Сучасний урок у професійній школі



Скачати 254.72 Kb.
Дата конвертації05.03.2017
Розмір254.72 Kb.

Дзержинський професійний гірничий ліцей


ДОПОВІДЬ

на Всеукраїнський науково-методичний семінар



На тему: Сучасний урок у професійній школі,

методика його планування,

організації та проведення.


Виконала: заступник директора з НВхР,

викладач спеціальних і загальнотехнічних дисциплін,

«спеціаліст вищої категорії»

Кірносова Олена Вікторівна




З м і с т
1. Вступ.

2. Основні форми теоретичної підготовки.

3. Основні ознаки сучасного уроку з професійно-теоретичної підготовки.

4. Вимоги до сучасного уроку.

5. Класифікація типів і видів уроків професійно-теоретичної підготовки.

6. Структурні елементи уроку.

7. Взаємозв'язок типу й структури уроку.


Урок – це перше вогнище, зігрівшись біля якого, людина прагне стати мислителем.

В.О.Сухомлинський

1.Вступ
В.О.Сухомлинський одним з перших відчув необхідність перебудови підготовки уроку в нових умовах для успішного розв'язання зростаючих завдань. Він залишив цінні поради педагогам, у яких розкриваються важливі нюанси підготовчої діяльності, до яких належить план уроку.

Чим ретельніше й повніше розроблений план уроку – тим організованішим буде заняття. План – це підсумок педагогічних роздумів і його обсяг, як форму, не варто регламентувати. Кожен педагог застосовує в ньому свої міркування в такому обсязі, який вважає необхідним і достатнім для якісної організації праці на уроці. Складання поурочного плану, яким завершується процесс підготовки, нагадує виготовлення багатобарвної картини.

Справжній майстер педегогічного процессу, який знає набагато більше, ніж вивчається в ліцеї, не дає в поурочному плані викладу нового матеріалу. Він продумує зміст розповіді, готує наочні посібники, приклади й задачі.

Урок – це основна структурна одиниця навчально-виховного процессу, але в системі особистісно-орієнтованого навчання суттєво змінюється режиссура уроку. Назріла об'єктивна потреба модифікувати традиційний урок у напрямі індивідуалізації педагогічної взаємодії педагога і учнів і оптимізації навантаження на учня. Урок має бути іншим щодо його культурного наповнення, соціально-емоційної тональності, впливу на індивідуальний розвиток особистості.

Нові освітні технології забезпечують рівноцінне взаємодоповнення пізнавально-інформаційних (навчальних), нормативно-регуляційних (виховних) і ціннісно-особистісних (освітніх) аспектів ментального досвіду учнів.

Урок стає засобом розвитку особистісних якостей учня, збагачення його суб'єктивного досвіду, середовищем для повноцінної реалізації можливостей учня.

Професійна школа покликана давати не тільки знання учням, а й гармонійно розвивати їхню розумову, соціальну, комунікативну компетенції, розширювати поле внутрішньої свободи і самоактуалізації.

Сучасний урок повинен бути спрямований на виконання соціальних вимог суспільства з урахуванням найновіших досягнень педагогіки, психології, фізіології, соціології, методики передового педагогічного досвіду.

Оновлення змісту освіти неможливе без гуманізації і гуманітаризації навчального процессу, адже саме завдяки реалізації цих метапринципів в учнів формується особливе ставлення до навколишнього середовища, до власної діяльності, здійснюється індивідуалізація навчання шляхом насичення уроку емоційним змістом, а відносини у системі викладач- учень переходять на вищий рівень співпраці і співтворчості, від монологу викладача до активного діалогу.

Основними учбовими завданнями на кожному уроці є формування стійких знань, навичок, умінь у учнів і їх виховання.

Сучасний урок не може бути без застосування технічних засобів навчання, з допомогою яких підвищується ефективність процессу засвоєння і виховання, розвивається пізнавальна активність, самостійність, зацікавленість до навчання, до професії.

Результат уроку визначається рівнем підготовки до нього вчителя та майстерністю його діяльності на самому уроці. Чим грунтовніша підготовка, тим вільніший вчитель у прояві своєї майстерності на уроці.

Гуманізація освітньої діяльності – ключовий елемент нового педагогічного мислення, тому педагог у навчально-виховній роботі слідує постулатам сучасного уроку:



  1. Урок – це пошук, відкриття і осмислення істини ( кожен урок проводиться для розширення й збагачення духовного світу дитини, набуття здатності усвідомлювати й оцінювати життя, визначати своє ставлення до світу).

  2. Урок – частина життя дитини, частіша особистої долі дитини (кожен урок проходить на рівні високої загальнолюдської культури, без різких суджень, на основі емпатії, толерантності).

  3. Дитина – це суб’єкт життя і суб’єкт осмислення істини є найвищою цінністю ( на кожному уроці встановлюється атмосфера довіри, співробітництва, взаємоповаги).

Із часом приходить розуміння, що в роботі педагога є речі, важливіші

за передачу знань. Робота педагога – «це гармонія серця і розуму» (В.О.Сухомлинський). Від нас, педагогів, від нашої мудрості і майстерності залежить, якою буде особистість кожного учня.

«Не побачивши в учневі чогось цінного і цікавого, властивого тільки йому, педагог, по суті, не може виховувати дитину, оскільки в цьому випадку в педагога немає точки опори для людського контакту зі своїм учнем», - писав І.Кон. А побачивши в дитині щось цікаве, неповторне, вчитель знайде точку опори для щирого спілкування і зможе виховати Людину.

Підготувати і провести сучасний урок непросто. До цього треба і багато знати, й багато вміти, дуже хотіти, відповідально ставитися до своїх вчительських обов’язків, а найбільше – це вийти на новий рівень педагогічного мислення.

Володіння ефективними методами навчання, вміння планувати навчальний процес, відбирати зміст навчального матеріалу, здійснювати педагогічний вплив на учнів, стимулювати розвиток самостійної творчої діяльності та активізацію процесів їх мислення є головними показниками педагогічної майстерності викладача.

Рецепт приготування гарного сучасного уроку:

12 порцій мудрості, 11 порцій терпіння, 10 порцій хоробрості, 9 порцій працездатності, 8 порцій оптимізму, 7 порцій відданості своїй справі, 6 порцій вільнодумства, 5 порцій доброти, 4 порції відпочинку і турботи про здоров'я, 3 порції гумору, 2 порції такту, 1 порція віри в кожного учня .(У пропорціях інградієнтів можливі варіанти на розсуд, що готовить).

2. Основні форми теоретичної підготовки

В « Положенні про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах» зазначене, що основними формами теоретичної підготовки є:

 різні типи уроків, лекції, теоретичні семінари, практичні семінари, лабораторно-практичні заняття й т.п.;

 індивідуальне заняття учнів, слухачів;

 консультації;

 виконання учнями, слухачами індивідуальних завдань (реферат, розрахункова робота, курсовий проект, проміжна поетапна й випускна кваліфікаційна робота, дипломний проект);

 навчальні екскурсії;

 інші форми організації навчання.



3. Основні ознаки сучасного уроку з професійно-теоретичної підготовки

У педагогічній практиці ПТНЗ найбільше поширення одержала визначена форма навчання.

Урок - організаційна форма навчального процесу, проведений. за розкладом у певний проміжок часу під керівництвом викладача з постійним складом учнів для розв'язання завдань навчання, розвитку й виховання.

Урок повинен відрізнятися цілісністю, внутрішнім взаємозв'язком усіх структурних елементів, єдиною логікою діяльності педагога й учнів. Цілісність уроку характеризується взаємозумовленістю цілей, змістом навчання, методами і засобами його реалізації. Урок треба розглядати не як статичну форму занять, а як варіативну форму організації процесу цілеспрямованої взаємодії й спілкування викладача й учнів.

Сучасний урок відрізняється від традиційного цілями, змістом, методами й засобами реалізації, рівнем активізації діяльності учнів, структурою, темпами, насиченістю ТЗН т.д..

Найбільш загальна характеристика сучасного уроку - це показник активності учнів. Чим меншу активність під час уроку проявляє педагог і чим більше спонукує він учнів до активності, тим інтенсивніше стає розвиток учня. Основними елементами сучасного уроку є практична діяльність учнів, аналіз практики, дослідження й пошук. Сучасний урок є майстерня аналізу й обробки інформації, яка привноситься учасниками навчального процесу з різних джерел інформаційного простору (література, телебачення, комп'ютерні мережі, спілкування). Сучасний урок - це технологізований урок (відео, комп'ютер, факс, мультимедійні системи).

Ефективність сучасного уроку залежить від багатьох причин, тому що являє собою складну процесуальну психолого-педагогічну систему. Але головне полягає в старанності осмислення мети кожного уроку. Доти, поки викладач, готуючись до уроку, не буде чітко представляти, чому він конкретно повинен навчити, і з чого починати й продовжувати розбудовувати й виховувати своїх учнів, говорити про реалізацію завдань навчання не доводиться.

Визначена форма навчання дозволяє викладачеві розв'язати такий комплекс дидактичних цілей:

- повідомлення учнем нової інформації, організація самостійного вивчення нового навчального матеріалу, формування усвідомленого розуміння навчальної інформації й розвиток механізмів мислення;

- повторення й закріплення вивченого матеріалу, узагальнення й систематизація отриманих знань, експериментальне підтвердження нового матеріалу;

- формування професійних практичних умінь і навичок;

- формування вмінь і навичок розумової праці;

- корегування навчального процесу на основі результатів діагностування; поглиблення й доповнення знань і вмінь учнів;

- контроль, аналіз і оцінка знань учнів;

- розвиток пізнавальних здібностей учнів.

4. Вимоги до сучасного уроку

Дидактичні вимоги до уроку теоретичного навчання:

- реалізація основних принципів дидактики;

- чітке визначення цілей уроку в цілому, місця й ролі конкретного уроку в загальній системі навчальних занять;

- визначення змісту уроку відповідно до вимог програми навчальної дисципліни й цілей уроку;

- висока педагогічна майстерність педагога, творче застосування їм різних методів і прийомів навчання, вміле володіння сучасною дидактичною технікою;

- забезпечення високої пізнавальної активності учнів на уроці, оптимальна комбінація викладання педагогом навчального матеріалу із самостійною пошуковою роботою учнів, розв'язанням проблемних завдань і виконанням завдань творчого характеру;

- взаємозв'язок форм організації навчальної діяльності учнів;

- диференційований підхід до учнів відповідно їхньому рівню підготовленості до засвоєння навчального матеріалу, широке використання дидактичного матеріалу різному ступеня складності;

- раціональне чергування різних видів діяльності учнів;

- наступність у навчанні (зв'язок певного уроку з попередніми й наступними заняттями, реалізація міжпредметних зв'язків);

- застосування раціональних і ефективних методів контролю, об'єктивність і вмотивованість оцінювання знань і вмінь учнів.

Виховні вимоги:

- реалізація виховних можливостей, закладених у змісті, цілях і методах навчання;

- вплив на мотиваційну сферу особистості учнів, стимулювання й формування позитивного відношення до навчання, розвиток самостійності й творчих здібностей;

- висока вимогливість педагога, яка сполучається з повагою до особистості учнів, дотримання педагогічної культури й такту.



Психологічні вимоги:

- спрямованість уроку на розвиток інтелектуально-пізнавальних процесів: уваги, пам'яті, мислення, просторової уяви, абстрактного мислення і т.д.;

- облік психологічних особливостей і психологічного стану учнів на уроці;

- зібраність педагога під час проведення уроку, його вміння розподіляти своя увага між усіма учнями, самовладання й самоконтроль, доброзичливість і справедливість стосовно учнів.



Організаційні вимоги:

- чітка структура уроку, яка відповідає його меті, змісту, методам навчання;

- раціональне використання навчального часу протягом проведення всіх структурних елементів уроку.

Санітарно-гігієнічні вимоги:

- попередження розумової й фізичної перевтоми;

- забезпечення чистого повітря, сприятливого температурного режиму, норм висвітлення в навчальних приміщеннях;

- відповідність матеріально-технічного устаткування навчальних приміщень фізичним даним учнів.


5. Класифікація типів і видів уроків з професійно-теоретичної підготовки

В основі класифікації типів уроків теоретичного навчання лежить основна дидактична мета, яку планується досягти на уроці. Вид уроку визначається методикою його проведення.

Типи й відповідні їм види уроків наведені в табл.1. Таблиця 1

Типи й види уроків теоретичного навчання

№ п/п

Тип уроку

Вид уроку

Основна дидактична мета

1

Урок засвоєння нових знань

Лекція., бесіда, евристична бесіда, самостійна робота з літературою, розповідь, екскурсія, перегляд кінофільму з обговоренням, робота з електронними підручниками, електронними носіями інформації й т.і.

Сприйняття й первинне усвідомлення нової інформації, запам'ятовування основних істотних фактів, понять, закономірностей

2

Урок закріплення й удосконалювання знань, умінь, навичок

Практична робота, лабораторно-практична робота, самостійна робота, семінар, дискусія, виконання вправ, дидактичні ігри, робота з навчальними програмами на комп'ютері, бінарний урок т.д.

Вторинне усвідомлення нового навчального матеріалу шляхом відтворення й застосування набутих знань у практичній діяльності, закріплення знань і формування вмінь

3

Урок узагальнення й систематизації нових знань і вмінь

Ділова гра, рольова гра, аналіз конкретних ситуацій, конкурс, дискусія, науково-практична конференція, захист рефератів, самостійна робота з літературою, лабораторно-практична робота і т.д.

Узагальнення й систематизація наявних знань і вмінь по темі, розвиток критичного й творчого мислення, усвідомленої активності учнів. Формування вмінь по прийняттю розв'язків у нестандартних ситуаціях

4

Комбінований урок

Змішаний (використовуються елементи різних видів уроку)

Сприйняття, закріплення, удосконалювання, застосування й контроль знань, умінь учнів

5

Контрольно-перевірочний урок

Письмова контрольна робота, залік, тестування, бесіда для фронтального опитування, робота з контролюючими програмами на комп'ютері, ущільнене опитування і т.д.

Виявлення рівня усвідомленості й глибини знань, перевірка й оцінка вмінь і навичок, їх практичного застосування, одержання даних для атестації

Можна окремо виділити групи нетрадиційних уроків:

- у вигляді змагань і ігор (конкурси, турніри, вікторини, брейн-ринги й т.і.);

- публічного спілкування (прес-конференції, диспути, взаємне навчання й т.і.);

- опора на фантазію учнів ( урок-казка, урок-легенда, урок-матриця ідей, урок-винахід і т.п.);

- уроки, які комбіновані з іншими організаційними формами навчання :

( урок-консультація, урок-семінар, урок-залік і т.п.), засновані на нетрадиційній діяльності учнів ( уроки-взаємонавчання, уроки-суди, уроки-співробітництва, уроки-самоврядування й т.і.);

- інтегровані, бінарні.

При розробці системи уроків по конкретній темі, необхідно враховувати запланований рівень засвоєння знань і вмінь учнів, який буде досягатися на даному уроці й відбиватися в навчальній меті через конкретні дії учнів. Виходячи з діяльності учнів на уроках різних типів, співвідношення змісту уроків і рівнів засвоєння знань і вмінь учнів можливо подати в такому виді (табл.2.).

Таблиця 2

Співвідношення цілей уроку й рівнів засвоєння знань і вмінь

№ п/п

Тип уроку

Узагальнююча навчальна мета

Конкретизована мета у вигляді діяльності учнів

Рівень засвоєння знань і вмінь

1

Урок засвоєння нових знань

Формування основних понять і визначень, запам'ятовуван-ня учнями нової інформації


Учні довідуються, розрізняють, класифікують по відомій підставі

( при зовнішній опорі)



I рівень засвоєння учнівський (знання знайомства)

2

Урок закріплення й удосконалення

знань, умінь і навичок



Закріплення знань і формування практичних умінь учнів застосовувати знання в типових ситуаціях

Учні описують, визначають, знаходять, становлять, виділяють, пояснюють, обчислюють, демонструють, відтворюють ( без зовнішньої підказки, по пам'яті)

II рівень засвоєння – репродуктив-

ный ( знання-копії)



3

Урок узагальнення й систематизації нових знань і вмінь

Узагальнення знань і вмінь учнів, застосування їх для розв'язання нестандартних ситуацій, формування вмінь розв'язання творчих завдань

Учні видозмінюють, реорганізують, узагальнюють, систематизують, спрощують, ускладнюють, знаходять причинно-наслідкові зв'язки, оцінюють значимість даних, формують нові цілі й визначають алгоритм розв'язання нестандартних завдань

III рівень засвоєння - евристичний (рівень умінь і навичок) або

IV рівень засвоєння – творчий

( залежно від рівня розв'язуваних завдань)


4

Комбінований

урок


Формування системи нових понять, запам'ятовування, застосування нових знань для розв'язання практичних завдань

Учні відтворюють, описують, пояснюють, обчислюють, формулюють ( без зовнішньої підказки)

II рівень засвоєння – репродуктив-

ний ( знання-копії)




6. Структурні елементи уроку

Елементи уроку обумовлені завданнями, які мають бути вирішені на уроках для успішного досягнення певних дидактичних цілей. Тому кожний тип уроку має властиву тільки йому структуру, яку створює набір конкретних елементів.



1. Організаційна частина. До неї відносяться поздоровлення, перевірка підготовленості учнів до уроку, виявлення відсутніх, повідомлення плану роботи. Ціль її - мобілізувати учнів до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці.

2. Мотивація навчальної діяльності припускає формування в потребі вчитися, вивчення конкретного навчального матеріалу, містить повідомлення теми, мети й завдань уроку. Поява мотивів для навчання сприяє чіткеому усвідомленню її мети - кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й учнів.

3. Стимулювання навчальної діяльності необхідно для розвитку в учнів інтересу до вивчення нової теми. Може здійснюватися за допомогою введення додаткової (вторинної) навчальної інформації, після чого буде викладатися основна, а також завдяки створенню викладачем проблемних, імітаційних або ігрових ситуацій.

4. Перевірка знань учнів означає перевірку письмового домашнього завдання, проведеної різними методами контролю залежно від поставленої мети: усна перевірка (опитування), вибіркова письмова перевірка за допомогою карток-завдань.

5. Актуалізація опорних знань покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією й сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями. Щоб пояснення було зрозуміле учнем, необхідно нагадати попередній вивчений матеріал, на базі якого необхідно засвоювати нові знання.

6. Пояснення нового матеріалу полягає не тільки у викладанні, але й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань. Для успішного засвоєння учнями нових знань викладачеві необхідно подбати про їхнє сприйняття, розуміння, закріплення й застосування. Бажано, щоб під час пояснення нового матеріалу між учнями й викладачем існував зворотний зв'язок для з'ясування неясних моментів.

7. Діагностика правильності засвоєння учнями знань допомагає викладачеві з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту, невміння або хибності виконання інтелектуальної або практичної дії учнем. Вона може бути здійснена ​​за допомогою серії оперативних короткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронтальних опитувань. За допомогою комп'ютерної техніки діагностика може бути здійснене оперативно. Результати її відкривають для викладача чітку картину диференційованості учнів за рівнем засвоєння навчального матеріалу.

8. Закріплення нового матеріалу здійснюється за допомогою вибіркового фронтального опитування учнів або за допомогою невеликої самостійної роботи. Для цього викладач повинен підібрати питання, завдання, що сприяють приєднанню нових знань у систему засвоєних раніше знань, умінь і навичок.

9. Підведення підсумків уроку припускає коротке повідомлення про виконання наміченої мети, завдань уроку. Викладач аналізує, що нового довідалися учні на уроці, якими знаннями й уміннями опанували, яке значення мають ці знання для наступного вивчення предмета. У підсумках уроку повинні бути відбиті позитивні й негативні аспекти діяльності групи й окремих учнів, оцінена їхня робота.

10. Повідомлення домашнього завдання містить пояснення змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці.

7. Взаємозв'язок типу й структури уроку

Залежно від мети уроку викладач може використовувати перераховані структурні елементи, визначаючи їх послідовність. Послідовність проведення уроку пов'язана з його структурно-логічною схемою, яка відбиває алгоритм діяльності викладача, спрямований на виконання навчально-розвиваючих і виховних цілей і завдань. Педагогічна майстерність викладача проявляється в усвідомленні місця й значення конкретного уроку в рамках теми програми, визначенні доцільної структури уроку, методів і прийомів його проведення.

Дидактичні вимоги до структури уроку теоретичного навчання можна визначити такими:

- відображення логічної послідовності кроків навчання, що випливає із сутності навчального матеріалу й розв'язання поставлених дидактичних завдань;

- комбінація структурних елементів уроку в такому виді, щоб вони відбивали основні етапи навчального процесу й сприяли досягненню мети;

- облік місця уроку й дидактичної ролі в загальній системі уроків;

- передбачення на кожному етапі уроку не тільки послідовності дій викладача, але й учнів, а якщо ні, то погіршиться результат навчання;

- тривалість кожного елемента залежить від його змісту й ролі в розв'язанні дидактичної мети уроку. Якщо матеріал має ознайомлювальний характер, то можна вибрати усний виклад, а закріплення подається як домашнє завдання. Якщо матеріал вимагає активізації мислення учнів, то може бути проведена евристична бесіда, або розв'язання пошукових завдань і т.п.;

- кожний структурний елемент повинен виконувати певну роль на уроці, кількість структурних елементів повинна бути раціональною;

- структура уроку повинна бути гнучкою, змінюватися залежно від типу уроку й системи дидактичних завдань і дозволяти викладачеві контролювати й корегувати реальні умови уроку.

Залежно від типу уроку можна рекомендувати наступну структуру й відповідні методи й прийоми навчання (табл. 3.).

Таблиця 3

Зразкова структура уроків теоретичного навчання різних типів




п/п

Тип уроків

Структура уроків

Методи й прийоми навчання

1

2

3

4

1.



Урок засвоєння нових знань


Організаційна частина





Повідомлення теми й цілей уроку



Мотивація навчальної діяльності учнів

Розкриття професійної значимості тем

Актуалізація опорних знань і вмінь учнів, перевірка домашнього завдання


-усне фронтальне опитування;

-тестове опитування;

-короткочасна письмова робота;

- взаємоопитування і рецензування відповідей



Повідомлення нового навчального матеріалу за планом уроку

постановка питань під час пояснення навчального матеріалу;

евристична бесіда;

проблемний виклад навчального матеріалу;

застосування навчальних посібників;

перегляд кінофільмів з обговоренням;

робота з електронними носіями інформації



Закріплення знань учнів по кожному пункту плану викладу навчального матеріалу

  • робота з опорними

структурно-логічними конспектами;

  • заповнення таблиць

роздавального матеріалу;

  • обговорення основних питань вивчаємого матеріалу;

  • робота в малих групах по виконанню завдань;

  • самостійна робота з літературою.

Виявлення ступеня розуміння учнями досліджуваного матеріалу, уточнення окремих висновків і

положень, відповіді на запитання учнів



  • бесіда;

  • пояснення;

  • обговорення питань, що викликали труднощі в учнів;

  • залучення учнів до аналізу помилок.

Підведення підсумків уроку, повідомлення домашнього завдання


  • оцінка роботи всієї групи й окремих учнів;

  • - дебрифинг;

  • - інструктування по виконанню домашнього завдання.

2.



Урок закріплення й удосконалення знань, умінь, навичок

Організаційна частина





Повідомлення теми й цілей уроку




Мотивація навчальної діяльності учнів

  • пояснення значимості професійних знань і вмінь для майбутньої роботи







Відтворення й корекція опорних знань, умінь, навичок

  • виконання вправ;

  • фронтальне опитування;

- бліц-опитування;

- взаємоопитування;

- тестовий контроль;

- технічний диктант;

- пояснення складних питань викладачем;

- відтворення опорних конспектів і їх окремих граф;

- аналіз виробничих ситуацій.


Повідомлення або самостійна робота учнів по засвоєнню нової навчальної інформації

- бесіда;

- самостійна робота з літературою;

- самостійна робота з електронними посібниками, навчальними програмами, у мережі Internet.





- виконання типових завдань;

- розробка типових технологічних процесів;

- дидактичні ігри для формування знань, умінь на репродуктивному рівні ;

- обговорення й прийняття рішень у конкретних виробничих ситуаціях;

- робота в малих групах;


Корекція знань і вмінь учнів, усунення пробілів у їхніх знаннях і вміннях

- бесіда;

- пояснення;

- відповіді на запитання учнів;

- робота учнів з дидактичними матеріалами, опорними конспектами, кресленнями, схемами й т.і



Перевірка й оцінка знань і вмінь учнів

-обговорення результатів виконаних учнями завдань;

- взаємооцінка й самооцінка, рецензування й т.і;



Підведення підсумків уроку. Повідомлення домашнього завдання

- оцінка навчальної діяльності учнів на уроці;

- обговорення типових помилок;

- дебрифинг;

- рекомендації з виконання домашнього завдання



3.

Урок узагальнення й систематизації знань і вмінь

Організаційна частина Повідомлення теми й завдань уроку




Мотивація навчальної діяльності учнів

  • посилання педагога на конкретні нестандартні виробничі ситуації з метою з'ясування, які знання й уміння необхідні для їхнього розв’язання.

  • Зв'язок матеріалу уроку з досвідом учнів.

Актуалізація й корекція опорних знань і вмінь

  • обговорення евристичних питань на виявлення причинно-наслідкових зв'язків ;

  • проведення аналізу, оцінки, порівняння ;

  • виділення головного, узагальнення й систематизація.

Одержання нових знань і вмінь шляхом постановки й вирішення проблем, заснованих на узагальненні й систематизації отриманих знань і вмінь

- оглядова проблемна лекція;

- інтерактивна лекція;

- ділова (рольова) гра;

- виконання прогностичних завдань;

- мозковий штурм;

- діагностичні завдання;

- робота в малих групах;

- завдання по прийняттю рішеь у нестандартних ситуаціях.









Поетапне обговорення ходу розв'язання проблеми

- дискусія ;

- бесіда ;

- методи «акваріум», «мікрофон»;

- «опитування експертів» і інші.








Підведення підсумків уроку

  • Дебрифинг

Оцінка навчальної діяльності учнів на уроці

  • рейтингове оцінювання; взаємо- й самооцінка

Повідомлення домашнього завдання

  • інструктування по виконанню домашнього завдання

4


Комбінований урок

Організаційна частина




Повідомлення теми й завдань уроку




Мотивація навчальної діяльності учнів

- роз'яснення практичного значення навчального матеріалу для майбутньої професійної діяльності

Актуалізація опорних знань і вмінь


- фронтальне опитування;

- бліц- опитування;

- ущільнене опитування;
- тестовий контроль;

- робота з картками- завданнями;

- технічний диктант т.д..


Засвоєння нового навчального матеріалу

Варіанти:

- повідомлення навчального матеріалу викладачем із застосуванням наочності й технічних засобів навчання;

- дворазове викладання навчального матеріалу (з опорним конспектом);

- самостійне засвоєння знань учнями шляхом роботи з підручником, електронними носіями інформації, перегляду кінофільму й т.п.



Первинне закріплення й повторення нового навчального матеріалу

- бесіда;

- взаємоопитування і рецензування відповідей;

-технічний диктант;

- тестування і т.д..



Формування вмінь по застосуванню знань на практиці

Підведення підсумків уроку й оцінки

Повідомлення домашнього завдання

Організаційна частина



-виконання усних, письмових і практичних завдань;

- розв'язок завдань;

- розробка технологічних процесів;

- виконання графічних робіт;

- вправи на вимір і складання схем і т.д..


- само- й взаємооцінка;

- дебрифинг ;



- інструктування по виконанню домашнього завдання.

5.

Перевірочний,

контрольно-перевірочний урок



Організаційна частина




Повдомлення цілей і завдань уроку

Актуалізація опорних знань і вмінь

- бесіда ;

- створення проблемних ситуацій ;

- рецензування відповідей

- взаємне опитування.



Видача завдань, повідомлення про послідовність і способи їх виконання, відповіді на запитання

- бесіда;

- пояснення.



Самостійна робота учнів по виконанню завдань на застосування знань у стандартних і нестандартних умовах

- репродуктивний;

- частково-пошуковий;

- проблемний;

- дослідницький;

-аналіз конкретних виробничих ситуацій.


Перевірка, аналіз і оцінка виконаних завдань

- взаємооцінка;

- самооцінка;

-оцінка експертами.


Підведення підсумків уроку й повідомлення домашнього завдання

  • дебрифинг;

  • інструктування по виконанню домашнього завдання

Використана література



  1. І.П.Підласий. Як підготувати ефективний урок. Київ, «Радянська школа», 1989.

  2. Ю.Б. Зотов. Организация современного урока, М., «Просвещение», 1989.

  3. Педагогический поиск, опыт, проблемы, находки. Учитель, которого ждут., М., «Педагогика», 1988.

  4. Професійна освіта. Теорія і практика, науково-методичний бюлетень,

№ 1-2, 1998.

  1. І.Є.Сілаєва, О.П.Микуляк. Підготовка викладача до уроку загально-технічних і спеціальних дисциплін. Методичні рекомендації., ДІПО ІПП, Донецьк, 2002.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка