – спортивному харчуванню та 527 – спортивним закладам. Назва відповідає тематиці. У перших двох зазначених категоріях містяться різноманітні лозунги, відповідні зображення як стимул здорового способу життя і заняття спортом як необхідна його складова. Також різноманітні поради щодо правильного харчування та заняття спортом, відео-уроки з фітнесу, степ-аеробіки тощо. А спільноти спортивних закладів у такій формі залучають інтернет-користувачів до власної клієнтури.

«40 кг», «Do4a.com - второе дыхание», «Більше, ніж спорт» - найпопулярніші спільноти в соціальній мережі «ВКонтакте», які мають мотиваційний характер. Таким чином відбувається популяризація здорового способу життя. Однак, варто звернути увагу, що в соціальних мережах, як і в інших каналах ЗМІ, цей вплив є двояким, адже існує велика кількість спільнот, що пропагують інші стереотипи поведінки сучасного підлітка, що є наслідком повної відсутності цензури.

Вплив таких спільнот на користувачів мережі «ВКонтакте» можна простежити двома шляхами. Перший – кількість підписників. Варто зазначити, що в цілому вони є доволі популярними серед інтрернет-користувачів. Наприклад, загальна кількість підписників до публічної сторінки «Більше, ніж спорт» 172 336, що є високим показником порівняно зі спільнотою «Бро» (для неї характерний анти мотиваційний характер), де кількість підписників – 40 567. Другий – інформація на сторінках самих користувачів, записи, які вони там розміщують, фото тощо. У той же час, неможливо стверджувати, що поведінка в соціальній мережі достовірно відображає погляди користувачів.

Невпинне входження Всесвітньої мережі у побут, віртуальна соціальна активність молоді змушують сприймати соціальні мережі як специфічний засіб масової комунікації, який забезпечує не лише трансляцію інформації, а й обмін думками шляхом можливого коментування. Наше дослідження виявило, що соціальні мережі можна вважати засобом популяризації спорту та здорового способу життя в цілому, але водночас розглядати соціальні мережі як демотиватор спортивної активності студентської молоді.

ЛІТЕРАТУРА:




  1. Луц Т.Є., Каковський В.О. Вплив соціальних мереж на людину. – К.: НТУУ «КПІ», – 2010. – 213 с.

  2. Шугайло Я.В. Теорії впливу засобів масової інформації на особистість. [Інтернет ресурс https://docs.google.com/viewer].

  3. GfK Ukraine. Прес-релізи. [Інтернет ресурс http://www.gfk.ua].


ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ЗАСОБАМИ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ТРЕНІНГУ

Доповідач: Короткова Е.А., студентка гр. ЕФ-02

Науковий керівник: Корж С.О., старший викладач кафедри фізичного виховання і спорту
Фізичне виховання має величезний потенціал не тільки в аспекті поліпшення фізичної підготовленості, зміцнення здоров’я, але і в формуванні впливу на особистість студента. Рухова активність може бути спрямованою на вирішення ряду психофізичних, соціально- психологічних, естетичних завдань.

У вищих навчальних закладах фізична культура представлена як навчальна дисципліна і виступа, як важливий компонент формування цілісного розвитку особистості студента. Являючись складовою частиною загальної культури, вона входить обов'язковим розділом в гуманітарний компонент освіти, значущість якого виявляється через гармонізацію духовних і фізичних сил.

Предметом дослідження даної роботи є визначення динаміки рівня функціональної підготовленості студенток ВНЗ під впливом функціональних тренувань.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність формування фізичної культури студентів вищих навчальних закладів з використанням функціонального тренінгу буде більш ефективною за умов: оновлення завдань, змісту і форм організації фізичної роботи; формування в студентів переконання у значущості цінності фізичного здоров’я для майбутнього особистого і професійного життя; здійснення систематичного діагностування рівня сформованості фізичної культури з використанням спеціальних критеріїв для її оцінювання.

Функціональне тренування ґрунтується на інтеграції діяльності різних м’язових груп, що забезпечує їх злагоджену роботу, необхідну для раціонального та безпечного виконання рухів.

Сутність функціонального тренування полягає у вмінні раціонально й ефективно застосовувати свої фізичні здібності для вирішення конкретних рухових завдань.

Особлива увага приділяється розвитку м’язів стабілізаторів тулуба, які відповідають за утримання постави, що є основою оволодіння правильною технікою руху і оберігають хребет від травм.

Функціональне тренування рекомендується використовувати як доповнення до фізичних вправ студентів ВНЗ, оскільки воно направлено на ефективне користування вже наявним руховим потенціалом.


ЛІТЕРАТУРА:


  1. Малімон О.О. Диференційований підхід у процесі фізичного виховання студентів: Автореф. дис. канд. наук з фізвиховання та спорту. – Луцьк, 1999. – 12 с.

  2. Петрова І.В. Специфіка дозвіллєвої роботи з дорослими // Педагогічний вісник. – 2004. – № 4. – С. 82-89.

  3. Шмаков С.А. Досуг школьников как социально-педагогическая проблема // Сов.педагогика. – 1980. – № 3. – С. 43-48.



МОТИВАЦІЙНО – ЦІННІСНІ ОСНОВИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ СТУДЕНТІВ

Доповідач: Левченко О.М, студент гр. ЕП-91

Науковий керівник: Котов В.Ф., старший викладач кафедри

фізичного виховання і спорту
Актуальність. Кожна епоха народжує свій тип світогляду, нові знання, новий життєвий досвід, безупинно змінюючи наші погляди на навколишній світ, на саму людину, на її місце у суспільстві. Істотні зміни відбуваються у надособистісних соціальних структурах, у сферах суспільної та індивідуальної свідомості. Соціальної значимості набувають ті сфери суспільства, які безпосередньо зв’язані з утворенням, вихованням і формуванням студента як особистості, його соціалізацією. Значно зростає увага до соціальних аспектів здоров’я і здорового способу життя, до фізичної культури як соціального утворення.

Підвищення рівня здоров’я молодих людей залежить від багатьох чинників, однак вирішальною серед них є позиція самої людини її відношення до власного здоров’я. На думку О.Бабешко, необхідно „свідомо і цілеспрямовано пізнати та несуперечливо реалізувати у фізкультурній практиці вже створені природою передумови гармонічного вдосконалення фізичного потенціалу людини” [2, с.47]. Ми вважаємо, що зростаюча цінність людини як особистості, розширення її світогляду, самореалізація у суспільстві можлива тільки у процесі духовного і фізичного самовдосконалення.



Мета дослідження: показати, що фізичне й духовне вдосконалення особистості студента, здоровий спосіб життя, дух спортивною суперництва, поваги й співпереживання є важливими людськими цінностями, основою фізичної культури.

Структура фізичної культури студентів вищих навчальних закладів містить у собі три самостійних блоки: фізичне виховання; студентський спорт; активне дозвілля.

У системі вищої освіти фізичне виховання - явище особливе. Впливаючи на біологічну природу людини, фізичне виховання сприяє формуванню і її и духовної сфери. Тому воно відіграє істотну роль у розвитку особистості. Слід зазначити, що такі компоненти структури особистості, як функціональні механізми психіки, досвід особистості й властивості особистості, можуть успішно розвиватися тільки в процесі освоєння індивідом фізичного виховання.

Фізичне виховання реалізується: через взаємозв’язок виховання й навчання; через виховання як процесу формування мотивації, власний досвід; через, навчання як передачу досвіду засобами науки і мистецтва.

Слід зазначити, що соціально-економічні перетворення, які відбуваються в Україні протягом останніх років, знайшли відображення і у системі фізичного виховання студентів. Зростають масштаби об’єднання фізичної культури і спорту з бізнесом і створюється на цій основі велика промислова сфери, яка спонукає розвитку спорту, розвиваються спонсорські і рекламні відносини, змінюються орієнтації стосовно стилю взуття, одягу. Це дозволило фізичному и вихованню придбати статус субкультури. Молодіжна субкультура - це культура певного молодого покоління, яке поєднане, спільним стилем життя, поведінкою, спільними груповими нормами, цінностями і стереотипами [4, с.7].

Засоби фізичного виховання спонукають вихованню у студентів прагнення до лідерства, успіху, занять управлінською діяльністю. Ми переконані, що заняття з фізичного виховання; у вищих навчальних закладах мають плануватись таким чином, щоб можна було забезпечити максимальний професійно-прикладний ефект у формуванні оригінальності мислення студентів, здатності до раціональної організації свого особистого часу,внутрішньої дисципліни, зібраності, об’єктивної оцінки ситуації й ухвалення рішення, наполегливості в досягненні поставленої мети, умінні спокійно пережити невдачу і навіть поразку. Саме на цей новий тип соціалізованої особистості має бути зорієнтована система фізичного виховання.

Ми вважаємо, що не тільки фізичне виховання розвиває студента, але й студент є необхідною умовою його розвитку. На практичних заняттях з фізичного виховання ми використовували неопосередковані засоби впливу виховання інтересу у студентів до занять спортом і залучення їх до участі у змаганнях на першість університету. Звертали увагу на виховання індивідуального способу колового тренування. Нами проводилась комплексна оздоровча реабілітаційна робота, бесіди з техніки безпеки, лекції з історії і теорії спорту.

Отже, комплексний підхід до фізичного виховання вимагає єдності навчання та пізнавальних форм, засобів і методів виховної роботи, виховання і самовиховання. Фізичне виховання повинне стати складовою виховання особистості.

Студентський спорт являє собою узагальнену категорію діяльності студентів у формі змагання й підготовки до нього з метою досягнення результатів в обраній спортивній спеціалізації. Він є головним джерелом фізичного розвитку студентів. Суперництво в спортивних змаганнях визначає рівень фізичної, технічної, тактичної, інтелектуальної підготовки особистості чи спортивної команди. В змаганнях визначається верхня межа індивідуальних і в цілому людських можливостей. Студентський спорт відіграє важливу роль у підготовці життєздатного й соціально-активного молодого покоління.

Вирішення проблем масового спорту у студентському середовищі тісно пов’язане з багатьма чинниками, зокрема, соціальними, політичними, економічними.

Дозвілля - це самостійна або організована формі відпочинку у позанавчальний час. Воно розглядається як частина вільного часу, активно-творча діяльність, самоосвіта, пізнання духовних і культурних цінностей, фізичне, спортивне вдосконалення, спілкування з іншими людьми, суспільна робота. Дозвілля - це не сама воля, а час, коли здійснюється діяльність, яка ґрунтується на вільному виборі.

Рухова активність - частина „активного дозвілля". Загальновідомо, що без достатнього активного руху в організмі сповільнюються всі процеси - травлення, очищення й виділення, розхитується нервова система й виникає постійне відчуття стомлення, нервової перенапруги. Сфера інноваційних процесів в активному дозвіллі різноманітна. Вона складається з різноманітних соціальних нововведень різного рівня складності і керованості, творчого потенціалу. Але залишається актуальним правило - розвиватися фізично, психологічно, соціально, духовно. Тоді буде реалізована формула здоров’я й здорового способу життя: „Здорове тіло-здоровий дух”. Для вирішення поставленого завдання були використані такі методи дослідження: 1. теоретичний аналіз літературних джерел; 2. педагогічне спостереження; 3. анкетування.



Організація дослідження. Нами було проведене соціологічне опитування з метою визначити, які зміни відбулися у соціальному розвитку студентів, що займаються спортом. Використовувалася анкета, яка включала 14 питань. У дослідженні брали участь студенти Сумського державного університету (див. анкету).

Була запропонована наступна анкета:





Які зміни відбулися з Вами за час занять спортом?

так

частково

ні

Намагаюся з оптимізмом дивитися на життя

48

8

-

Знайшла (знайшов) нових друзів

51

5

-

Прагну бути кращою (кращим) у всьому

49

6

1

Насолоджуюся заняттями спорту

55

1

-

Готовий (а) допомогти кому-небудь

50

6

-

Почуваю, що мій ентузіазм заражає інших

15

38

3

Стала більше енергійною й веселою(им)

54

2

-

Розвиваю пам’ять, розум, уяву

31

25

-

Намагаюся поважати інших й їхні почуття

52

2

2

Здобула(здобув) «здорове тіло й здоровий дух»

54

2

-

Не сподіваюся на інших, розраховую на свої сили

50

6

-

Веду «здоровий спосіб житті»

48

8

-

Почуваю себе здоровою(им)

49

5

2

Полегшало вчитися в університеті

25

25

6

Результати дослідження.

Результати показують, що заняття з фізичного виховання та спорту сприяють самостійності і саморозвитку студентів, зміцнюють їх „позиції" й „оптимізм” як важливих аспектів прагнення перемагати. Студенти набувають навичок групової, спортивної взаємодії, готовність надати допомогу та ін. При цьому зростає їх майстерність. Але є студенти, які поки не відчувають своїх лідерських якостей, тому стало важче навчатися.

Дане дослідження носить моніторинговий характер.

Отримані дані дозволяють підтвердити ефективність використання особистісно-розвиваючого підходу у фізичному вихованні студентів при створенні відповідних педагогічних умов. Однак, як би ми не будували освітній процес з фізичного виховання студента, головною фігурою була й залишається особистість викладача, від характеру взаємин з яким багато в чому залежить ефективність педагогічного процесу.




Висновки.

Фізична культура студентів допомагає їм реалізувати себе в різнобічній спортивно-оздоровчій діяльності, сприяє самоорганізації, самоуправлінню, ставленню морально-естетичного ідеалу.

Таким чином, фізичне і духовне вдосконалення особистості студента, його активне життя, здоров`я, здоровий спосіб життя, дух спортивного суперництва, повага та співпереживання – це ті людські цінності, які закладені в основу фізичної освіти. Соціальну активність студентів може підвищити лише цілісний характер фізкультурно-спортивної діяльності та її загальнодоступність.
ЛІТЕРАТУРА:


  1. Андрюшенко Л. Б. Спортивно-ориентированная технология обучения студентов по предмету «физическая культура» // теорія и практика физ. Культурі. - 2002. - №2. – С. 47-54.

  2. Бабешко О. І. Оновлення змісту фізичного виховання у ВНЗ.=К: Вища школа. – 2001. - №6. – С. 46-51.

  3. Леднев В.С. Содержание образования:-М: Высшая школа. – 1989. – 360 с.

  4. Попов А.Л. Спортивная психология: - М.: Московский психолого-социальный инстутут: Флинта. – 1999. – С. 6-8.


СПОРТИВНЕ ХАРЧУВАННЯ

У БОДІБІЛДИНГУ ТА СПОРТІ

Доповідач: Руденко С.В., студент групи ПМ-11,

Науковий керівник: Малигін А.О., старший викладач фізичного виховання і спорту
Навіть сьогодні, коли спортивне харчування користується все більшою популярністю, не кожному відомо, для кого і для чого саме воно призначене. Адже саме воно допомагає запобігти нестачі поживних речовин в організмі, уникнути виснаження. Тренування можуть не тільки не приносити користь організму, але навіть йти йому на шкоду (при надмірних перевантаженнях), якщо не дбаєте про свій харчовий раціон.

Спортивне харчування допоможе уникнути небажаних проблем зі здоров’ям. Великі і відомі атлети говорять так: «15-20% об’єму м’язів це штанга, тренажери і зал а, 80% це відпочинок і харчування». Отже якщо тренуєтеся по-справжньому, таке харчування - це саме те, що потрібно, адже ресурси організму не безмежні, і після декількох годин важких тренувань вони мають потребу у відновленні.

Очевидно, що високі спортивні результати і чудова фізична форма забезпечуються не тільки посиленими заняттями спортом, а й правильним добре збалансованим спортивним харчуванням.

Брак в організмі поживних речовин перешкоджає зростанню м'язової маси, та й просто призводить до перевтоми і як наслідок неможливість продовжувати тренування або тренуєтеся з меншою інтенсивністю, ніж могли б.



Об'єктом дослідження в нашій роботі стало спортивне харчування у бодібілдингу та спорті.

Предметом: газети, журнали, книги, свій досвід.

Мета роботи полягає у тому, аби дослідити тенденції висвітлення ефективності збалансованого харчування бодібілдерів, а саме які основні елементи повинні бути в ньому.

Завдання роботи:

  • Встановити, наскільки ефективним буде тренування при збалансовано-раціональному харчуванні.

  • З'ясувати особливості та методику спортивного харчування.

Спортивне харчування містить потрібну кількість протеїнів, амінокислот, вітамінів та інших необхідних поживних речовин. Бодібілдерам потрібен, в першу чергу, білковий (протеїновий) раціон, для легкої атлетики - вуглеводний.

Спортивне харчування має особливий вплив на організм, що призводить до підвищення витривалості м'язів, до спалювання жиру (термогенний ефект) та для нарощування м’язових волокон.

Максимальне зростання м'язової тканини забезпечується в умовах збалансованого споживання поживних, макро та мікро речовин. До поживних речовин відносяться протеїни (білки), вуглеводи, жири. Ці речовини надходять в травну систему, де здійснюються процеси дисиміляції, або катаболічні процеси. У ході цих процесів розщеплюються великі молекули на більш дрібні, що супроводжується вивільненням енергії. Так, білки розщеплюються на амінокислоти, жири - на вищі жирні кислоти і спирти, полісахариди - до моносахаридів. У травній системі відбувається їх всмоктування в кров і лімфу, а частина виводиться з організму через нирки і кишечник. З крові і лімфи прості молекули надходять в клітини, тканини, органи, в яких відбуваються реакції асиміляції, або анаболічні процеси, тобто здійснюються реакції синтезу великих молекул з більш дрібних і простих.

Основний обмін служить для підтримки важливих функцій систем життєзабезпечення організму: 60% енергії витрачається на виробництво тепла, решта - на роботу серця і кровоносної системи, дихання, роботу нирок і мозку. Основний обмін схильний лише незначним коливанням.

Регуляція основного обміну здійснюється за допомогою гормонів і через вегетативну нервову систему. Його величину визначають шляхом вимірювання кількості тепла, що виділяється (пряма калориметрія) або шляхом реєстрації споживання кисню і виділення вуглекислого газу (непряма калориметрія).

Енергія в організмі може бути отримана в результаті окислювальних процесів. У зв'язку з цим існує можливість визначити енергообмін на основі споживання кисню. При «згорянні» окремих харчових речовин утворюється різна кількість тепла на 1 л використаного кисню: вуглеводи дають 21,23 кДж (5,08 ккал), жири - 19,56 кДж (4,68 ккал) і білки - 18,73 кДж ( 4,48 ккал).

Інтенсивність процесів метаболізму в стані спокою і при умовах, що вимагають від організму підвищеної активності. У стані спокою організму необхідно строго певну кількість енергії для підтримки процесів життєдіяльності. Під основним обміном розуміється кількість енергії, необхідне організму в стані спокою натщесерце (через 12-18 год після останнього прийому їжі) при температурі навколишнього середовища 16-18 ° С.

У дорослої людини середньої маси тіла і росту основний обмін становить 1100-1700 ккал / добу. Енергетичні витрати організму в стані спокою йдуть на підтримку рівня метаболізму, необхідного для роботи дихальної мускулатури, серця, м'язового тонусу, нирок, печінки і т. д., а також на підтримку температури тіла.

На величину основного обміну впливають різні чинники. Інтенсивність окисних процесів в організмі залежить від індивідуальних особливостей і стану організму - статі, віку, ваги тіла, зростання, умов харчування, м'язової роботи, стану ендокринної та нервової систем. На величину обміну речовин впливають умови зовнішнього середовища - температура, барометричний тиск, вологість повітря, його склад і т. д.

Процентна частка енергії, одержуваної при вуглеводному і жировому обміні, розраховується зі співвідношення виділення вуглекислого газу і споживання кисню (дихальний коефіцієнт). Він становить: при згорянні чистих вуглеводів - 1, чистих жирів - 0,7, а при звичайній у нас в країні змішаній їжі - 0,85. Тобто, кожній величині дихального коефіцієнта відповідає певний еквівалент в джоулях (калоріях).

В основному обміні спортсменів виявляються сезонні зміни, які пов'язані з величиною фізичного навантаження при тренуваннях. У періоди великого обсягу тренувань основний обмін збільшується, оскільки інтенсивність обміну речовин при цьому значно підвищується.

Другий після основного обміну складової енерговитрат організму є так звані регульовані витрати енергії. Вони відповідають потребі енергії, використовуваної на роботу понад основного обміну. Будь-який вид м'язової діяльності, навіть зміна положення тіла (з положення лежачи в положення сидячи), збільшує енерговитрати організму. Зміна величини споживання енергії визначається тривалістю, інтенсивністю і характером м'язової роботи.

Сукупність реакцій асиміляції і дисиміляції (анаболічних і катаболічних процесів) називається обміном речовин або метаболізмом. Енергія, що звільняється в процесі дисиміляції, служить для виконання клітиною різних функцій: процесів біосинтезу, механічної роботи (в м'язових клітинах), клітинного ділення, активного транспорту речовин, здійснення біоелектричних процесів.

Специфічно - динамічна дія харчових речовин відповідає кількості енергії, яка буде потрібно організму для переробки введеної в нього їжі. Кожний прийом пищи призводить до активізації обміну в результаті процесів розщеплення і перетворення харчових речовин. Кількість енергії, необхідне для розщеплення різних харчових речовин, неоднаково. Для білків воно складає в середньому близько 25%, для жирів - близько 4%, а для вуглеводів - близько 8%. При прийомі змішаної їжі до величини витрат на основний обмін додають приблизно 10% на енергетичні витрати, що виникли тільки в результаті прийому їжі. [6, c.185]



Раціон описаний в методиках :

Сніданок: тарілка вівсяного супу з фруктами або мюслі; 150 г м’яса з овочами; молоко з ягодами; хліб висівковий з плавленим сиром; фрукти; овочевий салат з соняшниковою олією.

Другий сніданок: стакан молока з хлібом або печивом з цілісного зерна або білково-вуглеводний коктейль на молоці; яйце або 100 грам сиру; банан.

Обід: тарілка супу з м’ясом або курятиною; яйце або 100 г сиру; тарілка вареної картоплі або овочів; тарілка овочевого або фруктового салату з соняшниковою олією; випічка з медом; стакан фруктового соку або мінеральної води .

Підвечірок: тарілка м’ясного або рибного супу; 100 г холодного м’яса, риби або птиці; 50 г сиру з хлібом; сік або мінеральна вода.

Вечеря: 200 г м’яса або риби; 100 г сиру з фруктами; тарілка салату; стакан соку; мінеральна вода.

Кілька важливих правил:

  • Добовий раціон повинен бути різноманітним;

  • Їсти в один і той же час, 5-6 разів на день;

  • В осінньо-зимовий період їжте вітаміни;

  • Загальні жири повинні складати не менше 30% енергетичної цінності добового раціону;

  • Кількість холестерину немає перевищувати понад 300 мг на добу;

  • Овочі і фрукти треба їсти 6-7 разів на день;

  • Вживання високоякісного мультивітамінного препарату з мікроелементами і антиоксидантами.

Для працездатності спортсменів потрібні мікро і макроелементи. Додатковий прийом вітамінних і біологічно активних добавок є бажаним, адже основне харчування не може повністю задовольняти потреби організму бодібілдерів для професійної кар’єри.[4, с. 85]
ЛІТЕРАТУРА:


  1. Рациональное питание спортсменов / П.И. Пшендин - 1999 г.

  2. Секреты современного бодибилдинга/ Великоцкий Р.Е - Монография Алчевск – 2010 г.

  3. Думай! Бодибилдинг без стероидов./ Стюарт МакРоберт. - "Уайдер спорт", - 1997.

  4. Тренинг, питание, спортивная фармакология в бодибилдинге/Василенко А. В - 2004.

  5. Как правильно питаться./Скурихин И.М., Шатерников В.А.- М.: Агропроми ilium, - 1989.

  6. Малютин С., Самарин С., Академия спортивного питании. - М., 1997.
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка