Сучасний урок. Самоаналіз сучасного уроку



Скачати 419.72 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації01.12.2016
Розмір419.72 Kb.
  1   2
СУЧАСНИЙ УРОК.

САМОАНАЛІЗ СУЧАСНОГО УРОКУ

МЕТОДИЧНИЙ ТРЕНІНГ

Л. Г. Прокопенко,

заступник директора

з навчальної і методичної роботи

Дем’янівської ЗОШ Донецької обл..

Мета тренінгу:


  • розширити знання педагогічного колективу про сучасні форми і методи навчання і на основі цієї інформації формувати в педагогів навички ефективної взаємодії з учнями;

  • підтримати педагогічні пошуки, творчу ініціативу вчителів.


Форма проведення: методичний тренінг.
Тренер: заступник директора з навчальної і методичної роботи.
Учасники: вчителі.
Матеріали для семінару: картки «Правила роботи в групі», кольоровий папір, ножиці, роздаткові картки з інформаційним матеріалом, кольорові фішки, аркуші формату А-3, фломастери

ХІД СЕМІНАРУ


Т е р е н е р. Сьогодні ми з вами зібралися на занятті, яке проводиться у формі методичного тренінгу. Тренінг – це продуктивний і цікавий процес. Одночасно з отриманням нової інформації ми будемо обговорювати незрозумілі моменти, задавати питання, ділитися власним досвідом, накопичувати досвід колег.

Тема нашого тренінгу:«Сучасний урок. Який він? Самоаналіз сучасного уроку».

Гаслом нашої роботи будуть слова К. Ушинського «Учитель як фахівець живе доти, поки вчиться».

Основними завданнями нашого тренінгу є:


  • Поглиблення уявлень учасників тренінгу про сучасний урок;

  • Вдосконалення навичок робити самоаналіз уроку;

  • Формування в учителів уміння працювати в команді;

  • Розвиток навичок активного слухання, ефективного спілкування;

  • Навчання різноманітним прийомам вербального спілкування;

  • Навчання спілкуватися толерантно;

  • Розвиток навичок відповідальної поведінки.


МЕТОДИКА «КРИГОЛАМ»

Мета: створити умови для ефективної роботи, забезпечити доброзичливу атмосферу.

Т р е н е р : Ми всі члени одного колективу, добре знаємо один одного, при цьому кожен має свій внутрішній світ. Я пропоную хоча б трішки відкрити завісу (пропонує учасникам):



  • назвіть своє улюблене заняття;

  • з яким квіткою ви себе асоціюєте?

- Як бачимо, у цьому кабінеті зібралися найрізноманітніші за кольором, формою, ароматом квіти. За умови правильного підходу їх можна об’єднати в прекрасний букет. А для того. щоб досягти гармонії в цій композиції, необхідно повторити правила співпраці, взаємодопомоги, якими будемо керуватися під час тренінгу, працюючи колективно і в групах.
МЕТОДИКА «ПРАВИЛА ДЛЯ ГРУПИ»

Мета: активізувати учасників до роботи в групі, уміти знаходити засоби вербального спілкування, формувати толерантність, тактовність.

Т р е н е р. А зараз ми об’єднаємось в групи за кольоровими фішками і повторимо правила роботи в групах.



Правила прикріплюються на дошку.
МЕТОДИКА «БУКЕТ ОЧІКУВАНЬ»

Мета: сприяти формуванню позитивної самооцінки й усвідомлення унікальності особистості кожної людини.

Кожному учаснику видається кольоровий аркуш паперу.

Т р е н е р. Правила вибрані, можна братися за роботу. Що ж нам дасть сьогоднішня наша зустріч? Необхідно вирізати з кольорового паперу квітку, з якою ви себе асоціюєте, написати на квіточці, що ви очікуєте від цього тренінгу, озвучити, але поки залишити її на столах.



Учасники семінару заповнюють листочки.

- Як відомо, традиційна система навчання орієнтована на навчальний предмет, а не на особистість учні, на репродуктивний характер діяльності, вербальні методи, переважно, авторитарний стиль навчання, жорстку регламентацію навчального процесу, перевагу уроку, перш за все комбінованого, як основної форми організації навчання. Цим вона демонструє свою нездатність виконати завдання, які стоять перед сучасною освітою.

Сучасна методична література популяризує величезну кількість методів і форм, які дозволяють установлювати нові взаємини між учителем та учнями, підвищувати ефективність і результативність навчального процесу. Як же розібратися в невичерпному потоці цієї інформації, які форми і методи використовувати, щоб цей урок став дійсно результативним? Дуже часто вчитель стикається з проблемами: у якій формі провести урок, які взагалі існують типи уроків, як правильно провести самоаналіз уроку. Кожен проведений педагогом урок є унікальним і відрізняється від інших метою, змістом, методами, структурою тощо.

Існує більше десяти типологій уроків, що пояснюється різноманітністю ознак, за якими класифікують заняття. Найважливішою складовою навчально-виховного процесу, його початковою точкою є дидактична мета. Тому найбільш реальною і наближеною до практики є типологія, в основі якої лежить зазначений критерій. Ця класифікація, що її розробили Оніщук, Щукіна, Сорокін, Харламов, має такий вигляд:



  • урок формування знань;

  • урок формування та вдосконалення навичок і вмінь;

  • урок застосування знань, умінь і навичок;

  • урок узагальнення та систематизації знань;

  • урок контролю та корекції знань, умінь і навичок;

  • комбінований урок.

Кожне з цих занять може проводитися в різних формах (лекція, гра, віртуальна подорож, практична робота, тренінг тощо). Тому важливо в поурочних планах окремо записувати тип уроку та його форму проведення й обов’язково чітко сформулювати мету. Тип уроку вчитель вибирає залежно від місця цього заняття в межах теми, його змісту, завдань, віку учнів, власного досвіду та ін. Проте, яким би урок не був, він має відзначатися результативністю в сучасних умовах навчання.
МЕТОДИКА «АСОЦІАТИВНИЙ РЯД»

Мета: активізувати мислення учасників тренінгу шляхом висловлення власних думок, розкрити сутність поняття, поділитися досвідом з колегами, визначити аспекти проблеми.

Робота в групах, презентація результатів

Т р е н е р. Кожна група повинна записати характерні ознаки сучасного уроку на основі перших літер поняття «сучасний урок».

Наприклад:

С – самовираження, самостійність, самоосвіта;

У – успішність, урізноманітнення, удосконалення;

Ч – чіткість, чесність, чуйність;

А – актуальність, активність, аналітичність;

С – самоконтроль, саморегуляція, системність;

Н – навички, науковість, наполегливість;

– ИЙ


У – уміння, упевненість, універсальність;

Р – раціональність, результативність, різноманіття;

О – оптимальність, організація, об’єктивність;

К – комфорт, корекція, контроль.

Т р е н е р . Озвучимо і порівняємо ваші записи. До вашої уваги пропонується загальна картина сучасного уроку.

Презентація «Сучасний урок» (плакат вивішується на дошку)
МЕТОДИКА «ПРОЕКТ «СУЧАСНИЙ УРОК. ЯКИЙ ВІН?»

Мета: поглибити уявлення про теоретичні засади сучасного уроку: його характерні ознаки, етапи, стадії, функції, методи.

- Опрацюйте в групах інформаційний теоретичний матеріал, поділіться своїми думками.



Робота в групах, презентація результатів

  1. Для сучасного уроку характерними ознаками є:

    • гуманітарний потенціал і гуманізація навчання;

    • варіативність і гнучкість структури уроку;

    • спрямованість уроку на особистість учня;

    • системний підхід до архітектури уроку та процесу навчання;

    • спрямованість уроку на головне – генералізацію навчання;

    • повне засвоєння нового матеріалу на уроці;

    • оптимізація форм роботи на уроці;

    • економія часу в шкільному навчанні.

  2. У підготовці до уроку визначають три етапи:

    • діагностичний, що передбачає вивчення особливостей та інтересів учнів, їхній рівень підготовки до уроку, аналіз навчального матеріалу;

    • прогнозування, яке передбачає вибір найоптимальнішої стратегії навчання учнів та оцінку різних варіантів уроків у контексті обраної стратегії;

    • планування, що має на меті створення плану та програми управління навчальною діяльністю учнів.

  3. Складання плану уроку передбачає три стадії:

    • визначення мети;

    • розробку дидактичної моделі процесу навчання;

    • визначення структури уроку.

При цьому враховуються такі функції:

  • конструктивна;

  • організаційна;

  • комунікативна;

  • гностична;

  • когнітивна;

  • розвивальна;

  • аксіологічна;

  • мобілізаційна;

  • дослідницька.

4. Креативні методи навчання:

    • метод придумування;

    • метод «Якби…»;

    • метод образної картини;

    • метод гіперболізації;

    • метод аглютинації;

    • метод «мозкового штурму»;

    • метод синектики;

    • метод інверсії;

    • метод складання матриці;

    • метод «морфологічного аналізу»;

Методи продуктивного навчання:

    • когнітивні методи;

    • метапредметні методи;

    • метод емпатії;

    • метод змістовного бачення;

    • метод символічного бачення;

    • метод евристичного спостереження;

    • метод конструювання понять;

    • метод гіпотез.


МЕТОДИКА «МОДЕЛЬ НЕТРАДИЦІЙНОГО УРОКУ»

Мета: удосконалити знання про нетрадиційні форми навчання; стимулювати вчителів працювати творчо, використовуючи нетрадиційні методики.

- Для осучаснення навчальної діяльності, наповнення її новим змістом можна пропонувати готову інформацію, а можна знайомити з методами її отримання за допомогою самостійного пошуку. Запровадження нетрадиційних методик стимулює творчість учнів, створює сприятливі умови для співпраці, формує цілісну особистість. Пропоную для опрацювання декілька моделей нетрадиційних уроків.



Робота в групах, презентація результатів.

КОМП’ЮТЕРНИЙ УРОК

1. Основними частинами комп’ютерного уроку є:



    • вступ;

    • організаційна частина;

    • актуалізація зон актуального та найближчого розвитку (засвоєння опорних ЗУН);

    • закріплення матеріалу, повторення та застосування;

    • контроль засвоєння;

    • корекція;

    • узагальнення;

    • домашнє завдання.

  1. Вид комп’ютерного уроку залежить від загальної дидактичної структури уроку, варіанта використання ІКТ, обсягу делегованих комп’ютеру функцій учителя, виду використовуваних комп’ютерних засобів (текстові, відео, аудіо).

  2. Для плану конкретного комп’ютерного уроку вчитель:

  • складає тимчасову структуру уроку;

  • із резервів комп’ютерного забезпечення відбирає найбільш ефективні засоби, розглядає доцільність їх застосування;

  • відібрані матеріали слід оцінити і в часі, адже їхня тривалість не повинна перевищувати санітарних вимог і норм;

  • запланувати резерв часу;

  • зі знайдених матеріалів (файлів) скласти презентаційну програму;

  • при плануванні досягнення визначених цілей передбачити їх поетапну діагностику.


УРОКИ – МАНДРІВКИ

Одним із найцікавіших нетрадиційних уроків упродовж усіх етапів вивчення матеріалу є уроки – мандрівки.

Особливість цих занять полягає в тому, що їх можна проводити як в умовах класного приміщення (заочні мандрівки: урок-екскурс, урок-подорож, урок-«картинна галерея»), так і поза ним (очні мандрівки: урок-екскурсія, урок-марафон).

Педагогічний досвід підтверджує наявність наступних етапів у структурі уроку-мандрівки:



І. Організаційний момент.

  1. Привітання та побажання гарного настрою.

  2. Перевірка готовності учнів до заняття.

ІІ. Ознайомлення з темою та правилами проведення уроку-мандрівки.

ІІІ. Постановка мети і завдань.

ІV. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь та навичок.

  1. Фронтальне опитування.

  2. Елементи дискусії. Відповідь на проблемне запитання.

Фізкультхвилинка.

  1. Індивідуальна робота учнів.

  2. Робота в групах. Виконання завдань творчого або дослідного характеру.

  3. Дидактична гра з елементами змагання.

V. Підсумок уроку.

  1. Підсумкова бесіда.

  2. Оцінювання роботи учнів на уроці.

  3. Загальна оцінка діяльності класу.

VІ. Домашнє завдання практичного характеру.

Мета таких уроків: зацікавити всіх учнів; створити атмосферу невимушеності та веселий настрій у дітей; стимулювати до розвитку творчих задатків учнів: кмітливості, логічного мислення, уяви; швидко орієнтуватися в особистих знаннях, використовувати їх на практиці.

Ефективність такої нетрадиційної форми організації навчальної діяльності учнів залежить від підготовки вчителя та учнів до уроку. Спочатку треба визначити тему, мету, тип уроку-мандрівки, скласти логічну послідовність уроку, продумати організаційні заходи і шляхи підготовки учнів до уроку.

Для очних мандрівок це:


    1. ознайомлення учнів з темою, метою і місцем екскурсій (марафонів);

    2. актуалізація знань про правила дорожнього руху, правила дорожнього руху, правила поведінки на природі й на вулиці;

    3. поділ класу на групи;

    4. ознайомлення учнів із проблемно-пізнавальними завданнями;

    5. добір наочності.

Якщо це урок-марафон, то слід підготувати кабінети-зупинки, таблички з назвами станцій, маршрутні завдання.

Для уроків-мандрівок слід виготовити карту або план, за яким триватиме подорож країною Математики (математичним океаном, до замку Логіки тощо).

Під час проведення таких уроків дуже важливо підбити підсумок заняття, визначити переможця, вказати недоліки.

Фрагмент уроку-подорожі з математики за картою

Тема уроку: «Розв’язування задач на додавання й віднімання десяткових дробів».

На попередньому уроці клас слід поділити на команди; обрати капітанів команд, вид транспорту для подорожі. Під час уроку карта подорожі країною Математики, наочність прикріплені на дошці. На карті зображено міста: Теоретичне, Загадкове, Невідоме, Кома, Логічне, Задачне, Швидкісне. Для того, щоб перебратися з одного міста в інше, слід розв’язати завдання, умови яких відповідають назвам міст. Команда, яка швидше впорається із завданням, отримує кружечок. Перемагає та команда, яка має найбільшу кількість кружечків.

Щоб пізнати нове, необхідне бажання. Тому на уроках слід створити такі умови, щоб учень з задоволенням приймав активну участь і творчо працював.

ІНТЕГРОВАНІ УРОКИ

Відома в наш час думка, що учень – це не посудина, яку потрібно заповнити, а факел, який слід запалити, завоювала широке визнання. Прагнучи запалити цей факел, домогтися глибоких, міцних знань, а головне – стійкого інтересу до предмету, творчі педагоги випробують багато нестандартних форм та методів навчання.

У сучасному педагогічному процесі значного розвитку набула ідея предметної інтеграції. Втілюють її шляхом інтегрованих уроків, підготовка до яких передбачає:

а) аналіз річного календарного планування;

б) зіставлення матеріалу різних предметів для визначення споріднених тем;

в) «конструювання» заняття;

г) визначення завдань уроку, написання плану-конспекту.

Інтегрованим можна назвати урок, метою якого є «спресувати» споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми та систематизувати його. Тоді учні пізнають явища, поняття, закономірності природи з різних боків.

Методика інтегрованих уроків потребує витрат часу на підготовку, а це не сприяє збільшенню їх кількості. Та якщо такі нестандартні заняття відбуваються в системі, то ця робота вносить у звичайне шкільне життя новизну, певною мірою знімає чіткі межі предметного викладання, допомагає дітям емоційно і системно сприйняти деякі поняття, закони та явища природи, дає відчутні результати в розвитку пізнавальних здібностей школярів, виховує гармонійно розвинену особистість, розвиває почуття прекрасного і вміння насолоджуватися навколишньою красою.

Доречно виокремити кілька предметів, з якими найлегше інтегрувати практично будь-який предмет шкільного курсу. Це інформатика, географія, біологія, хімія, музика та образотворче мистецтво, література.



Приклад інтегрованого уроку.

Для учнів 7-х класу, після вивчення теми «Атмосферний тиск», проводиться інтегрований позакласний захід на тему «Газообмін у легенях і тканинах», в якому беруть участь різні вчителі-предметники. Наприклад:



  • учитель хімії – ознайомлює учнів з властивостями оксисену, окисненням;

  • учитель фізики – нагадує про явище дифузії, ознайомлює з поняттям парціального тиску, аналізує зміну тиску газів під час дихання;

  • учитель біології – пояснює суть дихання, зміну складу повітря під час дихання, парціальний тиск, газообмін, перенесення газів кров’ю, закон збереження енергії (з висловлювань Тімірязєва про фотосинтез), сполучення оксисену з залізом в еритроцитах, вплив оксисену на рівень гемоглобіну в крові, вплив шкідливих речовин на рівень оксисену в крові, джерела поповнення оксисену на нашій планеті;

  • учитель літератури – ознайомлює з повчальною казкою Ф. Кривіна «Окиснення», уривком із детективу «Точки і лінії» (дія отрути на дихання), віршем Л. Мартинова «Повітря»;

  • учитель математики – розв’язує практичну задачу: скільки потрібно кисню для дихання на хвилину, годину, добу?

  • учитель фізичної культури – роз’яснює зв’язок гіподинамії та гіпоксії, обговорює процес відновлення дихання в спортсмена і не спортсмена на фініші, наголошує на необхідності занять фізкультурою;

  • медична сестра – пояснює причини кесонної хвороби, можливості людини в екстремальних ситуаціях, випадки з медичної практики;

  • учитель історії – обговорює факт загибелі людей на повітряній кулі «Зеніт» у 1862 році;

  • учитель географії – аналізує елементний склад різних оболонок Землі, ознайомлює з фактами забруднення атмосфери;

  • учитель екології – роз’яснює екологічну ситуацію на Донеччині, ознайомлює учнів з картами забрудненості повітря на території області.

Отже, за мінімальних затрат можна досягти високого і стійкого пізнавального інтересу, сформувати глибокі знання учнів, створити ситуацію наукового пошуку, коли учень сам стає першовідкривачем відомих істин. Проведення нестандартних уроків відповідає тенденціям сучасного уроку, зокрема таким, як відмова від авторитетного стилю навчання, курс на ініціативу учнів, увага до вироблення вміння самостійно працювати, обґрунтовано приймати рішення, набувати необхідних життєвих компетенцій.

УРОКИ – ЗМАГАННЯ

Суть уроків-змагань полягає в тому, щоб у нетрадиційній ігровій формі залучити учнів класу до отримання певної суми знань або перевірити сформований рівень знань, умінь та навичок, отриманих на попередніх уроках. Уроки-змагання швидше покликані узагальнити, систематизувати і перевірити знання учнів.



Мета таких уроків – навчити школяра швидко орієнтуватися в особистих знаннях, використовувати їх на практиці, розвивати логічне мислення, вміння аналізувати, синтезувати, класифікувати, узагальнювати певні поняття і явища; прищепити любов до певного предмета, бажання вчитися й підвищувати колективізм, відповідальне ставлення до доручення тощо.

Підготовка до такого уроку починається задовго до самого заняття. Найкраще така форма проведення уроку зарекомендувала себе на підсумкових уроках з певної теми. Приступаючи до вивчення нового розділу, вчителю слід повідомити учням, що наприкінці теми заплановано урок-змагання. Тоді до підготовки його залучиться весь клас на чолі з учителем. Це стимулюватиме краще засвоєння учнями знань.

Учитель здійснює спостереження за учнями на різних уроках і в позаурочний час, щоб виявити рівень знань учнів з досліджуваної теми, рівень зацікавленості тим чи іншим навчальним поняттям, активність чи неактивність учнів під час традиційних уроків, постійно мотивуючи необхідність знань для навчальних командних змагань.

Під час спостережень здійснюють тестові опитування, анкетування з метою виявлення лідерів класу через відповіді дітей на запитання, щоб навколо них сформувати команди гравців, які були б приблизно рівносильні за інтелектом, за кількістю хлопчиків і дівчаток, за типом темпераменту учнів, за стилем навчання, за бажаннями гравців.

До змагань слід підготувати кількох асистентів (ними можуть бути і старшокласники), які б стежили за дисципліною в командах, дотриманням певних правил, записувати бали у турнірній таблиці, що створювало б загальну позитивну налаштованість на гру.

Якщо урок-змагання є підсумковим уроком з певної теми, то на попередніх уроках цю тему розігрують на відповідних ігрових навчальних ситуаціях, дітей залучають до роботи з додатковою літературою, вони отримували певну інформацію самостійно в позаурочний час. За такої інформації навчальної діяльності діти швидко орієнтуватимуться в завданнях і зводитиметься до мінімуму велика різниця між командними результатами наприкінці змагань.

До складу журі можна ввести інших вчителів, заступника директора школи, педагога-організатора, батьків, медпрацівника. Перед початком змагань голова журі має чітко роз’яснити критерії оцінювання.

Щодо критеріїв, то їх можуть розробляти самі учні в період підготовки до змагань. Чим більше школярі будуть залучені до підготовки турніру, тим кращий результат вони покажуть під час гри.



Виготовлення наочності: емблеми, назви команд, девізи, музичне оформлення уроку – також велика ділянка роботи в підготовчий період, до якої слід максимально залучати учнів.

Фрагмент уроку-змагання з економіки

Тема уроку: «Людина та її потреби. Що необхідно для задоволення основних потреб людини?»

На попередніх уроках було детально розглянуто фізіологічні, духовні, матеріальні та психічні потреби людини.

Клас поділено на 4 динамічні групи. Чим менша команда, тим більша активність кожного гравця зокрема. Усі завдання уроку мають узагальню вальний характер.

Завдання 1. Перелічити потреби новонароджених і дорослих (завдання на правильність). Висновок: «Росте людина – ростуть потреби. Усі потреби можна задовольнити працею, спільнотою людей та за допомогою грошей».

Завдання 2. Класифікувати потреби людей за різними заняттями (завдання на швидкість і точність). З переліку потреб вибрати потреби журналіста і водія. Перед гравцями на столі є картки з написами: автомобіль, ручка, блокнот, водійські права, мікрофон, карта шляхів, аптечка, магнітофон, комп’ютер, вогнегасник, запаска, портфель, відеокамера, набір інструментів, уміння вести бесіду тощо. Висновок: «Кожна професія має свої потреби».

Завдання 3. Скласти перелік потреб перукаря, лікаря, вчителя, бухгалтера тощо. Або дати однакове завдання всім командам, хто з них краще впорається з поставленим завданням (завдання на правильність).

Завдання 4. Оскільки всі потреби люди задовольняють в праці, учням пропонують скласти прислів’я з набору окремих слів. Наприклад:


  • Бджола мала, а й працює.

  • Були б руки та охота – буде зроблена робота.

  • Ану вставай, чоловіче, - третій півень кукуріче.

  • Без діла день роком стає.

Дуже важливо під час уроку зберегти свій спокій у класі, щоб діти не пересварилися, могли радіти не тільки за свою команду, а й за загальний позитивний рівень знань класу, вміли співчувати невдачам своїх суперників.

МЕТОДИКА «ПРОЕКТ «САМОАНАЛІЗ УРОКУ»

Мета:

  • закріпити уявлення про форми аналізу та самоаналізу уроку;

  • формувати навички самоаналізу.

- Уявити сучасного вчителя без вміння робити самоаналіз проведеного уроку важко. Самоаналіз уроку вчителем дозволяє вирішити цілу низку важливих завдань:

  • учитель краще усвідомлює систему своєї роботи, швидше освоює на практиці методику вибору й обґрунтування оптимального варіанта навчання;

  • самоаналіз робить учителя більше психологічно захищеним та впевненішим у собі;

  • самоаналіз різко поліпшує якість планування наступних уроків, стимулює розвиток творчого мислення й діяльності вчителя, заощаджує час і папір під час планування.

- Пропоную вам опрацювати в групах 4 різних схеми самоаналізу уроку та поділитись з колегами своїми думками.

Робота в групах, презентація результатів.

СХЕМИ САМОАНАЛІЗУ УРОКУ




Схема 1



Питання

Примітка-відповідь

1

Яке місце цього уроку в темі, розділі, курсі? Його зв’язок із попередніми уроками?




2

Які особливості класу було враховано під час планування уроку?




3

Які завдання планувалося вирішувати на уроці? Цим влаштував такий вибір завдання?




4

Чим влаштував вибір структури та типу уроку?




5

Чим влаштував вибір змісту, форми та методів навчання (за елементами уроку)?




6

Які умови (навчально-матеріальні, гігієнічні, морально-психологічні, естетичні й тимчасові) було створено на уроці? Наскільки вони спряли успішній роботі?




7

Чи були відхилення від плану уроку? Чому? Які самі? До чого вони призвели?




8

Як можна оцінювати результати уроку? Чи вирішено його завдання? Чи не було перевантаження учнів?




9

Які висновки на майбутнє можна зробити за результатами уроку?




Схема 2



Питання

Примітка-

відповідь



1

Загальна структура уроку

Основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків у темі, основні моменти уроку, дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення кожного уроку, ефективність використання часу на уроці




2

Реалізація основної дидактичної мети уроку

Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці й даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості ЗУН, використання розділу та програм, вимоги до знань: опитування учнів – принцип виклику, диференційовані завдання, використання орієнтовних норм оцінок учнів, даних у програмах




3

Розвивальний аспект уроку

Залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості зв’язку теорії з практикою, міцність знань




4

Дотримання основних принципів дидактики

Принцип наочності, свідомості й активності в роботі вчителя й учнів, доступності й посильності, систематичності й послідовності, науковості зв’язку теорії з практикою, міцність знань




5

Методи навчання

Методи ведення нового матеріалу, закріплення та вироблення вмінь та навичок, контролю; відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті, специфіці навчального предмета; залежність вибору методів навчання від матеріальної оснащеності шкіл




6

Виховний аспект уроку

Використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду, зв’язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя




7

Учитель на уроці

Підготовка до уроку, роль конспектів, види діяльності на уроці, контакт із класом, індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість ним, зовнішній вигляд учителя




8

Робота учнів на уроці

Підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, вчителя; динаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованості вміння вчитися




9

Гігієнічні умови на уроці

Приміщення, його оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування, розклад на цей день, тривалість і характер проведення змін, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності на уроці




Схема 3



Питання

Примітка-

відповідь



1

Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як цей урок пов’язаний із попередніми, як цей урок «працює» на наступні уроки? Який тип уроку?




2

Які особливості учнів було враховано під час планування певного уроку?




3

Які завдання вирішували на уроці: освітні, виховні, розвивальні? Чи було забезпечено їхній взаємозв’язок? Які завдання були головними? Як враховано особливості класу?




4

Чи раціонально було розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи логічно є «зв’язка» етапів уроку?




5

Чи доведено головне, істотне на уроці?




6

Яке поєднання методів навчання обрано для розкриття нового матеріалу?




7

Яке поєднання форм навчання було обрано для розкриття нового матеріалу і чому?




8

Доцільність диференційованого підходу до учнів? як він здійснювався?




9

Як було організовано контроль засвоєння знань, умінь і навичок? У яких формах і методах реалізується?




10

Як використано на уроці навчальний кабінет, які засоби навчання?




11

За рахунок чого забезпечено в класі висрку працездатність школярів упродовж усього уроку, як було підтримано сприятливу психологічну атмосферу, спілкування?




12

Чи вдалося цілком реалізувати всі заплановані завдання? Якщо не вдалося, то чому? Як учитель планує виконати нереалізоване?




Схема 4



Етапи самоаналізу

Примітка-відповідь

1

Охарактеризувати клас




2

Назвати тему уроку, вказати її місце в загальній системі інших уроків і тем




3

Визначити рівень складності досліджуваної теми та її труднощі для даного класу




4

Назвати триєдину мету уроку, зіставивши її з кінцевим результатом, отриманим у ході проведення уроку (навести аргументи)




5

Висловити свою думку про тип уроку та його відповідність дидактичній меті




6

Назвати етапи та показати, яким чином було вирішено дидактичне завдання на кожному з них




7

Коротко охарактеризувати використані на початку уроку методи навчання, їх відповідність досліджуваному матеріалу та способом організації діяльності учнів, зіставивши це з отриманими результатами – якістю знань учнів




8

Визначити найкращі та невдалі місця в уроці




9

Зробити загальний висновок і поставити оцінку





МЕТОДИКА «РЕФЛЕКСІЯ»

Мета: закріпити позитивні результати тренінгу.

- Сьогодні під час заняття ми повторили теоретичні засади сучасного уроку, вправлялися у практичному застосуванні нетрадиційних уроків та уроків з ІКТ, вдосконалювали навички самоаналізу уроку. Під час тренінгу я використала інтерактивні методики. Педагогічна практика показує, що робота в інтерактивному режимі дає високу якість знань дітей незалежно від рівня знань з предмета. Ці методи навчання:



  • розвивають уміння працювати самостійно та в колективі, залучають учнів до спілкування;

  • створюють доброзичливу атмосферу на заняттях;

  • формують навички самопідготовки;

  • сприяють гармонійному розвитку якостей особистості.

- Повернемося до «ваших очікувань», і, якщо вони виправдані, помістіть ваші квіти ось у цю вазу. Як бачите, ми створили букет, і він дуже барвистий. А що може бути краще такої нагороди за працю.
Додаток 1

СУЧАСНИЙ УРОК. ЯКИЙ ВІН?


1. Для сучасного уроку характерними ознаками є:

    • гуманітарний потенціал і гуманізація навчання;

    • варіативність і гнучкість структури уроку;

    • спрямованість уроку на особистість учня;

    • системний підхід до архітектури уроку та процесу навчання;

    • спрямованість уроку на головне – генералізацію навчання;

    • повне засвоєння нового матеріалу на уроці;

    • оптимізація форм роботи на уроці;

    • економія часу в шкільному навчанні.

2. У підготовці до уроку визначають три етапи:



    • діагностичний, що передбачає вивчення особливостей та інтересів учнів, їхній рівень підготовки до уроку, аналіз навчального матеріалу;

    • прогнозування, яке передбачає вибір найоптимальнішої стратегії навчання учнів та оцінку різних варіантів уроків у контексті обраної стратегії;

    • планування, що має на меті створення плану та програми управління навчальною діяльністю учнів.

3.Складання плану уроку передбачає три стадії:



    • визначення мети;

    • розробку дидактичної моделі процесу навчання;

    • визначення структури уроку.

При цьому враховуються такі функції:



  • конструктивна;

  • організаційна;

  • комунікативна;

  • гностична;

  • когнітивна;

  • розвивальна;

  • аксіологічна;

  • мобілізаційна;

  • дослідницька.

4. Креативні методи навчання:



    • метод придумування;

    • метод «Якби…»;

    • метод образної картини;

    • метод гіперболізації;

    • метод аглютинації;

    • метод «мозкового штурму»;

    • метод синектики;

    • метод інверсії;

    • метод складання матриці;

    • метод «морфологічного аналізу»;

Методи продуктивного навчання:



    • когнітивні методи;

    • метапредметні методи;

    • метод емпатії;

    • метод змістовного бачення;

    • метод символічного бачення;

    • метод евристичного спостереження;

    • метод конструювання понять;

    • метод гіпотез.


Додаток 2

СХЕМИ САМОАНАЛІЗУ УРОКІВ




Схема 1

Питання

Примітка-відповідь

1

Яке місце цього уроку в темі, розділі, курсі? Його зв’язок із попередніми уроками?




2

Які особливості класу було враховано під час планування уроку?




3

Які завдання планувалося вирішувати на уроці? Цим влаштував такий вибір завдання?




4

Чим влаштував вибір структури та типу уроку?




5

Чим влаштував вибір змісту, форми та методів навчання (за елементами уроку)?




6

Які умови (навчально-матеріальні, гігієнічні, морально-психологічні, естетичні й тимчасові) було створено на уроці? Наскільки вони спряли успішній роботі?




7

Чи були відхилення від плану уроку? Чому? Які самі? До чого вони призвели?




8

Як можна оцінювати результати уроку? Чи вирішено його завдання? Чи не було перевантаження учнів?




9

Які висновки на майбутнє можна зробити за результатами уроку?







Схема 2



Питання

Примітка-

відповідь



1

Загальна структура уроку

Основна дидактична мета уроку: його місце в системі уроків у темі, основні моменти уроку, дозування часу, дотримання основних вимог до оформлення кожного уроку, ефективність використання часу на уроці




2

Реалізація основної дидактичної мети уроку

Виконання вимог програми, співвідношення матеріалу, поясненого на уроці й даного на самостійну роботу, організація сприйняття, уваги, пізнавального інтересу, організація первинного закріплення матеріалу, перевірка якості ЗУН, використання розділу та програм, вимоги до знань: опитування учнів – принцип виклику, диференційовані завдання, використання орієнтовних норм оцінок учнів, даних у програмах




3

Розвивальний аспект уроку

Залучення учнів до здійснення основних розумових операцій, подолання посильних труднощів, розвиток пізнавальної самостійності й послідовності, науковості зв’язку теорії з практикою, міцність знань




4

Дотримання основних принципів дидактики

Принцип наочності, свідомості й активності в роботі вчителя й учнів, доступності й посильності, систематичності й послідовності, науковості зв’язку теорії з практикою, міцність знань




5

Методи навчання

Методи ведення нового матеріалу, закріплення та вироблення вмінь та навичок, контролю; відповідність методів загальної спрямованості навчання дидактичній меті, специфіці навчального предмета; залежність вибору методів навчання від матеріальної оснащеності шкіл




6

Виховний аспект уроку

Використання виховних можливостей змісту навчального матеріалу, формування світогляду, зв’язок із життям, виховання сумлінного ставлення до праці, навчання, використання виховної можливості оцінки, виховний вплив особистості вчителя




7

Учитель на уроці

Підготовка до уроку, роль конспектів, види діяльності на уроці, контакт із класом, індивідуальний підхід до учнів, значення предмета, захопленість ним, зовнішній вигляд учителя




8

Робота учнів на уроці

Підготовка учнів до уроку, активність на різних етапах уроку, види діяльності, культура мови, дисципліна, ставлення до предмета, вчителя; динаміка працездатності, моменти найвищої активності, зниження працездатності, їхні причини, рівень сформованості вміння вчитися




9

Гігієнічні умови на уроці

Приміщення, його оснащеність, меблі, дотримання принципу розташування, розклад на цей день, тривалість і характер проведення змін, вплив гігієнічних умов на динаміку працездатності на уроці




Схема 3



Питання

Примітка-

відповідь



1

Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як цей урок пов’язаний із попередніми, як цей урок «працює» на наступні уроки? Який тип уроку?




2

Які особливості учнів було враховано під час планування певного уроку?




3

Які завдання вирішували на уроці: освітні, виховні, розвивальні? Чи було забезпечено їхній взаємозв’язок? Які завдання були головними? Як враховано особливості класу?




4

Чи раціонально було розподілено час, відведений на всі етапи уроку? Чи логічно є «зв’язка» етапів уроку?




5

Чи доведено головне, істотне на уроці?




6

Яке поєднання методів навчання обрано для розкриття нового матеріалу?




7

Яке поєднання форм навчання було обрано для розкриття нового матеріалу і чому?




8

Доцільність диференційованого підходу до учнів? як він здійснювався?




9

Як було організовано контроль засвоєння знань, умінь і навичок? У яких формах і методах реалізується?




10

Як використано на уроці навчальний кабінет, які засоби навчання?




11

За рахунок чого забезпечено в класі висрку працездатність школярів упродовж усього уроку, як було підтримано сприятливу психологічну атмосферу, спілкування?




12

Чи вдалося цілком реалізувати всі заплановані завдання? Якщо не вдалося, то чому? Як учитель планує виконати нереалізоване?




Схема 4



Етапи самоаналізу

Примітка-відповідь

1

Охарактеризувати клас




2

Назвати тему уроку, вказати її місце в загальній системі інших уроків і тем




3

Визначити рівень складності досліджуваної теми та її труднощі для даного класу




4

Назвати триєдину мету уроку, зіставивши її з кінцевим результатом, отриманим у ході проведення уроку (навести аргументи)




5

Висловити свою думку про тип уроку та його відповідність дидактичній меті




6

Назвати етапи та показати, яким чином було вирішено дидактичне завдання на кожному з них




7

Коротко охарактеризувати використані на початку уроку методи навчання, їх відповідність досліджуваному матеріалу та способом організації діяльності учнів, зіставивши це з отриманими результатами – якістю знань учнів




8

Визначити найкращі та невдалі місця в уроці




9

Зробити загальний висновок і поставити оцінку





Додаток 3

МОДЕЛІ НЕТРАДИЦІЙНИХ УРОКІВ


КОМП’ЮТЕРНИЙ УРОК
1. Основними частинами комп’ютерного уроку є:

    • вступ;

    • організаційна частина;

    • актуалізація зон актуального та найближчого розвитку (засвоєння опорних ЗУН);

    • закріплення матеріалу, повторення та застосування;

    • контроль засвоєння;

    • корекція;

    • узагальнення;

    • домашнє завдання.

  1. Вид комп’ютерного уроку залежить від загальної дидактичної структури уроку, варіанта використання ІКТ, обсягу делегованих комп’ютеру функцій учителя, виду використовуваних комп’ютерних засобів (текстові, відео, аудіо).

  2. Для плану конкретного комп’ютерного уроку вчитель:

  • складає тимчасову структуру уроку;

  • із резервів комп’ютерного забезпечення відбирає найбільш ефективні засоби, розглядає доцільність їх застосування;

  • відібрані матеріали слід оцінити і в часі, адже їхня тривалість не повинна перевищувати санітарних вимог і норм;

  • запланувати резерв часу;

  • зі знайдених матеріалів (файлів) скласти презентаційну програму;

  • при плануванні досягнення визначених цілей передбачити їх поетапну діагностику.


УРОКИ – МАНДРІВКИ

Одним із найцікавіших нетрадиційних уроків упродовж усіх етапів вивчення матеріалу є уроки – мандрівки.

Особливість цих занять полягає в тому, що їх можна проводити як в умовах класного приміщення (заочні мандрівки: урок-екскурс, урок-подорож, урок-«картинна галерея»), так і поза ним (очні мандрівки: урок-екскурсія, урок-марафон).

Педагогічний досвід підтверджує наявність наступних етапів у структурі уроку-мандрівки:



І. Організаційний момент.

  1. Привітання та побажання гарного настрою.

  2. Перевірка готовності учнів до заняття.

ІІ. Ознайомлення з темою та правилами проведення уроку-мандрівки.

ІІІ. Постановка мети і завдань.

ІV. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь та навичок.

  1. Фронтальне опитування.

  2. Елементи дискусії. Відповідь на проблемне запитання.

Фізкультхвилинка.

  1. Індивідуальна робота учнів.

  2. Робота в групах. Виконання завдань творчого або дослідного характеру.

  3. Дидактична гра з елементами змагання.

V. Підсумок уроку.

  1. Підсумкова бесіда.

  2. Оцінювання роботи учнів на уроці.

  3. Загальна оцінка діяльності класу.

VІ. Домашнє завдання практичного характеру.

Мета таких уроків: зацікавити всіх учнів; створити атмосферу невимушеності та веселий настрій у дітей; стимулювати до розвитку творчих задатків учнів: кмітливості, логічного мислення, уяви; швидко орієнтуватися в особистих знаннях, використовувати їх на практиці.

Ефективність такої нетрадиційної форми організації навчальної діяльності учнів залежить від підготовки вчителя та учнів до уроку. Спочатку треба визначити тему, мету, тип уроку-мандрівки, скласти логічну послідовність уроку, продумати організаційні заходи і шляхи підготовки учнів до уроку.

Для очних мандрівок це:


    1. ознайомлення учнів з темою, метою і місцем екскурсій (марафонів);

    2. актуалізація знань про правила дорожнього руху, правила дорожнього руху, правила поведінки на природі й на вулиці;

    3. поділ класу на групи;

    4. ознайомлення учнів із проблемно-пізнавальними завданнями;

    5. добір наочності.

Якщо це урок-марафон, то слід підготувати кабінети-зупинки, таблички з назвами станцій, маршрутні завдання.

Для уроків-мандрівок слід виготовити карту або план, за яким триватиме подорож країною Математики (математичним океаном, до замку Логіки тощо).

Під час проведення таких уроків дуже важливо підбити підсумок заняття, визначити переможця, вказати недоліки.
Фрагмент уроку-подорожі з математики за картою

  1   2


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка