Структура та зміст особистісно орієнтованого навчання



Скачати 92.11 Kb.
Дата конвертації16.12.2016
Розмір92.11 Kb.
СТРУКТУРА ТА ЗМІСТ

ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ
d:\фото\2010 р\dsc02798.jpg


Головко Лідія Олегівна
методист, викладач вищої

кваліфікаційної категорії

Білоцерківського медичного коледжу

В статті ставимо за мету донести значення особистісно орієнтованих технологій навчання, як технологій де простежується перехід від передачі інформації до керівництва навчально-пізнавальною діяльністю студента викладачем, з урахуванням його особистісних характеристик , що є необхідною умовою навчального процесу у вищій освіті.

Творчість викладача й висока професійна майстерність означає, науково обґрунтовану й вдалу розробку системи методів навчання. Складність і неоднозначність змін, що відбуваються у нашому суспільстві, ставлять педагога перед необхідністю підвищення свого рівня загально-педагогічної діяльності та професійної культури, вимагають від нього реалізації демократичних і гуманістичних принципів у педагогічній діяльності.

Сучасна система вищої освіти в умовах ринкової економіки, зорієнтована на розвиток самоосвіти, формування пізнавальної ініціативи студентів. Особистісний підхід, диференціація унікальних особливостей кожного студента, дає змогу організувати навчання студентів в руслі сучасних тенденцій мобільної готовності до навчання та саморозвитку, де пізнавальна діяльність набуває творчого, пошукового характеру, проявляється інтелектуальний та творчий потенціал студентів, реалізуються їх дослідницькі здібності.

Педагогічна діяльність у ВНЗ має свої особливості, які пов’язані з навчанням досить уже дорослих людей, студентів, які мають, сформований школою рівень початкових знань і певний життєвий досвід. Все це вимагає поваги до особистості студента і визнання його унікальності; діалогічного характеру лекцій і практичних занять, співробітництва і співтворчості у навчальному процесі; використання методів і прийомів часткової індивідуалізації навчання.

Кожний викладач, організовує навчання студентів з урахуванням специфіки своєї навчальної дисципліни. Для організації навчального процесу використовуються різноманітні методи навчання, які забезпечують формування знань, умінь і навичок для майбутньої фахової компетенції. Згідно класифікації Бабинського Ю.К., методи поділяються на:


  1. методи організації і здійснення навчально – пізнавальної діяльності;

  2. методи стимулювання та мотивації навчання;

  3. методи контролю та самоконтролю у навчанні.

З погляду дидактики, методи навчання поділяються на п'ять груп:

  1. пояснювально – ілюстративні;

  2. репродуктивні;

  3. дослідницькі;

  4. частково – пошукові чи евристичні

  5. проблемний виклад.

В сучасному періоді розвитку вищої школи, досить помітними стають тенденції навчання, в основі яких простежується перехід від передачі інформації до керівництва навчально-пізнавальною діяльністю, формування у студентів навиків самостійної творчої роботи, цьому сприяють особистісно орієнтовані методи навчання.

Особистісно орієнтоване навчання (технологія) – це таке навчання, центром якого є особистість людини, її самобутність, самоцінність, суб'єктний досвід кожного спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти.

До особистісно орієнтованих технологій різні автори відносять сьогодні різноманітні технології та методи навчання, загальноприйнята класифікація поки що відсутня. Метою особистісно орієнтованого навчання є процес психолого-педагогічної допомоги студенту в становленні його суб'єктності, культурної ідентифікації, соціалізації, життєвому самовизначенні. Особистісно орієнтований підхід з'єднує виховання та освіту в єдиний процес становлення особистості, її розвитку, підготовки до майбутньої професійної діяльності.



Особистісно орієнтована технологія навчання має відповідати таким вимогам:



  1. навчальний матеріал повинен забезпечувати виявлення суб'єктивного навчального досвіду студента;

  2. викладання матеріалу викладачем повинно спрямовуватись не тільки на розширення обсягу знань, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, а й на постійне перетворення набутого суб'єктивного досвіду кожного студента;

  3. забезпечувати здійснення контролю та оцінювання не тільки результатів навчання, а й процесу самого навчання;

  4. забезпечувати можливість студента самостійно обирати зміст навчального матеріалу, вид та форму виконання завдань, тощо;

  5. виявляти й оцінювати способи навчальної роботи, якими самостійно, стійко і продуктивно послуговується студент.

Основне завдання особистісно орієнтованого навчання – це максимальний розвиток творчих навчальних здібностей студентів, виховання самостійного мислення та стійких навиків самонавчання.

В організації навчально – пізнавальної діяльності студента, кожен викладач послуговується різноманітними методами навчання: словесними, наочними, практичними, дедуктивними,



репродуктивними, проблемно – пошуковими, аналітично – синтетичними.

Але найбільш особистісно орієнтовані методи, де викладач проводить навчання студентів через усі етапи творчо – навчальної та пошукової діяльності, починаючи від найпростішого - засвоєння основних понять та категорій до формування проблем, висунення гіпотез та їх спростування. Таке навчання допомагає кожному студенту розкрити свій потенціал можливостей, сприяє максимальному розвитку творчого мислення, привчає студентів вдумуватись в сутність явищ, радіти кожному, самостійно здобутому результату.

Як головні завдання особистісно орієнтованого навчання можна виділити такі:


  • розвинути індивідуальні пізнавальні здібності кожного студента;

  • максимально виявити, індивідуальний (суб'єктний) досвід кожного та узгодити його із змістом освіти;

  • допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися та самореалізуватися;

  • сформувати в особистості культуру життєдіяльності.

Щоб успішно використовувати методи особистісно орієнтованого навчання, викладач повинен:

  • постійно здійснювати диференційований підхід до кожного студента;

  • раціонально поєднувати словесні, наукові і практичні методи навчання;

  • формувати вміння у студентів самостійно здобувати знання та їх застосовувати;

  • розробляти індивідуальні заходи заохочення до навчання у студентів;

  • здійснювати постійний контроль та корекцію якості знань студентів.

Елементи особистісно орієнтованого навчання присутні в багатьох відомих методиках навчання, де вмілий педагог досить вдало і компетентно розкриває навчальні можливості кожного студенту, емоційно та яскраво залучає кожного студента до співробітництва на практичних тренінгах, навчальних дискусіях, ділових іграх, при використанні методик «мозкової атаки», при викладенні навчального матеріалу у вигляді емоційно – моральних ситуацій, при роботі на тренажерах. Під час використання активних методик студент більшою мірою стає суб’єктом навчання, вступає в діалог з викладачем, виконує творчі, проблемні завдання.

Особливістю особистісного орієнтованого навчання є те, що студентові дозволяють самому обирати тип, вид та форму матеріалу, який він вивчатиме (мовну, графічну, умовно – символічну, тощо), де навчальна робота може здійснюватись за зразком, за правилами чи системою правил, за творчим конструктивним підходом.

Для забезпечення самостійної пізнавальної роботи студентами, у викладача обов’язково повинні бути методичні рекомендації до виконання, які б слугували теоретичним та практичним обґрунтуванням дій студента.

До методичного забезпечення самостійної пізнавальної діяльності студентів входить:



  1. Допоміжні інформаційно-навчальні матеріали:

  1. підручники;

  2. матеріали актуальності та значення теми;

  3. електронні та брошуровані навчально - методичні посібники;

  4. перелік теоретичних питань теми;

  5. комплект допоміжних матеріалів: малюнки, схеми, графологічні структури, таблиці;

  6. комплект контролюючих матеріалів для визначення рівня якості знань студентів.

ІІ. Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи (таблиця № 1):

  1. завдання для виконання;

  2. вказівки до виконання завдань;

  3. комплект ситуаційних задач різного рівня складності (за вибором студента);

  4. перелік тем для реферативних робіт (за вибором студента);

  5. джерела основної та додаткової літератури

Таблиця № 1





з/п

Тема роботи

Вказівки до виконання завдання

Теми реферативних робіт

Джерела інформації

Вказівки до оформлення самостійної роботи

Знати

Вміти




Основні

Додаткові



























  1. Перелік питань для самоконтролю знань:

    1. дайте визначення_______

    2. охарактеризуйте основні етапи __________

    3. зробіть порівняльну характеристику ____________

    4. наведіть приклади ____________

    5. доведіть вірність гіпотези _________

    6. назвіть основні заходи ___________

    7. дайте пояснення явищу ___________ (тощо)

  1. Ситуаційні завдання:

    1. здійснити аналіз виробничої ситуації__________

    2. визначити порядок надання першої медичної допомоги __________

    3. здійснити обчислення потрібних даних для виконання завдання _________

    4. визначити ступінь відхилення показників від норми___________

    5. визначити потрібні методи обстеження (дослідження) ________ (тощо)

В системі вищої навчальної освіти великого значення займає оцінка і корекція рівня знань студентів, майбутніх фахівців. У практичній діяльності перевірка та облік знань студентів дозволяє об’єктивно з’ясувати результативність навчання, його позитивні та негативні сторони, встановити причину недоліків і побачити шляхи удосконалення навчального процесу. Кожен вид діяльності студента повинен оцінюватись. Критеріями встановлення оцінок є повнота знань і умінь, їх узагальнення і системність. Вміле використання перевірки знань дає необхідну інформацію викладачу для керівництва процесом навчання. Оцінка викладача дисциплінує студента, виховує в них відповідальність за виконання роботи, привчає до систематичної, планомірної діяльності, викликає бажання змагатися за кращі результати навчання.



Джерела інформації:

  1. І.С. Якіманська «Особистісно-орієнтоване навчання в сучасній школі». - М.,-1996 р.

  2. І.Д. Бех Особистісно- орієнтоване навчання. – К.: ІЗМН, 1998. – 204 с.

  3. В. В. Рибалка «Особистісний підхід у профільному навчанні

старшокласників»: монографія / В. В. Рибалка; за ред. Г. О. Балла. – К.:, 1998. – 160 с.

  1. О. Пометун, Л. Пироженко. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. К., – 2002 р.

  2. Майорчак Н. Особистюно-орієнтований підхід в організації

самостійної роботи студентів / Н. Майорчак // Гуманітарний вісник : зб.наук праць Львівського держ. фін.-екон. ін-ту. – Львів, 2002. – № 2. – с. 54–63.

  1. Освітні технології : навч.-метод. посібник / за заг. ред. О. М. Пехоти. – К. : А.С.К., 2001. – 256 с.


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка