Сучасний викладач університету повинен вивчати, узагаль­нювати і впроваджувати в навчальний процес інноваційні освітні технології



Скачати 71.69 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір71.69 Kb.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО СКЛАДАННЯ

ОПОРНОГО КОНСПЕКТУ ЛЕКЦІЙ
ВСТУП

Сучасний викладач університету повинен вивчати, узагаль­нювати і впроваджувати в навчальний процес інноваційні освітні технології.

Для вирішення поточних педагогічних завдань та досягнення кінцевої мети – підготовки висококваліфікованих фахівців – необхідним є повноцінне здійснення навчання, яке передбачає вико­ристання комплексу сучасних навчально-методичних видань. Одним із ефективних методів навчання є використання опорного конспекту лекцій (ОКЛ).


Основою системи викладання за допомогою ОКЛ є поєднання трьох принципів класичної педагогіки, які, певним чином, забезпе­чують успіх у системі викладання: доступності, посильності, наочності.

Розробка ОКЛ є необхідною умовою підвищення ефективності навчального процесу шляхом інтенсифікації проведення як лекційних, так і семінарських занять.

В опорному конспекті лекцій розглянуто значний обсяг мате­ріалу дисципліни та використано активні методи навчання. Опорний конспект необхідний кожному студенту для роботи на лекційному, семінарському заняттях та під час самостійної підготовки до них.

У запропонованих методичних рекомендаціях наведено загальну характеристику, рекомендовану структуру та поради щодо формування окремих складових ОКЛ.




  1. Загальна характеристика ОКЛ

Кожний викладач для проведення лекційного заняття повинен мати конспект лекцій (або авторський підручник / навчальний посібник).

Слід відрізняти поняття «конспект лекцій» та «опорний конспект лекцій». Принципова відмінність конспекту від опорного конспекту полягає в тому, що у конспекті міститься основний мате­ріал теми з використанням найпростіших скорочень слів, фраз.



Конспект лекцій – навчальне видання стислого викладу лекцій навчальної дисципліни.

Опорний конспект лекцій (ОКЛ) – вид навчально-мето­дичного видання, в якому за допомогою опорних сигналів, які являють собою наочну конструкцію, що заміщує систему значень, понять, ідей як взаємо­пов’язаних елементів, стисло викладено теоретичний матеріал.

Поняття «опорний конспект» означає, що у цьому виданні є елементи, властиві конспекту (закінчені фрази, скорочення, окремі пояснення), а також опорні сигнали (ОС).



Опорний сигнал (ОС)це асоціативний символ, який замінює певний фрагмент навчального матеріалу і здатний миттєво поновити його в пам’яті. В опорному конспекті як ОС можна використовувати:

а) схеми, рисунки, діаграми, графіки, таблиці, формули (змістові ОС);

б) незвичні компоненти: ключові слова, фрази, цікаві малюнки, знач­ки, які поза розповіддю викладача не мають прямих змістових зв’язків з теоретичним матеріалом.

Опорний сигнал містить інформацію, спираю­чись на яку можна відтворити деякі, пов’язані з нею, дані. Саме ця властивість ОКЛ як стиму­лу до розкриття суті всього обсягу поєднаної з ним інформації і викорис­товується для стислого викладення матеріалу, але водночас слугує основою більш широкого змісту.

ОКЛ використовується для більш широкого та ґрунтовного пояснення викладачем змісту навчального матеріалу.

Подача інформації в ОКЛ здійснюється таким чином, щоб вико­ристовувати всі можливості візуального і психологічного впливу під час отримання.

Якщо з дисципліни, за якою видається ОКЛ, авторський підручник або навчальний посібник виданий протягом останніх 5 років, викладач може не розробляти опорний конспект лекцій (за рішенням кафедри).

Під час проведення лекцій з нової дисципліни, авторського курсу, у разі відсутності підручника / навчального посібника викладач може запропонувати студентам опорний конспект не у вигляді друкованого видання, а електронну версію.





  1. Структура ОКЛ та рекомендації щодо створення кожної складової

ОКЛ рекомендується складати на підставі тексту лекції або авторського підручника/навчального посібника.

ОКЛ має такі структурні складові:



  • Методичні рекомендації щодо роботи з опорним конспектом.

  • Назва теми, її план.

  • Рекомендована література.

  • Міні-лексикон (ключові слова).

  • Зміст кожної теми (у вигляді опорних сигналів).

  • Питання для самоперевірки (після кожної теми).

  • Список рекомендованої літератури.

У методичних рекомендаціях щодо роботи з опорним конспектом доцільно визначити: призначення ОКЛ з дисципліни, описати його структуру; зорієнтувати на виконання самостійної роботи; зазначити, де можна знайти інформацію про основні поняття при самостійному опрацюванні (словники, сайти); рекомендовано навести умовні позначки.

Під час самостійної роботи студентам слід дати рекомендації щодо ведення записів в опорному конспекті лекцій (наприклад, з опрацьованої навчально-методичної літератури, питань конкретної теми тощо), оскільки така робота сприятиме послідовному й достат­ньому засвоєнню тем, якісній підготовці до поточного та підсумко­вого контролю знань.

У зв’язку із поточними змінами законодавства, рекомендується вносити додаткові пояснювальні записи за текстом або в кінці опор­ного конспекту на спеціально відведених для цього місцях аркуша.

Назва теми та її план в ОКЛ має збігатися із планом лекції робочої програми (за винятком необхідності іншого формулювання окремих питань плану у разі суттєвих змін змісту теми).

Рекомендовану літературу до кожної теми доцільно наводити як перелік порядкових номерів із загального списку літератури, який міститься в кінці ОКЛ.

У міні-лексиконі зазначаються ключові слова / основні поняття / терміни, які зустрічаються у темі. Їх кількість залежить від теми, але рекомендується наводити їх не менше 10. Ці поняття містяться в тексті ОКЛ, але більш детально їх пояснює викладач або пропонує студентам самостійно знайти та виписати визначення із відповідних джерел (словників, підручників / навчальних посібників, веб-сторінок Інтернету).

Для безпосереднього викладання змісту теми (кожного питання за планом) при складанні ОКЛ рекомендується:


  • проаналізувати весь матеріал теми із врахуванням специфіки дисципліни для виявлення причинно-наслідкових зв’язків;

  • згрупувати та систематизувати частини тексту (по 2–3 абзаци) відповідно до принципів доступності й послідов­ності;

  • визначити, яка інформація є головною, а яка – допоміжною;

  • навести стислий текст, дотримуючись логічної послідовності викладення матеріалу;

  • надати матеріал у наочному вигляді – схемах, малюнках, кресленнях, таблицях.

  • не переобтяжувати ОКЛ складними та незрозумілими опорними сигналами;

  • розміщувати текст та опорні сигнали таким чином, щоб під час аудиторної роботи з ОКЛ студенти мали можливість фіксувати розширені пояснення та занотовувати матеріал за текстом або на полях праворуч (дод. А, Б).

Передбачені в кінці кожної теми ОКЛ питання для само­контролю слід формулювати чітко, враховуючи зміст теми відповідно до програми навчальної дисципліни. Кількість питань – 10–15.

Рекомендовано наводити завдання логічного характеру для аудиторного обговорення (на семінарських заняттях), які дозволять викладачеві провести усне / письмове опитування, дискусію, а студентам виявити не лише свої знання, але й вміння доводити, аргументувати свої думки, самостійно робити висновки, розвивати культуру мовлення.

Слід зазначити, що ОКЛ передбачає таке застосування технічних засобів навчання, підготовку візуального супроводження, як Light Pro, графопроектор тощо. Під час проведення лекційних занять з метою поглиблення візуального сприйняття матеріалу з фундаментальних (технічних) дисциплін рекомендовано використо­вувати ілюстративний матеріал, демонструвати дослідницькі, техно­логічні процеси, їх імітацію за допомогою комп’ютерних програм.




  1. Вимоги до оформлення

Під час складання ОКЛ слід керуватися Вимогами щодо підготовки рукопису до виходу друком у Центрі підготовки навчаль­но-методичних видань КНТЕУ та методичними рекомендаціями щодо оформлення титульних сторінок.


  1. Рекомендації щодо обсягів та тиражів ОКЛ

Обсяг опорного конспекту має становити приблизно 6–10 сто­рінок на одну тему/лекцію. Загальний обсяг ОКЛ визначає кафедра. При цьому рекомендовано враховувати вимоги Міністерства освіти і науки України до методичних видань, за якими кількість сторінок не може перевищувати 5 друк. аркушів.

При визначенні тиражу враховується:

1) контингент студентів, яким викладається дисципліна (90% кон­тингенту студентів денної та (у разі потреби) заочної форм навчання);

2) кількість сигнальних примірників – 2, бібліотеці – 2, навчально-методичному відділу – 1, кафедрі (залежно від кількості викладачів, за якими закріплена дисципліна). *


Примітка. Зазначається кафедрою на зворотному боці бланку замовлення на друк при поданні рукопису до навчально-методичного відділу.

Додаток А

1-й варіант розміщення матеріалу


Тема 1. __________________

(назва теми)


План

1.


2.

3.
Рекомендована література


Основна:

Додаткова:

Інтернет-ресурси, періодичні видання:

Міні-лексикон:
1. ___________________

(Назва питання)

Стислий текст

Схеми, графіки, таблиці


Місце для заповнення

2. ___________________

(Назва питання)

Стислий текст

Схеми, графіки, таблиці


Місце для заповнення

Додаток Б

2-й варіант розміщення матеріалу





5,6см


2см

2см





Тема 1. __________________

(назва теми)


План

1.


2.

3.
Рекомендована література


Основна:

Додаткова:

Інтернет-ресурси, періодичні видання:

Міні-лексикон:
1. ___________________

(Назва питання)


Стислий текст

Схеми, графіки, таблиці


2. ___________________

(Назва питання)





Місце для заповнення

11,4см

2см






База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка