Стратегічні орієнтири розвитку неперервної екологічної освіти у навчальних закладах Чернівецької області



Сторінка4/43
Дата конвертації02.04.2017
Розмір2.98 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43

ЕКОЛОГО-ПРОСВІТНИЦЬКА РОБОТА ДЕРЖУПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Дозвольте щиро вас привітати і побажати плідної роботи в справі екологічної освіти та виховання, розв’язання назрілих проблем в цій важ­ливій сфері.

Хоча природоохоронна робота, яка проводиться в області, дозволяє забезпечити керованість екологічною ситуацією, проте вона залишається складною і потребує виконання комплексу заходів, в тому числі і виховного характеру, і в першу чергу розвитку неперервної екологічної освіти у навчальних закладах.

Ми, як професійні природоохоронці, у своїй повсякденній діяльності наочно переконуємось, наскільки важливо домогтись, щоб висока екологічна свідомість стала невід'ємною частиною свідомості громадян, особливо молодого покоління.

Серед організаційних заходів, які використовуються держуправлінням для поліпшення результативності природохоронної роботи поряд з такими, як вдосконалення організаційного та кадрового забезпечення природоохоронної діяльності, впровадження еколого-економічних важелів природокористування та природоохоронної роботи, значне місце займає еколого-просвітницька діяльність та інформаційне забезпечення. Такого підходу вимагають «Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на 2011–2015 роки» та «Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2020 року», що передбачають розв’язання складних еколого-економічних проблем, які накопичилися в країні та націлені на покращення стану екологічної освіти, виховання та інформованості громадськості.

У нас уже склалась непогана практика щодо еколого-просвітницької роботи та інформування широких верств населення про хід виконання екологічних програм, стан довкілля та заходи, що проводяться для його оздоровлення. Форми і методи відпрацьовані: круглі столи, виступи в засобах масової інформації, прямий ефір, лекції спеціалістів держуправління у студентських аудиторіях, практичні заняття з студентами у відділах держуправління, видавнича діяльність, діяльність громадських екологічних приймалень, центру інформації та еколого-просвітницької роботи тощо.

Регулярно проводяться громадські слухання з екологічних проблем та інші заходи з метою поширення екологічних знань, формування у населення екологічної свідомості, активізації громадського екологічного руху в області, координації діяльності і налагодження зв'язків між громадськими організаціями екологічного спрямування, поглиблення співпраці державних природоохоронних органів та громадських екологічних організацій.

При допомозі важелів освіти і виховання вдається розв’язувати ряд актуальних екологічних проблем. З іншого боку, через конкретність і причетність до певної важливої справи формується екологічна культура особистості. Держуправління співпрацює з громадcькими екологічними організаціями та навчально-виховними закладами при організації та проведенні практичних природоохоронних акцій і операцій: "До чистих джерел", "Новорічна ялинка", "Чисте повітря", відзначенні Дня довкілля та Всесвітнього Дня охорони навко­лишнього природного середовища тощо. Ми розглядаємо екологічну освіту як складову національного і громадського виховання всіх верств населення області, а основними механізмами при цьому вважаються: екологічне просвітництво, екологізація навчальних дисциплін та програм підготовки, професійна екологічна підготовка через базову екологічну освіту.

Хочу наголосити, що в області нагромаджено позитивний досвід неперервної екологічної освіти, що ґрунтується не тільки на роботі освітніх закладів, але й на співпраці державних природоохоронних установ, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування спільно з громадськими екологічними організаціями. За допомогою зазначеного механізму забезпечено умови для формування цілісного екологічного знання і мислення, необхідних для прийняття екологічно-обгрунтованих народногосподарських рішень на рівні підприємств, галузей і регіону в цілому.

Ця робота здійснюється на базі обласної комплексної програми з охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів “Екологія”. Програма забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони довкілля, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів Буковини, де пріоритетними визначені питання екологічної освіти.

Загальновідомо, що географічні умови регіону, розвиток промисловості, транспорту, комунального та сільського господарств вимагають залучення до господарського обороту все більшої кількості природних ресурсів та населення. А результати цієї діяльності визначають стан екологічної ситуації краю. Вже саме з цих причин екологічна освіта не може бути виключною прерогативою одного відомства чи установи і є завданням макросистемного характеру.

То ж дозвольте зупинитися на короткій характеристиці природних ресурсів нашого краю, реальні знання про який є вкрай важливими для виховного екологічного процесу.

Незважаючи на те, що область має значні водні ресурси, водна проблема залишається актуальною. Це пов’язано, насамперед, із забрудненням водних об’єктів стічними водами, виснаженням підземних водоносних горизонтів, нераціональним витрачанням прісної води.

Ураховуючи здатність гірських річок до самоочищення, якість води в них на території області, в основному, відповідає встановленим нормативам. Разом з тим, викликає занепокоєння транзитне забруднення води. В річку Дністер, перед Чернівецьким водозабором, скидається біля 100 млн. м³ в рік забруднених вод від підприємств Івано-Франківської, Львівської та Тернопільської областей. Це призводить до забруднення річки Дністер та погіршення якості питної води, яка надходить мешканцям міста Чернівці.

У результаті посилення природоохоронного контролю та збільшення об'єму робіт з реконструкції очисних споруд за рахунок коштів державних природоохоронних фондів та коштів підприємств в області намітилась тенденція до скорочення скидів відпрацьованих вод. Цьому сприяє те, що скиди забруднених (неочищених та недостатньо очищених) вод суворо регулюються дозволами на спеціальне водокористування та нормуванням граничнодопустимого скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти.

Одним із пріоритетних напрямів природоохоронної роботи в області є діяльність щодо лімітування утворення, розміщення та знешкодження відходів. Адже низький відсоток повторного використання відходів призводить до надмірного розміщення їх у навколишньому природному середовищі, що в комплексі з необлаштованістю сільських сміттєзвалищ, відповідно до вимог санітарно-екологічної безпеки, призводить до засмічення та забруднення землі і водних ресурсів. Минулого року заготовлено та перероблено 160 тонн відходів поліетилену, 17 тонн використаних поліетиленових пляшок, 125 тонн гумотекстильних відходів. Використано 24,6 тис. тонни тирси деревини на виготовлення керамічних блоків та 2,8.тис. тонн її спалено в котельнях як енергетичну сировину.

Проте стан збирання, транспортування, утилізація і знешкодження побутових відходів, визначення територій для складування, зберігання та їх розміщення відповідно до законодавства непокоїть природоохоронні органи, територіальні органами виконавчої влади та самоврядування. Тому минулого року в обласному центрі зданий в експлуатацію сміттєпереробний завод, в населених пунктах запроваджується роздільне збирання побутових відходів, створюються комунальні підприємства по їх утилізації. Слід відзначити, що в нашій області вперше на Україні здійснено роботу по вивезенню за межі області непридатних пестицидів.

Слід наголосити, що з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища тільки за два останні роки профінансовано природоохоронних заходів на загальну суму 2,9 млн.грн. в т.ч. на екологічну освіту та науку – близько 500 тис. грн. Нас тішить, що завершується ремонт оранжереї Чернівецького національного університету, на який із загальнодержавного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 1 млн.грн. Нещодавно на засіданні Наукової ради держуправління охорони навколишнього природного середовища підтримано клопотання освітніх закладів області про виділення коштів на видавничо-просвітницьку роботу.

Аналіз екологічної ситуації на територіях, які постраждали внаслідок негативного впливу катастрофічних паводків свідчить про те, що в Чернівецькій області слід внести низку змін в систему природокористування, в першу чергу ведення водного та лісового господарства. Це дуже актуально, враховуючи, що на території області в останні роки в результаті катастрофічних паводків нанесено збитків на суму близько 2,5 мрд.грн.

Головною загрозою для збереження біорізноманіття Буковинських Карпат є антропогенний вплив на лісові екосистеми і зниження їх біологічної стійкості. У зв’язку із посиленням антропогенного навантаження у відповідності до Державної програми «Ліси України» в Буковинських Карпатах та Передкарпатті впроваджуються нові природозберігаючі технології лісозаготівель, забезпечується перехід до водозбірно-ландшафтних принципів господарювання, гармонізації систем ведення лісового господарства на зонально-типологічній основі.

Загальна площа лісів Чернівецької області становить 258,0 тис. га, це 31,7 % усієї території області. Запас деревини в лісах області складає 65,9 млн. м3, в тому числі стиглих і перестиглих насаджень 16,9 млн. м3, що створює можливість рівномірного користування на перспективу. Вважаємо, що з метою покращення стану охорони, збереження та використання лісів Буковинських Карпат і Передкарпатті їх слід віднести до категорій захисних, рекреаційно-оздоровчих та лісів природоохоронного, наукового, історико-культурного призначення, що зменшить навантаження на гірські екосистеми. Адже врегулювання природоохоронних, економічних, соціальних відносин може бути гарантованим шляхом виходу із складної ситуації по врятуванню Карпат. І зусилля державних органів не забезпечать дотримання правових актів у сфері природокористування і охорони навколишнього середовища до того часу, поки у нашому суспільстві не зміниться ставлення до природи в цілому як до середовища проживання людини. І у цій важливій справі знову перше місце займає державна політика в галузі екологічної освіти.

Державна політика в галузі екологічної освіти виходить, перш за все, із принципів комплексності екологічної освіти і виховання та неперервності процесу екологічного навчання в системі освіти. На прикладі реалізації Стратегії виконання Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат як основи для збалансованого розвитку регіону хочу звернути увагу на інтегровану роль екологічної освіти.

Як результат роботи обласної державної адміністрації, державного управління охорони навколишнього природного середовища, Мінприроди визначив Чернівецьку область як кращу по впровадженню положень Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. Чернівецька область була представлена на ІІІ Конференції Сторін Карпатської конвенції у м.Братиславі 25-27 травня минулого року як єдиний претендент від України на розміщення Постійного Секретаріату Карпатської конвенції. Хочу відзначити вклад у цю роботу науково-освітніх закладів – Інституту агроекології та природокористування НААН України, Чернівецького національного університету ім.. Ю.Федьковича та Чернівецького факультету Національного технічного факультету «Харківський політехнічний університет».

Значна роль навчальних закладів області і у створенні розгалуженої мережі природно-заповідного фонду. На сьогоднішній день в області нараховується 331 заповідна територія, загальною площею понад 110,6 тис.га, що складає 12,8 % території області (загальнодержавний показник 5,7%). Проведена відповідна робота по розбудові регіональної екомережі, зокрема створено національні природні парки «Черемоський» та «Хотинський», розширено НПП «Вижницький», а також зоологічний заказник «Зубровиця» до 27 тис. га. В даний час це найбільший зоологічний заказник у Європі, де досліджуються особливості та проблеми реакліматизації зубра (бізона європейського) на території Буковинських Карпат та Передкарпаття. Тут створені умови для відтворення оптимальної чисельності популяції цього виду, що занесений до Червоної книги України, Червоної книги МСОП та Європейського Червоного списку.

Слід зазначити, що у справі розширення мережі природно-заповідного фонду завжди є місце для відповідного вкладу студентів та учнів навчальних закладів області. Ми будемо раді пропозиціям навчальних закладів по створенню нових об’єктів ПЗФ, адже це має не тільки наукове, але й просвітницьке значення. Зокрема, необхідність регульованого рекреаційного використання Дністровського водосховища, збереження унікальних природних ресурсів, наявність рідкісних та унікальних водних живих організмів, а також поліпшення якісного складу водних ресурсів зумовлює визначення активних заходів щодо посилення його охорони, збільшення відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства. Державне управління охорони навколишнього природного середовища у Чернівецькій області працює над розширенням в установленому порядку національного природного парку «Хотинський» за рахунок акваторії всього Дністровського водосховища – до 14200 га.

На часі – створення національних природних парків “Сторожинецький” та “Буковинські гірські ліси”, як основи стабілізуючих екологічних факторів Буковинських Карпат та Передкарпаття.

Важливо, що заповідні території завдяки наявності природних гірських ландшафтів, унікальності та сприятливим кліматичним умовам відзначаються значним рекреаційним потенціалом. На їх базі можна організовувати індустрію рекреації і екотуризму в різні пори року. В цьому плані важливо те, що Чернівецька область – одна з небагатьох в Україні, де по-справжньому благодатні курортні умови, значні рекреаційні можливості, особливо карпатського та дністровського регіонів. В цьому аспекті ми дотримуємося правила, що Буковинські Карпати, як і вся Чернівецька область, не сировинний придаток України, а європейська база для відпочинку, спорту, лікування та туризму. І цьому ми повинні вчити наше підростаюче покоління, від дитячого садка до вищих навчальних закладів четвертого ступеня акредитації.

При розв’язанні актуальних екологічних питань ми виходимо з того, що тільки за умови об’єднання зусиль виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, природоохоронних органів, науковців та громадськості можна розв’язати складні природоохоронні проблеми, поліпшити екологічну ситуацію. Першочергову роль у цій важливій справі відводиться розвитку неперервної екологічної освіти у навчальних закладах нашого краю.


Т. В. Богатир, зав. методвідділом Сторожинецького ЦЕНТУМ, м. Сторожинець

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   43


База даних захищена авторським правом ©lecture.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка