Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти у навчальних закладах Чернівецької області



Сторінка43/43
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.98 Mb.
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   43

ЕКОЛОГО-РОЗВИВАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЯК ПІДХІД ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНИХ ЦІННОСТЕЙ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ



"Можливо, все те, що приходить до розуму

і серця дитини з книжок, з підручника,

приходить лише тому, що поряд з книжкою

навколишній світ"

В.О. Сухомлинський

Життя людини тісно пов’язане з природою, яка завжди була для неї джерелом матеріальних і духовних сил. Природа – могутнє джерело пізнання , яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу. Людина – частина природи, потяг до всього живого закладений у ній від самого народження, та чи не найяскравіше виявляється в дитячому віці. 

Система поглядів на екологічну освіту та виховання в Україні висвітлена в державних документах про дошкільну освіту: Концепції дошкільного виховання в Україні, Законі України «Про дошкільну освіту», Базовій програмі розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» та інших. В них наголошується на необхідності формування екологічної культури дитини в гармонії її відносин з природою.

Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини. Він передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям.

Навчити дітей любити і шанувати природу можна лише серед самої природи. Різні аспекти формування екологічної культури у дітей дошкільного віку розкривають дослідження Н. В. Лисенко, В. Г. Грецової, М. К. Ібрагімової,

В. Д. Сич, С. М. Хайдурової, Т. В. Зализової, З. П. Плохій, Н. М. Кот, Г. С. Марочко,П. Г. Саморукової. Роботи названих авторів поклали початок екологічному підходу в ознайомленні дітей з природою.

Посилення уваги до екологічного виховання дошкільників вимагає пошуку найбільш ефективних засобів, форм та методів формування екологічної культури дітей.

Важливим фактором розвитку дитини є розвивальне середовище, яке в психолого-педагогічній літературі визначається як комплекс психолого-педагогічних, матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, естетичних умов, що забезпечують організацію життя дітей у дошкільному закладі.

Екологічне виховання – одне із актуальних завдань сьогодення. Це і напрямок роботи Петрашівського ДНЗ Герцаївського району. Воно передбачає формування у дитини емоційного, бережливого ставлення до об'єктів природи, здатності бачити їх красу. У дошкільному навчальному закладі формуємо перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу природу, про ставлення до природи…

Під час проведення екскурсій на території дошкільного закладу можна милуватися чудовими квітами, надзвичайними деревами, кущами…

У садочку працює гурток «Маленькі дослідники». Добір тематики еколого-природничих занять підбираємо в доступній формі, використовуємо розвивальні екологічні ігри, досліди з рослинами, спостереження, дидактичні ігри, екологічні кросворди, демонстраційні матеріали: «Земле-Матінко» , «Уроки екології»… Велику увагу приділяємо святам, розвагам, а також залучаємо батьків до спільного проведення свят «Всесвітній день води», розвага «Ми друзі природи!», виставки: «Моя планета – Земля!»…

Оскільки заклад має екологічний напрямок, у кожній групі оформлені стенди для батьків «Бережіть здоров'я дітей», «Скринька довіри», з допомогою яких відбувається активний обмін досвідом сімейного виховання.

У закладі оформлено виставку «Збережи Землю!».

Велике місце в роботі займає екологічний тренінг, який проводиться психологом закладу з вихователями, батьками і дітьми. Його мета – формування у дітей еколого-природничого відчуття. Це чудова нагода привернути увагу до навколишнього середовища.

Навчаємо дітей навикам самостійного проведення експериментів, дослідів, вчимо поводитись в природі.

Ураховуємо завдання екологічного виховання, що визначається Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі» (2008 р.), в якій визначено необхідність створення природного середовища для особистісного зростання дошкільника у сфері «Природа». Це сприяє ознайомленню дітей з розмаїттям природного оточення як цілісного організму, формуванню життєво важливих умінь орієнтації в ньому, доцільного природокористування та гуманної взаємодії з об’єктами природного довкілля, вихованню відповідальної поведінки та культури буття в природному середовищі. Тому активність дитини доцільніше розвивати у пізнавальній діяльності. Враховуючи надзвичайну емоційну чутливість малюків, перевагу надаємо емоційно-естетичному сприйманню природи, розвитку естетичних, інтелектуальних, гуманістично спрямованих почуттів у ставленні до неї.

Використання проблемних ситуацій стимулює допитливість дітей, розвиває самостійність думки, спрямовує їх на активні пошуки відповіді, на усвідомлення зв’язків та залежностей часового, послідовного та причинно-наслідкового змісту.

Важливим елементом еколого-розвивального середовища є «екологічна стежина», яка відіграє особливу роль у вихованні екологічно грамотної поведінки дитини в природі, одночасно виконуючи пізнавальну, розвивальну, естетичну й оздоровчу функції.

Отже, виховання екологічної культури людини – складний і довготривалий процес, який вимагає посиленої уваги до пошуку найбільш ефективних засобів, форм, методів екологічного виховання, починаючи з дошкільного віку – періоду закладення основ майбутньої особистості.

Література:

1. Лисенко Н. В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку / Н. В. Лисенко. – Львів: Світ, 1994. — 142 с.

2. Лисенко Н. В. Теорія і методика формування еколого–педагогічної культури вихователя дошкільного закладу в системі вищої педагогічної освіти України: Дис… докт. пед. наук / Лисенко Неллі Василівна. – Івано-Франківськ, 1996. – 269с.

3. Лаврентьєва Г. П. Розвивальне предметно-ігрове середовище // Палітра педагога. – 2001. – № 4. – С. 11-13.

4. Плохій З. П. Природа як пізнавальна цінність // Дошкільне виховання. – 2001. –№6 – С. 7-9.

Н.М. Фоміна, голова Черк ОО ВЕЛ, ст. викладач кафедри хімії

та хімічної технології неорганічних речовин,

Н.І. Свояк, голова Черк МО ВЕЛ, к.б.н., доцент кафедри екології,

Черкаський державний технологічний університет, м. Черкаси

Громадська екологічна діяльність студентів вищих навчальних закладів

Світова практика участі громадськості у розв’язанні конкретних екологічних проблем наочно довела, що завдяки залученню значного інтелектуального, наукового і патріотичного потенціалу в багатьох випадках вдалося уникнути шкідливих наслідків для довкілля або звести їх до мінімуму [1, 2]. Черкаська обласна організація Всеукраїнської екологічної ліги в 2012 відмітить 15-річчя створення. За ці роки ЧеркОО ВЕЛ стала потужною організацією з розгалуженою структурою. Створено 5 міських організацій, 7 районних та 5 сільських осередків ВЕЛ, 27 осередків Всеукраїнської дитячої спілки “Екологічна варта”, Черкаський осередок Національного молодіжного центру “Екологічні ініціативи” [2].

Пріоритетом діяльності організації є природоохоронна робота. Прикладом є акція протесту проти будівництва АЗС та автомийки на території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення у місті Черкаси. У рамках проекту “Зоопарки України” організація виступила спонсором і допомогла Черкаському зоопарку придбати гімалайське ведмежа, якого назвали Велик. Смілянська міська організація започаткувала всеукраїнську акцію “Жовте листя”, спрямоване проти спалювання листя, що негативно впливає на стан здоров’я населення. Черкаська обласна і міська організації проводять протягом року акцію “Амброзія – небезпечна рослина” та постійні рейди по міських пляжах. Канівська та Чорнобаївська районні організації здійснюють активну просвітницьку та виховну роботу. Корсунь-Шевченківська районна організація бореться разом з колегами з Білої Церкви за порятунок річки Рось, яку отруюють промислові і комунальні підприємства. Як результат послідовної, наполегливої боротьби за збереження довкілля рідного краю, Корсунь-Шевченківською районною організацією ВЕЛ отримано офіційного листа з Верховної Ради України про призупинення будівництва металургійного заводу в м. Біла Церква.

Як свідчить практика, громадський екологічний рух – явище надзвичайно багатолике. Його конкретні форми переважно визначаються складом учасників і характером їх професійної діяльності. Визначне місце в цьому процесі повинно належати колективам вищих навчальних закладів [3]. Черкаська обласна організація ВЕЛ має свій дорадчий орган – наукову раду. В склад наукової ради ЧеркОО ВЕЛ увійшли представники Черкаського державного технологічного університету, Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, Черкаської філії Європейського університету, Академії пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. Члени наукової ради проводять різні заходи: науково-практичні конференції, студентські конкурси-захисти екологічних проектів, круглі столи, семінари тощо. ЧеркОО ВЕЛ проводить неперервну екологічну просвітницьку роботу за розширеною моделлю екологічної освіти збалансованого розвитку: сім’я → дошкільна установа → школа → позашкільний навчальний заклад → вищий навчальний заклад → робочі колективи підприємств і установ.

ЧеркОО ВЕЛ започатковано проведення екологічних студій, семінарів в обласній бібліотеці для юнацтва ім. В. Симоненка та обласній бібліотеці ім. Лесі Українки для керівників районних та сільських бібліотек Черкаської області з пропаганди екологічних знань серед учнівської молоді та інших верст населення області.

Організація співпрацює з органами державної влади та іншими громадськими організаціями. Результатами цієї роботи є: програма “Чисте місто”, студентський сквер, участь в обговоренні Програми моніторингу довкілля в Черкаській області до 2015 року, Програми поліпшення питної води в Черкасах. Активісти ЧеркОО ВЕЛ є членами Громадської Ради при Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області.

Члени організації постійно співпрацюють з газетами “Нова Доба”, “Місто”, “Село і люди”, “Новачок”, “Молодь Черкащини”, “Україна і світ сьогодні”, “Акцент”, “Пресс-Центр”, “Надросся”, виступають на Черкаському обласному радіо, у програмах місцевого телебачення (“Рось”, “Студія 2”).

Організація підтримує Всеукраїнські акції ВЕЛ: “Громадська інвентаризація зелених насаджень”, “Зелений паросток майбутнього”, “Громадський контроль за станом об’єктів природно-заповідного фонду”, “Наша допомога птахам”, “Первоцвіти”, “Посади своє дерево”, “Струмочок, річечка, ріка”, “Прибери планету”, “Чисте повітря”, “Не рубай ялинку”, конкурси “Замість ялинки – зимовий букет”, “Мій голос я віддаю на захист природи”, фестиваль екологічної творчості молоді “Свіжий вітер”.

При проведенні акцій ЧеркОО ВЕЛ співпрацює з Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області, Обласним товариством охорони природи, Управлінням у справах молоді та спорту Черкаської ОДА, Канівським природним заповідником, Національним історико-культурним заповідником “Чигирин”, бібліотеками, дошкільними закладами і школами області, КП “Черкаський Водоканал” та ін.

Кожного року 5 червня проводиться екологічне свято для дітей зі шкільних таборів, присвячене Всесвітньому дню охорони навколишнього середовища. Влітку на базі навчально-тренінгового центру “Екологічна варта” в урочищі Батилиман відпочивають та беруть участь у навчально-оздоровчих семінарах школярі, студенти та вчителі − члени ВЕЛ з Черкаської області.

Для освітян безкоштовно розповсюджують книги Бібліотеки Всеукраїнської екологічної ліги серій “Екологічна освіта і виховання”, “Природоохоронні акції”, “Екологічна варта”, екологічні карти ВЕЛ, науково-популярний журнал “Екологічний вісник», де розміщені роботи провідних спеціалістів на екологічну тематику.

За сприяння Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області за кошти обласного природоохоронного фонду тільки в 2008 році ЧеркОО ВЕЛ виготовлено відеофільм “Черкащина заповідна”, стенд “Технологічна схема отримання питної води” та видано: дитячу книжку “Веселі пригоди Кап-капа”, навчальний посібник “Екологічне інспектування”, екологічний плакат “Первоцвіти Черкащини”, інформаційний бюлетень “Обережно, амброзія !”.

Приймаючи до уваги, що в Черкаському державному технологічному університеті навчається велика кількість іногородніх студентів – членів ВЕЛ, з їх числа організовуються команди підтримки районних і міських організацій Ліги, які діють за місцем постійного проживання студентів.

Громадському екологічному руху притаманна творча ініціатива, він постійно розвивається, мобільний, неконсервативний. Але навіть при наявності всіх перелічених рис громадський екологічний рух не зможе значною мірою реалізувати свою мету, якщо буде відсутній двосторонній зв’язок з державними структурами екологічного спрямування, виконавчими органами влади тощо [3]:



Література

1. Борейко В.Е. Пути и методы природоохранной пропаганды. – Изд. 3-е, доп. / Киевский эколого-культурный центр. – К.: 2002. – 248 с.

2. Свояк Н.І. Екологічне інспектування: Навчальне видання. – Черкаси: Вертикаль, Видавець Кандич С.Г. – 2008. – 464 с.

3. Синельщиков Р. Общественная экологическая деятельность в вузе: специфіка, досвід роботи, перспективи. // Матеріали Першої всеукраїнської конференції екологічної громадськості. – 2000. – С. 75-77.



Ірина Шепенюк, викладач ІППОЧО, м. Чернівці

ЕКОЛОГІЧНА ОСВІТА ДОРОСЛИХ ЯК ЛАНКА НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ

У наш час у всіх розвинутих країнах світу на рівні державної політики досягнуто усвідомлення того, що знання є основою розвитку суспільства, а необхідною умовою соціально-економічного прогресу у ХХІ ст. є трансформація людства у суспільство "пожиттєвого навчання".

Стає зрозумілим, що необхідно переосмислити всю освітню діяльність, жодні рівні і форми якої, включаючи вищу освіту, не можуть більше вважатись по-справжньому кінцевими. Тому суттєві зміни, яких потребує галузь освіти, повинні іти по шляху їх становлення в якості неперервної освіти для всіх чи освіти протягом всього життя. Суттєвими характеристиками системи неперервної освіти в цілому є гнучкість, різноманітність, доступність у часі і просторі.

ХХІ ст. є свідком двох видів розвитку, трансформації або змін. Перший вид – це науковий, технологічний і фізичний розвиток. Другий – соціальні, культурні і духовні зміни. Темп цих обох трансформацій нерівний, вони розвиваються з різною швидкістю. Майже завжди технологічний розвиток випереджає соціальні зміни. Ця розбіжність створює деяку прірву, яка з часом збільшується. Освіта дорослих є одним із найбільш ефективних інструментів, що дозволяє навчити людей тому, як збудувати мости через цю прірву і як підготуватися до вирішення майбутніх проблем. Це твердження є дуже актуальним стосовного екологічної освіти дорослих, покликаної розвинути екологічне мислення людей, екологічну відповідальність, допомогти засвоїти науково обґрунтовані принципи природокористування. Якість життя – теперішнього і майбутнього – напряму залежить від рівня екологічної компетентності дорослих людей. В їх руках знаходиться техніка й інтенсивні технології, вся колосальна потужність яких може виявитися у розпорядженні людей неосвічених, некомпетентних, байдужих, аморальних, що може привести до непередбачуваних наслідків. З іншого боку, дорослі виховують нове покоління людей. Виховання дітей починається з копіювання вчинків дорослих, формування екологічної культури як складової частиниі культури відбувається шляхом передачі знань, досвіду, цінностей від покоління до покоління, від людини до людини.

Головною метою екологічної освіти є розвиток екологічної компетентності громадян. Відомо, що в даний час вона є однією з підстав оновлення освіти. Компетентність — це здатність ефективно діяти за межами навчальної діяльності. Без сумніву, екологічна компетентність належить до ключових в сучасному світі. Вона є проявом екологічної культури у «зоні відповідальності» особистості.

Одним з найважливіших принципів екологічної освіти є неперервність. Цей принцип передбачає необхідність поетапної екологічної освіти людини впродовж усього її життя. Розглянемо функції екологічної освіти дорослих:



  1. Компенсаторна. Реалізація цієї функції виражається перш за все в тому, що дорослий надолужує прогаяне в базовій екологічній освіті, набуває нові знання в цій галузі.

  2. Адаптуюча. Дорослий як суб`єкт діяльності постійно пристосовується до світу, що весь час змінюється; вимог науково обґрунтованого природокористування, сталого розвитку, спрямованого на підтримку і збереження крихкої рівноваги сучасної цивілізації із модифікованим нею ж навколишнім середовищем.

  3. Перетворюючо-розвиваюча. Ця функція передбачає формування здатності активно й компетентно брати участь у перевлаштуванні оточуючого світу відповідно до прогресивних ідей, що відображають розуміння ролі природи в житті людини. У певній мірі це завдання є домінуючим на сучасному етапі і включає два перші.

Екологічна освіта дорослих реалізує свої функції завдяки перш за все своїй соціальній значущості і практичній спрямованості, своєму комплексному змісту. В освіті дорослих екологічна проблематика набуває все більшої ваги, що обумовлено наступними чинниками:

  • екологічні проблеми близькі людям, вони пов`язані з якістю їх життя, медициною та іншими галузями знань, вони хвилюють людей і є очевидними;

  • екологія вже давно стала комплексною дисципліною, яка включає в себе діяльність людини у всіх її проявах;

  • існує значна кількість суперечливої інформації, результатів досліджень, які не відображають реальної екологічної ситуації.

Безумовно, важливим є питання про технології екологічної освіти дорослих. Вони повинні сприяти вирішенню однієї з головних проблем, яка виражається у відомому феномені невміння застосовувати знання на практиці. Необхідно забезпечити трансформацію навчальної інформації як предмета навчання у засіб регуляції практичної діяльності людини в природі і суспільстві, в інструмент вирішення професійних, культурних, побутових та інших проблем і завдань. А для цього необхідно виробити у людини здатність практично діяти, необхідно забезпечувати широкі можливості використання екологічних знань в умовах, які модельно чи реально відображають практичну діяльність.

Однією з ефективних технологій у реалізації сучасних завдань екологічної освіти дорослих, розвитку екологічної компетентності є проектування. Проектна діяльність містить у собі унікальні можливості, її розвиваюча функція заснована на продуктивній уяві, силі і свободі творчості, емоційному збагаченні тощо.

Еколого-просвітницьким проектам властиві наступні особливості:


  • вони завжди актуальні або в перспективі спрямовані на вирішення життєво важливих проблем збереження навколишнього середовища, розвиток живих систем, забезпечення життєдіяльності людини;

  • вони мотивують учасників проекту на усвідомлення і вирішення екологічних проблем на локальному, регіональному і глобальному рівні;

  • їх педагогічний ефект полягає у розвитку одночасно багатьох компетентностей – в пізнавальній діяльності, комунікативній, соціальній, побутовій сферах тощо;

  • як правило, вони є груповою формою діяльності, в якій задіяно багато учасників, що сприяє їх соціалізації та набуття досвіду міжособистісної взаємодії.

Проектування допомагає людям оволодіти механізмами реального впливу на покращення якості життя, зміцнює усвідомлення і сприйняття людьми екологічних проблем як проблем особистих, що відображаються на їх здоров`ї та якості життя.

При організації екологічної освіти дорослих необхідно, щоб вона зміцнювала усвідомлення і сприйняття людьми екологічних проблем як проблем особистих, що безпосередньо відображаються на якості їх життя; сприяла реалізації перспективи особистісного і соціального розвитку на основі принципів науково обґрунтованого природокористування.



Література

  1. Авни А. Развитие человека в будущем. Образование взрослых — средство улучшения жизни // Образование взрослых: глобальный диалог: Материалы международной научно-практической конференции. – СПб.: РОО «Дом Европы в Санкт-Петербурге», 2003. – С. 5–10.

  2. Алексеев С. В. Отечественный и зарубежный опыт формирования экологической культуры населения / С. В. Алексеев, Е. А. Рипачева // Экология и образование. – № 1‐2. – 2006. – С. 18 – 25.

  3. Віркун В. Екологічна підготовка вчителя – домінуюча ланка системи неперервної екологічної освіти і виховання.// Біологія. Шкільний світ. – 2010. – № 24. – С. 12 – 15

  4. Груздева Н. В. Социальная компетентность учащихся как один из результатов эколого-образовательных проектов / Эколого-образовательные проекты как средство социализации подрастающего поколения. – СПб.: Крисмас+, 2008. С. 25–28.
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   43


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка